Хотин, липень 2004 та вересень 2014 року
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Хотин, июль 2004 и сентябрь 2014 года
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Хотин - місто (близько 9,7 тисяч жителів), адміністративний центр Хотинського району Чернівецької області.
Хотин приваблює туристів з усього світу та є одним з найдавніших міст України: він нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI століття київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, зокрема Хотин.
Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста від слов'янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона).
Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземлянкових жител з печами-кам'янками, які датуються IX-X століттями, а на глибині 1,2-1,4 метрів було виявлено культурний шар VII-VIII століть. Особливо великим населеним пунктом Хотин був у XI-XIII століттях, коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш як 20 га. Історики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин походять з самою початку XI століття.


Хотин - город (около 9,7 тысяч жителей), административный центр Хотинского района Черновицкой области.
Хотин привлекает туристов со всего мира и является одним из самых давних городов Украины: он недавно отпраздновал свое 1000-летие. В начале XI века киевский князь Владимир Великий создал систему пограничных крепостей на западе и юге своего государства, в том числе Хотин.
Название города, вероятно, происходит от глагола "хотеть": это место всегда было желанно для древних поселенцев, они всегда хотели жить в этом красивом и богатом крае (другие версии объясняют происхождение названия города от славянского имени Хотин или от имени вождя даков Котизона).
Сначала это была небольшая, построенная восточными славянами на месте древнего поселения деревянная крепость, защищавшая их от многочисленных завоевателей. Рядом с ней и одновременно с ней существовал неукрепленный поселок. На его территории археологи выявили остатки полуземляночного жилья с печами-каменками, которые датируются IX-X веков, а на глубине 1,2-1,4 метров был выявлен культурный слой VII-VIII веков. Особенно большим населенным пунктом Хотин был в XI-XIII веках, когда он входил в состав Киевской Руси. Тогда он занимал территорию более чем 20 га. Историки обосновали тезис, что замок и город Хотин берут свое начало с самого начала XI века.


Khotyn.
The Town of Khotyn lies on the right side of the Dnister. Archaeologists believe it was founded in the 8th - 9th centuries A.D., during the period of Eastern Slavs' active involvement in state formation.
Practically isolated from major roads and contemporary life, the fairy tale-like Khotyn castle is best known for towering 50-meter high walls that look out upon the wide, sweeping river as it flows south to the Black Sea.
Located alongside the Dniester River, the castle controlled a critical water-based trade route. Originally built in the 12th century out of wood, by the 15th century it had been completely remade in stone. Its 50 meter walls are still considered the tallest in all of Europe, Kurmaz said.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, общий вид крепости с Бендерских ворот (панорама ~150°).
Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, загальний вид фортеці з Бендерської брами, панорама ~150°.
Подолье, Черновицкая область. Хотин, общий вид крепости с Бендерских ворот, панорама ~150°.


Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше виросла. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників. Князь Данило Галицький, хоч і вимушений був підкоритися Золотій орді, не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові і укріплював старі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII століття замість дерев'яних побудували кам'яні укріплення. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть її неодноразово реконструювали та розширювали, руйнували завойовники і знову відбудовували.
Наприкінці XIV століття Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Воєвода Стефан III Великий значно розширив кордони фортеці. Було зведено мур шириною 5 і висотою 40 метрів. У самій фортеці були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Упродовж XV-XVI століття Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це, зокрема, свідчить і рукописне Хотинське Євангеліє XIV століття. У Хотині в ті часи відбувалися найбільші у Молдавському князівстві ярмарки, на які приїздили купці з різних країн Східної та Західної Європи. Місто було важливим митним пунктом в європейсько-азіатській торгівлі. Ще досі ми можемо бачити будинок старої хотинської митниці. У другій половині XVI століття від хотинського ярмарку у молдавську казну надходила величезна сума грошей - 10000 золотих на рік. Улітку 1538 року під час облоги замку польськими військами на чолі з графом Яном Тарновським було знищено частину стін і башт. У 1540-1544 роках їх відбудували.


После монголо-татарского завоевания Руси роль Хотина, как одного из важнейших форпостов Галицко-Волынского княжества на юго-западе еще больше возросла. Его укрепления охраняли важную переправу на Днестре и сдерживали грабительские набеги степных кочевников. Князь Данил Галицкий, хоть и был вынужден покориться Золотой орде, не отказался от борьбы с ней. Он усиленно строил новые и укреплял старые крепости. В исполнение его воли, в Хотине в 40-50-х годах XIII века вместо деревянных построили каменные укрепления. Первая каменная крепость была небольшой. Она была расположена на самом мысе, там, где сегодня стоит северная башня, и простиралась на юг к нынешнему комендантскому дворцу. На протяжении веков ее неоднократно реконструировали и расширяли, разрушали завоеватели и снова отстраивали.
В конце XIV века Хотин вошел в состав Молдавского государства. Воевода Стефан III Великий значительно расширил границы крепости. Были возведены каменные стены шириной 5 и высотой 40 метров. В самой крепости были вырыты глубокие подвалы, служившие помещениями для воинов. На протяжении XV-XVI веков Хотинская крепость была резиденцией молдавских хозяев. Благодаря мощной твердыне и выгодному расположению Хотин стал центром развития ремесел и торговли, что в свою очередь способствовало расцвету культуры и экономики города. Об этом, в частности, свидетельствует и рукописное Хотинское Евангелие XIV века. В Хотине в те времена происходили наибольшие в Молдавском княжестве ярмарки, на которые приезжали купцы из разных стран Восточной и Западной Европы. Город был важным таможенным пунктом в европейско-азиатской торговле. Еще до сих пор можно увидеть здание старой хотинской таможни. Во второй половине XVI века от хотинской ярмарки в молдавскую казну поступала огромная сумма денег - 10000 золотых в год. Летом 1538 года во время осады замка польскими войсками во главе с графом Яном Тарновским была уничтожена часть стен и башен. В 1540-1544 годах их отстроили.


