|
Краєвид Ялти, що відкривається з автодороги Севастополь-Ялта.
Пейзаж Ялти, открывающийся с автодороги Севастополь-Ялта. |
Ялта - найпопулярніший курорт України, центр Південного Берега Криму.
Назва міста походить від грецького «Ялос» - берег. Ялта виникла в VI столітті як грецька колонія. 1837 року вона набула статусу міста й поступово перетворилася на курортну зону. Міські пляжі вкриті галькою.
Адміністративно до складу «Великої Ялти» входять всі прибережні селища та міста від
Гурзуфа до
Фороса.
Населення Великої Ялти - близько 150 тис. чоловік.
Місто затишно розташувалося в центральній частині Південного Берега. Відстань від Сімферополя по шосе - 85 км. Напівколо красивих гірських масивів, порослих лісом, немов величезними долонями, надійно оберігають Ялту від холодних північних вітрів. Завдяки таким унікальним природним умовам у місті та на його околицях утворився мікроклімат, подібний до відомих середземноморських курортів Італії, Франції і Іспанії; тут ростуть і гарно себе почувають навіть пальми. Через це Ялта - унікальний куточок Криму, єдиний, де такі сприятливі лікувально-профілактичні дії природи на організм людини. Живописні околиці Ялти нікого не можуть залишити байдужим. Прогулянки, екскурсії, подорожі по околицях міста справляють незабутні враження. Чудові природні умови, неповторна краса ландшафтів, безліч визначних пам'яток зробили Велику Ялту відомим світовим курортом і туристичним центром. Тут функціонує близько 170 здравниць і десяток турфірм. Ялта знаменита також підприємствами виноробства, що виробляють чудові вина.
Проте, особисто мені відпочинок безпосередньо в Ялті не до душі: занадто людно, галасно, метушливо...
Ялта - самый популярный курорт Украины, центр Южного Берега Крыма. Название города происходит от греческого «Ялос» - берег. Ялта возникла в VI веке как греческая колония. В 1837 году она приобрела статус города и постепенно превратилась в курортную зону. Городские пляжи покрыты галькой. Административно в состав «Большой Ялты» входят все прибрежные посёлки и города от Гурзуфа до Фороса. Население Большой Ялты - около 150 тыс. человек.
Город уютно расположился в центральной части Южного Берега. Расстояние от Симферополя по шоссе - 85 км. Полукружье красивых горных массивов, покрытых лесом, словно огромными ладонями, надежно оберегают Ялту от холодных северных ветров. Благодаря таким уникальным природным условиям в городе и на его околицах образовался микроклимат, подобный известным средиземноморским курортам Италии, Франции и Испании; здесь растут и хорошо себя чувствуют даже пальмы. В силу этого, Ялта - уникальный уголок Крыма, единственный, где так благоприятны лечебно-профилактические воздействия природы на организм человека. Живописные окрестности Ялты никого не могут оставить равнодушным. Прогулки, экскурсии, путешествия по окрестностям города производят неизгладимые впечатления. Прекрасные природные условия, неповторимая красота ландшафтов, множество достопримечательностей сделали Большую Ялту известным мировым курортом и туристическим центром. Здесь функционирует около 170 здравниц и десятки турфирм. Ялта знаменита также предприятиями виноделия, производящими прекрасные вина.
Однако, лично мне отдых непосредственно в Ялте не по душе: слишком людно, шумно, суетливо...
Місто затишно розташувалося в центральній частині Південного Берега. Відстань від Сімферополя по шосе - 85 км. Напівколо красивих гірських масивів, порослих лісом, немов величезними долонями, надійно оберігають Ялту від холодних північних вітрів. Завдяки таким унікальним природним умовам у місті та на його околицях утворився мікроклімат, подібний до відомих середземноморських курортів Італії, Франції і Іспанії; тут ростуть і гарно себе почувають навіть пальми. Через це Ялта - унікальний куточок Криму, єдиний, де такі сприятливі лікувально-профілактичні дії природи на організм людини. Живописні околиці Ялти нікого не можуть залишити байдужим. Прогулянки, екскурсії, подорожі по околицях міста справляють незабутні враження. Чудові природні умови, неповторна краса ландшафтів, безліч визначних пам'яток зробили Велику Ялту відомим світовим курортом і туристичним центром. Тут функціонує близько 170 здравниць і десяток турфірм. Ялта знаменита також підприємствами виноробства, що виробляють чудові вина.
