|
|
|
Мапа маршруту Жденієво -> Свалява ->
Жденієво.
На всьому цьому маршруті покриття автошляхів - більш-менш прийнятне.
До Сваляви того дня ми їхали переважно по справах.
Свалява -
місто (16,9 тисяч мешканців) і районний центр
Закарпатської області,
розташоване на берегах річки Латориця.
Перша документальна згадка про місто під назвою «Золоа» (від угорського «сольва» - солона вода)
у королівській грамоті датується 1264 роком, коли вона перебувала «по той бік засіки»,
тобто належала до Галицько-Волинського князівства.
У XIII-XVI століттях Свалява (також називалося - Золява, Солява, Сольва) належала різним угорським феодалам -
Бет-Бетке, березькому жупану Шимону, магістру Аладару, трансільванським князям Перені.
За переказами, у ті часи тут проживав Бесараб, син Татамера, прапрадідусь Дракули.
У грамоті 1463 року вперше згадуються місцеві джерела мінеральної води.
Після антигабсбурзької війни (1703-1711 роки) Сваляву в 1728 році було подаровано графові К. Шенборну
і до початку XX століття Свалява входила до складу домінії родини Шенборнів,
розкішний
мисливський замок
яких зберігся неподалік в чудовому стані, сьогодні в ньому розташовано
санаторій «Карпати»
поблизу села
Чинадієве.
Схема маршрута Ждениево -> Свалява ->
Ждениево.
На всем этом маршруте покрытие автодорог - более-менее приемлемое.
В Сваляву в тот день мы ехали преимущественно по делам.
Свалява -
город (16,9 тысяч жителей) и районный центр
Закарпатской области,
расположенный на берегах речки Латорица.
Первое документальное упоминание о городе под названием «Золоа» (от венгерского «сольва» - солёная вода)
в королевской грамоте датируется 1264 годом, когда она находилась «по ту сторону засеки»,
то есть принадлежала к Галицко-Волынскому княжеству.
В XIII-XVI веках Свалява (также называлось - Золява, Солява, Сольва) принадлежала разным венгерским феодалам -
Бет-Бетке, берегскому жупану Шимону, магистру Аладару, трансильванским князьям Перени.
По преданию, в те времена здесь проживал Бесараб, сын Татамера, прапрадед Дракулы.
В грамоте 1463 года впервые упоминаются местные источники минеральной воды.
После антигабсбургской войны (1703-1711 годы) Свалява в 1728 году была подарена графу К. Шенборну
и до начала XX века Свалява входила в состав доминии семьи Шенборнов,
роскошный
охотничий замок
которых сохранился неподалеку в прекрасном состоянии, сегодня в нём расположен
санаторий «Карпаты»
вблизи села
Чинадиево.
|
|
|
|
1840 року спадкоємці графа почали здавати в оренду підприємцям джерела мінеральних вод «Маргіт» (нині «Лужанська»),
а в 1870-х роках були істотно розширені площі вирубки лісу.
За часів розвитку капіталізму Свалява була приречена на стрімке економічне зростання
завдяки своєму винятково вигідному географічному положенню.
У районі міста річка Латориця приймає ряд приток (Віча, Пиня та інші),
а гори трохи розступаються, створюючи зручну для великого поселення міжгірну улоговину.
До того ж, через Сваляву пройшли шляхи, що згодом стали основними у зв'язку Передкарпаття із Закарпаттям.
У 1910-1911 роках в містечку було збудовано лісохімічний завод,
що стало початком перетворення Сваляви на промислове карпатське місто.
Навіть побудовані в роки радянської влади санаторій і будинок відпочинку не змогли змінити цей статус.
У колишньому присілку Сваляви Бистрий є дерев'яна церква св. Миколи Чудотворця,
збудована 1588 року (було перебудовано в 1759 році),
яка заслужено вважається одним із шедеврів закарпатського дерев'яного зодчества.
Свалява має близько ста джерел мінеральних вод,
що становить приблизно третину всіх мінеральних джерел Закарпаття.
В 1840 году наследники графа начали сдавать в аренду предпринимателям источники минеральных вод «Маргит» (ныне «Лужанская»),
а в 1870-х годах были существенно расширены площади вырубки леса.
Во времена развития капитализма Свалява была обречена на стремительный экономический рост
благодаря своему исключительно выгодному географическому положению.
В районе города река Латорица принимает ряд притоков (Вича, Пиня и другие),
а горы немного расступаются, создавая удобную для большого поселения межгорную котловину.
К тому же, через Сваляву прошли пути, которые впоследствии стали основными в связи Предкарпатья с Закарпатьем.
В 1910-1911 годах в местечке был построен лесохимический завод,
что послужило началом превращения Свалявы в промышленный карпатский город.
Даже построенные в годы советской власти санаторий и дом отдыха не смогли изменить этот статус.
В бывшем приселке Свалявы Быстрый есть деревянная церковь св. Николая Чудотворца,
построенная в 1588 году (была перестроена в 1759 году),
которая заслуженно считается одним из шедевров закарпатского деревянного зодчества.
Свалява имеет около ста источников минеральных вод,
что составляет приблизительно треть всех минеральных источников Закарпатья.
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява.
Греко-католицький храм Різдва Пресвятої Богородиці, початок 1930-их років.
Храм був діючим до перших років повоєнного часу.