After the break up of the Galician-Volyn principality, Khotyn fortress was mainly controlled by the Cossacks until the Polish established control in the 15th century. The Turks took control of the fort the following century, but not for long.
Despite efforts by the Turks in the early 17th century to fortify the castle, it was conquered by a unified Slavic army that included Poles and Cossacks.
The Khotyn castle is especially interesting, and particularly so due to the famous battle that occurred just outside its walls in 1621. In the battle, Cossack Hetman Petro Sahaydachnyi defeated the Turks (army of 300000 men and officers) and struck an important peace agreement with them, which ultimately benefited the Poles and gave them control over the region.
Khotyn finally came under Russian control in 1793 and was mainly used as a prison up until the end of WWII.
Even today, the castle strikes with its grandeur. Stone and earth fortifications stretch out for about a mile. This 12th - 16th century structure rests atop a man-made platform 33 feet deep, a genial piece of ancient engineering thought, in its turn lying on a rocky ground. Rectangular area 4,000 by 800 feet is enclosed in the earthwork rampart (26 feet deep) enforced with bulwarks. Castle's stonework walls ornamented with red bricks to resemble the style of Podillya rushnyky look strikingly beautiful against the background of the Dniester valley.


Хотинська фортеця, схема з путівника «Хотин, Жванець, Окопи, Кривче» (приватне видавництво «Оіюм», 2006).
 Замок (XIII-XVI століття)
1. Північна вежа.
2. Комендантська вежа.
2a. Оборонні мури цитаделі фортеці (замку).
3. Східна ("Смертників") вежа.
4. Південно-західна вежа.
5. В'їзна (Надбрамна) вежа.
6. Палац коменданта.
7. Церква святих Костянтина і Олени (XIII ст.).
8. Казарми.
9. Криниця.
9a. В’їзний міст до цитаделі фортеці (замку).

Хотинская крепость, схема из путеводителя «Хотин, Жванець, Окопы, Кривче» (частное издательство «Оиюм», 2006).
Замок (XIII-XVI века)
1. Северная башня.
2. Комендантская башня.
2a. Оборонные стены цитадели крепости (замка).
3. Восточная ("Смертников") башня.
4. Юго-западная башня.
5. Въездная (Надвратная) башня.
6. Дворец коменданта.
7. Церковь святых Константина и Елены (XIII в.).
8. Казармы.
9. Колодец.
9a. Въездной мост в цитадель крепости (замок).


Нова фортеця (1712-1718 роки)
10 - Бендерська брама; 10a - Міст біля Бендерської брами; 11 - Ясська брама; 11a - Міст біля Ясської брами; 12 - Руська брама; 13 - Дністровська (Кам'янецька) брама; 14 - Подільська брама (потерна); 14a - Ескарпові та контрескарпові мури від цитаделі до Подільської брами; 15 - Південно-східний бастіон; 16 - Південний бастіон; 16a - Ескарпові та контрескарпові мури від Подільської брами до Південного бастіону; 17 - Південно-західний бастіон; 17a - Ескарпові та контрескарпові мури від Південного бастіону до Північно-західного бастіону; 18 - Західний бастіон; 19 - Північно-західний бастіон; 19a - Ескарпові та контрескарпові мури від Північно-західного бастіону до Північно-східного бастіону; 20 - Північно-східний бастіон; 20a - Ескарпові мури від Північно-східного бастіону до цитаделі; 21 - Мур над струмком; 22 - Руїни мечеті (XVIII ст.); 23 - Церква Олександра Невського (1830-1835 рр.); 24 - Колишня військова школа (1825 р.); 24a - Руїни споруди південніше від в'їзної вежі в цитадель; 25 - Місток через струмок; 25a - Руїни споруди на пагорбі західніше від містка через струмок; 26 - Пам’ятник гетьманові Петрові Сагайдачному (1991 р.).

Новая крепость (1712-1718 годы)
10 - Бендерские ворота; 10a - Мост у Бендерских ворот; 11 - Ясские ворота; 11a - Мост у Ясских ворот; 12 - Руськи ворота; 13 - Днестровские (Каменецкие) ворота; 14 - Подольские ворота (потерна); 14a - Эскарпные и контрэскарпные стены от цитадели к Подольским воротам; 15 - Юго-восточный бастион; 16 - Южный бастион; 16a - Эскарпные и контрэскарпные стены от Подольских ворот к Южному бастиону; 17 - Юго-западный бастион; 17а - Эскарпные и контрэскарпные стены от Южного бастиона к Северо-западному бастиону; 18 - Западный бастион; 19 - Северо-западный бастион; 19a - Эскарпные и контрэскарпные стены от Северо-западного бастиона к Северо-восточному бастиону; 20 - Северо-восточный бастион; 20a - Эскарпные стены от Северо-восточного бастиона к цитадели; 21 - Стена над ручьем; 22 - Руины мечети (XVIII в.); 23 - Церковь Александра Невского (1830-1835 гг.); 24 - Бывшая военная школа (1825 г.); 24a - Руины сооружения южнее от въездной башни в цитадель; 25 - Мостик через ручей; 25a - Руины сооружения на холме западнее от мостика через ручей; 26 - Памятник гетману Петру Сагайдачному (1991 г.).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, общий вид крепости от руин мечети (панорама ~180°). Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, загальний вид фортеці від руїн мечеті, панорама ~180°.
Подолье, Черновицкая область. Хотин, общий вид крепости от руин мечети, панорама ~180°.


