Єні-Кале - турецька фортеця на березі Керченської протоки в північно-східній частині сучасного
міста Керч.
Разом з фортецями
Перекоп та
Арабат
захищала Крим від нападів з півночі та сходу та контролювала Керченську протоку.
Єдина пам'ятка військово-оборонної архітектури на території України,
що дає уяву про рівень фортифікаційного мистецтва західної Європи початку XVIII століття.
Деякі археологи вважають, що ця фортеця розташована на місці давньогрецького міста Парфенон.
У 1475 році Османська імперія завоювала генуезькі колонії та останній бастіон Візантійської імперії - князівство Феодоро. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від Османської імперії. Частина території Кримського півострова, що охоплювала велику частину Гірського Криму, а також ряд великих міст і фортець Причорномор'я, Приазов'я та Кубані увійшла до складу турецьких володінь, управлялися султанською адміністрацією та не підпорядковувалися Кримським ханам. Ени-Кале - турецкая крепость на берегу Керченского пролива в северо-восточной части современного города Керчь. Вместе с крепостями Перекоп и Арабат защищала Крым от нападений с севера и востока и контролировала Керченский пролив. Единственный памятник военно-оборонной архитектуры на территории Украины, который дает представление об уровне фортификационного искусства западной Европы начала XVIII века. Некоторые археологи считают, что эта крепость расположена на месте древнегреческого города Парфенон. В 1475 году Османская империя завоевала генуэзские колонии и последний бастион Византийской империи - княжество Феодоро. Крымское ханство попало в вассальную зависимость от Османской империи. Часть территории Крымского полуострова, охватывавшая большую часть Горного Крыма, а также ряд крупных городов и крепостей Причерноморья, Приазовья и Кубани, вошла в состав турецких владений, управлялись султанской администрацией и не подчинялись Крымским ханам. |
|||||
|
|||||
На той час місто Керч не мало оборонних мурів.
Наприкінці XVII століття у кримські справи почало активно втручатися Московське царство.
1696 року російські війська захопили турецьку фортецю Азов.
1699 року російська флотилія, що складалася з 10 кораблів, великої кількості галер і козачих чайок,
з'явилася перед турецьким гарнізоном у Керченській протоці, що було явним військовим тиском на Туреччину.
Згідно з Константинопольським мирним договором (1700 рік), Московське царство отримало Азов з прилеглою територією та побудованими фортецями і звільнялося від щорічної виплати данини Кримському ханові. За таких умов турки були вимушені вжити термінових заходів зі зміцнення керченських берегів. 1699 року було розпочато зведення нової фортеці під загальним керівництвом італійця-мусульманина Голоппо та за технічної допомоги кількох французьких військових інженерів. На то время город Керчь не имел оборонных стен. В конце XVII века в крымские дела начало активно вмешиваться Московское царство. В 1696 году российские войска захватили турецкую крепость Азов. В 1699 году российская флотилия, состоявшая из 10 кораблей, большого количества галер и козацьких чаек, появилась перед турецким гарнизоном в Керченском проливе, что было явным военным давлением на Турцию. Согласно Константинопольскому мирному договору (1700 год), Московское царство получило Азов с прилегающей территорией и построенными крепостями и освобождалось от ежегодной выплаты дани Крымскому хану. В таких условиях турки были вынуждены принять срочные меры по укреплению керченских берегов. В 1699 году было начато возведение новой крепости под общим руководством итальянца-мусульманина Голоппо и при технической помощи нескольких французских военных инженеров. |
|||||
|
|||||
Місце для фортеці на той час було обрано дуже вдало: на крутому Керченському березі напроти коси Чушка,
ширина Керченської протоки в цьому місці не перевищує 4 кілометри.
Через неможливість виконати маневр у цьому місці будь-який ворожий корабель було приречено на згубний вогонь берегових батарей.
