|
|
Мапа сьомого дня маршруту.
На початку того дня продовжували ознайомлення з Полтавою. Розповідь про це цікаве місто подано окремою сторінкою. Схема седьмого дня маршрута. В начале того дня продолжили знакомство с Полтавой. Рассказ об этом интересном городе дан отдельной страницей. |
|
Село Мгар, Лубенський район Полтавської області.
Розташоване на правому березі річки Сула.
Виникло в першій половині XVII століття як поселення навколо Мгарського монастиря.
Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир, XVII-XVIII століття. Був заснований 1624 року митрополитом Київським І. Копинським на землях, дарованих обителі княгинею Р. Вишневецькою. До його складу входить Спасо-Преображенський собор (1684-1692 роки), дзвіниця (1785 рік, добудована в 1837-1844 роках), Благовіщенська церква (XIX століття) у псевдовізантійському стилі, будинок настоятеля (1786 року). Тут було створено відомий «Літопис Мгарського монастиря», що описує історію України на протязі 1682-1775 років.
Село Мгар, Лубенский район Полтавской области. Расположено на правом берегу речки Сула. Возникло в первой половине XVII века как поселение вокруг Мгарского монастыря.
Мгарский Спасо-Преображенский мужской монастырь, XVII-XVIII века. Был основан в 1624 году митрополитом Киевским И. Копинским на землях, подаренных обители княгиней Р. Вишневецкой. В его состав входит Спасо-Преображенский собор (1684-1692 годы), колокольня (1785 год, достроена в 1837-1844 годах), Благовещенская церковь (XIX век) в псевдовизантийском стиле, дом настоятеля (1786 год). Здесь была создана известная «Летопись Мгарского монастыря», которая описывает историю Украины в период 1682-1775 годов.
Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир, XVII-XVIII століття. Був заснований 1624 року митрополитом Київським І. Копинським на землях, дарованих обителі княгинею Р. Вишневецькою. До його складу входить Спасо-Преображенський собор (1684-1692 роки), дзвіниця (1785 рік, добудована в 1837-1844 роках), Благовіщенська церква (XIX століття) у псевдовізантійському стилі, будинок настоятеля (1786 року). Тут було створено відомий «Літопис Мгарського монастиря», що описує історію України на протязі 1682-1775 років.
Село Мгар, Лубенский район Полтавской области. Расположено на правом берегу речки Сула. Возникло в первой половине XVII века как поселение вокруг Мгарского монастыря.
Мгарский Спасо-Преображенский мужской монастырь, XVII-XVIII века. Был основан в 1624 году митрополитом Киевским И. Копинским на землях, подаренных обители княгиней Р. Вишневецкой. В его состав входит Спасо-Преображенский собор (1684-1692 годы), колокольня (1785 год, достроена в 1837-1844 годах), Благовещенская церковь (XIX век) в псевдовизантийском стиле, дом настоятеля (1786 год). Здесь была создана известная «Летопись Мгарского монастыря», которая описывает историю Украины в период 1682-1775 годов.
|
Мгар, Полтавська область. Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Текст з буклету «Мгарский Спасо-Преображенский монастырь» - окремою сторінкою (російською мовою). Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. Текст из буклета «Мгарский Спасо-Преображенский монастырь» - отдельной страницей. It is the Mhar monastery near Lubny. |
Полтавська область. Мгарський Спасо-Преображенський монастир. План.
Умовні позначення:
Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. План.
Условные обозначения:
Умовні позначення:
|
1 - Спасо-Преображенський собор
2 - дзвіниця 3 - келії 4 - туалет 5 - тепла церква св. Афанасія |
6 - трапезна
7 - кіоск 8 - іконна лавка 9 - пам'ятник архітектури XVII ст. 10 - економія |
11 - Благовіщенська церква
12 - пам'ятник 13 - будинок намісника 14 - готель |
Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. План.
Условные обозначения:
|
1 - Спасо-Преображенский собор
2 - колокольня 3 - келии 4 - туалет 5 - теплая церковь св. Афанасия |
6 - трапезная
7 - киоск 8 - иконная лавка 9 - памятник архитектуры XVII в. 10 - экономия |
11 - Благовещенская церковь
12 - памятник 13 - дом наместника 14 - гостиница |
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Тепла церква св. Афанасія та трапезна.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Теплая церковь св. Афанасия и трапезная.
Тепла церква св. Афанасія та трапезна.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Теплая церковь св. Афанасия и трапезная.
|
|
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури, 1684-1692 роки. Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. Спасо-Преображенский собор, памятник архитектуры, 1684-1692 годы. |
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Спасо-Преображенський собор, боковий вхід.
