|
|
|
Мапа маршруту
Мигове -> Чернівці -> Кам’янець-Подільський -> Дунаївці -> Голозубинці -> Великий Жванчик ->
водоспад Бурбун -> Миньківці («Подільська Швейцарія») -> Отроків -> Притулівка -> Кружківці ->
Сутківці -> Хмельницький -> Житомир -> Київ.
Покриття магістральних автошляхів на цьому маршруті - досить пристойне (а траса E-40 на ділянці Житомир-Київ - дуже пристойна).
Місцеві ж автошляхи інколи залишають бажати набагато кращого, а подекуди є відверто поганими.
Того дня ми не зупинялися у
Чернівцях,
Хотині,
Жванці,
Кам’янці-Подільському,
Хмельницькому,
Летичеві,
Бердичеві,
Житомирі та
Коростишеві,
що були на нашому шляху.
Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Схема маршрута
Мигово -> Черновцы -> Каменец-Подольский -> Дунаевцы -> Голозубинцы -> Великий Жванчик ->
водопад Бурбун -> Миньковцы («Подольская Швейцария») -> Отроков -> Притуловка -> Кружковцы ->
Сутковцы -> Хмельницкий -> Житомир -> Киев.
Покрытие магистральных автодорог на этом маршруте - достаточно приличное (а трассы E-40 на участке Житомир-Киев - очень приличное).
Местные же автодороги иногда оставляют желать много лучшего, а кое-где являются откровенно плохими.
В тот день мы не останавливались в
Черновцах,
Хотине,
Жванце,
Каменец-Подольском,
Хмельницком,
Летичеве,
Бердичеве,
Житомире b
Коростишеве,
которые лежали на нашем пути.
Фоторассказы о них даны на других страницах.
|
|
|
|
Дунаївці - місто (близько 16 тис. мешканців) у Кам'янець-Подільському районі
Хмельницької області.
Розташоване на берегах річки Тернава (ліва притока Дністра), за 68 км на південь від Хмельницького.
Перша письмова згадка про Дунаївці датується 1403 роком.
1592 року король Сигізмунд III Ваза надав Дунаївцям магдебурзьке право, що було підтверджене 1605 року.
Dunaivtsi is a town in Kamianets-Podilskyi district,
Khmelnytskyi region.
It lies on the banks of Ternavka River, 68 km south of Khmelnytskyi.
The date of the first written mention in document about Dunaivtsi is 1403.
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Місто Дунаївці.
Колишній Палац Красінських (48°53'12"N, 26°51'00"E) у Дунаївцях - двоповерховий прямокутний палац,
споруджений у першій половини ХІХ століття.
Будівля покрита чотирисхилим дахом.
У фронтальній частині палацу розміщено двоколонний портик, що увінчаний ступінчастим фронтоном.
З другого поверху на портик виходив балкон.
Палац з трьох боків оточував ландшафтний парк, що майже не вцілів.
Сам палац зберігся до наших часів, але без балкону і з прибудовами; нині у ньому діє місцевий Палац культури.
Палац Красінських не має статусу пам'ятки архітектури.
Dunaivtsi town.
Former Krasiński Palace (48°53'12"N, 26°51'00"E) is a two-story rectangular palace that was built in the first half of the 19th century.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Місто Дунаївці.
Колишній Палац Красінських (48°53'12"N, 26°51'00"E).
Dunaivtsi town.
Former Krasiński Palace (48°53'12"N, 26°51'00"E).
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Місто Дунаївці.
Сквер перед колишнім Палацом Красінських (48°53'12"N, 26°51'00"E).
Dunaivtsi town.
Garden square in front of the former Krasiński Palace (48°53'12"N, 26°51'00"E).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Голозубинці.
Колишній Палац Скібнєвських (48°49'44"N, 26°54'52"E).
Ймовірно, наприкінці 1870-х років для Віктора-Зігмунда Скібнєвського спорудили палац у класичному стилі на схилі одного з пагорбів.
Палац мав невеликий розмір і прямокутну форму.
З боку партеру він набув вигляду одноповерхової будівлі з фасадом.
Наприкінці XIX - на початку XX століття палац було розширено, він отримав декілька прибудов.
Голозубинецький парк розташований частково на схилі, частково - на березі річки Студениці.
