Асканія-Нова - cелище міського типу (близько 3 тис. мешканців) Чаплинського району
Херсонської області,
що розташоване за 101 км на південний схід від Нової Каховки
й за 178 км на схід від
міста Херсон.
Поряд із селищем Асканія-Нова є унікальний куточок живої природи -
найстаріший біосферний заповідник «Асканія-Нова» з незвичайною для України історією.
Це єдина в Європі ділянка заповідного степу (площею 11 тис. га),
якого ніколи не торкалися плуг, мотика, чи лопата.
1828 року ці землі (величезний маєток на півтисячі квадратних кілометрів) купив німецький герцог Ангальт-Кетенський. Саме він назвав цей маєток «Асканія-Нова», за аналогією до свого фільварку в Німеччині. Через чверть століття маєток придбали барони Фальц-Фейни, що займалися скотарством. Один із них, Едвард Фальц-Фейн, у 1874 році в нагороду за добре здані іспити в гімназії подарував своєму 11-ти річному синові Фрідріху вісім десятин землі, де було зведено перші вольєри для утримання тварин.
Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірним до кінця своїх днів. 1887 року ним було засновано Асканійський дендрологічний (ботанічний) парк. У 1882 році він поступив до Дерптського університету і протягом курсу об’їхав усі найбільші ботанічні сади та зоопарки світу. У маєтку ним було засновано акліматизаційний зоопарк, що існує й досі. Після закінчення університету в 1889 році, Фальц-Фейн-молодший створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. А 1898 року він заклав нові заповідні ділянки типчаково-ковилового степу площею 500 і 120 десятин і офіційно оголосив про відкриття приватного заповідника.
Аскания-Нова - посёлок городского типа (около 3 тыс. жителей) Чаплинского района Херсонской области, расположенный в 101 км на юго-восток от Новой Каховки и в 178 км к востоку от города Херсон. Рядом с посёлком Асканія-Нова находится уникальный уголок живой природы - самый старый биосферный заповедник «Аскания-Нова» с необычной для Украины историей. Это единственный в Европе участок заповедной степи (площадью 11 тыс. га), которого никогда не касались плуг, мотыга, или лопата.
В 1828 году эти земли (огромное имение на полтысячи квадратных километров) купил немецкий герцог Ангальт-Кетенский. Именно он назвал это имение «Аскания-Нова», по аналогии со своим поместьем в Германии. Через четверть века имение приобрели бароны Фальц-Фейны, занимавшиеся скотоводством. Один из них, Эдвард Фальц-Фейн, в 1874 году в награду за хорошо сданные экзамены в гимназии подарил своему 11-ти летнему сыну Фридриху восемь десятин земли, на которой были возведены первые вольеры для содержания животных.
Детское увлечение Фридриха вскоре стало делом его жизни, которому он оставался верен до конца своих дней. В 1887 году им был основан Асканийский дендрологический (ботанический) парк. В 1882 году он поступил в Дерптский университет и в течение курса объехал все наибольшие ботанические сады и зоопарки мира. В имении им был основан акклиматизационный зоопарк, существующий до сих пор. После окончания университета в 1889 году, Фальц-Фейн-младший создал первую частичку будущего заповедника в урочище Кроли. А в 1898 году он заложил новые заповедные участки типчаково-ковыльной степи площадью 500 и 120 десятин и официально объявил об открытии частного заповедника.
1828 року ці землі (величезний маєток на півтисячі квадратних кілометрів) купив німецький герцог Ангальт-Кетенський. Саме він назвав цей маєток «Асканія-Нова», за аналогією до свого фільварку в Німеччині. Через чверть століття маєток придбали барони Фальц-Фейни, що займалися скотарством. Один із них, Едвард Фальц-Фейн, у 1874 році в нагороду за добре здані іспити в гімназії подарував своєму 11-ти річному синові Фрідріху вісім десятин землі, де було зведено перші вольєри для утримання тварин.
Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірним до кінця своїх днів. 1887 року ним було засновано Асканійський дендрологічний (ботанічний) парк. У 1882 році він поступив до Дерптського університету і протягом курсу об’їхав усі найбільші ботанічні сади та зоопарки світу. У маєтку ним було засновано акліматизаційний зоопарк, що існує й досі. Після закінчення університету в 1889 році, Фальц-Фейн-молодший створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. А 1898 року він заклав нові заповідні ділянки типчаково-ковилового степу площею 500 і 120 десятин і офіційно оголосив про відкриття приватного заповідника.
