|
Мапа маршруту Славське -> Свірж -> Поморяни -> Залізці -> Ямпіль (Тихомель) -> Житомир -> Київ.
Покриття магістральних автошляхів - досить пристойне. Ділянка безпосередньо перед Славським (після повороту з E471) - геть «убита». Дорогою ми тоді не зупинялися в Тухлі, Сколе, Стриї, Вишнівці, Денишах, Житомирі, та інших містах і селищах, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках. Схема маршрута Славское -> Свирж -> Поморяны -> Зализцы -> Ямполь (Тихомель) -> Житомир -> Киев. Покрытие магистральных автодорог - достаточно приличное. Участок непосредственно перед Славским (после поворота с E471) - совершенно «убитый». По дороге мы тогда не останавливались в Тухле, Сколе, Стрые, Вишневце, Денишах, Житомире, и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны на других страницах. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Село Гребенів Сколівського району.
Привабливий чорний цап проводжає нас.
Село Гребенев Сколовского района. Симпатичный чёрный козёл провожает нас. |
Спершу ми попрямували у Свірж та Свірзький замок. Розповідь про них - окремою сторінкою.
Слід зауважити, що того разу при прокладанні муршруту ми повірили GPS та згодом дуже сильно шкодували про це. Місцеві дороги від Угерсько до Ходорківці подекуди були просто у жахливому стані. Безумовно, набагато краще і скоріше було б їхати кругом - через Львівську окружну дорогу.
Вначале мы направились в Свирж и Свиржский замок. Рассказ о них - на отдельной странице.
Следует заметить, что в тот раз при прокладке муршрута мы поверили GPS и впоследствии очень сильно жалели об этом. Местные дороги от Угерско до Ходоркивцы местами были просто в ужасном состоянии. Безусловно, намного лучше и быстрее было бы ехать вкруг - через Львовскую окружную дорогу.
Поморяни - селище міського типу (1370 мешканців)
Золочівського району
Львівської області.
Розташоване на високому мисі, утвореному при злитті рік Золота Липа та Махнівка за 25 км від автодороги
Львів -
Тернопіль.
Поморяны - поселок городского типа (1370 жителей)
Золочевского района
Львовской области.
Расположен на высоком мысе, образованном при слиянии рек Золотая Липа и Махновка в 25 км от автодороги
Львов -
Тернополь.
Фото червня 2009 року.
Ратуша в Поморянах.
Неоготична будівля ратуші розташована неподалік від костела та замка.
Сучасний стан будівлі бачите самі.
Ратуша в Поморянах.
Неоготическое здание ратуши расположено невдалеке от костела и замка.
Современное состояние здания видите сами.
Неоготична будівля ратуші розташована неподалік від костела та замка.
Сучасний стан будівлі бачите самі.
Ратуша в Поморянах.
Неоготическое здание ратуши расположено невдалеке от костела и замка.
Современное состояние здания видите сами.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Костел в Поморянах.
Фундамент мурованого костелу заклали в Поморянах близько 1748 року. Будівництво тривало (з довгими перервами) більше ніж півтора сторіччя і лише в 1807-1808 роках будівництво костелу було завершене і він був покритий. Костел має статус пам'ятки архітектури і наразі є єдиною з історичних будівель у Поморянах, що виглядає пристойно - його використовують за призначенням греко-католики. Костёл в Поморянах. Фундамент каменного костела заложили в Поморянах около 1748 года. Строительство длилось (с длительными перерывами) больше чем полтора столетия и только в 1807-1808 годах строительство костела было завершено и он был покрыт. Костел имеет статус памятника архитектуры и ныне является единственным из исторических зданий в Поморянах, которое выглядит прилично - его используют по назначению греко-католики. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Костел в Поморянах.
Зараз костел має готичну сигнатурку та дуже цікавий класичний фасад. На фасаді є герб, на якому зображено традиційний для Галичини масонський символ - око в трикутнику, а також обличчя хлопчиків, які ніби цілуються. Також цікавим є портал над вхідними дверима до костелу. У костелі в Поморянах був орган, який встигли вивезти до Львова, доки він остаточно не зруйнувався. На сьогодні це - найстаріший із потенційно діючих органів України (корпус органа було виготовлено наприкінці XVII століття). Довгий час цей орган зберігався у Домініканському костелі у Львові, а 2008 року його було перенесено до Вірменської катедри, де він перебуває в розібраному стані. Костёл в Поморянах. Ныне костел имеет готическую сигнатурку и очень интересный классический фасад. На фасаде есть герб, на котором изображен традиционный для Галичины масонский символ - глаз в треугольнике, а также лица мальчиков, которые будто целуются. Также интересным является портал над входными дверями в костел. В костеле в Поморянах был орган, который успели вывезти во Львов, пока он окончательно не разрушился. Ныне это - самый старый из потенциально действующих органов Украины (корпус органа был изготовлен в конце XVII века). Долгое время этот орган сохранялся в Доминиканском костеле во Львове, а в 2008 году он был перенесен в Армянскую кафедру, где он находится в разобранном состоянии. |
Поморянський замок було побудовано у першій половині XVI століття подільським воєводою Яном Сієною
на місці дерев’яної фортеці місцевих шляхтичів Свинків, що стояла на цьому місці понад століття.
