Підгірці (Pidhirci, Podhorci) - старовинне село Бродовського району
Львівської області.
Розташоване на схилах гір Вороняков, уздовж шосе
Золочів-Броди,
в 24 км від районного центру.
Подгорцы - старинное село Бродовского района Львовской области. Расположено на склонах гор Вороняков, вдоль шоссе Золочев-Броды, в 24 км от районного центра.
Подгорцы - старинное село Бродовского района Львовской области. Расположено на склонах гор Вороняков, вдоль шоссе Золочев-Броды, в 24 км от районного центра.
Фото травня 2005 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Львівська область, Підгірці.
Храм Воздвиження Чесного Хреста і Св. Йосифа, пам'ятка архітектури 1752-1766 років -
одна з перлин світової архітектури.
Костел має форму барокової ротонди діаметром 12 метрів. Архітектор К. Романус, скульптор С. Фесінгер. Львовская область, Подгорцы. Храм Воздвижения Честного Креста и Св. Йосифа, памятник архитектуры 1752-1766 годов - одна из жемчужин мировой архитектуры. Костел имеет форму барокової ротонды діаметром 12 метров. Архитектор К. Романус, скульптор С. Фесингер. Pidhirtsi. The Church of the Exaltation of the Holy Cross snd St. Joseph is one of the jewels of the world. This majestic temple was build during 14 years (1752-1766). |
Фото вересня 2016 року. |
Фото травня 2005 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгірці. Костел Св. Йосипа та Воздвиження, пам'ятка архітектури 1752-1766 років.
Костел розташований перед в'їздом до Підгорецького замку. Подгорцы. Костел Св. Йосифа и Воздвижения, памятник архитектуры 1752-1766 годов. Костел расположен перед въездом в Подгорецкий замок. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгірці. Скульптури Святого Йосипа та Богоматері з маленьким Ісусом на руках.
Костел Св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. Обабіч 300-метрової алеї з XVIII століття стоять скульптури святого Йосипа та Богоматері з маленьким Ісусом на руках. Подгорцы. Скульптуры святого Иосифа и Богоматери с маленьким Иисусом на руках. Костел Св. Иосифа замыкает давнюю перспективу-дорогу, проложенную вдоль южной оси барокового ансамбля еще во времена Жевуских. С обеих сторон 300-метровой аллеи с XVIII века стоят скульптуры святого Иосифа и Богоматери с маленьким Иисусом на руках. |
У 1635 році гетьман Станіслав Конецпольський (Stanislaw Koniecpolski) вирішив спорудити палац,
який перевершив би за красою й розкішшю всі європейські королівські резиденції.
Саме в Підгірцях за десять років до появи Версаля італієць Андреа дель Аква з французом Бопланом
побудували "резиденцію для втіх і відпочинку".
Сюди з'їжджалися всі європейські монархи.
У Підгірцях виступав кріпосний театр, проводилися розкішні бали.
Коли сюди приїхав російський цар Петро I, він, судячи з усього, був просто у захваті від розкоші замку,
його архітектури та планування.
Бо після повернення до Росії самодержець повелів поблизу від Санкт-Петербурга
відтворити це диво; саме так з'явився знаменитий Петропалац.
Стіни розкішних залів і кабінетів Підгорецького замку, найбагатшого на той час замку Європи, прикрашали полотна
Рембрандта, Ван Дейка та інших славетних майстрів.
Тут було зібрано безліч інших художніх і культурно-історичних цінностей.
Крім цього, в замку був арсенал, величезна бібліотека й архів.
Побувавши в Підгорецькому замку, письменник Олексій Толстой написав про нього цілу повість.
В 1635 году гетман Станислав Конецпольский решил построить дворец, который превзошел бы по красоте и роскоши все европейские королевские резиденции. Именно в Подгорцах за десять лет до появления Версаля итальянец Андреа дель Аква с французом Бопланом построили "резиденцию для утех и отдыха". Сюда съезжались все европейские монархи. В Подгорцах выступал крепостной театр, проводились роскошные балы. Когда сюда приехал русский царь Петр I, он, судя по всему, был просто восхищен роскошью замка, его архитектурой и планировкой. Ибо по возвращении в Россию самодержец повелел поблизости от Санкт-Петербурга воссоздать это чудо; именно так появился знаменитый Петродворец. Стены роскошных залов и кабинетов Подгорецкого замка, самого богатого в то время замка Европы, украшали полотна Рембрандта, Ван Дейка и других прославленных мастеров. Здесь было собрано множество других художественных и культурно-исторических ценностей. Кроме этого, в замке был арсенал, громадная библиотека и архив. Побывав в Подгорецком замке, писатель Алексей Толстой написал о нем целую повесть.
