Місто Херсон - адміністративний, промисловий та культурний центр Херсонської області.
Місто розташоване на правому березі Дніпра, за 584 км від Києва.
Сьогодні Херсон - великий торговий порт, значний промисловий центр півдня України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, сільськогосподарське машинобудування, текстильна і консервна галузі промисловості. Тут розташовано два суднобудівні й судноремонтні заводи, а також інші великі машинобудівні заводи (АО «Херсонські комбайни», «Електромашина», «Прибій» тощо). Це значний науковий і культурний центр країни: три вузи, 14 середніх спеціальних навчальних закладів, 12 професійно-технічних училищ; два музеї - краєзнавчий та художній, два театри, філармонія, планетарій. У Херсоні три міських райони: Дніпровський, Комсомольський, Суворовський. У місті проживає понад 316 тис. осіб.
Город Херсон - административный, промышленный и культурный центр Херсонской области. Город расположен на правом берегу Днепра, в 584 км от Киева.
Сегодня Херсон - крупный торговый порт, значительный промышленный центр юга Украины. Его специализацию определяют судостроение и судоремонт, сельскохозяйственное машиностроение, текстильная и консервная отрасли промышленности. Здесь расположены два судостроительных и судоремонтных завода, а также другие большие машиностроительные заводы (АО «Херсонские комбайны», «Электромашина», «Прибой» и другие). Это значительный научный и культурный центр страны: три вуза, 14 средних специальных учебных заведений, 12 профессионально-технических училищ; два музея - краеведческий и художественный, два театра, филармония, планетарий. В Херсоне три городских района: Днепровский, Комсомольский, Суворовский. В городе проживает свыше 316 тыс. человек.
Kherson is the regional centre located 584 km far from Kyiv. As it is situated on the Dnieper and not far from the sea it is both a river and a sea port. The population is about 316 thou. It was founded in the 18th century as a fortress and soon became one of the centres of ship-building and commerce, performing this role up to our days. Its churches and architectural monuments date back to the 18th-19th centuries, when the Russian Empire conducted an active colonization policy on its southern lands.
In high season time, i.e. in May - November it is strongly recommended to visit a unique Nature Preserve at the Black Sea - Askania Nova to observe wildlife in its natural surroundings.
Сьогодні Херсон - великий торговий порт, значний промисловий центр півдня України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, сільськогосподарське машинобудування, текстильна і консервна галузі промисловості. Тут розташовано два суднобудівні й судноремонтні заводи, а також інші великі машинобудівні заводи (АО «Херсонські комбайни», «Електромашина», «Прибій» тощо). Це значний науковий і культурний центр країни: три вузи, 14 середніх спеціальних навчальних закладів, 12 професійно-технічних училищ; два музеї - краєзнавчий та художній, два театри, філармонія, планетарій. У Херсоні три міських райони: Дніпровський, Комсомольський, Суворовський. У місті проживає понад 316 тис. осіб.
Город Херсон - административный, промышленный и культурный центр Херсонской области. Город расположен на правом берегу Днепра, в 584 км от Киева.
Сегодня Херсон - крупный торговый порт, значительный промышленный центр юга Украины. Его специализацию определяют судостроение и судоремонт, сельскохозяйственное машиностроение, текстильная и консервная отрасли промышленности. Здесь расположены два судостроительных и судоремонтных завода, а также другие большие машиностроительные заводы (АО «Херсонские комбайны», «Электромашина», «Прибой» и другие). Это значительный научный и культурный центр страны: три вуза, 14 средних специальных учебных заведений, 12 профессионально-технических училищ; два музея - краеведческий и художественный, два театра, филармония, планетарий. В Херсоне три городских района: Днепровский, Комсомольский, Суворовский. В городе проживает свыше 316 тыс. человек.
Kherson is the regional centre located 584 km far from Kyiv. As it is situated on the Dnieper and not far from the sea it is both a river and a sea port. The population is about 316 thou. It was founded in the 18th century as a fortress and soon became one of the centres of ship-building and commerce, performing this role up to our days. Its churches and architectural monuments date back to the 18th-19th centuries, when the Russian Empire conducted an active colonization policy on its southern lands.
In high season time, i.e. in May - November it is strongly recommended to visit a unique Nature Preserve at the Black Sea - Askania Nova to observe wildlife in its natural surroundings.
Дніпро в районі Херсону. Панорама (~180°).
Днепр в районе Херсона. Панорама (~180°).
Територія сучасного міста була заселена ще в давні часи. Тут налічується 54 археологічні пам'ятки. Про перебування людини в добу бронзи свідчать поховання, виявлені під час земляних робіт на площі Свободи, і знайдені в різних частинах міста знаряддя праці. У прибережній частині міста розкопане скіфське поховання IV-III століття до н.е. Залишки двох поховань сарматського часу виявлено на Кременчуцькій вулиці, на Військовому та Карантинному островах знайдено римські монети II століття нашої ери. Поблизу міста, на Великому Потьомкінському острові, відкрито поселення періоду Київської Русі. Знайдено також кам'яну бабу XI-XIII століття.
У першій половині XIII століття монголо-татарські орди спустошили територію нижнього Придніпров'я та Надбужжя.
У XV столітті турки та татари стали споруджувати в пониззях Дніпра фортеці.
Протягом XVI-XVIII століть точилася безперервна боротьба між козаками та турецько-татарськими нападниками.
У ході російсько-турецької війни 1735-1739 років російські війська 1737 року спорудили укріплення - Олександрівський шанець. Він розміщувався в районі сучасного елеватора.
Территория современного Херсона была заселена еще в давние времена. Здесь насчитывается 54 археологических памятника. О пребывании человека эпохи бронзы свидетельствуют захоронения, обнаруженные во время земляных работ на площади Свободы, и найденные в разных частях города орудия труда. В прибрежной части города откопано скифское захоронение IV-III века до н.э. Остатки двух захоронений сарматских времен обнаружены на Кременчугской улице, на Военном и Карантинном островах найдены римские монеты II века нашей эры. Вблизи города, на Большом Потемкинском острове, открыто поселение периода Киевской Руси. Найдена также каменная баба XI-XIII века. В первой половине XIII века монголо-татарские орды опустошили территорию нижнего Приднепровья и Надбужья. В XV веке турки и татары стали сооружать в низовьях Днепра крепости. В течение XVI-XVIII веков продолжалась непрерывная борьба между казаками и турецко-татарскими захватчиками. В ходе российско-турецкой войны 1735-1739 годов российские войска в 1737 году построили укрепление - Александровский шанец. Он размещался в районе современного элеватора.
