Річка Либідь - права притока Дніпра на території Києва. Її довжина становить 17,1 км.
За переказами, річка Либідь отримала назву від імені сестри
легендарних засновників Києва - Кия, Щека і Хорива.
Витоки Либеді лежать на північний захід від парку «Відрадний», у районі перетину вулиць Світлогорська та Радищева (координати цього місця - 50°26'47"N, 30°24'38"E). Тут річка приймає притоку з вулиці Каблукова. На перших кілометрах своєї довжини Либідь нині протікає в підземному колекторі. На цій підземній ділянці Либідь приймає кілька приток, зокрема - «Відрадний». Речка Лыбедь - правый приток Днепра на территории Киева. Её длина составляет 17,1 км. По преданию, речка Лыбедь получила название от имени сестры легендарных основателей Киева - Кия, Щека и Хорива. Истоки Лыбеди лежат к северо-западу от парка «Отрадный», в районе пересечения улиц Светлогорская и Радищева (координаты этого места - 50°26'47"N, 30°24'38"E). Здесь речка принимает приток с улицы Каблукова. На первых километрах своей длины Лыбедь ныне протекает в подземном коллекторе. На этом подземном участке Лыбедь принимает несколько притоков, в частности - «Отрадный». |
|||||
Річка Либідь біля проїзду між вулицями Казимира Малевича (колишня Боженка) та Миколи Грінченка.
Нині Либідь уперше з'являється на поверхні біля вулиці Залізнична (координати цього місця - 50°26'36.70"N, 30°27'17"E). Далі річка тече переважно у штучному бетонному руслі (та подекуди захована в колектор) - уздовж вулиць Борщагівська, Вокзальна, Гайдара, Набережно-Жилянська, Ямська, Миколи Грінченка, Саперно-Слобідська. На цьому шляху Либідь приймає багато приток (переважну більшість з яких заховано в колектори). Речка Лыбедь возле проезда между улицами Казимира Малевича (бывшая Боженко) и Николая Гринченко. Ныне Лыбедь впервые появляется на поверхности около улицы Железнодорожная (координаты этого места - 50°26'36.70"N, 30°27'17"E). Дальше речка течет преимущественно в искусственном бетонном русле (но кое-где спрятана в коллектор) - вдоль улиц Борщаговская, Вокзальная, Гайдара, Набережно-Жилянская, Ямская, Николая Гринченко, Саперно-слободская. На этом пути Лыбедь принимает много притоков (подавляющее большинство из которых спрятано в коллекторы). Lybid River is a small river in Kyiv, a right tributary of the Dnieper. |
|||||
|
|||||
Попід Лисою горою збереглася невеличка ділянка
(завдовжки трохи більше 350 метрів), де Либідь тече у природному руслі -
від координат (50°23'59"N, 30°33'13"E) до координат (50°23'51"N, 30°33'28"E).
Тут рішенням Київської міськради № 1061/2471 від 28 грудня 2004 року
створено комплексну пам'ятку природи місцевого значення «Природне русло р. Либідь».
Біля Столичного шосе русло Либеді знову взято в бетон.
Тут, у дельті річки Либідь, між Видубичами, Звіринцем, Саперною слобідкою і Корчуватим, розташована історична місцевість Теличка (назва - народного походження, адже Теличка тривалий час правила за пасовисько для молодняка великої рогатої худоби). Под Лысой горой сохранился небольшой участок (длиной немного больше 350 метров), где Лыбедь течет в естественном русле - от координат (50°23'59"N, 30°33'13"E) до координат (50°23'51"N, 30°33'28"E). Здесь решением Киевского горсовета № 1061/2471 от 28 декабря 2004 году создан комплексный памятник природы местного значения «Природное русло р. Лыбедь». Около Столичного шоссе русло Лыбеди снова взято в бетон. Здесь, в дельте речки Лыбедь, между Выдубичами, Зверинцем, Саперной слободкой и Корчеватым, расположена историческая местность Теличка (название - народного происхождения, ведь Теличка длительное время использовалась как пастбище для молодняка крупного рогатого скота). |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Девіаційна башта посеред Дніпра (50°21'50"N, 30°34'40"E),
недалік від Південного мосту, між Корчуватим і Осокорками - майже навпроти Китаєво.
