"Після того, як я побачив католицький Рим, я відчув щонайактивніше бажання бачити Рим православний. Петербург - ще місто-немовля, Москва щойно вступила в мужній вік, але Київ - це вічне місто Півночі." (Оноре де Бальзак, щоденник)
"После того, как я повидал католический Рим, я испытал живейшее желание видеть Рим православный. Петербург - еще город-младенец, Москва только что вступила в мужественный возраст, но Киев - это вечный город Севера." (Оноре де Бальзак, дневник)
"Petersburg - is a young city, Moscow - is an ancient city, and Kiev - is the eternal city…, it is Northern Rome." (Onore de Balzac)
"Petersburg - est une jeune ville, Moscou - est une ville antique, et Kiev - est la ville éternelle..., c'est Rome nordique." (Balzac, Honoré de)
Фото червня 2012 року. |
Київ. Краєвид Правобережжя та Дніпра з моста Патона. Панорама ~90°.
Киев. Вид на Правобережье и Днепр с моста Патона. Панорама ~90°. The Kyiv (Kiev). The view of the Dnieper River and the right bank of Dnieper from the Patona Bridge. |
Фото 2003 року.
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Сердце в них переллю,
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Сердце в них переллю,
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Фото 2003 року. Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
("Києве мій", слова Д. Луценка, музика І. Шамо)
Фото травня 2005 року.
Пам'ятний знак на честь заснування Києва в Наводницькому парку (колишньому на і'мя В. М. Примакова).
Пам'ятний знак споруджено 1982 року на ознаменування 1500-річчя міста Київ.
Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури легендарних засновників Києва, - братів Кия, Щека та Хорива і їхньої сестри Либеді. Біля підніжжя гранітного постаменту - басейн. Довжина човна - 9 м; висота фігур: братів - 4,3 м, Либеді - 3,8 м. Скульптор В. 3. Бородай, архітектор Н. М. Фещенко.
Перед пам'ятним знаком - гранітний камінь з цитатою «Повісті минулих літ» (див. збільшене фото):
Памятный знак в честь основания Киева в Наводницком парке (бывшем имени В. М. Примакова).
Памятный знак сооружен в 1982 году в ознаменование 1500-летия города Киев.
Скульптурная композиция выполнена из кованой меди в виде плоской ладьи, на которой установлены фигуры легендарных основателей Киева - братьев Кия, Щека и Хорива и их сестры Лыбеди. У подножия гранитного постамента - бассейн. Длина ладьи 9 м; высота фигур: братьев - 4,3 м, Лыбеди - 3,8 м. Скульптор В. 3. Бородай, архитектор Н. М. Фещенко.
Перед памятным знаком - гранитный камень с цитатой из «Повести временных лет» (см. увеличенное фото).
Monument to the Founders of Kyiv is a statue located on the banks of the river Dnipro in Navodnytskyi Park.
Пам'ятний знак споруджено 1982 року на ознаменування 1500-річчя міста Київ.
Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури легендарних засновників Києва, - братів Кия, Щека та Хорива і їхньої сестри Либеді. Біля підніжжя гранітного постаменту - басейн. Довжина човна - 9 м; висота фігур: братів - 4,3 м, Либеді - 3,8 м. Скульптор В. 3. Бородай, архітектор Н. М. Фещенко.
Перед пам'ятним знаком - гранітний камінь з цитатою «Повісті минулих літ» (див. збільшене фото):
«И бъıша . г҃ . братıа . єдиномоу имѧ Кий . дроугому Щекъ . а третьємоу Хоривъ и сестра их Лъıбедь.
И сотвориша городокъ . въ имѧ брата их старшаго . й нарекоша Києвъ»
И сотвориша городокъ . въ имѧ брата их старшаго . й нарекоша Києвъ»
Памятный знак в честь основания Киева в Наводницком парке (бывшем имени В. М. Примакова).
Памятный знак сооружен в 1982 году в ознаменование 1500-летия города Киев.
Скульптурная композиция выполнена из кованой меди в виде плоской ладьи, на которой установлены фигуры легендарных основателей Киева - братьев Кия, Щека и Хорива и их сестры Лыбеди. У подножия гранитного постамента - бассейн. Длина ладьи 9 м; высота фигур: братьев - 4,3 м, Лыбеди - 3,8 м. Скульптор В. 3. Бородай, архитектор Н. М. Фещенко.
