Клименко Сергій. Фото. Ужгород, 2003, 2012 та 2018 роки

Ужгород, 2003, 2012 та 2018 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Ужгород, 2003, 2012 и 2018 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Ужгород - місто на річці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 785 км від Києва.
У різні часи поселення на річці Уж, із замком-градом на Замковій горі, мало назви Унґ, Гунґ, Унґвар (Oppidum Ungwar), Гунґвар, Унґуйвар, а з початку XX століття - Ужгород. Гунґ - вода, вар - фортеця, замок. Отже, значення назви - замок на воді (біля річки).
Точний час заснування поселення на місці виходу річки Уж із гір у долину і граду на Замковій горі невідомий, але згадки про Ужгородське городище зустрічались вже в древніх документах і хроніках. Про існування укріплення Гунґ на час переходу мадярів наприкінці IX століття через Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину свідчить, зокрема, й угорський літописець XII століття Анонім у хроніці «Діяння угорців» (Gesta Hungarorum): град над рікою посідав слов'янський князь Лаборець, дружина якого зазнала поразки від угорців. Самого ж князя, що вирвався з облоги, було наздогнано мадярами і вбито на березі річки, від чого і пішла назва річки Лаборець (нині - на території Східної Словаччини; в Лаборець впадає Уж).

Ужгород - город на речке Уж, административный центр Закарпатской области и Ужгородского района. Расположен в 785 км от Киева.
В разные времена поселение на речке Уж, с замок-градом на Замковой горе, имело названия Унг, Гунг, Унгвар (Oppidum Ungwar), Гунгвар, Унгуйвар, а с начала XX века - Ужгород. Гунг - вода, вар - крепость, замок. Итак, значение названия - замок на воде (возле речки).
Точное время основания поселения на месте выхода речки Уж из гор в долину и града на Замковой горе неизвестно, но упоминания об Ужгородском городище встречались уже в древних документах и хрониках. О существовании укрепления Гунг на время перехода мадьяр в конце IX века через Карпатские перевалы в Тисо-Дунайскую низменность свидетельствует, в частности, и венгерский летописец XII века Аноним в хронике «Деяния венгров» (Gesta Hungarorum): градом над рекой правил славянский князь Лаборец, дружина которого потерпела поражение от венгров.Самого же князя, вырвавшегося из окружения, мадьяры догнали и убили на берегу речки, от чего и пошло название речки Лаборец (ныне - на территории Восточной Словакии; в Лаборец впадает Уж).

Uzhhorod (Uzhgorod) is the regional centre located on the Uzh River, 819 km far from Kyiv. The population is 125 thou. The variety of cultures merged together has given an original style to the city.

Ужгородский замок. Фото. Внешние оборонительные стены и западный бастион.

Фото лютого 2018 року.

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок (Castellum Ungwar). Зовнішні оборонні мури та західний бастіон.

Ужгородский замок (Castellum Ungwar). Внешние оборонительные стены и западный бастион.

Uzhhorod Castle.

Ужгородский замок. Фото. Сухой ров и внешние оборонительные стены (юго-западная сторона замка).

Фото червня 2012 року.

Сухий рів та зовнішні оборонні мури (південо-західний бік замку).

Сухой ров и внешние оборонительные стены (юго-западная сторона замка).

Фото липня 2003 року.

Фото червня 2012 року.

Ужгородский замок. Фото. Сухой ров и въездные ворота сквозь внешние оборонительные стены (юго-западная сторона замка).

Фото липня 2003 року.

Ужгородський замок.
Західний бастіон, сухий рів та зовнішня в'їзна брама.

Ужгородский замок.
Западный бастион, сухой ров и внешние въездные ворота.

Uzhhorod Castle.

Ужгородский замок. Фото. Макет Ужгородского замка.

Фото червня 2012 року.

Макет Ужгородського замку.

Макет Ужгородского замка.

Model of the Uzhhorod Castle.

На территории Ужгородского замка. Фото. Главный корпус замка - цитадель (юго-западный фасад).

Фото лютого 2018 року.

Фото червня 2012 року.

На території Ужгородського замку. Головний корпус замку - цитадель (південо-західний фасад).

На территории Ужгородского замка. Главный корпус замка - цитадель (юго-западный фасад).

Uzhhorod Castle.

Фото червня 2012 року.

На территории Ужгородского замка. Фото. Главный корпус замка (цитадель).

Фото липня 2003 року.

Фото червня 2012 року.

