Місто Харків - адміністративний, промисловий та культурний центр Харківської області.
Є другим за розміром і кількістю населення містом України.
Харків заснований у 1646-1654 роках на місці відомого за літописами укріпленого форпосту Київської Русі -
містечка Донець, яке згадується в «Слові о полку Ігоревім».
Наприкiнцi XIX столiття вiдкриття Курсько-Харкiвсько-Азовської залiзницi (1869 рік), встановлення прямого сполучення мiж промисловими пiвнiччю та пiвднем сприяли бурхливому розвитку промисловостi. З 1835 року Харків був центральним містом Харківської губернії, з 1932 року - обласним центром. До того ж, у 1919-1934 роках Харків виконував функції столиці Української радянської соціалістичної республіки. Сьогодні Харків є не просто великим промисловим містом. Його ще називають столицею студентів, бо лише у 26 державних вищих навчальних закладах навчається майже 250 тисяч чоловік. Пам'ятники, музеї, виставкові галереї, пам'ятки архітектури, театри, філармонія, зал органної музики та ще багато інших цікавих місць чекають на харків'ян і гостей міста. Город Харьков - административный, промышленный и культурный центр Харьковской области. Является вторым по размерам и численностью населения городом Украины. Харьков основан в 1646-1654 годах на месте известного по летописям укрепленного форпоста Киевской Руси - городка Донец, который упоминается в «Слове о полке Игоревом». В конце XIX столетия открытие Курско-Харьковско-Азовской железной дороги (1869 год), установление прямой связи между промышленными севером и югом содействовали бурному развитию промышленности. С 1835 года Харьков был центральным городом Харьковской губернии, с 1932 года - областным центром. К тому же, в 1919-1934 годах Харьков выполнял функции столицы Украинской советской социалистической республики. Сегодня Харьков является не просто большим промышленным городом. Его еще называют столицей студентов, потому что только в 26 государственных высших учебных заведениях учится почти 250 тысяч человек. Памятники, музеи, выставочные галереи, памятники архитектуры, театры, филармония, зал органной музыки и еще много других интересных мест ждут харьковчан и гостей города. Kharkiv is the regional centre located at the confluence of the Kharkiv, Lopan and Uda Rivers, 487 km far from Kyiv. The second city for its population, above 1 500 000. The city was first mentioned in historical documents in 1655, when 500 Cossacks and their families settled in the area. In the late 17th century Kharkiv was one of the largest commercial centres in Ukraine. From December 1919 to June 1934 it was the capital of Soviet Ukraine. |
|||||
Пам’ятник козакові Харьку, 2004 рік (початок проспекту Леніна).
Бронзова скульптура вагою 700 т, створена відомим скульптором Зурабом Церетелі. 1808 року видатний історик Д. Бантиш-Каменський у своїх працях зазначав, що місто дістало свою назву від річки Харків, на якій розташоване. За іншою версією, місто названо на честь його засновника - козака Харька (Харитона). Памятник казаку Харку, 2004 год (начало проспекта Ленина). Бронзовая скульптура весом 700 т, создана известным скульптором Зурабом Церетели. В 1808 году выдающийся историк Д. Бантиш-Каменский в своих трудах отмечал, что город получил свое название от реки Харьков, на которой расположен. По другой версии, город назван в честь его основателя - казака Харка (Харитона). There is the monument to Kharkiv’s founders - the Cossack Kharko. The monument’s author is the Russian sculptor Zurab Tsereteli. |
|||||
Історична спадщина Харкова охоплює велику кількість пам'ятників різних часів.
Особливо багате місто архітектурними пам'ятками ХІХ-ХХ століть,
але є видатні споруди й раннішого періоду (Покровський і Успенський собори, старий будинок університету та інші).
Найбільш повно представлено два напрямки - модерн і конструктивізм.
Чималу історико-архітектурну цінність становлять сади та парки (серед них найстаріший в Україні університетський ботанічний сад, Лісопарк, комплекс Меморіалу Слави). З Харковом пов'язані життя та діяльність багатьох видатних діячів української та російської культури (Г. С. Сковороди, Х. Д. Алчевської, А. С. Макаренка, І. І. Мечникова, М. В. Лисенка та інших). Историческое наследие Харькова включает в себя большее число памятников разных веков. Особенно богат город архитектурными достопримечательностями ХІХ-ХХ веков, но имеются выдающиеся сооружения и более раннего периода (Покровский и Успенский соборы, старое здание университета и другие). Наиболее полно представлено два направления - модерн и конструктивизм. Немалую историко-архитектурную ценность представляют сады и парки (среди них старейший в Украине университетский ботанический сад, Лесопарк, комплекс Мемориала Славы). С Харьковом связаны жизнь и деятельность многих выдающихся деятелей украинской и российской культуры (Г. С. Сковороды, Х. Д. Алчевской, А. С. Макаренко, И. И. Мечникова, Н. В. Лысенко и других). |
|||||
Харків, Держпром (Будинок Державної промисловості), 1925-1928 роки (пл. Свободи 5).