Круглу монолітну бетонну башту встановлено на двенадцатіметрових палях непдалік від фарватеру. Це - «пал», місце, де усувають похибку корабельних компасів, так звану магнітну девіацію. Девіаційна башта, що увінчана ступінчастим майданчиком, має мінімум залізних конструкцій - тільки ті, які необхідні для швартування кораблів. Нагадаю, що Київ розташований на межі двох водосховищ - Київського та Канівського. Девиационная башня посреди Днепра (50°21'50"N, 30°34'40"E), неподалеку от Южного моста, между Корчеватым и Осокорками - почти напротив Китаево. Круглая монолитная бетонная башня установлена на двенадцатиметровых сваях недалеко от фарватера. Это - «пал», место, где устраняют погрешность корабельных компасов, так называемую магнитную девиацию. Девиационная башня, увенчанная ступенчатой площадкой, имеет минимум железных конструкций - только те, которые необходимы для швартовки судов. Напомню, что Киев находится на стыке двух водохранилищ - Киевского и Каневского. |
|||||
Так зване «Сталінське метро» під річищем Дніпра
(інші назви: «Підруслова залізниця в районі Києва», «Об'єкт № 1», «Будівництво НКПС № 1»).
Будівництво тої величезної інженерної споруди було розпочато 1936 року. Було закладено два тунельні переходи під річищем Дніпра: Північний (Оболонь - Вигурівщина) та Південний (Жуків острів - Осокорки). Траси було поділено на «титули» (окремі дільниці) під номерами (від № 1 до № 14), весь комплекс робіт здійснювався за умов суворої таємності. Будівельно-монтажні роботи тривали до вересня 1941 року, коли їх було перервано німецькими бомбардуваннями та загрозою захоплення Києва. Від Південного тунельного переходу донині непогано збереглися ділянка тунелю на Жуковому острові («Титул № 6») загальною довжиною до 700 метрів і ділянка тунелю на Осокорках («Титул № 2») завдовжки близько 90 метрів. У парку «Наталка» (на Оболонській набережнаій) можна ознайомитися з кесоном «Сталінського метро» («Титул №12»), що зберігся від будівництва Північного тунельного переходу «Об'єкта № 1». Так называемое «Сталинское метро» под руслом Днепра (другие названия: «Подрусловая железная дорога в районе Киева», «Объект № 1», «Стройка НКПС № 1»). Строительство этого огромного инженерного сооружения было начато в 1936 году. Были заложены два туннельных перехода под руслом Днепра: Северный (Оболонь - Вигуровщина) и Южный (Жуков остров - Осокорки). Трассы были разделены на «титулы» (отдельные участки) под номерами (от № 1 до № 14), весь комплекс работ осуществлялся в условиях строгой секретности. Строительно-монтажные работы длились до сентября 1941 года, когда они были прерваны немецкими бомбардировками и угрозой захвата Киева. От Южного туннельного перехода доныне неплохо сохранились участок туннеля на Жуковом острове («Титул № 6») общей длиной до 700 метров и участок туннеля на Осокорках («Титул № 2») длиной около 90 метров. В парке «Наталка» (на Оболонской набережной) можно ознакомиться с кессоном «Сталинского метро» («Титул №12»), сохранившимся от строительства Северного туннельного перехода «Объекта № 1». |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Цей фрагмент тунелю завдовжки близько 90 м - майже все, що збереглося донині на лівому березі Дніпра від
недобудованого Південного тунельного переходу «Сталінського метро».
Этот фрагмент туннеля длиной около 90 м - почти все, что сохранилось доныне на левом берегу Днепра от недостроенного Южного туннельного перехода «Сталинского метро». |
|||||
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів. # Вікіпедія. |
|||||
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ: |
Усі права застережено. © 2003-2023 Сергій Клименко |
|
|
|
|