Территория современного Херсона была заселена еще в давние времена. Здесь насчитывается 54 археологических памятника. О пребывании человека эпохи бронзы свидетельствуют захоронения, обнаруженные во время земляных работ на площади Свободы, и найденные в разных частях города орудия труда. В прибрежной части города откопано скифское захоронение IV-III века до н.э. Остатки двух захоронений сарматских времен обнаружены на Кременчугской улице, на Военном и Карантинном островах найдены римские монеты II века нашей эры. Вблизи города, на Большом Потемкинском острове, открыто поселение периода Киевской Руси. Найдена также каменная баба XI-XIII века. В первой половине XIII века монголо-татарские орды опустошили территорию нижнего Приднепровья и Надбужья. В XV веке турки и татары стали сооружать в низовьях Днепра крепости. В течение XVI-XVIII веков продолжалась непрерывная борьба между казаками и турецко-татарскими захватчиками. В ходе российско-турецкой войны 1735-1739 годов российские войска в 1737 году построили укрепление - Александровский шанец. Он размещался в районе современного элеватора.
|
|
Очаківська південна брама фортеці, пам'ятка архітектури, кінець XVIII століття (вул. Перекопська, 13).
Збереглася також частина захисного валу.
Очаковские южные ворота крепости, памятник архитектуры, конец XVIII века (ул. Перекопская, 13).
Сохранилась также часть оборонительного вала.
Fortified gates in Kherson, 18th century.
|
|
Колодязь, фортифікаційна споруда, пам'ятка історії, 1785 рік (вул. Перекопська, 13).
Колодец, фортификационное сооружение, памятник истории, 1785 год (ул. Перекопская, 13). |
18 червня 1778 року Катериною II було видано указ про будівництво у гирлі Дніпра на місці укріпленого поселення Олександер-Шанець міста з фортецею та адміралтейською корабельнею, яке дістало свою назву на честь Херсонеса Таврійського (міста на південно-західному узбережжі Криму). Чільною метою заснування міста було створення укріпленого поселення для захисту південних кордонів.
Головним забудовником міста призначили генерал-цейхмейстера І. Ганнібала, дядька матері О. С. Пушкіна. Основний тягар робіт зі спорудження фортеці ліг на війська місцевого гарнізону.
25 травня 1779 року на Херсонській суднобудівній верфі адміралтейства закладено перший великий 66-гарматний корабель, що був спущений на воду 16 вересня 1783 року.
1783 року до Херсону прибули з Балтики моряки для комплектування екіпажів суден,
серед яких була команда на чолі з капітаном другого рангу Ф. Ушаковим. У цей час у місті спалахнула епідемія чуми. Капітан Ушаков разом із лікарем Д. Самойловичем (Сущинським), майбутнім почесним членом Російської медичної колегії, а також медичних академій інших країн, одним із основоположників російської епідеміології, доклали багато сил і енергії, щоб загасити тяжку хворобу.
Восени 1784 року судна, збудовані в Херсоні, перебазувалися до Севастополя. Відбув туди і "Святий Павло" під командуванням Ф. Ушакова, тоді вже капітана першого рангу.
Важливими промислами тоді були витоплювання смальцю та торгівля вовною. Сировина надходила з придніпровських степів і Таврії, де паслися незліченні отари овець. Обсяг експорту вовни через Херсонський порт доходив до 300 тис. пудів на рік, а маєток князя Трубецького славився своїми виноградниками.
18 июня 1778 года Екатериной II был издан указ о строительстве в устье Днепра на месте укрепленного поселения Александер-Шанец города с крепостью и адмиралтейской верфью, который получил свое название в честь Херсонеса Таврического (города на юго-западном побережье Крыма). Главной целью основания города было создание укрепленного поселения для защиты южных границ. Главным застройщиком города назначили генерал-цейхмейстера И. Ганнибала, дядю матери А. С. Пушкина. Основная тяжесть работ по сооружению крепости легло на войска местного гарнизона. 25 мая 1779 года на Херсонской судостроительной верфи адмиралтейства был заложен первый большой 66-пушечный корабль, который был спущен на воду 16 сентября 1783 года. В 1783 году в Херсон прибыли с Балтики моряки для комплектования экипажей судов, среди которых была команда во главе с капитаном второго ранга Ф. Ушаковым. В это время в городе вспыхнула эпидемия чумы. Капитан Ушаков вместе с врачом Д. Самойловичем (Сущинским), будущим почетным членом Российской медицинской коллегии, а также медицинских академий других стран, одним из основоположников российской эпидемиологии, приложили много сил и энергии, чтобы погасить тяжелую болезнь. Осенью 1784 года суда, построенные в Херсоне, перебазировались в Севастополь. Отбыл туда и "Святой Павел" под командованием Ф.Ушакова, тогда уже капитана первого ранга. Важными промыслами тогда были вытапливание смальца и торговля шерстью. Сырье поступало из приднепровских степей и Таврии, где паслись бесчисленные отары овец. Объем экспорта шерсти через Херсонский порт доходил до 300 тыс. пудов за год, а имение князя Трубецкого славилось своими виноградниками.
18 июня 1778 года Екатериной II был издан указ о строительстве в устье Днепра на месте укрепленного поселения Александер-Шанец города с крепостью и адмиралтейской верфью, который получил свое название в честь Херсонеса Таврического (города на юго-западном побережье Крыма). Главной целью основания города было создание укрепленного поселения для защиты южных границ. Главным застройщиком города назначили генерал-цейхмейстера И. Ганнибала, дядю матери А. С. Пушкина. Основная тяжесть работ по сооружению крепости легло на войска местного гарнизона. 25 мая 1779 года на Херсонской судостроительной верфи адмиралтейства был заложен первый большой 66-пушечный корабль, который был спущен на воду 16 сентября 1783 года. В 1783 году в Херсон прибыли с Балтики моряки для комплектования экипажей судов, среди которых была команда во главе с капитаном второго ранга Ф. Ушаковым. В это время в городе вспыхнула эпидемия чумы. Капитан Ушаков вместе с врачом Д. Самойловичем (Сущинским), будущим почетным членом Российской медицинской коллегии, а также медицинских академий других стран, одним из основоположников российской эпидемиологии, приложили много сил и энергии, чтобы погасить тяжелую болезнь. Осенью 1784 года суда, построенные в Херсоне, перебазировались в Севастополь. Отбыл туда и "Святой Павел" под командованием Ф.Ушакова, тогда уже капитана первого ранга. Важными промыслами тогда были вытапливание смальца и торговля шерстью. Сырье поступало из приднепровских степей и Таврии, где паслись бесчисленные отары овец. Объем экспорта шерсти через Херсонский порт доходил до 300 тыс. пудов за год, а имение князя Трубецкого славилось своими виноградниками.
|
|
Свято-Катерининський собор, пам'ятка архітектури, 1782-1787 роки (вул. Перекопська, 13).
