На території
Запорізького краю
люди жили ще за сивої старовини.
У VII столітті до н.е. Північним Причорномор'ям володіли скіфи.
На берегах Дніпра вони заснували велике Кам'янське городище - столицю Скіфії.
У IV столітті н.е. ці землі захопили гуни, в VI столітті - авари, в VIII столітті - хазари.
Після розгрому Хазарського каганату в 966 році київським князем Святославом найнебезпечнішими тут стали печеніги.
Вважають, що саме тут в 972 році в нерівному бою із віроломними кочовиками поліг київський князь Святослав...
Із середини XI століття приазовські степи захопили половці. Об’єднавшись на острові Хортиця, на початку XII століття руські князі на річці Молочній розбили половців. Але незабаром давньоукраїнська держава зазнала монголо-татарської навали. Знову зібралися князі на Хортиці і відправилися в похід. 16 червня 1223 року на річці Калка їх війська були розбиті. Частину населення приазовських степів поневолили Золота Орда та Кримське ханство. На территории Запорожского края люди жили еще в седую старину. В VII веке до н.э. Северным Причерноморьем владели скифы. На берегах Днепра они основали большое Каменское городище - столицу Скифии. В IV веке н.э. эти земли захватили гунны, в VI веке - авары, в VIII веке - хазары. После разгрома Хазарского каганата в 966 году киевским князем Святославом опаснейшими здесь стали печенеги. Считают, что именно здесь в 972 году в неравном бою с вероломными кочевниками пал киевский князь Святослав... Со средины XI века приазовские степи захватили половцы. Объединившись на острове Хортица, в начале XII века князья русичей на речке Молочной разбили половцев. Но вскоре древнеукраинское государство испытало монголо-татарское нашествие. Вторично собрались князья на Хортице и отправились в поход. 16 июня 1223 года на речке Калке их войска были разбиты. Часть населения приазовских степей поработили Золотая Орда и Крымское ханство. |
|||||
|
|||||
Протягом XV-XVIII століть на землях, що за порогами Дніпра, повновладними господарями були запорізькі козаки -
грізна озброєна сила в боротьбі проти татаро-турецьких загарбників і могутня опора українського народу в боротьбі
проти всіляких поневолювачів.
У нижній течії Дніпра козаки будували укріплені «засіки», від яких і пішла назва «Січ».
Одним з осередків формування запорізького козацтва був острів Хортиця.
Ця своєрідна природна фортеця стала не лише основною базою козаків, а й важливим центром української державності.
У 1554-1555 роках Д. Вишневецький (Байда) спорудив на острові Мала Хортиця замок,
який згодом увійшов до системи козацьких укріплень Запорізької Січі - "вільної козацької республіки".
Січові ворота, Совутинна скеля, урочище Сагайдачного - німі свідки воїнської слави запорізького козацтва.
Героїчно-романтичне минуле Хортиці невіддільно від славних імен гетьмана Богдана Хмельницького,
відважного кошового отамана Івана Сірко, легендарного народного героя Байди-Вишневецького...
На протяжении XV-XVIII веков на землях за порогами Днепра полновластными хозяевами были запорожские казаки - грозная вооруженная сила в борьбе против татаро-турецких захватчиков и могучая опора украинского народа в борьбе против всевозможных поработителей. В понизовье Днепра козаки строили укрепленные «засеки», от которых и образовалось название «Сечь». Одним из центров формирования запорожского казачества был остров Хортица. Эта своеобразная природная крепость стала не только основной базой козаков, а и важным центром украинской государственности. В 1554-1555 годах Д. Вишневецкий (Байда) соорудил на острове Малая Хортица замок, который со временем вошел в систему козацких укреплений Запорожской Сечи - "вольной козацкой республики". Сечевые ворота, Совутиная скала, урочище Сагайдачного - немые свидетели воинской славы запорожского казачества. Героико-романтическое прошлое Хортицы неотделимо от славных имен гетмана Богдана Хмельницкого, отважного кошевого атамана Ивана Сирко, легендарного народного героя Байды-Вишневецкого... |
|||||
|
|||||
Національний заповідник "Хортиця".