Рельєф парку вплинув на принципи його формування, і при створенні парку були використанні різноманітні прийоми ландшафтного стилю.
Нині тут міститься Голозубинецька обласна протитуберкульозна лікарня. :-(
Holozubyntsi village.
Former Skibnevsky Palace (48°49'44"N, 26°54'52"E).
The palace was probably built at the end of the 1870s.
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Великий Жванчик.
Колишня Садиба і палац Хелмінських (48°45'41"N, 26°57'52"E).
Початок зведення маєтку датується 1868 роком.
1881 року до палацу прибудували ошатну башту, що докорінно змінила вигляд будівлі.
Нині тут діє дитячий пульмонологічний санаторій.
Velykyi Zhvanchyk village.
Former Chełmińskich Estate & Palace (48°45'41"N, 26°57'52"E).
Construction of this estate began in 1868.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Великий Жванчик.
Колишній палац Хелмінських (48°45'41"N, 26°57'52"E).
Velykyi Zhvanchyk village.
Former Chełmińskich Palace (48°45'41"N, 26°57'52"E).
|
|
|
|
Бурбун (48°48'12"N, 27°00'23"E) - водоспад на річці Бобрівка (Бобравка, Бобровець)
на північний захід від села Лисець Кам'янець-Подільського району
Хмельницької області.
Водоспад висотою близько 5 метрів впадає в невеличке озерце, що сховане в гущавині дерев і чагарників каньйону річки Бобрівка.
Burbun (48°48'12"N, 27°00'23"E) is a waterfall on the Bobrivka River (Bobravka, Bobrovets)
northwest of Lysets village in Kamianets-Podilskyi district,
Khmelnytskyi region.
The waterfall is about 5 meters high.
It flows into a small lake hidden in the thicket of trees and bushes of the Bobrivka river canyon.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Миньківці - село (близько 1,5 тис. мешканців) у Кам'янець-Подільському районі
Хмельницької області.
Розташоване на берегах річки Ушиці (ліва притока Дністра) за 89 км від Хмельницького.
Перша письмова згадка про Миньківці датується 1407 роком.
Починаючи з XV століття Поділля часто зазнавало спустошливих набігів кримських татар.
Внаслідок частих воєнних дій наприкінці XVII - на початку XVIII століть Миньківці було вщент спустошено.
Подальші письмові свідчення про Миньківці датуються лише 1730-1740-ми роками.
1782 року Миньківці отримали нового власника - Войцеха Сцибора-Мархоцького.
Після смерті Войцеха Сцибора-Мархоцького у Миньковецькому маєтку з 1790 року замешкав його племінник Ігнацій Єжи Сцибор-Мархоцький.
Свої землі Ігнацій Сцибор-Мархоцький проголосив «Миньковецькою державою» із центром у Миньківцях.
Як справжня держава, вона мала свої кордони, позначені стовпами із написом «Границя Миньковецької держави від Російського царства».
Крім цього, тут для внутрішнього вжитку випускали власні гроші, а відносини між мешканцями базувалися на законодавчих актах,
які створював сам Мархоцький, добре обізнаний у римському праві, працях Платона та творах французьких та російських просвітителів.
Саме ця самоназвана держава першою впровадила звільнення своїх селян від кріпосної залежності та дарувала їм особисту свободу.
У період головування Ігнація, село відродилось і першим у Східній Європі позбулося кріпосницького ладу.
Mynkivtsi is a village in Kamianets-Podilskyi district,
Khmelnytskyi region.
The village is located on the river Ushytsya, 89 km away from Khmelnytskyi.
Its population is about 1.5 thousand inhabitants.
In 1782 Mynkivtsi estates became the property of Wojciech Ścibor-Marchocki.
After his death in 1788 Mynkivtsi together with the suburbs passed into the ownership of his nephew, Ignacy Ścibor-Marchocki.
Ignacy proclaimed his estates in Podolia as an independent “Mynkivtsi state”.
He installed pillars on its borders with name plates that identified that this was “The border of Minkowce state”.
Ignacy Ścibor-Marchocki was a benefactor for his peasants; he liberated them from serfdom and was concerned about their household improvement.
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Біля села Миньківці, автошлях Т2308 (48°50'43"N, 27°06'53"E).
На межі колишніх Дунаєвецького та Новоушицького районів (нині - Кам'янець-Подільський район).
