|
Любинська Лада Миколаївна (16.06.1923 - 6.08.2009).
Народилася в Києві. Батьками Ави та Лади були Микола Михайлович Любинський та його дружина Клавдія Володимирівна (до заміжжя - Кузьмина). На фото - Микола Михайлович Любинський з доньками Ладою (молодша, сидить на плечах батька) та Авою. |
Місто Москва, близько 1944 року. Лада Миколаївна Любинська (праворуч), її рідна сестра Ава Миколаївна Любинська (ліворуч), у центрі - їх троюрідна сестра Зоя Володимирівна (1914-1994). Позаду стоїть син Зої Володимирівни - Олександр Олександрович Васильєв, котрий згодом став відомим вченим, фахівцем в галузі радіолокації, головним конструктором радіолокаційних станцій «Даугава», «Даугава-2» та «Дарьял-У», лауреатом Державної премії СРСР (1974). |
Любинська Лада Миколаївна після закінчення Московського державного університету (1946 рік). |
|
Лада Любинська у 1946 році закінчила фізичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, а в 1951 році - аспірантуру по кафедрі філософії Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна. Чоловіком Лади Миколаївни був Михайло Олександрович Сорокин (1922 - 1971). У подружжя була донька Ольга (1951 - 1994). На фото - Любинська Лада Миколаївна. |
|
Лада Миколаївна була відомим фахівцем з проблеми часу. Кандидат філосовських наук. У 1952-1960 роках працювала доцентом, потім зав. кафедрою філософії в Пермському педагогічному інституті. З 1960 року і до останніх днів життя Л. Н. Любинска - доцент кафедри філософії Московського інженерно-фізичного інституту. Головним напрямком наукової діяльності Лади Миколаївни був аналіз концептуальних засобів вираження темпоральности. На фото - Любинська Лада Миколаївна з колегою професором Фалько Володимиром Івановичем на IV Російському філософському конгресі "Філософія та майбутнє цивілізації" (травень 2005 року, місто Москва). |
|
|
|
|