Клименко Сергій. Фото. На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року. День перший: Київ -> Умань -> Первомайськ -> Южноукраїнськ -> Вознесенськ -> Нова

На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року.
День перший: Київ -> Умань -> Первомайськ -> Южноукраїнськ -> Вознесенськ -> Нова_Одеса -> Миколаїв -> Херсон
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юг от Киева, август-сентябрь 2007 года.
День первый: Киев -> Умань -> Первомайск -> Южноукраинск -> Вознесенск -> Новая_Одесса -> Николаев -> Херсон
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Лука річки Ятрань у районі села Полонисте (Кіровоградська область). Панорама ~180° (48°28'18"N, 30°31'20"E).

Излучина речки Ятрань в районе села Полонистое (Кировоградская область). Панорама ~180° (48°28'18"N, 30°31'20"E).

Мапа першого дня маршруту.
Покриття всіх автошляхів - пристойне. Місцеві шляхи між селами - гірші, але прийнятні.
Цього разу ми не зупинялись в Умані, що була на нашому шляху. Розповідь про це місто та легендарну "Софіївку" - окремою сторінкою.
Зазвичай з траси E95 на автодорогу P06 (Первомайськ-Вознесенськ-Миколаїв) повертають у районі Ульяновки. Та ми вирішили трохи змінити маршрут: відразу за Уманню повернули на M12 і далі взяли напрямок на Перегонівку-Голованівськ-Первомайськ. Такий об'їзд був зовсім невиправданим з огляду на згаяний час та якість автошляхів, однак ми були винагороджені чудовим краєвидом річки Ятрань у районі села Полонисте (Кіровоградська область).

Схема первого дня маршрута.
Покрытие всех автодорог - достаточно приличное. Местные догори между селами - похуже, но приемлемы.
В этот раз мы не останавливались в Умани, которая лежала на нашем пути. Рассказ об этом городе и о легендарной "Софиевке" - на отдельной странице.
Обычно с трассы E95 на автодорогу P06 (Первомайск-Вознесенск-Николаев) поворачивают в районе Ульяновки. Но мы решили немного изменить маршрут: сразу за Уманью повернули на M12 и дальше взяли направление на Перегоновку-Головановск-Первомайск. Такой объезд был совершенно неоправданным с точки зрения затраченного времени и качества автодорог, однако мы были вознаграждены прекрасным пейзажем речки Ятрань в районе села Полонистое (Кировоградская область).

Ріка Південний Буг у районі міста Первомайськ (Миколаївська область). Автомобільний міст через Південний Буг. Панорама (~120°).
Река Южный Буг в районе города Первомайск (Николаевская область). Автомобильный мост через Южный Буг. Панорама (~120°).
Bridge across the Southern Buh river in Pervomaysk (panorama ~120°).

До теми готелів...
Приватний готель за адресою вул. Петренка № 44 у Херсоні справив дуже приємне враження.

К теме гостиниц...
Частная гостиница по адресу ул. Петренко № 44 в Херсоне оставила очень приятное впечатление.

Первомайськ. Покровська церква (1805 рік) та дзвіниця (1839 рік), пл. Радянська, 14.

Первомайск. Покровская церковь (1805 год) и колокольня (1839 год), пл. Советская, 14.

Місто Первомайськ - районний центр Миколаївської області. Розташоване на місці злиття річки Синюха з Південним Бугом. Для оборони від татар і турків 1676 року запорозькі козаки збудували укріплене поселення під назвою Орлик. 1743 року миргородський полковник В. Капніст та французький інженер де Боскет побудували на місці козацьких укріплень шанець із шістьма бастіонами. 1768 року на теренах району орудували гайдамацькі загони на чолі з С. Шилом. 1769 року татари спалили Орлик і зруйнували поселення. Поселення на території сучасного міста свого часу називалися Ольвіополь, Богополь, Голта, з 1919 року воно дістало назву Первомайськ.

