|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Лебідь-шипун (Cygnus olor).
Царство: Тварини - Metazoa.
Тип: Хордові - Chordata.
Клас: Птахи - Aves.
Ряд: Гусеподібні - Anseriformes.
Родина: Качкові - Anatidae.
Рід: Лебідь - Cygnus.
Вид: Лебідь-шипун - Cygnus olor.
Зріст: 150-180 см. Вага: 8-12,5 кг. Тривалість життя: 20-25 років. Характерні ознаки: забарвлення сніжно-біле; навколо дзьоба чорна гола шкіра (вуздечка), основа дзьоба теж чорна; самець і самка мають на дзьобі великий, добре помітний наріст; молоді птахи бурувато-сірі, димчасті, тільки шия та горло брудно-білі; наросту на дзьобі в них немає; оперення дорослого птаха з'являється після третього осіннього линяння. Харчування: переважно рослинна їжа - корінці та стебла водяних рослин, а також різні водяні безхребетні. Розмноження: статева зрілість настає в 3-4 роки; величина кладки - 6-14 яєць брудно-зеленого кольору; насиджування триває 35-40 діб. Біотоп: мілководні водойми; зимують на узбережжі морів. Спосіб життя: моногамний, територіальний у гніздовий період; в період линяння утворюють великі скупчення. Мешкає: поширений в багатьох районах помірної смуги Європи та Азії; ареал розірваний. Добре розмножується. Лебедь-шипун (Cygnus olor). Царство: Животные - Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Класс: Птицы - Aves. Отряд: Гусеобразные - Anseriformes. Семейство: Утиные - Anatidae. Род: Лебеди - Cygnus. Вид: Лебедь-шипун - Cygnus olor. Рост: 150-180 см. Вес: 8-12,5 кг. Продолжительность жизни: 20-25 лет. Характерные признаки: расцветка снежно-белая; вокруг клюва чёрная голая кожа (уздечка), основа клюва тоже чёрная; самец и самка имеют на клюве большой, хорошо заметный нарост; молодые птицы буровато-серые, дымчатые, только шея и горло грязно-белые; нароста на клюве у них нет; оперение взрослой птицы появляется после третьего осеннего линяния. Питание: преимущественно растительная еда - корешки и стебли водяных растений, а также разные водные беспозвоночные. Размножение: половая зрелость наступает в 3-4 года; величина кладки - 6-14 яиц грязно-зеленого цвета; насиживание длится 35-40 суток. Биотоп: мелководные водоемы; зимуют на побережье морей. Образ жизни: моногамный, территориальный в гнездовой период; в период линяния образуют большие скопления. Живёт: распространён во многих районах умеренной полосы Европы и Азии; ареал разорван. Хорошо размножается. Yaremche. The Wild Animals Enclosure and The Wild Animals Rehabilitation Centre. Mute Swan (Cygnus olor). |
||||||
|
||||||
Павиний голуб, чи Голуб-павич (Columba livia).
Голуб отримав назву за свій хвіст, який схожий на павичевий.
Павичевий голуб невибагливий і добре вигодовує пташенят.
Хоча літає не так вправно, як звичні нам міські голуби.
Голова невелика, округла, на граціозно вигнутій шиї.
Дзьоб тонкий, злегка загнутий в кінці; забарвлення дзьоба у білих голубів - від білого до світло-тілесного.
Колір очей у білих - чорно-коричневий, у кольорових - від оранжевого до світло-сірого (перлового);
повіки по перу тілесного сіруватого і зрідка червонуватого кольору.
Своїми формами голуб спереду і збоку нагадує кулю.
Спинка коротка, злегка увігнута, тонка і граціозна шия пропорційна спині.
Крила приспущені, у плечах щільно прилеглі.
Ця порода голубів була виведена в Індії, і до Європи потрапила у XVI столітті.
Вони темпераментні, плодючі, невибагливі у догляді.
