|
||||
Седнів. Садиба Лизогубів (XVII-XIX ст.)
Седнів - містечко на річці Снов, за 25 кілометрів від Чернігова, - улюблене місце українських митців. Це старовинне містечко (відоме з 1068) колись належало відомій українській старшинській родині Лизогубів, від яких тут збереглася садиба (XVII-XIX ст.) з чудовим парком, альтанкою поета Л.Глібова (XIX ст.), кам'яницею та мурованою Воскресенською (Різдва Богородиці) церквою (обидві - XVII століття). Також цікаво оглянути: дерев'яна Георгіївська церква (1747), Успенська церква (1860). Седнев. Усадьба Лизогубов (XVII-XIX ст.) Седнев - городок на речке Снов, в 25 километрах от Чернигова, - излюбленное место украинских художников. Этот старинный городок (известен с 1068) когда-то принадлежал известной украинской старшинской семье Лизогубов, от которых здесь сохранилась усадьба (XVII-XIX вв.) с прекрасным парком, беседкой поэта Л.Глибова (XIX в.), каменницей и каменной Воскресенской (Рождества Богородицы) церковью (обе - XVII век). Также интересно осмотреть: деревянная Георгиевская церковь (1747), Успенская церковь (1860). |
||||
Седнів. Садиба Лизогубів, вид з боку річки Снов.
Певно, саме тут 6 жовтня 1851 народився Федір Андрійович Лизогуб (1851-1928) - відомий діяч, українофіл і меценат. У 1901-1915 роках він був головою Полтавської губернської земської управи. За сприяння Ф. Лизогуба Полтава та Миргород (нині Полтавської області) перетворились у центри української культури. Ф. Лизогуб був ініціатором спорудження в Полтаві нового будинку земства в національному стилі, пам’ятника І. Котляревському, відкриття кількох музеїв, матеріально підтримував українське декоративно-прикладне мистецтво. Седнев. Усадьба Лизогубов, вид со стороны речки Снов. Вероятно, именно здесь 6 октября 1851 родился Федор Андреевич Лизогуб (1851-1928) - известный деятель, украинофил и меценат. В 1901-1915 годах он был председателем Полтавской губернской земской управы. При содействии Ф. Лизогуба Полтава и Миргород (ныне Полтавской области) превратились в центры украинской культуры. Ф. Лизогуб был инициатором сооружения в Полтаве нового дома земства в национальном стиле, памятника И. Котляревскому, открытия нескольких музеев, материально поддерживал украинское декоративно прикладное искусство. |
||||
У травні-листопаді 1918 року Ф. Лизогуб - голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П. Скоропадського,
одночасно (3 травня - 8 липня) - міністр внутрішніх справ.
Тоді в результаті діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності,
утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.
З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва.
В цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно.
Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах,
а на своїй території – 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав.
Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918 року
«Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України»
і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження.
Помер 1928 року в Бєлграді (Югославія).
В мае-ноябре 1918 года Ф. Лизогуб - председатель Совета министров Украинского Государства гетмана П. Скоропадского, одновременно (3 мая - 8 июля) - министр внутренних дел. Тогда в результате деятельности правительства Ф. Лизогуба Украинское Государство достигло заметных успехов в построении государственности, утверждении на международной арене, стабилизации экономики и финансов. По инициативе Ф. Лизогуба были начерчены перспективы экономического сотрудничества. В целом министерство иностранных дел правительства Ф. Лизогуба в течение 8 месяцев действовало достаточно активно. Украина имела 11 дипломатических и около 50 консульских представительств в 20 странах, а на своей территории - 12 дипломатических и 42 консульских представительства из 24 стран. После опубликования гетманом П. Скоропадским 14 ноября 1918 года «Грамоты Гетмана всей Украины ко всем украинским гражданам и казакам Украины» и провозглашения федерального союза Украины с будущей небольшевистской Россией Ф. Лизогуб сложил свои полномочия. Умер в 1928 году в Белграде (Югославия). |
||||
Седнів. Садиба Лизогубів. "Шевченкова липа".
Т.Шевченко неодноразово малював Седнів. На садибі збереглася старезна "Шевченкова липа", якій понад 600 років. Седнев. Усадьба Лизогубов. "Липа Шевченко". Т.Шевченко неоднократно рисовал Седнев. В усадьбе сохранилась древняя "Шевченковская липа", которой более 600 лет. |
||||
Седнів. Садиба Лизогубів. Альтанка поета Л.Глибова (XIX ст.)