Будівля вирізняється своїми розмірами та неповторною формою, за що Держпром було внесено до Всесвітньої архітектурної енциклопедії як ілюстрацію до статті «Конструктивізм». Зараз тут міститься Харківська обласна державна адміністрація та Міжнародний слов'янський університет. Архітектурний ансамбль «Площа Свободи» (колишня «Площа Дзержинського») створено у 20-ті роки XX століття. Це - найбільший майдан у Європі. Харьков, Госпром (Дом Государственной промышленности), 1925-1928 годы (пл. Свободы 5). Здание выделяется своими размерами и неповторимой формой, за что Госпром был внесен во Всемирную архитектурную энциклопедию как иллюстрация к статье «Конструктивизм». Сейчас здесь расположены Харьковская областная государственная администрация и Международный славянский университет. Архитектурный ансамбль «Площадь Свободы» (бывшая «Площадь Дзержинского») создан в 20-ые годы XX века. Это - самая большая площадь в Европе. There is the The Derzhprom ensemble in Kharkiv (the House of State Industry). |
|||||
|
|||||
Харків. Схема саду ім. Тараса Шевченка.
Сад ім. Т. Г. Шевченка (колишній Університетський сад), закладений 1804 року. Розташований на розі площі Свободи та вулиці Сумська. Харьков. Схема сада им. Тараса Шевченко. Сад им. Т. Г. Шевченко (бывший Университетский сад), заложен в 1804 году. Расположен на углу площади Свободы и улицы Сумская. Taras Shevchenko City Gardens (1804-1805) is the oldest of all the city public gardens and parks. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Харків. Пам'ятник Т. Г. Шевченку, 1935 рік.
Автор - М. Манізер. Розташований у саду ім. Т. Г. Шевченка з боку Сумської вулиці. Багатофігурна скульптурна композиція вважається чи не найкращим у світі пам'ятником Великому Кобзареві. Пам'ятник було відкрито 24 травня 1935 року. Загальна висота пам'ятника - 16,5 метри. Бронзову статую поета заввишки 5,5 метри встановлено на пілоні з чорного лабрадориту. Навколо пілону розташовано по спіралі 16 фігур. Пам'ятник створили скульптор М. Г. Манізер і архітектор І. Г. Лангбард. На виготовлення пам'ятника пішло 30 тонн бронзи та 400 тонн лабрадориту. Харьков. Памятник Т. Г. Шевченко, 1935 год. Автор - М. Манизер. Расположен в саду им. Т. Г. Шевченко со стороны Сумской улицы. Многофигурная скульптурная композиция считается одним из лучших в мире памятников Великому Кобзарю. Был открыт 24 мая 1935 года. Общая высота памятника - 16,5 метра. Бронзовая статуя поэта высотой 5,5 метра установлена на пилоне из чёрного лабрадорита. Вокруг пилона расположены по спирали 16 фигур. Памятник создали скульптор М. Г. Манизер и архитектор И. Г. Лангбард. На изготовление памятника пошло 30 тонн бронзы и 400 тонн лабрадорита. Monument to the great Ukrainian poet and painter Taras Shevchenko was unveiled on 24 March, 1935 at the entrance to Taras Shevchenko City gardens. The monument is considered to be the world’s best among over 250 other monuments to the Great Poet. It took only a year to create the impressive piece of art (sculptor M. Manizer and architect I. Lanhbard). |
|||||
Харків, колишній прибутковий будинок, 1912 рік (вул. Сумська 44).
Архітектор Ю. Цауне спромігся поєднати у будівлі елементи класицизму та модерна, досягнувши відповідності окремих частин і майстерного прорисовування деталей. Будинок завершує плоский дах-тераса, на парапеті якого встановлено чотири жіночі статуї, над ризалітом розміщено декоративні вази у формі капітелей. Таке поєднання елементів різних стилів, що складають, проте, цілісний образ, дуже часто зустрічається в архітектурі будівель початку ХХ століття. Харьков, бывший доходный дом, 1912 год (ул. Сумская 44). Архитектор Ю. Цауне смог соединить в здании элементы классицизма и модерна, достигнув соразмерности частей и умелой прорисовки деталей. Дом завершает плоская крыша-терраса, на парапете которой установлены четыре женские статуи, над ризалитом помещены декоративные вазы в форме капителей. Подобное сочетание элементов разных стилей, составляющих, тем не менее, целостный образ, очень часто встречается в архитектуре зданий начала ХХ века. A former rental house (at 44 Sumska Street, architect Yu. Tsaune, 1912) stands out in the row of buildings on the eastern side of Sumska Street. The architect managed to combine the elements of Classical and Modernist styles, having achieved the proportionality of the parts and skillfully highlighted the details. The house has a platform roof with four women figures on its parapet, as well as decorative vases in the form of capitals over the risalto. Such combination of different styles elements, which nevertheless manages to provide a complete image, is a frequent occurrence in the construction style of the early 20th century. |
|||||
Харків. Пам'ятник Архістратигу Михаїлу, 2004 рік.