Павлиний голубь, или Голубь-павлин (Columba livia). Голубь получил название за свой хвост, похожий на павлиний. Павлиний голубь непритязателен и хорошо выкармливает птенцов. Хотя летает не так умело, как привычные нам городские голуби. Голова небольшая, округлая, на грациозно выгнутой шее. Клюв тонкий, слегка загнутый на конце; расцветка клюва у белых голубей - от белого к светло телесному. Цвет глаз у белых - чёрно-коричневый, у цветных - от оранжевого до светло-серого (жемчужного); веки по перу телесного сероватого и изредка красноватого цвета. Своими формами голубь спереди и сбоку напоминает шар. Спинка короткая, слегка вогнутая, тонкая и грациозная шея пропорциональна спине. Крылья приспущенные, в плечах плотно прилегающие. Эта порода голубей была выведена в Индии, и в Европу попала в XVI веке. Они темпераментны, плодовиты, непритязательны в присмотре. Peacock pigeon (Columba livia). The tail of the pigeon resembles the peacock one. The peacock pigeon is simple and breeds the young ones very well. It flights like city pigeons. The peacock pigeon has small round head and carved neck. Its beak is thin, slightly curved in the end. The colour of the beak of white pigeons varies between white and flesh. White pigeon has brown-black and coloured one has orange or light-grey eyes. The pigeon resembles a ball. The back is short and slightly curved. Thin and graceful neck is proportional to its back. Wings are a bit lowered. This species of pigeons was bred in India in 16 century. They are excitable, reproductive and simple in breeding. |
||||||
Яремче. Вольєрне господарство.
Англійський каррієр і Кучерявий сизий голуб (Columba livia).
Царство: Тварини - Metazoa. Тип: Хордові - Chordata. Клас: Птахи - Aves. Ряд: Голубоподібні - Columbiformes. Родина: Голубові - Columbidae. Рід: Голуб - Columba. Вид: Сизий голуб - Columba livia. Яремче. Вольерное хозяйство. Английский каррьер и Кучерявый сизый голубь (Columba livia). Царство: Животные - Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Класс: Птицы - Aves. Отряд: Голубеобразные - Columbiformes. Семейство: Голубиные - Columbidae. Род: Голуби - Columba. Вид: Сизый голубь - Columba livia. Yaremche. The Wild Animals Enclosure and The Wild Animals Rehabilitation Centre. English Carrier pigeon and Curly rock pigeon (Columba livia). |
||||||
Англійський каррієр.
Був виведений на Сході.
Раніше вони були широко поширені в Єгипті та Малій Азії.
Їх використовували як поштових голубів.
У XV-XVI століттях каррієрів завезли до Європи, де місцеві голубівники-селекціонери зайнялися їх вдосконаленням.
У результаті була виведена сучасна порода каррієрів, що стала декоративною, але не втратила своїх відмінних льотних якостей.
Тіло велике, трохи видовжене. Оперення щільне, жорстке.
Забарвлення тіла біле, жовте, червоне, сизе, каштанове або чорне.
Бувають також строкаті голуби. Голова невелика, подовжена.
Очі великі, темно-коричневі - у білих голубів, жовтувато-коричневі - у кольорових птахів.
Повіки: широкі, сірувато-білі, «припудрені», зморшкуваті, утворюють кілька кілець, внутрішнє з яких має форму ромба.
Дзьоб: довгий - близько 50 мм, товстий, прямий, темно-коричневий - у голубів із чорним оперенням,
світлий - у голубів усіх інших забарвлень;
під дзьобом розташовані добре розвинені шкірні нарости, розмір яких залежить від віку і якості голуба.
Кучерявий сизий голуб. Кучеряві голуби - одна з найдавніших порід, незвичайного, дивовижного виду, із дрібно закрученим пір'ям. Кучерявий голуб мало поширений, користується великою популярністю і любов'ю у багатьох країнах світу. Порівняно зі звичайним голубом він трохи більший за рахунок кучерявості. Голова довгаста, частіше гладка (без чуба та інших пір'яних прикрас). Дзьоб довгий, тонкий. Очі оранжево-червоні або коричневі, з вузькими, ніжними повіками світло-червоного (рожевого) або сірувато-білого кольору. Шия злегка зігнута. Груди опуклі широкі. Кінці крил сходяться на щільно зімкнутому хвості. Ноги короткі, оперені. Темперамент спокійний. Льотні якості дуже слабкі через погану аеродинаміку тіла. Английский каррьер. Был выведен на Востоке. Раньше они были широко распространены в Египте