На території Ужгородського замку. Головний корпус замку (цитадель).
У завершеному вигляді, до пожежі 1728 року, головний корпус являв собою триповерхову споруду (не врахуючи підвалів). Після пожежі третій поверх так і не було повністю відновлено.

На территории Ужгородского замка. Главный корпус замка (цитадель).
В завершенном виде, до пожара 1728 года, главный корпус представлял собой трехэтажное сооружение (без учёта подвалов). После пожара третий этаж так и не был полностью восстановлен.

На территории Ужгородского замка. Фото. Вход в главный корпус замка - замковый дворец (цитадель).

Фото червня 2012 року.

На території Ужгородського замку.
Вхід до головного корпусу замку - замкового палацу (цитаделі).

На территории Ужгородского замка.
Вход в главный корпус замка - замковый дворец (цитадель).

Uzhhorod Castle.

На территории Ужгородского замка. Фото. Ворота замкового дворца (цитадели).

Фото червня 2012 року.

На территории Ужгородского замка. Фото. Четыре скворца - родовой герб Другетов над воротами замкового дворца (цитадели).

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок. Брама замкового палацу (цитаделі)
та чотири шпаки - родовий герб Другетів над брамою.
Напис «ANNO DOMINI 1598» на антаблементі брами палацу, певно, є датою завершення однієї з перебудов замку. Над брамою зображено чотирьох шпаків - родовий герб Другетів.
Нині головний корпус замку зустрічає відвідувачів широкими прорізами палацових вікон. Та темні отвори бійниць на верхньому поверсі, обабіч брами та у підвальному ярусі нагадують про первісне призначення цієї будівлі. До речі, товщина її стін подекуди сягає 2,5-3 метрів.

Ужгородский замок. Ворота замкового дворца (цитадели)
и четыре скворца - родовой герб Другетов над воротами.
Надпись «ANNO DOMINI 1598» на антаблементе ворот дворца, вероятно, является датой завершения одной из перестроек замка. Над воротами изображены четыре скворца - родовой герб Другетов.
Ныне главный корпус замка встречает посетителей широкими проёмами дворцовых окон. Но темные отверстия бойниц на верхнем этаже, по обе стороны ворот и в подвальном ярусе напоминают о первоначальном назначении этого здания. Кстати, толщина его стен местами достигает 2,5-3 метров.

На территории Ужгородского замка. Фото. Дворик замкового дворца (цитадели).

Фото червня 2012 року.

На території Ужгородського замку.
Подвір'я замкового палацу (цитаделі).

На территории Ужгородского замка.
Дворик замкового дворца (цитадели).

Uzhhorod Castle.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

Ужгородский замок. Фото. Галерея замкового дворца.

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок. Галерея замкового палацу.
У XVII столітті власники Ужгородського замку граф Міклош Берчені та його дружина-красуня Христина Чакі перетворили замок у блискуче родинне гніздо, яке нагадувало найкращі західноєвропейські замки. Ужгородський замок в часи Берчені був своєрідним музеєм. Тільки художніх полотен у ньому нараховувалося 136, акварелей (переважно на пергаменті) - понад 600, гравюр - ще більше. Шахи, французькі карти, придворний ансамбль і театр, кінні та піші прогулянки, полювання, велика бібліотека, танці та гуляння, дипломатичні прийоми - все це було ознакою дуже активного великосвітського життя, яким в той час мало хто міг похвалитися. Ніколи вже опісля Ужгородський замок не жив таким повнокровним життям, як при його останніх володарях, чудовій парі - графові Міклошові Берчені та графині Христині Чакі.

Ужгородский замок. Галерея замкового дворца.
В XVII веке владельцы Ужгородского замка граф Миклош Берчени и его жена-красавица Кристина Чаки превратили замок в блестящее семейное гнездо, которое напоминало лучшие западноевропейские замки. Ужгородский замок во времена Берчени был своеобразным музеем. Только художественных полотен в нем насчитывалось 136, акварелей (преимущественно на пергаменте) - свыше 600, гравюр - еще больше. Шахматы, французские карты, придворный ансамбль и театр, конные и пешие прогулки, охота, большая библиотека, танцы и гуляния, дипломатические приемы, - все это было признаком очень активной великосветской жизни, которой в то время немногие могли похвастаться. Никогда уже после Ужгородский замок не жил такой полнокровной жизнью, как при его последних владельцах, замечательной паре - графе Миклоше Берчени и графине Кристине Чаки.

Uzhhorod Castle.

Ужгородский замок. Замковый дворец. Фото. Фрагмент экспозиции по истории религии и духовной культуре Закарпатья.