Пам'ятник є подарунком від міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Встановлено у південній частині саду ім. Т. Г. Шевченка. Харьков. Памятник Архистратигу Михаилу, 2004 год. Памятник является подарком от города Киева к празднованию 350-летию основания Харькова. Установлен в южной части сада им. Т. Г. Шевченко. The sculpture of Archangel Michael was erected in the southeast of Shevchenko public garden during the celebration of Kharkiv’s 350th anniversary. It was given to Kharkiv as a gift of Kyiv. |
|||||
Харків, Академічний театр опери та балету ім.
М. В. Лисенка /ХАТОБ/ (вул. Сумська 25).
Харьков, Академический театр оперы и балета им. Н. В. Лысенко /ХАТОБ/ (ул. Сумская 25). The building of Kharkiv M. Lysenko Academic Theatre of Opera and Ballet (KhATOB) is situated at 25-27 Sumska Street. |
|||||
|
|||||
Пам'ятник Алчевському Олексію Кириловичу.
Пам'ятник є дарунком від міста Алчевьск (Луганськая область) до 350-річного ювылею заснування Харкова. Встановлено у сквері Перемоги, неподалік від ДК УВС - колишнього особняка Алчевських. Алчевський Олексій Кирилович - промисловець, банкір, меценат, громадський діяч. З ім'ям О. Алчевського у Харкові пов'язано багато чого: тут ним були засновані одне з перших в Росії товариств взаємного кредиту, Торговий і Земельний банки. На його кошти у місті утримувалась недільна школа, добродійне товариство. Памятник Алчевскому Алексею Кирилловичу. Памятник является даром города Алчевск (Луганская область) к 350-летнему юбилею основания Харькова. Установлен в сквере Победы, неподалеку от ДК УВД - бывшего особняка Алчевских. Алчевский Алексей Кириллович - промышленник, банкир, меценат, общественный деятель. С именем А. Алчевского в Харькове связано многое: здесь им были организованы одно из первых в России обществ взаимного кредита, Торговый и Земельный банки. На его средства в городе содержалась воскресная школа, благотворительное общество. The monument to A. Alchevskyi is a gift of the town of Alchevsk (Luhansk region) for the 350th anniversary of Kharkiv. It is erected in Pobeda Park not far from the former mansion of the Alchevskyi family. The name of the banker and industrialist A. Alchevskyi takes a prominent place in the history of Kharkiv, where he established one of the first in Russia mutual crediting society, Trade Bank and Land Bank. He sponsored a Sunday school and charitable society. |
|||||
Житловий будинок, пам'ятка архітектури, 1814 рік (вул. Чернишевського 14).
Збудований за проектом архітектора В. Лобачевського в стилі класицизму. Жилой дом, памятник архитектуры, 1814 год (ул. Чернышевского 14). Построен по проекту архитектора В. Лобачевского в стиле классицизма. |
|||||
Державний академічний руський драматичний театр ім. О. С. Пушкіна
(вул. Чернишевського 11). Государственный академический русский драматический театр им. А. С. Пушкина (ул. Чернышевского 11). Facade of State Pushkin Russian Drama Theatre. |
|||||
Пам'ятник видатному українському письменнику М. М. Коцюбинському (1957 рік).
Скульптор Рябинин, архітектор А. Алло. Пам'ятник встановлено у сквері на площі Поезії, перед будинком Земельного банку (на розі вулиць Пушкінська та Чернишевського). Памятник великому украинскому писателю М. М. Коцюбинскому (1957 год). Скульптор Рябинин, архитектор А. Алло. Памятник установлен в сквере на площади Поэзии, перед зданием Земельного банка (на углу улиц Пушкинская и Чернышевского). The monument (1957) to the celebrated Ukrainian writer M. Kotsyubynskyi stands in the public garden before the houses the Land Bank. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Український драматичний державний академічний театр ім. Т. Г. Шевченка
(вул. Сумська 9).
