Мапа четвертого дня маршруту.
Покриття магістральних автошляхів - більш-менш пристойне. Місцеві шляхи між селами подекуди препогані. До теми готелів... Готель "Харків" у Харкові (площа Свободи, 7) справив дуже приємне враження. Готель "Київ" у Полтаві (вулиця Сінна, 2/49) справив суперечливі враження: досить пристойні побутові умови тут супроводжуються майже цілковитою "совковістю" персоналу. Схема четвертого дня маршрута. Покрытие магистральных автодорог - относительно приличное. Местные догори между селами иногда отвратительны. К теме гостиниц... Отель "Харьков" в Харькове (площадь Свободы, 7) оставил очень приятное впечатление. Отель "Киев" в Полтаве (улица Сенная, 2/49) оставил двойственное впечатление: достаточно приличные бытовые условия здесь сопровождаются почти полной "совковостью" персонала. |
|||||
Розпочали цей день із прогулянки містом Харків - адміністративним, промисловим та культурним центром Харківської області. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою. Начали этот день с прогулки по городу Харьков - административному, промышленному и культурному центру Харьковской области. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей. |
|||||
Люботин - місто обласного підпорядкування (Харківська область, Харківський район)
розташоване за 24 км від обласного центру - міста Харків.
Площа міста - більше 3 тис. га, населення - 35 тис. мешканців.
Люботин був заснований як козацька слобода переселенцями з Правобережної України у середині XVII століття.
Писемні пам'ятки стверджують, що вже 1650 року в Люботині було побудовано церкву.
За адміністративним поділом Люботин був сотенним центром і належав до Харківського козацького полку,
1765 року він увійшов до Слобідсько-Української губернії, а 1780 року - до Харківського намісництва.
Улітку 1871 року неподалік від слободи було споруджено залізничну станцію.
1938 року Люботин набув статус міста.
В історії міста є й така маловідома подія, як створення в грудні 1905 року Люботинської республіки,
коли протягом десяти днів влада перебувала в руках революційних залізничників.
Нині Люботин - розвинутий залізничний вузол. У місті є чимало промислових підприємств, навчальних та культурних закладів. Люботин - одне з найзеленіших міст Харківської області. В ньому близько 20 ставків, 2 річки - Мерефа та Люботинка, 3 тис. га лісів та парків. Люботинське городище. Поблизу міста є кілька давніх городищ і курганний могильник, який складається з кількох десятків невеликих курганів. Люботин - город областного подчинения (Харьковская область, Харьковский район) расположен на расстоянии 24 км от областного центра - города Харьков. Площадь города - больше 3 тыс. га, население - 35 тыс. жителей. Люботин был основан как казацкая слобода переселенцами из Правобережной Украины в середине XVII века. Письменные источники утверждают, что уже в 1650 году в Люботине была построена церковь. По административному делению Люботин был сотенным центром и принадлежал к Харьковскому казацкому полку, в 1765 году он вошел в Слободско-Украинскую губернию, а в 1780 году - в Харьковское наместничество. Летом 1871 года неподалеку от слободы была построена железнодорожная станция. В 1938 году Люботин приобрел статус города. В истории города есть и такое малоизвестное событие, как создание в декабре 1905 года Люботинской республики, когда в течение десяти дней власть находилась в руках революционных железнодорожников. Ныне Люботин - развитый железнодорожный узел. В городе - немало промышленных предприятий, учебных и культурных заведений. Люботин - один из самых зеленых городов Харьковской области. В нем около 20 прудов, 2 речки - Мерефа и Люботинка, 3 тыс. га лесов и парков. Люботинское городище. Вблизи города есть несколько давних городищ и курганный могильщик, который состоит из нескольких десятков небольших курганов. |
|||||
|
|||||
Люботин, маєток XIX століття.
Розташований у колишньому селі Гійовка, яке злилося з Люботиним. Оточена мальовничим парком.
Усі споруди належать до архітектури періоду переходу від стилю класицизму до еклектики.
Збереглися: палац (XIX століття) в романтичному стилі з елементами класицизму та готики,
капітально відремонтований у 1929-1930 роках і відбудований у 1946 році;
Миколаївська церква (1843 рік) у стилі класицизму, службовий корпус (XIX століття).
Люботин, имение XIX века. Находится в бывшем селе Гиевка, которое слилось с Люботином. Окружена живописным парком. Все сооружения относятся к архитектуре периода перехода от стиля классицизма к эклектике. Сохранились: дворец (XIX век) в романтическом стиле с элементами классицизма и готики, капитально отремонтированный в 1929-1930 годах и отстроенный в 1946 году; Николаевская церковь (1843 год) в стиле классицизма, служебный корпус (XIX век). |
|||||
|
|||||
|
|||||
Люботин, Харківська область.
Маєток у Гийовці, Свято-Миколаївський храм (1843 рік). Люботин, Харьковская область. Имение в Гиевке, Свято-Николаевский храм (1843 год). |
|||||
Старий Мерчик - селище міського типу Валківського району Харківської області.
Розташоване на берегах річки Мерчик. Засноване 1660 року.
Відомий завдяки маєтку Шидловського. Комплекс належить до найдавніших пам'яток парково-палацової архітектури.
Старый Мерчик - поселок городского типа Валковского района Харьковской области. Расположен на берегах речки Мерчик. Селение основано в 1660 году. Известен благодаря имению Шидловского. Комплекс принадлежит к самым давним памятникам парково-дворцовой архитектуры. |
|||||
|
|||||
Маєток Шидловського, 1776-1778 роки -
ансамбль у стилі раннього класицизму роботи архітектора П. Ярославського.
До нього веде мурована брама, прикрашена скіфською скульптурою. До комплексу належать: палац (1776-1778 роки) - шедевр садибної архітектури; службовий корпус (XVIII століття), два флігелі (XVIII століття), комора (XVIII століття) і залишки грота на території великого парку над річкою Мерчик площею 50 га. Комплекс належить до найбільш ранніх пам'ятників палацово-паркової архітектури України перехідного періоду від бароко до класицизму. Имение Шидловского, 1776-1778 годы - ансамбль в стиле раннего классицизма работы архитектора П. Ярославского. К нему ведут каменные ворота, украшенные скифской скульптурой. В комплекс входят: дворец (1776-1778 годы) - шедевр усадебной архитектуры; служебный корпус (XVIII век), два флигеля (XVIII век), амбар (XVIII век) и остатки грота на территории большого парка над речкой Мерчик площадью 50 га. Комплекс относится к числу наиболее ранних памятников дворцово-парковой архитектуры Украины переходного периода от барокко к классицизму. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Старий Мерчик, Харківська область.
Маєток Шидловського, західний фліґель (кінець XVIII століття). Старый Мерчик, Харьковская область. Имение Шидловского, западный флигель (конец XVIII века). |
|||||
Старий Мерчик, Харківська область.
Маєток Шидловського, комора (кінець XVIII століття). Старый Мерчик, Харьковская область. Имение Шидловского, амбар (конец XVIII века). |
|||||
|
|||||
|
|||||
Того дня кінцевим пунктом нашого маршруту була Полтава. Розповідь про це цікаве місто подано окремою сторінкою. В тот день конечным пунктом нашего маршрута была Полтава. Рассказ об этом интересном городе дан отдельной страницей. |
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край». # «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». |
|||||
Інші сторінки маршруту "На північний схід від Києва (серпень 2007 року)":
|
|||||
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|