Мапа сьомого дня маршруту. Покриття всіх автошляхів - пристойне. У всесвітньо відомий парк “Софіївка” цього разу ми не завітали. З розповіддю про нього можна ознайомитись на окремій сторінці. До теми готелів... В Умані ми вже традиційно зупинились в готелі на трасі Київ-Одеса (перед самим поворотом у місто; праворуч від траси, якщо їхати з Києва). На жаль, за кілька років цей готель сильно деградував. В Черкасах зупинились у готельному комплексі "Росава" (вул. Фрунзе, 29); готель справив досить непогане враження (йдеться про номер "люкс"). Схема седьмого дня маршрута. Покрытие всех автодорог - достаточно приличное. Во всемирно известный парк “Софиевка” на этот раз мы не заглянули. С рассказом о нем можно ознакомиться на отдельной странице. К теме гостиниц... В Умани мы уже традиционно остановились в гостинице на трассе Киев-Одесса (перед самым поворотом в город; справа от трассы, если ехати из Киева). К сожалению, за несколько лет эта гостиница сильно деградировала. В Черкассах остановились в гостиничном комплексе "Росава" (ул. Фрунзе, 29); гостиница оставила достаточно неплохое впечатление (речь идет о номере "люкс"). |
|
Черкащина. Дорогою, поряд із Тальне.
В цих місцях виявлено гігантське поселення (справжнє пра-місто) найдавніших хліборобів, що жили майже 6 тис. років тому. Знайдена землеробська цивілізація передувала єгипетському державі фараонів. В околицях Тальне багато доісторичних могил, облямованих колами з валунів. 1876 року було розкопано 8 могил; знайдено скелети, кінські зуби, платинові дзеркала, золоті кільця, бронзові сережки, залізні сокири, ножі, стремена, вудила, кресала, ножиці, мідні глечики, мідна кадильниця візантійського виробу (із зображенням чотирьох євангелістів). В курганах, що були розкопані шукачами скарбів, знайдено бронзову сокиру, кам'яну поліровану сокира-молот, кремінну поліровану сокиру. Черкащина. По дороге, рядом с Тальное. В этих местах обнаружено гигантское поселение (настоящий пра-город) древнейших земледельцев, которые жили почти 6 тыс. лет тому назад. Найденная земледельческая цивилизация предшествовала египетскому государству фараонов. В окрестностях Тальное много доисторических могил, окаймленных кругами из валунов. В 1876 году были раскопаны 8 могил; найдены скелеты, лошадиные зубы, платиновые зеркала, золотые кольца, бронзовые серьги, железные топоры, ножи, стремена, удила, огнива, ножницы, медные кувшины, медная кадильница византийского изделия (с изображением четырех евангелистов). В курганах, раскопанных кладоискателями, были найдены бронзовый топор, каменный полированный топор-молот, кремневый полированный топор. |
|
Тальне. Мисливський замок (1896-1903). Парковий фасад.
Тальне - стародавнє містечко на річках Гірський Тікич та Тал`янка, в 141 км від Черкас. Замок побудовано в формі французьких приміських замків епохи Ренесансу. Тальное. Охотничий замок (1896-1903). Парковый фасад. Тальное - старинный городок на речках Горный Тикич и Тальянка, в 141 км от Черкасс. Замок построен в форме французских пригородных замков эпохи Ренесанса. |
|
Тальне. Мисливський замок (1896-1903). Фасад, протилежний парковому.
В різні часи маєтком володіли: - граф Станіслав Фелікс Шенсний Потоцький (1752-1805) і його друга дружина Софія Костянтинівна (1766-1822), в дівоцтві Клавоне, за першим чоловіком - Вітт; вони заснували також славнозвісну “Софіївку”; - графиня Ольга Станиславівна Потоцька (1802-1861), за чоловіком - Наришкіна, та її чоловік генерал-ад'ютант Лев Олександрович Наришкін (1785-1846); - графиня Софія Львівна Наришкіна (1829-1894), за чоловіком - Шувалова, та її чоловік граф Петро Павлович Шувалов (1819-1900); - граф Павло Петрович Шувалов (1847-1902) і його дружина княжна Єлизавета Володимирівна Барятинська (1855-1938). Тальное. Охотничий замок (1896-1903). Фасад, противоположный парковому. В разное время имением владели: - граф Станислав Феликс Шенсный Потоцкий (1752-1805) и его вторая супруга София Константиновна (1766-1822), в девичестве Клавоне, по первому мужу - Витт; они основали также известнейшую “Софиевку”; - графиня Ольга Станиславовна Потоцкая (1802-1861), по мужу - Нарышкина, и ее супруг генерал-адъютант Лев Александрович Нарышкин (1785-1846); - графиня Софья Львовна Нарышкина (1829-1894), по мужу - Шувалова, и ее супруг граф Петр Павлович Шувалов (1819-1900); - граф Павел Петрович Шувалов (1847-1902) и его супруга княжна Елизавета Владимировна Барятинская (1855-1938). |
|
Тальне. Мисливський замок, фрагмент фасаду.
Тальное. Охотничий замок, фрагмент фасада. |
|
Тальне. Надгробки біля замку.
В центрі - Софія Львівна Шувалова (1829-1894), в дівоцтві - Наришкіна; праворуч - Петро Павлович Шувалов (1819-1900); ліворуч - Павло Петрович Шувалов (1847-1902). Тальное. Надгробия около замка. В центре - Софья Львовна Шувалова (1829-1894), в девичестве - Нарышкина; справа - Петр Павлович Шувалов (1819-1900); слеа - Павел Петрович Шувалов (1847-1902). |
|
Тальне. В музеї історії хліборобства.
В замці розгорнуто експозицію Музею історії хліборобства (в Україні мені відомий ще тільки один такий музей - в Переяславі-Хмельницькому). Тальное. В музее истории хлебопашества. В замке развернута экспозиция Музея истории хлебопашества (в Украине мне известен еще лишь один такой музей - в Переяславе-Хмельницком). |
|
Тальне. У парку.
Тальное. В парке. |
|
Тальне. У парку, скеля кохання.
Тальное. В парке, скала любви. |
|
Тальне. У парку.
Тальное. В парке. |
|
Тальне. У парку. Колишній ставок.
Ще рік тому тут був ставок з водоспадом. Але декому (охоронцям цього ж парку з ВОХРу!!!) закортіло "дармової рибки" і вони прокопали канавку через греблю... Весіння повінь довершила їх роботу... Під час нашого візиту греблю намагалися відновити. Тальное. В парке. Бывшее озеро. Еще год здесь было озеро с водопадом. Но кое-кто (охранники этого же парка из ВОХРа!!!) пожелал "дармовой рыбки" и прокопал канавку через плотину... Весеннее половодье довершило их работу... Во время нашего визита плотину пытались восстановить. |
|
Далі того дня ми досить детально ознайомились із Черкасами. Розповідь про це цікаве місто подано окремою сторінкою. Далее в тот день мы достаточно подробно ознакомились с Черкассами. Рассказ об этом интересном городе дан отдельной страницей. |
|
Першоджерела:
# Сайт «Наш край».
|
|
Інші сторінки маршруту "На південний захід від Києва (липень 2004 року)":
|
|
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|