Аскания-Нова - посёлок городского типа (около 3 тыс. жителей) Чаплинского района Херсонской области, расположенный в 101 км на юго-восток от Новой Каховки и в 178 км к востоку от города Херсон. Рядом с посёлком Асканія-Нова находится уникальный уголок живой природы - самый старый биосферный заповедник «Аскания-Нова» с необычной для Украины историей. Это единственный в Европе участок заповедной степи (площадью 11 тыс. га), которого никогда не касались плуг, мотыга, или лопата.
В 1828 году эти земли (огромное имение на полтысячи квадратных километров) купил немецкий герцог Ангальт-Кетенский. Именно он назвал это имение «Аскания-Нова», по аналогии со своим поместьем в Германии. Через четверть века имение приобрели бароны Фальц-Фейны, занимавшиеся скотоводством. Один из них, Эдвард Фальц-Фейн, в 1874 году в награду за хорошо сданные экзамены в гимназии подарил своему 11-ти летнему сыну Фридриху восемь десятин земли, на которой были возведены первые вольеры для содержания животных.
Детское увлечение Фридриха вскоре стало делом его жизни, которому он оставался верен до конца своих дней. В 1887 году им был основан Асканийский дендрологический (ботанический) парк. В 1882 году он поступил в Дерптский университет и в течение курса объехал все наибольшие ботанические сады и зоопарки мира. В имении им был основан акклиматизационный зоопарк, существующий до сих пор. После окончания университета в 1889 году, Фальц-Фейн-младший создал первую частичку будущего заповедника в урочище Кроли. А в 1898 году он заложил новые заповедные участки типчаково-ковыльной степи площадью 500 и 120 десятин и официально объявил об открытии частного заповедника.
Фото травня 2013 року. |
Фото травня 2013 року. |
Асканія-Нова. Пам'ятник Фрідріху Фальц-Фейну (1863–1920) - засновнику заповідника «Асканія-Нова».
У квітні 2013 року відзначали 150-ту річницю з дня народження Фрідріха Фальц-Фейна. Аскания-Нова. Памятник Фридриху Фальц-Фейну (1863–1920) - основателю заповедника «Аскания-Нова». В апреле 2013 года отмечали 150-ю годовщину со дня рождения Фридриха Фальц-Фейна. Askania-Nova. Monument to Friedrich Falz-Fein (1863–1920). |
Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк
з напіввільним утриманням тварин в безводих степах Таврійської губернії рознеслася по Європі.
Воістину титанічні зусилля Фрідріха Фальц-Фейна були оцінені міжнародною спільнотою в 1899 році,
коли на всесвітній виставці в Парижі
дендропарку «Асканія-Нова»
присудили золоту медаль як першому зрошуваному парку в посушливому степу.
Як достовірно свідчать наукові джерела, до 1898 року в Асканії-Нова Ф. Фальц-Фейном
було створено природоохоронну структуру, подібну до тієї, що була офіційно прийнята
за основу Біосферного резервату рішенням сесії ЮНЕСКО лише в 1972 році.
Фрідріх Фальц-Фейн опікувався Асканією-Нова до самої її націоналізації радянською владою. Тоді Асканію-Нову оголосили народним парком, а потім і державним степовим заповідником. Потім була низка реорганізацій: змін статусу, назви, площі, підпорядкування, цілей і завдань заповідника, утворення на його базі Степового інституту (1930 рік), що незабаром став центром тваринництва степових районів, і визначення в 1985 році його нинішнього статусу та площі - 333,08 кв.км. Історичну справедливість було відновлено лише 1998 року до столітнього ювілею офіційного створення заповідника. Тоді йому, єдиній природоохоронній території країни такого рівня, було присвоєне ім'я засновника, ідейного натхненника та першого хазяїна - Фрідріха Фальц-Фейна.