Мгар, Полтавская область.
Мгарский Спасо-Преображенский монастырь.
Спасо-Преображенский собор, боковой вход.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Спасо-Преображенський собор, боковий вхід.
Мгар, Полтавская область.
Мгарский Спасо-Преображенский монастырь.
Спасо-Преображенский собор, боковой вход.
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Спасо-Преображенський собор, інтер'єр.
Ще далеко не все відновлено...
Мгар, Полтавская область.
Мгарский Спасо-Преображенский монастырь.
Спасо-Преображенский собор, интерьер.
Еще далеко не все восстановлено...
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Спасо-Преображенський собор, інтер'єр.
Ще далеко не все відновлено...
Мгар, Полтавская область.
Мгарский Спасо-Преображенский монастырь.
Спасо-Преображенский собор, интерьер.
Еще далеко не все восстановлено...
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Дзвіниця, 1785 рік.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Колокольня, 1785 год.
Mhar monastery near Lubny. It is the bell tower, 1785.
Дзвіниця, 1785 рік.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Колокольня, 1785 год.
Mhar monastery near Lubny. It is the bell tower, 1785.
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир.
Вид на скит з боку монастиря.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Вид на скит со стороны монастыря.
Вид на скит з боку монастиря.
Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастир.
Вид на скит со стороны монастыря.
|
|
Мгар, Полтавська область.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Скитська церква Благовіщення, пам'ятка архітектури, XIX століття. Мгар, Полтавская область. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. Скитская церковь Благовещения, памятник архитектуры, XIX век. |
Село Березова Рудка, Пирятинський район Полтавської області.
Розташоване на березі річки Перевод.
Уперше згадується 1717 року як володіння гетьмана І. Скоропадського. Після ліквідації гетьманства в Україні з 1787 року стає маєтком Г. Закревського.
Садиба родини Закревських, XVIII-XIX століття. Серед будівель, що збереглися, - палац, флігелі, огорожа з альтанкою. Навколо палацу зберігся парк XIX століття. Заслуговує на увагу «Єгипетська піраміда» - родинна усипальня - нині це пагорб, порослий кущами та травою. А на початку XX століття це була справжня піраміда, подібна до єгипетських: Ігнатій Закревський, 1898 року відвідавши Єгипет, привіз звідти матеріали та збудував для родини піраміду на взірець фараонової.
Зараз на території маєтку розташований Березоворудський технікум Полтавської державної аграрної академії.
У селі Березова Рудка народився, вчився і жив поет-пісняр Дмитро Омелянович Луценко (1921-1989).
У селі діє Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей, який було відкрито ще 1906 року.
Село Березовая Рудка, Пирятинский район Полтавской области. Расположено на берегу речки Перевод.
Впервые упоминается в 1717 году как владение гетмана И. Скоропадского. После ликвидации гетманства в Украине с 1787 года становится имением Г. Закревского.
Усадьба семьи Закревских, XVIII-XIX века. Среди зданий, которые сохранились, - дворец, флигели, ограда с беседкой. Вокруг дворца сохранился парк XIX века. Заслуживает внимания «Египетская пирамида» - семейная усыпальница - в настоящее время это холм, поросший кустами и травой. А в начале XX века єто была настоящая пирамида, подобная египетским: Игнатий Закревский, посетив Египет в 1898 году, привез оттуда материалы и построил для семьи пирамиду по образцу фараоновой.
Сейчас на территории имения расположен Березоворудский техникум Полтавской государственной аграрной академии.
В селе Березовая Рудка родился, учился и жил поэт-песенник Дмитрий Омельянович Луценко (1921-1989).
В селе действует Березоворудский народный историко-краеведческий музей, который был открыт еще в 1906 году.
Уперше згадується 1717 року як володіння гетьмана І. Скоропадського. Після ліквідації гетьманства в Україні з 1787 року стає маєтком Г. Закревського.
Садиба родини Закревських, XVIII-XIX століття. Серед будівель, що збереглися, - палац, флігелі, огорожа з альтанкою. Навколо палацу зберігся парк XIX століття. Заслуговує на увагу «Єгипетська піраміда» - родинна усипальня - нині це пагорб, порослий кущами та травою. А на початку XX століття це була справжня піраміда, подібна до єгипетських: Ігнатій Закревський, 1898 року відвідавши Єгипет, привіз звідти матеріали та збудував для родини піраміду на взірець фараонової.
Зараз на території маєтку розташований Березоворудський технікум Полтавської державної аграрної академії.
У селі Березова Рудка народився, вчився і жив поет-пісняр Дмитро Омелянович Луценко (1921-1989).
