Кримський півострів пов'язаний з материковою Україною Перекопським перешийком -
вузькою смужкою землі близько 30 кілометрів завдовжки та від 8 до 23 кілометрів завширшки.
На ньому розташовано унікальну пам'ятка фортифікаційного мистецтва -
легендарний Перекопський вал (Перекопський рів, Ор, Тафрос).
Ця фортифікаційна споруда простяглася на 8475 метрів від Каркінитської затоки Чорного моря (на заході) до затоки Сиваш Азовського моря (на сході). У давнину рів заповнювався водою, що дозволяло заходити до нього невеликим судам.
Нині Перекопські укріплення, зруйновані часом і безліччю воєн, виглядають не такими неприступними, як раніше, та їх масштаби вражають уяву і до цього дня. Із частиною цих укріплень - фортецею Перекоп (Ор-Капу, Ферх Кермен) - можна ознайомитися трохи північніше міста Армянськ (виїзд у напрямку Чаплінка - Нова Каховка).
Крымский полуостров связан с материковой Украиной Перекопским перешейком - узкой полоской земли около 30 километров длиной и от 8 до 23 километров в ширину. На нем расположен уникальный памятник фортификационного искусства - легендарный Перекопский вал (Перекопский ров, Ор, Тафрос).
Это фортификационное сооружение протянулось на 8475 метров от Каркинитского залива Черного моря (на западе) до залива Сиваш Азовского моря (на востоке). В давние времена ров заполнялся водой, что позволяло заходить в него небольшим судам.
Ныне Перекопские укрепления, разрушенные временем и множеством войн, выглядят не столь неприступными, как прежде, но их масштабы поражают воображение и по сей день. С частью этих укреплений - крепостью Перекоп (Ор-Капу, Ферх Кермен) - можно ознакомиться чуть севернее города Армянск (выезд в сторону Чаплинка - Новая Каховка).
Ця фортифікаційна споруда простяглася на 8475 метрів від Каркінитської затоки Чорного моря (на заході) до затоки Сиваш Азовського моря (на сході). У давнину рів заповнювався водою, що дозволяло заходити до нього невеликим судам.
Нині Перекопські укріплення, зруйновані часом і безліччю воєн, виглядають не такими неприступними, як раніше, та їх масштаби вражають уяву і до цього дня. Із частиною цих укріплень - фортецею Перекоп (Ор-Капу, Ферх Кермен) - можна ознайомитися трохи північніше міста Армянськ (виїзд у напрямку Чаплінка - Нова Каховка).
Крымский полуостров связан с материковой Украиной Перекопским перешейком - узкой полоской земли около 30 километров длиной и от 8 до 23 километров в ширину. На нем расположен уникальный памятник фортификационного искусства - легендарный Перекопский вал (Перекопский ров, Ор, Тафрос).
Это фортификационное сооружение протянулось на 8475 метров от Каркинитского залива Черного моря (на западе) до залива Сиваш Азовского моря (на востоке). В давние времена ров заполнялся водой, что позволяло заходить в него небольшим судам.
Ныне Перекопские укрепления, разрушенные временем и множеством войн, выглядят не столь неприступными, как прежде, но их масштабы поражают воображение и по сей день. С частью этих укреплений - крепостью Перекоп (Ор-Капу, Ферх Кермен) - можно ознакомиться чуть севернее города Армянск (выезд в сторону Чаплинка - Новая Каховка).
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал і фортеця Перекоп (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Панорама 360°.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Панорама 360°.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Panorama 360°.
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал і фортеця Перекоп (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Фрагмент попередньої панорами.
Наочна ілюстрація масштабів споруди: людина на дні Перекопського рову.
Ширина Перекопського валу в основі становить понад 15 метрів, висота від дна рову - 18-20 метрів. До валу прилягає рів шириною 20 метрів і глибиною 10 метрів.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Фрагмент предыдущей панорамы.
Наглядная иллюстрация масштабов сооружения: человек на дне Перекопского рва.
Ширина Перекопского вала в основе составляет свыше 15 метров, высота от дна рва - 18-20 метров. К валу прилегает ров шириной 20 метров и глубиной 10 метров.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E).
Наочна ілюстрація масштабів споруди: людина на дні Перекопського рову.