Після занепаду Молдавського князівства місто і фортеця перейшли до рук турків. Вони ще більше посилюють оборонну міць фортеці, але місцеве населення ніколи не мирилося з новими поневолювачами. Помічниками у цій боротьбі часто виступали запорозькі козаки. Так було й 1563 року, коли козаки на чолі з легендарним Дмитром Вишневецьким (Байдою) зайняли фортецю і почали переговори з молдавським господарем про спільний виступ проти Туреччини. Через зраду молдавських бояр загін козаків був розгромлений, а Дмитро Вишневецький був страчений в Константинополі. Це про нього пізніше народ співав: "В Цареграді на риночку, п'є Байда горілочку".
1615 року польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської війни 1620 року між Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були розбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жулкевський загинув, Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали. У вересні - на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та стала зламним моментом в історії Османської імперії.


После упадка Молдавского княжества город и крепость перешли в руки турок. Они еще больше усилили оборонную мощь крепости, но местное население никогда не мирилось с новыми поработителями. Помощниками в этой борьбе часто выступали запорожские казаки. Так было и в 1563 году, когда казаки во главе с легендарным Дмитрием Вишневецким (Байдой) заняли крепость и начали переговоры с молдавским владыкой о совместном выступлении против Турции. Из-за измены молдавских бояр отряд казаков был разгромлен, а Дмитрий Вишневецкий был казнен в Константинополе. Это про него позже народ пел: "В Царьграде на рыночке, пьет Байда горилочку".
В 1615 году польские войска заняли Хотин. После Цецорской войны 1620 года между Польшей и Турцией, в ходе которой польские войска были разбиты, а великий коронный гетман Станислав Жулкевский погиб, Хотин стал главным форпостом обороны от турецкого нашествия. В сентябре - начале октября 1621 года у стен Хотинской крепости происходили события знаменитой Хотинской войны, которая прославила запорожских казаков и их гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного и стала переломным моментом в истории Османской империи.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Монумент в честь гетмана Украины Петра Сагайдачного (сентябрь 1991 года) возле Хотинской крепости. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Юго-восточный бастион Хотинской крепости. Фото вересеня 2014 року.
Монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного та
Південно-східний бастіон Хотинської фортеці.
У вересні 1991 року під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного (скульптор І. Гамаль).


Монумент в честь гетмана Украины Петра Сагайдачного и
Юго-восточный бастион Хотинской крепости.
В сентябре 1991 года во время праздника по случаю 370-летия Хотинской битвы был открыт монумент в честь гетмана Украины Петра Сагайдачного (скульптор И. Гамаль).


У ході Хотинської війни польсько-литовсько-козацьке військо гетьмана Яна Кароля Ходкевича (35 тисяч вояків) та Запорізьке військо гетьмана Петра Сагайдачного (40 тисяч козаків) відбили численні атаки 200-тисячної турецько-татарської армії. Козаки під проводом Сагайдачного у вересні неодноразово здійснювали сміливі нічні рейди-контратаки, викликаючи паніку серед турецьких військ. 24 вересня у фортеці помер від поранення і наступного зараження крові гетьман Ходкевич, і оборону очолив Станіслав Любомирський. Успішні дії козаків, вмілі маневри польських військ поступово підточували сили турків. Осман II остаточно розгубився, 28 вересня він вирішив дати генеральний бій. Ось як описує цей день очевидець і учасник битви Ян Собеський: "Більше 60 гармат гриміли безперервно, небо палало, а повітря затьмарювалося димом, земля тремтіла, стогнали мури, скелі розпадались на куски. Що бачило око протягом дня, того не описати. Не можна висловити точно, з яким завзяттям і мужністю, або скоріше відчаєм билися обидві сторони".
Султан Осман II був змушений 9 жовтня 1621 року укласти з представниками Речі Посполитої Хотинський мир. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і знайшла свій відголос в літературі. Пісні про героїв цієї битви співав український народ, польські поети складали поеми. Навіть на далеких берегах Адріатики про подвиг українських і польських воїнів писав хорватський поет Іван Гундулич, скрізь переписувалися щоденники учасників війни. Польський поет Вацлав Потоцький написав у 1670 році поему про Хотинську війну, а український письменник Осип Маковей - повість "Ярошенко". Про ті події згадує Зінаїда Тулуб у своєму історичному романі "Людолови". Іван Франко про значення Хотинської перемоги писав, що Туреччина, зазнавши поразки під Хотином у 1621 році, почала хилитися із зеніту своєї величі та слави.


В ходе Хотинской войны польско-литовско-казацкое войско гетмана Яна Кароля Ходкевича (35 тысяч воинов) и Запорожское войско гетмана Петра Сагайдачного (40 тысяч казаков) отбили многочисленные атаки 200-тысячной турецко-татарской армии. Казаки под предводительством Сагайдачного в сентябре неоднократно производили смелые ночные рейды-контратаки, вызывая панику среди турецких войск. 24 сентября в крепости умер от ранения и последующего заражения крови гетман Ходкевич, и оборону возглавил Станислав Любомирский. Успешные действия казаков, умелые маневры польских войск постепенно подтачивали силы турков. Осман II окончательно растерялся, 28 сентября он решил дать генеральное сражение. Вот как описывает этот день очевидец и участник битвы Ян Собеский: "Более 60 пушек гремели непрерывно, небо пылало, а в воздухе висел дым, земля дрожала, стонали стены, скалы распадались на куски. Что видел глаз на протяжении дня, того не описать. Нельзя выразить точно, с каким рвением и мужеством, или скорее отчаянием сражались обе стороны".
Султан Осман II был вынужден 9 октября 1621 года заключить с представителями Речи Посполитой Хотинский мир. Победа под Хотином спасла Западную Европу от вторжения янычар, произвела сильное впечатление на все народы и нашла свое отражение в литературе. Песни о героях этой битвы пел украинский народ, польские поэты слагали поэмы. Даже на далеких берегах Адриатики о подвиге украинских и польских воинов писал хорватский поэт Иван Гундулич, везде переписывались дневники участников войны. Польский поэт Вацлав Потоцкий написал в 1670 году поэму о Хотинской войне, а украинский писатель Осип Маковей - повесть "Ярошенко". О тех событиях вспоминает Зинаида Тулуб в своем историческом романе "Человеколовы". Иван Франко о значении Хотинской победы писал, что Турция, потерпев поражение под Хотином в 1621 году, начала клониться из зенита своего величия и славы.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, панорама цитадели с запада. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця,
панорама цитаделі
із заходу.


