Житомир (Żytomierz) - старовинне українське місто, адміністративний, економічний і культурний центр
Житомирської області. Розташоване на скелястих берегах річки Тетерів та її притоки Кам’янки.
Відстань до
Києва - 135 км.
Станом на 2006 рік у Житомирі проживало 278 тисяч осіб.
Датою заснування Житомира вважається 884 рік. За однією з легенд, назва міста походить від імені дружинника київських князів Аскольда й Діра - Жидомира (Житомира), який, згідно літописам, заснував поселення, що дало початок місту. Інша версія походження назви Житомира - від поєднання слів «жито» й «мир» (словосполучення «жито міряти» чи «жити в мирі»), буцімто на цих землях мешкало плем'я житичів, які жили мирно та вирощували жито. 1240 року Житомир було зруйновано під час татаро-монгольської навали. 1320 року місто перейшло під владу Великого князівства Литовського. 1399 року золотоординський хан Едигей, розгромивши військо литовського князя Вітовта, захопив і розграбував Житомир. 1444 року місто здобуло Магдебурзьке право. 1482 року Житомир спалили орди Менгли-Гірея. 1569 року за Люблінською унією місто перейшло під владу Польщі. 1686 року Житомир став центром Київського воєводства, а 1804 року - губернським містом Волинської губернії. 3 1937 року Житомир став обласним центром. Житомир - старинный украинский город, административный, экономический и культурный центр Житомирской области. Расположен на скалистых берегах речки Тетерев и ее притоки Каменки. Расстояние до Киева - 135 км. По состоянию на 2006 год в Житомире проживало 278 тысяч человек. Датой основания Житомира считается 884 год. По одной из легенд, название города происходит от имени дружинника киевских князей Аскольда и Дира - Жидомира (Житомира), который, согласно летописям, основал поселение, которое положило начало городу. Другая версия происхождения названия Житомира - от сочетания слов «рожь» и «мир» (словосочетания «рожь мерять» или «жить в мире»), вроде на этих землях жило племя житичев, которые жилы мирно и выращивали рожь. В 1240 году Житомир был разрушен во время татаро-монгольского нашествия. В 1320 году город перешел под власть Великого княжества Литовского. В 1399 году золотоординський хан Едигей, разгромив войско литовского князя Витовта, захватил и разграбил Житомир. В 1444 году город получил Магдебургское право. В 1482 году Житомир сожгли орды Менгли-Гирея. В 1569 году по Люблинской унии город перешел под власть Польши. В 1686 году Житомир стал центром Киевского воеводства, а в 1804 году - губернским городом Волынской губернии. С 1937 года Житомир – областной центр. Zhytomyr. Regional centre, 135 km far from Kyiv. The population is about 250 thou. Zhytomyr has its own place in Ukrainian culture, and not only in Ukrainian one. This land is regarded to be one of the centres of Jewish settlement in Ukraine, so many people come here to see the tombs of their ancestors and find their roots. Some places are associated with the name of the outstanding French writer Honore de Balzac who visited this land several times. |
||||
Свято-Михайлівський кафедральний собор (вул. Київська, 18).
Пам’ятка архітектури XIX століття.
Храм збудовано за кошти купця Михайла Хоботіна. Освячено в 1856 році. Українська православна церква, Київський патріархат. Свято-Михайловский кафедральный собор (ул. Киевская, 18). Памятник архитектуры XIX века. Храм построен на средства купца Михаила Хоботина. Освящен в 1856 году. Украинская православная церковь, Киевский патриархат. |
||||
Водосвятна вежа на славу Святій Одноістотній Животворчій і Неподільній Трійці.
Розташована поруч із Свято-Михайлівським кафедральним собором. Водосвятная башня во славу Святой Единосущей Животворной и Неделимой Троице. Находится рядом со Свято-Михайловским кафедральным собором. |
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Хресто-Воздвиженська церква (вул. Кафедральна, 14).
Пам’ятка архітектури XIX століття.
Зараз - Музей природи, відділ Житомирського обласного краєзнавчого музею. Кресто-Воздвиженская церковь (ул. Кафедральная, 14). Памятник архитектуры XIX века. Ныне - Музей природы, отдел Житомирского областного краеведческого музея. |
||||
Магістрат (ратуша) (вул. Кафедральна, 3).