Одна з найранніших культових споруд Херсона. Собор було побудовано на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви. Пам'ятник у стилі класицизму, хрестоподібний у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера - тут розміщено центральний вхід до собору. Споруду виконано з місцевого матеріалу - пісковику, що підкреслює урочисту монументальність пам'ятника. Свято-Екатерининский собор, памятник архитектуры, 1782-1787 годы (ул. Перекопская, 13). Одно из самых ранних культовых зданий Херсона. Собор был построен на месте прежней деревянной Михайловской церкви. Памятник в стиле классицизма, крестообразный в плане. Одноглавый сферический купол на низком световом барабане несет следы перестройки. Главный западный фасад украшен портиком тосканского ордера - здесь размещен центральный вход в собор. Сооружение выполнено из местного материала - песчаника, что подчеркивает торжественную монументальность памятника. |
|
|
Північний і південний фасади собору мають виступи-крила, що оформлені так само, як і західний фасад, трикутними фронтонами. Зі сходу собор закінчується напівкруглою апсидою і приміщеннями ризниці та дияконника. Оформлення фасадів собору витримано в кращих традиціях класицизму: пілястровий ордер тут поєднується з горизонтальним рустом, що йде полем стін основного об'єму й апсиди. Їм контрастують суворі, трохи подовжених пропорцій прямокутні вікна, напівовальні ніші зі скульптурними фігурами та круглими вікнами над ними. Інтер'єр собору завдяки зрізаним кутам підкупольних стовпів, м'яким лініям попружних арок і віконних отворів, що переходять в овальні форми, виглядає світлим.
Северный и южный фасады собора имеют выступы-крылья, оформленные так же, как и западный фасад, треугольными фронтонами. С востока собор заканчивается полукруглой апсидой и помещениями ризницы и дьяконника. Оформление фасадов собора выдержано в лучших традициях классицизма: пилястровый ордер здесь сочетается с горизонтальным рустом, идущим по полю стен основного объема и апсиды. Им контрастируют строгие, слегка удлиненных пропорций прямоугольные окна, полуовальные ниши со скульптурными фигурами и круглыми окнами над ними. Интерьер собора благодаря срезанным углам подкупольных столбов, мягким линиям подпружных арок и оконных проемов, переходящих в овальные формы, выглядит светлым. |
Дзвіниця Свято-Катерининського собору, пам'ятка архітектури, 1806 рік (вул. Перекопська, 13).
Дзвіниця кам'яна, триярусна, розташована на захід від собору на одній осі з ним. Споруджена на місці дерев'яної. Архітектура витримана в стилі собору.
Колокольня Свято-Екатерининского собора, памятник архитектуры, 1806 год (ул. Перекопская, 13).
Колокольня каменная, трехъярусная, расположена к западу от собора на одной оси с ним. Построена на месте деревянной. Архитектура выдержана в стиле собора.
Дзвіниця кам'яна, триярусна, розташована на захід від собору на одній осі з ним. Споруджена на місці дерев'яної. Архітектура витримана в стилі собору.
Колокольня Свято-Екатерининского собора, памятник архитектуры, 1806 год (ул. Перекопская, 13).
Колокольня каменная, трехъярусная, расположена к западу от собора на одной оси с ним. Построена на месте деревянной. Архитектура выдержана в стиле собора.
|
|
Арсенал, пам'ятка архітектури, 1784 рік (вул. Перекопська, 10).
Призначення будівлі - зберігання вогнепальної, холодної та інших видів зброї. Арсенал, памятник архитектуры, 1784 год (ул. Перекопская, 10). Назначение здания - хранение огнестрельного, холодного и других видов оружия. The Arsenal in Kherson, 1784. |
Будівля Палацу дітей та юнацтва ім. Суботи, пам'ятка архітектури, 1905 рік (вул. Перекопська, 6/2).
Здание Дворца детей и юношества им. Субботы, памятник архитектуры, 1905 год (ул. Перекопская, 6/2).
Здание Дворца детей и юношества им. Субботы, памятник архитектуры, 1905 год (ул. Перекопская, 6/2).
Будинок відділення держбанку, пам'ятка архітектури, 1902 рік (вул. Перекопська, 5).
Здание отделения госбанка, памятник архитектуры, 1902 год (ул. Перекопская, 5).
Здание отделения госбанка, памятник архитектуры, 1902 год (ул. Перекопская, 5).
Храм Святої мучениці цариці Олександри, пам'ятка архітектури, 1902 рік (вул. Перекопська, 3).
Церква Святої Олександри розташована майже на розі проспекту Ушакова та вулиці Перекопської. Храм було освячено 1902 року для Маріїнсько-Олександрывської другої жіночої гімназії. Вишуканий купол і дзвіниця у давньоруському стилі відрізняють цей храм від інших храмових споруд Херсона. Після революції храм використовувався не за призначенням. 1992 року храм було повернуто церковній громаді. Українська Православна Церква (Київський Патріархат).
Храм Святой мученицы царицы Александры, памятник архитектуры, 1902 год (ул. Перекопская, 3).
Церковь Святой Александры расположена почти на углу проспекта Ушакова и улицы Перекопской. Храм был освящен в 1902 году для Мариинско-Александровской второй женской гимназии. Изысканный купол и колокольня в древнерусском стиле отличают этот храм от других храмовых сооружений Херсона. После революции храм использовался не по назначению. В 1992 году храм был возвращен церковной общине. Украинская Православная Церковь (Киевский Патриархат).
Церква Святої Олександри розташована майже на розі проспекту Ушакова та вулиці Перекопської. Храм було освячено 1902 року для Маріїнсько-Олександрывської другої жіночої гімназії. Вишуканий купол і дзвіниця у давньоруському стилі відрізняють цей храм від інших храмових споруд Херсона. Після революції храм використовувався не за призначенням. 1992 року храм було повернуто церковній громаді. Українська Православна Церква (Київський Патріархат).
Храм Святой мученицы царицы Александры, памятник архитектуры, 1902 год (ул. Перекопская, 3).
Церковь Святой Александры расположена почти на углу проспекта Ушакова и улицы Перекопской. Храм был освящен в 1902 году для Мариинско-Александровской второй женской гимназии. Изысканный купол и колокольня в древнерусском стиле отличают этот храм от других храмовых сооружений Херсона. После революции храм использовался не по назначению. В 1992 году храм был возвращен церковной общине. Украинская Православная Церковь (Киевский Патриархат).
Будівля Херсонського морського коледжу, 1880-1882 роки (просп. Ушакова, 14/1).
Херсонський морський коледж - найстарший в Україні морський учбовий заклад - створений згідно Указу Імператора Миколи I в лютому 1834 року як училище торгового мореплавання. Училище було засновано за клопотанням графа Воронцова і містилося в будівлі колишнього подорожнього палацу Катерини II у скасованому Херсонському адміралтействі. З нагоди святкування 25-річчя царювання імператора Олександра II, 1880 року було закладено і 1882 року закінчено власну будівлю училища, а учбовому закладу було дано ім'я імператора Олександра II. З того часу учбовий заклад неодноразово перейменовувався.