Хотинская крепость,
панорама цитадели
с запада.


Після Хотинського миру фортецю було повернено молдавським господарям, але фактично її контролювали турки. На обох берегах Дністра, по якому проходив кордон, височіли та протистояли одна одній дві могутні фортеці - Хотинська та Кам'янець-Подільська.
Упродовж XVII століття Хотин неоднозазово переходив з рук в руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни в Хотині у 1650-1653 роках перебували війська Богдана Хмельницького.
11 листопада 1673 року коронний гетьман Ян Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська вщент розгромив у Хотині 40-тисячну турецьку армію. Вирішальним моментом битви стала атака гусарів воєводи Яблоновського. Від загибелі або полону врятувалось лише декілька тисяч турків. До речі, описом цієї перемоги завершив свій роман "Пан Володийовський" Генрік Сенкевич. "Хотинська вікторія", прославлена по цілій Європі, принесла Яну Собеському корону польського короля.
Війни з турками тривали ще довгі роки. Тільки на початку XVIII століття туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині та у фортеці. Після реконструкції 1712-1718 років (при допомозі французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи.
Хоча в ХVIII-ХІХ століттях фортеця поступово втрачала своє оборонне значення, під її мурами продовжували кипіти битви. Її кілька разів штурмували російські війська. 1739 року вони вступили в Хотин після перемоги над турками у битві під Ставчанами, в якій хоробро билися з ворогами українці, росіяни, грузини і молдовани. Великий російський вчений, поет Михайло Ломоносов, захоплюючись мужністю своїх співвітчизників, написав "Оду на победу над турками и татарами и на взятие Хотина 1739 года". У той час в боях під Хотином брав участь і класик грузинської літератури, поет Давид Гурамішвілі.
У 1769-1787 роках росіяни знову штурмували Хотинську фортецю. Але лише після російсько-турецької війни 1806-1812 років Хотин увійшов до складу Російської імперії та став повітовим центром Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин, який поступово став відбудовуватись.
1826 року місту Хотину було надано герб: в золотому полі срібна тривежева цитадель, супроводжена вгорі срібним рівнораменним хрестиком над двома схрещеними шаблями - символами захисту краю від ворогів. На передній вежі півмісяць на держаку, а на держаках обох крайніх веж - застромлені бунчуки.


После Хотинского мира крепость была возвращена молдавским владыкам, но фактически ее контролировали турки. На обоих берегах Днестра, по которому проходила граница, возвышались и противостояли друг другу две могучие крепости - Хотинская и Каменец-Подольская.
На протяжении XVII века Хотин неоднократно переходил из рук в руки, им владели и польские короли, и турецкие феодалы, неоднократно город освобождали запорожские казаки. Во время Освободительной войны в Хотине в 1650-1653 годах находились войска Богдана Хмельницкого.
11 ноября 1673 года коронный гетман Ян Собеский во главе 30-тысячного польско-литовско-казацкого войска вдребезги разгромил в Хотине 40-тысячную турецкую армию. Решающим моментом битвы стала атака гусар воеводы Яблоновского. От гибели или плена спаслось лишь несколько тысяч турков. Кстати, описанием этой победы завершил свой роман "Господин Володийовский" Генрик Сенкевич. "Хотинска виктория", прославленная по целой Европе, принесла Яну Собескому корону польского короля. Войны с турками продолжались еще долгие годы. Только в начале XVIII века туркам удалось окончательно закрепиться в Хотине и в крепости. После реконструкции 1712-1718 годов (при помощи французских инженеров) она стала самым могучим узлом османской обороны на востоке Европы.
Хотя в ХVIII-ХІХ веках крепость постепенно теряла свое оборонное значение, под ее стенами продолжают кипеть битвы. Её несколько раз штурмовали российские войска. В 1739 году они вступили в Хотин после победы над турками в битве под Ставчанами, в которой храбро дрались с врагами украинцы, россияне, грузины и молдаване. Великий российский ученый, поэт Михаил Ломоносов, восхищаясь мужеством своих соотечественников, написал "Оду на победу над турками и татарами и на взятие Хотина 1739 года". В то время в боях под Хотином принимал участие и классик грузинской литературы, поэт Давид Гурамишвили.
В 1769-1787 годах россияне опять штурмовали Хотинскую крепость. Но только после российско-турецкой войны 1806-1812 годов Хотин вошел в состав Российской империи и стал уездным центром Бессарабской губернии. Отступая, турки почти полностью уничтожили Хотин, который постепенно стал отстраиваться.
В 1826 году городу Хотину был предоставлен герб: в золотом поле серебряная трехбашенная цитадель, сопровождаемая сверху серебряным равнораменным крестиком над двумя скрещенными саблями - символами защиты края от врагов. На передней башне полумесяц на древке, а на древках обеих крайних башен - воткнутые бунчуки.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, Бендерские ворота крепости. Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, Бендерские ворота крепости. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, Бендерська брама зовнішнього оборонного поясу фортеці, вид ззовні фортеці.