В 1635 году гетман Станислав Конецпольский решил построить дворец, который превзошел бы по красоте и роскоши все европейские королевские резиденции. Именно в Подгорцах за десять лет до появления Версаля итальянец Андреа дель Аква с французом Бопланом построили "резиденцию для утех и отдыха". Сюда съезжались все европейские монархи. В Подгорцах выступал крепостной театр, проводились роскошные балы. Когда сюда приехал русский царь Петр I, он, судя по всему, был просто восхищен роскошью замка, его архитектурой и планировкой. Ибо по возвращении в Россию самодержец повелел поблизости от Санкт-Петербурга воссоздать это чудо; именно так появился знаменитый Петродворец. Стены роскошных залов и кабинетов Подгорецкого замка, самого богатого в то время замка Европы, украшали полотна Рембрандта, Ван Дейка и других прославленных мастеров. Здесь было собрано множество других художественных и культурно-исторических ценностей. Кроме этого, в замке был арсенал, громадная библиотека и архив. Побывав в Подгорецком замке, писатель Алексей Толстой написал о нем целую повесть.
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгірці. Алея від костелу Св. Йосипа до Підгорецького замку.
Подгорцы. Аллея от костела Св. Йосифа до Подгорецкого замка. |
Фото травня 2005 року. |
Підгірці. Алеєю від костелу Св. Йосипа до Підгорецького замку.
До замкового ансамблю входять палац, оточений бастіонними укріпленнями та системою ровів і валів, бароковий костел Св. Йосипа та Воздвиження (1752-1766 роки, архітектор К. Романус, скульптор С. Фесінгер), в'їзна брама в стилі бароко XVIII століття та чудовий «італійський» парк XVII-XVIII століть з парковими спорудами та старими липами. Подгорцы. Аллеей от костела Св. Йосифа до Подгорецкого замка. В замковый ансамбль входят дворец, окруженный бастионными укреплениями и системой рвов и валов, барокковий костел Св. Йосифа и Воздвижения (1752-1766 годи, архитектор К. Романус, скульптор С. Фесингер), въездные врата в стиле барокко XVIII века и прекрасный «итальянский» парк XVII-XVIII веков с парковыми сооружениями и старыми липами. |
В XIX - на початку XX століття замок належав родині князів Сангушко.
Після того, як Будьонний повісив одного з членів цього роду, власники резиденції вирішили від гріху подалі емігрувати до Аргентини...
Грозовою весняною ніччю сюди приїхали червоноармійці та повирізали з рам усі картини; їм знадобилися... штори для солдатського клубу.
Дізнавшись, що в «буржуйському палаці» є «запаси полотна», вони негайно вирушили за здобиччю.
Полотна закрасили масляною фарбою й поверх намалювали революційні символи.
Клуб вийшов дуже красивий...
Під час другої світової війни в Підгорецькому замку спершу розташувався гітлерюгенд. Потім гітлерівці влаштували тут шпиталь. Після війни Совєти спочатку вивезли до Ленінграда чудові скульптури, які зараз прикрашають Літній Сад, а потім радянська влада скористалася «оригінальною ідеєю» німців і в замку організували тубдиспансер закритого типу (типове, до речі, використання стародавніх садиб в той «освічений» час; порівняйте долю палацово-паркових ансамблів у Качановці, Малієвцях, П’ятничанах у Вінниці, Микулинцях, Плотичі тощо).
А в костелі Св. Йосипа інтелігентна людина з вищою освітою, головлікар диспансеру, влаштував собі персональний гараж. Благо, сподвижники нинішнього директора Львівської галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького встигли буквально в останню мить врятувати багато історичних і культурних цінностей. У 1956 році через зварювальні роботи на даху будівля палацу зажевріла. Пожежа тривала дві доби. Згоріли позолочені дерев'яні перекриття та багато цінностей. Лише в січні 1997 року один із найпрегарніших замків Європи було передано Львівській галереї мистецтв.
В XIX-начале XX века замок принадлежал семье князей Сангушко. После того как Буденный повесил одного из членов этого рода, владельцы резиденции решили от греха подальше эмигрировать в Аргентину... Грозовой весенней ночью сюда приехали красноармейцы и вырезали из рам все картины; им понадобились... шторы для солдатского клуба. Прознав, что в «буржуйском дворце» имеются «запасы холста», они тут же двинулись за добычей. Полотна закрасили масляной краской и поверх намалевали революционные символы. Клуб получился очень красивый...
Во время второй мировой войны в Подгорецком замке сперва расположился гитлерюгенд. Затем гитлеровцы устроили здесь госпиталь. После войны Советы сначала вывезли в Ленинград прекрасные скульптуры, которые сейчас украшают Летний Сад, а затем советская власть воспользовалась «оригинальной идеей» немцев и в замке организовали тубдиспансер закрытого типа (типичное, кстати, использование древних усадеб в то «просвещенное» время; сравните судьбу дворцово-парковых ансамблей в Качановке, Малиевцах, Пятничанах в Виннице, Микулинцах, Плотыче и др.).
А в костеле Св. Йосифа интеллигентный человек с высшим образованием, главврач диспансера, устроил себе персональный гараж. Благо, сподвижники нынешнего директора Львовской галереи искусств Бориса Григорьевича Возницкого успели буквально в последний момент спасти многие исторические и культурные ценности. В 1956 году из-за сварочных работ на крыше здание дворца загорелось. Пожар пылал двое суток. Сгорели позолоченные деревянные перекрытия и многие ценности. Только в январе 1997 года один из прекраснейших замков Европы был передан Львовской галерее искусств.
