Хмельницький - найбільше місто (близько 265 тис. мешканців) регіону,
адміністративний, економічний і культурний центр Хмельницької області.
Розташоване місто у верхів’ї річки Південний Буг, на місці злиття з ним річки Плоска.
Відстань до Києва - 320 км.
Перші поселенці в цих місцях з'явилися, мабуть, після 1434 року, коли ці землі захопила Польща. Вони облюбували підвищене місце на правому березі річки Південний Буг, оточене з інших боків долиною річки Плоска та болотами. Навколо поселення вирили рів, що, як вважають, разом з назвою річки утворило первісне ім'я сторожового сигнального пункту - Плоскирів. У документах він вперше згадується 1493 року, а в XVIII столітті назва трансформувалася на Проскурів. Спочатку це було невелике поселення з дерев'яною фортецею і сторожовим гарнізоном, де проживало близько ста чоловік. У 1550 році польський король Сигізмунд II Август подарував Проскурів кам'янецькому старості М. Влодці, а в 1578 році Проскурів отримав право на проведення двох ярмарків і щотижневих торгів.
Хмельницкий - наибольший город (около 265 тыс. жителей) региона, административный, экономический и культурный центр Хмельницкой области. Расположен город в верховье реки Южный Буг, на месте слияния с ним речки Плоская. Расстояние до Киева - 320 км.
Первые поселенцы в этих местах появились, по-видимому, после 1434 года, когда эти земли захватила Польша. Они облюбовали возвышенное место на правом берегу реки Южный Буг, окруженное с других сторон долиной реки Плоская и болотами. Вокруг поселения вырыли ров, что, как считают, вместе с названием реки образовало первичное название сторожевого сигнального пункта - Плоскиров. В документах он впервые упоминается в 1493 году, а в XVIII веке название трансформировалось в Проскуров. Сначала это было небольшое поселение с деревянной крепостью и сторожевым гарнизоном, где проживало около ста человек. В 1550 году польский король Сигизмунд II Август подарил Проскуров каменецкому старосте М. Влодке, а в 1578 году Проскуров получил право на проведение двух ярмарок и еженедельных торгов.
Khmelnytsky. Regional centre located approximately 320 km far of Ukraine's capital, Kyiv The population is 265 thou. Despite the first mentioning in 1493, its development really sterted only in the 19th century. due to the rise of manufacture and commerce, transforming it into one of the major wheat markets.
Перші поселенці в цих місцях з'явилися, мабуть, після 1434 року, коли ці землі захопила Польща. Вони облюбували підвищене місце на правому березі річки Південний Буг, оточене з інших боків долиною річки Плоска та болотами. Навколо поселення вирили рів, що, як вважають, разом з назвою річки утворило первісне ім'я сторожового сигнального пункту - Плоскирів. У документах він вперше згадується 1493 року, а в XVIII столітті назва трансформувалася на Проскурів. Спочатку це було невелике поселення з дерев'яною фортецею і сторожовим гарнізоном, де проживало близько ста чоловік. У 1550 році польський король Сигізмунд II Август подарував Проскурів кам'янецькому старості М. Влодці, а в 1578 році Проскурів отримав право на проведення двох ярмарків і щотижневих торгів.
Хмельницкий - наибольший город (около 265 тыс. жителей) региона, административный, экономический и культурный центр Хмельницкой области. Расположен город в верховье реки Южный Буг, на месте слияния с ним речки Плоская. Расстояние до Киева - 320 км.
Первые поселенцы в этих местах появились, по-видимому, после 1434 года, когда эти земли захватила Польша. Они облюбовали возвышенное место на правом берегу реки Южный Буг, окруженное с других сторон долиной реки Плоская и болотами. Вокруг поселения вырыли ров, что, как считают, вместе с названием реки образовало первичное название сторожевого сигнального пункта - Плоскиров. В документах он впервые упоминается в 1493 году, а в XVIII веке название трансформировалось в Проскуров. Сначала это было небольшое поселение с деревянной крепостью и сторожевым гарнизоном, где проживало около ста человек. В 1550 году польский король Сигизмунд II Август подарил Проскуров каменецкому старосте М. Влодке, а в 1578 году Проскуров получил право на проведение двух ярмарок и еженедельных торгов.