Нині біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна НААН України складається з трьох ділянок: «Південної» (65,89 кв.км), «Північної» (21,065 кв.км) і «Великого Чапельського Поду» (23,59 км). У свою чергу, «Великий Чапельський Під» поділено огорожами на величезні загони, де в умовах, що максимально наближені до природних, пасуться дикі копитні тварини та страуси зоопарку. У Асканійському степу росте понад 400 видів трав і квітів, серед рослин переважають злаки. Серед безкрайніх степових просторів помітно виділяються лісопаркові насадження. Вони складається з трьох парків: «Старого» (0,28 кв.км), «Нового» (1,42 кв.км) та орнітологічного (0,40 кв.км). Парки сплановано дуже грамотно та ефектно, тут є мальовничі рукотворні озера з безліччю птахів, затишні галявини, насипні кургани, що прикрашені «половецькими бабами», і майже 500 видів дерев, що зібрані з усього світу. Починаючи з 1887 року до заповідника було завезено понад 70 видів диких копитних тварин. Двом третинам з них тут виявилося настільки комфортно, що вони стали розмножуватися (зебри, олені, лані, антилопи та інші). «Асканія-Нова» - чудовий взірець шляхетного ставлення людини до природи, що був показаний німецькими колоністами та засвоєний місцевими жителями. Сюди неодмінно варто приїхати хоча б раз в житті подивитися та подивуватися на рукотворну чудо-оазу в степу.
Уже к началу 80-х годов XIX столетия весть о необычном зоопарке с полусвободным содержанием животных в безводных степях Таврической губернии разнеслась по Европе. Поистине титанические усилия Фридриха Фальц-Фейна были оценены международным сообществом в 1899 году, когда на всемирной выставке в Париже дендропарку «Аскания-Нова» присудили золотую медаль как первому орошаемому парку в засушливой степи. Как достоверно свидетельствуют научные источники, до 1898 года в Аскании-Новой Ф. Фальц-Фейном была создана природоохранная структура, подобная той, которая была официально принята за основу Биосферного резервата решением сессии ЮНЕСКО лишь в 1972 году.
Фридрих Фальц-Фейн заботился об Аскании-Новой до самой её национализации советской властью. Тогда Асканию-Нову объявили народным парком, а затем и государственным степным заповедником. Потом был ряд реорганизаций: изменений статуса, названия, площади, подчинения, целей и задач заповедника, образования на его базе Степного института (1930 год), который вскоре стал центром животноводства степных районов, и определение в 1985 году его нынешнего статуса и площади - 333,08 кв.км. Историческая справедливость была возобновлена лишь в 1998 году к столетнему юбилею официального создания заповедника. Тогда ему, единственной природоохранной территории страны такого уровня, было присвоено имя основателя, идейного вдохновителя и первого хозяина - Фридриха Фальц-Фейна.
Ныне биосферный заповедник «Аскания-Нова» им. Ф. Э. Фальц-Фейна НААН Украины состоит из трех участков: «Южного» (65,89 кв.км), «Северного» (21,065 кв.км) и «Большого Чапельского Пода» (23,59 км). В свою очередь, «Большой Чапельский Под» разделён ограждениями на громадные загоны, где в максимально приближенных к естественным условиях пасутся дикие копытные животные и страусы зоопарка. В Асканийской степи растет свыше 400 видов трав и цветов, среди растений преобладают злаки. Среди бескрайних степных пространств заметно выделяются лесопарковые насаждения. Они состоят из трех парков: «Старого» (0,28 кв.км), «Нового» (1,42 кв.км) и орнитологического (0,40 кв.км). Парки спланированы очень грамотно и эффектно, здесь есть живописные рукотворные озера с множеством птиц, уютные лужайки, насыпные курганы, украшенные «половецкими бабами», и почти 500 видов деревьев, собранных со всего мира. Начиная с 1887 года в заповедник было завезено свыше 70 видов диких копытных животных. Двум третям из них здесь оказалось настолько уютно, что они стали размножаться (зебры, олени, лани, антилопы и другие). «Аскания-Нова» - замечательный пример благородного отношения человека к природе, показанного немецкими колонистами и усвоенного местными жителями. Сюда непременно стоит приехать хотя бы раз в жизни посмотреть и изумиться рукотворному чудо-оазису в степи.