Город Первомайск - районный центр Николаевской области. Расположен на месте слияния речки Синюха с Южным Бугом. Для обороны от татар и турков в 1676 году запорожские казаки построили укрепленное поселение под названием Орлик. В 1743 году миргородский полковник В. Капнист и французский инженер де Боскет построили на месте казацких укреплений шанец с шестью бастионами. В 1768 году на поприщах района орудовали отряды гайдамаков во главе с С. Шилом. В 1769 году татары сожгли Орлик и разрушили поселение. Поселение на территории современного города в свое время назывались Ольвиополь, Богополь, Голта, с 1919 года оно получило название Первомайск.

Южноукраїнськ - місто обласного підпорядкування у Миколаївській області. Розташоване на березі річки Південний Буг, за 153 км від її гирла. Відстань до Києва - 370 км, до Миколаєва - 120 км. Южноукраїнськ є монопрофільним містом - супутником Південно-Української АЕС.
Виникло наприкінці квітня 1975 року як робоче селище будівельників Південно-Української АЕС і мало назву Костянтинівка-2 (Арбузинського району Миколаївської області). 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР новозбудованому населеному пункту Південно-Української атомної електростанції Миколаївської області було присвоєно найменування місто Южноукраїнськ і йому було надано статус міста обласного підпорядкування.

Южноукраинск - город областного подчинения в Николаевской области. Расположен на берегу реки Южный Буг, в 153 км от ее устья. Расстояние до Киева - 370 км, до Николаева - 120 км. Южноукраинск является монопрофильным городом - спутником Южно-Украинской АЭС.
Возник в конце апреля 1975 года как рабочий поселок строителей Южно-Украинской АЭС и носил названия Константиновка-2 (Арбузинского района Николаевской области). 2 апреля 1987 года Указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР нововыстроенному населенному пункту Южно-Украинской атомной электростанции Николаевской области было присвоено наименование город Южноукраинск и он был отнесен к категории городов областного подчинения.

Панорама Південно-Української атомної електростанції (Миколаївська область).

Панорама Южно-Украинской атомной электростанции (Николаевская область).

South Ukraine Nuclear Power Station. It was located in Mykolaiv Oblast (province).

Вознесенськ - районний центр Миколаївської області, один з найбільших промислових, культурних і історичних центрів області. Був заснований 1795 року й названий на честь церковного свята - Вознесіння Господнього. Територією міста протікає ріка Південний Буг з притокою - річкою Мертвовід.
У місті діє Вознесенський художній музей Є. А. Кібрика (вул. Леніна, 14) - один із п'яти музеїв графіки у світі.
Неподалік від міста є цікаві пам'ятки природи.
Трикратський ліс, 70-ті роки XIX століття. Складається з двох урочищ: Василева Пасіка та Лабіринт. В урочищі Лабіринт ростуть більш як 350 старих могутніх дубів віком понад 120-200 років. У частині лісу, так званому Мироновому Саду, гніздяться колонії сірих чапель.
«Рацинська дача» - державний заказник національного значення. Тут мешкають олені, кабани, косулі, зайці та фазани, ростуть понад 1000 різноманітних порід дерев. Гордістю «Рацинської дачі» є березовий гай і стадо бізонів, за якими можна спостерігати в природних умовах підчас кінної прогулянки.
Актовський каньйон - провалля серед голого степу, гранітна прірва в кристалічному щиті, на дні якої дзюрчить на перекатах струмок.