Пам’ятка архітектури XVIII століття.
Будинок ратуші був зруйнований 1941 року, але, оскільки він був пам’яткою архітектури державного значення, 1951 року звели його точну копію. Магистрат (ратуша) (ул. Кафедральная, 3). Памятник архитектуры XVIII века. Здание ратуши было разрушено в 1941 году, но, поскольку оно было памятником архитектуры государственного значения, в 1951 году возвели его точную копию. |
||||
Вид на річку Кам’янка з Замкової гори.
На протязі XIII-XVII століть на Замковій горі стояв дерев’яний замок-фортеця, потім кам’яний замок, оточений ровами. Зараз на Замковій горі розташовується міській сквер. Вид на реку Каменка с Замковой горы. На протяжении XIII-XVII веков на Замковой горе стоял деревянный замок-крепость потом каменный замок, окруженный рвами. В настоящий момент на Замковой горе располагается городской сквер. |
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У Житомирі народилися: герой Паризької комуни Я. Домбровський, письменник В. Короленко,
піаніст С. Ріхтер, композитори С. Заремба, Ю. Зарембський, Б. Лятошинський,
поет, громадський діяч Олег Ольжич (О. Кандиба), театральний діяч Л. Сулержицький,
геофізик О. Клосовський, ботанік В. Арциховський, етнограф Л. Штеренгберг, фізик В. Векслер,
конструктор у галузі ракетної техніки й космічних досліджень С. Корольов,
відомий український письменник Валерій Шевчук.
Восени 1846 року тут побував Т. Шевченко. У 1853-1860 роках жив відомий польський письменник Ю.-І. Крашевський. Деякий час жили М. Коцюбинський, О. Купрін, М. Скорульський, В. Косенко, І. Кочерга, М. Годованець, В. Земляк. Понад 50 років мешкав у Житомирі Борис Тен (М. Хомичевський) - автор чудових перекладів українською мовою "Іліади" та "Одіссеї", інших творів. З Житомиром пов'язані також життя та творчість цілої низки видатних людей України. Серїд них Микола Бердяєв, Олександр Олесь, Ісаак Бабель, Амвросій Бучма, Олександр Довженко, Микола Зеров, Леся Українка, Микола Лисенко, Улас Самчук, Саша Чорний, Василь Стефаник, Іван Фащенко-Чопівський, Шолом-Алейхем, династія баронів Шодуарів та інші. В Житомире родились: герой Парижской коммуны Я. Домбровский, писатель В. Короленко, пианист С. Рихтер, композиторы С. Заремба, Ю. Зарембский, Б. Лятошинский, поэт, общественный деятель Олег Ольжич (О. Кандыба), театральный деятель Л. Сулержицкий, геофизик О. Клосовский, ботаник В. Арциховский, этнограф Л. Штеренгберг, физик В. Векслер, конструктор в отрасли ракетной техники и космических исследований С. Королев, известен украинский писатель Валерий Шевчук. Осенью 1846 года здесь побывал Т. Шевченко. В 1853-1860 годах жил известный польский писатель Ю.-И. Крашевский. Некоторое время жили М. Коцюбинский, А. Куприн, М. Скорульский, В. Косенко, И. Кочерга, М. Годованец, В. Земляк. Свыше 50 лет жил в Житомире Борис Тен (М. Хомичевский) - автор прекрасных переводов на украинский язык "Илиады" и "Одиссеи", других произведений. С Житомиром связаны также жизнь и творчество целого ряда выдающихся людей Украины. Среди них Николай Бердяев, Александр Олесь, Исаак Бабель, Амвросий Бучма, Александр Довженко, Николай Зеров, Леся Украинка, Николай Лысенко, Улас Самчук, Саша Черный, Василий Стефанык, Иван Фащенко-Чепивский, Шолом-Алейхем, династия баронов Шодуаров и другие. |
||||
Першоджерела:
# «Житомир. План міста», ДНВП «Картографія», 2001-2006рр.
# Інформаційний бюлетень «Україна - Ukraine», 2007р. # «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007. |
||||
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|