Будівлю театру було споруджено 1841 року першим міським архітектором Харкова А. Тоном, і вона тоді вважалося однією з кращих театральних будівель провінційної Росії. 1883 року театр капітально перебудував архітектор Б. Михаловський, надавши фасаду риси французького ренесансу. Украинский драматический государственный академический театр им. Т. Г. Шевченко (ул. Сумская 9). Здание театра было построено в 1841 году первым городским архитектором Харькова А. Тоном, и считалось тогда одним из лучших театральных зданий провинциальной России. В 1883 году его капитально перестроил архитектор Б. Михаловский, придав фасаду черты французского ренессанса. The building of the State T. Shevchenko Ukrainian Drama Theatre (at 9 Sumska Street) was built in 1841 by the first Kharkiv City Architect A. Ton, and was considered to be one of the best theatre buildings in provincial Russia. In 1883 it underwent major repairs by architect B. Mykhailovskyi, who added some French Renaissance features to the facade. |
|||||
У Харкові міський драмтеатр було засновано 1812 року.
Першим його директором був видатний український драматург і письменник Г. Квітка-Основ’яненко.
Саме він запросив до Харкова тоді ще молодого кріпосного актора Михайла Семеновича Щепкіна,
який пропрацював у Харкові з перервами 5 років (з 1816 по 1821 рік) і згодом не раз грав у харківських виставах.
У цій будівлі виступали корифеї українського театру Н. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька; у 1900–1910 роках працював видатний український драматург, актор і режисер М. Кропивницький. На гастролі до Харкова з-за кордону приїжджали всесвітньо відомі актори Сара Бернар (1892 рік), Елеонора Дузе (1891 рік), Е. Россі (1890 рік), двічі побував тут знаменитий актор Айра Олдрідж. Гастролювали також московські театри, знаменита трупа режисера В. Мейєрхольда, київський театр К. Марджанова. Харківські глядачі захоплювалися грою М. Єрмолової (1893 рік), А. Мартинова, зірок Олександрійського театру та кумирів петербурзької публіки М. Савиної та П. Стрепетової (1892 рік). Із 1910 по 1926 рік у театрі працював видатний актор і антрепренер Н. Сінельников, що ставив п'єси сучасного і класичного репертуару. Навколо театру групувався квіт української культури - поети і письменники П. Тичина, Ю. Яновський, М. Куліш, Ю. Смолич, театральні художники-авангардисти В. Меллер, А. Петрицький та інші видатні діячі мистецтва. У будівлі театру в 1920–1930 роках виступали Володимир Маяковський, Анрі Барбюс, Теодор Драйзер, Ганна Зегерс. На фасаді будівлі - пам’ятна дошка, присвячена видатному українському режисерові-новаторові Лесю Курбасу, який заснував 1922 року український драматичний театр «Березіль» (з 1922 року - Київ; з 1926 року - Харків) і керував ним до 1933 року. Назва театру походить від давньоруського «березоль», що означає «зелена береза». Це - творча знахідка Леся Курбаса. До трупи входили чудові актори - А. Бучма, В. Чистякова, Н. Ужвій, І. Гірняк та інші. Ще одна пам’ятна дошка присвячена видатному акторові сучасності, улюбленцеві мільйонів кіноглядачів - акторові Леоніду Бикову, який закінчив у Харкові інститут мистецтв і працював тут. В Харькове городской драмтеатр был основан в 1812 году. Первым его директором был выдающийся украинский драматург и писатель Г. Квитка-Основьяненко. Именно он пригласил в Харьков тогда еще молодого крепостного актера Михаила Семеновича Щепкина, который проработал в Харькове с перерывами 5 лет (с 1816 по 1821 год) и впоследствии не раз играл в харьковских спектаклях. В этом здании выступали корифеи украинского театра Н. Садовский, П. Саксаганский, М. Заньковецкая; в 1900–1910 годах работал выдающийся украинский драматург, актер и режиссер М. Кропивницкий. На гастроли в Харьков из-за рубежа приезжали всемирно известные актеры Сара Бернар (1892 год), Элеонора Дузе (1891 год), Э. Росси (1890 год), дважды побывал здесь знаменитый актер Айра Олдридж. Гастролировали также московские театры, знаменитая труппа режиссера В. Мейерхольда, киевский театр К. Марджанова. Харьковские зрители восторгались игрой М. Ермоловой (1893 год), А. Мартынова, звезд Александрийского театра и кумиров петербургской публики М. Савиной и П. Стрепетовой (1892 год). С 1910 по 1926 год в театре работал выдающийся актер и антрепренер Н. Синельников, ставивший пьесы современного и классического репертуара. Вокруг театра группировался цвет украинской культуры - поэты и писатели П. Тычина, Ю. Яновский, М. Кулиш, Ю. Смолич, театральные художники-авангардисты В. Меллер, А. Петрицкий и другие выдающиеся деятели искусства. В здании театра в 1920–1930 годах выступали Владимир Маяковский, Анри Барбюс, Теодор Драйзер, Анна Зегерс. На фасаде здания - мемориальная доска, посвященная выдающемуся украинскому режиссеру-новатору Лесю Курбасу, который основал в 1922 году украинский драматический театр «Березіль» (с 1922 года - Киев; с 1926 года - Харьков) и руководил им до 1933 года. Название театра происходит от древнеруського «березоль», что означает «зеленая береза». Это - творческая находка Леся Курбаса. В труппу входили замечательные актеры - А. Бучма, В. Чистякова, Н. Ужвий, И. Гирняк и другие. Еще одна мемориальная доска посвящена выдающемуся актеру современности, любимцу миллионов кинозрителей - актеру Леониду Быкову, окончившему в Харькове институт искусств и работавшему здесь. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Вид з площі Конституції на Бурсацький узвіз.
