|
|
|
Мапа маршруту
Яремче ->
Надвірна -> Вигода -> «Карпатський трамвай» -> Вигода -> Надвірна -> Яремче.
Магістральні автошляхи - переважно прийнятні.
Місцеві автошляхи між Креховичами та Богородчанами часто-густо геть жахливі.
Дорогою ми тоді не зупинялися в
Делятині,
Надвірній,
Калуші
та інших містах і селищах, що були на нашому шляху.
Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Метою того нашого дня була подорож
«Карпатським трамваєм».
Схема маршрута
Яремче ->
Надворная -> Выгода -> «Карпатский трамвай» -> Выгода -> Надворная -> Яремче.
Магистральные автодороги - в основном приемлемые.
Местные автодороги между Креховичами и Богородчанами зачастую просто ужасные.
По дороге мы тогда не останавливались в
Делятине,
Надворной,
Калуше
и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути.
Фоторассказы о них даны на других страницах.
Целью того нашего дня было путешествие на
«Карпатском трамвае».
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Івано-Франківщина. Місце відпочинку «Біля ведмедів» поряд із селом Вістова Калуського району (49°01'17.50"N, 24°29'30.30"E).
Ивано-Франковщина. Место отдыха «Возле медведей» рядом с селом Вестовая Калушского района (49°01'17.50"N, 24°29'30.30"E).
|
|
|
|
Вигода - селище міського типу (близько 2,2 тис. мешканців) Долинського району
Івано-Франківської області.
Поселення було засновано 1873 року як осередок Вигодської гілки Карпатської вузькоколійної залізниці.
Розташоване на місці, де річка Мизунка (Мізунька) впадає до річки Свіча.
Історія Вигоди щільно переплетена з історією самої вузькоколійки.
Історія вузької залізниці (ширина колії 750 мм) у Карпатах розпочалася ще за часів Австро-Угорської імперії,
коли 1873 року австрійський підприємець барон Леопольд Поппер фон Подґарі переніс до Вигоди головний офіс своєї фірми.
Підприємство Поппера спеціалізувалося на заготівлі, переробці та збуті деревини.
Барон улаштував тут перший тартак (пилораму), а потім, 1883 року - і залізницю.
Від широкої залізниці в райцентрі в гори спочатку проклали «конки» - вузькоколійки,
якими коні тягнули ліс зі Старого Мізуна до Вигоди.
Наприкінці XIX століття попперівська лісопильня «Евеліни» була найбільшою в Галичині.
Барон збудував розкішну віллу та заклав екзотичний парк.
По смерті Леопольда Поппера його спадкоємці отримали найбільшу в Австрії промислово-торговельну фірму.
Після Першої світової війни попперівська міні-імперія у Вигоді перейшла до акціонерного товариства «Сильвінія» з Великобританії,
і до 1939 року Вигодська гілка досягла довжини 65 км й обросла інфраструктурою відпочинку.
Выгода - посёлок городского типа (около 2,2 тыс. жителей) в Долинском районе
Ивано-Франковской области.
Поселение было основано в 1873 году как центр Выгодской ветки Карпатской узкоколейной железной дороги.
Расположено на месте, где речка Мизунка (Мизунька) впадает в речку Свича.
История Выгоды тесно переплетена с историей самой узкоколейки.
История узкой железной дороги (ширина колеи 750 мм) в Карпатах началась еще во времена Австро-Венгерской империи,
когда в 1873 году австрийский предприниматель барон Леопольд Поппер фон Подгари перенёс в Выгоду главный офис своей фирмы.
Предприятие Поппера специализировалось на заготовке, переработке и сбыте древесины.
Барон устроил здесь первый тартак (пилораму), а затем, в 1883 году - и железную дорогу.
От широкой железной дороги в райцентре в горы сначала проложили «конки» - узкоколейки,
по которым кони тянули лес от Старого Мизуна до Выгоды.
В конце XIX века попперивская лесопилка «Эвелины» была наибольшей в Галичине.
Барон построил роскошную виллу и заложил экзотичный парк.
После смерти Леопольда Поппера его наследники получили наибольшую в Австрии промышленно-торговую фирму.