Подеколи цю місцевість називають «Подільською Швейцарією».
Road T2308 near Mynkivtsi village (48°50'43"N, 27°06'53"E).
This is the border of the former Dunaivtsi and Nova Ushytsia districts (now Kamianets-Podilskyi district).
Sometimes this area is called “Podil's'ka Switzerland”.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Біля села Миньківці, автошлях Т2308 (48°50'43"N, 27°06'53"E).
На межі колишніх Дунаєвецького та Новоушицького районів.
Road T2308 near Mynkivtsi village (48°50'43"N, 27°06'53"E).
This is the border of the former Dunaivtsi and Nova Ushytsia districts.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Парк - пам'ятка (місцевого значення) садово-паркового мистецтва «Отроківський» (48°47'41"N, 27°06'41"E).
Площа цього парку щонайбільше 2,3 га.
Отроків - село (близько 550 мешканців) у Кам'янець-Подільському районі
Хмельницької області.
Розташоване на берегах річки Ушиці (ліва притока Дністра).
Село засновано у XVII столітті на місці невеличкого хутору.
За часів так званої «Миньковецької держави» Отроків досяг найбільшого розквіту, він займав друге місце за значимістю
у Миньковецькому ключі після Миньківців і вважався найрозкішнішою резиденцією Ігнація Сцибор-Мархоцького.
Тоді було перебудовано або збудовано замок у середньовічному стилі, закладено великий ландшафтний парк.
Замок згорів під час пожежі 1826 року.
Local monument park “Otrokivskyi” (48°47'41"N, 27°06'41"E).
The area of this park is at most 2.3 hectares.
Otrokiv is a village in Kamianets-Podilskyi district,
Khmelnytskyi region.
The village is located on the river Ushytsya, about 95 km away from Khmelnytskyi.
Its population is about 550 inhabitants.
Otrokiv Castle was built by Ignacy Ścibor-Marchocki in the 19th century.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Отроків.
Колишня резиденція Ігнація Сцибор-Мархоцького (48°47'58"N, 27°06'44"E).
Панорама ~180°.
Otrokiv village.
Former residence of Ignacy Ścibor Marchocki (48°47'58"N, 27°06'44"E).
Panorama ~180°.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Отроків.
Колишня резиденція Ігнація Сцибор-Мархоцького. «Форум» (48°47'58"N, 27°06'39"E), XVIII-XIX століття.
Від форуму зберіглися стіни, в'їзна брама та декілька веж.
Otrokiv village.
Former residence of Ignacy Ścibor Marchocki. “Forum” (48°47'58"N, 27°06'39"E), 18-19 centuries.
Only the walls, the entrance gate and several towers survived from the Forum.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Отроків.
Колишній маєток Ігнація Сцибор-Мархоцького.
Тріумфальна арка (48°48'01"N, 27°06'21"E), XVIII-XIX століття.
Otrokiv village.
Former estate of Ignacy Ścibor Marchocki.
Triumphal arch (48°48'01"N, 27°06'21"E), 18-19 centuries.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Неподалік сіл Кружківці та Притулівка (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Ушицький (Притулівський) каньйон - каньйон річки Ушиця.
У цій місцевості вже давно запплановано створити ландшафтний заказник місцевого значення «Ушицький».
Near Kruzhkivtsi and Prytulivka villages (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Ushytsia Canyon is the canyon of the Ushytsia River.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Неподалік сіл Кружківці та Притулівка (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Мальовничий Ушицький (Притулівський) каньйон - каньйон річки Ушиця. Панорама ~180°.
Near Kruzhkivtsi and Prytulivka villages (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Ushytsia Canyon is the canyon of the Ushytsia River. Panorama ~180°.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Неподалік сіл Кружківці та Притулівка (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Мальовничий Ушицький (Притулівський) каньйон - каньйон річки Ушиця. Панорама ~150°.
Near Kruzhkivtsi and Prytulivka villages (48°49'17"N, 27°06'50"E).
Ushytsia Canyon is the canyon of the Ushytsia River. Panorama ~150°.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Притулівка.
Водяний млин XIX столітя (48°48'35"N, 27°05'50"E), що був збудований на річці Ушиця за Ігнація Сцибор-Мархоцького.
Prytulivka village.