Перед памятным знаком - гранитный камень с цитатой из «Повести временных лет» (см. увеличенное фото).
Monument to the Founders of Kyiv is a statue located on the banks of the river Dnipro in Navodnytskyi Park.
Археологічні дослідження виявили на Старокиївській горі житла та господарські споруди "міста Кия" датовані
V-VI століттями нашої ери. Це свідчить про те, що Старокиївська гора, а також гори Замкова та Дитинка були
постійно заселені. Північно-західний виступ Старозамкової гори був дуже зручним місцем, яке з мінімальними зусиллями
було перетворене на оборонне городище. Із трьох боків тут були круті спуски і лише з четвертої потрібні були серйозні
додаткові укріплення. Навколо земель полян об'єдналися древляни, угличі, мешканці півночі, тиверці й місто в IX столітті
перетворилося на політичний центр східно-слов'янських племен. У той час місто займало значну частину
Старокиївської гори та територію біля підніжжя гори (Поділ), де оселилися ремісники, фах яких
закріпився в назвах вулиць - Кожемяцької, Гончарної, Дігтярної.
Археологические исследования обнаружили на Старокиевской горе жилища и хозяйственные строения "города Кия" датируемые V-VI веками нашей эры. Это свидетельствует о том, что заселенность Старокиевской горы, а также гор Замковой и Детинки была постоянной. Северо-западный выступ Старозамковой горы была очень удобным местом, которое с минимальными усилиями было превращено в оборонное городище. С трех сторон здесь были крутые спуски и лишь с четвертой требовались серьезные дополнительные укрепления. Вокруг земель полян объединились древляне, угличи, северяне, тиверцы и город в IX веке превратился в политический центр восточнославянских племен. В это время город занимал значительную часть Старокиевской горы и территорию возле подножия горы (Подол), где поселились ремесленники, профессия которых закрепилась в названиях улиц - Кожемяцкой, Гончарной, Дегтярной.
Археологические исследования обнаружили на Старокиевской горе жилища и хозяйственные строения "города Кия" датируемые V-VI веками нашей эры. Это свидетельствует о том, что заселенность Старокиевской горы, а также гор Замковой и Детинки была постоянной. Северо-западный выступ Старозамковой горы была очень удобным местом, которое с минимальными усилиями было превращено в оборонное городище. С трех сторон здесь были крутые спуски и лишь с четвертой требовались серьезные дополнительные укрепления. Вокруг земель полян объединились древляне, угличи, северяне, тиверцы и город в IX веке превратился в политический центр восточнославянских племен. В это время город занимал значительную часть Старокиевской горы и территорию возле подножия горы (Подол), где поселились ремесленники, профессия которых закрепилась в названиях улиц - Кожемяцкой, Гончарной, Дегтярной.
Фото липня 2004 року. |
Фото червня 2012 року. |
Золоті Ворота - головна, урочиста брама стародавнього Києва.
Найвірогіднішим часом спорудження Золотих Воріт є 1017-1024 роки.
Про їх будівництво, водночас із Софійським собором, згадується в літопису під 1037.
Із записів мандрівників XVI-XVII століть і малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо,
що вже тоді Золоті Ворота були напівзруйнованими.
Усередині реконструйованого павільйону Золотих Воріт розташовано експозицію музею «Золоті Ворота». Золотые Ворота - главные, парадные врата древнего Киева. Наиболее достоверным временем сооружения Золотых Ворот являются 1017-1024 годы. Об их строительстве, наряду с Софийским собором, упоминается в летописи под 1037. Из записей путешественников XVI-XVII веков и рисунков А. ван Вестерфельда (1651) известно, что уже тогда Золотые Ворота были полуразрушенными. Внутри реконструированного павильона Золотых Ворот расположена экспозиция музея «Золотые Ворота». |
Фото 2003 року.
Пам’ятник Богданові Хмельницькому на фоні дзвіниці Собору Святої Софії.
Собор Святої Софії - славетна «митрополія руська», шедевр архітектури і монументального живопису першої половини XI століття. Збереглося 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи ще десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк XI сторіччя, що збереглися в одній церкві. Собор оточують монастирські будівлі XVII століття, виконані в стилі Українського бароко. Внутрішнє вбрання Собору майже не змінювалось. В XVIII сторіччі з’явився іконостас та в XIX сторіччі - чавунні напільні плитки. Свята Софія Київська - це витвір мистецтва, до якого приходять історики та туристи, щоб побачити та помилуватися цим дивом Візантійської та Стародавньої Руської архітектури.