После Первой мировой войны попперивская мини-империя в Выгоде перешла к акционерному обществу «Сильвиния» из Великобритании,
и до 1939 года Выгодская ветка достигла длины 65 км и обросла инфраструктурой отдыха.
|
|
|
|
|
|
У 1960-х роках Вигодська залізниця мала найбільшу довжину - 180 км, проходила 160-ма мостами.
А загальна довжина всіх ліній вузької колії в Карпатах - Бескидської, Вигодської та Брошнівської - сягала майже 1000 км.
У 1970-1980-х роках обсяг лісозаготівель знизився, і залізниця почала занепадати.
Тоді Москва офіційно оголосила вузькоколійку нерентабельною та дала вказівку демонтувати частину залізниці.
На сьогодні вдалося реанімувати лише Вигодську гілку.
З 2000 року 60-ти кілометрова ділянка вузькоколійки від селища Вигода до урочища Сенечів (поблизу села Сенечів)
використовується за прямим призначенням - як виробнича: нею регулярно курсують вантажний і робітничий потяги.
2004 року підприємство «Уніплит» започаткувало програму з рекламною назвою «Карпатський трамвай»,
в рамках якої розроблено кілька туристичних маршрутів.
В 1960-х годах Выгодская железная дорога имела наибольшую длину - 180 км, проходила 160-тью мостами.
А общая длина всех линий узкой колеи в Карпатах - Бескидской, Выгодской и Брошневской - достигала почти 1000 км.
В 1970-1980-х годах объём лесозаготовок снизился, и железная дорога начала приходить в упадок.
Тогда Москва официально объявила узкоколейку нерентабельной и дала указание демонтировать часть железной дороги.
На сегодня удалось реанимировать лишь Выгодскую ветку.
С 2000 года 60-ти километровый участок узкоколейки от поселка Выгода до урочища Сенечев (вблизи села Сенечев)
используется по прямому назначению - как производственная: по ней регулярно курсируют грузовые и рабочие поезда.
В 2004 году предприятие «Униплит» положило начало программе с рекламным названием «Карпатский трамвай»,
в рамках которой разработано несколько туристических маршрутов.
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Селище міського типу Вигода.
Маневрові колії «Карпатського трамвая».
Довжина рейки Карпатської вузькоколійної залізниці («Карпатського трамвая») становить 7 метрів,
висота - 80 мм; вага однієї рейки - 85,4 кг.
Ширина колії - 750 мм.
На пару укладених рейок припадає 11 шпал.
Автомотриса (пасажирська автодрезина) ТУ6П-0037 під час маневрування.
Посёлок городского типа Выгода.
Маневровые пути «Карпатского трамвая».
Длина рельса Карпатской узкоколейки («Карпатского трамвая») составляет 7 метров,
высота - 80 мм; вес одного рельса - 85,4 кг.
Ширина колеи - 750 мм.
На пару уложенных рельсов приходится 11 шпал.
Автомотриса (пассажирская автодрезина) ТУ6П-0037 во время манёврирования.
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Селище міського типу Вигода.
Потяг «Карпатського трамвая» на залізничному мосту над річкою Свіча (48°56'05"N, 23°54'35"E).
Посёлок городского типа Выгода.
Поезд «Карпатского трамвая» на железнодорожном мосту над речкой Свича (48°56'05"N, 23°54'35"E).
Vyhoda is an urban-type settlement located in Dolyna Raion in Ivano-Frankivsk Oblast (region) in western Ukraine.
|
|
|
|
Стандартний чотирьохгодинний маршрут «Карпатського трамвая» складається з:
переїзду та ознайомлення із заповідником висяче болото «Ширковець» (7 км),
переїзду до зупинки «Новий Мізунь» та відвідання джерела мінеральної води «Горянка» (2 км),
переїзду та зупинки в урочищі «Дубовий кут» та проведення маневрів (5 км),
повернення «Карпатським трамваєм» до зупинки «Мізунські водоспади» (2 км),
переїзду до зупинки джерело «Дзюркач» (1 км),
переїзду до зупинки «Санаторій» в Новому Мізуні (2 км),
повернення «Карпатським трамваєм» до смт. Вигода (9 км).
Станом на вересень 2015 року потяг «Карпатського трамвая» складався з автомотриси ТУ6П-0037 і чотирьох пасажирських вагонів.