и Малой Азии. Их использовали в качестве почтовых голубей. В XV-XVI веках каррьеров завезли в Европу, где местные голубеводы-селекционеры занялись их совершенствованием. В итоге была выведена современная порода каррьеров, которая стала декоративной, но не потеряла свои отличные лётные качества. Тело большое, немного удлинённое. Оперение плотное, жесткое. Расцветка тела белая, желтая, красная, сизая, каштановая или чёрная. Бывают также пёстрые голуби. Голова небольшая, удлинённая. Глаза большие, тёмно-коричневые - у белых голубей, желтовато-коричневые - у цветных птиц. Веки: широкие, серовато-белые, «припудренные», морщинистые, образуют несколько колец, внутреннее из которых имеет форму ромба. Клюв: длинный - около 50 мм, толстый, прямой, тёмно-коричневый - у голубей с чёрным оперением, светлый - у голубей всех других расцветок; под клювом расположены хорошо развитые кожные наросты, размер которых зависит от возраста и качества голубя. Кучерявый сизый голубь. Кучерявые голуби - одна из самых давних пород, необычного, удивительного вида, с мелко закрученным пером. Кучерявый голубь мало распространён, пользуется большой популярностью и любовью во многих странах мира. Сравнительно с обычным голубем он немного больше за счёт кучерявости. Голова вытянута, чаще гладкая (без чуба и других перьевых украшений). Клюв длинный, тонкий. Глаза оранжево-красные или коричневые, с узкими, нежными веками светло-красного (розового) или серовато-белого цвета. Шея слегка согнута. Грудь выпуклая, широкая. Концы крыльев сходятся на плотно сомкнутом хвосте. Ноги короткие, оперенные. Темперамент спокойный. Лётные качества очень слабые из-за плохой аэродинамики тела. English Carrier pigeon. The English Carrier pigeon was bred in the East. Once they were widespread in Egypt and Asia Minor. Birds were used as carrier pigeons. In 15-16th centuries birds were brought to Europe and selectionists devoted themselves to their selective breeding. The modern carrier pigeon species was bred as a result. It became decorative but preserved its flying abilities. The English Carrier pigeon has a big and a slender body. They are close feathered. The colour is white, yellow, red, grey, brown or black. There are also many-coloured pigeons. The head is small and lengthened. The eyes are big. The white carrier pigeon has dark-brown eyes and the coloured one has yellow-brown eyes. The black feathered pigeon has a thick, straight, 50 mm long beak. All the other birds have light-brown beaks. Curly rock pigeon. The extraordinary and marvellous curly pigeon is one of the oldest species with curled feathers. The curly pigeon is not widely spread. It enjoys wide popularity in many countries of the world. In comparison with the ordinary pigeon, it is a little bigger owing to its curliness. The head is oblong and sleek. The beak is long and thin. The eyes are red-orange or brown with narrow tender light-red (pink) or white-grey eyelids. The neck is slightly curved. The chest is wide and convex. Legs are short and covered with leather. Curry pigeons are calm birds. |
||||||
|
||||||
Фазан звичайний (Phasianus colchicus).
Важить птах до 2 кг, довжина тулуба - 85 см.
У самців пір'я на тілі яскраве і різнокольорове: золотаве, темно-зелене, помаранчеве, фіолетове.
Довгий клиноподібний хвіст з 18 пір'їн - жовто-бурий з мідно-фіолетовим відловом.
Самець набагато більший за самку.
Фазан - дуже обережний та боязкий птах; при першій нагоді намагається втекти.
Гарно бігає та стрибає, вважається одним з найкращих стрибунів серед куроподібних.
Літає не дуже добре, швидко виснажується.
Фазан звичайний є південним птахом.
Мешкає у Середній і Центральній Азії до Китаю, Корейського півострова та Японських островів,
також розповсюджений в Грузії, Азербайджані, Вірменії, на північному Кавказі.
На початку XX століття фазан був поширеним у Середній Азії та Казахстані.
Фазан звичайний живе здебільшого біля води та в чагарниках, полюбляє заплавні ліси.
Харчується здебільшого рослинною їжею, а також комахами, молодими мишами, ящірками, змійками. Більшу частину свого життя проводить на землі.
Головні вороги: лисиці, сови, яструби, вовки.