Проте, особисто мені відпочинок безпосередньо в Ялті не до душі: занадто людно, галасно, метушливо...
Ялта - самый популярный курорт Украины, центр Южного Берега Крыма. Название города происходит от греческого «Ялос» - берег. Ялта возникла в VI веке как греческая колония. В 1837 году она приобрела статус города и постепенно превратилась в курортную зону. Городские пляжи покрыты галькой. Административно в состав «Большой Ялты» входят все прибрежные посёлки и города от Гурзуфа до Фороса. Население Большой Ялты - около 150 тыс. человек.
Город уютно расположился в центральной части Южного Берега. Расстояние от Симферополя по шоссе - 85 км. Полукружье красивых горных массивов, покрытых лесом, словно огромными ладонями, надежно оберегают Ялту от холодных северных ветров. Благодаря таким уникальным природным условиям в городе и на его околицах образовался микроклимат, подобный известным средиземноморским курортам Италии, Франции и Испании; здесь растут и хорошо себя чувствуют даже пальмы. В силу этого, Ялта - уникальный уголок Крыма, единственный, где так благоприятны лечебно-профилактические воздействия природы на организм человека. Живописные окрестности Ялты никого не могут оставить равнодушным. Прогулки, экскурсии, путешествия по окрестностям города производят неизгладимые впечатления. Прекрасные природные условия, неповторимая красота ландшафтов, множество достопримечательностей сделали Большую Ялту известным мировым курортом и туристическим центром. Здесь функционирует около 170 здравниц и десятки турфирм. Ялта знаменита также предприятиями виноделия, производящими прекрасные вина.
Однако, лично мне отдых непосредственно в Ялте не по душе: слишком людно, шумно, суетливо...
Знак «Ялта» на автодорозі Севастополь-Ялта.
Знак «Ялта» на автодороге Севастополь-Ялта.
Знак «Ялта» на автодороге Севастополь-Ялта.
|
Краєвид Ялти, вид з моря ввечері.
Пейзаж Ялти, вид с моря вечером. |
|
|
Ялта: морський порт, вдалині - готель «Ялта».
Ялта: морской порт, вдали - гостиница «Ялта». |
|
У Ялтинському морському порту.
В Ялтинском морском порту. |
|
У Ялтинському морському порту ввечері.
В Ялтинском морском порту вечером. |
Пам'ятник кримським татарам, що загинули при виселенні та померли на чужині.
Памятник крымским татарам погибшим при выселении и умершим на чужбине.
Памятник крымским татарам погибшим при выселении и умершим на чужбине.
На Ялтинській набережній біля комплексу «Ювілейний» ввечері.
На Ялтинской набережной возле комплекса «Юбилейный» вечером.
На Ялтинской набережной возле комплекса «Юбилейный» вечером.
|
|
|
|
|
Жартівливі пам'ятники на «Алеї гумористів» у Ялті біля комплексу «Ювілейний» (автор усіх монументів Ігор Лисенко):
«Мікрофон Йосипа Кобзона», «Жилетка Аркадія Арканова», «Портфель Михайла Жванецького» та «Люлька Олександра Ширвіндта».
«Мікрофон Йосипа Кобзона», «Жилетка Аркадія Арканова», «Портфель Михайла Жванецького» та «Люлька Олександра Ширвіндта».
Шуточные памятники на «Аллее юмористов» в Ялте возле комплекса «Юбилейный» (автор всех монументьв Игорь Лысенко):
«Микрофон Иосифа Кобзона», «Жилетка Аркадия Арканова», «Портфель Михаила Жванецкого» и «Трубка Александра Ширвиндта».
«Микрофон Иосифа Кобзона», «Жилетка Аркадия Арканова», «Портфель Михаила Жванецкого» и «Трубка Александра Ширвиндта».
Пам'ятник М. Горькому в Приморському Парку.
Памятник М. Горькому в Приморском Парке.
Памятник М. Горькому в Приморском Парке.
Пам'ятник А. П. Чехову в Приморському Парку.
Памятник А. П. Чехову в Приморском Парке.
Yalta. A.P.Chehov monument.
Памятник А. П. Чехову в Приморском Парке.
Yalta. A.P.Chehov monument.
|
|
Колонада Приморського Парку, вид із парку та з боку вулиці Комунарів.
Колоннада Приморского Парка, вид из парка и со стороны улицы Коммунаров. Yalta. Seaside Park. Colonnade. |
Колишній палац еміра Бухарського (вул. Володарського).