Бурсацький узвіз утворився на місці колишнього яру і сполучає площу Конституції та Клочковську вулицю, спускаючись до річки Лопань. Найпримітніша будівля - колишнє духовне училище (архітектори Б. Покровський і К. Толкунов, 1885 рік), нині центральний корпус Харківської державної академії культури (Бурсацький узвіз, 4). Будівлю було споруджено 1825 року як повітове училище на території бурси за участю архітектора Є. Васильєва; пізніше його було реконструйовано і перетворено на духовне. Вид с площади Конституции на Бурсацкий спуск. Бурсацкий спуск образовался на месте бывшего оврага и связывает площадь Конституции и Клочковскую улицу, спускаясь к реке Лопань. Наиболее примечательное здание - бывшее духовное училище (архитекторы Б. Покровский и К. Толкунов, 1885 год), ныне центральный корпус Харьковской государственной академии культуры (Бурсацкий спуск, 4). Здание было построено в 1825 году как уездное училище на территории бурсы при участии архитектора Е. Васильева; позже оно было реконструировано и превращено в духовное. Bursatskyi Spusk formed on the place of the ravine and connects Constitution Square with Klochkovska Street sliding gently towards the Lopan River. The most noticeable building is the former Seminary (architects B. Pokrovskyi and T. Tolkunov, 1885), today - the central building of Kharkiv State Academy of Culture. Built in 1825 as a regional college on the Bursa territory by architect E. Vasiliev, it was later reconstructed and turned into the Seminary. |
|||||
Будинки, що споруджені за проектами академіка архітектури А. Н. Бекетова:
ліворуч - колишній Земельний банк (1898 рік, пл. Конституції, 28), зараз - Харківський автотранспортний технікум; праворуч - колишній Торговий банк (1899 рік, пл. Конституції, 26), зараз - Будинок науки та техніки. Здания, построенные по проектам академика архитектуры А. Н. Бекетова: слева - бывший Земельный банк (1898 год, пл. Конституции, 28), ныне - Харьковский автотранспортный техникум; справа - бывший Торговый банк (1899 год, пл. Конституции, 26), ныне - Дом науки и техники. Buildings in the north-eastern part of Konstytutsiyi Square were constructed by the design of the architect academician A. Beketov: the former Land Bank (28, Constitution Square, 1898), today - Kharkiv Automobile Transport College and the former Trade Bank (26, Constitution Square, 1899), today - House of Science and Technology. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Успенський собор (пам'ятка архітектури, 1771-1777 роки)
збудовано на місці зруйнованого старого Успенського собору, який було зведено 1688 року.
Стиль - бароко з елементами українських архітектурних традицій.
Завдяки розташуванню вікон, має вигляд палацу. Використовувався як зал органної музики.
Дзвіниця Успенського собору (пам'ятка архітектури, 1821-1848 роки) - найвища у місті (89 м). Споруджена в стилі класицизму (архітектори Е. Васильєв і А. Тон). Діаметр годинника, що виготовлений у Парижі фірмою «Борель» - 3,7 метри. На дзвіниці було встановлено 12 дзвонів вагою від 16 тонн до 8 килограммів. Відреставрована в 1972-1975 роках. Успенский собор (памятник архитектуры, 1771-1777 годы) сооружен на месте разрушенного старого Успенского собора, который был возведен в 1688 году. Стиль - барокко с элементами украинских архитектурных традиций. Благодаря расположению окон, имеет вид дворца. Использовался как зал органной музыки. Колокольня Успенского собора (памятник архитектуры, 1821-1848 годы) - самая высокая в городе (89 м). Сооружена в стиле классицизма (архитекторы Э. Васильев и А. Тон). Диаметр часов, изготовленных в Париже фирмой «Борель» - 3,7 метра. На колокольне были установлены 12 колоколов весом от 16 тонн до 8 килограммов. Отреставрирована в 1972-1975 годах. Assumption Cathedral in Kharkiv, which survived the historical turmoil, was constructed in 1771-1777 on the site of the stone church destroyed in the fire. The five-dome Cathedral was built in the Baroque style and comprises some elements of the Ukrainian architectural tradition. It was used as the House of Organ and Chamber Music. The belfry was erected in 1821-1848. It was designed by the University architect E. Vasiliev. Unlike the Cathedral it was built in the style of Classicism. The belfry is 89 meters high; the diameter of the clock made by the «Borel» Paris Company is 3,7 meters. It used to have 12 bells weighing from 16 tons to 8 kilograms. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Харків, комплекс будівель старого університету, пам'ятка архітектури, 1766-1777 роки (вул. Університетська 12-16).