Фундамент Собору Святої Софії заклав Великий Князь Ярослав (близько 978 - 1054), названий “Мудрим”.
У Софійському соборі поховано в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду; ? - 1050).
Памятник Богдану Хмельницкому на фоне колокольни Собора Святой Софии.
Собор Святой Софии - славная «митрополия руська», шедевр архитектуры и монументальной живописи первой половины XI века. Сохранилось 260 кв. метров мозаик и 3 тысячи кв. метров фресок. Вряд ли где-то в Европе можно встретить столько фресок и мозаик XI столетия, сохранившихся в одной церкви. Собор окружают монастырские строения XVII века, выполненные в стиле Украинского барокко. Внутреннее убранство Собора почти не изменялось. В XVIII столетии появился иконостас и в XIX столетии - чугунные напольные плитки. Святая София Киевская - произведение искусства, к которому приходят историки и туристы, чтобы увидеть и полюбоваться этим чудом Византийской и Древнеруськой архитектуры.
Фундамент Собора Святой Софии заложил Великий Князь Ярослав (около 978 - 1054), названный “Мудрым”.
В Софиевском соборе похоронены в саркофаге Ярослав Мудрый и его супруга Ирина (Ингигерда; ? - 1050).
Kyiv, the Monument of hetman Bohdan Khmelnytskyy on a background the bell tower of St. Sophia Cathedral.
The St. Sophia Cathedral - the oldest survived church that was built in 1037 by Prince Yaroslav the Wise. This majestic 13-domed church makes huge impression on visitors with its rich frescoes and mosaics many of which are still intact. It is a national shrine and is under the patronage of UNESCO.
Собор Святої Софії - славетна «митрополія руська», шедевр архітектури і монументального живопису першої половини XI століття. Збереглося 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи ще десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк XI сторіччя, що збереглися в одній церкві. Собор оточують монастирські будівлі XVII століття, виконані в стилі Українського бароко. Внутрішнє вбрання Собору майже не змінювалось. В XVIII сторіччі з’явився іконостас та в XIX сторіччі - чавунні напільні плитки. Свята Софія Київська - це витвір мистецтва, до якого приходять історики та туристи, щоб побачити та помилуватися цим дивом Візантійської та Стародавньої Руської архітектури.
Фундамент Собору Святої Софії заклав Великий Князь Ярослав (близько 978 - 1054), названий “Мудрим”.
У Софійському соборі поховано в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду; ? - 1050).
Памятник Богдану Хмельницкому на фоне колокольни Собора Святой Софии.
Собор Святой Софии - славная «митрополия руська», шедевр архитектуры и монументальной живописи первой половины XI века. Сохранилось 260 кв. метров мозаик и 3 тысячи кв. метров фресок. Вряд ли где-то в Европе можно встретить столько фресок и мозаик XI столетия, сохранившихся в одной церкви. Собор окружают монастырские строения XVII века, выполненные в стиле Украинского барокко. Внутреннее убранство Собора почти не изменялось. В XVIII столетии появился иконостас и в XIX столетии - чугунные напольные плитки. Святая София Киевская - произведение искусства, к которому приходят историки и туристы, чтобы увидеть и полюбоваться этим чудом Византийской и Древнеруськой архитектуры.
Фундамент Собора Святой Софии заложил Великий Князь Ярослав (около 978 - 1054), названный “Мудрым”.
В Софиевском соборе похоронены в саркофаге Ярослав Мудрый и его супруга Ирина (Ингигерда; ? - 1050).
Kyiv, the Monument of hetman Bohdan Khmelnytskyy on a background the bell tower of St. Sophia Cathedral.
The St. Sophia Cathedral - the oldest survived church that was built in 1037 by Prince Yaroslav the Wise. This majestic 13-domed church makes huge impression on visitors with its rich frescoes and mosaics many of which are still intact. It is a national shrine and is under the patronage of UNESCO.
Фото жовтня 2006 року.
Пам’ятник Богданові Хмельницькому (Софіївська площа).
Святкове освячення і відкриття пам`ятника відбулося 11 липня 1888 року.