Фрідріх Фальц-Фейн опікувався Асканією-Нова до самої її націоналізації радянською владою. Тоді Асканію-Нову оголосили народним парком, а потім і державним степовим заповідником. Потім була низка реорганізацій: змін статусу, назви, площі, підпорядкування, цілей і завдань заповідника, утворення на його базі Степового інституту (1930 рік), що незабаром став центром тваринництва степових районів, і визначення в 1985 році його нинішнього статусу та площі - 333,08 кв.км. Історичну справедливість було відновлено лише 1998 року до столітнього ювілею офіційного створення заповідника. Тоді йому, єдиній природоохоронній території країни такого рівня, було присвоєне ім'я засновника, ідейного натхненника та першого хазяїна - Фрідріха Фальц-Фейна.
Нині біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна НААН України складається з трьох ділянок: «Південної» (65,89 кв.км), «Північної» (21,065 кв.км) і «Великого Чапельського Поду» (23,59 км). У свою чергу, «Великий Чапельський Під» поділено огорожами на величезні загони, де в умовах, що максимально наближені до природних, пасуться дикі копитні тварини та страуси зоопарку. У Асканійському степу росте понад 400 видів трав і квітів, серед рослин переважають злаки. Серед безкрайніх степових просторів помітно виділяються лісопаркові насадження. Вони складається з трьох парків: «Старого» (0,28 кв.км), «Нового» (1,42 кв.км) та орнітологічного (0,40 кв.км). Парки сплановано дуже грамотно та ефектно, тут є мальовничі рукотворні озера з безліччю птахів, затишні галявини, насипні кургани, що прикрашені «половецькими бабами», і майже 500 видів дерев, що зібрані з усього світу. Починаючи з 1887 року до заповідника було завезено понад 70 видів диких копитних тварин. Двом третинам з них тут виявилося настільки комфортно, що вони стали розмножуватися (зебри, олені, лані, антилопи та інші). «Асканія-Нова» - чудовий взірець шляхетного ставлення людини до природи, що був показаний німецькими колоністами та засвоєний місцевими жителями. Сюди неодмінно варто приїхати хоча б раз в житті подивитися та подивуватися на рукотворну чудо-оазу в степу.
Уже к началу 80-х годов XIX столетия весть о необычном зоопарке с полусвободным содержанием животных в безводных степях Таврической губернии разнеслась по Европе. Поистине титанические усилия Фридриха Фальц-Фейна были оценены международным сообществом в 1899 году, когда на всемирной выставке в Париже дендропарку «Аскания-Нова» присудили золотую медаль как первому орошаемому парку в засушливой степи. Как достоверно свидетельствуют научные источники, до 1898 года в Аскании-Новой Ф. Фальц-Фейном была создана природоохранная структура, подобная той, которая была официально принята за основу Биосферного резервата решением сессии ЮНЕСКО лишь в 1972 году.
Фридрих Фальц-Фейн заботился об Аскании-Новой до самой её национализации советской властью. Тогда Асканию-Нову объявили народным парком, а затем и государственным степным заповедником. Потом был ряд реорганизаций: изменений статуса, названия, площади, подчинения, целей и задач заповедника, образования на его базе Степного института (1930 год), который вскоре стал центром животноводства степных районов, и определение в 1985 году его нынешнего статуса и площади - 333,08 кв.км. Историческая справедливость была возобновлена лишь в 1998 году к столетнему юбилею официального создания заповедника. Тогда ему, единственной природоохранной территории страны такого уровня, было присвоено имя основателя, идейного вдохновителя и первого хозяина - Фридриха Фальц-Фейна.