Бывший дворец эмира Бухарского (ул. Володарского).
Бывший дворец эмира Бухарского (ул. Володарского).
Ресторан на Ялтинській набережній.
Ресторан на Ялтинской набережной.
Ресторан на Ялтинской набережной.
|
|
Будинок, у якому в 1901-1916 рр. жив видатний вірменський композитор Олександр Спендіаров (вул. Катерининська).
Дом, в котором в 1901-1916 гг. жил великий армянский композитор Александр Спендиаров (ул. Екатерининская). |
Пам'ятник Лесі Українці (вул. Катерининська).
Памятник Лесе Украинке (ул. Екатерининская).
Памятник Лесе Украинке (ул. Екатерининская).
Церква Святої Марії (вул. Чехова).
Церковь Святой Марии (ул. Чехова).
Церковь Святой Марии (ул. Чехова).
Водограй на Ялтинській набережній.
Фонтан на Ялтинской набережной.
Fountain on the sea shore in Yalta.
Фонтан на Ялтинской набережной.
Fountain on the sea shore in Yalta.
Скульптурна композиція «Антон Чехов та дама із собачкою» на Ялтинській набережній -
дарунок Міжнародного телекинофорума «Разом» місту Ялта з нагоди 100-річчя від часу смерті великого письменника. Скульптори: Г. А. Паршин і Ф. Г. Паршин; архітектор Ю. А. Іванченко, 2004 рік.
Скульптурная композиция «Антон Чехов и дама с собачкой» на Ялтинской набережной -
дар Международного телекинофорума «Вместе» городу Ялта в связи со 100-летием со дня смерти великого писателя. Скульпторы: Г. А. Паршин и Ф. Г. Паршин; архитектор Ю. А. Иванченко, 2004 год.
дарунок Міжнародного телекинофорума «Разом» місту Ялта з нагоди 100-річчя від часу смерті великого письменника. Скульптори: Г. А. Паршин і Ф. Г. Паршин; архітектор Ю. А. Іванченко, 2004 рік.
Скульптурная композиция «Антон Чехов и дама с собачкой» на Ялтинской набережной -
дар Международного телекинофорума «Вместе» городу Ялта в связи со 100-летием со дня смерти великого писателя. Скульпторы: Г. А. Паршин и Ф. Г. Паршин; архитектор Ю. А. Иванченко, 2004 год.
Собор Олександра Невського.
Спорудження Ялтинського Собору Олександра Невського, який було урочисто освячено 1 грудня 1902 року, пов'язане з трагічною загибеллю російського Імператора Олександра II – «Визволителя». При Імператорові «Миротворцеві» Олександрові III по всій Росії будувалися собори на честь Св. князя Олександра Невського, який був небесним покровителем загиблого Імператора.
Проект храму затверджував особисто Олександр III. Глибоко релігійна людина, государ вибрав проект відомого в Криму архітектора П. К. Теребенева. Квадратний у плані, в два яруси, з п'ятьма куполами різної величини, з триярусною дзвіницею в одному об'ємі з храмом, з відкритими зовнішніми галереями, солідно міцний в нижній частині та легко спрямований догори у верхній, з великою кількістю характерного російського візерунку з малих архітектурних форм - порталів, пілястрів, декоративно оформлених ґанків, сердечок, кіотів - таким з'явився в цьому проекті майбутній храм, що дивно нагадував кращі московські храми XVII століття.
Собор Александра Невского.
Возведение Ялтинского Собора Александра Невского, торжественно освященного 1 декабря 1902 года, связано с трагической гибелью российского Императора Александра II – «Освободителя». При Императоре «Миротворце» Александре III по всей России строились соборы в честь Св. князя Александра Невского, который являлся небесным покровителем погибшего Императора.
Проект храма утверждал лично Александр III. Глубоко религиозный человек, государь выбрал проект известного в Крыму архитектора П. К. Теребенева. Квадратный в плане, в два яруса, с пятью куполами разной величины, с трехъярусной колокольней в одном объеме с храмом, с открытыми наружными галереями, солидно основательный в нижней части и легко устремленный ввысь в верхней, с обилием характерного русского узорочья из малых архитектурных форм - порталов, пилястров, декоративно оформленных крылец, сердечек, киотцев - таким предстал в этом проекте будущий храм, удивительно напоминавший лучшие московские храмы XVII века.
