Михайлівський Золотоверхий Собор було споруджено у 1108-1113 роках
за часів правління Ярослава Мудрого -
онука київського князя Святополка Ізяславича.
Собор збудовано з каміння та цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. У 1934-1935 роках собор було зруйновано за рішенням тодішньої влади. Частина фресок і мозаїк зберігалася в Софійському соборі («Євхаристія», «Степан та Фадей» - фрагменти фігур святих, фрески - сцени з «Благовіщення», фігура святого Захарія тощо). Частина ж безцінних історичних реліквій було вивезено до Росії і вони досі знаходиться у Третьяковській галереї (зокрема - мозаїка «Дмитро Солунський» 1108-1113 років та дві шиферні плити кінця XI століття з рельєфним зображенням вершників) та Російському музеї у Санкт-Петербурзі (верхня частина фрескової фігури Самуіла).
1999 року Михайлівський Золотоверхий Собор було відбудовано.
Михайловский Златоверхий Собор был сооружен в 1108-1113 годах во время правления Ярослава Мудрого - внука киевского князя Святополка Изяславича.
Собор построен из камня и кирпича-плинфы на известково-цементном растворе техникой «смешанной кладки» с использованием голосников в пазухах сводов. Стены собора украшали мозаики и фрески. В 1934-1935 годах собор был разрушен по решению тогдашней власти. Часть фресок и мозаик сохранялась в Софийском соборе («Евхарастия», «Степан и Фаддей» - фрагменты фигур святых, фрески - сцены из «Благовещения», фигура святого Захария и другие). Часть же бесценных исторических реликвий была вывезена в Россию и они доныне находятся в Третьяковской галерее (в частности, - мозаика «Дмитрий Солунский» 1108-1113 годов и две шиферные плиты конца XI века с рельефным изображением всадников) и Русском музее в Санкт-Петербурге (верхняя часть фресковой фигуры Самуила).
В 1999 году Михайловский Златоверхий Собор был отстроен заново.
Собор збудовано з каміння та цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. У 1934-1935 роках собор було зруйновано за рішенням тодішньої влади. Частина фресок і мозаїк зберігалася в Софійському соборі («Євхаристія», «Степан та Фадей» - фрагменти фігур святих, фрески - сцени з «Благовіщення», фігура святого Захарія тощо). Частина ж безцінних історичних реліквій було вивезено до Росії і вони досі знаходиться у Третьяковській галереї (зокрема - мозаїка «Дмитро Солунський» 1108-1113 років та дві шиферні плити кінця XI століття з рельєфним зображенням вершників) та Російському музеї у Санкт-Петербурзі (верхня частина фрескової фігури Самуіла).
1999 року Михайлівський Золотоверхий Собор було відбудовано.
Михайловский Златоверхий Собор был сооружен в 1108-1113 годах во время правления Ярослава Мудрого - внука киевского князя Святополка Изяславича.
Собор построен из камня и кирпича-плинфы на известково-цементном растворе техникой «смешанной кладки» с использованием голосников в пазухах сводов. Стены собора украшали мозаики и фрески. В 1934-1935 годах собор был разрушен по решению тогдашней власти. Часть фресок и мозаик сохранялась в Софийском соборе («Евхарастия», «Степан и Фаддей» - фрагменты фигур святых, фрески - сцены из «Благовещения», фигура святого Захария и другие). Часть же бесценных исторических реликвий была вывезена в Россию и они доныне находятся в Третьяковской галерее (в частности, - мозаика «Дмитрий Солунский» 1108-1113 годов и две шиферные плиты конца XI века с рельефным изображением всадников) и Русском музее в Санкт-Петербурге (верхняя часть фресковой фигуры Самуила).
В 1999 году Михайловский Златоверхий Собор был отстроен заново.
Фото червня 2015 року. |
Фото травня 2008 року. |
Фото 2003 року. |
Михайлівський Золотоверхий монастир (вид з боку Софійської площі).
