Славське - селище міського типу (3308 мешканців) Сколівського району
Львівської області,
розташоване в долині річок Опір та Славка.
Поселення виникло близько X століття, а його назва походить від слова «славні»: так називали воїнів київських князів, котрі тут оселилися. Першу згадку про ці місця датовано 1015 роком. Розправившись зі своїми братами Борисом і Глібом, Святополк Окаянний ще одного брата, древлянського князя Святослава, вбив неподалік від нинішнього селища Славське. Могила князя Святослава розташована в кількох кілометрах від райцентру - міста Сколе. Перша документальна згадка про Славське належить до 1483 року. Значного економічного розвитку воно набуло після того, як стало власністю австро-угорського барона Ґроедля. 1878 року тут було побудовано залізницю від Стрия до Мукачевого. Під час Першої світової війни в околицях містечка точилися кровопролитні бої між російськими солдатами й Українськими січовими стрільцями Австро-угорської армії. На горі Маківка збереглись окопи, в яких і досі знаходять рештки зброї й амуніції вояків часів Першої світової. Зараз на цій горі споруджено меморіальний комплекс.
Уже з 20-30-х років XX століття Славське перетворюється на гірськолижний курорт: було побудовано підйомники й трампліни на горі Погар, проводилися змагання з лижних видів спорту. А до кінця 80-х років XX століття містечко перетворилося на основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу. Тут проводили щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Поселення виникло близько X століття, а його назва походить від слова «славні»: так називали воїнів київських князів, котрі тут оселилися. Першу згадку про ці місця датовано 1015 роком. Розправившись зі своїми братами Борисом і Глібом, Святополк Окаянний ще одного брата, древлянського князя Святослава, вбив неподалік від нинішнього селища Славське. Могила князя Святослава розташована в кількох кілометрах від райцентру - міста Сколе. Перша документальна згадка про Славське належить до 1483 року. Значного економічного розвитку воно набуло після того, як стало власністю австро-угорського барона Ґроедля. 1878 року тут було побудовано залізницю від Стрия до Мукачевого. Під час Першої світової війни в околицях містечка точилися кровопролитні бої між російськими солдатами й Українськими січовими стрільцями Австро-угорської армії. На горі Маківка збереглись окопи, в яких і досі знаходять рештки зброї й амуніції вояків часів Першої світової. Зараз на цій горі споруджено меморіальний комплекс.
Уже з 20-30-х років XX століття Славське перетворюється на гірськолижний курорт: було побудовано підйомники й трампліни на горі Погар, проводилися змагання з лижних видів спорту. А до кінця 80-х років XX століття містечко перетворилося на основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу. Тут проводили щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Славское - поселок городского типа (3308 жителей) Сколовского района
Львовской области,
расположенный в долине рек Опир и Славка.
Поселение возникло около X века, а его название происходит от слова «славные»: так называли воинов киевских князей, которые здесь поселились. Первое упоминание об этих местах датируется 1015 годом. Расправившись со своими братьями Борисом и Глебом, Святополк Окаянный еще одного брата, древлянского князя Святослава, убил неподалеку от нынешнего поселка Славское. Могила князя Святослава расположена в нескольких километрах от райцентра - города Сколе. Первое документальное упоминание о Славском относится к 1483 году. Значительное экономическое развитие оно приобрело после того, как стало собственностью австро-венгерского барона Гроедля. В 1878 году здесь была построена железная дорога от Стрыя до Мукачево. Во время Первой мировой войны в околицах местечка шли кровопролитные бои между российскими солдатами и Украинскими сечевыми стрелками Австро-венгерской армии. На горе Маковка сохранились окопы, в которых и до сих пор находят остатки оружия и амуниции воинов времен Первой мировой. Сейчас на этой горе сооружен мемориальный комплекс.
Уже с 20-30-х годов XX века Славское превращается в горнолыжный курорт: были построены подъемники и трамплины на горе Погар, проводились соревнования по лыжным видам спорта. А до конца 80-х годов XX века местечко превратилось в основной горнолыжный центр бывшего Советского Союза. Здесь проводились ежегодные чемпионаты СССР и Украины, а также международные соревнования.
Поселение возникло около X века, а его название происходит от слова «славные»: так называли воинов киевских князей, которые здесь поселились. Первое упоминание об этих местах датируется 1015 годом. Расправившись со своими братьями Борисом и Глебом, Святополк Окаянный еще одного брата, древлянского князя Святослава, убил неподалеку от нынешнего поселка Славское. Могила князя Святослава расположена в нескольких километрах от райцентра - города Сколе. Первое документальное упоминание о Славском относится к 1483 году. Значительное экономическое развитие оно приобрело после того, как стало собственностью австро-венгерского барона Гроедля. В 1878 году здесь была построена железная дорога от Стрыя до Мукачево. Во время Первой мировой войны в околицах местечка шли кровопролитные бои между российскими солдатами и Украинскими сечевыми стрелками Австро-венгерской армии. На горе Маковка сохранились окопы, в которых и до сих пор находят остатки оружия и амуниции воинов времен Первой мировой. Сейчас на этой горе сооружен мемориальный комплекс.
Уже с 20-30-х годов XX века Славское превращается в горнолыжный курорт: были построены подъемники и трамплины на горе Погар, проводились соревнования по лыжным видам спорта. А до конца 80-х годов XX века местечко превратилось в основной горнолыжный центр бывшего Советского Союза. Здесь проводились ежегодные чемпионаты СССР и Украины, а также международные соревнования.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Пантеон воїнів УПА, які загинули за волю України.
«Слава Героям - Україні Слава!». Чудовий за художнім та ідейним вирішенням пам'ятник. По стінах каплиці розташовані пам'ятні таблиці з назвами багатьох сел та сотнями прізвищ. Фундатор пам'ятника - Івасиків Розалія Данилівна з Мициків, мати сотника УПА Ярослава Івасиківа. Пантеон воинов УПА, погибшим за волю Украины. «Слава Героям - Украине Слава!». Прекрасный по художественному и идейному решению памятник. На стенах часовни размещены памятные таблицы с названиями многих сел и сотнями фамилий. Основатель памятника - Ивасикив Розалия Данииловна из Мицикив, мать сотника УПА Ярослава Ивасикива. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Пантеон воїнів УПА, які загинули за волю України.
Пам'ятні таблиці.
Пантеон воинов УПА, погибших за волю Украины. Памятные таблицы. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1901 рік).
Церковь Успения Пресвятой Богородицы (1901 год). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Готель «Бюргер-Тростян».
Гостиница «Бюргер-Тростян». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
База відпочинку «Перлина Карпат» була побудована трестом «Південьзахіделектромережбуд» у 1985-1987 роках. Наразі функціонує як готель, відпочинок у якому залишив у нас досить приємні спогади. На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». База отдыха «Жемчужина Карпат» была построена трестом «Югозападэлектросетьстрой» в 1985-1987 годах. Теперь функционирует как гостиница, отдых в которой оставил у нас достаточно приятные воспоминания. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат» (панорама ~120°).
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат» (панорама ~120°). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». |
Фото червня 2009 року. |
Вечірній краєвид навколишніх гір (панорама ~120°).
Вечерний пейзаж близлежащих гор (панорама ~120°). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат».
Вечірні краєвиди навколишніх гір. На территории гостиницы «Жемчужина Карпат». Вечерние пейзажи близлежащих гор. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
На території готелю «Перлина Карпат» вночі.
На территории гостиницы «Жемчужина Карпат» ночью. |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