Подолье, Черновицкая область. Хотин, Бендерские ворота внешнего оборонного пояса крепости, вид снаружи крепости.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, Бендерские ворота крепости. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Эскарпные и контрэскарпные стены от Бендерских ворот к Юго-восточному бастиону Хотинской крепости. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, Бендерська брама зовнішнього оборонного поясу фортеці й
ескарпові та контрескарпові мури від Бендерської брами до Південно-східного бастіону Хотинської фортеці, вид ззовні фортеці.


Подолье, Черновицкая область. Хотин, Бендерские ворота внешнего оборонного пояса крепости и
эскарпные и контрэскарпные стены от Бендерских ворот к Юго-восточному бастиону Хотинской крепости, вид снаружи крепости.


1832 року на території фортеці було збудовано нову церкву св. Олександра Невського. 1856 року уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкту. Саме місто протягом XIX століття розбудовувалось на рівнинному плато за регулярним планом. За переписом 1897 року Хотин нараховував 18126 мешканців. Після реформи 1860-х років у Хотині виникли перші промислові підприємства. Тут було кілька водяних млинів. На початку XX століття в Хотині діяли 3 броварні, 10 ґуралень, 4 тютюнові фабрики, лісопильний і цегельний заводи, 2 друкарні. Місто мало дві лікарні на 45 ліжок, аптеку, діяли 2 двокласні повітові училища (чоловіче і жіноче), 2 чоловічі однокласні училища та одне приватне.
Багато лиха і страждань жителям міста принесли I Світова та Громадянська війни. 1918 року на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина і Румунія. 10 листопада 1918 року в Хотин вступили війська королівської Румунії. Почалися репресії та терор. Але хотинчани не підкорилися новим окупантам. У січні 1919 року спалахнуло антирумунське повстання. Влада в більш як ста селах перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з Й. І. Волошенком-Мардар'євим. Директорія, підтримувана народом, вирішила вигнати румунів з свого краю і повернути собі волю. Протягом 10 днів учасники Хотинською повстання вели запеклі бої з королівськими військами. Проте увірвавшись 1 лютого до Хотина, загарбники вчинили розправу над населенням. Щодня окупанти вели сотні людей на руїни Хотинської фортеці, звідки ніхто не повертався. Хотин упродовж 22 років став повітовим центром Румунії.


В 1832 году на территории крепости была построена новая церковь св. Александра Невского. В 1856 году правительство упразднило статус Хотинской крепости как военного объекта. Собственно город на протяжении XIX века строился на равнинном плато по регулярному плану. По переписи 1897 года в Хотине насчитывалось 18126 жителей. После реформы 1860-х годов в Хотине возникли первые промышленные предприятия. Здесь было несколько водяных мельниц. В начале XX века в Хотине действовали 3 пивоварных завода, 10 винокурень, 4 табачные фабрики, лесопильный и кирпичный заводы, 2 типографии. Город имел две больницы на 45 кроватей, аптеку, действовали 2 двухклассных уездных училища (мужское и женское), 2 мужских одно-классных училища и одно частное.
Много горя и страданий жителям города принесли I Мировая и Гражданская войны. В 1918 году на пограничную Хотинщину претендовало 5 государств: Россия, Украина, Молдавская народная республика, Австро-Венгрия и Румыния. 10 ноября 1918 года в Хотин вступили войска королевской Румынии. Начались репрессии и террор. Но хотинчане не покорились новым оккупантам. В январе 1919 года вспыхнуло антирумынское восстание. Власть более чем в ста селах перешла в руки Хотинской Директории во главе с И. И. Волошенко-Мардарьевым. Директория, поддерживаемая народом, решила выгнать румын из своего края и вернуть себе свободу. На протяжении 10 дней участники Хотинского восстания вели ожесточенные бои с королевскими войсками. Однако, ворвавшись 1 февраля в Хотин, захватчики совершили расправу над населением. Ежедневно оккупанты вели сотни людей на руины Хотинской крепости, откуда никто не возвращался. Хотин на протяжении 22 годов стал уездным центром Румынии.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, вид крепости с Бендерских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, вид крепости с Бендерских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, вид фортеці з Бендерської брами.

Подолье, Черновицкая область. Хотин, вид крепости с Бендерских ворот.


Червень 1940 року вселив у багатьох людей віру на здійснення їх сподівань, на національне визволення. Але 6 липня 1941 року до Хотину знову увірвалися загарбники - німецько-румунські війська. Знову почалися роки терору та страждань. Проте і в цих жорстоких умовах надії на визволення не згасали. У місті вже в перші дні окупації було створено антифашистську організацію, яка діяла цілий рік, і яку очолював Кузьма Галкін. Лише в серпні 1942 року її було розсекречено і знищено. Визволено місто було 3 квітня 1944 року. Проте в післявоєнні роки Хотин, як і вся Україна, зазнав впливу тоталітарної комуністичної системи. Незалежність 1991 року стала втіленням вікової мрії хотинчан про свою державу.

Июнь 1940 года вселил во многих людей веру на осуществление их надежд, на национальное освобождение. Но 6 июля 1941 года в Хотин опять ворвались захватчики - немецко-румынские войска. Опять начались годы террора и страданий. Однако и в этих жестоких условиях надежды на освобождение не погасали. В городе уже в первые дни оккупации была создана антифашистская организация, которая действовала целый год, и которую возглавлял Кузьма Галкин. Только в августе 1942 года она была рассекречена и уничтожена. Освобожден город был 3 апреля 1944 года. Однако в послевоенные годы Хотин, как и вся Украина, испытал влияние тоталитарной коммунистической системы. Независимость 1991 года стала воплощением вековой мечты хотинчан о своем государстве.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, церковь Александра Невского (1832 год). Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, церковь Александра Невского (1832 год). Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, церква Олександра Невського (1832 рік).