Спорудження Ялтинського Собору Олександра Невського, який було урочисто освячено 1 грудня 1902 року, пов'язане з трагічною загибеллю російського Імператора Олександра II – «Визволителя». При Імператорові «Миротворцеві» Олександрові III по всій Росії будувалися собори на честь Св. князя Олександра Невського, який був небесним покровителем загиблого Імператора.
Проект храму затверджував особисто Олександр III. Глибоко релігійна людина, государ вибрав проект відомого в Криму архітектора П. К. Теребенева. Квадратний у плані, в два яруси, з п'ятьма куполами різної величини, з триярусною дзвіницею в одному об'ємі з храмом, з відкритими зовнішніми галереями, солідно міцний в нижній частині та легко спрямований догори у верхній, з великою кількістю характерного російського візерунку з малих архітектурних форм - порталів, пілястрів, декоративно оформлених ґанків, сердечок, кіотів - таким з'явився в цьому проекті майбутній храм, що дивно нагадував кращі московські храми XVII століття.
Собор Александра Невского.
Возведение Ялтинского Собора Александра Невского, торжественно освященного 1 декабря 1902 года, связано с трагической гибелью российского Императора Александра II – «Освободителя». При Императоре «Миротворце» Александре III по всей России строились соборы в честь Св. князя Александра Невского, который являлся небесным покровителем погибшего Императора.
Проект храма утверждал лично Александр III. Глубоко религиозный человек, государь выбрал проект известного в Крыму архитектора П. К. Теребенева. Квадратный в плане, в два яруса, с пятью куполами разной величины, с трехъярусной колокольней в одном объеме с храмом, с открытыми наружными галереями, солидно основательный в нижней части и легко устремленный ввысь в верхней, с обилием характерного русского узорочья из малых архитектурных форм - порталов, пилястров, декоративно оформленных крылец, сердечек, киотцев - таким предстал в этом проекте будущий храм, удивительно напоминавший лучшие московские храмы XVII века.
Собор Олександра Невського, мозаїчний образ Св. Олександра Невського.
Планування будівельного майданчику під храм і загальне керівництво будівництвом безоплатно прийняв на себе відомий військовий інженер, будівельник Ялтинського молу, вчений А. Л. Бертье-Делагард. Нагляд за зведенням собору було доручено архітекторові Н. П. Краснову. Собор будувався в два поверхи, до його складу входять дві церкви: нижня церква в ім'я Св. Великомученика Артемія місткістю 600-700 чоловік, і верхня, головна, в ім'я Великого князя Олександра Невського місткістю 1000-1200 чоловік. На південно-східній стороні храму в гранітному кіоті з маківкою поміщено мозаїчний образ Св. Олександра Невського роботи венеціанського художника Антоніо Сальвіаті. У другому ярусі з боків центральної дзвіниці розміщено образи Св. Феодосія та Антонія. Над головним входом трикутний фронтон, в площині якого зображено Ісуса Христа. У храмі в двох кіотах встановлено образи Благовірного князя Олександра Невського та святителя Миколи. Кіоти виконано в копії, як їх зображено в архівних фотодокументах.
На освяченні в грудні 1902 року, при величезному скупченні народу брав участь сам Імператор Микола II разом із своїм почтом.
На цей час у соборі щодня здійснюються богослужіння. При храмі з 1995 року діє загальноосвітня школа, в якій навчаються близько 100 дітей.
Собор Александра Невского, мозаичный образ Св. Александра Невского.
Планировку строительной площадки под храм и общее руководство сооружением безвозмездно принял на себя известный военный инженер, строитель Ялтинского мола, ученый А. Л. Бертье-Делагард. Надзор за возведением собора был поручен архитектору Н. П. Краснову. Собор строился в два этажа и имеет в своем составе две церкви: нижнюю церковь во имя Св. Великомученика Артемия вместимостью 600-700 человек, и верхнюю, главную, во имя Великого князя Александра Невского вместимостью 1000-1200 человек. На юго-восточной стороне храма в гранитном киоте с луковицей помещен мозаичный образ Св. Александра Невского работы венецианского художника Антонио Сальвиати. Во втором ярусе по бокам центральной колокольни размещены образа Св. Феодосия и Антония. Над главным входом треугольный фронтон, в плоскости которого изображен Иисус Христос. В храме в двух киотах установлены образы Благоверного князя Александра Невского и святителя Николая. Киоты выполнены в копии, как они изображены в архивных фотодокументах.