Далі, за часів радянської влади, використовували як приміщення для господарських цілей, а згодом - для картинної галереї.
З проголошенням України незалежною державою, храмову будівлю було відновлено та повернуто греко-католицькій церкві.
Свалява.
Греко-католический храм Рождества Пресвятой Богородицы, начало 1930-х годов.
Храм был действующим до первых лет послевоенного времени.
Потом, во времена советской власти, использовался в качестве помещения для хозяйственных целей, а впоследствии - для картинной галереи.
С провозглашением Украины независимым государством, храмовое здание было восстановлено и возвращено греко-католической церкви.
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява.
Новий величний храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Храм є найбільшим із сучасних храмів Мукачівської Греко-Католицької Єпархії.
Його спорудження тривало 18 років (1992-2010 роки).
19 вересня 2010 року владика Мілан освятив цей храм.
Свалява.
Новый величественный храм Рождества Пресвятой Богородицы.
Храм является наибольшим из современных храмов Мукачевской Греко-Католической Епархии.
Его сооружение длилось 18 лет (1992-2010 годы).
19 сентября 2010 года владыка Милан освятил этот храм.
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява.
Парк імені Івана Франка.
Фонтан і пам'ятник Іванові Франку.
Свалява.
Парк имени Ивана Франко.
Фонтан и памятник Ивану Франко.
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява.
На перетині вулиці Визволення з вулицями Алексія та Шерегія.
Свалява.
На пересечении улицы Освобождения с улицами Алексея и Шерегия.
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява.
Православна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1778, 1996 роки (вул. Головна, 29а).
Первинно була споруджена греко-католицькою громадою і належала їй
до заборони Греко-Католицької Церкви в Радянському Союзі (березень 1946 року).
Свалява.
Православная церковь Рождества Пресвятой Богородицы, 1778, 1996 годы (ул. Главная, 29а).
Первично была построена греко-католической общиной и принадлежала ей
до запрета Греко-Католической Церкви в Советском Союзе (март 1946 года).
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалява. Острів Марта-Маргарита на річці Латориця.
Острів розташований у північно-західній частині міста Свалява, в 100-та метрах нижче за течією від автомобільного мосту.
Цей острів став дуже популярним місцем серед рибалок та відпочивальників.
Свалява. Остров Марта-Маргарита на речке Латорица.
Остров расположен в северо-западной части города Свалява, в 100-а метрах ниже по течению от автомобильного моста.
Этот остров стал очень популярным местом среди рыбаков и отдыхающих.
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалявський меморіальний парк. Обеліск пам'яті тим, хто загинув у Свалявському таборі (1944-1945).
Заснування Свалявського меморіального парку почалося в 1990-у році.
Цей парк було збудовано на пожертвування угорців Закарпаття.
Він увічнює пам'ять колишніх ув'язнених свалявського збірного табору, що діяв наприкінці Другої світової війни,
а в ширшому розумінні - жертв радянських репресій та сталінського терору.
Офіційне відкриття Парку відбулося в листопаді 1994-го року.
З того часу він став місцем паломництва угорців країн басейну Карпат.
На пам'ятній стіні Меморіального Парку викарбувано імена тисяч і тисяч жертв сталінських таборів -
осіб угорської та німецької національностей.
2008-го року тут було відкрито каплицю Мучеників.
До Парку також належить кладовище солдат, що полягли в роки Першої Світової Війни.
Свалявский мемориальный парк. Обелиск памяти погибшим в Свалявском лагере (1944-1945).
Создание Свалявского мемориального парка началось в 1990-ом году.
Этот парк был построен на пожертвования венгров Закарпатья.
Он увековечивает память бывших заключенных свалявского сборного лагеря, который действовал в конце Второй мировой войны,
а в более широком понимании - жертв советских репрессий и сталинского террора.
Официальное открытие Парка состоялось в ноябре 1994-го года.
С того времени он стал местом паломничества венгров стран бассейна Карпат.
На памятной стене Мемориального Парка вычеканены имена тысяч и тысяч жертв сталинских лагерей -
лиц венгерской и немецкой национальностей.
В 2008-ом году здесь была открыта часовня Мучеников.
К Парку также относится кладбище солдат, павших в годы Первой Мировой Войны.
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2013 року.
|
Фото вересня 2013 року.
|
Свалявський меморіальний парк. Головний вхід і Каплиця Мучеників.
Щороку в листопаді, в річницю тих трагічних подій, комітет Свалявського меморіального парку
спільно з історичними церквами, а також громадськими організаціями угорської та німецької національних меншин краю
проводять поминальні заходи, зокрема богослужіння.
2007-го року уряд Угорської Республіки,
на визнання діяльності комітету Свалявського меморіального парку
відзначив його Премією національних меншин.
Свалявский мемориальный парк. Главный вход и Часовня Мучеников.
Ежегодно в ноябре, в годовщину тех трагических событий, комитет Свалявского мемориального парка
совместно с историческими церквами, а также общественными организациями венгерской и немецкой национальных меньшинств края
проводят поминальные мероприятия, в частности богослужение.
В 2007-ом году правительство Венгерской Республики,
отмечая деятельность комитета Свалявского мемориального парка
удостоил его Премией национальных меньшинств.
|
|
|
|
|
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
|
|
|
|
|
|
Інші сторінки маршруту "На південний захід від Києва, вересень 2013 року":
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|