Вид на Яблунів з навколишніх погорбів, панорама ~180° (48°24'22.98"N, 24°56'14.40"E).
Вид на Яблунов с окрестных возвышенностей, панорама ~180° (48°24'22.98"N, 24°56'14.40"E).
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Полонина, панорама ~120° (48°25'19.93"N, 24°55'01.72"E).
Горная долина, панорама ~120° (48°25'19.93"N, 24°55'01.72"E).
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Сир, бринза, вурда та будз - це головні різновиди гуцульського сиру.
Відрізняються вони за кольором, смаком, структурою та технологією приготування.
Спершу молоко скисає, його проварюють, утворюються згустки сиру,
їх виймають руками, зліплюють у великі кулі, та вивішують, щоб сир процідився і спресувався.
Далі сир дрібненько перетирають з сіллю та зберігають у дерев'яних слоїках вже бринзу.
Справжня гуцульська бринза розсипчаста, а не пружна та волога як у міських магазинах.
Якщо сир прокоптять - це будз. Шкоринка у нього як у хліба - твердіша та коричнювата. Будз зберігають в колибах на полицях прикривши мішковиною. Після того, як з кислого молока вийняли сир, все що залишилося - м’яка сирна маса - це вурда. Її теж формують у кульки, але вони вже не такі пружні як сир і легко розвалюються. Сыр, брынза, вурда и будз - это главные виды гуцульского сыра. Отличаются они по цвету, вкусу, структуре и технологии приготовления. Сначала молоко скисает, его проваривают, образуются сгустки сыра, их вынимают руками, слепляют в большие шары, и вывешивают, чтобы сыр процедился и спрессовался. Потом сыр мелко перетирают с солью и сохраняют в деревянных кадках уже брынзу. Настоящая гуцульская брынза рассыпчатая, а не упругая и влажная, как в городских магазинах. Если сыр прокоптят - это будз. Корочка у него, как у хлеба - более твердая и коричневатая. Будз сохраняют в колыбах на полках, прикрыв мешковиной. После того, как из кислого молока выбрали сыр, все, что осталось - мягкая сырная масса - это вурда. Ее тоже формуют в шарики, но они уже не такие упругие как сыр и легко разваливаются. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare) -
дуже розповсюджена квіткова рослина з родини Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae).
Багаторічна рослина висотою 15-80 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зарубчасто-зубчасті. Кошики великі, 3-6 см у діаметрі, розташовані поодинці на верхівці стебла або його відгалужень. Крайові квітки білі, язичкові, серединні - жовті, трубчасті. Сім'янки без чубка. Цвіте з травня до кінця літа. Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні. Часто цю рослину неправильно називають ромашкою, від якої вона відрізняється цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні). Нивяник обыкновенный (Leucanthemum vulgare), или поповник - очень распространенное цветковое растение семейства Астровые (Asteraceae), или Сложноцветные (Compositae). Многолетнее растение высотой 15-80 см, преимущественно с одной корзинкой. Листья простые, продолговатые, по краю городчатые или зубчатые. Корзинки большие, 3-6 см в диаметре, расположенные поодиночке на верхушке стебля или его ответвлений. Краевые цветки белые, язычковые, срединные - жёлтые, трубчатые. Семянки без хохолка. Цветет с мая до конца лета. Растет на лугах, склонах, опушках, вдоль дорог по всей Украине. Часто это растение неправильно называют ромашкой (или луговой ромашкой). Однако, от ромашки нивяник можно отличить по целостным листьям (у ромашки листья перисторассечённые). |
|||||
|
|||||
Дзвоник карпатський (Campanula carpatica)
- багаторічна трависта рослина, сягає висоти 30 см.
Прикореневе листя на довгих черешках, яйцевидно-округле, зібране в густу розетку; стеблове - на коротких черешках, яйцевидне.
Великі (до 5 см у діаметрі) квітки - білого, блакитного чи фіалкового кольору -
поодинокі, воронкоподібно-дзвоникові.
Плід - овально-циліндрична, гола коробочка.
Цвіте у червні-серпні.
Назва роду походить від латинського слова, що означає "дзвоник", і пов'язана з формою квіток.
Видова назва утворена від Карпатських гір, звідки родом цей вид.
Колокольчик карпатский (Campanula carpatica) - многолетнее травянистое растение, достигает в высоту 30 см. Прикорневые листья на длинных черешках, яйцевидно-округлые, собраны в густую розетку; стеблевые - на коротких черешках, яйцевидные. Большие (до 5 см в диаметре) цветки - белого, голубого или фиолетового цвета - одиночные, воронковидно-колокольчатые. Плод - овально-цилиндрическая, голая коробочка. Цветёт в июне-августе. Название рода происходит от латинского слова, означающего "колокольчик", и связано с формой цветков. Название вида образовано от Карпатских гор, откуда родом этот вид. |
|||||
Першоджерела:
# Вікіпедія.
|
|||||
До інших сторінок маршруту "Карпати, червень 2008 року":
|
|||||
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|