Ширина Перекопського валу в основі становить понад 15 метрів, висота від дна рову - 18-20 метрів. До валу прилягає рів шириною 20 метрів і глибиною 10 метрів.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E). Фрагмент предыдущей панорамы.
Наглядная иллюстрация масштабов сооружения: человек на дне Перекопского рва.
Ширина Перекопского вала в основе составляет свыше 15 метров, высота от дна рва - 18-20 метров. К валу прилегает ров шириной 20 метров и глубиной 10 метров.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'47.75"N, 33°41'22.63"E).
Наразі немає вірогідних наукових даних про те, хто й коли збудував стародавній Перекопский вал.
Є дві основні версії щодо часу походження цієї споруди.
За однією з них, вал спорудили кіммерійці за кілька століть до нашої ери з метою захисту від експансії скіфів.
У V столітті до н.е. про рів з валом у Криму згадував Геродот, але за цим джерелом
дуже складно точно локалізувати місцевість, на якій він був розташований.
За іншою версією, Перекопський вал зобов'язаний своїм існуванням скіфам, які
у ІІ столітті до н.е. за царів Скилурі та Полаці мали сильну державу.
У середині ХV століття було утворено Кримське ханство, що входило до складу Османської імперії. Тоді, при ханові Менґлі Ґераї, в Криму та на прилеглих територіях розгорнулося будівництво нових та реконструкція старих оборонних споруд. Ці масштабні роботи торкнулися і Перекопського валу. Саме тоді було споруджено башти, а насип валу було обличковано каменем. Також у центральній частині валу було зведено фортецю, яку турки назвали Ор-Капу («ворота у валу з ровом»). Вал і фортецю охороняв турецько-татарський гарнізон, чисельність якого сягала півтори тисячі чоловік. Це був ключовий укріплений пункт Османської імперії в Криму. З того часу за Перекопським валом закріпилася ще одна назва - Турецький вал.
При ханові Сахіб-Герії (1501-1551) тут було зведено 17 башт, поглиблено рів.
Сейчас нет достоверных научных данных о том, кто и когда построил древний Перекопский вал. Имеются две основные версии относительно времени происхождения этого сооружения. По одной из них, вал построили киммерийцы за несколько веков до нашей эры с целью защиты от экспансии скифов. В V веке до н.э. о рве с валом в Крыму упоминал Геродот, но по этому источнику очень сложно точно локализовать местность, на которой он был расположен. По другой версии, Перекопский вал обязан своим существованием скифам, которые во ІІ веке до н.э. при царях Скилуре и Палаке имели сильное государство.
В середине ХV века было образовано Крымское ханство, которое входило в состав Османской империи. Тогда, при хане Менгли Герае, в Крыму и на прилегающих территориях развернулось строительство новых и реконструкция старых оборонных сооружений. Эти масштабные работы коснулись и Перекопского вала. Именно тогда были построены башни, а насыпь вала была облицована камнем. Также в центральной части вала была возведена крепость, которую турки назвали Ор-Капу («ворота в валу с рвом»). Вал и крепость охранял турецко-татарский гарнизон, численность которого достигала полутора тысяч человек. Это был ключевой укрепленный пункт Османской империи в Крыму. С того времени за Перекопским валом закрепилось еще одно название - Турецкий вал.
При хане Сахиб-Герае (1501-1551) здесь было возведено 17 башен, углублен ров.
У середині ХV століття було утворено Кримське ханство, що входило до складу Османської імперії. Тоді, при ханові Менґлі Ґераї, в Криму та на прилеглих територіях розгорнулося будівництво нових та реконструкція старих оборонних споруд. Ці масштабні роботи торкнулися і Перекопського валу. Саме тоді було споруджено башти, а насип валу було обличковано каменем. Також у центральній частині валу було зведено фортецю, яку турки назвали Ор-Капу («ворота у валу з ровом»). Вал і фортецю охороняв турецько-татарський гарнізон, чисельність якого сягала півтори тисячі чоловік. Це був ключовий укріплений пункт Османської імперії в Криму. З того часу за Перекопським валом закріпилася ще одна назва - Турецький вал.
При ханові Сахіб-Герії (1501-1551) тут було зведено 17 башт, поглиблено рів.