The 19th century Water mill (48°48'35"N, 27°05'50"E), which was built on the Ushytsia River by Ignacy Ścibor Marchocki.
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Притулівка.
Річка Ушиця біля водяного млина XIX столітя (48°48'35"N, 27°05'50"E), що був збудований за Ігнація Сцибор-Мархоцького.
Prytulivka village.
The Ushytsia River near the 19th century Water mill (48°48'35"N, 27°05'50"E), which was built by Ignacy Ścibor Marchocki.
|
|
|
|
Сутківці - село (близько 1,25 тис. мешканців) у Хмельницькому районі
Хмельницької області.
Розташоване на берегах річок Ушиця (ліва притока Дністра) та Мала Ушиця (права притока Ушиці).
Село виникло у вузькій улоговині серед вапнякових скель, що дало змогу населенню ще з давніх часів
перетворити його на неприступну фортецю у південно-західній частині Поділля.
Сутківці вперше згадано в історичних документах 1407 року.
29 жовтня 1921 року під час Листопадового рейду (Другий зимовий похід) через Сутківці проходила Подільська група
(командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
Sutkivtsi is a village in Khmelnytskyi district,
Khmelnytskyi region.
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Поселення Черняхівської культури (49°10'37"N, 26°55'34"E) - пам'ятка археології місцевого значення. Панорама ~180°.
Sutkivtsi village.
Settlement of Chernyakhiv culture (49°10'37"N, 26°55'34"E) is a landmark of local archeology. Panorama ~180°.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Сутковецький замок (49°10'37"N, 26°55'37"E), XV-XVI століття.
Розташований на видовженому стрімкому мисі, що відокремленомий від самого села глибоким яром струмка.
У середині XIV століття на цьому пагорбі існувало городище, укріплене з північно-західного боку кам'яним оборонним муром.
У 2-й половині XV століття на північний захід від нього було розпочато будівництво регулярного прямокутного замку.
Таким чином, стародавній мур XIV століття став основою південно-східної оборонної стіни замку.
На першому етапі було зведено його північну та західну вежі.
Sutkivtsi village.
Remains of the castle (49°10'37"N, 26°55'37"E), 15-16 centuries.
|
|
|
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Сутковецький замок (49°10'37"N, 26°55'37"E), XV-XVI століття.
Будівництво замка було завершено у 3-й чверті XV століття спорудженням східної та південної веж з одночасним підвищенням висотності оборонних мурів.
По осі мису до північно-західного муру примикала квадратна в плані надбрамна вежа.
Наприкінці XVII століття Сутковецький замок втратив оборонне значення.
З колишніх п'яти веж донині частково збереглися лише східна п'ятикутна вежа з фрагментом прилеглого оборонного муру та частина підлогової стіни північної вежі.
Sutkivtsi village.
Remains of the castle (49°10'37"N, 26°55'37"E), 15-16 centuries.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Сутковецький замок (49°10'37"N, 26°55'37"E), XV-XVI століття.
Sutkivtsi village.
Remains of the castle (49°10'37"N, 26°55'37"E), 15-16 centuries.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Свято-Покровська церква-фортеця (49°10'36"N, 26°55'55"E), 1476 рік.
Зведена зі сірого каменю, з конічними дахами башт, з амбразурами та бійницями.
Ця церква є унікальним зразком архітектури XIV-XV століть, що не має аналогів за своїм архітектурно-планувальним рішенням.
Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонним храмом тетраконхового типу.
Sutkivtsi village.
Fortified Church-stronghold of the Holy Protectress (49°10'36"N, 26°55'55"E) was built in 1476.
The church is a two-story, cruciform structure with a square center and four apses that form semicircular towers.
Each corner of the center is topped by a small turret.
|
|
|
|
Фото травня 2021 року.
|
Фото травня 2021 року.
|
Село Сутківці.
Свято-Покровська церква-фортеця (49°10'36"N, 26°55'55"E), 1476 рік.
Стверджують, що колись від цього храму до Сутковецького замку вів підземний хід.
Sutkivtsi village.
Fortified Church-stronghold of the Holy Protectress (49°10'36"N, 26°55'55"E) was built in 1476.
|
|
|
|
|
|
|
|
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
|
|
|
|
|
|
Інші сторінки маршруту «Буковиною та Поділлям, травень 2021 року»:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|