Khmelnytsky. Regional centre located approximately 320 km far of Ukraine's capital, Kyiv The population is 265 thou. Despite the first mentioning in 1493, its development really sterted only in the 19th century. due to the rise of manufacture and commerce, transforming it into one of the major wheat markets.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Хмельницький. Пам'ятник Богдану Хмельницькому на честь 500-річчя м. Хмельницького
(перетин вулиць Кам'янецька та Гагаріна, колишня Кінна площа).
Пам'ятник встановлено 1993 року напроти будинку філармонії. Скульптор В. Н. Борисенко, архітектор М. Л. Копил. Будівля Хмельницької обласної філармонії (вул. Гагаріна, 7). Хмельницкий. Памятник Богдану Хмельницкому в честь 500-летия г. Хмельницкого (пересечение улиц Каменецкая и Гагарина, бывшая Конная площадь). Памятник установлен в 1993 году напротив здания филармонии. Скульптор В. Н. Борисенко, архітектор М. Л. Копыл. Здание Хмельницкой областной филармонии (ул. Гагарина, 7). |
Розташоване неподалік від татарського Чорного шляху поселення неодноразово зазнавало їхніх нападів,
найбільш фатальні з яких сталися в 1512 і 1593 роках.
Несприятливо позначилися на розвитку Проскурова і руйнівна Визвольна війна українського народу,
повстання, що періодично спалахували, та виснажлива 27-річна (1672-1699 роки) турецька окупація цих земель,
після якої в сучасному обласному центрі залишилося лише кілька людей.
З історією Плоскурова пов’язані імена Максима Кривоноса, Данила Нечая,
Богдана Хмельницького, Семена Палія, Федора Шпака та багатьох інших відомих діячів.
На початку XVIII століття Проскурів став приватним володінням князів Замойських,
зусиллями яких поступово перетворився на важливий торговельно-ремісничий центр регіону, що славився своїм килимарством.
Після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році ці землі увійшли до складу Російської імперії.
Черговий переділ українських земель приніс Проскурову статус міста,
повітового центру знову створеної Подільської губернії та добрі перспективи розвитку.
Важливу роль у їхній реалізації зіграло завершення в 1870 році будівництва залізниці Жмеринка-Проскурів-Волочиськ,
що значно пожвавило економічне життя міста.
До кінця XIX століття кількість промислових підприємств у Проскурові збільшилося десятикратно.
Расположенное неподалеку от татарского Чёрного пути поселение неоднократно испытывало их нападения, наиболее фатальные из которых случились в 1512 и 1593 годах. Неблагоприятно отразились на развитии Проскурова и разрушительная Освободительная война украинского народа, восстания, которые периодически вспыхивали, и изнурительная 27-летняя (1672-1699 годы) турецкая оккупация этих земель, после которой в современном областном центре осталось лишь несколько человек. С историей Плоскурова связаны имена Максима Кривоноса, Данила Нечая, Богдана Хмельницкого, Семена Палия, Федора Шпака и многих других известных деятелей. В начале XVIII века Проскуров стал частным владением князей Замойских, усилиями которых постепенно превратился в важный торгово-ремесленный центр региона, который славился своим ковроделием. После третьего раздела Речи Посполитой в 1795 году эти земли вошли в состав Российской империи. Очередной передел украинских земель принес Проскурову статус города, уездного центра вновь созданной Подольской губернии и хорошие перспективы развития. Важную роль в их реализации сыграло завершение в 1870 году строительства железной дороги Жмеринка-Проскуров-Волочиск, что значительно оживило экономическую жизнь города. До конца XIX века количество промышленных предприятий в Проскурове увеличилось десятикратно.