Седнев. Усадьба Лизогубов. Беседка поэта Л.Глибова (XIX в.) |
||||
Седнів. Садиба Лизогубів. Кам'яниця Лизогубів (XVII століття).
Седнев. Усадьба Лизогубов. Каменница Лизогубов (XVII столетие). |
||||
Седнів. Воскресенська (Різдва Богородиці) церква (XVII століття).
Седнев. Воскресенская (Рождества Богородицы) церковь (XVII век). |
||||
Дорогою на Новгород-Сіверський. Вже десь за Сосницею.
Сосниця (1234) - районний центр, розташований за 90 кілометрів від Чернігова, неподалік від злиття рік Десни та Сейму. Батьківщина всесвітньо відомого українського кінорежисера Олександра Довженка. На його батьківській садибі з 1960 року діє Літературно-меморіальний музей. О.Довженку встановлено два пам’ятники - юному та дорослому. В Сосниці є також невеличкий краєзнавчий музей та дерев’яна церква XVIII ст. Але запланований нами маршрут цього дня - 460 км і дуже багато цікавих місць. На ознайомлення з Сосницею, на жаль, часу не було. По дороге на Новгород-Северский. Где-то уже за Сосницей. Сосница (1234) - районный центр, расположенный в 90 километрах от Чернигова, невдалеке от слияния рек Десны и Сейма. Родина всемирно известного украинского кинорежиссера Александра Довженко. На его родительской усадьбе с 1960 года действует Литературно-мемориальный музей. А.Довженко установлены два памятника - юному и взрослому. В Соснице есть также небольшой краеведческий музей и деревянная церковь XVIII в. Но запланированный нами на этот день маршрут - 460 км и очень много интересных мест. На ознакомление с Сосницей, к сожалению, времени не было. |
||||
Наступним пунктом нашого маршруту був Новгород-Сіверський - одне з найдавніших міст України. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою. Следующим пунктом нашего маршрута был Новгород-Северский - один из древнейших городов Украины. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей. |
||||
Далі на нашому шляху був Кролевець. Місто було засновано 1601, а вже 1644 королем Владиславом ІV йому було надано магдебурзьке право. З 1648 - сотенне місто Ніжинського полку. Один із центрів торгівлі, центр поліського ткацтва, широко відомий своїми виробами художнього ткацтва – тканинами, рушниками. На печатках міста XVІІ-XVІІІст. стійко утримується зображення Архангела Михаїла з терезами у лівій руці. Зараз Кролевець - районний центр Сумщини. На околиці міста (вул. Андріївська, 51) знаходиться особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України - ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія". Зовні це - яблуневий кущ, орієнтовний вік якого - понад 200 років. 2001 Національний банк України в серії "Стародавні міста України" випустив ювілейну монету (5 грн.) "400 років Кролевцю". На жаль, навіть на побіжне ознайомлення з Кролевцем у нас також не було часу. Далее на нашем пути был Кролевец. Город был основан в 1601, а уже в 1644 королем Владиславом ІV ему было дано магдебургское право. С 1648 - сотенный город Нежинского полка. Один из центров торговли, центр полесского ткачества, широко известный своими изделиями художественного ткачества – тканями, полотенцами. На печатях города XVІІ-XVІІІв. стойко удерживается изображение Архангела Михаила с весами в левой руке. Сейчас Кролевец - районный центр Сумщины. На околице города (ул. Андреевская, 51) находится особый, уникальный объект природно-заповедного фонда Украины - ботанический памятник природы общегосударственного значения "Яблоня-колония". Внешне это - яблоневый куст, ориентировочный возраст которого - свыше 200 лет. В 2001 Национальный банк Украины в серии "Старинные города Украины" выпустил юбилейную монету (5 грн.) "400 лет Кролевцу". К сожалению, даже на беглое ознакомление с Кролевцом у нас также не было времени. |
||||
Наступним пунктом нашого маршруту був Батурин -
колишня гетьманська столиця Лівобережжя.
Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.
Следующим пунктом нашего маршрута был Батурин - бывшая гетманская столица Левобережной Украины. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей. |
||||
|
||||
Ніжин. Благовіщенський собор (1716) Благовіщенського чоловічого монастиря (XVIII-XIX ст.).