Вже 1703 року будівництво фортеці, яка отримала назву «Єні-Кале» (у перекладі з турецької мови «Нова фортеця»), в основному було завершено. З того часу тут було розташовано головний штаб турецької оборони всього Причорномор'я. Нова фортеця мала форму неправильної трапеції з п'ятьма кутовими напівбастіонами. Єні-Кале було розраховано на 2-х тисячний гарнізон. Там постійно перебувала понад тисяча вояків: 700 турецьких солдатів та 300 татарських добровольців, що вербувалися з найближчих сіл. Платню солдати отримували зі султанської скарбниці. Усередині фортеці було розташовано два порохові склади, арсенал, казарми, водяний резервуар, мечеть і лазню. Начальником гарнізону був паша у чині візиря. Место для крепости на то время было выбрано очень удачно: на крутом Керченском берегу напротив косы Чушка, ширина Керченского пролива в этом месте не превышает 4 километра. Из-за невозможности выполнить маневр в этом месте любой неприятельский корабль был обречен на губительный огонь береговых батарей. Уже в 1703 году строительство крепости, которая получила название «Ени-Кале» (в переводе с турецкого языка «Новая крепость»), в основном было завершено. С того времени здесь был расположен главный штаб турецкой обороны всего Причерноморья. Новая крепость имела форму неправильной трапеции с пятью угловыми полубастионами. Ени-Кале была рассчитана на 2-х тысячный гарнизон. Там постоянно находилось более тысячи воинов: 700 турецких солдат и 300 татарских добровольцев, которые вербовались из ближайших сел. Плату солдаты получали из султанской казны. Внутри крепости были расположены два пороховых склада, арсенал, казармы, водяной резервуар, мечеть и баня. Начальником гарнизона был паша в чине визиря. |
|||||
|
|||||
Під час Російсько-турецької війни 1768-1774 років гарнізон Єні-Кале було значною мірою підсилено присланою зі Стамбулу
флотилією з 12 шістдесяти-гарматних кораблів, близько 90 галер, на яких містилося до 12 тисяч солдатів.
Та 1771 року Єні-Кале було без бою захоплено російською армією.
За Кючук-Кайнарджійською мирною угодою 1774 року Керч і Єні-Кале було передано Росії.
Фортеця Єні-Кале втратила військове значення, і 1835 року на її території було розміщено військовий шпиталь.
Під час Кримської війни 1853-1856 років фортецю було частково відремонтовано та встановлено кілька берегових батарей. 12 травня 1855 року російський гарнізон фортеці вступив у бій з англійською ескадрою, що увійшла до Керченської протоки. Та застарілі російські гармати не могли влучити у ціль, тому російське командування віддало наказ висадити в повітря порохові льохи та залишити позиції. 1880 року військовий шпиталь на території Єні-Кале було ліквідовано і фортецю було остаточно занедбано. У другій половині XX століття Єні-Кале було надано статус пам'ятника архітектури, що охороняється державою. Нині вона є однією з визначних пам'яток Керчі та Криму. Во время русско-турецкой войны 1768-1774 годов гарнизон Ени-Кале был значительно усилен присланной из Стамбула флотилией из 12 шистдесяти-пушечных кораблей, около 90 галер, на которых находилось до 12 тысяч солдат. Но в 1771 году Ени-Кале была без боя захвачена русской армией. По Кючук-Кайнарджийскому мирному договору 1774 года Керчь и Ени-Кале были переданы России. Крепость Ени-Кале утратила военное значение, и в 1835 году на её территории был размещен военный госпиталь. Во время Крымской войны 1853-1856 годов крепость была частично отремонтирована и установлено несколько береговых батарей. 12 мая 1855 года российский гарнизон крепости вступил в бой с английской эскадрой, вошедшей в Керченский пролив. Но устаревшие русские пушки не могли попасть в цель, потому российское командование отдало приказ взорвать пороховые погреба и оставить позиции. В 1880 году военный госпиталь на территории Ени-Кале был ликвидирован, и крепость была окончательно заброшена. Во второй половине XX века Ени-Кале был предоставлен статус памятника архитектуры, который охраняется государством. В настоящее время она является одной из достопримечательностей Керчи и Крыма. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Керч, Фортеця Єні-Кале. Чорноморська брама та Водяна башта.
Загальний вид з півдня (45°20'57.01"N, 36°36'15.22"E). Панорама ~210°.
Керчь, Крепость Ени-Кале. Черноморские ворота и Водяная башня.
Общий вид с юга (45°20'57.01"N, 36°36'15.22"E). Панорама ~210°.
Crimea, Kerch. Yeni-Kale fortress
(45°20'57.01"N, 36°36'15.22"E). Panorama ~210°.
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# Вікіпедія. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко |
|
|
|
|