Фазан обыкновенный (Phasianus colchicus). Весит птица до 2 кг, длина туловища - 85 см. У самцов оперение на теле яркое и разноцветное: золотистое, темно-зелёное, оранжевое, фиолетовое. Длинный клинообразный хвост из 18 перьев - желто-бурый с медно-фиолетовым отливом. Самец намного крупнее самки. Фазан - очень осторожная и робкая птица; при первой возможности пытается убежать. Красиво бегает и прыгает, считается одним из наилучших прыгунов среди курообразных. Летает не очень хорошо, быстро изнуряется. Фазан обыкновенный - южная птица. Живёт в Средней и Центральной Азии до Китая, Корейского полуострова и Японских островов, также распространён в Грузии, Азербайджане, Армении, на северном Кавказе. В начале XX века фазан был распространён в Средней Азии и Казахстане. Фазан обыкновенный живёт преимущественно возле воды и в кустарниках, любит пойменные леса. Питается преимущественно растительной пищей, а также насекомыми, молодыми мышами, ящерицами, змейками. Большую часть своей жизни проводит на земле. Главные враги: лисы, совы, ястребы, волки. Common pheasant (Phasianus colchicus). The weight is 2 kilograms or less; the length of the body is up to 85 cm. There are many colour forms of the male: golden, dark-green, orange and violet. The common pheasant has streaked tail, which consists of 18 feathers. The male is bigger than female. The common pheasant is a very cautious and fearful bird. While it is able short distance fliers, it prefers running. This bird is one of the best runners of the Pheasant family. The common pheasant is the southern bird. It inhabits Central Asia (to China), the Korea peninsula and Japan islands. It is also widespread in Georgia, Azerbaijan, Armenia, and the northern Caucasus. The common pheasant is found in wetland, woodland and scrub. It feeds on vegetable type-food, small animals like insects, young mice, lizards small snakes. The common pheasant spends the bigger part of its life on the earth. The main enemies are foxes, owls, hawks and wolves. |
||||||
|
||||||
Золотий фазан (Chrysolophus pictus) -
один з найяскравіших представників родини фазанових.
Батьківщиною цього красивого птаха є Китай.
У Центральній Європі існують напівдикі популяції золотого фазана.
Самці відрізняються дуже красивим оперенням і тому в якості декоративних птахів утримуються в зоопарках і на птахофермах.
У Європі золотих фазанів можна спостерігати переважно в неволі.
На своїй батьківщині золоті фазани годуються в основному листям і пагонами різних чагарників, а також бамбуком.
Поїдають вони і квітки рододендронів.
Нерідко заради різноманітності золоті фазани скльовують дрібних жуків і павуків.
Золотой фазан (Chrysolophus pictus) - один из самых ярких представителей семьи фазаньи. Родиной этой красивой птицы является Китай. В Центральной Европе существуют полудикие популяции золотого фазана. Самцы отличаются очень красивым оперением и потому в качестве декоративных птиц содержатся в зоопарках и на птицефермах. В Европе золотых фазанов можно наблюдать преимущественно в неволе. На своей родине золотые фазаны кормятся в основном листьями и побегами разных кустарников, а также бамбуком. Поедают они и цветки рододендронов. Нередко ради разнообразия золотые фазаны будут исклевывать мелких жуков и пауков. Golden pheasant (Chrysolophus pictus) is one of the brightest representatives of the Pheasant family. The homeland of this beautiful bird is China. There are half-savage populations of golden pheasants in Central Europe. Males unlike have very nice feathering. Their homes principally are zoos and poultry farms by this reason. Golden pheasants in Europe mainly live in captivity. Golden pheasants feed on leaves and shoots of different shrubberies, bamboo and rhododendron flowers. Sometimes golden pheasants feed on small beetles and spiders. |
||||||
|
||||||
Яремче. Вольєрне господарство.
Сова довгохвоста (Strix uralensis).
Царство: Тварини - Metazoa. Тип: Хордові - Chordata. Клас: Птахи - Aves. Ряд: Совоподібні - Strigiformes. Родина: Совові - Strigidae. Рід: Сова - Strix. Вид: Сова довгохвоста - Strix uralensis. Яремче. Вольерное хозяйство. Длиннохвостая неясыть, или уральская неясыть (Strix uralensis). Царство: Животные - Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Класс: Птицы - Aves. Отряд: Совообразные - Strigiformes. Семейство: Совиные - Strigidae. Род: Неясыти - Strix. Вид: Длиннохвостая неясыть - Strix uralensis. Yaremche. The Wild Animals Enclosure and The Wild Animals Rehabilitation Centre. Ural owl (Strix uralensis). |
||||||
Сова довгохвоста (Strix uralensis) -
велика сова світло-сірого забарвлення з довгим клиноподібним смугастим хвостом і широкими крилами без темних плям на згинах.
Коли птах сидить, його хвіст виступає далеко за кінці складених крил.
Має великі чорні очі. Дзьоб жовтий.
Лицевий диск сірий, обрамлений вузькою білуватою смугою.
Довжина тіла сови - 50-60 см, маса 540-1200 г.
Самки більші за самців, але такого ж забарвлення.
Політ довгохвостої сови - легкий, безшумний, з плавними помахами крил, дуже маневрений.