Вознесенск - районный центр Николаевской области, один из наибольших промышленных, культурных и исторических центров области. Был основан в 1795 году и назван в честь церковного праздника - Вознесения Господнего. По территории города протекает река Южный Буг с притоком - рекой Мертвовод.
В Вознесенске функционирует Вознесенский художественный музей Е. А. Кибрика (ул. Ленина, 14) - один из пяти музеев графики в мире.
Невдалеке от города имеются интересные природные достопримечательности.
Трикратский лес, 70-ые годы XIX века. Состоит из двух урочищ: Василева Пасека и Лабиринт. В урочище Лабиринт растут более чем 350 старых могучих дубов возрастом свыше 120-200 лет. В части леса, так называемом Мироновом Саду, гнездятся колонии серых цапель.
«Рацинская дача» - государственный заказник национального значения. Здесь живут олени, кабаны, косули, зайцы и фазаны, растут свыше 1000 разнообразных пород деревьев. Гордостью «Рацинской дачи» является березовая роща и стадо бизонов, за которыми можно наблюдать в естественных условиях во время конной прогулки.
Актовский каньон - провал среди голой степи, гранитная пропасть в кристаллическом щите, на дне которой журчит по перекатам ручей.

Вознесенськ. Парк ім. М. Островського.
Пам'ятник М. Островському та альтанка в парку.
Парк ім. М. Островського є пам'яткою садово-паркового мистецтва.
Альтанку було споруджено до приїзду у Вознесенськ царя Павла I (1837 рік).

Вознесенск. Парк им. Н. Островского.
Памятник Н. Островскому и ротонда в парке.
Парк им. Н. Островского является памятником садово-паркового искусства.
Ротонда была построена к приезду в Вознесенск царя Павла I (1837 год).

Вознесенськ. Парк ім. 1-го Травня.
Пам'ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС м. Вознесенська.
На камені викарбовано:
«Зупинись на мить.
Поклонись живим і мертвим, які врятували світ від ядерної катастрофи».

Вознесенск. Парк им. 1-го Мая.
Памятник ликвидаторам аварии на ЧАЭС г. Вознесенска.
На камне начертано (на Украинском языке):
«Остановись на мгновение.
Поклонись живым и мертвым, спасшим мир от ядерной катастрофы».

Вознесенськ. Парк ім. 1-го Травня.
Меморіал Слави.

Вознесенск. Парк им. 1-го Мая.
Мемориал Славы.

Панорама ріки Південний Буг у районі села Новогригорівка (Миколаївська область).

Панорама реки Южный Буг в районе села Новогригоровка (Николаевская область).
View of the Southern Buh river.

Місто Нова Одеса - районний центр Миколаївської області, розташоване на березі ріки Південний Буг.
Перший докладний опис про поселення на території сучасної Нової Одеси залишив князь Мініх, який перебував у цих краях у роки російсько-турецької війни (1768-1774). За переказами старожилів, первісна назва села - Федорівка - пішла від імені першого поселенця - Федора Осадчого. З 1832 року поселення перейменували на село Мала /Нова/ Одеса; з 1860 року - містечко Нова Одеса; з 1956 року - смт Нова Одеса; з 1976 року - місто Нова Одеса.
1923 року Нова Одеса стала районним центром.

Город Новая Одесса - районный центр Николаевской области, расположен на берегу реки Южный Буг. Первое подробное описание поселения на территории современной Новой Одессы оставило князь Миних, который находился в этих краях в годы российско-турецкой войны (1768-1774). По рассказам старожилов, первичное название села - Федоровка - произошло от имени первого поселенца - Федора Осадчего. С 1832 года поселение переименовали в село Малая /Новая/ Одесса; с 1860 года - местечко Новая Одесса; с 1956 года - пгт Новая Одесса; с 1976 года - город Новая Одесса. С 1923 года Новая Одесса стала районным центром.

Нова Одеса.
Пам'ятник «Захиснику Вітчизни».

Новая Одесса.
Памятник «Защитнику Отечества».

Далі того дня ми досить детально ознайомились із містом Миколаїв, а кінцевим пунктом нашого маршруту того дня був Херсон.
Розповіді про ці цікаві міста подано окремими сторінками.

Далее в тот день мы достаточно подробно ознакомились с городом Николаев, а конечным пунктом нашего маршрута был Херсон.
Рассказы об этих интересных городах даны отдельными страницами.

Першоджерела:

# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Вікіпедія.

Інші сторінки маршруту "На південь від Києва (серпень-вересень 2007 року)":