Хотинская крепость, церковь Александра Невского (1832 год).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на крепостные стены и Ясские ворота изнутри крепости. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на крепостные стены и Ясские ворота изнутри крепости. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця, вид на фортечні мури та Ясську браму зсередини фортеці.

Хотинская крепость, вид на крепостные стены и Ясские ворота изнутри крепости.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, цитадель крепости (замок). Вид с руин мечети. Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, цитадель крепости (замок). Вид с руин мечети. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, цитадель фортеці (замок).
Вид з руїн мечеті.


Хотинская крепость, цитадель крепости (замок).
Вид с руин мечети.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, въезд в цитадель крепости (замок). Надвратная (Въездная) башня и въездной (через внешний сухой ров) мост. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, въезд в цитадель крепости (замок). Надвратная (Въездная) башня и въездной (через внешний сухой ров) мост. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, в’їзд до цитаделі фортеці (замку).
Надбрамна (В’їзна) вежа та в’їзний (через зовнішній сухий рів) міст.


Хотинская крепость, въезд в цитадель крепости (замок).
Надвратная (Въездная) башня и въездной (через внешний сухой ров) мост.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид с въездного моста в цитадель. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця, вид з в’їзного (через зовнішній сухий рів) мосту до цитаделі.
Праворуч - стіна Надбрамної (В’їзної) вежі;
попереду внизу - міст через струмок;
вдалині - Ясська брама.


Хотинская крепость, вид с въездного (через внешний сухой ров) моста в цитадель.
Справа - стена Надвратной (Въездной) башни;
впереди внизу - мост через ручей;
вдали - Ясские ворота.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, внутри цитадели. Вид замкового двора с юга, от Надвратной (Въездной) башни. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, внутри цитадели. Вид замкового двора с юга, от Надвратной (Въездной) башни. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, всередині цитаделі.
Вид замкового подвір'я з півдня, від Надбрамної (В’їзної) вежі.


Хотинская крепость, внутри цитадели.
Вид замкового двора с юга, от Надвратной (Въездной) башни.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, внутри цитадели. Лестница, ведущая с внутреннего бастиона в сухой ров. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, внутри цитадели. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця, всередині цитаделі.
Міст через сухий рів та внутрішній бастіон, на другому плані - Південно-західна вежа. Ліворуч - Надбрамна (В’їзна) вежа; праворуч - будівля казарми.


Хотинская крепость, внутри цитадели.
Мост через сухой ров и внутренний бастион, на втором плане - Юго-западная башня. Слева - Надвратная (Въездная) башня; справа - здание казармы.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, колодец цитадели. Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, колодец цитадели. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, колодязь цитаделі.

Хотинская крепость, колодец цитадели.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: колодец цитадели и Юго-западная башня. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: колодец цитадели, Юго-западная и Надвратная (Въездная) башня. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: колодец цитадели и Юго-западная башня. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, колодязь цитаделі, Південно-західна та Надбрамна (В’їзна) вежі.

Хотинская крепость, колодец цитадели, Юго-западная и Надвратная (Въездная) башня.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, комендантский дворец и комендантская башня. Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, комендантский дворец и комендантская башня. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця: комендантський палац та комендантська вежа.

Хотинская крепость: комендантский дворец и комендантская башня.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: комендантский дворец, Комендантская и Северная башни (панорама ~90°). Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця: комендантський палац, Комендантська та Північна вежі.

Хотинская крепость: комендантский дворец, Комендантская и Северная башни.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: Комендантская башня и часть комендантского дворца.
Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: Комендантская башня и часть комендантского дворца.
Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця: Комендантська вежа і частина комендантського палацу.
У Хотинській фортеці знімали фільми:
# «Гадюка» (1965). Режисер Віктор Івченко. У ролях: Іван Миколайчук, Нінель Мишкова, Костянтин Степанков, Раїса Недашківська. Державна премія УРСР за режисуру (1967).
# «На війні як на війні» (1968). Режисер Віктор Трегубович. У ролях: Олег Борисов, Михайло Глузський, Олексій Кожевников, Герман Колушкін.
# «Захар Беркут» (1970). Режисер Леонід Осика. У ролях: Костянтин Степанков, Броніслав Брондуков, Лев Перфілов, Іван Миколайчук.
# «Стріли Робіна Гуда» (1975). Режисер Сергій Тарасов. У ролях: Борис Хмельницький, Вія Артмане, Альгімантас Масюліс, Юріс Стренга.
# «Русалонька» (1976, СРСР, Болгарія). Режисер Володимир Бичков. У ролях: Вікторія Новікова, Валентин Нікулін, Михайло Пуговкін, Галина Волчек, Андрій Файт.
# «Д'Артаньян і три мушкетери» (1978). Режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич. У ролях: Михайло Боярський, Ігор Старигін, Веніамін Смєхов, Валентин Смірнітський, Аліса Фрейндліх, Маргарита Тєрєхова, Олег Табаков, Володимир Балон.
# «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1983). Режисер Сергій Тарасов. У ролях: Тамара Акулова, Петеріс Гаудіньш, Борис Хімічев, Леонід Кулагін, Борис Хмельницький, Олександр Філіпенко.
# «Чорна стріла» (1985). Режисер Сергій Тарасов. У ролях: Галина Бєляєва, Ігор Шавлак, Леонід Кулагін, Олександр Філіпенко, Борис Хімічев, Альгімантас Масюліс.
# «Хотин» (1992). Режисер Костянтин Крайній. Документальна стрічка.
# «Ясса» (1993). За романом Юрія Мушкетика.
# «Хотин» (2001, Німеччина). Режисер Ерік Райсиг. Документальна стрічка.
# «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2002). Режисер Микола Мащенко. У ролях: Ольга Сумська, Микола Боклан, Володимир Обазупало.