Розмах крил становить 105-120 сантиметрів, у польоті довгохвоста сова справляє враження дуже великого птаха.
На території України довгохвоста сова гніздиться лише в Українських Карпатах.
Полюбляє букові, хвойні та мішані ліси гір, залітає на полонини.
Осілий птах, який здійснює лише невеликі кочівлі.
Основна їжа довгохвостої сови - мишоподібні гризуни.
Однак нападає вона і на зайців, і на птахів.
Сова довгохвоста занесена до Червоної книги України та знаходиться під охороною Бернської конвенції та СІТЕС.
Длиннохвостая неясыть, или уральская неясыть (Strix uralensis) - большая сова светло-серой расцветки с длинным клинообразным полосатым хвостом и широкими крыльями без темных пятен на изгибах. Когда птица сидит, её хвост выступает далеко за концы сложенных крыльев. Имеет большие черные глаза. Клюв жёлтый. Лицевой диск серый, обрамлён узкой беловатой полосой. Длина тела совы - 50-60 см, масса 540-1200 граммов. Самки больше самцов, но такой же расцветки. Полёт длиннохвостой совы - лёгкий, бесшумный, с плавными взмахами крыльев, очень манёвренный. Размах крыльев составляет 105-120 сантиметров, в полёте длиннохвостая сова производит впечатление очень большой птицы. На территории Украины длиннохвостая сова гнездится лишь в Украинских Карпатах. Любит буковые, хвойные и смешанные леса гор, залетает на полонины. Оседлая птица, которая осуществляет лишь небольшие кочёвки. Основная еда длиннохвостой совы - мышевидные грызуны. Но нападает она и на зайцев, и на птиц. Сова длиннохвостая занесена в Красную книгу Украины и находится под охраной Бернской конвенции и СИТЕС. Ural owl (Strix uralensis) is the large-sized bird. It has light-grey plumage, the long striped wedge-shaded tail and wide wings. While sitting the bird's tail overhangs the folded wings. It has big black eyes and the yellow bill. The facial disc is grey with the White narrow stripe around. The length of the body is 50-60 cm; the weight is 540-1200 g. Females are bigger than males with the same plumage. The flight is light, noiseless, with the smooth motion of wings. The wingspan is 105-120 cm. The Ural owl resembles the big bird in the air. The Ural owl nests іn Ukraine only in Carpathians. It likes beech, coniferous and mixed mountainous forests. It also flies over the mountain valleys. The Ural owl is the settled bird. It migrates on the small distances. The Ural owl mostly eats murine rodents. However, it also hunts after hares and birds. The Ural owl has been brought to the Red Data Book of Ukraine and being protected by the Berne convention and CITES. |
||||||
|
||||||
|
||||||
Орел-могильник (Aquila heliaca).
За зовнішнім видом нагадує беркута, але дещо менший за нього.
Забарвлення тіла темно-буре, верх голови і шиї жовтуватий, на плечах - крупні білі плями, хвіст - бурого кольору.
У польоті пір'я на кінцях крил розставлене пальцеподібно, політ птаха ширяючий, повільний.
Гніздиться птах в Південній Європі, Північній Африці, Азії.
В Україні поширений в межах лісостепової та степової зони, в Кримських горах.
В Україні на більшій частині території орел-могильник перелітний, у Криму - осілий.
У позашлюбний сезон птахи тримаються парами або поодинці.
До місць гніздування прилітає в середині березня - на початку квітня.
Оселяється у старих високостовбурних, найчастіше соснових, лісах, розташованих біля галявин,
схилів, рідше на невеликих ділянках листяного лісу серед цілинних земель.
Також гніздиться у деяких лісосмугах степової зони.
Найчастіше влаштовується на верхівках дерев, інколи - над урвищами.
Самка відкладає зазвичай 2-3 білих яйця.
Насиджують обидва птахи 43-45 діб.
Пташенята залишають гніздо в кінці липня - на початку серпня.
Статевозрілими стають на 3-4 році життя.