Сьогодні у стінах Херсонського морського коледжу розміщено також новостворений Херсонський морський інститут.
Здание Херсонского морского колледжа, 1880-1882 годы (просп. Ушакова, 14/1).
Херсонский морской колледж - старейшее в Украине морское учебное заведение - создан по Указу Императора Николая I в феврале 1834 года как училище торгового мореплавания. Училище было основано по ходатайству графа Воронцова и помещалось в здании бывшего путевого дворца Екатерины II в упраздненном Херсонском адмиралтействе. По случаю празднования 25-летнего царствования императора Александра II, в 1880 году было заложено и в 1882 году окончено собственное здание училища, а учебному заведению было присвоено имя императора Александра II. С тех пор учебное заведение неоднократно переименовывалось.
Сегодня в стенах Херсонского морского колледжа размещается также новосозданный Херсонский морской институт.
Херсонський морський коледж - найстарший в Україні морський учбовий заклад - створений згідно Указу Імператора Миколи I в лютому 1834 року як училище торгового мореплавання. Училище було засновано за клопотанням графа Воронцова і містилося в будівлі колишнього подорожнього палацу Катерини II у скасованому Херсонському адміралтействі. З нагоди святкування 25-річчя царювання імператора Олександра II, 1880 року було закладено і 1882 року закінчено власну будівлю училища, а учбовому закладу було дано ім'я імператора Олександра II. З того часу учбовий заклад неодноразово перейменовувався.
Сьогодні у стінах Херсонського морського коледжу розміщено також новостворений Херсонський морський інститут.
Здание Херсонского морского колледжа, 1880-1882 годы (просп. Ушакова, 14/1).
Херсонский морской колледж - старейшее в Украине морское учебное заведение - создан по Указу Императора Николая I в феврале 1834 года как училище торгового мореплавания. Училище было основано по ходатайству графа Воронцова и помещалось в здании бывшего путевого дворца Екатерины II в упраздненном Херсонском адмиралтействе. По случаю празднования 25-летнего царствования императора Александра II, в 1880 году было заложено и в 1882 году окончено собственное здание училища, а учебному заведению было присвоено имя императора Александра II. С тех пор учебное заведение неоднократно переименовывалось.
Сегодня в стенах Херсонского морского колледжа размещается также новосозданный Херсонский морской институт.
Пам'ятник Ф. Ф. Ушакову, 1957, 1970 роки (просп. Ушакова).
Пам'ятник видатному флотоводцю Росії, адміралові Ф. Ф. Ушакову створили скульптори Н. Кравченко, П. Кравченко, А. Чубін.
Памятник Ф. Ф. Ушакову, 1957, 1970 годы (просп. Ушакова).
Памятник выдающемуся флотоводцу России, адмиралу Ф. Ф. Ушакову создали скульпторы Н. Кравченко, П. Кравченко, А. Чубин.
Пам'ятник видатному флотоводцю Росії, адміралові Ф. Ф. Ушакову створили скульптори Н. Кравченко, П. Кравченко, А. Чубін.
Памятник Ф. Ф. Ушакову, 1957, 1970 годы (просп. Ушакова).
Памятник выдающемуся флотоводцу России, адмиралу Ф. Ф. Ушакову создали скульпторы Н. Кравченко, П. Кравченко, А. Чубин.
|
|
Пам'ятник Джону Говарду, пам'ятка архітектури, 1828 рік (просп. Ушакова).
Встановлено на честь англійського лікаря-ентузіаста, філантропа, що приїхав до Херсона 1789 року боротися з епідемією висипного тифу і помер тут через рік. Розташований на центральній магістралі міста (зміщений у бік фортеці). Пам'ятник гранітний, типовий для епохи класицизму: чотиригранна піраміда-обеліск на п'єдесталі. Огороджений кам'яною стіною з чавунною фігурною хвірткою. Памятник Джону Говарду, памятник архитектуры, 1828 год (просп. Ушакова). Установлен в честь английского врача-энтузиаста, филантропа, прибывшего в Херсон в 1789 году на борьбу с эпидемией сыпного тифа и умершего здесь через год. Расположен на центральной магистрали города (смещен в сторону крепости). Памятник гранитный, типичный для эпохи классицизма: четырехгранная пирамида-обелиск на пьедестале. Окружен каменной стеной с чугунной фигурной калиткой. |
З переднього (південного) боку обеліска - бронзовий медальйон - барельєфний портрет Джона Говарда,
що відлитий, за деякими відомостями, з гіпсового оригіналу, присланого з Англії.
Зі східного та західного боків обеліска в камені вибиті латинські написи
«Alios salvos fecit» (Робив інших здоровими) та «Vixit propter alios» (Жив для інших).
На верху обеліска - фрагмент сонячного годинника з бронзовим циферблатом.
На п'єдесталі напис «Говардъ. Скончался 20 генваря 1790 года на 65 году отъ рожденія».
Автори пам'ятника архітектори В. П. Стасов і Гречина.
С передней (южной) стороны обелиска - бронзовый медальон - барельефный портрет Джона Говарда, отлитый, по некоторым сведениям, с гипсового оригинала, присланного из Англии. С восточной и западной сторон обелиска в камне выбиты латинские надписи «Alios salvos fecit» (Делал других здоровыми) та «Vixit propter alios» (Жил для других). На верху обелиска - фрагмент солнечных часов с бронзовым циферблатом. На пьедестале надпись «Говардъ. Скончался 20 генваря 1790 года на 65 году отъ рожденія». Авторы памятника архитекторы В. П. Стасов и Гречина.
С передней (южной) стороны обелиска - бронзовый медальон - барельефный портрет Джона Говарда, отлитый, по некоторым сведениям, с гипсового оригинала, присланного из Англии. С восточной и западной сторон обелиска в камне выбиты латинские надписи «Alios salvos fecit» (Делал других здоровыми) та «Vixit propter alios» (Жил для других). На верху обелиска - фрагмент солнечных часов с бронзовым циферблатом. На пьедестале надпись «Говардъ. Скончался 20 генваря 1790 года на 65 году отъ рожденія». Авторы памятника архитекторы В. П. Стасов и Гречина.
|
|
Всіхсвятська церква, 1804-1808 роки (просп. Ушакова).
Всіхсвятська церква знаходиться на старому міському цвинтарі. Будувалась церква в 1804-1808 роках у стилі класицизму і освячена в неділю Всіх Святих. У 1870-х роках будівлю було розширено. Попри те, що храм перебудовували кілька разів, його первісний архітектурний вигляд збережено. Всіхсвятська церква - єдина серед храмів Херсона, яку жодного разу не було закрито у роки гонінь на віруючих. Всесвятская церковь, 1804-1808 годы (просп. Ушакова). Всесвятская церковь находится на старом городском кладбище. Строилась церковь в 1804-1808 годах в стиле классицизма и была освящена в воскресенье Всех Святых. В 1870-х годах здание было расширено. Невзирая на то, что храм перестраивали несколько раз, его первичный архитектурный вид сохранен. Всесвятская церковь - единственная среди храмов Херсона, которая ни разу не была закрыта в годы гонений на верующих. |
Головний вхід у парк ім. В. І. Леніна (на розі просп. Ушакова та вул. Кірова).