Хотинская крепость: комендантская башня и часть комендантского дворца.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: комендантский дворец.
Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: Северная башня.
Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця: комендантський палац і Північна вежа.

Хотинская крепость: комендантский дворец и Северная башня.
В Хотинской крепости снимали фильмы:
# «Гадюка» (1965). Режиссер Виктор Ивченко. В ролях: Иван Миколайчук, Нинель Мишкова, Константин Степанков, Раиса Недашкивская. Государственная премия УССР за режиссуру (1967).
# «На войне как на войне» (1968). Режиссер Виктор Трегубович. В ролях: Олег Борисов, Михаил Глузский, Алексей Кожевников, Герман Колушкин.
# «Захар Беркут» (1970). Режиссер Леонид Осика. В ролях: Константин Степанков, Бронислав Брондуков, Лев Перфилов, Иван Миколайчук.
# «Стрелы Робина Гуда» (1975). Режиссер Сергей Тарасов. В ролях: Борис Хмельницкий, Вия Артмане, Альгимантас Масюлис, Юрис Стренга.
# «Русалочка» (1976, СССР, Болгария). Режиссер Владимир Бычков. В ролях: Виктория Новикова, Валентин Никулин, Михаил Пуговкин, Галина Волчек, Андрей Файт.
# «Д'Артаньян и три мушкетера» (1978). Режиссер Георгий Юнгвальд-Хилькевич. В ролях: Михаил Боярський, Игорь Старыгин, Вениамин Смехов, Валентин Смирнитский, Алиса Фрейндлих, Маргарита Терехова, Олег Табаков, Володимир Балон.
# «Баллада о доблестном рыцаре Айвенго» (1983). Режиссер Сергей Тарасов. В ролях: Тамара Акулова, Петерис Гаудиньш, Борис Химичев, Леонид Кулагин, Борис Хмельницкий, Александр Филипенко.
# «Черная стрела» (1985). Режиссер Сергей Тарасов. В ролях: Галина Беляева, Игор Шавлак, Леонид Кулагин, Александр Филипенко, Борис Химичев, Альгимантас Масюлис.
# «Хотин» (1992). Режиссер Константин Крайний. Документальная лента.
# «Ясса» (1993). По роману Юрия Мушкетика.
# «Хотин» (2001, Германия). Режиссер Ерик Райсиг. Документальная лента.
# «Богдан-Зиновий Хмельницкий» (2002). Режиссер Николай Мащенко. В ролях: Ольга Сумская, Николай Боклан, Владимир Обазупало.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, в северной части замкового двора. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, в северной части замкового двора. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, у північній частині замкового подвір'я.

Хотинская крепость, в северной части замкового двора.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость. Церковь святых Константина и Елены (XIII век). Фрагмент. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость. Церковь святых Константина и Елены (XIII век). Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця. Церква святих Костянтина і Олени (XIII століття).

Хотинская крепость. Церковь святых Константина и Елены (XIII век).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость. Экспозиция оружия в подземельях под церковью святых Константина и Елены. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость. Экспозиция оружия в подземельях под церковью святых Константина и Елены. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость. Экспозиция оружия в подземельях под церковью святых Константина и Елены. Фото вересеня 2014 року.
Експозиція зброї в підземеллях під церквою святих Костянтина і Олени.

Экспозиция оружия в подземельях под церковью святых Константина и Елены.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на Днестр с восточных оборонных стен цитадели. На первом плане - Восточная («Смертников») башня. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця, вид на Дністер зі/від східних оборонних мурів цитаделі.
На передньому плані - Східна («Смертників») башта.


Хотинская крепость, вид на Днестр с/от восточных оборонных стен цитадели.
На первом плане - Восточная («Смертников») башня.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на Днестр от восточных оборонных стен цитадели (панорама ~120°). Фото вересеня 2014 року.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, цитадель крепости (замок), слева - мост через ручей. Фото липня 2004 року.
Хотинська фортеця, цитадель фортеці (замок), ліворуч - міст через струмок.

Хотинская крепость, цитадель крепости (замок), слева - мост через ручей.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, мост через ручей, вдали - Ясские ворота. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, мост через ручей, вдали - Ясские ворота. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, міст через струмок, вдалині - Ясська брама.

Хотинская крепость, мост через ручей, вдали - Ясские ворота.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, остатки Днестровских (Каменецких) ворот крепости. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотин, остатки Днестровских (Каменецких) ворот крепости и остатки стен от Северо-восточного бастиона к цитадели. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотин, залишки Дністровської (Кам'янецької) брами зовнішнього оборонного поясу фортеці та
залишки мурів від Північно-східного бастіону до цитаделі, вид зсередини фортеці.


Подолье, Черновицкая область. Хотин, остатки Днестровских (Каменецких) ворот внешнего оборонного пояса крепости и
остатки стен от Северо-восточного бастиона к цитадели, вид изнутри крепости.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с севера (с берега Днестра). Фото липня 2004 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с севера (с берега Днестра). Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, вид на цитадель з півночі (з берега Дністра).

Хотинская крепость, вид на цитадель с севера (с берега Днестра).

The Khotyn Fortress above the Dniester River.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с северо-запада (от внешнего оборонного пояса крепости). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с запада (от внешнего оборонного пояса крепости). Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотинська фортеця, вид на цитадель з північного заходу та із заходу (від зовнішнього оборонного поясу фортеці).