Це - найдавніша будівля Харкова в стилі класицизму. Споруджено за проектом архітектора Г. Тихменєва як будинок генерал-губернатора З 1805 по 1958 рік тут розташовувався Харківський університет. Харьков, комплекс зданий старого университета, памятник архитектуры, 1766-1777 годы (ул. Университетская 12-16). Это - самое старое здание Харькова в стиле классицизма. Сооружено по проекту архитектора Г. Тихменева как дом генерал-губернатора. С 1805 по 1958 год здесь находился Харьковский университет. The Governor’s House, which later became the main building of Kharkiv University, was erected in 1766-1777 (architects M. Tikhmenev and A. Vilyanov). |
|||||
|
|||||
|
|||||
Покровський собор (пам'ятка архітектури, 1689 рік) і
Озерянська церква (пам'ятка архітектури, 1896 рік). Розташовані на території нині діючого чоловічого Свято-Покровського монастиря (вул. Університетська 8). У ХIХ столітті на території монастиря були побудовані архієрейський будинок (1820–1826 роки) й Озерянська церква (1896 рік), які разом зі Свято-Покровським собором створюють неповторний архітектурний ансамбль. Покровський собор - найдавніша будівля Харкова. Збереглася з часів Харківської фортеці. Яскраво відтворює традиції українського бароко XVII століття. Собор постраждав під час Другої світової війни. Реставрований у 1960-1965 роках (архітектори В. Петечинський і В. Корнєєва). Дзвіницю зведено одночасно з собором. Мурована з цегли, восьмикутна в плані, чотирьохярусна з підвалом. Має вид оборонної башти, входила до системи укріплень Харківської фортеці. Покровский собор (памятник архитектуры, 1689 год) и Озерянская церковь (памятник архитектуры, 1896 год). Расположены на территории ныне действующего мужского Свято-Покровского монастыря (ул. Университетская 8). В ХIХ веке на территории монастыря были построены архиерейский дом (1820–1826 годы) и Озерянская церковь (1896 год), которые вместе со Свято-Покровским собором создают неповторимый архитектурный ансамбль. Покровский собор - древнейшее сооружение Харькова. Сохранилось со времен Харьковской крепости. Ярко воссоздает традиции украинского барокко XVII века. Собор пострадал во время Второй мировой войны. Реставрирован в 1960-1965 годах (архитекторы В. Петечинский и В. Корнеева). Колокольня возведена одновременно с собором. Кирпичная, восьмиугольная в плане, четырехъярусная с подвалом. Имеет вид оборонной башни, входила в систему укреплений Харьковской крепости. In the middle of the Holy Shroud Monastery rises the three-dome Holy Shroud Cathedral - the oldest stone construction and local architectural landmark. The Cathedral was erected in 1689 as part of the fortress. The Holy Shroud Cathedral is an example of Ukrainian Baroque. Its composition reminds that of a three-frame wooden church with adjacent belfry typical for Ukrainian architecture. The Ozeryanska Church was erected in 1896 by the Eparchy architect V. Nemkin. |
|||||
Владичий («архієрейський») будинок (пам'ятка архітектури, 1820-1826 роки).
Розташований на території Свято-Покровського монастиря (вул. Університетська 8). Двоповерхова білокам'яна будівля в стилі класицизму - одна з небагатьох уцілілих ранніх споруд Харкова. Виконувала функції житлової та громадської будівлі. Зараз тут розташовано Єпархіальне управління. Перед архієрейським будинком встановлено два пам'ятні знаки: один з них присвячений 200-річчю Харківської єпархії, другий - 2000-річчю Різдво Христова. Архиерейский дом (памятник архитектуры, 1820-1826 годы). Расположен на территории Свято-Покровского монастыря (ул. Университетская 8). Двухэтажное белокаменное здание в стиле классицизма - одно из немногих уцелевших ранних зданий Харькова. Выполнял функции жилого и общественного здания. Сейчас здесь расположено Епархиальное управление. Перед архиерейским домом установлены два памятных знака: один из них посвящен 200-летию Харьковской епархии, второй - 2000-летию Рождества Христова. The Pontiff’s House, a two-storied building of white stone in the Russian Classicism style, was erected to the right of the Holy Shrine Cathedral. Today this building houses the Eparchy clerical office. In front of the Pontiff’s House were erected two monuments: one is dedicated to Kharkiv bicentennial, the other - to the 2nd millennium of Christianity. |
|||||
Пам’ятний знак Г. С. Сковороді.