Вперше парк тут було закладено 1785 року за розпорядженням Г. А. Потьомкіна, та із занепадом Херсона парк було покинуто, а дерева вирубали. 1869 року віце-губернатор Денис Гаврилович Карнович ухвалив рішення відновити парк і розпорядився висадити тут дерева. Пізніше, коли парк перейшов у відання міського управління, висаджування дерев було закінчене і парк отримав назву Денисівський на честь свого засновника. 1880 року в пам'ять 25-річчя царювання імператора Олександра II парк перейменували на Олександрівський. 1927 року Олександрівський парк було перейменовано на Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році він вже називався «Парк Культури та Відпочинку ім. Леніна».
Главный вход в парк им. В. И. Ленина (угол просп. Ушакова и ул. Кирова).
Впервые парк здесь был заложен в 1785 году по распоряжению Г. А. Потемкина, но с упадком Херсона парк был заброшен, а деревья вырублены. В 1869 году вице-губернатор Денис Гаврилович Карнович принял решение восстановить парк и распорядился высадить здесь деревья. Позже, когда парк перешел в ведение городского управления, высадка деревьев была окончена и парк получил название Денисовский в честь своего основателя. В 1880 году в память 25-летия царствования императора Александра II парк переименовали в Александровский. В 1927 году Александровский парк был переименован в Тарасо-Шевченковский, а в 1939 году он уже назывался «парк Культуры и Отдыха им. Ленина».
Вперше парк тут було закладено 1785 року за розпорядженням Г. А. Потьомкіна, та із занепадом Херсона парк було покинуто, а дерева вирубали. 1869 року віце-губернатор Денис Гаврилович Карнович ухвалив рішення відновити парк і розпорядився висадити тут дерева. Пізніше, коли парк перейшов у відання міського управління, висаджування дерев було закінчене і парк отримав назву Денисівський на честь свого засновника. 1880 року в пам'ять 25-річчя царювання імператора Олександра II парк перейменували на Олександрівський. 1927 року Олександрівський парк було перейменовано на Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році він вже називався «Парк Культури та Відпочинку ім. Леніна».
Главный вход в парк им. В. И. Ленина (угол просп. Ушакова и ул. Кирова).
Впервые парк здесь был заложен в 1785 году по распоряжению Г. А. Потемкина, но с упадком Херсона парк был заброшен, а деревья вырублены. В 1869 году вице-губернатор Денис Гаврилович Карнович принял решение восстановить парк и распорядился высадить здесь деревья. Позже, когда парк перешел в ведение городского управления, высадка деревьев была окончена и парк получил название Денисовский в честь своего основателя. В 1880 году в память 25-летия царствования императора Александра II парк переименовали в Александровский. В 1927 году Александровский парк был переименован в Тарасо-Шевченковский, а в 1939 году он уже назывался «парк Культуры и Отдыха им. Ленина».
Черешчатий дуб-патріарх у парку ім. В. І. Леніна.
За переказами цей дуб було посаджено 1869 року при закладанні парку.
Черешчатый дуб-патриарх в парке им. В. И. Ленина.
По рассказам, этот дуб был посажен в 1869 году при закладке парка.
За переказами цей дуб було посаджено 1869 року при закладанні парку.
Черешчатый дуб-патриарх в парке им. В. И. Ленина.
По рассказам, этот дуб был посажен в 1869 году при закладке парка.
Пам'ятник О. В. Суворову, 1950 рік (вул. Суворова).
Скульптор Є. Рукавишніков.
Памятник А. В. Суворову, 1950 год (ул. Суворова).
Скульптор Е. Рукавишников.
Скульптор Є. Рукавишніков.
Памятник А. В. Суворову, 1950 год (ул. Суворова).
Скульптор Е. Рукавишников.
|
|
Катедральний Свято-Успенський собор, пам'ятка архітектури, 1786-1798 роки (вул. Леніна /колишня Соборна/, 5).
Храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці було закладено в 1786 році. Головними благодійниками будівництва були купці "середньої руки" Петро Фендриків та Іван Сизарєв. Через русько-турецьку війну 1787 року будівництво храму затягнулося до 1798 року, коли 14 квітня відбулося його освячення. Цей найбільший на півдні України храм у роки радянської влади був пограбований: 1922 року було вилучено цінності, 1929-го - знято дзвони, 1930-го - собор закритий, а споруду передано під спортивний клуб, у зв'язку із чим інтер'єр було повністю знищено. Тільки 1993 року храм повернули віруючим. Уже багато років ведеться реконструкція храму. Храм має два бокові вівтарі - на честь Святителя Миколая й на згадку Великомучениці Варвари. Кафедральный Свято-Успенский собор, памятник архитектуры, 1786-1798 годы (ул. Ленина /бывшая Соборная/, 5). Храм во имя Успения Пресвятой Богородицы был заложен в 1786 году. Главными благодетелями строительства были купцы "средней руки" Петр Фендриков и Иван Сизарев. Из-за русско-турецкой войны 1787 года строительство храма затянулось до 1798 года, когда 14 апреля состоялось его освящение. Этот наибольший на юге Украины храм в годы советской власти был разграблен: в 1922 году были изъяты ценности, в 29-ом - сняты колокола, в 30-ом - собор закрыт, а здание передано под спортивный клуб, в связи с чем интерьер был полностью уничтожен. Только в 1993 году храм вернули верующим. Уже много лет ведется реконструкция храма. Храм имеет два боковых алтаря - в честь Святителя Николая и в память Великомученицы Варвары. |
Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці
(Свято-Різдва-Богородичний /греко-софіївський/ храм),
пам'ятка архітектури, 1780 рік (вул. Червонофлотська /колишня Богородицька/, 11).
Церкву було освячено 10 листопада 1780 року. Засновниками храму були греки - одні з перших поселенців міста Херсон. Спочатку будівля була дерев’яною, 1808 року її було частково перебудовано на кам’яну і храм освячено в ім’я Різдва Богородиці. До сьогодення будівля церкви Різдва Богородиці зберегла свій первісний вигляд.
Греко-Софиевская церковь во имя Рождества Пресвятой Богородицы (Свято-Рождества-Богородичный /греко-софиевский/ храм), памятник архитектуры, 1780 год (ул. Краснофлотская /бывшая Богородицкая/, 11).
Церковь была освящена 10 ноября 1780 года. Основателями храма были греки - одни из первых поселенцев города Херсон. Сначала здание было деревянным, в 1808 году оно было частично перестроено в каменное и храм освящен во имя Рождества Богородицы. До настоящего времени здание церкви Рождества Богородицы сохранило свой первозданный вид.