Сейчас нет достоверных научных данных о том, кто и когда построил древний Перекопский вал. Имеются две основные версии относительно времени происхождения этого сооружения. По одной из них, вал построили киммерийцы за несколько веков до нашей эры с целью защиты от экспансии скифов. В V веке до н.э. о рве с валом в Крыму упоминал Геродот, но по этому источнику очень сложно точно локализовать местность, на которой он был расположен. По другой версии, Перекопский вал обязан своим существованием скифам, которые во ІІ веке до н.э. при царях Скилуре и Палаке имели сильное государство.
В середине ХV века было образовано Крымское ханство, которое входило в состав Османской империи. Тогда, при хане Менгли Герае, в Крыму и на прилегающих территориях развернулось строительство новых и реконструкция старых оборонных сооружений. Эти масштабные работы коснулись и Перекопского вала. Именно тогда были построены башни, а насыпь вала была облицована камнем. Также в центральной части вала была возведена крепость, которую турки назвали Ор-Капу («ворота в валу с рвом»). Вал и крепость охранял турецко-татарский гарнизон, численность которого достигала полутора тысяч человек. Это был ключевой укрепленный пункт Османской империи в Крыму. С того времени за Перекопским валом закрепилось еще одно название - Турецкий вал.
При хане Сахиб-Герае (1501-1551) здесь было возведено 17 башен, углублен ров.
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал і фортеця Перекоп (46°08'45.34"N, 33°41'21.78"E). Панорама ~270°.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'45.34"N, 33°41'21.78"E). Панорама ~270°.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'45.34"N, 33°41'21.78"E). Panorama ~270°.
Втім, укріплення Ор-Капу не були неприступними: Перекоп неодноразово здобували запорізькі козаки.
У 1576 році кошовий отаман Федір Богданко вночі переправив частину козацької кінноти убрід і вплав через Сиваш.
Цей «десант» здобув перші ворота та впустив основні сили козаків,
які негайно узяли з боєм Перекоп і перетворили там все на прах і попіл.
У 1608 році запорожці, попри гарматний вогонь і відчайдушний опір 1400 яничар,
захопили ворожі гармати, пробили укріплення та увірвалися до фортеці.
Одним з найважливіших результатів того взяття Перекопу було визволення з неволі багатьох християн.
У 1736 році Ор-Капу здобули російські війська (знову ж - разом з українськими козаками), та невдовзі вони залишили Крим та Перекоп. Лише в липні 1771 року російські війська під командуванням генерал-аншефа В. М. Долгорукова остаточно оволоділи фортецею.
До 30-х років ХІХ століття фортеця втратила своє військово-стратегічне значення. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття надземна частина кам'яного обличковування грунтових ровів, валів і бастіонів було розібрано.
Впрочем, укрепления Ор-Капу не были неприступными: Перекоп неоднократно брали запорожские казаки. В 1576 году кошевой атаман Федор Богданко ночью переправил часть казацкой конницы вброд и вплавь через Сиваш. Этот «десант» захватил первые ворота и впустил основные силы казаков, которые немедленно взяли с боем Перекоп и превратили там все в прах и пепел. В 1608 году запорожцы, невзирая на пушечный огонь и отчаянное сопротивление 1400 янычар, захватили вражеские пушки, пробили укрепление и ворвались в крепость. Одним из важнейших результатов того взятия Перекопа было освобождение из неволи многих христиан.
В 1736 году Ор-Капу взяли российские войска (опять же - совместно с украинскими казаками), но вскоре они покинули Крым и Перекоп. Лишь в июле 1771 года российские войска под командованием генерал-аншефа В. М. Долгорукова окончательно завладели крепостью.
К 30-м годам ХІХ века крепость утратила свое военно-стратегическое значение. В конце ХІХ - начале ХХ века надземная часть каменной облицовки грунтовых рвов, валов и бастионов была разобрана.
У 1736 році Ор-Капу здобули російські війська (знову ж - разом з українськими козаками), та невдовзі вони залишили Крим та Перекоп. Лише в липні 1771 року російські війська під командуванням генерал-аншефа В. М. Долгорукова остаточно оволоділи фортецею.
До 30-х років ХІХ століття фортеця втратила своє військово-стратегічне значення. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття надземна частина кам'яного обличковування грунтових ровів, валів і бастіонів було розібрано.