Орёл-могильник (Aquila heliaca). По внешнему виду напоминает беркута, но немного меньше его. Расцветка тела тёмно-бурая, верх головы и шеи желтоватый, на плечах - крупные белые пятна, хвост - бурого цвета. В полёте перо на концах крыльев расставлено пальцеобразно, полёт птицы парящий, медленный. Гнездится птица в Южной Европе, Северной Африке, Азии. В Украине распространена в пределах лесостепной и степной зоны, в Крымских горах. В Украине на большей части территории орёл-могильник перелётный, в Крыму - оседлый. Во внебрачный сезон птицы держатся парами или в одиночку. К местам гнездования прилетает в середине марта - в начале апреля. Поселяется в старых высокоствольных, чаще всего сосновых, лесах, расположенных возле полян, склонов, реже на небольших участках лиственного леса среди целинных земель. Также гнездится в некоторых лесополосах степной зоны. Чаще всего устраивается на верхушках деревьев, иногда - над обрывами. Самка откладывает обычно 2-3 белых яйца. Насиживают обе птицы 43-45 суток. Птенцы оставляют гнездо в конце июля - в начале августа. Половозрелыми становятся на 3-4 году жизни. Imperial eagle (Aquila heliaca). The imperial eagle resembles the golden eagle but it is smaller. The colour of the body is dark-brown, the upper part of the head and the neck is yellow and the tail is brown. It has white patches on the shoulders. The imperial eagle inhabits Sooth Europe, Northern Africa and Asia. It is widespread in forest-steppe and steppe zones and in the Crimean Mountains in Ukraine. In the major part of Ukraine the imperial eagle is the passage bird but in Crimea it is the settled one. It flights to its nest in the middle of March or in the beginning of April. The imperial eagle builds its nests in pine forests located by the glades, mountain hills, rarely in the foliage forests. Very often it nests in the upper part of the tree, sometimes over the steeps. The female usually lays 2 to 3 white eggs. Both birds incubate them during 43 to 45 days. The young squeakers stay in the nest till the end of July or the beginning of August. |
||||||
|
||||||
Канюк звичайний (Buteo buteo).
Птах середніх розмірів, довжина тіла якого становить 51-57 см, розмах крил 110-130 см.
Самки переважно більші за самців.
Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого.
Молоді особини зазвичай забарвлені строкатіше.
Голос у канюків гугнявий, нагадує дзявкання.
Поширений практично по всій Європі, в Азії мешкає в лісистій місцевості.
Зазвичай веде осілий спосіб життя в тайгових лісах та горбистих ділянках недалеко від степових просторів.
Живе канюк звичайний в природних умовах до 26 років, в неволі до 30 років.
Полює на відкритих місцинах, поволі ширяючі в повітрі, або найчастіше із засідки.
Харчується дрібними ссавцями: ховрахами, польовими мишами, щурами, кролями та дрібними птахами.
Може поїдати й падаль.
Гніздиться в лісі, на гілках листяних (береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) дерев на висоті 4-15 м над землею.
Обыкновенный канюк (Buteo buteo). Птица средних размеров, длина тела которой составляет 51-57 см, размах крыльев 110-130 см. Самки преимущественно больше самцов. Расцветка сильно варьирует, от палевого к тёмно-бурому. Молодые особи обычно окрашены более пёстро. Голос у канюков гнусавый, напоминает тявканье. Распространён практически по всей Европе, в Азии живёт в лесистой местности. Обычно ведёт оседлый образ жизни в таёжных лесах и холмистых участках неподалеку от степных пространств. Живёт канюк обычный в естественных условиях до 26 лет, в неволе до 30 лет. Охотится на открытой местности, медленно паря в воздухе, или чаще всего из засады. Питается мелкими млекопитающими: сусликами, полевыми мышами, крысами, кролями и мелкими птицами. Может поедать и падаль. Гнездится в лесу, на ветвях лиственных (берёза, тополь, осина) или хвойных (сосна, ель, пихта) деревьев на высоте 4-15 м над землей. Common buzzard (Buteo buteo). Common buzzard is the medium-size bird. It measures are between 51 to 57 cm in length with a 110 to 130 cm wingspan. Usually females are bigger than males. Its colour varies between pale-yellow and dark-brown. Young individuals have a wide variety of plumages. The voice of the common buzzard resembles wuffing. The common buzzard breeds nearly everywhere in Europe. In Asia it lives in woodland. It is territorial living in the taiga and the broken country. The common buzzard lives about 26 years in natural conditions and 30 years in captivity. The common buzzard favours bunting over open land. It eats mainly small mammals: ground squirrels, field mice, rats, rabbits and small birds. It also can eat carrion. The common buzzard nests in the forest on the branches of foliage (birches, poplars, aspens) and conifer (pine, fire) trees on the height of 4 to 15 m. |
||||||
Яремче. Вольєрне господарство.
Кріль європейський, або дикий кролик (Oryctolagus cuniculus).
