18 листопада 1870 відкрилося регулярне залізничне сполучення між Києвом і Балтою.
Найдіяльнішу участь у реалізації цього проекту приймав граф
О. О. Бобринський.
Перша «чавунка» протягнулася на 428 верст. Швидкість невеличкого потягу складала близько 20 км/год.
Вже за перші півроку залізницею скористалися 24742 людей.
Перший залізничний вокзал у Києві було споруджено в 1868-1870 із жовтої цегли у стилі староанглійської готики (архітектор І. Вишневський). На привокзальній площі було впорядковано стоянки візників та диліжансів. Праворуч та ліворуч від головної споруди працювали ресторації та зали очікування пасажирів I-го і II-го класів. Вокзал мав телефонний зв’язок та електричне освітлювання за допомогою світильників і ламп розжарювання. Початок ХХ століття був пов’язаний з інтенсивним технічним розвитком залізниці. Вже в 1900 році стало зрозуміло, що Київ потребує нового вокзалу. Влада довгий час не помічала цього, та в 1907 року було прийнято рішення про його спорудження. Стару будівлю розібрали в 1908 році, неподалік збудували приміщення товарного вокзалу, а на місці майбутнього поставили тимчасовий дерев’яний павільйон. І судилося Києву з таким «вокзалом» жити 24 роки - аж до 1932. Навесні 1927 управління Південно-Західної залізниці оголосило конкурс на створення нового вокзалу, в якому взяли участь найкращі архітектори того часу: П. Альошин, О. Бекетов, О. Вербицький, брати О. і В. Весніни, Д. Дяченко, О. Кобелєв, В. Щуко, О. Щусев. Врешті-решт переміг спільний проект Альошина-Вербицького. Під час роботи між двома архітекторами виник конфлікт, тому автором Київського вокзалу часто називають тільки Вербицького Олександра Матвійовича (1875-1958), видатного українського архітектора та педагога. 18 ноября 1870 открылось регулярное железнодорожное сообщение между Киевом и Балтой. Самое деятельное участие в реализации этого проекта принимал граф А. А. Бобринский. Первая «чугунка» протянулась на 428 верст. Скорость небольшого состава составляла около 20 км/год. Уже в первые полгода железной дорогой воспользовались 24742 людей. Первый железнодорожный вокзал в Киеве был построен в 1868-1870 из желтого кирпича в стиле староанглийской готики (архитектор И. Вишневский). На привокзальной площади были упорядочены стоянки извозчиков и дилижансов. Справа и слева от главного здания работали рестораны и залы ожидания пассажиров I-го и II-го классов. Вокзал имел телефонную связь и электрическое освещение с помощью светильников и ламп накаливания. Начало ХХ века было связано с интенсивным техническим развитием железной дороги. Уже в 1900 году стало понятно, что Киев нуждается в новом вокзале. Власти долгое время не замечали этого, но в 1907 году было принято решение о его сооружении. Старое здание разобрали в 1908 году, неподалеку построили помещение товарного вокзала, а на месте будущего поставили временный деревянный павильон. И судились Киеву с таким «вокзалом» жить 24 года - вплоть до 1932. Весной 1927 управление Юго-Западной железной дороги объявило конкурс на создание нового вокзала, в котором приняли участие лучшие архитекторы того времени: П. Алешин, О. Бекетов, А. Вербицкий, братья О. и В. Веснины, Д. Дьяченко, О. Кобелев, В. Щуко, О. Щусев. В конце концов, победил совместный проект Алешина-Вербицкого. Во время работы между двумя архитекторами возник конфликт, поэтому автором Киевского вокзала часто называют только Вербицкого Александра Матвеевича (1875-1958), выдающегося украинского архитектора и педагога. |
||||
|
||||
Величезний віконний проріз завершується легким щіпцем,
форма якого нагадує барочні фронтони української архітектури XVII-XVIII століть.
Обладнання інтер'єрів було виконано також за проектами О. М. Вербицького.
Він запроектував лави для відпочинку, численні кіоски для продажу газет і журналів, буфети, обладнання квиткових кас.
Вокзал міг прийняти за день до 40 тисяч пасажирів.
Під час Другої Світової війни вокзал було частково пошкоджено. При відбудові вокзалу на початку 1950-х років було ґрунтовно перероблено (в помпезному стилі сталінської доби) інтер'єри основних приміщень за проектом архітектора Г. Домашенка. Огромный оконный прорез завершается легким фронтоном, форма которого напоминает барочные фронтоны украинской архитектуры XVII-XVIII веков. Оборудование интерьеров было также выполнено по проектам А. М. Вербицкого. Он спроектировал скамьи для отдыха, многочисленные киоски для продажи газет и журналов, буфеты, оборудование билетных касс. Вокзал мог принять за день до 40 тысяч пассажиров. Во время Второй Мировой войны вокзал был частично поврежден. При восстановлении вокзала в начале 1950-х годов были существенно переделаны (в помпезном стиле сталинской эпохи) интерьеры основных помещений по проекту архитектора Г. Домашенко. |
||||
|
||||
Термінал «Південний» Центрального залізничного вокзалу, який іноді називають «Південний вокзал». Архітектор С. Ф. Юнаков.
Урочисте відкриття цього вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський» Південно-Західної залізниці відбулося 22 серпня 2001 року. Простора семиповерхова будівля вокзалу вважається одним із красивіших залізничних терміналів у Східній Європі. Термінал «Південний» призначений для розвантаження пасажиропотоку Центрального вокзалу і сполучений з ним конкорсом. Цю будівлю було споруджено за надзвичайно стислий термін - за 175 днів. Генеральним підрядчиком будівництва виступав шостий трест ВАТ «Київміськбуд». У будівлі два підземні поверхи, висота наземної частини складає 40 м, стіни декоровані мармуром і дзеркальним тонованим склом, підлога гранітна. Завершує споруду склопластиковий купол з підсвічуванням. Весь комплекс робіт, пов'язаних зі сталевими конструкціями, здійснювався фахівцями ВАТ «Укрстальконструкція» в гранично стислі терміни. Терминал «Южный» Центрального железнодорожного вокзала, который иногда называют «Южный вокзал». Архитектор С. Ф. Юнаков. Торжественное открытие этого вокзального комплекса станции «Киев-Пассажирский» Юго-Западной железной дороги состоялось 22 августа 2001 года. Просторное семиэтажное здание вокзала считается одним из наиболее красивых железнодорожных терминалов в Восточной Европе. Терминал «Южный» предназначен для разгрузки пассажиропотока Центрального вокзала и соединен с ним конкорсом. Это здание было построено в чрезвычайно сжатые сроки - за 175 дней. Генеральным подрядчиком строительства выступал шестой трест ОАО «Киевгорстрой». В здании два подземных этажа, высота наземной части составляет 40 м, стены декорированы мрамором и зеркальным тонированным стеклом, пол гранитный. Завершает сооружение стеклопластиковый купол с подсветкой. Весь комплекс работ, связанных со стальными конструкциями, осуществлялся специалистами ОАО «Укрстальконструкция» в предельно сжатые сроки. |
||||
|
||||
|
||||
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985. # Сайт ВАТ "Укрстальконструкція". # Сайт «OtherSide» («Інший Бік»), стаття «Вокзал», Cергій Грабар, 29.08.2006. |
||||
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ: |
Цей розділ неодмінно розширюватиметься та періодично поповнюватиметься. Заходьте! Этот раздел обязательно будет расширяться и периодически пополняться. Заходите! |
|
Усі права застережено. © 2003-2023 Сергій Клименко |
|
|
|
|