Січ була колискою української державності, контролюючи значні території, утримуючи багатотисячну армію й адміністративний апарат. Січовики мали свою символіку: прапори, гімн, герб. Столицею Запорозької Січі була могутня фортеця, оточена частоколом, в заборолах якого виставлено гармати. На центральній площі стояли церква, скарбниця, військовий арсенал, майстерні. Навколо них - курені-казарми, в яких жили запорожці. Збройні сили складалися з піхоти, кінноти, артилерії та флоту. Национальный заповедник "Хортица". Сечь была колыбелью украинской государственности, контролируя значительные территории, удерживая многотысячную армию и административный аппарат. Сечевики имели свою символику: знамена, гимн, герб. Столицей Запорожской Сечи была мощная крепость, окруженная частоколом, в бойницах которого выставлены пушки. На центральной площади стояли церковь, казна, военный арсенал, мастерские. Вокруг них - курени-казармы, в которых жили запорожцы. Вооруженные силы состояли из пехоты, конницы, артиллерии и флота. |
|||||
|
|||||
Острів Хортиця. Карти-схеми Національного заповідника «Хортиця».
Остров Хортица. Карты-схемы Национального заповедника «Хортица».
|
|||||
Хортиця. Діорама "Козацька рада" в музеї.
Козаки вибирали свою старшину - гетьмана, кошового отамана, курінних отаманів - вільним, демократичним голосуванням.
Разом з тим, на Запорозькій Січі існувало суворе законодавство.
Нещадно викорінювалося злодійство, розбій, конокрадство.
Тут не було місця зраді, боягузтву, підлості, шахрайству.
Існувала постійна школа лицарського, військового мистецтва.
При січовій церкві діяла загальноосвітня школа.
Командний склад низового війська, як правило, був високоосвічений.
Полковники, сотники, чимало рядових козаків закінчували
Києво-Могилянську академію
або інші вищі чи середні навчальні заклади.
Хортица. Диорама "Казацкий совет" в музее. Казаки выбирали свою старшину - гетмана, кошевого атамана, куренных атаманов - свободным, демократическим голосованием. Вместе с тем, на Запорожской Сечи существовало суровое законодательство. Беспощадно искоренялись воровство, разбой, конокрадство. Здесь не было места измене, трусости, подлости, мошенничеству. Существовала постоянная школа рыцарского, военного искусства. При сечевой церкви действовала общеобразовательная школа. Командный состав низового войска, как правило, был высокообразованный. Полковники, сотники, немало рядовых казаков заканчивали Киево-Могилянскую академию или другие высшие либо средние учебные заведения. |
|||||
Хортиця. Пам'ятний знак Дмитру Вишневецькому (Байді) - засновнику Запорозької Січі на Хортиці.
Напис на пам`ятнику:
"Один з перших козацьких гетьманів України, який у 1554-1555 р. збудував на Малій Хортиці фортецю,
започаткувавши Запорозьку Січ."
Дмитро Вишневецький народився в містечку
Вишнівець
(зараз - у Тернопільській області)
в родині неспольщених українських магнатів.
Уnbsp;середині XVI століття він, організовуючи оборону від
татарсько-турецької агресії, об’єднав козацькі загони і збудував на острові Хортиця укріплене земляними валами й
дерев’яним частоколом поселення, у якому розташувався козацький гарнізон, запаси зброї, боєприпасів та продовольства.
Так утворилася перша Запорозька Січ як центральне укріплене поселення козаків, де перебувало
військове й адміністративне управління контрольованої ними території.
Хортица. Памятный знак Дмитру Вишневецкому (Байде) - основателю Запорожской Сечи на Хортице. Надпись на памятнике (на украинском языке):
"Один из первых казацких гетманов Украины, который в 1554-1555 г. построил на Малой Хортице крепость,
положив начало Запорожской Сечи."
Дмитро Вишневецкий родился в городке
Вишнивец
(ныне - в Тернопольской области)
в семье неополяченных украинских магнатов.
Вnbsp;середине XVI века он, организовывая оборону от
татарско-турецкой агрессии, объединил казацкие отряды и построил на острове Хортица укрепленное земляными валами и
деревянным частоколом поселение, в котором размещался казацкий гарнизон, запасы оружия, боеприпасов и продовольствия.