Впрочем, укрепления Ор-Капу не были неприступными: Перекоп неоднократно брали запорожские казаки. В 1576 году кошевой атаман Федор Богданко ночью переправил часть казацкой конницы вброд и вплавь через Сиваш. Этот «десант» захватил первые ворота и впустил основные силы казаков, которые немедленно взяли с боем Перекоп и превратили там все в прах и пепел. В 1608 году запорожцы, невзирая на пушечный огонь и отчаянное сопротивление 1400 янычар, захватили вражеские пушки, пробили укрепление и ворвались в крепость. Одним из важнейших результатов того взятия Перекопа было освобождение из неволи многих христиан.
В 1736 году Ор-Капу взяли российские войска (опять же - совместно с украинскими казаками), но вскоре они покинули Крым и Перекоп. Лишь в июле 1771 года российские войска под командованием генерал-аншефа В. М. Долгорукова окончательно завладели крепостью.
К 30-м годам ХІХ века крепость утратила свое военно-стратегическое значение. В конце ХІХ - начале ХХ века надземная часть каменной облицовки грунтовых рвов, валов и бастионов была разобрана.
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал і фортеця Перекоп (46°08'46.29"N, 33°41'20.70"E). Панорама 360°.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'46.29"N, 33°41'20.70"E). Панорама 360°.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'46.29"N, 33°41'20.70"E). Panorama 360°.
У ХХ столітті Перекопський вал неодноразово опинявся в центрі значущих історичних подій,
деякі з яких широко відомі, а інші старанно замовчувалися з ідеологічних міркувань.
Так само «вибіркові» й пам'ятники, які встановлено на місці цих подій.
У квітні 1918 року було створено Кримську групу Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, що отримала таємний наказ уряду УНР - випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. Цей наказ було виконано: українські війська форсували Сиваш і захопили Джанкой (22 квітня) і Сімферополь (24 квітня).
У роки Громадянської війни 1918-1921 років, перекопські укріплення стали останнім оплотом для Білої армії генерала П. М. Врангеля. За офіційною радянською версією в листопаді 1920 року ці укріплення штурмом здобула Червона армія під командуванням М. В. Фрунзе. При цьому старанно замовчувалося, що вирішальну роль у здобутті Перекопу та падінні всього «білого Криму» зіграла Революційна повстанська армія України («махновці», «армія батьки Махна» - Нестора Івановича Махно).
2 листопада 1920 року Махно в черговий раз підписав угоду з командуванням Червоної Армії. В результаті цієї угоди було створено особливу Кримську групу військ Ради Революційних Повстанців України (махновців) під загальним командуванням Семена Каретника (Каретникова), яку було відправлено в район Перекопу.
8-го листопада кавалерійська бригада повстанців (3 тис. вершників) і кулеметний полк на тачанках (450 кулеметних тачанок) під шквальним вогнем білих форсували по дну Сиваш і вийшли на Литовський півострів у тил перекопських укріплень Врангеля. 9-го листопада Кримська група Каретника розгромила п'ятитисячний кавалерійський корпус генерала Барбовича під Юшунью та Карповою Балкою, що обумовило успіх всієї Кримської операції. Увірвавшись до Криму, Семен Каретник спрямував всі свої частини на Сімферополь, який було взято ними до середини листопада. Загони махновців брали участь у здобутті Євпаторії, Севастополя, Керчі, Ялти. Докладнішу розповідь про ці події наведено окремою сторінкою.
Само місто Перекоп в результаті штурму зазнало таких сильних руйнацій, що було стерте з лиця землі. Згодом поряд виникло село Перекоп, назване на згадку про зруйноване місто.
В ХХ веке Перекопский вал еще не раз оказывался в центре значимых исторических событий, некоторые из которых широко известны, а другие старательно замалчивались по идеологическим причинам. Также «избирательны» и памятники, установленные на месте этих событий.
В апреле 1918 года была создана Крымская группа Армии УНР под командованием полковника Петра Болбочана, получившая тайный приказ правительства УНР - опережая немецкие войска, захватить Крым. Этот приказ был выполнен: украинские войска форсировали Сиваш и захватили Джанкой (22 апреля) и Симферополь (24 апреля).