Расположенное неподалеку от татарского Чёрного пути поселение неоднократно испытывало их нападения, наиболее фатальные из которых случились в 1512 и 1593 годах. Неблагоприятно отразились на развитии Проскурова и разрушительная Освободительная война украинского народа, восстания, которые периодически вспыхивали, и изнурительная 27-летняя (1672-1699 годы) турецкая оккупация этих земель, после которой в современном областном центре осталось лишь несколько человек. С историей Плоскурова связаны имена Максима Кривоноса, Данила Нечая, Богдана Хмельницкого, Семена Палия, Федора Шпака и многих других известных деятелей. В начале XVIII века Проскуров стал частным владением князей Замойских, усилиями которых постепенно превратился в важный торгово-ремесленный центр региона, который славился своим ковроделием. После третьего раздела Речи Посполитой в 1795 году эти земли вошли в состав Российской империи. Очередной передел украинских земель принес Проскурову статус города, уездного центра вновь созданной Подольской губернии и хорошие перспективы развития. Важную роль в их реализации сыграло завершение в 1870 году строительства железной дороги Жмеринка-Проскуров-Волочиск, что значительно оживило экономическую жизнь города. До конца XIX века количество промышленных предприятий в Проскурове увеличилось десятикратно.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Хмельницький. Будівля Хмельницької обласної державної адміністрації -
«Будинок Рад» (Майдан Незалежності, 1).
Хмельницький. Здание Хмельницкой областной государственной администрации - «Дом Советов» (Площадь Независимости, 1). |
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Монументальна скульптурна композиція «Віра. Надія. Любов» на Майдані Незалежності.
Встановлено 2011 року до Дня Незалежності України (24 серпня). Скульптори - Микола та Богдан Мазури. В основі композиції - постаті трьох давніх українських берегинь. Тріаду розміщено на великому колі, яке символізує вічне, нерозривне коло буття і спадкоємності поколінь. У цьому ж колі - фігури лелек; кетяги калини, грона винограду - символи родючості і єдності; рушники, якими здавна українські матері благословляють своїх дітей. На зворотному боці композиції - кобзар з кобзою - виразник дум і надій українського народу.
Хмельницкий. Монументальная скульптурая композиция «Вера. Надежда. Любовь» на Площади Независимости.
Установлена в 2011 году ко Дню Независимости Украины (24 августа). Скульпторы - Николай и Богдан Мазур. В основе композиции - фигуры трёх давних украинских берегинь. Триада размещена на большом кругу, который символизирует вечный, неразрывный круг бытия и преемственности поколений. В этом же кругу - фигуры аистов; гроздья калины, грозди винограда - символы плодородия и единства; рушники, которыми издавна украинские матери благословляют своих детей. На обратной стороне композиции - кобзарь с кобзой - выразитель дум и надежд украинского народа.
Встановлено 2011 року до Дня Незалежності України (24 серпня). Скульптори - Микола та Богдан Мазури. В основі композиції - постаті трьох давніх українських берегинь. Тріаду розміщено на великому колі, яке символізує вічне, нерозривне коло буття і спадкоємності поколінь. У цьому ж колі - фігури лелек; кетяги калини, грона винограду - символи родючості і єдності; рушники, якими здавна українські матері благословляють своїх дітей. На зворотному боці композиції - кобзар з кобзою - виразник дум і надій українського народу.
Хмельницкий. Монументальная скульптурая композиция «Вера. Надежда. Любовь» на Площади Независимости.
Установлена в 2011 году ко Дню Независимости Украины (24 августа). Скульпторы - Николай и Богдан Мазур. В основе композиции - фигуры трёх давних украинских берегинь. Триада размещена на большом кругу, который символизирует вечный, неразрывный круг бытия и преемственности поколений. В этом же кругу - фигуры аистов; гроздья калины, грозди винограда - символы плодородия и единства; рушники, которыми издавна украинские матери благословляют своих детей. На обратной стороне композиции - кобзарь с кобзой - выразитель дум и надежд украинского народа.
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Фонтан на Майдані Незалежності.
Хмельницкий. Фонтан на Площади Независимости.
Хмельницкий. Фонтан на Площади Независимости.
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Старий особняк XIX століття (вул. Гагаріна, 18).
Нині тут розміщено відділ Хмельницької міської ради по роботі зі зверненнями громадян.
Хмельницкий. Старый особняк XIX века (ул. Гагарина, 18).
Ныне тут размещён отдел Хмельницкого городского совета по работе с обращениями граждан.
Нині тут розміщено відділ Хмельницької міської ради по роботі зі зверненнями громадян.
Хмельницкий. Старый особняк XIX века (ул. Гагарина, 18).
Ныне тут размещён отдел Хмельницкого городского совета по работе с обращениями граждан.
На початку Першої світової війни Поділля стало прифронтовою зоною і Проскурів зазнав не тільки воєнних тягот,
а й втрат подальшої громадянської війни, в результаті запеклих боїв якої ці землі були збережені у складі Української РСР.