Михайловский Златоверхий монастырь (вид со стороны Софиевской площади). The built again St. Michael’s Golden-Domed Monastery |
Фото березня 2015 року. |
Фото березня 2015 року. |
Михайлівський Золотоверхий Собор (вид з території монастиря).
Михайловский Златоверхий Собор (вид с территории монастыря). The built again St. Michael’s Golden-Domed Cathedral. |
Фото червня 2016 року. |
Фото березня 2015 року. |
Михайлівський Золотоверхий Собор (вид з території монастиря).
Пам’ятник Святому Апостолові Андрію Первозванному біля Михайлівського Золотоверхого Собору. Михайловский Златоверхий Собор (вид с территории монастыря). Памятник Святому Апостолу Андрею Первозванному возле Михайловского Златоверхого Собора. The built again St. Michael’s Golden-Domed Cathedral. |
Фото березня 2015 року. |
Фото травня 2008 року. |
Трапезна церква Михайлівського Золотоверхого монастиря,
пам'ятник архітектури XVIII століття (вул. Трьохсвятительська № 6). Трапезная церковь Михайловского Златоверхого монастыря, памятник архитектуры XVIII века (ул. Трехсвятительская № 6). |
Фото червня 2016 року. |
Фото червня 2016 року. |
Трапезна церква Михайлівського Золотоверхого монастиря,
пам'ятник архітектури XVIII століття (вул. Трьохсвятительська № 6). Трапезная церковь Михайловского Златоверхого монастыря, памятник архитектуры XVIII века (ул. Трехсвятительская № 6). |
Фото червня 2016 року. |
Фото червня 2016 року. |
Трапезна церква Михайлівського Золотоверхого монастиря, інтер'єр.
Трапезная церковь Михайловского Златоверхого монастыря, интерьер. |
Фото червня 2016 року. |
Фото червня 2016 року. |
Фото червня 2016 року. |
Трапезна церква Михайлівського Золотоверхого монастиря, інтер'єр.
Трапезная церковь Михайловского Златоверхого монастыря, интерьер. |
Фото червня 2015 року.
«Стіна Пам'яті загиблих за Єдність України».
На мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська розміщено великі конструкції (кожна - 7 м завдовжки), з фотографіями та біографіями військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час протистояння на Півдні України та у Війні на Донбасі у 2014-2015 роках. На кожній з конструкцій - інформація приблизно про 270 героїв. Першу частину «Стіни пам'яті» було відкрито 30 травня 2015 року. На ній розміщено дані про загиблих до 23 серпня 2014 року. Відкриття другої частини «Стіни пам'яті» (загиблі після 23 серпня і до кінця 2014 року) планується 24 серпня 2015 року. Станом на 27 травня 2015 року загинуло та померло внаслідок участі у бойових діях 2490 військовослужбовців, правоохоронців і добровольців.
«Стена Памяти погибших за Единство Украины».
На стенах Михайловского Златоверхого монастыря вдоль улицы Трёхсвятительская размещены большие конструкции (каждая - 7 м длиной), с фотографиями и биографиями военнослужащих, стражей порядка и добровольцев, которые погибли во время противостояния на Юге Украины и в Войне на Донбассе в 2014-2015 годах. На каждой из конструкций - информация приблизительно о 270 героях. Первая часть «Стены Памяти» была открыта 30 мая 2015 года. На ней размещены данные о погибших до 23 августа 2014 года. Открытие второй части «Стены Памяти» (погибшие после 23 августа и до конца 2014 года) планируется 24 августа 2015 года. По состоянию на 27 мая 2015 года погибло и умерло в результате участия в боевых действиях 2490 военнослужащих, стражей порядка и добровольцев.
На мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська розміщено великі конструкції (кожна - 7 м завдовжки), з фотографіями та біографіями військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час протистояння на Півдні України та у Війні на Донбасі у 2014-2015 роках. На кожній з конструкцій - інформація приблизно про 270 героїв. Першу частину «Стіни пам'яті» було відкрито 30 травня 2015 року. На ній розміщено дані про загиблих до 23 серпня 2014 року. Відкриття другої частини «Стіни пам'яті» (загиблі після 23 серпня і до кінця 2014 року) планується 24 серпня 2015 року. Станом на 27 травня 2015 року загинуло та померло внаслідок участі у бойових діях 2490 військовослужбовців, правоохоронців і добровольців.