Ныне биосферный заповедник «Аскания-Нова» им. Ф. Э. Фальц-Фейна НААН Украины состоит из трех участков: «Южного» (65,89 кв.км), «Северного» (21,065 кв.км) и «Большого Чапельского Пода» (23,59 км). В свою очередь, «Большой Чапельский Под» разделён ограждениями на громадные загоны, где в максимально приближенных к естественным условиях пасутся дикие копытные животные и страусы зоопарка. В Асканийской степи растет свыше 400 видов трав и цветов, среди растений преобладают злаки. Среди бескрайних степных пространств заметно выделяются лесопарковые насаждения. Они состоят из трех парков: «Старого» (0,28 кв.км), «Нового» (1,42 кв.км) и орнитологического (0,40 кв.км). Парки спланированы очень грамотно и эффектно, здесь есть живописные рукотворные озера с множеством птиц, уютные лужайки, насыпные курганы, украшенные «половецкими бабами», и почти 500 видов деревьев, собранных со всего мира. Начиная с 1887 года в заповедник было завезено свыше 70 видов диких копытных животных. Двум третям из них здесь оказалось настолько уютно, что они стали размножаться (зебры, олени, лани, антилопы и другие). «Аскания-Нова» - замечательный пример благородного отношения человека к природе, показанного немецкими колонистами и усвоенного местными жителями. Сюда непременно стоит приехать хотя бы раз в жизни посмотреть и изумиться рукотворному чудо-оазису в степи.
Фото травня 2013 року. |
Фото травня 2013 року. |
Біосферний заповідник «Асканія-Нова»:
схема функціональних зон заповідника,
картосхема екскурсійного маршруту по Великому Чапельському поду на мікроавтобусі «Газель» та в кінному екіпажі
та загальна інформація про заповідник.
На схемі умовно позначено: - Природне ядро; - Буферна зона; - Зона антропогенних ландшафтів; 1 - Великий Чапельський під; 2 - Ділянка «Стара»; 3 - Ділянка «Північна»; 4 - Ділянка «Південна»; 5 - Успенівський степ; - Зоологічний парк; - Дендрологічний парк; - Селище Асканія-Нова; - Дорога.
Призначення Заповідника: збереження природних комплексів типчаково-ковилового степу південної України.
Загальна характеристика: Заповідник має три зони - природне ядро, зони буферну та антропогенних ландшафтів. Загальна площа 33307,6 га. Площа природного ядра 11054 га. У степу зростає 510 видів вищих рослин, мешкає 28 видів ссавців. До «Червоної книги України» занесено 89 представників флори та фауни, до «Зеленої книги України» занесено 4 формації.
Биосферный заповедник «Аскания-Нова»: схема функциональных зон заповедника, картосхема экскурсионного маршрута по Большому Чапельскому поду на микроавтобусе «Газель» и в конном экипаже и общая информация о заповеднике.
На схеме условно обозначены: - Природное ядро; - Буферная зона; - Зона антропогенных ландшафтов; 1 - Большой Чапельский под; 2 - Участок «Старый»; 3 - Участок «Северный»; 4 - Участок «Южный»; 5 - Успеновская степь; - Зоологический парк; - Дендрологический парк; - Поселок Аскания-Нова; - Дорога.
Назначение Заповедника: сохранение природных комплексов типчаково-ковыльной степи южной Украины.
Общая характеристика: Заповедник имеет три зоны - природное ядро, зоны буферную и антропогенных ландшафтов. Общая площадь 33307,6 га. Площадь природного ядра 11054 га. В степи растет 510 видов высших растений, живет 28 видов млекопитающих. В «Красную книгу Украины» занесено 89 представителей флоры и фауны, в «Зеленую книгу Украины» занесены 4 формации.
На схемі умовно позначено: - Природне ядро; - Буферна зона; - Зона антропогенних ландшафтів; 1 - Великий Чапельський під; 2 - Ділянка «Стара»; 3 - Ділянка «Північна»; 4 - Ділянка «Південна»; 5 - Успенівський степ; - Зоологічний парк; - Дендрологічний парк; - Селище Асканія-Нова; - Дорога.
Призначення Заповідника: збереження природних комплексів типчаково-ковилового степу південної України.
Загальна характеристика: Заповідник має три зони - природне ядро, зони буферну та антропогенних ландшафтів. Загальна площа 33307,6 га. Площа природного ядра 11054 га. У степу зростає 510 видів вищих рослин, мешкає 28 видів ссавців. До «Червоної книги України» занесено 89 представників флори та фауни, до «Зеленої книги України» занесено 4 формації.
Биосферный заповедник «Аскания-Нова»: схема функциональных зон заповедника, картосхема экскурсионного маршрута по Большому Чапельскому поду на микроавтобусе «Газель» и в конном экипаже и общая информация о заповеднике.