З 1239 року Уненеж не згадується ані в актах, ані в літописи аж до початку XVII ст. В грамоті Сигізмунда III від 1625 вперше зустрічається назва Ніжин; на місці старого Уненежського городища звели нове укріплене місто. Ніжинці приймали участь у повстаннях проти польського магнату М. Потоцького на чолі з полковником Балиловцем (1631), Павлюком (1637), Остряницей (1638). Повстання були жорстоко придушені, й на частині площі (тепер - сквер Гоголя) і вздовж шляхів до неї встановлено шибениці й помости, на яких страчували повстанців. 1663 в Ніжині пройшла "Чорна Рада", на якій було обрано гетьманом Лівобережної України І.Брюховецького, котрий віддав всю Україну під безпосередню владу московського царя. А от у 1918 ніжинці на боці військ УНР вели жорстокі бої з навалою військ більшовицької Росії. Нежин. Благовещенский собор (1716) Благовщенского мужского монастиря (XVIII-XIX вв.). С 1239 года Уненеж не упоминался ни в актах, ни в летописях до начала XVII в. В грамоте Сигизмунда III от 1625 впервые встречается название Нежин; на месте старого Уненежского городища возвели новый укрепленный город. Нежинцы принимали участие в восстаниях против польского магната М. Потоцкого во главе с полковником Балиловцем (1631), Павлюком (1637), Остряницей (1638). Восстания были жестоко подавлены, и на части площади (теперь - сквер Гоголя) и вдоль дорог к ней установили виселицы и помосты, на котрых казнили повстанцев. 1663 в Нежине прошла "Чорная Рада", на которой был избран гетманом Левобережной Украины И.Брюховецкий, который отдал всю Украину под непосредственную власть московского царя. А вот в 1918 нежинцы на стороне войск УНР вели жестокие бои с нашествием войск большевистской России. |
||||
Ніжин. Грецько-Михайлівська (???) церква (1714-1731).
Протягом XVII-XVIII століть Ніжин був одним з найбільших в Україні центрів міжнародної торгівлі. 1675 грецькі купці заснували тут свою колонію й на довгі часи стали повноправними учасниками ніжинського життя. Вони мали своє братство, суд, школу, готель, і, звісно ж, - кав’ярню. Пам'ятками про ті часи лишилися грецькі Всесвятська і Миколаївська церкви. Нежин. Греко-Михайловская (???) церковь (1714-1731). На протяжении XVII-XVIII веков Нежин был одним из крупнейших в Украине центров международной торговли. В 1675 греческие купцы основали тут свою колонию и на длительное время стали полноправными участниками нежинской жизни. Они имели свое братство, суд, школу, гостиницу, и, конечно же, - кофейню. Памятниками о тех временах остались греческие Всесвятская и Никольская церкви. |
||||
Ніжин. Грецька Всесвятська церква (1780-і).
Нежин. Греческая Всесвятская церковь (1780-е). |
||||
|
||||
Ніжин. Аптека XVIII ст.
Пам`ятка історії. Заснована у 1777 р. відставним лікарем Изюмського гусарського полку ніжинським греком М. Лігдою. Нежин. Аптека XVIII в. Памятник истории. Основана в 1777 г. отставным лекарем Изюмского гусарского полка нежинским греком М. Лигдой. |
||||
Ніжин. Спасо-Преображенський Собор (1757).
У місті збереглося багато пам'яток архітектури XVII-ХІХ століть. У центрі Соборної площі височить найстаріший храм Ніжина - Миколаївський собор (1658), Введенський монастир (XVIII-XIX ст.), Введенський собор (1778), Грецька Всесвятська церква (1780-і рр.), Грецько-Михайлівська церква (1714-1731), Троїцька церква (1733), Покровська церква (1757-1765 рр.), Благовіщенський монастир (XVIII-XIX ст.), Благовіщенський собор (1716), Петропавлівська церква з дзвіницею (поч.XIX ст.), церква Іоанна Богослова (1752), будинок Грецького магістру (1785), Миколаївська церква (1743), Преображенська церква (1757), Михайлівська церква (1805-1835 рр.), найперший у колишній Російській імперії пам'ятник М.Гоголю (1881 рік; скульптор Пармен Забила). Нежин. Спасо-Преображенский Собор (1757). В городе сохранилось много памятников архитектуры XVII-ХІХ веков. В центре Соборной площади возвышается старейший храм Нежина - Никольский собор (1658), Введенский монастырь (XVIII-XIX в.), Введенский собор (1778), Греческая Всесвятская церковь (1780-і гг.), Греко-Михайловская церковь (1714-1731), Троицкая церковь (1733), Покровская церковь (1757-1765 гг.), Благовещенский монастырь (XVIII-XIX в.), Благовещенский собор (1716), Петропавловская церковь с колокольней (нач.XIX в.), церковь Иоанна Богослова (1752), здание Греческого магистра (1785), Никольская церковь (1743), Преображенская церковь (1757), Михайловская церковь (1805-1835 гг.), первый в бывшей Российской империи памятник Н.Гоголю (1881 год; скульптор Пармен Забила). |
||||
Ніжин. Петропавлівська (???) церква з дзвіницею (поч. XIX ст.)