На освящении в декабре 1902 года, при огромном стечении народа принимал участие сам Император Николай II вместе со своей свитой.
В настоящее время в соборе ежедневно совершаются богослужения. При храме с 1995 года действует общеобразовательная школа, в которой обучаются около 100 детей.
Планування будівельного майданчику під храм і загальне керівництво будівництвом безоплатно прийняв на себе відомий військовий інженер, будівельник Ялтинського молу, вчений А. Л. Бертье-Делагард. Нагляд за зведенням собору було доручено архітекторові Н. П. Краснову. Собор будувався в два поверхи, до його складу входять дві церкви: нижня церква в ім'я Св. Великомученика Артемія місткістю 600-700 чоловік, і верхня, головна, в ім'я Великого князя Олександра Невського місткістю 1000-1200 чоловік. На південно-східній стороні храму в гранітному кіоті з маківкою поміщено мозаїчний образ Св. Олександра Невського роботи венеціанського художника Антоніо Сальвіаті. У другому ярусі з боків центральної дзвіниці розміщено образи Св. Феодосія та Антонія. Над головним входом трикутний фронтон, в площині якого зображено Ісуса Христа. У храмі в двох кіотах встановлено образи Благовірного князя Олександра Невського та святителя Миколи. Кіоти виконано в копії, як їх зображено в архівних фотодокументах.
На освяченні в грудні 1902 року, при величезному скупченні народу брав участь сам Імператор Микола II разом із своїм почтом.
На цей час у соборі щодня здійснюються богослужіння. При храмі з 1995 року діє загальноосвітня школа, в якій навчаються близько 100 дітей.
Собор Александра Невского, мозаичный образ Св. Александра Невского.
Планировку строительной площадки под храм и общее руководство сооружением безвозмездно принял на себя известный военный инженер, строитель Ялтинского мола, ученый А. Л. Бертье-Делагард. Надзор за возведением собора был поручен архитектору Н. П. Краснову. Собор строился в два этажа и имеет в своем составе две церкви: нижнюю церковь во имя Св. Великомученика Артемия вместимостью 600-700 человек, и верхнюю, главную, во имя Великого князя Александра Невского вместимостью 1000-1200 человек. На юго-восточной стороне храма в гранитном киоте с луковицей помещен мозаичный образ Св. Александра Невского работы венецианского художника Антонио Сальвиати. Во втором ярусе по бокам центральной колокольни размещены образа Св. Феодосия и Антония. Над главным входом треугольный фронтон, в плоскости которого изображен Иисус Христос. В храме в двух киотах установлены образы Благоверного князя Александра Невского и святителя Николая. Киоты выполнены в копии, как они изображены в архивных фотодокументах.
На освящении в декабре 1902 года, при огромном стечении народа принимал участие сам Император Николай II вместе со своей свитой.
В настоящее время в соборе ежедневно совершаются богослужения. При храме с 1995 года действует общеобразовательная школа, в которой обучаются около 100 детей.
|
На Ялтинській набережній. Готель «Маріино».
На Ялтинской набережной. Отель «Мариино». The sea shore in Yalta. The hotel «Mariino». |
Стела містам-побратимам («пам'ятник Мачті») на головній площі Ялтинської набережної.
Стела городам-побратимам («памятник Мачте») на главной площади Ялтинской набережной.
Стела городам-побратимам («памятник Мачте») на главной площади Ялтинской набережной.
Водограй на Ялтинській набережній.
Фонтан на Ялтинской набережной.
Fountain on the sea shore in Yalta.
Фонтан на Ялтинской набережной.
Fountain on the sea shore in Yalta.
Пам'ятник В. І. Леніну на площі Леніна.
Памятник В. И. Ленину на площади Ленина.
Памятник В. И. Ленину на площади Ленина.
Каплиця святителя Миколая Чудотворця (при храмі св. Іоанна Златоуста).
Часовня святителя Николая Чудотворца (при храме св. Иоанна Златоуста).
Часовня святителя Николая Чудотворца (при храме св. Иоанна Златоуста).
|
|
Церква Іоанна Златоуста (?).
Церковь Иоанна Златоуста (?). St. John Chrysostom Church (?). |
|
|
Вулицями старої Ялти.
По улицам старой Ялты. |
|
|
Вулицями Ялти:
струмок між вулицями Московська і Київська та Радянська площа. По улицам Ялты: ручеек между улицами Московская и Киевская и Советская площадь. |
Ялта, Міськвиконком (пл. Радянська, 1).