Ініціатором його створення був Голова археологічної комісії Юзефович ще
у 50-і рр. 19 століття. Автором ескізів був Михайло Осипович Мікешин;
статую гетьмана відлив у Петербурзі скульптор Пій Адамович Веліонський,
а фігуру коня - Артемій Лаврентьович Обер. Постамент спорудив
архітектор В. Н. Николаев з гранітних глиб, що залишилися від
будівництва Ланцюгового мосту. Оскільки коштів на будівництво не
вистачало (зібрали 25 тисяч карбованців), Морське відомство передало
для статуї 1600 пудів старої корабельної міді.
Памятник Богдану Хмельницкому (Софиевская площадь).
Праздничное освящение и открытие памятника состоялось 11 июля 1888 года. Инициатором его создания стал Председатель археологической комиссии Юзефович еще в 50-е гг. 19 века. Автором эскизов был Михаил Осипович Микешин; статую гетмана отлил в Петербурге скульптор Пий Адамович Велионский, а фигуру коня - Артемий Лаврентьевич Обер. Постамент соорудил архитектор В. Н. Николаев из гранитных глыб, оставшихся от строительства Цепного моста. Поскольку средств на строительство не хватало (собрали 25 тысяч рублей), Морское ведомство передало для статуи 1600 пудов старой корабельной меди.
Monument to B. Khmelnicki on the St. Sophia square in front of St. Sophia’s Cathedral.
Памятник Богдану Хмельницкому (Софиевская площадь).
Праздничное освящение и открытие памятника состоялось 11 июля 1888 года. Инициатором его создания стал Председатель археологической комиссии Юзефович еще в 50-е гг. 19 века. Автором эскизов был Михаил Осипович Микешин; статую гетмана отлил в Петербурге скульптор Пий Адамович Велионский, а фигуру коня - Артемий Лаврентьевич Обер. Постамент соорудил архитектор В. Н. Николаев из гранитных глыб, оставшихся от строительства Цепного моста. Поскольку средств на строительство не хватало (собрали 25 тысяч рублей), Морское ведомство передало для статуи 1600 пудов старой корабельной меди.
Monument to B. Khmelnicki on the St. Sophia square in front of St. Sophia’s Cathedral.
Фото 2003 року.
Пам`ятник княгині Ользі, св. рівноапостольним Кирилу і Мефодію, св. апостолу Андрію Первозванному (Михайлівська площа).
Закладення пам`ятника освятили у серпні 1909 року. Відкриття відбулося 4 вересня 1911 року.
Проект видатного скульптора, режисера та драматурга І. П. Кавалерідзе (1887-1978) - українського Мікеланджело XX століття, як називали його мистецтвознавці. Співавтори проекту - Ф. П. Балавенський, Сниткін та Риков.
Пам`ятник тоді проіснував не довго. 1919 року статую Ольги скинули з п’єдесталу, у березні 1923 зняли статуї апостола та просвітників, а у 1926 демонтували постамент. На його місті розташували клумбу, під якою була закопана статуя княгині Ольги, розбита на безліч шматків. Пам'ятник відновлено у 1996 році скульпторами Віталієм Сівко, Миколою Білик (фігури Кирила і Мефодія, фігура княгині Ольги) та Віталієм Шишовим (фігура Андрія Первозванного).
Памятник княгине Ольге, св. равноапостольным Кириллу и Мефодию, св. апостолу Андрею Первозванному (Михайловская площадь).
Закладку памятника освятили в августе 1909 года. Открытие состоялось 4 сентября 1911 года.
Проект выдающегося скульптора, режиссера и драматурга И. П. Кавалеридзе (1887-1978) - украинского Микеланджело XX столетия, как называли его искусствоведы. Соавторы проекта - Ф. П. Балавенский, Сныткин и Рыков).
Памятник тогда просуществовал не долго. В 1919 году статую Ольги сбросили с пьедестала, в марте 1923 сняли статуи апостола и просветителей, а в 1926 демонтировали постамент. На его месте разбили клумбу, под которой была закопана статуя княгини Ольги, разбитая на множество кусков. Памятник восстановлен в 1996 году скульпторами Виталием Сивко, Николаем Билык (фигуры Кирилла и Мефодия, фигура княгини Ольги) и Виталием Шишовым (фигура Андрея Первозванного).
Monument to duchess Olha, Sts. Cyril and Methodius, the Apostles of the Slavs, St. Andrew, the "First-called" Apostle.
This Monument was erected in front of built again St. Michael’s Cathedral.
Закладення пам`ятника освятили у серпні 1909 року. Відкриття відбулося 4 вересня 1911 року.