Нежин. Петропавловская (???) церковь с колокольней (нач. XIX ст.) |
||||
Ніжин. Пам`ятник М.В.Гоголю (1881 рік, скульптор Парамен Забила) - найперший у колишній Російській імперії пам'ятник Гоголю.
У XVIII-XIX століттях Ніжин був одним з найважливіших просвітницьких і наукових центрів України. У 1820 І.Безбородько заснував Ніжинську Гімназію вищих наук, яка за статутом прирівнювалася до університету. У ХІХ столітті в цій Гімназії вищих наук здобули освіту М.Гоголь, Є.Гребінка та багато інших видатних людей України і Московії. Зараз це - один із корпусів педагогічного інституту. Нежин. Памятник Н.В.Гоголю (1881 год, скульптор Парамен Забила) - первый в бывшей Российской империи памятник Гоголю. В XVIII-XIX веках Нежин был одним из важнейших центров просвещения и науки в Украине. В 1820 году И.Безбородько основал Нежинскую Гимназию высших наук, которая по уставу приравнивалась к университету. В ХІХ веке в этой Гимназии высших наук получили образование Н.Гоголь, Е.Гребинка и много других выдающихся людей Украины и Московии. Сейчас это - один из корпусов педагогического института. |
||||
Ніжин. Пам`ятник Богдану Хмельницькому.
Нежин. Памятник Богдану Хмельницкому. |
||||
Ніжин. Пам`ятник Ю.Ф.Лисянському.
Юрій Федорович Лисянський (1773-1837) - мореплавець, першопроходець російської кругосвітньої подорожі, народився в м.Ніжин. В Ніжині:
a) бували - Ломоносов, Сковорода, Фонвізін, Пушкін, Грибоєдов, Міцкевич, Глинка, Гулак-Артемовський, Шевченко, Репін;
І цей перелік - далеко не вичерпний.
b) жили - Гоголь, Гребінка, Глібов, Заньковецька, Королев; c) народилися - мореплавець Юрій Лисянський, живописець Микола Самокиш, актор та співак Марк Бернес. Нежин. Памятник Ю.Ф.Лисянскому. Юрий Федорович Лисянский (1773-1837) - мореплаватель, первопроходец российского кругосветного путешествия, родился в г.Нежин. В Нежине:
a) бывали - Ломоносов, Сковорода, Фонвизин, Пушкин, Грибоедов, Мицкевич, Глинка, Гулак-Артемовский, Шевченко, Репин;
И этот список - далеко не полный.
b) жили - Гоголь, Гребинка, Глибов, Заньковецкая, Королев; c) родились - мореплаватель Юрий Лисянский, живописец Николай Самокиш, актер и певец Марк Бернес. |
||||
Ніжин. Пам`ятник Марії Заньковецькій.
Марія Костянтинівна Заньковецька (Адасовська) (1854-1934) - українська народна артистка. Варто додати, що Ніжин включено до системи туристичного маршруту "Намисто Славутича". Нежин. Памятник Марии Заньковецкой. Мария Костянтиновна Заньковецкая (Адасовская) (1854-1934) - украинская народная артистка. Стоит добавить, что Нежин включен в систему туристического маршрута "Ожерелье Славутича". |
||||
Першоджерела:
# Сайт «Українська спадщина».
# Стаття «Українське бароко - згадка про національну мрію», Сергій Колесник, газета «День» від 18.07.2003. # Стаття «Не губернія, а земля», Людмила Таран, газета «Вечірній Київ» від 12.05.2004. # Сайт «Наш край». # Сайт «АМУ - Асоціація міст України». # Сайт «Вольные путешествия в Украине». # «Урядовий портал» (підрозділ «Уряди України у ХХ столітті») |
||||
Інші сторінки маршруту "На північ від Києва (червень 2004 року)":
|
||||
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|