Ялта, Горисполком (пл. Советская, 1).
Ялта, Горисполком (пл. Советская, 1).
Вулицями Ялти (вулиця Павленка?).
По улицам Ялты (улица Павленко?).
По улицам Ялты (улица Павленко?).
Вірменська церква Святої Ріпсиме в Ялті віддалено нагадує стародавній храм Ріпсиме (VII-XII ст.) в Ечміадзині.
Будівля, споруджена в 1909-1914 роках архітектором Г. Тер-Мікеловим за ескізами відомого художника Вардгеса Суренянца, стоїть на крутому гірському схилі. Певно, особливо слід сказати про те, як влаштовано парадний підхід до церкви - рішення це дуже дотепне.
На південному фасаді - з боку крутого схилу - зроблено в цокольному поверсі пишний удаваний вхід у вигляді широкої та глибокої арочної ніші.
До майданчика перед цим «входом» ведуть від воріт храму грандіозні сходи, що обсаджені з обох боків кипарисами.
Знизу бічний південний фасад будівлі здається головним: його імпозантній арці відповідає, підсилюючи ефект, відкрита галерея з аркадою на різьблених кам'яних колонах.
Піднімаючись сходами, ви бачите перед собою весь храм відразу - компактний, немов висічений із моноліту, увінчаний шестигранним з того ж каменя шатром на витонченому барабані.
Милуючись деталями будівлі, що поступово розкриваються перед поглядом, його майстерним різьбленням, мимоволі втрачаєш із виду арку удаваного входу. Але сходи позаду, і за поворотом ліворуч раптом помічаєш ще один марш сходів, що веде до справжнього входу, - на західній стороні церкви. Його строгий, скупо орнаментований портал на гладкому тлі стіни контрастує з багатою візерунчастістю бічних фасадів і верху, що прикрашений ефектною різьбленою дзвіницею. Урочистий портал вражає не прикрасами, а чистотою та ясністю стилю, гармонією простих декоративних членувань.
Цікаві та ретельно розроблені деталі споруди. Кожна з них - витвір мистецтва, розрахований не тільки на те, щоб збагатити фасад живописною грою світла і тіні, але і на тривале розглядання зблизька. Дивовижна майстерність художника-декоратора, досконалість обробки каменя прозирають у кожному квадратному метрі фасадів.
Екстер'єру храму не поступається його інтер'єр - хрестоподібний у плані неф, а також розписаний Суренянцем купол, що доповнюється мармуровим з інкрустаціями іконостасом.
Армянская церковь Святой Рипсиме в Ялте отдаленно напоминает древний храм Рипсиме (VII-XII вв.) в Эчмиадзине. Здание, построенное в 1909-1914 годах архитектором Г. Тер-Микеловым по эскизам известного художника Вардгеса Суренянца, стоит на крутом горном склоне. Пожалуй, особо следует сказать об устройстве парадного подхода к церкви - решение это очень остроумно. На южном фасаде - со стороны крутого склона - сделан в цокольном этаже богато украшенный ложный вход в виде широкой и глубокой арочной ниши. К площадке перед этим «входом» ведет от ворот храма грандиозная лестница, обсаженная с обеих сторон кипарисами. Снизу боковой южный фасад здания кажется главным: его импозантной арке соответствует, усиливая эффект, открытая галерея с аркадой на резных каменных колоннах. Поднимаясь по лестнице, вы видите перед собой весь храм сразу - компактный, как бы высеченный из монолита, увенчанный шестигранным из того же камня шатром на изящном барабане.
Любуясь постепенно раскрывающимися перед взором деталями здания, его искусной резьбой, невольно теряешь из виду арку ложного входа. Но вот лестница позади, и за поворотом слева замечаешь вдруг еще один лестничный марш, который ведет к подлинному входу - на западной стороне церкви. Его строгий, скупо орнаментированный портал на гладком поле стены контрастирует с богатым узорочьем боковых фасадов и верха, украшенного эффектной резной колоколенкой. Торжественный портал впечатляет не украшениями, а чистотой и ясностью стиля, гармонией простых декоративных членений.
Интересны и тщательно разработанные детали постройки. Каждая из них - произведение искусства, рассчитанное не только на то, чтобы обогатить фасад живописной игрой света и тени, но и на длительное рассматривание вблизи. Изумительное мастерство художника-декоратора, совершенство обработки камня сквозят в каждом квадратном метре фасадов.