Порівняно запізніле (з історичного погляду) становлення міста, страшна пожежа 1822 року і перебування
в гущавині подій світової та громадянської воєн не сприяло формуванню видатного архітектурного обличчя Проскурова.
Серед забудови центру міста привертають увагу особняки та адміністративні будинки кінця XIX -
початку XX століть, де нині розміщуються міськрада, музей, театр та інші установи.
Понад десяток особняків на згадку про бурхливі події часу становлення радянської влади на Поділлі, коли в Проскурові квартирували штаби
багатьох військових підрозділів, прикрашають меморіальні дошки,встановлені 1967 року до 50-річчя Жовтневої революції.
Найвищою спорудою тієї пори є будинок пожежної частини, який за аналогією з іншими містами Західної України міг би бути ратушею.
В начале Первой мировой войны Подолье стало прифронтовой зоной и Проскуров испытал не только военные тяготы, но и потери последующей гражданской войны, в результате ожесточенных боев которой эти земли были сохранены в составе Украинской ССР. Сравнительно запоздалое (с исторической точки зрения) становление города, страшный пожар 1822 года и пребывание в гуще событий мировой и гражданской войн не способствовало формированию примечательного архитектурного лица Проскурова. Среди застройки центра города привлекают внимание особняки и административные дома конца XIX - начала XX веков, где ныне размещаются горсовет, музей, театр и другие учреждения. Свыше десятка особняков в память о бурных событиях времени становления советской власти на Подолье, когда в Проскурове квартировали штабы многих воинских подразделений, украшают мемориальные доски, установленные в 1967 году к 50-летию Октябрьской революции. Наивысшим сооружением той поры является здание пожарной части, которое по аналогии с другими городами Западной Украины могло бы быть ратушей.
В начале Первой мировой войны Подолье стало прифронтовой зоной и Проскуров испытал не только военные тяготы, но и потери последующей гражданской войны, в результате ожесточенных боев которой эти земли были сохранены в составе Украинской ССР. Сравнительно запоздалое (с исторической точки зрения) становление города, страшный пожар 1822 года и пребывание в гуще событий мировой и гражданской войн не способствовало формированию примечательного архитектурного лица Проскурова. Среди застройки центра города привлекают внимание особняки и административные дома конца XIX - начала XX веков, где ныне размещаются горсовет, музей, театр и другие учреждения. Свыше десятка особняков в память о бурных событиях времени становления советской власти на Подолье, когда в Проскурове квартировали штабы многих воинских подразделений, украшают мемориальные доски, установленные в 1967 году к 50-летию Октябрьской революции. Наивысшим сооружением той поры является здание пожарной части, которое по аналогии с другими городами Западной Украины могло бы быть ратушей.
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Будинок на розі Майдана Незалежності та вулиці Гагаріна (вул. Соборна, 77).
Трохи далі - будинок за адресою вул. Гагаріна, 4. Це - колишній особняк одного з проскурівських лікарів, побудований у 1903 році. З 19 липня 1914 року в цьому будинку розташувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова. У 1960-1970-х роках тут діяла міська дитяча лікарня. З 2001 року тут розміщено Палац урочистих подій.
Хмельницкий. Здание на углу Площади Независимости и улицы Гагарина (ул. Соборная, 77).
Чуть дальше - дом по адресу ул. Гагарина, 4. Это - бывший особняк одного из проскуровских врачей, построенный в 1903 году. С 19 июля 1914 года в этом доме расположился штаб 8-й армии Юго-Западного фронта под командованием генерала Алексея Брусилова. В 1960-1970-х годах здесь действовала городская детская больница. С 2001 года здесь размещен Дворец торжественных событий.
Трохи далі - будинок за адресою вул. Гагаріна, 4. Це - колишній особняк одного з проскурівських лікарів, побудований у 1903 році. З 19 липня 1914 року в цьому будинку розташувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова. У 1960-1970-х роках тут діяла міська дитяча лікарня. З 2001 року тут розміщено Палац урочистих подій.
Хмельницкий. Здание на углу Площади Независимости и улицы Гагарина (ул. Соборная, 77).