В годы Гражданской войны 1918-1921 годов, перекопские укрепления стали последним оплотом для Белой армии генерала П. Н. Врангеля. По официальной советской версии в ноябре 1920 года эти укрепления штурмом взяла Красная армия под командованием М. В. Фрунзе. При этом старательно замалчивалось, что решающую роль во взятии Перекопа и падении всего «белого Крыма» сыграла Революционная повстанческая армия Украины («махновцы», «армия батьки Махно» - Нестора Ивановича Махно).
2 ноября 1920 года Махно в очередной раз подписал соглашение с командованием Красной Армии. В результате этого соглашения была создана особая Крымская группа войск Совета Революционных Повстанцев Украины (махновцев) под общим командованием Семёна Каретника (Каретникова), которая была отправлена в район Перекопа.
8-го ноября кавалерийская бригада повстанцев (3 тыс. всадников) и пулеметный полк на тачанках (450 пулеметных тачанок) под шквальным огнем белых форсировали по дну Сиваш и вышли на Литовский полуостров в тыл перекопских укреплений Врангеля. 9-го ноября Крымская группа Каретника разгромила пятитысячный кавалерийский корпус генерала Барбовича под Юшунью и Карповой Балкой, что предрешило успех всей Крымской операции. Ворвавшись в Крым, Семен Каретник двинул все свои части прямо на Симферополь, который был взят ими к середине ноября. Отряды махновцев участвовали во взятии Евпатории, Севастополя, Керчи, Ялты. Более подробный рассказ об этих событиях приведен на отдельной странице.
Сам город Перекоп в результате штурма подвергся настолько сильным разрушениям, что был стёрт с лица земли. Впоследствии рядом возникло село Перекоп, названное в память о разрушенном городе.
У квітні 1918 року було створено Кримську групу Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, що отримала таємний наказ уряду УНР - випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. Цей наказ було виконано: українські війська форсували Сиваш і захопили Джанкой (22 квітня) і Сімферополь (24 квітня).
У роки Громадянської війни 1918-1921 років, перекопські укріплення стали останнім оплотом для Білої армії генерала П. М. Врангеля. За офіційною радянською версією в листопаді 1920 року ці укріплення штурмом здобула Червона армія під командуванням М. В. Фрунзе. При цьому старанно замовчувалося, що вирішальну роль у здобутті Перекопу та падінні всього «білого Криму» зіграла Революційна повстанська армія України («махновці», «армія батьки Махна» - Нестора Івановича Махно).
2 листопада 1920 року Махно в черговий раз підписав угоду з командуванням Червоної Армії. В результаті цієї угоди було створено особливу Кримську групу військ Ради Революційних Повстанців України (махновців) під загальним командуванням Семена Каретника (Каретникова), яку було відправлено в район Перекопу.
8-го листопада кавалерійська бригада повстанців (3 тис. вершників) і кулеметний полк на тачанках (450 кулеметних тачанок) під шквальним вогнем білих форсували по дну Сиваш і вийшли на Литовський півострів у тил перекопських укріплень Врангеля. 9-го листопада Кримська група Каретника розгромила п'ятитисячний кавалерійський корпус генерала Барбовича під Юшунью та Карповою Балкою, що обумовило успіх всієї Кримської операції. Увірвавшись до Криму, Семен Каретник спрямував всі свої частини на Сімферополь, який було взято ними до середини листопада. Загони махновців брали участь у здобутті Євпаторії, Севастополя, Керчі, Ялти. Докладнішу розповідь про ці події наведено окремою сторінкою.
Само місто Перекоп в результаті штурму зазнало таких сильних руйнацій, що було стерте з лиця землі. Згодом поряд виникло село Перекоп, назване на згадку про зруйноване місто.
В ХХ веке Перекопский вал еще не раз оказывался в центре значимых исторических событий, некоторые из которых широко известны, а другие старательно замалчивались по идеологическим причинам. Также «избирательны» и памятники, установленные на месте этих событий.
В апреле 1918 года была создана Крымская группа Армии УНР под командованием полковника Петра Болбочана, получившая тайный приказ правительства УНР - опережая немецкие войска, захватить Крым. Этот приказ был выполнен: украинские войска форсировали Сиваш и захватили Джанкой (22 апреля) и Симферополь (24 апреля).