Так образовалась первая Запорожская Сечь как центральное укрепленное поселение казаков, где было
сосредоточено военное и административное управление контролируемой ими территории.
|
|||||
Хортиця. Пам'ятний камінь з написом:
«Ми були, є і будемо, бо у нашому родоводі -
Святослав Хоробрий
Ярослав Мудрий Іван Вишенський Настя Лісовська (Роксолана) Іван Сірко Пилип Орлик Олекса Довбуш Григорій Сковорода Іван Котляревський Устим Кармалюк Тарас Шевченко Леся Українка Михайло Грушевський Володимир Симиренко Роман Шухевич Петро Шелест Василь Стус Олесь Гончар Борис Мозолевський Вадим Гетьман В’ячеслав Чорновіл» Хортица. Памятный камень. |
|||||
Хортиця. Колекція «кам’яних баб» біля музею.
Хортица. Коллекция «каменных баб» возле музея. |
|||||
|
|||||
Хортиця. Копія надгробка Петра Кольнишевского - кошевого Запорозької Січі.
Напис на камені:
"Г-дъ нашъ Ійсъ Хр-тос положил д-шу свою на Крестђ за всђх насъ, не хочет смерти грђшника.
Здђсь погребено тђло въ Б-зђ почившаго Кошевого бывшей нђкогда запорожской грозной Сђчи Казаковъ Атамана Петра Кольнишевскаго Сосланнаго въ сію Обитель по Высочайшему повелђнію въ 1776 году, на смиреніе. Онъ въ 1801 году по Высочайшему повелђнію снова былъ освобожденъ, но уже самъ не пожелал оставить Обитель, въ коей обрђлъ душевное спокоиствіе, смиреннаго Христіанина искренно познавшаго свои вины. Скончался 1803 года, Октября 31, дня въ Суб. 112 лђтъ отъ роду смертію благочестивою, доброю. Блаженни мертвіи умирающіи о Господђ! Аминь 1856. А.А." Хортица. Копия надгробия Петра Кольнишевского - кошевого Запорожской Сечи. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Долина р. Дніпро нижче дамби ДніпроГЕС - єдиний фрагмент всесвітньо відомої системи порожистої течії цієї ріки,
що зберігся. До різкого підвищення рівня води у зв'язку з будівництвом ДніпроГЕСу,
русло Дніпра на відрізку між нинішніми містами Дніпропетровськ і Запоріжжя перетинали дев'ять порогів,
кожен з яких мав свою назву: на півночі, трохи нижче за Дніпропетровськ, розташовувався Старокодацький поріг,
за ним слідували Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вовнігський, Буділовський і Зайвий пороги.
Завершував цей каскад Гадючий або Вольний поріг, який розташовувався вище за острів Хортиця.
Крім цього, русло Дніпра перетинали 7 так званих "забір" (Монастирська, Стрілецька, Тягинська,
Вороняча, Крива, Скубова), які, як і пороги, були ланцюгами підводних скель,
але не повністю перегороджували русло ріки, залишаючи протоки.
Долина р. Днепр ниже плотины ДнепроГЭС - единственный сохранившийся фрагмент всемирно известной системы порожистого течения этой реки. До резкого повышения уровня воды в связи со строительством ДнепроГЭСа, русло Днепра на отрезке между нынешними городами Днепропетровск и Запорожье пересекали девять порогов, каждый из которых имел свое название: на севере, немного ниже Днепропетровска, располагался Старокодацкий порог, за ним следовали Сурский, Лоханский, Звонецкий, Ненасытецкий, Вовнигский, Будиловский и Лишний пороги. Завершал этот каскад Гадючий или Вольный порог, который располагался выше острова Хортицы. Кроме этого, русло Днепра пересекали 7 так называемых "забор" (Монастырская, Стрелецкая, Тягинская, Воронова, Кривая, Скубовая), которые, как и пороги, представляли собой цепи подводных скал, но не полностью перегораживали русло реки, оставляя протоки. |
|||||
|
|||||
Краєвид з найвищого пагорба Хортиці: дніпровські пороги на фоні греблі ДніпроГЕС.
Вид с наивысшей точки Хортицы: днепровские пороги на фоне плотины ДнепроГЭС.
