18 листопада 1870 відкрилося регулярне залізничне сполучення між Києвом і Балтою.
Найдіяльнішу участь у реалізації цього проекту приймав граф
О. О. Бобринський.
Перша «чавунка» протягнулася на 428 верст. Швидкість невеличкого потягу складала близько 20 км/год.
Вже за перші півроку залізницею скористалися 24742 людей.
Перший залізничний вокзал у Києві було споруджено в 1868-1870 із жовтої цегли у стилі староанглійської готики (архітектор І. Вишневський). На привокзальній площі було впорядковано стоянки візників та диліжансів. Праворуч та ліворуч від головної споруди працювали ресторації та зали очікування пасажирів I-го і II-го класів. Вокзал мав телефонний зв’язок та електричне освітлювання за допомогою світильників і ламп розжарювання.
Початок ХХ століття був пов’язаний з інтенсивним технічним розвитком залізниці. Вже в 1900 році стало зрозуміло, що Київ потребує нового вокзалу. Влада довгий час не помічала цього, та в 1907 року було прийнято рішення про його спорудження. Стару будівлю розібрали в 1908 році, неподалік збудували приміщення товарного вокзалу, а на місці майбутнього поставили тимчасовий дерев’яний павільйон. І судилося Києву з таким «вокзалом» жити 24 роки - аж до 1932.
Навесні 1927 управління Південно-Західної залізниці оголосило конкурс на створення нового вокзалу, в якому взяли участь найкращі архітектори того часу: П. Альошин, О. Бекетов, О. Вербицький, брати О. і В. Весніни, Д. Дяченко, О. Кобелєв, В. Щуко, О. Щусев. Врешті-решт переміг спільний проект Альошина-Вербицького. Під час роботи між двома архітекторами виник конфлікт, тому автором Київського вокзалу часто називають тільки Вербицького Олександра Матвійовича (1875-1958), видатного українського архітектора та педагога.
18 ноября 1870 открылось регулярное железнодорожное сообщение между Киевом и Балтой. Самое деятельное участие в реализации этого проекта принимал граф А. А. Бобринский. Первая «чугунка» протянулась на 428 верст. Скорость небольшого состава составляла около 20 км/год. Уже в первые полгода железной дорогой воспользовались 24742 людей.
Первый железнодорожный вокзал в Киеве был построен в 1868-1870 из желтого кирпича в стиле староанглийской готики (архитектор И. Вишневский). На привокзальной площади были упорядочены стоянки извозчиков и дилижансов. Справа и слева от главного здания работали рестораны и залы ожидания пассажиров I-го и II-го классов. Вокзал имел телефонную связь и электрическое освещение с помощью светильников и ламп накаливания.
Начало ХХ века было связано с интенсивным техническим развитием железной дороги. Уже в 1900 году стало понятно, что Киев нуждается в новом вокзале. Власти долгое время не замечали этого, но в 1907 году было принято решение о его сооружении. Старое здание разобрали в 1908 году, неподалеку построили помещение товарного вокзала, а на месте будущего поставили временный деревянный павильон. И судились Киеву с таким «вокзалом» жить 24 года - вплоть до 1932.
Весной 1927 управление Юго-Западной железной дороги объявило конкурс на создание нового вокзала, в котором приняли участие лучшие архитекторы того времени: П. Алешин, О. Бекетов, А. Вербицкий, братья О. и В. Веснины, Д. Дьяченко, О. Кобелев, В. Щуко, О. Щусев. В конце концов, победил совместный проект Алешина-Вербицкого. Во время работы между двумя архитекторами возник конфликт, поэтому автором Киевского вокзала часто называют только Вербицкого Александра Матвеевича (1875-1958), выдающегося украинского архитектора и педагога.
Перший залізничний вокзал у Києві було споруджено в 1868-1870 із жовтої цегли у стилі староанглійської готики (архітектор І. Вишневський). На привокзальній площі було впорядковано стоянки візників та диліжансів. Праворуч та ліворуч від головної споруди працювали ресторації та зали очікування пасажирів I-го і II-го класів. Вокзал мав телефонний зв’язок та електричне освітлювання за допомогою світильників і ламп розжарювання.
Початок ХХ століття був пов’язаний з інтенсивним технічним розвитком залізниці. Вже в 1900 році стало зрозуміло, що Київ потребує нового вокзалу. Влада довгий час не помічала цього, та в 1907 року було прийнято рішення про його спорудження. Стару будівлю розібрали в 1908 році, неподалік збудували приміщення товарного вокзалу, а на місці майбутнього поставили тимчасовий дерев’яний павільйон. І судилося Києву з таким «вокзалом» жити 24 роки - аж до 1932.