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок. Замковий палац.
Фрагменти експозиції з історії релігії та духовної культури Закарпаття.

Ужгородский замок. Замковый дворец.
Фрагмент экспозиции по истории религии и духовной культуре Закарпатья.

Uzhhorod Castle.

Ужгородский замок. Фото. Самый большой зал замкового дворца («Рыцарский»), превращённый в замковую часовню.

Фото червня 2012 року.

Ужгородский замок. Фото. Потолок часовни («Рицарського» зала) замкового дворца.

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок. «Рицарська» зала замкового палацу, яку перетворено на замкову каплицю.
У палаці налічується понад 40 приміщень. Найбільшу залу замку, так звану «Рицарську», що міститься на другому поверсі, було перетворено на внутрішню каплицю. 1857 року її розписав Фердинанд Видра.

Ужгородский замок. «Рыцарский» зал замкового дворца, превращённый в замковую часовню.
Во дворце насчитывается свыше 40 помещений. Самый большой зал замка, так называемый «Рыцарский», который находится на втором этаже, был превращён в замковую часовню. В 1857 году его расписал Фердинанд Видра.

Uzhhorod Castle.

Ужгородский замок. Фото. Макет Ужгородского замка из экспозиции «История Ужгородского замка».

Фото червня 2012 року.

Ще два макети Ужгородського замку з експозиції «Історія Ужгородського замку».

Ещё два макета Ужгородского замка из экспозиции «История Ужгородского замка».

Models of the Uzhhorod Castle from the exposition «History of the Uzhgorod Castle».

Ужгородский замок. Фото. Замковый дворец. Фрагмент экспозиции «Казематы».

Фото червня 2012 року.

Ужгородський замок. Замковий палац.
Фрагменти експозиції «Каземати».

Ужгородский замок. Замковый дворец.
Фрагменты экспозиции «Казематы».

Uzhhorod Castle. Exposition «Casemates».

На территории Ужгородского замка. Фото. В парке.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

На території Ужгородського замку.
У парку.

На территории Ужгородского замка.
В парке.

Uzhhorod Castle.

На территории Ужгородского замка. Фото. Скульптура Геракла, убивающего Лернейскую трехглавую гидру.

Фото липня 2003 року.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

На території Ужгородського замку. Скульптура Геракла, який вбиває Лернейську триголову гідру.
Чавунну скульптуру великої художньої вартості було відлито 1842 року майстром Кінне на чавуноливарному заводі в селі Тур'я Ремета Перечинського району. Відтворює другий з дванадцяти славетних подвигів героя давньогрецької міфології Геракла.

На территории Ужгородского замка. Скульптура Геракла, убивающего Лернейскую трехглавую гидру.
Чугунная скульптура высокой художественной ценности была отлита в 1842 году мастером Кинне на чугунолитейном заводе в селе Турья Ремета Перечинского района. Изображает второй из двенадцати знаменитых подвигов героя древнегреческой мифологии Геракла.

На территории Ужгородского замка. Фото. Скульптура «Отдыхающий Гермес», XIX век.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

На території Ужгородського замку. Скульптура «Відпочиваючий Гермес», XIX століття.
Це - залишки фонтану, що колись стояв у селі Ужок на території санаторію часів СРСР. Скульптура втратила руки і потребує реставрації.

На территории Ужгородского замка. Скульптура «Отдыхающий Гермес», XIX век.
Это - остатки фонтана, который когда-то стоял в селе Ужок на территории санатория времен СССР. Скульптура потеряла руки и нуждается в реставрации.

Uzhhorod Castle. Sculpture «Resting Hermes», 19th century.

На территории Ужгородского замка. Фото. Скульптура «Турул» («MILLENNIUM»), начало XX века.

Фото липня 2003 року.

Фото лютого 2018 року.

На території Ужгородського замку. Скульптура «Турул» («MILLENNIUM»), початок XX століття - пам'ятний знак на честь тисячоліття переходу мадярів наприкінці IX століття через Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину.

На территории Ужгородского замка. Скульптура «Турул» («MILLENNIUM»), начало XX века - памятный знак в честь тысячелетия перехода венгров в конце IX века через Карпатские перевалы в Тисо-Дунайскую низменность.

Uzhhorod Castle. Sculpture «Turul» («MILLENNIUM»), early 20th century.

Фото червня 2012 року.

На территории Ужгородского замка. Фото. Руины римско-католического храма XIV века (церкви Св. Юрия).

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

На території Ужгородського замку.
Руїни римо-католицького храму XIV століття (церкви Св. Юрія)
та південно-східний мур замку.

На территории Ужгородского замка.
Руины римско-католического храма XIV века (церкви Св. Юрия)
и юго-восточная стена замка.

Uzhhorod Castle.
Ruins of Roman Catholic temple 14th century.

Ужгородский замок. Фото. Внешняя юго-восточная оборонительная стена и южный бастион.

Фото червня 2012 року.

Ужгородский замок. Фото. Внешняя юго-восточная оборонительная стена с бастионами.

Фото липня 2003 року.

На территории Ужгородского замка. Фото. Внешняя юго-восточная оборонительная стена замка.

Фото червня 2012 року.

Зовнішній південно-східний мур замку з бастіонами.

Внешняя юго-восточная стена замка с бастионами.

Uzhhorod Castle.

Ужгород. Фото. Вид со стен Ужгородского замка на Закарпатский музей народной архитектуры и быта.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

Ужгород. Вид з мурів Ужгородського замку на Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

Ужгород. Вид со стен Ужгородского замка на Закарпатский музей народной архитектуры и быта.

Ужгород. Фото. Закарпатский музей народной архитектуры и быта. Михайловская церковь 1777 года.

Фото липня 2003 року.

Ужгород. Фото. Закарпатский музей народной архитектуры и быта. Водная мельница из села Колочава Межгорского района.

Фото липня 2003 року.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури та побуту.
Михайлівська церква 1777 року зі села Шелестова Мукачівського району.
Водяний млин зі села Колочава Міжгірського району Закарпатської області.

Ужгород. Закарпатский музей народной архитектуры и быта.
Михайловская церковь 1777 года из села Шелестова Мукачевского района.
Водная мельница из села Колочава Межгорского района Закарпатской области.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Ужгородский национальный университет. Юридический факультет.

Фото червня 2012 року.

Вулицею Капітульна та корпус Юридичного факультету Ужгородського національного університету (вул. Капітульна, 26).
Цей корпус розташовано безпосередньо перед входом до Ужгородського замку.

На улице Капитульная и корпус Юридического факультета Ужгородского национального университета (ул. Капитульная, 26).
Этот корпус расположен непосредственно перед входом в Ужгородский замок.

Ужгород. Фото. Крестовоздвиженский кафедральный собор и здание резиденции епископов (слева), XVII век.

Фото липня 2003 року.

Ужгород. Фото. Крестовоздвиженский кафедральный собор, XVII век.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Хрестовоздвиженський кафедральний собор і будівля резиденції єпископів (ліворуч), XVII століття
(відповідно вул. Капітульна №11 та вул. Капітульна №9).
Єзуїтську колегію з прилеглим єзуїтським костьолом було побудовано між 1640 та 1646 роками (за іншими даними - між 1632 та 1640).

Ужгород. Крестовоздвиженский кафедральный собор и здание резиденции епископов (слева), XVII век
(соответственно ул. Капитульная №11 та ул. Капитульная №9).
Иезуитская коллегия с прилегающим иезуитским костелом были построены между 1640 и 1646 годами (по другим данным - между 1632 и 1640).

Ужгород. Фото. Здание резиденции епископов, XVII век.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Хрестовоздвиженський кафедральний собор і будівля резиденції єпископів (ліворуч), XVII століття.
1775 року орден єзуїтів було розпущено, а будови колегії та костьолу подаровано греко-католицькій церкві. 1780 року їх перетворено відповідно у резиденцію єпископів і кафедральний собор.
Храм було споруджено у стилі пізнього бароко, а після пізніших добудов і перебудов у його архітектуру було вплетено неокласичний стиль.

Ужгород. Крестовоздвиженский кафедральный собор и здание резиденции епископов (слева), XVII век.
В 1775 году орден иезуитов был распущен, а строения коллегии и костела подарены греко-католической церкви. В 1780 году их превратили в резиденцию епископов и кафедральный собор соответственно.
Храм был сооружен в стиле позднего барокко, а после позднейших достроек и перестроек в его архитектуру был вплетен неоклассический стиль.

Ужгород. Фото. Вход в кафе «Под замком» (ул. Ивана Ольбрахта, 3).

Фото липня 2003 року.

Фото червня 2012 року.

Фото лютого 2018 року.

Вхід до кав’ярні «Під замком» (вул. Івана Ольбрахта, 3).

Вход в кафе «Под замком» (ул. Ивана Ольбрахта, 3).

Uzhhorod. Cafe-museum «Under the Castle» entrance.

Ужгород. Фото. В кафе «Под замком» (ул. Ивана Ольбрахта, 3).

Фото липня 2003 року.

Фото лютого 2018 року.

Ужгород. У кав'ярні «Під замком».
Тоді, 2003 року, в кав'ярні «Під замком» нам сподобалось усе: і антураж, і люб'язність персоналу, і смачні страви (зокрема - неперевершені «кремзлики»), і дуже смачна кава...
Саме через ці приємні спогади кожного нашого наступного візиту до Ужгорода ми навідуємо цю кав'ярню.

Ужгород. В кафе «Под замком».
Тогда, в 2003 году, в кафе «Под замком» нам понравилось всё: и антураж, и предупредительность персонала, и вкусные блюда (в частности - непревзойдённые «кремзлики»), и очень вкусный кофе...
Именно из-за этих приятных воспоминаний каждый последующий наш визит в Ужгород мы наведываем это кафе.

Uzhhorod. Cafe-museum «Under the Castle».

Фото червня 2012 року.

Ужгород. У кав'ярні «Під замком».

Ужгород. В кафе «Под замком».

Uzhhorod. Cafe-museum «Under the Castle».

Фото червня 2012 року.

Ужгород. У кав'ярні «Під замком».

Ужгород. В кафе «Под замком».

Uzhhorod. Cafe-museum «Under the Castle».

Фото червня 2012 року.

Ужгород.
Вулицею А. Волошина.

Ужгород.
На улице А. Волошина.

Uzhhorod.
Voloshyna street.

Фото лютого 2018 року.

Ужгород.
Вулицею А. Волошина.

Ужгород.
На улице А. Волошина.

Uzhhorod.
Voloshyna street.

Ужгород. Фото. Римско-католический костел святого Юрия (Георгия).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Римо-католицький костел святого Юрія (Георгія) по вулиці А. Волошина, 7/9.
Цей костел вибудували в 1762-1766 роках у стилі пізнього бароко.

Ужгород. Римско-католический костел святого Юрия (Георгия) по улице А. Волошина, 7/9.
Этот костел выстроили в 1762-1766 годах в стиле позднего барокко.

Uzhhorod. Roman Catholic Church of St. George (Voloshyna Str.)

Ужгород. По улице Корзо. Фото. Впереди - памятник фонарщику на стене дома на углу улиц Волошина и Корзо.

Фото квітня 2018 року.

Ужгород. Фото. Памятник фонарщику на углу улиц Волошина и Корзо.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Угол улиц Волошина и Корзо: памятник фонарщику на стене дома.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Вулицею Корзо. Пам'ятник ліхтарникові на розі вулиць Волошина та Корзо.
В пам'ять про ліхтарника дядю Колю, який протягом десятиліть бездоганно виконував свою роботу. Скульптор Михайло Колодко, 2010 рік.

Ужгород. По улице Корзо. Памятник фонарщику на углу улиц Волошина и Корзо.
В память о фонарщике дяде Коле, который в течение десятилетий безукоризненно выполнял свою работу. Скульптор Михаил Колодко, 2010 год.

Uzhhorod. Lamplighter statue.
In memory of lamplighter ‘Uncle’ Kolya, who performed his duties with great dedication over several decades.

Фото квітня 2018 року.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Пам'ятник ліхтарникові на розі вулиць Волошина та Корзо.
В пам'ять про ліхтарника дядю Колю, який протягом десятиліть бездоганно виконував свою роботу. Скульптор Михайло Колодко, 2010 рік.

Ужгород. Памятник фонарщику на углу улиц Волошина и Корзо.
В память о фонарщике дяде Коле, который в течение десятилетий безукоризненно выполнял свою работу. Скульптор Михаил Колодко, 2010 год.

Uzhhorod. Lamplighter statue.
In memory of lamplighter ‘Uncle’ Kolya, who performed his duties with great dedication over several decades.

Фото липня 2003 року.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Вулицею Корзо.
Це - головна вулиця Ужгорода. Її назва - Корзо - так і перекладається з угорської: «центральна».

Ужгород. По улице Корзо.
Это - главная улица Ужгорода. Её название - Корзо - так и переводится с венгерского: «центральная».

Uzhhorod. Korzo street.

Фото червня 2012 року.

Фото квітня 2018 року.

Ужгород. Фото. На улице Корзо. Один из внутренних двориков.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Вулицею Корзо.

Ужгород. По улице Корзо.

Uzhhorod. Korzo street.

Ужгород. Фото. Цветет сакура (японская вишня, Prunus serrulata). Театральная площадь (площадь Евгения Фенцика).

Фото квітня 2018 року.

Ужгород, Театральна площа (площа Євгена Фенцика). Квітне сакура (японська вишня).
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Дводольні - Magnoliopsida (Dicotyledones). Порядок: Розоцвіті - Rosales. Родина: Розові - Rosaceae. Підродина: Мигдалеві - Amygdaloideae (Prunoideae). Рід: Слива - Prunus. Підрід: Вишня - Prunus subgen. Cerasus. Вид: Японська вишня - Prunus serrulata.
Японська вишня (лат. Prunus serrulata) або Сакура - вид декоративних дерев роду Слива.
Розцвітає навесні, квітки мають забарвлення від яскраво-рожевого до білого. Щорічний період цвітіння сакури триває менше тижня. Плід - сакурамбо - кістянка чорного кольору, 8-10 мм в діаметрі. Плоди, засолене листя та квіти сакури використовуються в харчових цілях. Сакура є відомим символом Японії та японської культури. Японці здавна шанують цю рослину.

Ужгород, Театральная площадь (площадь Евгения Фенцика). Цветет сакура (японская вишня).
Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Двудольные - Magnoliopsida (Dicotyledones). Порядок: Розоцветные - Rosales. Семейство: Розовые - Rosaceae. Подсемейство: Миндальные (Сливовые) - Amygdaloideae (Prunoideae). Род: Слива - Prunus. Подрод: Вишня - Prunus subgen. Cerasus. Вид: Вишня мелкопильчатая - Prunus serrulata.
Вишня мелкопильчатая, или Сакура (лат. Prunus serrulata) - вид декоративных деревьев рода Слива.
Расцветает весной, цветки имеют окраску от ярко-розового до белого. Ежегодный период цветения сакуры длится менее недели. Плод - сакурамбо - костянка чёрного цвета, 8-10 мм в диаметре. Плоды, засоленные листья и цветы сакуры используются в пищевых целях. Сакура является известным символом Японии и японской культуры. Японцы издавна почитают это растение.

Ужгород. Фото. Бывшая синагога, ныне - Закарпатская областная филармония (пл. Театральная, 10).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Мемориальная доска на синагоге в память о 85 тысячах закарпатских евреев - жертв фашистского геноцида.

Фото червня 2012 року.

Колишня синагога, нині - Закарпатська обласна філармонія (пл. Театральна, 10) та пам'ятна таблиця на синагозі в пам'ять про 85 тисяч закарпатських євреїв - жертв фашистського геноциду.
Хоральну синагогу ортодоксальної громади євреїв-ашкеназі в місті Ужгород було побудовано в неомавританському стилі за проектом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча. Будівництво закінчено 1910 року. Будова стоїть на фундаменті з рожевого мармуру, купол даху підтримують подковоподобні арки з білого мармуру. Зараз приміщення використовує Закарпатська обласна філармонія.

Бывшая синагога, ныне - Закарпатская областная филармония (пл. Театральная, 10) и мемориальная доска на синагоге в память о 85 тысячах закарпатских евреев - жертв фашистского геноцида.
Хоральная синагога ортодоксальной общины евреев-ашкеназов в городе Ужгород была построена в неомавританском стиле по проекту архитекторов Дюли Паппа и Ференца Саболча. Строительство закончено в 1910 году. Строение стоит на фундаменте из розового мрамора, купол крыши поддерживают подковоподобные арки из белого мрамора. Сейчас помещение использует Закарпатская областная филармония.

Uzhhorod. Former Synagogue (now Philharmonic Orchestra Concert Hall).

Ужгород. Фото. Памятник Евгению Андреевичу Фенцик (1844-1903).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Левый берег речки Уж. Православная набережная.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Пешеходный мост через речку Уж.

Фото червня 2012 року.

Пам'ятник Євгену Андрійовичу Фенцик (1844-1903) - закарпатському освітньому діячеві та письменнику.
Лівий берег річки Уж. Православна набережна.
Пішохідний міст через річку Уж.

Памятник Евгению Андреевичу Фенцик (1844-1903) - закарпатскому образовательному деятелю и писателю.
Левый берег речки Уж. Православная набережная.
Пешеходный мост через речку Уж.

Ужгород. Фото. Здание богословской академии им. свв. Кирилла и Мефодия (пл. Театральная, 7).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Ужгородский пассаж (пл. Театральная, 7А).

Фото червня 2012 року.

Будівля богословської академії ім. свв. Кирила та Мефодія (пл. Театральна, 7)
та Ужгородський пасаж (пл. Театральна, 7А).

Здание богословской академии им. свв. Кирилла и Мефодия (пл. Театральная, 7)
и Ужгородский пассаж (пл. Театральная, 7А).

Uzhgorod. Teatralna Square: «Vivat Academia» and Uzhgorod passage.

Ужгород. Фото. Театральная площадь и пешеходный мост через речку Уж. Панорама ~120°. По центру - театр кукол «Бавка».

Фото червня 2012 року.

Театральна площа та пішохідний міст на річку Уж. Панорама ~120°.
По центру - театр ляльок «Бавка».

Театральная площадь и пешеходный мост через речку Уж. Панорама ~120°.
По центру - театр кукол «Бавка».

Uzhhorod. Teatralna Square and the pedestrian bridge over the Uzh River. Panorama ~120°.

Вечерний Ужгород. Фото. Площадь Шандора Петефи.

Фото лютого 2018 року.

Вечерний Ужгород. Фото. Пешеходный мост через речку Уж.

Фото лютого 2018 року.

Вечерний Ужгород. Фото. Памятник художнику Игнатию Рошковичу.

Фото лютого 2018 року.

Пл. Шандора Петефі.
Пішохідний міст через Уж.
Пам'ятник художнику Ігнатію Рошковичу.

Пл. Шандора Петефи.
Пешеходный мост через речку Уж.
Памятник художнику Игнатию Рошковичу.

Ужгород. Фото. Площадь Корятовича (вид от пересечения с улицей Лучкая). Слева - отель «Атлант» (площадь Корятовича, 27).

Фото квітня 2018 року.

Площа Корятовича (вид від перетину з вулицею Лучкая).
Ліворуч - готель «Атлант» (площа Корятовича, 27).

Площадь Корятовича (вид от пересечения с улицей Лучкая).
Слева - отель «Атлант» (площадь Корятовича, 27).

Uzhhorod, Koryatovycha Square.
Hotel Atlant (Koryatovycha Square, 27) is on the left.

Ужгород. Фото. На улице Корятовича (вид от пересечения с улицей А. Волошина).

Фото червня 2012 року.

Вулицею Корятовича
(вид від перетину з вулицею А. Волошина).

На улице Корятовича
(вид от пересечения с улицей А. Волошина).

Ужгород. Фото. Скверик «Альпинарий» на углу улиц Довженко и Жупанатская площадь.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Бассейн в форме карты Австро-Венгрии в «Альпинарии».

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Памятник И. Бокшаю и А. Ердели в «Альпинарии».

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Скверик «Альпінарій» на розі вулиць Довженка та Жупанатська площа. Тут відновлено старий басейн у формі карти Австро-Угорщини. Біля цього басейну розташовано пам'ятник двом найвідомішим закарпатським художникам, засновникам закарпатської школи живопису Йосипу Бокшаю й Адальберту Ерделі.

Ужгород. Скверик «Альпинарий» на углу улиц Довженко и Жупанатская площадь. Здесь восстановлен старый бассейн в форме карты Австро-Венгрии. Возле этого бассейна расположен памятник двум самым известным закарпатским художникам, основателям закарпатской школы живописи Иосипу Бокшаю и Адальберту Эрдели.

Uzhhorod. Park «Alpinarium».

Ужгород. Фото. Вид на речку Уж в городе Ужгород.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Памятник Августину Волошину на набережной Независимости.

Фото червня 2012 року.

Пам'ятник Августину Волошину на набережній Незалежності.
Августин Волошин (1874-1945) - український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик. У 1938-1939 роках обіймав посаду прем'єр-міністра уряду автономної республіки Карпатська Україна (в складі Чехо-Словаччини). У березні 1939 року став президентом незалежної держави Карпатська Україна.

Памятник Августину Волошину на набережной Независимости.
Августин Волошин (1874-1945) - украинский политический, культурный, религиозный деятель Закарпатья, греко-католический священник. В 1938-1939 годах занимал должность премьер-министра правительства автономной республики Карпатская Украина (в составе Чехо-Словакии). В марте 1939 года стал президентом независимого государства Карпатская Украина.

Uzhhorod. Monument to Avgustyn Voloshyn.
Avgustyn Voloshyn (1874-1945) was President of the independent Carpatho-Ukraine.

Ужгород. Фото. Фонтан в сквере на углу улиц Довженко и Ференца Ракоци.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Амбар и винный погреб, 1781 год (ул. Ференца Ракоци, 2).

Фото червня 2012 року.

Фонтан у сквері на розі вулиць Довженка і Ференца Ракоці та шпихлір і винний погріб (вул. Ференца Ракоці, 2) - пам'ятка архітектури 1781 року.

Фонтан в сквере на углу улиц Довженко и Ференца Ракоци
и амбар и винный погреб (ул. Ференца Ракоци, 2) - памятник архитектуры 1781 года.

Ужгород. Фото. Управление Службы безопасности Украины в Закарпатской области (ул. Довженко, 3).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Памятник жертвам политических репрессий в сквере напротив здания СБУ.

Фото червня 2012 року.

Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (вул. Довженка, 3) та пам'ятник жертвам політичних репресій у сквері навпроти будівлі СБУ.
Пам'ятник було відкрито 15 травня 2010 року.

Управление Службы безопасности Украины в Закарпатской области (ул. Довженко, 3) и памятник жертвам политических репрессий в сквере напротив здания СБУ.
Памятник был открыт 15 мая 2010 года.

Ужгород. Фото. Здание Управления Национального банка Украины в Закарпатской области (пл. Пушкина, 1).

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Памятник А. С. Пушкину на площади Пушкина.

Фото червня 2012 року.

Площа Пушкіна: пам'ятник Олександрові Пушкіну та будівля Управління НБУ в Закарпатській області.
Будівля є пам'яткою архітектури 1934-1936 років.

Площадь Пушкина: памятник Александру Пушкину и здание Управления НБУ в Закарпатской области.
Здание является памятником архитектуры 1934-1936 годов.

Ужгород. Фото. Памятник Тарасу Григорьевичу Шевченко на площади Народная.

Фото червня 2012 року.

Ужгород. Фото. Здание Закарпатского областного совета (пл. Народная, 4).

Фото червня 2012 року.

Площа Народна: пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку на площі Народна та будівля Закарпатської обласної ради.
Будівлю було споруджено 1936 року для Крайового уряду Підкарпатської Русі. Проект комплексу разом з прилеглою площею розробив чеський архітектор-конструктивіст Антоній Крупка. Будівля має 1800 вікон. Завдяки продуманій системі великої кількості вікон зовні та скляних дверей усередині, весь інтер'єр пронизано сонячним світлом. Нині в будівлі розташовуються обласна державна адміністрація і обласна рада Закарпатської області.

Площадь Народная: памятник Тарасу Григорьевичу Шевченко на площади Народная и здание Закарпатского областного совета.
Здание было сооружено в 1936 году для Краевого правительства Подкарпатской Руси. Проект комплекса вместе с прилегающей площадью разработал чешский архитектор-конструктивист Антоний Крупка. Здание имеет 1800 окон. Благодаря продуманной системе большого количества окон снаружи и стеклянных дверей, весь интерьер пронизан солнечным светом. Ныне в здании располагаются областная государственная администрация и областной совет Закарпатской области.

Ужгород. Фото. Вид на речку Уж в городе Ужгород. Панорама ~150°.

Фото червня 2012 року.

Вид на річку Уж в місті Ужгород. Панорама ~150°.

Вид на речку Уж в городе Ужгород. Панорама ~150°.

Uzh river in Uzhhorod. Panorama ~150°.

Ужгород. Фото. Пешеходный мост через речку Уж, вид с левого берега.

Фото лютого 2018 року.

Ужгород. Фото. Правый берег речки Уж, вид с левого берега.

Фото лютого 2018 року.

Пішохідний міст через річку Уж.
Правий берег річки Уж.
Види з лівого берега

Пешеходный мост через речку Уж.
Правый берег речки Уж.
Виды с левого берега.

Ужгород. Фото. Памяти закарпатцев погибших в афганской войне в 1979-1989 годах.

Фото лютого 2018 року.

Ужгород. Пам'яті закарпатців загиблих в афганській війні у 1979-1989 роках.

Ужгород. Памяти закарпатцев погибших в афганской войне в 1979-1989 годах.

Ужгород. Фото. Центральный железнодорожный вокзал (ул. Станционная, 9).

Фото січня 2018 року.

Ужгород. Центральний залізничний вокзал (вул. Станційна, 9).

Ужгород. Центральный железнодорожный вокзал (ул. Станционная, 9).

Першоджерела:

# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.

	На 1-й день маршруту "Через Закарпаття до Словаччини, Австрії та Угорщини, квітень-травень 2018 року"
До переліку фотосерій	На день третій маршруту "На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року"
На головну	На день четвертий маршруту "На захід від Києва, липень 2003 року"