Вдале розташування (замкова територія з трьох сторін оточена річковими долинами із заболоченою заплавою) і,
мабуть, потужні укріплення не раз витримували затяжні облоги турецьких і татарських військ.
Так трапилося і 1672 року, коли Золочівський замок зруйнували турки,
а Поморянська фортеця встояла під натиском численних ворогів.
Але вже три роки потому під час другого турецького походу на Львів місцевий гарнізон,
не сподіваючись відбити напад ворога, зволів потайним ходом покинути замок і сховатися у
Свірзькій фортеці.
Залишений без догляду Поморянський замок був розграбований і зазнав значних пошкоджень.
Його власники Собеські досить швидко відновили один зі своїх маєтків,
але вже в 1684 році замок знову було зруйновано татарами.
Король Речі Посполитої Ян III Собеський, для якого за спогадами сучасників
Поморянський замок був улюбленим місцем, не пошкодував коштів на його відновлення та зміцнення.
Після цього впродовж 1687-1695 років замок витримав усі татарські набіги та облоги.
Після смерті короля в 1696 році замок досить часто міняв хазяїв,
постарів і поступово втратив вид неприступної фортеці.
Більша частина укріплень була розібрана, інша - перебудована,
в результаті чого замок набув вигляду палацово-садибної споруди.
Поморянский замок был построен в первой половине XVI века подольским воеводой Яном Сиеной
на месте деревянной крепости местных шляхтичей Свинков, которая стояла на этом месте более века.
Удачное расположение (замковая территория с трех сторон окружена речными долинами с заболоченной заводью) и,
по-видимому, мощные укрепления не раз выдерживали затяжные осады турецких и татарских войск.
Так случилось и в 1672 году, когда Золочевский замок разрушили турки,
а Поморянская крепость устояла под натиском многочисленных врагов.
Но уже три года спустя во время второго турецкого похода на Львов местный гарнизон,
не надеясь отбить нападение врага, предпочел потайным ходом покинуть замок и спрятаться в
Свиржский крепости.
Оставленный без присмотра Поморянский замок был разграблен и испытал значительные повреждения.
Его владельцы Собеские достаточно быстро восстановили одно из своих имений,
но уже в 1684 году замок опять был разрушен татарами.
Король Речи Посполитой Ян III Собеский, для которого по воспоминаниям современников
Поморянский замок был любимым местом, не пожалел средств на его возобновление и укрепление.
После этого на протяжении 1687-1695 годов замок выдержал все татарские набеги и осады.
После смерти короля в 1696 году замок достаточно часто менял хозяев,
постарел и постепенно потерял вид неприступной крепости.
Большая часть укреплений была разобрана, другая - перестроена,
в результате чего замок приобрел вид дворцово-усадебного сооружения.
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Південний корпус. Вид ззовні. Поморянский замок. Южный корпус. Вид снаружи. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Східний корпус і кругла кутова вежа. Вид ззовні. Поморянский замок. Восточный корпус и круглая угловая башня. Вид снаружи. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Вид з боку замкового подвір'я Поморянский замок. Вид со стороны замкового двора. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Вид з боку замкового подвір'я Поморянский замок. Вид со стороны замкового двора. |
Поморянський замок являв собою двоповерхову, прямокутну в плані споруду з кутовими вежами та замкнутим двором.
У центрі північного корпусу з боку міста була розташована в’їзна брама
з вежею та звідним мостом через рів, що з’єднував долини поморянських річок.
Під час відбудовних робіт, що почалися 1789 року і тривали до середини XIX століття,
були розібрані західний і північний корпуси, брама з вежею і три оборонні вежі.
Від старого замку збереглися два двоповерхових корпуси, найстаріший з них - східний,
з круглою кутовою вежею, пізніший - південний - було перебудовано у XVIII-XIX століттях.
У круглій вежі із шатровим дахом влаштовані сходи, що ведуть на другий поверх.
У стінах вежі збереглися бійниці, розташовані в чотири рівні, бійниці також є в першому поверсі східного корпусу.
Південний корпус з боку двору оформлений двох’ярусною відкритою галереєю із центральними сходами.
Нижній її ярус вирішений у виді аркади, а покрівлю над галереєю підтримують колони тосканського ордера.
Нині замок справляє жалюгідне враження, і здається, що реставрація тут була проведена не в 1978 році, а значно раніше.
Поморянский замок представлял из себя двухэтажное, прямоугольное в плане сооружение с угловыми башнями и замкнутым двором.
В центре северного корпуса со стороны города были расположены въездные ворота
с башней и подъемным мостом через ров, который соединял долины поморянских рек.
Во время восстановительных работ, которые начались в 1789 году и длились до середины XIX века,
были разобраны западный и северный корпуса, ворота с башней и три оборонных башни.