Навесні 1927 управління Південно-Західної залізниці оголосило конкурс на створення нового вокзалу, в якому взяли участь найкращі архітектори того часу: П. Альошин, О. Бекетов, О. Вербицький, брати О. і В. Весніни, Д. Дяченко, О. Кобелєв, В. Щуко, О. Щусев. Врешті-решт переміг спільний проект Альошина-Вербицького. Під час роботи між двома архітекторами виник конфлікт, тому автором Київського вокзалу часто називають тільки Вербицького Олександра Матвійовича (1875-1958), видатного українського архітектора та педагога.
18 ноября 1870 открылось регулярное железнодорожное сообщение между Киевом и Балтой. Самое деятельное участие в реализации этого проекта принимал граф А. А. Бобринский. Первая «чугунка» протянулась на 428 верст. Скорость небольшого состава составляла около 20 км/год. Уже в первые полгода железной дорогой воспользовались 24742 людей.
Первый железнодорожный вокзал в Киеве был построен в 1868-1870 из желтого кирпича в стиле староанглийской готики (архитектор И. Вишневский). На привокзальной площади были упорядочены стоянки извозчиков и дилижансов. Справа и слева от главного здания работали рестораны и залы ожидания пассажиров I-го и II-го классов. Вокзал имел телефонную связь и электрическое освещение с помощью светильников и ламп накаливания.
Начало ХХ века было связано с интенсивным техническим развитием железной дороги. Уже в 1900 году стало понятно, что Киев нуждается в новом вокзале. Власти долгое время не замечали этого, но в 1907 году было принято решение о его сооружении. Старое здание разобрали в 1908 году, неподалеку построили помещение товарного вокзала, а на месте будущего поставили временный деревянный павильон. И судились Киеву с таким «вокзалом» жить 24 года - вплоть до 1932.
Весной 1927 управление Юго-Западной железной дороги объявило конкурс на создание нового вокзала, в котором приняли участие лучшие архитекторы того времени: П. Алешин, О. Бекетов, А. Вербицкий, братья О. и В. Веснины, Д. Дьяченко, О. Кобелев, В. Щуко, О. Щусев. В конце концов, победил совместный проект Алешина-Вербицкого. Во время работы между двумя архитекторами возник конфликт, поэтому автором Киевского вокзала часто называют только Вербицкого Александра Матвеевича (1875-1958), выдающегося украинского архитектора и педагога.
Фото червня 2007 року. |
Центральний залізничний вокзал в Києві. Вид з Вокзальної площі.
Нову будівлю Центрального залізничного вокзалу було споруджено на протязі 1929-1932 років. Велетенська (завдовжки 260 м) споруда у формах українського бароко з елементами конструктивізму вражає своїми незвичайними, оригінальними формами, винятковою зручністю. Центральне місце в симетричній композиції вокзалу займає вестибюль відправлення (висота по фасаду - 37 м), який підкреслено скляною площиною стін. Центральный железнодорожный вокзал. Вид с Вокзальной площади. Новое здание Центрального железнодорожного вокзала было построено на протяжении 1929-1932 годов. Огромное (длиной 260 м) сооружение в формах украинского барокко с элементами конструктивизма поражает своими необычными, оригинальными формами, исключительным удобством. Центральное место в симметричной композиции вокзала занимает вестибюль отправления (высота по фасаду - 37 м), который подчёркнут стеклянной плоскостью стен. Kyiv, Central railroad station. |
Величезний віконний проріз завершується легким щіпцем,
форма якого нагадує барочні фронтони української архітектури XVII-XVIII століть.
Обладнання інтер'єрів було виконано також за проектами О. М. Вербицького.
Він запроектував лави для відпочинку, численні кіоски для продажу газет і журналів, буфети, обладнання квиткових кас.
Вокзал міг прийняти за день до 40 тисяч пасажирів.
Під час Другої Світової війни вокзал було частково пошкоджено. При відбудові вокзалу на початку 1950-х років було ґрунтовно перероблено (в помпезному стилі сталінської доби) інтер'єри основних приміщень за проектом архітектора Г. Домашенка.