Проект видатного скульптора, режисера та драматурга І. П. Кавалерідзе (1887-1978) - українського Мікеланджело XX століття, як називали його мистецтвознавці. Співавтори проекту - Ф. П. Балавенський, Сниткін та Риков.
Пам`ятник тоді проіснував не довго. 1919 року статую Ольги скинули з п’єдесталу, у березні 1923 зняли статуї апостола та просвітників, а у 1926 демонтували постамент. На його місті розташували клумбу, під якою була закопана статуя княгині Ольги, розбита на безліч шматків. Пам'ятник відновлено у 1996 році скульпторами Віталієм Сівко, Миколою Білик (фігури Кирила і Мефодія, фігура княгині Ольги) та Віталієм Шишовим (фігура Андрія Первозванного).
Памятник княгине Ольге, св. равноапостольным Кириллу и Мефодию, св. апостолу Андрею Первозванному (Михайловская площадь).
Закладку памятника освятили в августе 1909 года. Открытие состоялось 4 сентября 1911 года.
Проект выдающегося скульптора, режиссера и драматурга И. П. Кавалеридзе (1887-1978) - украинского Микеланджело XX столетия, как называли его искусствоведы. Соавторы проекта - Ф. П. Балавенский, Сныткин и Рыков).
Памятник тогда просуществовал не долго. В 1919 году статую Ольги сбросили с пьедестала, в марте 1923 сняли статуи апостола и просветителей, а в 1926 демонтировали постамент. На его месте разбили клумбу, под которой была закопана статуя княгини Ольги, разбитая на множество кусков. Памятник восстановлен в 1996 году скульпторами Виталием Сивко, Николаем Билык (фигуры Кирилла и Мефодия, фигура княгини Ольги) и Виталием Шишовым (фигура Андрея Первозванного).
Monument to duchess Olha, Sts. Cyril and Methodius, the Apostles of the Slavs, St. Andrew, the "First-called" Apostle.
This Monument was erected in front of built again St. Michael’s Cathedral.
Фото 2003 року.Михайлівський Золотоверхий Собор (вид з боку Софійської площі).
Споруджений у 1108-1113 роках внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою "мішаної кладки" з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. В 1934—1935 роках собор було зруйновано комуністичною владою. Частина фресок і мозаїк зберігалася в Софійському соборі («Євхаристія», «Степан та Фадей» - фрагменти фігур святих, фрески – сцени з «Благовіщення», фігура святого Захарія тощо). Частина ж безцінних історичних реліквій було вивезено до Росії і зараз знаходиться у Третьяковській галереї (зокрема, - мозаїка «Дмитро Солунський» 1108-1113 та дві шиферні плити кінця XI століття з рельєфним зображенням вершників) та Російському музеї у Санкт-Петербурзі (верхня частина фрескової фігури Самуіла). 1999 р. собор відбудовано.
Михайловский Златоверхий Собор (вид со стороны Софиевской площади).
Сооружен в 1108-1113 годах внуком Ярослава Мудрого князем Святополком Изяславичем. Собор был построен из камня и кирпича-плинфы на известково-цементном растворе техникой "смешанной кладки" с использованием голосников в пазухах сводов. Стены собора украшали мозаики и фрески. В 1934-1935 годах собор был разрушен коммунистическим режимом. Часть фресок и мозаик сохранялась в Софийском соборе («Евхарастия», «Степан и Фаддей» - фрагменты фигур святых, фрески – сцены из «Благовещения», фигура святого Захария и др.). Часть же бесценных исторических реликвий была вывезена в Россию и сейчас находится в Третьяковской галерее (в частности, - мозаика «Дмитрий Солунский» 1108-1113 и две шиферные плиты конца XI века с рельефным изображением всадников) и Русском музее в Санкт-Петербурге (верхняя часть фресковой фигуры Самуила). В 1999 году собор был отстроен заново.
The built again St.Michael’s Cathedral
Споруджений у 1108-1113 роках внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою "мішаної кладки" з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. В 1934—1935 роках собор було зруйновано комуністичною владою. Частина фресок і мозаїк зберігалася в Софійському соборі («Євхаристія», «Степан та Фадей» - фрагменти фігур святих, фрески – сцени з «Благовіщення», фігура святого Захарія тощо). Частина ж безцінних історичних реліквій було вивезено до Росії і зараз знаходиться у Третьяковській галереї (зокрема, - мозаїка «Дмитро Солунський» 1108-1113 та дві шиферні плити кінця XI століття з рельєфним зображенням вершників) та Російському музеї у Санкт-Петербурзі (верхня частина фрескової фігури Самуіла). 1999 р. собор відбудовано.