Царство: Тварини - Metazoa. Тип: Хордові - Chordata. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Зайцеподібні - Leporiformes. Родина: Зайцеві - Leporidae. Рід: Кріль - Oryctolagus. Вид: Кріль європейський - Oryctolagus cuniculus. Яремче. Вольерное хозяйство. Кроль европейский, или дикий кролик (Oryctolagus cuniculus). Царство: Животные - Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Зайцеобразные - Leporiformes. Семейство: Зайцевые - Leporidae. Род: Кролики - Oryctolagus. Вид: Дикий кролик - Oryctolagus cuniculus. Yaremche. The Wild Animals Enclosure and The Wild Animals Rehabilitation Centre. European rabbit or common rabbit (Oryctolagus cuniculus). |
||||||
Кріль європейський, або дикий кролик (Oryctolagus cuniculus).
Живе дикий кролик у невеличких лісах, чагарниках, відкритих просторах, садибах.
Риє нору, де мешкає з року в рік, створюючи нові ходи.
Активний переважно в нічний час, хоча і вдень може харчуватися.
Розмножується дуже швидко.
Статева зрілість наступає менше ніж за рік, інколи в 5-6 місяців.
В Україні дикий кролик розмножується з березня по вересень-жовтень.
Тривалість життя дикого кролика сягає 5-6, інколи 10 років.
Кроль европейский, или дикий кролик (Oryctolagus cuniculus). Живет дикий кролик в небольших лесах, кустарниках, открытых пространствах, усадьбах. Роет нору, где живет из года в год, создавая новые ходы. Активный преимущественно в ночное время, хотя и днем может питаться. Размножается очень быстро. Половая зрелость наступает менее чем за год, иногда в 5-6 месяцев. В Украине дикий кролик размножается с марта по сентябрь-октябрь. Продолжительность жизни дикого кролика достигает 5-6, иногда 10 лет. European rabbit or common rabbit (Oryctolagus cuniculus). The habitat of the European rabbit are small woods, bushes, open areas, farmsteads. Its dwelling is the burrow where it lives from year to year. The European rabbit is active in the night. However, it can feeds on in the daytime. They reproduce themselves very quickly. The reproduction period of the wild rabbit lasts from March to September or October. The lifespan of the European rabbit is about 5 to 6 years, but sometimes they live 10 years. |
||||||
|
||||||
|
||||||
Олень благородний, або рудий олень (Cervus elaphus).
Найпоширеніший вид оленів у світі.
Благородний олень з давніх-давен мешкав в лісостеповій зоні і вздовж всієї південної смуги лісів -
європейських і сибірських, а також у вологих частинах Середньої Азії.
Переслідування людьми, освоєння цілинних земель, вирубування лісу - все це привело до того,
що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в Сибіру.
Харчування - біля 300 видів рослин, головним чином трава, листя і пагони, гриби, лишайники.
Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладонна та аконіт.
Хвою олені їсти не можуть, тому коли голод заставляє їх це робити, нерідко гинуть від запалення шлунково-кишкового тракту.
На рівнинах олені живуть осіло, тримаючись стадами по 10 і більше голів на невеликих ділянках.
У горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50 км за день, інколи навіть по 150 км.
Переміщення в менш засніжені місця відбуваються поступово і займають півтора - два місяці.
У квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.
Харчування чергують з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на узліссях, в сильну спеку тварини шукають водойми.
Змішане стадо оленів найчастіше очолює стара самиця, біля якої збирається її потомство різного віку.
Навесні стадо, яке становить 3-6 особин, розпадається.
Наприкінці серпня - на початку вересня далеко лунає їхній могутній рев: наступає період парування.
У неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30.
У природних умовах, як правило, 12-14 років.