Поряд із церквою наприкінці XVII століття харківський полковник Федір Шидловський почав будувати для себе двоповерховий кам'яний будинок, один із найкрасивіших у тодішньому Харкові (на жаль, не зберігся до наших часів). Пізніше цю будівлю придбали і перебудували для розміщення Харківського колегіуму - першого вищого учбового закладу Слобідської України, заснованого на базі слов'яно-греко-латинської школи, переведеної з Білгорода до Харкова 1726 року. До викладання в Харківському колегіумі запрошували досвідчених педагогів, серед них у 1759–1764 роках був Г. Сковорода, на честь якого на монастирському дворі встановлено гранітну стелу з написом:
«Григорій Савич Сковорода /1722-1794/
видатний український просвітитель, філософ, поет працював викладачем колегіуму, який стояв на цьому місці» Памятный знак Г. С. Сковороде. Рядом с церковью в конце XVII века харьковский полковник Федор Шидловский начал строить для себя двухэтажный каменный дом, один из красивейших в тогдашнем Харькове (к сожалению, не сохранившийся до наших дней). Позднее это здание было приобретено и перестроено для размещения Харьковского коллегиума - первого высшего учебного заведения Слободской Украины, основанного на базе славяно-греко-латинской школы, переведенной из Белгорода в Харьков в 1726 году. К преподаванию в Харьковском коллегиуме привлекали опытных педагогов, в их числе в 1759–1764 годах был Г. Сковорода, в честь которого на монастырском дворе установлена гранитная стела с надписью (на Украинском языке):
«Григорий Саввич Сковорода /1722-1794/
выдающийся украинский просветитель, философ, поэт работал преподавателем коллегиума, который стоял на этом месте» Monument to Hryhoriy Skovoroda. At the end of the 17th century, Kharkiv Colonel Fedir Shydlovskyi began the construction of his own two-storied building next to the church. It was one of the most beautiful buildings of its time (unfortunately it hasn’t survived). Later the building was purchased and reconstructed for the needs of Kharkiv Collegium - the first college in Slobidska Ukraine, which grew from a Slavic-Greek-Latin school, transferred to Kharkiv from Belgorod in 1726. Experienced teachers were selected; among them Hryhoriy Skovoroda, who taught here in 1759-1764. In his honor in the monastery yard there was erected a granite stele with the following inscription:
«Hryhoriy Savych Skovoroda /1722-1794/
an outstanding Ukrainian scholar, philosopher and poet worked as a teacher at the Collegium that used to be located on this site» |
|||||
У стiнах Харкiвського колегiуму отримали знання доктор медицини та хiрургiї І. І. Базилевич,
талановитий майстер перекладу, поет, бiблiотекар iмператорської публiчної бiблiотеки М. І. Гнєдич -
автор перекладу зі старогрецької «Іліади» й «Одіссеї» Гомера, фiзик В. В. Петров,
iсторик М. Т. Каченовський - майбутній ректор Московського університету, медик Є. Й. Мухiн.
Випускниками Харкiвського колегiуму були професор Московського унiверситету,
видатний природодослiдник І. О. Двигубський та перший професiйний харкiвський архiтектор П. А. Ярославський,
який на посадi губернського архiтектора майже 30 рокiв присвятив планомiрнiй забудовi мiста.
Випускники колегiуму стали першими студентами Харкiвського унiверситету,
заснованого 17 сiчня 1805 року за iнiцiативою вiдомого науковця та громадського дiяча В. М. Каразiна.
Серед його вихованцiв - математик М. В. Остроградський, бiолог І. І. Мечнiков, iсторiк М. І. Костомаров,
композитор М. В. Лисенко, письменник та драматург М. П. Старицький, художник Г. І. Семирадський.
В унiверситетi викладали засновник фiзичної хiмiї М. М. Бекетов, математик В. А. Стеклов,
фiлологи О. А. Потебня та І. І. Срезневський, iсторик Д. І. Багалiй і багато iнших видатних діячів науки та культури.