Церкву було освячено 10 листопада 1780 року. Засновниками храму були греки - одні з перших поселенців міста Херсон. Спочатку будівля була дерев’яною, 1808 року її було частково перебудовано на кам’яну і храм освячено в ім’я Різдва Богородиці. До сьогодення будівля церкви Різдва Богородиці зберегла свій первісний вигляд.
Греко-Софиевская церковь во имя Рождества Пресвятой Богородицы (Свято-Рождества-Богородичный /греко-софиевский/ храм), памятник архитектуры, 1780 год (ул. Краснофлотская /бывшая Богородицкая/, 11).
Церковь была освящена 10 ноября 1780 года. Основателями храма были греки - одни из первых поселенцев города Херсон. Сначала здание было деревянным, в 1808 году оно было частично перестроено в каменное и храм освящен во имя Рождества Богородицы. До настоящего времени здание церкви Рождества Богородицы сохранило свой первозданный вид.
Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, пам'ятка архітектури, 1780 рік.
У Херсонському краї греки з’явилися після російсько-турецької війни 1770-1774 років. Вигідний для Росії Кючук-Кайнарджийський мир, виявився для повсталих проти турецького гніту жителів грецьких островів, досить небезпечним. Рятуючись від помсти турків, греки бігли з батьківщини та брали з собою найдорожче - дітей і святині. Аби не розлучитися зі своїм парафіяльним храмом вони завантажили на корабель і його іконостас, і все внутрішнє оздоблення храму. У Херсоні вони, перші з іноземців, домоглися дозволу генерала фельдцехмейстера Ганнібала на будівництво храму. На згадку про засновників храм і до цього часу зветься Грецькою церквою. Чудовий різьблений дерев’яний іконостас Греко-Софійської церкви, що був привезений першими греками-поселенцями до «нового Херсонесу», залишається однієї із найдавніших реліквій церкви та міста. Збереглись оригінальні декори - живопис, різьблення, дерев'яні скульптури.
Греко-Софиевская церковь во имя Рождества Пресвятой Богородицы, памятник архитектуры, 1780 год.
В Херсонском крае греки появились после российско-турецкой войны 1770-1774 годов. Выгодный для России Кючук-Кайнарджийский мир, оказался для восставших против турецкого гнета жителей греческих островов, достаточно опасным. Спасаясь от мести турков, греки бежали с родины и брали с собой самое дорогое - детей и святыни. Чтобы не расставаться со своим приходским храмом они погрузили на корабль и его иконостас, и все внутреннее убранство храма. В Херсоне они, первыми из иностранцев, добились разрешения генерала фельдцейхмейстера Ганнибала на строительство храма. В память об основателях храм и до этого времени зовется Греческой церковью. Прекрасный резной деревянный иконостас Греко-Софийской церкви, привезенный первыми греками-поселенцами в «новый Херсонес», остается одной из самых давних реликвий церкви и города. Сохранились оригинальные декоры - живопись, резьба, деревянные скульптуры.
У Херсонському краї греки з’явилися після російсько-турецької війни 1770-1774 років. Вигідний для Росії Кючук-Кайнарджийський мир, виявився для повсталих проти турецького гніту жителів грецьких островів, досить небезпечним. Рятуючись від помсти турків, греки бігли з батьківщини та брали з собою найдорожче - дітей і святині. Аби не розлучитися зі своїм парафіяльним храмом вони завантажили на корабель і його іконостас, і все внутрішнє оздоблення храму. У Херсоні вони, перші з іноземців, домоглися дозволу генерала фельдцехмейстера Ганнібала на будівництво храму. На згадку про засновників храм і до цього часу зветься Грецькою церквою. Чудовий різьблений дерев’яний іконостас Греко-Софійської церкви, що був привезений першими греками-поселенцями до «нового Херсонесу», залишається однієї із найдавніших реліквій церкви та міста. Збереглись оригінальні декори - живопис, різьблення, дерев'яні скульптури.
Греко-Софиевская церковь во имя Рождества Пресвятой Богородицы, памятник архитектуры, 1780 год.
В Херсонском крае греки появились после российско-турецкой войны 1770-1774 годов. Выгодный для России Кючук-Кайнарджийский мир, оказался для восставших против турецкого гнета жителей греческих островов, достаточно опасным. Спасаясь от мести турков, греки бежали с родины и брали с собой самое дорогое - детей и святыни. Чтобы не расставаться со своим приходским храмом они погрузили на корабль и его иконостас, и все внутреннее убранство храма. В Херсоне они, первыми из иностранцев, добились разрешения генерала фельдцейхмейстера Ганнибала на строительство храма. В память об основателях храм и до этого времени зовется Греческой церковью. Прекрасный резной деревянный иконостас Греко-Софийской церкви, привезенный первыми греками-поселенцами в «новый Херсонес», остается одной из самых давних реликвий церкви и города. Сохранились оригинальные декоры - живопись, резьба, деревянные скульптуры.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Монастирчик), перехрестя вул. Червонофлотської та 21 Січня.
За переказом, церкву було засновано 1799 року трьома монахами. Звідси й назва «Монастирчик». Храм був приписаний до Корсунського монастиря і був його обійстям. Пізніше монастирчик був перетворений на звичайну парафіяльну церкву.
Святоріздвяна церква функціонувала до лютого 1930 року, після того була закрита і приміщення передано на «культурні потреби» 8-ій трудовій школі (нині школа №34). З церкви зробили спортивний зал і навчальні майстерні. В січні 2000 року відповідно до рішення Херсонської міської ради приміщення повернуто церкві. 27 лютого 2000 року в храмі пройшло перше богослужіння.
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы (Монастырчик), перекресток ул. Краснофлотской и 21 Января.
По преданию, церковь была основана в 1799 году тремя монахами. Отсюда и название «Монастырчик». Храм был приписан к Корсунскому монастырю и служил его обителью. Позже монастырчик был преобразован в обычную приходскую церковь.
Святорождественская церковь функционировала до февраля 1930 года, после чего была закрыта и помещение передано на «культурные нужды» 8-й трудовой школе (в настоящее время школа №34). Из церкви сделали спортивный зал и учебные мастерские. В январе 2000 года в соответствии с решением Херсонского городского совета помещение возвращено церкви. 27 февраля 2000 года в храме прошло первое богослужение.
За переказом, церкву було засновано 1799 року трьома монахами. Звідси й назва «Монастирчик». Храм був приписаний до Корсунського монастиря і був його обійстям. Пізніше монастирчик був перетворений на звичайну парафіяльну церкву.
Святоріздвяна церква функціонувала до лютого 1930 року, після того була закрита і приміщення передано на «культурні потреби» 8-ій трудовій школі (нині школа №34). З церкви зробили спортивний зал і навчальні майстерні. В січні 2000 року відповідно до рішення Херсонської міської ради приміщення повернуто церкві. 27 лютого 2000 року в храмі пройшло перше богослужіння.