У селі діє Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей, який було відкрито ще 1906 року.
Село Березовая Рудка, Пирятинский район Полтавской области. Расположено на берегу речки Перевод.
Впервые упоминается в 1717 году как владение гетмана И. Скоропадского. После ликвидации гетманства в Украине с 1787 года становится имением Г. Закревского.
Усадьба семьи Закревских, XVIII-XIX века. Среди зданий, которые сохранились, - дворец, флигели, ограда с беседкой. Вокруг дворца сохранился парк XIX века. Заслуживает внимания «Египетская пирамида» - семейная усыпальница - в настоящее время это холм, поросший кустами и травой. А в начале XX века єто была настоящая пирамида, подобная египетским: Игнатий Закревский, посетив Египет в 1898 году, привез оттуда материалы и построил для семьи пирамиду по образцу фараоновой.
Сейчас на территории имения расположен Березоворудский техникум Полтавской государственной аграрной академии.
В селе Березовая Рудка родился, учился и жил поэт-песенник Дмитрий Омельянович Луценко (1921-1989).
В селе действует Березоворудский народный историко-краеведческий музей, который был открыт еще в 1906 году.
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній палац родини Закревських, парадний фасад. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывший дворец семьи Закревских, парадный фасад. |
|
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських, фліґелі. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских, флигели. |
Березова Рудка, Полтавська область.
Пам'ятник Т. Г. Шевченку.
Автори: заслужений скульптор України Білоус В. І. та заслужений архітектор України Ширай Є. В.
Великий Український поет Т. Г. Шевченко гостював тут тричі: у 1843, 1845 та 1846 роках. Тут він почав писати поему «Кавказ».
Березовая Рудка, Полтавская область. Памятник Т. Г. Шевченко.
Авторы: заслуженный скульптор Украины Белоус В. И. и заслуженный архитектор Украины Ширай Е. В.
Великий Украинский поэт Т. Г. Шевченко гостил здесь трижды: в 1843, 1845 и 1846 годах. Здесь он начал писать поэму «Кавказ».
Автори: заслужений скульптор України Білоус В. І. та заслужений архітектор України Ширай Є. В.
Великий Український поет Т. Г. Шевченко гостював тут тричі: у 1843, 1845 та 1846 роках. Тут він почав писати поему «Кавказ».
Березовая Рудка, Полтавская область. Памятник Т. Г. Шевченко.
Авторы: заслуженный скульптор Украины Белоус В. И. и заслуженный архитектор Украины Ширай Е. В.
Великий Украинский поэт Т. Г. Шевченко гостил здесь трижды: в 1843, 1845 и 1846 годах. Здесь он начал писать поэму «Кавказ».
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній палац родини Закревських, парадний фасад.
Березовая Рудка, Полтавская область.
Бывший дворец семьи Закревских, парадный фасад.
Колишній палац родини Закревських, парадний фасад.
Березовая Рудка, Полтавская область.
Бывший дворец семьи Закревских, парадный фасад.
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній палац родини Закревських, парковий фасад. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывший дворец семьи Закревских, парковый фасад. |
Березова Рудка, Полтавська область. Колишній маєток родини Закревських, парк.
Заказник державного значення - Березоворудський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва і охороняється Законом.
Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских, парк.
Заказник государственного значения - Березоворудский парк является памятником садово-паркового искусства и охраняется Законом.
Заказник державного значення - Березоворудський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва і охороняється Законом.
Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских, парк.
Заказник государственного значения - Березоворудский парк является памятником садово-паркового искусства и охраняется Законом.
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських, парк.
Березовая Рудка, Полтавская область.
Бывшее имение семьи Закревских, парк.
|
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських, парк. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских, парк. |
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських, парк. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских, парк. |
|
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських. Альтанка та алея в парку. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских. Беседка и аллея в парке. |
|
Березова Рудка, Полтавська область.
Колишній маєток родини Закревських. Парк, огорожа з альтанкою. Березовая Рудка, Полтавская область. Бывшее имение семьи Закревских. Парк, ограда с беседкой. |
Березова Рудка, Полтавська область.
Гуси на ставку.
Березовая Рудка, Полтавская область.
Гуси на пруду.
Гуси на ставку.
Березовая Рудка, Полтавская область.
Гуси на пруду.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Буклет «Мгарский Спасо-Преображенский монастырь».
# Сайт «Наш край».
# Буклет «Мгарский Спасо-Преображенский монастырь».
# Сайт «Наш край».
Інші сторінки маршруту "На північний схід від Києва (серпень 2007 року)":
До переліку фотосерій