Михайловский Златоверхий Собор (вид со стороны Софиевской площади).
Сооружен в 1108-1113 годах внуком Ярослава Мудрого князем Святополком Изяславичем. Собор был построен из камня и кирпича-плинфы на известково-цементном растворе техникой "смешанной кладки" с использованием голосников в пазухах сводов. Стены собора украшали мозаики и фрески. В 1934-1935 годах собор был разрушен коммунистическим режимом. Часть фресок и мозаик сохранялась в Софийском соборе («Евхарастия», «Степан и Фаддей» - фрагменты фигур святых, фрески – сцены из «Благовещения», фигура святого Захария и др.). Часть же бесценных исторических реликвий была вывезена в Россию и сейчас находится в Третьяковской галерее (в частности, - мозаика «Дмитрий Солунский» 1108-1113 и две шиферные плиты конца XI века с рельефным изображением всадников) и Русском музее в Санкт-Петербурге (верхняя часть фресковой фигуры Самуила). В 1999 году собор был отстроен заново.
The built again St.Michael’s Cathedral
Фото 2003 року.Майдан Незалежності. Фонтани. Автор фото - Елла Клименко.
Площадь Независимости. Фонтаны. Автор фото - Элла Клименко.
Площадь Независимости. Фонтаны. Автор фото - Элла Клименко.
Фото 2003 року.
Вулицею Велика Житомирська. Вид на Поділ з київських круч. Автор фото - Елла Клименко.
На передньому плані - т.з. «Замок Ричарда Левове серце» (пам'ятник архітектури). Це - опоетизована назва будівлі, спорудженої наприкінці XIX століття в стилі модернізованої англійської готики на Андріївському узвозі (№ 15). Існуюча назва походить від імені англійського короля - героя роману Вальтера Скотта «Айвенго». Будинок, стилізований під старовинний замок, підноситься на складному рельєфі нижче Андріївської церкви.
Вдоль улицы Большая Житомирская. Вид на Подол с киевских круч. Автор фото - Элла Клименко.
На переднем плане - т.н. «Замок Ричарда Львиное сердце» (памятник архитектуры). Это - опоэтизированное название здания, сооружённого в конце XIX века в стиле модернизированной английской готики на Андреевском спуске (№ 15). Бытующее название происходит от имени английского короля - героя романа Вальтера Скотта «Айвенго». Дом, стилизованный под старинный замок, возвышается на сложном рельефе ниже Андреевской церкви.
На передньому плані - т.з. «Замок Ричарда Левове серце» (пам'ятник архітектури). Це - опоетизована назва будівлі, спорудженої наприкінці XIX століття в стилі модернізованої англійської готики на Андріївському узвозі (№ 15). Існуюча назва походить від імені англійського короля - героя роману Вальтера Скотта «Айвенго». Будинок, стилізований під старовинний замок, підноситься на складному рельєфі нижче Андріївської церкви.
Вдоль улицы Большая Житомирская. Вид на Подол с киевских круч. Автор фото - Элла Клименко.
На переднем плане - т.н. «Замок Ричарда Львиное сердце» (памятник архитектуры). Это - опоэтизированное название здания, сооружённого в конце XIX века в стиле модернизированной английской готики на Андреевском спуске (№ 15). Бытующее название происходит от имени английского короля - героя романа Вальтера Скотта «Айвенго». Дом, стилизованный под старинный замок, возвышается на сложном рельефе ниже Андреевской церкви.
Фото січня 2005 року.
Пам'ятник громадянам міста Києва і військовополоненим, розстріляним німецько-фашистськими загарбниками в Бабиному яру.
Відкрито 2.VII 1976 (скульптори М. Г. Лисенко, А. П. Вітрик і В. В. Сухенко, архітектори А. Ф. Ігнащенко, Н. К. Іванченко і В. Н. Іванченков). Являє собою багатофігурну композицію з бронзи. Встановлено в парку на Сирці. Загальна висота пам'ятника з боку вул. Дорогожицької - 10 м, з боку вул. Мельникова - 14 м.
Перед пам'ятником - бронзові плити з написами (трьома мовами: українською, російською та іврит) «Тут у 1941-1943 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно понад СТО ТИСЯЧ громадян міста Києва і військовополонених».