От старого замка сохранились два двухэтажных корпуса, самый старый из них - восточный,
с круглой угловой башней, более поздний - южный - был перестроен в XVIII-XIX веках.
В круглой башне с шатровой крышей устроена лестница, которая ведет на второй этаж.
В стенах башни сохранились бойницы, расположенные в четыре уровня, бойницы также есть в первом этаже восточного корпуса.
Южный корпус со стороны двора оформлен двухъярусной открытой галереей с центральной лестницей.
Нижний ее ярус решен в виде аркады, а кровлю над галереей поддерживают колонны тосканского ордера.
Ныне замок производит жалкое впечатление, и кажется, что реставрация здесь была проведена не в 1978 году, а много раньше.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Види з боку замкового подвір'я. Поморянский замок. Виды со стороны замкового двора. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Фрагменти оздоблення південного корпусу. Поморянский замок. Фрагменты отделки южного корпуса. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
|
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Поморянський замок.
Види зсередини. Поморянский замок. Виды изнутри. |
Фото червня 2009 року.
Дорогою від Залізців до
Вишнівця.
Певно - поблизу від села Устечко Кременецького району.
Уздовж дороги - борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi) - найкрупніший бур'ян у світі. Народні назви рослини - «помста Сталіна» та «квітка Геракла». Батьківщиною борщівника Сосновського є Кавказ. У середині XX століття культивувався як силосна рослина. Надалі з'ясувалося, що молоко тварин, що його поїдали, набуває гіркого смаку і стає не придатним як для годування потомства, так і для вживання людьми. До того ж, листя і плоди рослини багаті ефірними маслами, що містять фуранокумаріни - фотосенсибілізучі речовини, які при попаданні на шкіру можуть викликати сильні фотохімічні опіки. Культивування борщівника Сосновського закинули, а він переселився в дику природу. З'ясувалося, що він легко дичавіє та проникає в природні екосистеми, завдаючи останнім серйозної шкоди.
По дороге от Зализцев до Вишнивца. Вероятно - поблизи от села Устечко Кременецкого района.
Вдоль дороги - борщевик Сосновского (Heracleum sosnowskyi) - самый крупный сорняк в мире. Народные названия растения - «месть Сталина» и «цветок Геракла». Родиной борщевика Сосновского является Кавказ. В середине XX века культивировался как силосное растение. В дальнейшем выяснилось, что молоко животных, его поедавших, приобретает горький вкус и становится не пригодным как для кормления потомства, так и для употребления людьми. К тому же, листья и плоды растения богаты эфирными маслами, содержащими фуранокумарины - фотосенсибилизирующие вещества, которые при попадании на кожу могут вызвать сильные фотохимические ожоги. Культивирование борщевика Сосновского забросили, а он переселился в дикую природу. Выяснилось, что он легко дичает и проникает в естественные экосистемы, нанося последним серьезный вред.
Уздовж дороги - борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi) - найкрупніший бур'ян у світі. Народні назви рослини - «помста Сталіна» та «квітка Геракла». Батьківщиною борщівника Сосновського є Кавказ. У середині XX століття культивувався як силосна рослина. Надалі з'ясувалося, що молоко тварин, що його поїдали, набуває гіркого смаку і стає не придатним як для годування потомства, так і для вживання людьми. До того ж, листя і плоди рослини багаті ефірними маслами, що містять фуранокумаріни - фотосенсибілізучі речовини, які при попаданні на шкіру можуть викликати сильні фотохімічні опіки. Культивування борщівника Сосновського закинули, а він переселився в дику природу. З'ясувалося, що він легко дичавіє та проникає в природні екосистеми, завдаючи останнім серйозної шкоди.
По дороге от Зализцев до Вишнивца. Вероятно - поблизи от села Устечко Кременецкого района.
Вдоль дороги - борщевик Сосновского (Heracleum sosnowskyi) - самый крупный сорняк в мире. Народные названия растения - «месть Сталина» и «цветок Геракла». Родиной борщевика Сосновского является Кавказ. В середине XX века культивировался как силосное растение. В дальнейшем выяснилось, что молоко животных, его поедавших, приобретает горький вкус и становится не пригодным как для кормления потомства, так и для употребления людьми. К тому же, листья и плоды растения богаты эфирными маслами, содержащими фуранокумарины - фотосенсибилизирующие вещества, которые при попадании на кожу могут вызвать сильные фотохимические ожоги. Культивирование борщевика Сосновского забросили, а он переселился в дикую природу. Выяснилось, что он легко дичает и проникает в естественные экосистемы, нанося последним серьезный вред.
Насамкінець ми знову завітали до Тихомльського городища з руїнами фортеці. Розповідь про нього - окремою сторінкою.
Напоследок мы снова заглянули в Тихомельское городище с руинами крепости. Рассказ о нем - на отдельной странице.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Путівник «Замки і палаци Тернопілля»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль.
# Вікіпедія.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Путівник «Замки і палаци Тернопілля»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль.
# Вікіпедія.
Інші сторінки маршруту "Карпати, червень 2009 року":
До переліку фотосерій