В годы Гражданской войны 1918-1921 годов, перекопские укрепления стали последним оплотом для Белой армии генерала П. Н. Врангеля. По официальной советской версии в ноябре 1920 года эти укрепления штурмом взяла Красная армия под командованием М. В. Фрунзе. При этом старательно замалчивалось, что решающую роль во взятии Перекопа и падении всего «белого Крыма» сыграла Революционная повстанческая армия Украины («махновцы», «армия батьки Махно» - Нестора Ивановича Махно).
2 ноября 1920 года Махно в очередной раз подписал соглашение с командованием Красной Армии. В результате этого соглашения была создана особая Крымская группа войск Совета Революционных Повстанцев Украины (махновцев) под общим командованием Семёна Каретника (Каретникова), которая была отправлена в район Перекопа.
8-го ноября кавалерийская бригада повстанцев (3 тыс. всадников) и пулеметный полк на тачанках (450 пулеметных тачанок) под шквальным огнем белых форсировали по дну Сиваш и вышли на Литовский полуостров в тыл перекопских укреплений Врангеля. 9-го ноября Крымская группа Каретника разгромила пятитысячный кавалерийский корпус генерала Барбовича под Юшунью и Карповой Балкой, что предрешило успех всей Крымской операции. Ворвавшись в Крым, Семен Каретник двинул все свои части прямо на Симферополь, который был взят ими к середине ноября. Отряды махновцев участвовали во взятии Евпатории, Севастополя, Керчи, Ялты. Более подробный рассказ об этих событиях приведен на отдельной странице.
Сам город Перекоп в результате штурма подвергся настолько сильным разрушениям, что был стёрт с лица земли. Впоследствии рядом возникло село Перекоп, названное в память о разрушенном городе.
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал і фортеця Перекоп (46°08'47.96"N, 33°41'19.58"E). Панорама 360°.
Перекопский вал и крепость Перекоп (46°08'47.96"N, 33°41'19.58"E). Панорама 360°.
Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi) (46°08'47.96"N, 33°41'19.58"E). Panorama 360°.
Фото вересня 2012 року.
Меморіал «Визволителям Криму» (46°08'44.40"N, 33°41'26.55"E).
Відкрито 5 жовтня 2001 року. Тут перепоховано останки радянських бійців, що тримали оборону 1941 року та наступали у 1943 і 1944 роках. На території меморіального комплексу розташовано 119 одиночних поховань і встановлено пам'ятник у формі хреста з Вічним вогнем.
В ході Другої світової війни Перекоп знову став місцем запеклих битв. У центральній частині валу за 100 метрів від залізниці над братською могилою встановлено пам'ятник радянським воїнам - учасникам штурму перекопських укріплень 8 квітня 1944 року. На цьому пам'ятнику - чотири меморіальні дошки з іменами загиблих воїнів.
Мемориал «Освободителям Крыма» (46°08'44.40"N, 33°41'26.55"E).
Открыт 5 октября 2001 года. Здесь перезахоронены останки советских бойцов, державших оборону в 1941 году и наступавших в 1943 и 1944 годах. На территории мемориального комплекса расположено 119 одиночных захоронений и установлен памятник в форме креста с Вечным огнём.
В ходе Второй мировой войны Перекоп вновь стал местом ожесточённых сражений. В центральной части вала в 100 метрах от железной дороги над братской могилой установлен памятник советским воинам - участникам штурма перекопских укреплений 8 апреля 1944 года. На этом памятнике - четыре мемориальные доски с именами погибших воинов.
Відкрито 5 жовтня 2001 року. Тут перепоховано останки радянських бійців, що тримали оборону 1941 року та наступали у 1943 і 1944 роках. На території меморіального комплексу розташовано 119 одиночних поховань і встановлено пам'ятник у формі хреста з Вічним вогнем.
В ході Другої світової війни Перекоп знову став місцем запеклих битв. У центральній частині валу за 100 метрів від залізниці над братською могилою встановлено пам'ятник радянським воїнам - учасникам штурму перекопських укріплень 8 квітня 1944 року. На цьому пам'ятнику - чотири меморіальні дошки з іменами загиблих воїнів.