Бабин яр - урочище в нинішньому Шевченківському районі, між вулицями Дорогожицька, Мельникова, Коротченко та Дем’яна Бідного. До забудови Бабиного яру тут був один з найбільших на території Києва ярів (довжина - близько 2,5 км, глибина - понад 50 м). В період тимчасової німецько-фашистської окупації Києва в 1941-43 - місце масового знищення гітлерівцями мирного населення міста Києва та військовополонених. Всього в Бабиному яру загинуло понад 100 тисяч людей.
Памятник гражданам города Киева и военнопленным, расстрелянным немецко-фашистскими захватчиками в Бабьем яру.
Открыт 2.VII 1976 (скульпторы М. Г. Лысенко, А. П. Витрик и В. В. Сухенко, архитекторы А. Ф. Игнащенко, Н. К. Иванченко и В. Н. Иванченков). Представляет собой многофигурную композицию из бронзы. Установлен в парке на Сырце. Общая высота памятника со стороны ул. Дорогожицкой - 10 м, со стороны ул. Мельникова - 14 м.
Перед памятником - бронзовые плиты с надписями (на трех языках: украинском, русском и иврит) «Здесь в 1941-1943 годах немецко-фашистскими захватчиками были расстреляны свыше СТА ТЫСЯЧ граждан города Киева и военнопленных».
Бабий яр - урочище в нынешнем Шевченковском районе, между улицами Дорогожицкой, Мельникова, Коротченко и Демьяна Бедного. До застройки Бабьего яра здесь был один из самых больших на территории Киева оврагов (длина - около 2,5 км, глубина - свыше 50 м). В период временной немецко-фашистской оккупации Киева в 1941-43 - место массового уничтожения гитлеровцами мирного населения города Киева и военнопленных. Всего в Бабьем яру погибло свыше 100 тысяч человек.
Відкрито 2.VII 1976 (скульптори М. Г. Лисенко, А. П. Вітрик і В. В. Сухенко, архітектори А. Ф. Ігнащенко, Н. К. Іванченко і В. Н. Іванченков). Являє собою багатофігурну композицію з бронзи. Встановлено в парку на Сирці. Загальна висота пам'ятника з боку вул. Дорогожицької - 10 м, з боку вул. Мельникова - 14 м.
Перед пам'ятником - бронзові плити з написами (трьома мовами: українською, російською та іврит) «Тут у 1941-1943 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно понад СТО ТИСЯЧ громадян міста Києва і військовополонених».
Бабин яр - урочище в нинішньому Шевченківському районі, між вулицями Дорогожицька, Мельникова, Коротченко та Дем’яна Бідного. До забудови Бабиного яру тут був один з найбільших на території Києва ярів (довжина - близько 2,5 км, глибина - понад 50 м). В період тимчасової німецько-фашистської окупації Києва в 1941-43 - місце масового знищення гітлерівцями мирного населення міста Києва та військовополонених. Всього в Бабиному яру загинуло понад 100 тисяч людей.
Памятник гражданам города Киева и военнопленным, расстрелянным немецко-фашистскими захватчиками в Бабьем яру.
Открыт 2.VII 1976 (скульпторы М. Г. Лысенко, А. П. Витрик и В. В. Сухенко, архитекторы А. Ф. Игнащенко, Н. К. Иванченко и В. Н. Иванченков). Представляет собой многофигурную композицию из бронзы. Установлен в парке на Сырце. Общая высота памятника со стороны ул. Дорогожицкой - 10 м, со стороны ул. Мельникова - 14 м.
Перед памятником - бронзовые плиты с надписями (на трех языках: украинском, русском и иврит) «Здесь в 1941-1943 годах немецко-фашистскими захватчиками были расстреляны свыше СТА ТЫСЯЧ граждан города Киева и военнопленных».
Бабий яр - урочище в нынешнем Шевченковском районе, между улицами Дорогожицкой, Мельникова, Коротченко и Демьяна Бедного. До застройки Бабьего яра здесь был один из самых больших на территории Киева оврагов (длина - около 2,5 км, глубина - свыше 50 м). В период временной немецко-фашистской оккупации Киева в 1941-43 - место массового уничтожения гитлеровцами мирного населения города Киева и военнопленных. Всего в Бабьем яру погибло свыше 100 тысяч человек.
Фото жовтня 2006 року.
Свята Успенська Києво-Печерська Лавра (вид з Гідропарку).