На схеме условно обозначены: - Природное ядро; - Буферная зона; - Зона антропогенных ландшафтов; 1 - Большой Чапельский под; 2 - Участок «Старый»; 3 - Участок «Северный»; 4 - Участок «Южный»; 5 - Успеновская степь; - Зоологический парк; - Дендрологический парк; - Поселок Аскания-Нова; - Дорога.
Назначение Заповедника: сохранение природных комплексов типчаково-ковыльной степи южной Украины.
Общая характеристика: Заповедник имеет три зоны - природное ядро, зоны буферную и антропогенных ландшафтов. Общая площадь 33307,6 га. Площадь природного ядра 11054 га. В степи растет 510 видов высших растений, живет 28 видов млекопитающих. В «Красную книгу Украины» занесено 89 представителей флоры и фауны, в «Зеленую книгу Украины» занесены 4 формации.
Фото травня 2013 року. |
Фото травня 2013 року. |
Асканія-Нова. Головний вхід до зоопарку.
«Половецька баба» перед входом. Аскания-Нова. Главный вход в зоопарк. «Половецкая баба» перед входом. Askania-Nova. Main entrance in the zoo. |
Фото травня 2013 року. |
Фото травня 2013 року. |
Асканія-Нова. Деякі входи до дендропарку «Асканія-Нова»
та пам'ятний знак Фальц-Фейну Фрідріху Едуардовичеві (1863-1920) -
засновникові заповідника «Асканія-Нова».
Аскания-Нова. Некоторые из входов в дендропарк «Аскания-Нова» и памятный знак Фальц-Фейну Фридриху Эдуардовичу (1863-1920) - основателю заповедника «Аскания-Нова». Askania-Nova. Some of entrances in the arboretum (dendrological garden) «Askania-Nova». |
Фото травня 2013 року. |
Асканія-Нова. Пам'ятник академікові М. Ф. Іванову перед будівлею Інституту тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова.
Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства є установою Національної академії аграрних наук України. Аскания-Нова. Памятник академику М. Ф. Иванову перед зданием Института животноводства степных районов имени М. Ф. Иванова. Институт животноводства степных районов имени М. Ф. Иванова «Аскания-Нова» - Национальный научный селекционно-генетический центр овцеводства является учреждением Национальной академии аграрных наук Украины. Askania-Nova. Іn front of the arboretum (dendrological garden). |
Фото травня 2013 року.
Асканія-Нова. Готель «Канна».
Цей готель розташований в безпосередній близькості від Інституту тваринництва степових районів і від входу до дендропарку.
Умови проживання тут - цілком прийнятні, та на гідний рівень сервісу (і навіть елементарну культуру) тут (як і в цілому в Асканії-Нова), на жаль, розраховувати не варто.
Аскания-Нова. Гостиница «Канна».
Эта гостиница расположена в непосредственной близости от Института животноводства степных районов и от входа в дендропарк.
Условия проживания здесь - вполне приемлемые, но на достойный уровень сервиса (и даже элементарную культуру) тут (как и в целом в Аскании-Новой), к сожалению, рассчитывать не приходится.
Askania-Nova. Hotel «Canna».
Цей готель розташований в безпосередній близькості від Інституту тваринництва степових районів і від входу до дендропарку.
Умови проживання тут - цілком прийнятні, та на гідний рівень сервісу (і навіть елементарну культуру) тут (як і в цілому в Асканії-Нова), на жаль, розраховувати не варто.
Аскания-Нова. Гостиница «Канна».
Эта гостиница расположена в непосредственной близости от Института животноводства степных районов и от входа в дендропарк.
Условия проживания здесь - вполне приемлемые, но на достойный уровень сервиса (и даже элементарную культуру) тут (как и в целом в Аскании-Новой), к сожалению, рассчитывать не приходится.
Askania-Nova. Hotel «Canna».
Фото травня 2013 року. |
Фото травня 2013 року. |
Асканія-Нова. Новозбудований храм «Спорительки хлібів» Свято-Дмитрівської громади.
Аскания-Нова. Новопостроенный храм «Спорительницы хлебов» Свято-Дмитриевской общины. Askania-Nova. A new church. |
Першоджерела:
# «Україна. Путівник. 500 куточків, які варто відвідати»; Ю.Воронцова; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2011.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
До переліку фотосерій