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы (Монастырчик), перекресток ул. Краснофлотской и 21 Января.
По преданию, церковь была основана в 1799 году тремя монахами. Отсюда и название «Монастырчик». Храм был приписан к Корсунскому монастырю и служил его обителью. Позже монастырчик был преобразован в обычную приходскую церковь.
Святорождественская церковь функционировала до февраля 1930 года, после чего была закрыта и помещение передано на «культурные нужды» 8-й трудовой школе (в настоящее время школа №34). Из церкви сделали спортивный зал и учебные мастерские. В январе 2000 года в соответствии с решением Херсонского городского совета помещение возвращено церкви. 27 февраля 2000 года в храме прошло первое богослужение.
Катедральний Свято-Духівський собор із дзвіницею, пам'ятка архітектури, 1804-1836 роки (вул. Декабристів, 36).
Будівництво храму було розпочато у 1804 році, а закінчено у 1836. Того ж 1836 року храм було освячено як Свято Духівський храм, що розташовувався на Привозі. До 1836 року церква діяла як парафіяльна Преображенська. Дзвіницю було побудовано окремо від церкви та освячено 6 серпня 1806 року. З часом собор став кафедральним. Собор названо на честь Святого Духа - другої Особи Пресвятої Трійці. Храм має два бокові вівтарі - на честь Архістратига Михаїла й на згадку Священомучеників Херсонеських. Тут перебувають духовні святині Херсонщини - Чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, ікона з мощами Святителя Інокентія Херсонського, а також ікона небесного заступника обласного центра - Святого праведного воїна - флотоводця Федора Ушакова із часткою його мощів.
Кафедральный Свято-Духовский собор с колокольней, памятник архитектуры, 1804-1836 годы (ул. Декабристов, 36).
Строительство храма было начато в 1804 году, а окончено в 1836. В том же 1836 году храм был освящен как Свято Духовский храм, который располагался на Привозе. До 1836 года церковь действовала как приходская Преображенская. Колокольня была построена отдельно от церкви и освящена 6 августа 1806 года. Со временем собор стал кафедральным. Собор назван в честь Святого Духа - второго Лица Пресвятой Троицы. Храм имеет два боковых алтаря - в честь Архистратига Михаила и в память Священомученикив Херсонесских. Здесь находятся духовные святыни Херсона - Чудотворная Касперовская икона Божьей Матери, икона с мощами Святителя Иннокентия Херсонского, а также икона небесного заступника областного центра - Святого праведного воина - флотоводца Федора Ушакова с частицей его мощей.
Svyatodukhivskyi (Holy Spirit) cathedral in Kherson, 1804-1836.
Будівництво храму було розпочато у 1804 році, а закінчено у 1836. Того ж 1836 року храм було освячено як Свято Духівський храм, що розташовувався на Привозі. До 1836 року церква діяла як парафіяльна Преображенська. Дзвіницю було побудовано окремо від церкви та освячено 6 серпня 1806 року. З часом собор став кафедральним. Собор названо на честь Святого Духа - другої Особи Пресвятої Трійці. Храм має два бокові вівтарі - на честь Архістратига Михаїла й на згадку Священомучеників Херсонеських. Тут перебувають духовні святині Херсонщини - Чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, ікона з мощами Святителя Інокентія Херсонського, а також ікона небесного заступника обласного центра - Святого праведного воїна - флотоводця Федора Ушакова із часткою його мощів.
Кафедральный Свято-Духовский собор с колокольней, памятник архитектуры, 1804-1836 годы (ул. Декабристов, 36).
Строительство храма было начато в 1804 году, а окончено в 1836. В том же 1836 году храм был освящен как Свято Духовский храм, который располагался на Привозе. До 1836 года церковь действовала как приходская Преображенская. Колокольня была построена отдельно от церкви и освящена 6 августа 1806 года. Со временем собор стал кафедральным. Собор назван в честь Святого Духа - второго Лица Пресвятой Троицы. Храм имеет два боковых алтаря - в честь Архистратига Михаила и в память Священомученикив Херсонесских. Здесь находятся духовные святыни Херсона - Чудотворная Касперовская икона Божьей Матери, икона с мощами Святителя Иннокентия Херсонского, а также икона небесного заступника областного центра - Святого праведного воина - флотоводца Федора Ушакова с частицей его мощей.
Svyatodukhivskyi (Holy Spirit) cathedral in Kherson, 1804-1836.
З Херсоном пов'язані імена видатних діячів науки та культури. Тут народилися: письменник Д. Бузько, фізик Л. Верещагін, актор С. Карпенко, художники Г. Курнаков, О. Шовкуненко, письменник Б. Лавреньов, фітопатолог В. Муравйов, хімік-органік П. Петрененко-Критченко; письменник, історик, мовознавець і етнограф О. Афанасьєв-Чужбинський. У Херсоні перебували, жили і працювали: осетинський поет Коста Хетаґуров, письменники М. Чернявський, М. Коцюбинський, Дніпрова Чайка (Л. Василевська).
С Херсоном связаны имена выдающихся деятелей науки и культуры. Здесь родились: писатель Д. Бузько, физик Л. Верещагин, актер С. Карпенко, художники Г. Курнаков, О. Шовкуненко, писатель Б. Лавренев, фитопатолог В. Муравьев, химик-органик П. Петрененко-Критченко; писатель, историк, языковед и этнограф О. Афанасьев-Чужбинский. В Херсоне находились, жили и работали: осетинский поэт Коста Хетагуров, писатели М. Чернявский, М. Коцюбинский, Днепровская Чайка (Л. Василевская).
С Херсоном связаны имена выдающихся деятелей науки и культуры. Здесь родились: писатель Д. Бузько, физик Л. Верещагин, актер С. Карпенко, художники Г. Курнаков, О. Шовкуненко, писатель Б. Лавренев, фитопатолог В. Муравьев, химик-органик П. Петрененко-Критченко; писатель, историк, языковед и этнограф О. Афанасьев-Чужбинский. В Херсоне находились, жили и работали: осетинский поэт Коста Хетагуров, писатели М. Чернявский, М. Коцюбинский, Днепровская Чайка (Л. Василевская).
Головний вхід у парк ім. Ленінського комсомолу.
Главный вход в парк им. Ленинского комсомола.
Главный вход в парк им. Ленинского комсомола.
Пам'ятний знак постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1985 року
(парк ім. Ленінського комсомолу).
Встановлено до 15-ї річниці з дня Трагедії Чорнобиля.
Памятный знак пострадавшим в результате Чернобыльской катастрофы 26 апреля 1985 года (парк им. Ленинского комсомола).
Установлен к 15-й годовщине со дня Трагедии Чернобыля.