Огромный оконный прорез завершается легким фронтоном, форма которого напоминает барочные фронтоны украинской архитектуры XVII-XVIII веков. Оборудование интерьеров было также выполнено по проектам А. М. Вербицкого. Он спроектировал скамьи для отдыха, многочисленные киоски для продажи газет и журналов, буфеты, оборудование билетных касс. Вокзал мог принять за день до 40 тысяч пассажиров.
Во время Второй Мировой войны вокзал был частично поврежден. При восстановлении вокзала в начале 1950-х годов были существенно переделаны (в помпезном стиле сталинской эпохи) интерьеры основных помещений по проекту архитектора Г. Домашенко.
Під час Другої Світової війни вокзал було частково пошкоджено. При відбудові вокзалу на початку 1950-х років було ґрунтовно перероблено (в помпезному стилі сталінської доби) інтер'єри основних приміщень за проектом архітектора Г. Домашенка.
Огромный оконный прорез завершается легким фронтоном, форма которого напоминает барочные фронтоны украинской архитектуры XVII-XVIII веков. Оборудование интерьеров было также выполнено по проектам А. М. Вербицкого. Он спроектировал скамьи для отдыха, многочисленные киоски для продажи газет и журналов, буфеты, оборудование билетных касс. Вокзал мог принять за день до 40 тысяч пассажиров.
Во время Второй Мировой войны вокзал был частично поврежден. При восстановлении вокзала в начале 1950-х годов были существенно переделаны (в помпезном стиле сталинской эпохи) интерьеры основных помещений по проекту архитектора Г. Домашенко.
Фото червня 2007 року. |
Фото червня 2007 року. |
Центральний залізничний вокзал. Центральний вестибюль.
У 1954-1955 з Вокзальної площі до платформ було прокладено підземні пішохідні тунелі. У 1967-1969 було споруджено накриття над першою платформою (довжина - 400 м, ширина - 13 м), а два первісні переходи над шляхами на рівні другого поверху замінено однією великою (ширина - 24 м) залою-галереєю з виходами на платформи місткістю близько тисячі чоловік (архітектор Л. М. Чуприн, інженери Т. Г. Сіманідзе та Б. С. Юрченко). Зараз вокзал розрахований на 72 пари поїздів і 400 тисяч пасажирів на добу. У 1978-1980 було реконструйовано головний вестибуль вокзалу. Останню реконструкцію Київського Центрального залізничного вокзалу було проведено у 2001 році в надзвичайно стислі терміни. Центральный железнодорожный вокзал. Центральный вестибюль. В 1954-1955 от Вокзальной площади до платформ были проложены подземные пешеходные тоннели. В 1967-1969 был сооружён навес над первой платформой (длина - 400 м, ширина - 13 м), а два первоначальных перехода над путями на уровне второго этажа были заменены одним большим (ширина - 24 м) залом-галереей с выходами на платформы вместимостью около тысячи человек (архитектор Л. М. Чуприн, инженеры Т. Г. Симанидзе и Б. С. Юрченко). Ныне вокзал рассчитан на 72 пары поездов и 400 тысяч пассажиров на сутки. В 1978-1980 был реконструирован главный вестибюль вокзала. Последняя реконструкция Киевского Центрального железнодорожного вокзала была проведена в 2001 году в чрезвычайно сжатые сроки. Kyiv, Central railroad station. The central hall. |
Термінал «Південний» Центрального залізничного вокзалу, який іноді називають «Південний вокзал». Архітектор С. Ф. Юнаков.
Урочисте відкриття цього вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський» Південно-Західної залізниці відбулося 22 серпня 2001 року. Простора семиповерхова будівля вокзалу вважається одним із красивіших залізничних терміналів у Східній Європі. Термінал «Південний» призначений для розвантаження пасажиропотоку Центрального вокзалу і сполучений з ним конкорсом. Цю будівлю було споруджено за надзвичайно стислий термін - за 175 днів. Генеральним підрядчиком будівництва виступав шостий трест ВАТ «Київміськбуд». У будівлі два підземні поверхи, висота наземної частини складає 40 м, стіни декоровані мармуром і дзеркальним тонованим склом, підлога гранітна. Завершує споруду склопластиковий купол з підсвічуванням. Весь комплекс робіт, пов'язаних зі сталевими конструкціями, здійснювався фахівцями ВАТ «Укрстальконструкція» в гранично стислі терміни.