Благородный олень (Cervus elaphus). Самый распространённый вид оленей в мире. Благородный олень издавна жил в лесостепной зоне и вдоль всей южной полосы лесов - европейских и сибирских, а также во влажных частях Средней Азии. Преследование людьми, освоение целинных земель, вырубки леса - всё это привело к тому, что более-менее непрерывный ареал олени имеют лишь в Сибири. Питание - около 300 видов растений, главным образом трава, листья и побеги, грибы, лишайники. Могут есть такие ядовитые растения, как белладонна и аконит. Хвою олени есть не могут, поэтому, когда голод заставляет их это делать, нередко погибают от воспаления желудочно-кишечного тракта. На равнинах олени живут оседло, держась стадами по 10 и больше голов на небольших участках. В горах осуществляют большие сезонные переходы, проходя по 50 км за день, иногда даже по 150 км. Перемещения в менее заснеженные места происходят постепенно и занимают полтора - два месяца. В апреле-мае, когда в горах тает снег, олени возвращаются. Питание чередуют с отдыхом, устраивая лежанки в траве, часто на опушках, в сильную жару животные ищут водоемы. Смешанное стадо оленей чаще всего возглавляет старая самка, около которой собирается её потомство разного возраста. Весной стадо, которое составляет 3-6 особей, распадается. В конце августа - в начале сентября далеко раздается их могучий рёв: наступает период спаривания. В неволе олени живут 25-27 лет, иногда даже 30. В природных условиях, как правило, 12-14 лет. Red deer (Cervus elaphus). Red deer is the most widespread deer species in the world. Since ancient times the roe deer has been inhabiting the forest-steppe, the south forest zone (European and Siberian) and wetlands of Central Asia. Nowadays deer have an integral natural habitat only in Siberia. A feed is about 300 plant species, mainly grass, leaves, shoots, mushrooms and lichens. They can feed on such toxic paints as belladonna and monkshood. They cannot eat needles because it causes the digestive tract diseases and sometimes death. Red deer form herds of 10 individuals in small plain areas. In mountains carry out large seasonal transitions, they passing for a 50 km for a day, sometimes even for a 150 km. In April-May, when snow melts in mountains, deer come back. A feed changes with a rest. Red deer like to lie in the grass. They look for a lake in hot days. Usually an old female is the head of the red deer herd. The herd, which consists of 3 to 6 individuals, disintegrates at spring. At the end of August - beginning of September the rut period begins. Males red deer have a distinctive "roar"-like sound. Red deer live over 25 to 27 years in captivity, sometimes 30 years. They live 12 to 14 years in the wild. |
||||||
|
||||||
|
||||||
Свиня дика, або кабан дикий, дик, вепр (Sus scrofa).
Тіло кремезне, довжиною до 2 м, висота до 1,1 м, вага до 450 кг, самці більші за самок.
Тіло вкрите жорсткою щетиною і зазвичай дещо тоншим хутром.
Забарвлення від темно-сірого до чорного чи коричневого.
Багато особин мають бакенбарди і гриву на потилиці.
Молодь смугаста.
Морда видовжена, у самців виступаючі ікла.
Дика свиня - переважно нічна і загалом усеїдна тварина, її раціон становлять фрукти, насіння, коріння і бульби.
Самка та її виводок є основною соціальною одиницею.
Зазвичай групи складаються із 6-20 особин, хоча трапляються і великі стада, які нараховують до 100 особин.
Самиця зазвичай народжує від 4 до 8 поросят, хоча відомі випадки народження до 13 поросят.
Кабан, или вепрь, или дикая свинья (Sus scrofa). Тело крепкое, длиной до 2 м, высота до 1,1 м, вес до 450 кг, самцы больше самок. Тело покрыто жёсткой щетиной и обычно немного более тонким мехом. Расцветка от тёмно-серой до чёрной или коричневой. Много особей имеют бакенбарды и гриву на затылке. Молодёжь полосатая. Морда удлинена, у самцов выступающие клыки. Дикая свинья - преимущественно ночное и в целом всеядное животное, её рацион составляют фрукты, семена, корень и клубни. Самка и её выводок является основной социальной единицей. Обычно группы состоят из 6-20 особей, хотя случаются и большие стада, которые насчитывают до 100 особей. Самка обычно рожает от 4 до 8 поросят, хотя известны случаи рождения до 13 поросят. Wild boar (Sus scrofa). Wild boar has stocky body. Its length is 2 m, height is about 1,1 m and weight is about 450 kg. Males are bigger than females. The body is covered with stiff bristle and fine fur. Its colour varies from dark grey to black or brown. Many individuals have whiskers and crest on the back of the head. The muzzle is long. Adult males develop tusks, continuously growing teeth that protrude from the mouth. Wild boars piglets have stripes over their bodies. Wild boar is the night animal. It is not a gourmand. Its ration consists of fruits, seeds, roots and tubers. Female and piglets are the main social entity. Usually groups consists of 6-20 individuals but sometimes it can reach to 100 ones. The litter is 4 to 8 piglets, rarely is 13 individuals. |
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
||||||
Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, серпень-вересень 2015 року":
|
||||||
Усі права застережено. © 2003-2020 Сергій Клименко |
|
|
|
|