Мемориал «Освободителям Крыма» (46°08'44.40"N, 33°41'26.55"E).
Открыт 5 октября 2001 года. Здесь перезахоронены останки советских бойцов, державших оборону в 1941 году и наступавших в 1943 и 1944 годах. На территории мемориального комплекса расположено 119 одиночных захоронений и установлен памятник в форме креста с Вечным огнём.
В ходе Второй мировой войны Перекоп вновь стал местом ожесточённых сражений. В центральной части вала в 100 метрах от железной дороги над братской могилой установлен памятник советским воинам - участникам штурма перекопских укреплений 8 апреля 1944 года. На этом памятнике - четыре мемориальные доски с именами погибших воинов.
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Стела «60 років Збройним силам СРСР» (46°08'51.04"N, 33°41'13.00"E).
Символізує три штурми Перекопу радянськими військами: у листопаді 1920 року, в листопаді 1943 року і в квітні 1944 року. Розташована за 5 км на північ від міста Армянськ у Каховського шосе, поряд з Перекопським валом. Стела «60 лет Вооруженным силам СССР» (46°08'51.04"N, 33°41'13.00"E). Символизирует три штурма Перекопа советскими войсками: в ноябре 1920 года, в ноябре 1943 года и в апреле 1944 года. Расположена в 5 км к северу от города Армянск у Каховского шоссе, рядом с Перекопским валом. |
Фото вересня 2012 року. |
Перекопський вал і фортеця Перекоп
(вид від стели «60 років Збройним силам СРСР»).
Панорама ~90°. Перекопский вал и крепость Перекоп (вид от стелы «60 лет Вооруженным силам СССР»). Панорама ~90°. Crimea. Perekop fortress (Tafgros, Fortress Or Qapi). Panorama ~90°. |
Фото вересня 2012 року.
Перекопський вал, вид з Каховського шосе (46°08'50.93"N, 33°41'12.12"E).
Сьогодні Перекопський перешийок залишається основною транспортною магістраллю між Кримським півостровом і материковою Україною. Через нього проходить один з головних автошляхів Криму (Херсон-Сімферополь), гілка залізниці Джанкой-Херсон, численні лінії електропередач, а також головне русло Північно-Кримського каналу, що за рахунок дніпровської води забезпечує 85% загального обсягу водоспоживання Криму.
Перекопский вал, вид с Каховского шоссе (46°08'50.93"N, 33°41'12.12"E).
Сегодня Перекопский перешеек остается основной транспортной магистралью между Крымским полуостровом и материковой Украиной. Через него проходит одна из основных автодорог Крыма (Херсон-Симферополь), ветка железной дороги Джанкой-Херсон, многочисленные линии электропередач, а также главное русло Северо-Крымского канала, обеспечивающего за счёт днепровской воды 85% общего объема водопотребления Крыма.
Crimea. Perekop (Or Qapi).
Сьогодні Перекопський перешийок залишається основною транспортною магістраллю між Кримським півостровом і материковою Україною. Через нього проходить один з головних автошляхів Криму (Херсон-Сімферополь), гілка залізниці Джанкой-Херсон, численні лінії електропередач, а також головне русло Північно-Кримського каналу, що за рахунок дніпровської води забезпечує 85% загального обсягу водоспоживання Криму.
Перекопский вал, вид с Каховского шоссе (46°08'50.93"N, 33°41'12.12"E).
Сегодня Перекопский перешеек остается основной транспортной магистралью между Крымским полуостровом и материковой Украиной. Через него проходит одна из основных автодорог Крыма (Херсон-Симферополь), ветка железной дороги Джанкой-Херсон, многочисленные линии электропередач, а также главное русло Северо-Крымского канала, обеспечивающего за счёт днепровской воды 85% общего объема водопотребления Крыма.
Crimea. Perekop (Or Qapi).
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Щотижневик «Первая крымская» №79, 24-30.06.2005, стаття «Кримська пастка для махновця Каретника», Сергій Ченник.
# Офіційний сайт міста Армянськ, сторінка «Пам'ятники міста».
# Щотижневик «Первая крымская» №79, 24-30.06.2005, стаття «Кримська пастка для махновця Каретника», Сергій Ченник.
# Офіційний сайт міста Армянськ, сторінка «Пам'ятники міста».
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"