The view from Hortytsya island: Dnipro River near Zaporizhzhya and the Dnipro Hydro Power Plant overview.
|
|||||
У руслі р. Дніпро безпосередньо біля Хортиці не було суцільної кам'яної гряди (порогу),
проте вся місцевість дуже нагадувала ту, яка була біля порогів: над водою здіймалися, як і у наш час,
численні скелі, які відвіку мали власні імена: "Два Брати", "Стовпи". "Запорізька миска" тощо.
Круті кам'яні береги утворювали каньйон, дуже схожий на каньйон біля Вовнігського порогу,
вершини якого можна бачити і зараз.
Складені пороги були з тих же самих гірських порід, які зараз відшаровуються у вигляді величезних скель у північній частині Хортиці та на правому березі Дніпра напроти острова. Таким чином, район острова Хортиці з повним правом можна розглядати як релікт або своєрідний геологічний пам'ятник Порожистого Придніпров'я, який чудом зберігся після такого масового втручання людини в природу. Ця унікальна місцевість, що включає острів Хортиця і прилеглі скелясті утворення, в 1974 році була оголошена геологічним заповідником "Дніпровські пороги". В русле р. Днепр непосредственно около Хортицы не было сплошной каменной гряды (порога), однако вся местность очень напоминала ту, которая была около порогов: над водой вздымались, как и в наше время, многочисленные скалы, которые издавна имели собственные имена: "Два Брата", "Столбы". "Запорожская миска" и др. Крутые каменные берега образовывали каньон, очень похожий на каньон у Вовнигского порога, вершины которого можно видеть и сейчас. Сложены пороги были из тех же самых горных пород, которые сейчас отслаиваются в виде громадных скал в северной части Хортицы и на правом берегу Днепра напротив острова. Таким образом, район острова Хортицы с полным правом можно рассматривать как реликт или своеобразный геологический памятник Порожистого Приднепровья, который чудом сохранился после такого массового вмешательства человека в природу. Эта уникальная местность, включающая остров Хортица и прилежащие скалистые образования, в 1974 году была объявлена геологическим заказником "Днепровские пороги". |
|||||
Дніпровські пороги на фоні греблі ДніпроГЕС, вид з Хортиці.
Днепровские пороги на фоне плотины ДнепроГЭС, вид с Хортицы.
Dnipro River near Zaporizhzhya and the Dnipro Hydro Power Plant overview (it is the view from Hortytsya island).
|
|||||
Хортиця, «Тарасова стежка». Її тут було облаштовано у травні 2005 року робітниками
ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр» (директор І. Г. Свистун).
Напис на щиті:
«Тарасова стежка.
Любий друже! Будь ласка, зупинись. Налаштуй своє серце на добро і чуйність. Перед тобою одна із стежок, якими улітку 1843 року ходив Тарас Григорович Шевченко. Пройдись і ти слідом за Великим Страдником, і нехай тебе осінить хортицька благодать.» Хортица, «Тарасова тропинка». Была обустроена тут в мае 2005 года рабочими ОАО «Янцевский гранитный карьер» (директор И. Г. Свистун). Надпись на щите (на украинском языке):
«Тарасова тропинка.
Дорогой друг! Пожалуйста, остановись. Настрой свое сердце на добро и чуткость. Перед тобой одна из тропинок, которыми летом 1843 года ходил Тарас Григорьевич Шевченко. Пройдись и ты следом за Великим Страдником, и пусть тебя осенит хортицкая благодать.» |
|||||
|
|||||
|
|||||
Рукав «Старий Дніпро» та острів Байди (праворуч), вид з Хортиці.
Рукав «Старый Днепр» и остров Байды (справа), вид с Хортицы.
|
|||||
Рукав «Старий Дніпро» та острів Байди (праворуч), вид з Хортиці.
Узбережжя острова порізане живописними балками, походження назв яких губиться у глибині століть. У деяких балках збереглися залишки байрачних лісів, в яких знаходять притулок багато тварин. Рукав «Старый Днепр» и остров Байды (справа), вид с Хортицы. Побережье острова изрезано живописными балками, происхождение названий которых теряется в глубине веков. В некоторых балках сохранились остатки байрачных лесов, в которых находят убежище многие животные. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# «Запоріжжя - план міста», Державне науково-виробниче підприємство «Картографія», Київ-2001.
# Сайт «Запорожье и города СНГ». # Вікіпедія. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2019 Сергій Клименко |
|
|
|
|