«Стена Памяти погибших за Единство Украины».
На стенах Михайловского Златоверхого монастыря вдоль улицы Трёхсвятительская размещены большие конструкции (каждая - 7 м длиной), с фотографиями и биографиями военнослужащих, стражей порядка и добровольцев, которые погибли во время противостояния на Юге Украины и в Войне на Донбассе в 2014-2015 годах. На каждой из конструкций - информация приблизительно о 270 героях. Первая часть «Стены Памяти» была открыта 30 мая 2015 года. На ней размещены данные о погибших до 23 августа 2014 года. Открытие второй части «Стены Памяти» (погибшие после 23 августа и до конца 2014 года) планируется 24 августа 2015 года. По состоянию на 27 мая 2015 года погибло и умерло в результате участия в боевых действиях 2490 военнослужащих, стражей порядка и добровольцев.
Фото грудня 2006 року.
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 рр. (Михайлівська площа).
Голодомор 1932-1933 років - акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.
За даними офіційної науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932-1933 років в Україні становила 3 мільйони 941 тисяча осіб (за іншими оцінками - близько 4,5 млн осіб). За рік між урожаями 1932 і 1933 років загинуло у два рази більше українців, ніж в середньому за один рік бойових дій у 1941-1945 роках під час Другої світової війни. Розрахункові втрати українського етносу внаслідок Голодомору в частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
Памятный знак жертвам Голодомора 1932-1933 гг. (Михайловская площадь).
Голодомор 1932-1933 годов - акт геноцида украинского народа, осуществленный руководством ВКП(б) и правительством СССР в 1932-1933 годах, путём организации искусственного массового голода, приведшего к многомиллионным человеческим потерям в сельской местности на территории Украинской ССР и Кубани, подавляющее большинство населения которой составляли украинцы.
По данным официальной научно-демографической экспертизы общее количество человеческих потерь от Голодомора 1932-1933 годов в Украине составила 3 миллиона 941 тысяча человек (по другим оценкам - около 4,5 млн человек). За год между урожаями 1932 и 1933 годов погибло в два раза больше украинцев, чем в среднем за один год боевых действий в 1941-1945 годах во время Второй мировой войны. Расчётные потери украинского этноса в результате Голодомора в части нерождённых составляют 6 миллионов 122 тысячи человек.
Голодомор 1932-1933 років - акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.
За даними офіційної науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932-1933 років в Україні становила 3 мільйони 941 тисяча осіб (за іншими оцінками - близько 4,5 млн осіб). За рік між урожаями 1932 і 1933 років загинуло у два рази більше українців, ніж в середньому за один рік бойових дій у 1941-1945 роках під час Другої світової війни. Розрахункові втрати українського етносу внаслідок Голодомору в частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
Памятный знак жертвам Голодомора 1932-1933 гг. (Михайловская площадь).
Голодомор 1932-1933 годов - акт геноцида украинского народа, осуществленный руководством ВКП(б) и правительством СССР в 1932-1933 годах, путём организации искусственного массового голода, приведшего к многомиллионным человеческим потерям в сельской местности на территории Украинской ССР и Кубани, подавляющее большинство населения которой составляли украинцы.
По данным официальной научно-демографической экспертизы общее количество человеческих потерь от Голодомора 1932-1933 годов в Украине составила 3 миллиона 941 тысяча человек (по другим оценкам - около 4,5 млн человек). За год между урожаями 1932 и 1933 годов погибло в два раза больше украинцев, чем в среднем за один год боевых действий в 1941-1945 годах во время Второй мировой войны. Расчётные потери украинского этноса в результате Голодомора в части нерождённых составляют 6 миллионов 122 тысячи человек.
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:
До розділу "Як тебе не любити, Києве мій!"