Терминал «Южный» Центрального железнодорожного вокзала, который иногда называют «Южный вокзал». Архитектор С. Ф. Юнаков. Торжественное открытие этого вокзального комплекса станции «Киев-Пассажирский» Юго-Западной железной дороги состоялось 22 августа 2001 года. Просторное семиэтажное здание вокзала считается одним из наиболее красивых железнодорожных терминалов в Восточной Европе. Терминал «Южный» предназначен для разгрузки пассажиропотока Центрального вокзала и соединен с ним конкорсом. Это здание было построено в чрезвычайно сжатые сроки - за 175 дней. Генеральным подрядчиком строительства выступал шестой трест ОАО «Киевгорстрой». В здании два подземных этажа, высота наземной части составляет 40 м, стены декорированы мрамором и зеркальным тонированным стеклом, пол гранитный. Завершает сооружение стеклопластиковый купол с подсветкой. Весь комплекс работ, связанных со стальными конструкциями, осуществлялся специалистами ОАО «Укрстальконструкция» в предельно сжатые сроки.
Урочисте відкриття цього вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський» Південно-Західної залізниці відбулося 22 серпня 2001 року. Простора семиповерхова будівля вокзалу вважається одним із красивіших залізничних терміналів у Східній Європі. Термінал «Південний» призначений для розвантаження пасажиропотоку Центрального вокзалу і сполучений з ним конкорсом. Цю будівлю було споруджено за надзвичайно стислий термін - за 175 днів. Генеральним підрядчиком будівництва виступав шостий трест ВАТ «Київміськбуд». У будівлі два підземні поверхи, висота наземної частини складає 40 м, стіни декоровані мармуром і дзеркальним тонованим склом, підлога гранітна. Завершує споруду склопластиковий купол з підсвічуванням. Весь комплекс робіт, пов'язаних зі сталевими конструкціями, здійснювався фахівцями ВАТ «Укрстальконструкція» в гранично стислі терміни.
Терминал «Южный» Центрального железнодорожного вокзала, который иногда называют «Южный вокзал». Архитектор С. Ф. Юнаков. Торжественное открытие этого вокзального комплекса станции «Киев-Пассажирский» Юго-Западной железной дороги состоялось 22 августа 2001 года. Просторное семиэтажное здание вокзала считается одним из наиболее красивых железнодорожных терминалов в Восточной Европе. Терминал «Южный» предназначен для разгрузки пассажиропотока Центрального вокзала и соединен с ним конкорсом. Это здание было построено в чрезвычайно сжатые сроки - за 175 дней. Генеральным подрядчиком строительства выступал шестой трест ОАО «Киевгорстрой». В здании два подземных этажа, высота наземной части составляет 40 м, стены декорированы мрамором и зеркальным тонированным стеклом, пол гранитный. Завершает сооружение стеклопластиковый купол с подсветкой. Весь комплекс работ, связанных со стальными конструкциями, осуществлялся специалистами ОАО «Укрстальконструкция» в предельно сжатые сроки.
Фото червня 2007 року. |
Термінал «Південний» залізничного вокзалу. Вид з вулиці Ползунова.
Праворуч - церква св. Георгія Змієборця (архітектор С. Юнаков). Терминал «Южный» железнодорожного вокзала. Вид с улицы Ползунова. Справа - церковь св. Георгия Победоносца (архитектор С. Юнаков). Kyiv, South terminal of Central railroad station. |
Фото червня 2007 року. |
Фото червня 2007 року. |
Термінал «Південний» Центрального залізничного вокзалу. Центральний вестибюль.
Найбільш складним елементом у системі металевих конструкцій будівлі Південного вокзалу є овальний зенітний ліхтар. Всі металоконструкції виготовлялася на заводах «Металіст», Маріупольському заводі металоконструкцій і Житомирському заводі огороджувальних конструкцій. Терминал «Южный» Центрального железнодорожного вокзала. Центральный вестибюль. Наиболее сложным элементом в системе металлических конструкций здания Южного вокзала является овальный зенитный фонарь. Все металлоконструкции изготовлялась на заводах «Металлист», Мариупольском заводе металлоконструкций и Житомирском заводе ограждающих конструкций. Kyiv, South terminal of Central railroad station. The central hall. |
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# Сайт ВАТ "Укрстальконструкція".
# Сайт «OtherSide» («Інший Бік»), стаття «Вокзал», Cергій Грабар, 29.08.2006.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# Сайт ВАТ "Укрстальконструкція".
# Сайт «OtherSide» («Інший Бік»), стаття «Вокзал», Cергій Грабар, 29.08.2006.
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:
До розділу "Як тебе не любити, Києве мій!"