Встановлено до 15-ї річниці з дня Трагедії Чорнобиля.
Памятный знак пострадавшим в результате Чернобыльской катастрофы 26 апреля 1985 года (парк им. Ленинского комсомола).
Установлен к 15-й годовщине со дня Трагедии Чернобыля.
Монумент на честь воїнів-визволителів міста (парк Слави).
Відкрито 13 березня 1969 року.
Монумент в честь воинов-освободителей города (парк Славы).
Открыт 13 марта 1969 года.
Відкрито 13 березня 1969 року.
Монумент в честь воинов-освободителей города (парк Славы).
Открыт 13 марта 1969 года.
Пам'ятник на честь воїнів-інтернаціоналістів (парк Слави).
На п'єдесталі викарбовано (російською мовою):
Памятник в честь воинов-интернационалистов (парк Славы).
На пьедестале начертано:
На п'єдесталі викарбовано (російською мовою):
«Воїнам-інтернаціоналістам, полеглим в Афганістані та інших гарячих точках світу. Вічна пам'ять».
Памятник в честь воинов-интернационалистов (парк Славы).
На пьедестале начертано:
«Воинам-интернационалистам, павшим в Афганистане и других горячих точках мира. Вечная память».
|
Могила Невідомого солдата (парк Слави).
Могила Неизвестного солдата (парк Славы). |
Могила Невідомого солдата (парк Слави).
На п'єдесталі викарбовано:
Могила Неизвестного солдата (парк Славы).
На пьедестале начертано (на Украинском языке):
На п'єдесталі викарбовано:
«Ти Вітчизні життя віддав і безсмертним навіки став, невідомий герой-солдат».
Могила Неизвестного солдата (парк Славы).
На пьедестале начертано (на Украинском языке):
«Ты Отчизне жизнь отдал и бессмертным навеки стал, неизвестный герой-солдат».
Окрім сфотографованих пам'яток, у Херсоні значний інтерес становлять перелічені нижче об'єкти.
Резиденція губернатора, 1905 рік (вул. Перекопська, 4/14).
Московська (Петербурзька) північна брама фортеці, кінець XVIII століття (вул. Перекопська, 13).
Бібліотека, 1896 рік (вул. 21 Січня, 24). Сьогодні тут розташована обласна бібліотека.
Миколаївська церква, 1819 рік (вул. Доброхотова, 31).
Житлові будинки, початок XIX століття (вул. Комсомольська, 14, 23, 36).
Лікарня, 1840 рік (просп. Ушакова, 67).
Літературний музей «Літературна Херсонщина», музей-квартира Б. Лавреньова (вул. Горького, 1).
Херсонський обласний краєзнавчий музей (вул. Леніна, 9).
Херсонський природничий музей (вул. Горького, 5).
Художній музей ім. О. О. Шовкуненка (вул. Леніна, 54).
Ботанічний сад Херсонського державного університету (вул. Миколаївське шосе, 3).
Помимо сфотографированных достопримечательностей, в Херсоне значительный интерес представляют перечисленные ниже объекты.
Резиденция губернатора, 1905 год (ул. Перекопская, 4/14).
Московские (Петербуржские) северные ворота крепости, конец XVIII века (ул. Перекопская, 13).
Библиотека, 1896 год (ул. 21 Января, 24). Сегодня здесь расположена областная библиотека.
Николаевская церковь, 1819 год (ул. Доброхотова, 31).
Жилые дома, начало XIX века (ул. Комсомольская, 14, 23, 36).
Больница, 1840 год (просп. Ушакова, 67).
Литературный музей «Литературный Херсон», музей-квартира Б. Лавренева (ул. Горького, 1).
Херсонский областной краеведческий музей (ул. Ленина, 9).
Херсонский естественнонаучный музей (ул. Горького, 5).
Художественный музей им. О. О. Шовкуненко (ул. Ленина, 54).
Ботанический сад Херсонского государственного университета (ул. Николаевское шоссе, 3).
Резиденція губернатора, 1905 рік (вул. Перекопська, 4/14).
Московська (Петербурзька) північна брама фортеці, кінець XVIII століття (вул. Перекопська, 13).
Бібліотека, 1896 рік (вул. 21 Січня, 24). Сьогодні тут розташована обласна бібліотека.
Миколаївська церква, 1819 рік (вул. Доброхотова, 31).
Житлові будинки, початок XIX століття (вул. Комсомольська, 14, 23, 36).
Лікарня, 1840 рік (просп. Ушакова, 67).
Літературний музей «Літературна Херсонщина», музей-квартира Б. Лавреньова (вул. Горького, 1).
Херсонський обласний краєзнавчий музей (вул. Леніна, 9).
Херсонський природничий музей (вул. Горького, 5).
Художній музей ім. О. О. Шовкуненка (вул. Леніна, 54).
Ботанічний сад Херсонського державного університету (вул. Миколаївське шосе, 3).
Помимо сфотографированных достопримечательностей, в Херсоне значительный интерес представляют перечисленные ниже объекты.
Резиденция губернатора, 1905 год (ул. Перекопская, 4/14).
Московские (Петербуржские) северные ворота крепости, конец XVIII века (ул. Перекопская, 13).
Библиотека, 1896 год (ул. 21 Января, 24). Сегодня здесь расположена областная библиотека.
Николаевская церковь, 1819 год (ул. Доброхотова, 31).
Жилые дома, начало XIX века (ул. Комсомольская, 14, 23, 36).
Больница, 1840 год (просп. Ушакова, 67).
Литературный музей «Литературный Херсон», музей-квартира Б. Лавренева (ул. Горького, 1).
Херсонский областной краеведческий музей (ул. Ленина, 9).
Херсонский естественнонаучный музей (ул. Горького, 5).
Художественный музей им. О. О. Шовкуненко (ул. Ленина, 54).
Ботанический сад Херсонского государственного университета (ул. Николаевское шоссе, 3).
Приватний готель за адресою вул. Петренка № 44.
Як я вже писав, цей готель справив дуже приємне враження.
Частная гостиница по адресу ул. Петренко № 44.
Как я уже писал, эта гостиница оставила очень приятное впечатление.
Як я вже писав, цей готель справив дуже приємне враження.
Частная гостиница по адресу ул. Петренко № 44.
Как я уже писал, эта гостиница оставила очень приятное впечатление.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край».
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».
# Вікіпедія.
# Сайт «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара». Стаття «Церква на Херсонщині».
# Сайт «Православний Херсон».
# «Херсон - план міста», Державна служба геодезії, картографії та кадастру, ДНВП «Картографія», 2002-2007.
# Сайт «Наш край».
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».
# Вікіпедія.
# Сайт «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара». Стаття «Церква на Херсонщині».
# Сайт «Православний Херсон».
# «Херсон - план міста», Державна служба геодезії, картографії та кадастру, ДНВП «Картографія», 2002-2007.
До переліку фотосерій