Києво-Печерська Лавра почала своє існування у 1051 році в стольному граді Києві за князювання Ярослава Мудрого і митрополичого служіння святого Іларіона.
Святая Успенская Киево-Печерская Лавра (вид с Гидропарка).
Киево-Печерская Лавра начала свое существование в 1051 году в стольном граде Киеве во время княжения Ярослава Мудрого и митрополичьего служения святого Илариона.
The Kyiv (Kiev) St. Lavra Pechersk (Cave) Monastery of the Assumption. The view from the Dnipro River.
The Lavra Cave Monastery founded in 1051 by monks is situated picturesquely on a highland overlooking the Dnipro River. It boasts numerous churches, bell tower and miles of underground tunnels (caves) with ancient crypts and ecclesiastical objects.
Києво-Печерська Лавра почала своє існування у 1051 році в стольному граді Києві за князювання Ярослава Мудрого і митрополичого служіння святого Іларіона.
Святая Успенская Киево-Печерская Лавра (вид с Гидропарка).
Киево-Печерская Лавра начала свое существование в 1051 году в стольном граде Киеве во время княжения Ярослава Мудрого и митрополичьего служения святого Илариона.
The Kyiv (Kiev) St. Lavra Pechersk (Cave) Monastery of the Assumption. The view from the Dnipro River.
The Lavra Cave Monastery founded in 1051 by monks is situated picturesquely on a highland overlooking the Dnipro River. It boasts numerous churches, bell tower and miles of underground tunnels (caves) with ancient crypts and ecclesiastical objects.
Фото 2003 року.
Міст Метро (вид з Гідропарку).
Відкрито 5 листопада 1965 року. Двохярусна споруда для руху поїздів метро (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Збудований неподалік від місця розташування колишнього Ланцюгового мосту, зруйнованого під час Великої Вітчизняної війни. Міст Метро - перша в світі за розмірами прогонів аркова споруда на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з`єднаних металевими болтами. Проліт між підпорами - 60 м. Довжина - 700 м.
Мост Метро (вид с Гидропарка).
Открыт 5 ноября 1965 года. Двухярусное сооружение для движения поездов метро (верхний ярус, посредине) и автотранспорта (нижний, по сторонам). Построен вблизи от места расположения бывшего Цепного моста, разрушенного во время Великой Отечественной войны. Мост Метро - первое в мире по размерам прогонов арочное сооружение на сухих стыках. Консоли сложены из отдельных железобктонных блоков, соединенных металлическими болтами. Пролет между подпорами - 60 м. Длина - 700 м.
Відкрито 5 листопада 1965 року. Двохярусна споруда для руху поїздів метро (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Збудований неподалік від місця розташування колишнього Ланцюгового мосту, зруйнованого під час Великої Вітчизняної війни. Міст Метро - перша в світі за розмірами прогонів аркова споруда на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з`єднаних металевими болтами. Проліт між підпорами - 60 м. Довжина - 700 м.
Мост Метро (вид с Гидропарка).
Открыт 5 ноября 1965 года. Двухярусное сооружение для движения поездов метро (верхний ярус, посредине) и автотранспорта (нижний, по сторонам). Построен вблизи от места расположения бывшего Цепного моста, разрушенного во время Великой Отечественной войны. Мост Метро - первое в мире по размерам прогонов арочное сооружение на сухих стыках. Консоли сложены из отдельных железобктонных блоков, соединенных металлическими болтами. Пролет между подпорами - 60 м. Длина - 700 м.
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# “Київ 10-13 століть. Карта - реконструкція”, О.І. Кутовой, В.А. Розенберг, видавництво “Мистецтво”, Київ-1988.
# Сайт "WWW Енциклопедія Києва".
# "Киевские Ведомости" №83 (2888), 16 квітня 2003.
# "Кіевскій Телеграфъ" №22 (115), 17 - 23 червня 2002.
# "День" № 71, 16 квітня 1998.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# “Київ 10-13 століть. Карта - реконструкція”, О.І. Кутовой, В.А. Розенберг, видавництво “Мистецтво”, Київ-1988.
# Сайт "WWW Енциклопедія Києва".
# "Киевские Ведомости" №83 (2888), 16 квітня 2003.
# "Кіевскій Телеграфъ" №22 (115), 17 - 23 червня 2002.
# "День" № 71, 16 квітня 1998.
Окремо - мої тематичні колекції про Київ:
