Пляшева - село (700 жителів) Радивилівського району
Рівненської області,
розташоване на правому березі річки Стир.
Вперше згадується в документальних джерелах 1545 року.
Неподалік від села, на лівому заболоченому березі річечки Пляшівка влітку 1651 року відбулася кульмінаційна баталія
Визвольної війни українського народу 1648-1654 років, що увійшла до історії як «Битва під Берестечком».
У ній брала участь величезна за мірками того часу кількість вояків - понад 200 тисяч.
Армія польського короля Яна Казимира протистояла об’єднаному козацькому (під проводом Богдана Хмельницького)
та татарському війську (керованому кримським ханом Ісламом-Гіреєм III).
У розпал бою козаки в черговий раз були зраджені татарами, котрі не тільки відступили,
а й захопили у полон Б. Хмельницького, який намагався перешкодити їхньому відступу.
Українські козаки продовжували героїчно битися, однак результат битви, що стала переломною у всій війні, вже було вирішено.
На початку XX століття, при прокладанні дороги від Дубна до Берестечка, що пройшла через поле бою, було знайдено безліч людських кісток і зброї.
Тоді ж ухвалили зібрати всі знайдені бойові реліквії та вшанувати пам’ять загиблих і почали збір коштів на пам’ятник героям.
За проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова (під керівництвом архітектора В. Леонтовича)
в 1910-1914 роках було зведено дуже ефектну Георгіївську церкву-мавзолей, що не має аналогів в Україні.
Її споруджено на невеликому за площею підвищенні, що називають островом Журавлиха.
Сюди ж із сусіднього села Острів перевезли дерев’яну Михайлівську церкву, побудовану в 1650 році.
У ній, за легендою, Б. Хмельницького благословив напередодні битви коринфський митрополит Іоасаф і освятив козацькі шаблі.
1967 року козацький меморіал було перетворено на Історико-культурний заповідник «Козацькі Могили».
До 350-річчя битви під Берестечком на полі бою було закладено парк, відзначений скромним монументом.
Нині тут діє Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
Окремими сторінками подаю тексти з інформаційних таблиць:
# Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (2015 рік);
# Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» та Свято-Георгіївський чоловічий монастир у Пляшеві (2009 рік).
Пляшева - село (700 жителей) Радивиловского района
Ровенской области,
расположенное на правом берегу речки Стыр.
Впервые упоминается в документальных источниках в 1545 году.
Неподалеку от села, на левом заболоченном берегу речушки Пляшевка летом 1651 года состоялась кульминационная баталия
Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов, вошедшая в историю как «Битва под Берестечком».
В ней принимало участие огромное по меркам того времени количество воинов - свыше 200 тысяч.
Армия польского короля Яна Казимира противостояла объединенному казацкому (под руководством Богдана Хмельницкого)
и татарскому войску (управляемому крымским ханом Исламом-Гиреем III).
В разгар боя казаки в очередной раз были преданны татарами, которые не только отступили,
но и захватили в плен Б. Хмельницкого, который пытался помешать их отступлению.
Украинские казаки продолжали героически сражаться, однако результат битвы, ставшей переломной во всей войне, уже был предрешен.
В начале XX века, при прокладке дороги от Дубно к Берестечку, которая прошла через поле боя, было найдено множество человеческих костей и оружия.
Тогда же постановили собрать все найденные боевые реликвии и почтить память погибших, и начали сбор средств на памятник героям.
По проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова (под руководством архитектора В. Леонтовича)
в 1910-1914 годах была возведена очень эффектная Георгиевская церковь-мавзолей, которая не имеет аналогов в Украине.
Она построена на небольшом по площади возвышении, которое называют островом Журавлиха.
Сюда же из соседнего села Остров перевезли деревянную Михайловскую церковь, построенную в 1650 году.
В ней, согласно легенде, Б. Хмельницкого благословил в канун битвы коринфский митрополит Иоасаф и освятил казацкие сабли.
В 1967 году казацкий мемориал был преобразован в Историко-культурный заповедник «Казацкие Могилы».
К 350-летию битвы под Берестечком на поле боя был заложен парк, отмеченный скромным монументом.
Теперь здесь действует Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы».
Отдельными страницами даю тексты из информационных таблиц:
# Национальный историко-мемориальный заповедник
«Поле Берестецкой битвы» (2015 год, на Украинском языке);
# Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы» и Свято-Георгиевский мужской монастырь в Пляшеве (2009 год, на Украинском языке). |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам'ятка архітектури початку XX століття
Свято-Георгіївський собор з Козацькою усипальницею, преділами св. вмц. Параскеви та свв. мучеників кнн. Бориса і Гліба
було збудовано за проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова
(учня академіка архітектури О. В. Щусєва).
Будівельними роботами з весни 1912 року керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович,
який відстояв у ансамблі Козацьких Могил український козацький стиль і запросив для розпису храму-пам’ятника відомого художника Івана Їжакевича.
На фасаді храму - іконостас художника І. Їжакевича (1914). У храмах - шановані ікони: вмц. Варвари з часткою мощів, вмч. Георгія, св. Трійці, мч. Гермогена, Божої Матері - «Почаївська», «Скоропослушниця», «Самарська», «Всіх скорботних Радість», «Прикликання загиблих».
Памятник архитектуры начала XX века
Свято-Георгиевский собор с Казацкой усыпальницей, приделами св. вмц. Параскевы и свв. мучеников кнн. Бориса и Глеба
был построен по проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова
(ученика академика архитектуры А. В. Щусева).
Строительными работами с весны 1912 года руководил волынский епархиальный архитектор Владимир Леонтович,
который отстоял в ансамбле Казацких Могил украинский казацкий стиль и пригласил для росписи храма-памятника известного художника Ивана Ижакевича.
На фасаде храма - иконостас художника И. Ижакевича (1914). В храмах - почитаемые иконы: вмц. Варвары с частицей мощей, вмч. Георгия, св. Троицы, мч. Гермогена, Божьей Матери - «Почаевская», «Скоропослушница», «Самарская», «Всех скорбящих Радость», «Взыскание погибших». |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006. # Вікіпедія. # Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко |
|
|
|
|