В стенах Харьковского коллегиума учились доктор медицины и хирургии И. И. Базилевич, талантливый мастер перевода, поэт, библиотекарь Императорской публичной библиотеки Н. И. Гнедич - автор перевода с древнегреческого «Илиады» и «Одиссеи» Гомера, физик В. В. Петров, историк М. Т. Каченовский - будущий ректор Московского университета, медик Е. И. Мухин. Выпускниками Харьковского коллегиума были профессор Московского университета, выдающийся исследователь природы И. А. Двигубский и первый профессиональный харьковский архитектор П. А. Ярославский, который, работая в должности губернского архитектора, почти 30 лет посвятил планомерной застройке города. Выпускники коллегиума стали первыми студентами Харьковского университета, основанного 17 января 1805 года по инициативе известного научного работника и общественного деятеля В. Н. Каразина. Среди его воспитанников - математик М. В. Остроградский, биолог И. И. Мечников, историк М. И. Костомаров, композитор Н. В. Лысенко, писатель и драматург М. П. Старицкий, художник Г. И. Семирадский. В университете преподавали основатель физической химии М. М. Бекетов, математик В. А. Стеклов, филологи А. А. Потебня и И. И. Срезневский, историк Д. И. Багалий и многие другие выдающиеся деятели науки и культуры. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Окрім наведених тут пам'яток, у Харкові значний інтерес становлять перелічені нижче споруди.
Будинок учених, 1897-1900 роки (вул. Раднаркомівська, 10). Будинок зводили за проектом академіка А. Бекетова як маєток родини Алчевських. Ресторан «Театральний», кінець XIX століття (вул. Сумська, 2). Будинок зведений у стилі «французького ренесансу», можливо, за проектом архітектора Б. Міхаловського. Палац одруження «Центральний», 1913 рік (вул. Сумська, 61). Колишній маєток Юзефовичів, будувався за проектом архітектора О. Горохова. Будинок «Слово», середина 20-х років XX століття (вул. Культури, 9). Побудований у формі літери «С». У першій половині XX століття був справжнім осередком української культури й літератури. У ньому мешкали М. Хвильовий, М. Куліш, Г. Епік, М. Любченко, В. Підмогильний, Є. Плужник, В. Мисик, О. Слісаренко, Л. Курбас та інші відомі українські митці. Харківський державний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4). Будівля університету зводилась у 30-ті роки XX століття як Будинок проектів. Під час Великої Вітчизняної війни вона була зруйнована, потім реконструйована в 1953-1963 роках. Перед входом до університету стоїть пам'ятник його засновникові - В. Н. Каразіну (1906 рік). Обласний Палац дитячої та юнацької творчості, 1935 рік (вул. Сумська, 37). Свого часу будувався як перший в Україні Палац піонерів. Меморіал Слави, 1971-1977 роки (Лісопарк). Довга алея з пам'ятними брилами, стелами, в кінці якої стоїть велична скульптура Матері-Батьківщини. Пам'ятник футбольному м'ячу, 2000 рік (сад ім. Т. Г. Шевченка). Єдиний такий в Європі та найбільший у світі. Пам'ятник закоханим, 2002 рік (на розі вулиць Раднаркомівська та Пушкінська). Унікальна в Україні скульптура за проектом Д. Іванченка. Помимо приведенных тут достопримечательностей, в Харькове значительный интерес представляют перечисленные ниже сооружения. Дом ученых, 1897-1900 годы (ул. Совнаркомовская, 10). Дом возводили по проекту академика А. Бекетова как имение семьи Алчевских. Ресторан «Театральный», конец XIX века (ул. Сумская, 2). Дом возведен в стиле «французского ренессанса», возможно, по проекту архитектора Б. Михаловского. Дворец бракосочетания «Центральный», 1913 год (ул. Сумская, 61). Бывшее имение Юзефовичей, строился по проекту архитектора О. Горохова. Дом «Слово», середина 20-х годов XX века (ул. Культуры, 9). Построен в форме буквы «С». В первой половине XX века был настоящим центром украинской культуры и литературы. В нем жили М. Хвылевой, М. Кулеш, Г. Епик, М. Любченко, В. Пидмогыльный, Е. Плужник, В. Мисик, О. Слисаренко, Л. Курбас и другие известные украинские творцы. Харьковский государственный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4). Здание университета возводилось в 30-ые годы XX века как Дом проектов. Во время Великой Отечественной войны оно было разрушено, потом реконструировано в 1953-1963 годах. Перед входом в университет стоит памятник его основателю - В. Н. Каразину (1906 год). Областной Дворец детского и юношеского творчества, 1935 год (ул. Сумская, 37). В свое время строился как первый в Украине Дворец пионеров. Мемориал Славы, 1971-1977 годы (Лесопарк). Длинная аллея с памятными брылами, стелами, в конце которой стоит величественная скульптура Матери-Родины. Памятник футбольному мячу, 2000 год (сад им. Т. Г. Шевченко). Единственный подобный в Европе и самый большой в мире. Памятник влюбленным, 2002 год (на углу улиц Совнаркомовская и Пушкинская). Уникальная в Украине скульптура по проекту Д. Иванченко. |
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край». # Сайт «Асоціація міст України». # Харьковский информационный портал «Город Харьков». # Сайт «Харьков - Путеводитель». # Вікіпедія. # «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2019 Сергій Клименко |
|
|
|
|