Чуть дальше - дом по адресу ул. Гагарина, 4. Это - бывший особняк одного из проскуровских врачей, построенный в 1903 году. С 19 июля 1914 года в этом доме расположился штаб 8-й армии Юго-Западного фронта под командованием генерала Алексея Брусилова. В 1960-1970-х годах здесь действовала городская детская больница. С 2001 года здесь размещен Дворец торжественных событий.
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Будівля колишнього Олексіївського реального училища,
нині - Хмельницький міськвиконком (вул. Гагаріна, 3).
Колишнє реальне училище, яке відкрили 1904 року та найменували Олексіївським на честь спадкоємця престолу - царевича Олексія.
Хмельницкий. Здание бывшего Алексеевского реального училища, ныне - Хмельницкий горисполком (ул. Гагарина, 3).
Бывшее реальное училище, которое открыли в 1904 году и назвали Алексеевским в честь наследника престола - царевича Алексея.
Колишнє реальне училище, яке відкрили 1904 року та найменували Олексіївським на честь спадкоємця престолу - царевича Олексія.
Хмельницкий. Здание бывшего Алексеевского реального училища, ныне - Хмельницкий горисполком (ул. Гагарина, 3).
Бывшее реальное училище, которое открыли в 1904 году и назвали Алексеевским в честь наследника престола - царевича Алексея.
Найбільш широко в архітектурному вигляді Хмельницького (так місто стало називатися з 1954 року) представлений радянський етап його розвитку.
У цей час були побудовані величні споруди обласної адміністрації, музично-драматичного театру, філармонії,
безліч інших будинків і пам'ятників (Б. Хмельницькому, 1958 рік; О. Макаренку, 1962 рік; Т. Шевченку, 1964 рік;
М. Островському, 1964 рік і низка військових меморіалів), що творять архітектурну ауру міста.
За роки незалежності України в місті з'явилися нові архітектурні вкраплення, здатні з роками похитнути радянську містобудівну гегемонію.
Це пам'ятник Т. Шевченку (1992 рік, скульптори І. і В. Зноби, архітектор В. Громихін),
дивно громіздкий кінний монумент Б. Хмельницькому (1993 рік, скульптор В. Борисенко, архітектор Н. Копил),
надзвичайно ефектний за композиційним рішенням пам'ятник воїнам, що загинули в Афганістані та інших локальних війнах.
Велику розмаїтість в архітектурний силует міста вносять нові будинки банків, що своєю появою підкреслюють зміну суспільного ладу в країні.
Наиболее широко в архитектурном облике Хмельницкого (так город стал называться с 1954 года) представлен советский этап его развития. В это время были построены величественные сооружения областной администрации, музыкально-драматического театра, филармонии, множество других домов и памятников (Б. Хмельницкому, 1958 год; А. Макаренко, 1962 год; Т. Шевченко, 1964 год; Н. Островскому, 1964 год и ряд военных мемориалов), которые создают архитектурную ауру города. За годы независимости Украины в городе появились новые архитектурные вкрапления, способные с годами покачнуть советскую градостроительную гегемонию. Это памятник Т. Шевченко (1992 год, скульпторы И. и В. Зноб, архитектор В. Громыхин), странно громоздкий конный монумент Б. Хмельницкому (1993 год, скульптор В. Борисенко, архитектор Н. Копыл), чрезвычайно эффектный по композиционному решению памятник воинам, погибшим в Афганистане и других локальных войнах. Большую разнообразность в архитектурный силуэт города вносят новые дома банков, которые своим появлением подчеркивают изменение общественного строя в стране.
Наиболее широко в архитектурном облике Хмельницкого (так город стал называться с 1954 года) представлен советский этап его развития. В это время были построены величественные сооружения областной администрации, музыкально-драматического театра, филармонии, множество других домов и памятников (Б. Хмельницкому, 1958 год; А. Макаренко, 1962 год; Т. Шевченко, 1964 год; Н. Островскому, 1964 год и ряд военных мемориалов), которые создают архитектурную ауру города. За годы независимости Украины в городе появились новые архитектурные вкрапления, способные с годами покачнуть советскую градостроительную гегемонию. Это памятник Т. Шевченко (1992 год, скульпторы И. и В. Зноб, архитектор В. Громыхин), странно громоздкий конный монумент Б. Хмельницкому (1993 год, скульптор В. Борисенко, архитектор Н. Копыл), чрезвычайно эффектный по композиционному решению памятник воинам, погибшим в Афганистане и других локальных войнах. Большую разнообразность в архитектурный силуэт города вносят новые дома банков, которые своим появлением подчеркивают изменение общественного строя в стране.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Хмельницький. «Алея закоханих» (сквер по вулиці Гагаріна).