Экстерьеру храма не уступает его интерьер - крестообразный в плане неф, а также расписанный Суренянцем купол, дополняемый мраморным с инкрустациями иконостасом.
Милуючись деталями будівлі, що поступово розкриваються перед поглядом, його майстерним різьбленням, мимоволі втрачаєш із виду арку удаваного входу. Але сходи позаду, і за поворотом ліворуч раптом помічаєш ще один марш сходів, що веде до справжнього входу, - на західній стороні церкви. Його строгий, скупо орнаментований портал на гладкому тлі стіни контрастує з багатою візерунчастістю бічних фасадів і верху, що прикрашений ефектною різьбленою дзвіницею. Урочистий портал вражає не прикрасами, а чистотою та ясністю стилю, гармонією простих декоративних членувань.
Цікаві та ретельно розроблені деталі споруди. Кожна з них - витвір мистецтва, розрахований не тільки на те, щоб збагатити фасад живописною грою світла і тіні, але і на тривале розглядання зблизька. Дивовижна майстерність художника-декоратора, досконалість обробки каменя прозирають у кожному квадратному метрі фасадів.
Екстер'єру храму не поступається його інтер'єр - хрестоподібний у плані неф, а також розписаний Суренянцем купол, що доповнюється мармуровим з інкрустаціями іконостасом.
Армянская церковь Святой Рипсиме в Ялте отдаленно напоминает древний храм Рипсиме (VII-XII вв.) в Эчмиадзине. Здание, построенное в 1909-1914 годах архитектором Г. Тер-Микеловым по эскизам известного художника Вардгеса Суренянца, стоит на крутом горном склоне. Пожалуй, особо следует сказать об устройстве парадного подхода к церкви - решение это очень остроумно. На южном фасаде - со стороны крутого склона - сделан в цокольном этаже богато украшенный ложный вход в виде широкой и глубокой арочной ниши. К площадке перед этим «входом» ведет от ворот храма грандиозная лестница, обсаженная с обеих сторон кипарисами. Снизу боковой южный фасад здания кажется главным: его импозантной арке соответствует, усиливая эффект, открытая галерея с аркадой на резных каменных колоннах. Поднимаясь по лестнице, вы видите перед собой весь храм сразу - компактный, как бы высеченный из монолита, увенчанный шестигранным из того же камня шатром на изящном барабане.
Любуясь постепенно раскрывающимися перед взором деталями здания, его искусной резьбой, невольно теряешь из виду арку ложного входа. Но вот лестница позади, и за поворотом слева замечаешь вдруг еще один лестничный марш, который ведет к подлинному входу - на западной стороне церкви. Его строгий, скупо орнаментированный портал на гладком поле стены контрастирует с богатым узорочьем боковых фасадов и верха, украшенного эффектной резной колоколенкой. Торжественный портал впечатляет не украшениями, а чистотой и ясностью стиля, гармонией простых декоративных членений.
Интересны и тщательно разработанные детали постройки. Каждая из них - произведение искусства, рассчитанное не только на то, чтобы обогатить фасад живописной игрой света и тени, но и на длительное рассматривание вблизи. Изумительное мастерство художника-декоратора, совершенство обработки камня сквозят в каждом квадратном метре фасадов.
Экстерьеру храма не уступает его интерьер - крестообразный в плане неф, а также расписанный Суренянцем купол, дополняемый мраморным с инкрустациями иконостасом.
|
|
|
Храм Святої Ріпсиме (вірменська церква) (вул. Загородна, 3).
Храм Святой Рипсиме (армянская церковь) (ул. Загородная, 3). Armenian church St. Ripsime in Yalta (the architect G. Ter-Mikelov and the painter V. Sureniants) |
Храм Святої Ріпсиме (вірменська церква) (вул. Загородна, 3).
Храм Святой Рипсиме (армянская церковь) (ул. Загородная, 3).
Armenian church St. Ripsime.
Храм Святой Рипсиме (армянская церковь) (ул. Загородная, 3).
Armenian church St. Ripsime.
|
Ялта: море, пляжі та готель «Ялта».
Ялта: море, пляжи и гостиница «Ялта». Yalta: sea, beachs and the hotel «Yalta». |
Першоджерела:
# «Ялта. План-путеводитель», видання «НПП Союзкарта», Сімферополь-2005.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"