Стандартный четырёхчасовой маршрут «Карпатского трамвая» включает:
переезд и ознакомление с заповедником висячее болото «Ширковец» (7 км),
переезд к остановке «Новый Мизунь» и посещение источника минеральной воды «Горянка» (2 км),
переезд и остановка в урочище «Дубовый кут» и проведение манёвров (5 км),
возвращение «Карпатским трамваем» к остановке «Мизунские водопады» (2 км),
переезд к остановке источник «Дзюркач» (1 км),
переезд к остановке «Санаторий» в Новом Мизуне (2 км),
возвращение «Карпатским трамваем» в пгт. Выгода (9 км).
По состоянию на сентябрь 2015 года поезд «Карпатского трамвая» состоял из автомотрисы ТУ6П-0037 и четырёх пассажирских вагонов.
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
«Карпатський трамвай».
На залізничному мосту над річкою Свіча.
Вид на річку Свіча із залізничного мосту (48°56'05"N, 23°54'35"E).
«Карпатский трамвай».
На железнодорожном мосту над речкой Свича.
Вид на речку Свича с железнодорожного моста (48°56'05"N, 23°54'35"E).
"Carpathian tram" on railway bridge across Svicha River.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Болото Ширковець є гідрологічною пам'яткою природи загальнодержавного значення.
Розташоване в Долинському районі
Івано-Франківської області
між селами Старий Мізунь і Новий Мізунь, у межах Вигодської улоговини.
Заповідну зону було створено 1975 року.
Площа природоохоронної території становить 12 га.
Перебуває у віданні ДП «Вигодське лісове господарство».
Охороняється верхове (оліготрофне) болото, розташоване у видолинку на нижній терасі річки Мизунка, на висоті 500-550 метрів над рівнем моря.
Центральна частина болота оліготрофна (тобто живиться винятково атмосферними опадами),
з пригніченою сосною та переважанням багно-сфагнових біоценозів.
На мезотрофній частині болота переважають осоково-сфагнові угруповання.
З рідкісних видів зростають росичка круглолиста, а також журавлина дрібноплода, занесена до Червоної книги України.
Болото Ширковец является гидрологическим памятником природы общегосударственного значения.
Расположено в Долинском районе
Ивано-Франковской области
между сёлами Старый Мизунь и Новый Мизунь, в пределах Выгодской впадины.
Заповедная зона была создана в 1975 году.
Площадь природоохранной территории составляет 12 гектаров.
Находится в ведении ГП «Выгодское лесное хозяйство».
Охраняется верховое (олиготрофное) болото, расположенное в ложбине на нижней террасе реки Мизунка, на высоте 500-550 метров над уровнем моря.
Центральная часть болота олиготрофная (т.е. питается исключительно атмосферными осадками),
с угнетённой сосной и преобладанием грязе-сфагновых биоценозов.
На мезотрофной части болота преобладают осоково-сфагновые группировки.
Из редких видов растут росянка круглолистная, а также клюква мелкоплодная, занесенная в Красную книгу Украины.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття»
в селі Новий Мізунь було збудовано 1985 року.
Цей санаторій ще донедавна був широко відомий далеко за межами
Івано-Франківської області
завдяки лікувальній мінеральній воді та цілющому гірському повітрю.
Сюди для реабілітації приїжджали навіть радянські космонавти, котрі поверталися з подорожі на навколоземну орбіту.
Та кілька років тому потужна повінь пошкодила системи водопостачання та каналізації санаторію.
Тепер на його території людно лише під час приїзду туристів з «Карпатського трамвая».
Навпроти санаторію, по інший бік вузькоколійки, є мальовничий хиткий підвісний міст через річку Мізунька.
Санаторий-профилакторий «Джерело Прикарпаття» («Источник Прикарпатья»)
в селе Новый Мизунь был постороен в 1985 году.
Этот санаторий ещё до недавнего времени был широко известен далеко за пределами
Ивано-Франковской области
благодаря лечебной минеральной воде и целебному горному воздуху.
Сюда для реабилитации приезжали даже советские космонавты, возвращавшиеся из путешествия на околоземную орбиту.
Но несколько лет назад мощное наводнение повредило системы водоснабжения и канализации санатория.
Теперь на его территории людно лишь во время приезда туристов из «Карпатского трамвая».
Напротив санатория, по другой бок узкоколейки, есть живописный шаткий подвесной мост через реку Мизунька.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
|
|
|
|
|
|
Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, серпень-вересень 2015 року":
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|