Хмельницький. «Аллея влюблённых» (сквер по улице Гагарина). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Хмельницький. Лавочки на «Алеї закоханих» (сквер по вулиці Гагаріна).
Хмельницький. Лавочки на «Алле влюблённых» (сквер по улице Гагарина). |
Фото липня 2012 року.
Хмельницький. Колишній особняк другої половини XIX століття (вул. Грушевського, 95).
Мабуть, це - одна з найкрасивіших історичних будівель Хмельницького (Проскурова).
Хмельницкий. Бывший особняк второй половины XIX века (ул. Грушевского, 95).
Наверно, это - одно из самых красивых исторических зданий Хмельницкого (Проскурова).
Мабуть, це - одна з найкрасивіших історичних будівель Хмельницького (Проскурова).
Хмельницкий. Бывший особняк второй половины XIX века (ул. Грушевского, 95).
Наверно, это - одно из самых красивых исторических зданий Хмельницкого (Проскурова).
Фото липня 2003 року.
Хмельницький. Готель «Поділля» (вул. Шевченка, 34).
2003 року ми зупинялися в цьому готелі.
Тоді він справив на нас досить приємне враження.
Хмельницкий. Гостиница «Подолье» (ул. Шевченко, 34).
В 2003 году мы останавливались в этой гостинице.
Тогда она произвела на нас достоточно приятное впечатление.
2003 року ми зупинялися в цьому готелі.
Тоді він справив на нас досить приємне враження.
Хмельницкий. Гостиница «Подолье» (ул. Шевченко, 34).
В 2003 году мы останавливались в этой гостинице.
Тогда она произвела на нас достоточно приятное впечатление.
Фото липня 2003 року.
Хмельницький. Вічний вогонь на братській могилі радянських воїнів
(у сквері на розі вулиць Проскурівська та Франка).
Хмельницкий. Вечный огонь на братской могиле советских воинов
(в сквере на углу улиц Проскуровская и Франко).
(у сквері на розі вулиць Проскурівська та Франка).
Хмельницкий. Вечный огонь на братской могиле советских воинов
(в сквере на углу улиц Проскуровская и Франко).
Фото липня 2003 року.
Хмельницький. «Проскурівська каланча» - будівля дитячого кінотеатру «Планета» (вул. Подільська, 39).
Це - не що інше, як колишнє пожежне депо, будівництво якого було закінчено у 1954 році. Понад двадцяти років воно використовувалася за прямим призначенням. Потім цю будівлю пристосували для дитячого кінотеатру «Планета», який прийняв перших відвідувачів у 1987 році.
Хмельницкий. «Проскуровская каланча» - здание детского кинотеатра «Планета» (ул. Подольская, 39).
Это - не что иное, как бывшее пожарное депо, строительство которого было завершено в 1954 году. Свыше двадцати лет оно использовалась по прямому назначению. Потом это здание приспособили для детского кинотеатра «Планета», который принял первых посетителей в 1987 году.
Це - не що інше, як колишнє пожежне депо, будівництво якого було закінчено у 1954 році. Понад двадцяти років воно використовувалася за прямим призначенням. Потім цю будівлю пристосували для дитячого кінотеатру «Планета», який прийняв перших відвідувачів у 1987 році.
Хмельницкий. «Проскуровская каланча» - здание детского кинотеатра «Планета» (ул. Подольская, 39).
Это - не что иное, как бывшее пожарное депо, строительство которого было завершено в 1954 году. Свыше двадцати лет оно использовалась по прямому назначению. Потом это здание приспособили для детского кинотеатра «Планета», который принял первых посетителей в 1987 году.
Фото липня 2003 року. |
Фото липня 2003 року. |
Фото липня 2003 року. |
Хмельницький. Вид на Південний Буг з набережної (вулиця Кам'янецька).
Хмельницкий. Вид на Южный Буг с набережной (улица Каменецкая). |
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