Подолье, Черновицкая область. Хотинская крепость, вид на цитадель с северо-запада и с запада (от внешнего оборонного пояса крепости).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с юго-запада (от внешнего оборонного пояса крепости). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с юго-запада (от внешнего оборонного пояса крепости). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на цитадель с юго-запада (от внешнего оборонного пояса крепости). Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, вид на цитадель з піденного заходу (від зовнішнього оборонного поясу фортеці).

Хотинская крепость, вид на цитадель с юго-запада (от внешнего оборонного пояса крепости).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотинська фортеця, ескарпові та контрескарпові мури біля Ясської брами.

Подолье, Черновицкая область. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотинська фортеця, ескарпові та контрескарпові мури біля Ясської брами.

Подолье, Черновицкая область. Хотинская крепость, эскарпные и контрэскарпные стены возле Ясских ворот.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: стена над ручьем, вид от Ясских ворот (изнутри крепости). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость: Ясские ворота вблизи, вид изнутри крепости. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Хотинська фортеця.
Мур над струмком (вид від Ясської брами) та
Ясська брама зблизька,
види зсередини фортеці.


Подолье, Черновицкая область. Хотинская крепость.
Стена над ручьем (вид от Ясских ворот) и
Ясские ворота вблизи,
виды изнутри крепости.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, вид на крепостные стены и Ясские ворота изнутри крепости. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, руины мечети (XVIII век). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Хотинская крепость, цитадель крепости (замок), вид с юга. Фото вересеня 2014 року.
Хотинська фортеця, ще кілька видів фортеці з боку Бендерської брами.

Хотинская крепость, ещё несколько видов крепости со стороны Бендерских ворот.


Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини.
У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця", "Стріли Робін Гуда". Серед недавніх - екранізація кіностудією їм. Олександра Довженка твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика "Яса".
Беручи до уваги багаті історичні традиції міста, 2000 року постановою Кабінету Міністрів України було створено Історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця". А у вересні 2002 року, згідно указу Президента України, древнє місто відзначило свій 1000-літній ювілей.


Сегодня Хотин - один из наибольших городов Черновицкой области, важный промышленный, туристический и культурный центр Буковины.
В Хотинский крепости проводились съёмки многих популярных художественных фильмов: "Гадюка", "Захар Беркут", "Баллада о доблестном рыцаре Айвенго", "Три мушкетера", "Черная стрела", "Старая крепость", "Стрелы Робин Гуда". Среди недавних - экранизация киностудией им. Александра Довженко произведения известного украинского писателя Юрия Мушкетика "Ясса".
С учетом богатых исторических традиций города, в 2000 году постановлением Кабинета Министров Украины был создан историко-архитектурный заповедник "Хотинская крепость". А в сентябре 2002 года, согласно указу Президента Украины, древний город отметил свой 1000-летний юбилей.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, бывшая таможня (XVIII век). Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, бывшая таможня (XVIII век). Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область.
Місто Хотин, колишня митниця
(XVIII століття).


Подолье, Черновицкая область.
Город Хотин, бывшая таможня
(XVIII век).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, интересный домик рядом с бывшей таможней. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область.
Місто Хотин, цікавий будиночок
поруч із колишньою митницею.


Подолье, Черновицкая область.
Город Хотин, интересный домик
рядом с бывшей таможней.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, мемориал «Никто не забыт, ничто не забыто. 1941-1945». Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, Свято-Покровский храм (1864 год). Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Місто Хотин.
Меморіал «Ніхто не забутий, ніщо не забуте. 1941-1945».
Свято-Покровський храм (1864 рік).


Подолье, Черновицкая область. Город Хотин.
Мемориал «Никто не забыт, ничто не забыто. 1941-1945».
Свято-Покровский храм (1864 год).


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, памятник Сыновьям Хотинщини, павшим в Афганистане. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, памятник Рыцарям Буковины. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Місто Хотин.
Пам’ятник Синам Хотинщини, полеглим в Афганістані.
Пам’ятник Лицарям Буковини.
На пам'ятнику - напис:
«Вічно вдячна Україна».


Подолье, Черновицкая область. Город Хотин.
Памятник Сыновьям Хотинщини, павшим в Афганистане.
Памятник Рыцарям Буковины.
На памятнике - надпись (на Украинском языке):
«Вечно благодарная Украина».


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, памятник Героям Хотинского восстания в январе 1919 года. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, памятник Героям Хотинского восстания в январе 1919 года. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Місто Хотин.
Пам’ятник Героям Хотинського повстання в січні 1919 року.


Подолье, Черновицкая область. Город Хотин.
Памятник Героям Хотинского восстания в январе 1919 года.


Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, один из старых домиков. Фото вересеня 2014 року.
Подолье, Черновицкая область. Фото. Город Хотин, памятник Ликвидаторам - чернобыльцам Хотинщини. Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Чернівецька область. Місто Хотин.
Один із старих будиночків.
Пам’ятник Ліквідаторам - чорнобильцям Хотинщини.
На пам'ятнику - напис:
«Ваш подвиг житиме у віках».


Подолье, Черновицкая область. Город Хотин.
Один из старых домиков.
Памятник Ликвидаторам - чернобыльцам Хотинщини.
На памятнике - надпись (на Украинском языке):
«Ваш подвиг будет жить в веках».



Першоджерела:
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Castles of Ukraine».
# «Хотин - 1000 років. Путівник», видавництво «Центр Європи», Львів-2002.
# Путівник «Хотин, Жванець, Окопи, Кривче», приватне видавництво «Оіюм», 2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.






Усі права застережено. © 2003-2015 Сергій Клименко




Rambler's Top100