Під час другої світової війни в Підгорецькому замку спершу розташувався гітлерюгенд. Потім гітлерівці влаштували тут шпиталь. Після війни Совєти спочатку вивезли до Ленінграда чудові скульптури, які зараз прикрашають Літній Сад, а потім радянська влада скористалася «оригінальною ідеєю» німців і в замку організували тубдиспансер закритого типу (типове, до речі, використання стародавніх садиб в той «освічений» час; порівняйте долю палацово-паркових ансамблів у Качановці, Малієвцях, П’ятничанах у Вінниці, Микулинцях, Плотичі тощо).
А в костелі Св. Йосипа інтелігентна людина з вищою освітою, головлікар диспансеру, влаштував собі персональний гараж. Благо, сподвижники нинішнього директора Львівської галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького встигли буквально в останню мить врятувати багато історичних і культурних цінностей. У 1956 році через зварювальні роботи на даху будівля палацу зажевріла. Пожежа тривала дві доби. Згоріли позолочені дерев'яні перекриття та багато цінностей. Лише в січні 1997 року один із найпрегарніших замків Європи було передано Львівській галереї мистецтв.
В XIX-начале XX века замок принадлежал семье князей Сангушко. После того как Буденный повесил одного из членов этого рода, владельцы резиденции решили от греха подальше эмигрировать в Аргентину... Грозовой весенней ночью сюда приехали красноармейцы и вырезали из рам все картины; им понадобились... шторы для солдатского клуба. Прознав, что в «буржуйском дворце» имеются «запасы холста», они тут же двинулись за добычей. Полотна закрасили масляной краской и поверх намалевали революционные символы. Клуб получился очень красивый...
Во время второй мировой войны в Подгорецком замке сперва расположился гитлерюгенд. Затем гитлеровцы устроили здесь госпиталь. После войны Советы сначала вывезли в Ленинград прекрасные скульптуры, которые сейчас украшают Летний Сад, а затем советская власть воспользовалась «оригинальной идеей» немцев и в замке организовали тубдиспансер закрытого типа (типичное, кстати, использование древних усадеб в то «просвещенное» время; сравните судьбу дворцово-парковых ансамблей в Качановке, Малиевцах, Пятничанах в Виннице, Микулинцах, Плотыче и др.).
А в костеле Св. Йосифа интеллигентный человек с высшим образованием, главврач диспансера, устроил себе персональный гараж. Благо, сподвижники нынешнего директора Львовской галереи искусств Бориса Григорьевича Возницкого успели буквально в последний момент спасти многие исторические и культурные ценности. В 1956 году из-за сварочных работ на крыше здание дворца загорелось. Пожар пылал двое суток. Сгорели позолоченные деревянные перекрытия и многие ценности. Только в январе 1997 года один из прекраснейших замков Европы был передан Львовской галерее искусств.
Фото вересня 2016 року. |
Фото травня 2005 року. |
Підгірці. Південний фасад Підгорецького замку (zamek Podhorecki). Загальний вид.
Подгорцы. Южный (главный) фасад Подгорецкого замка. Общий вид. |
Фото травня 2005 року. |
Замок у Підгірцях, загальний вид з південного заходу.
Замок в Подгорцах, общий вид с юго-запада. Beautiful fortifications of the Pidhirtsi castle. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото травня 2005 року. |
Портал Підгорецького замку.
Ця в'їзна брама веде до внутрішнього подвір'я замку, яке устилають величезні кам'яні плити. Портал Подгорецкого замка. Эти въездные ворота ведут во внутренний двор замка, который устилают громадные каменные плиты. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгірці. Внутрішнє подвір'я Підгорецького замку. Вид від в'їзної брами. Панорама ~120°.
Замок побудував на замовлення великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського архітектор Андреа дель Аква в 1637-1641 роках. Пізніше власниками Підгорецького замку були Ян III Собеський (Jan III Sobieski), Жевуські, Санґушки. Нині Підгорецький замок є філією Львівської галереї мистецтв і перебуває в процесі реставрації. Подгорцы. Внутренний двор Подгорецкого замка. Вид от въездных ворот. Панорама ~120°. Замок построил по заказу великого коронного гетмана Станислава Конецпольского архитектор Андреа дель Аква в 1637-1641 годах. Позднее владельцами Подгорецкого замка были Ян III Собеский, Жевуские, Сангушки. Ныне Подгорецкий замок является филиалом Львовской галереи искусств и находится в процессе реставрации. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Внутрішнє подвір'я Підгорецького замку та
замковий колодязь. Внутренний двор Подгорецкого замка и замковый колодец. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгорецький замок. Східна лоджія палацу.
Подгорецкий замок. Восточная лоджия дворца. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
В'їзна брама Підгорецького замку, вид з внутрішнього подвір'я замку.
Внутрішнє подвір'я Підгорецького замку, вид від східної лоджії палацу (панорама ~100°). Головний фасад палацу, вид з південного сходу. Въездные ворота Подгорецкого замка, вид с внутреннего двора замка. Внутренний двор Подгорецкого замка, вид от восточной лоджии дворца (панорама ~100°). Главный фасад дворца, вид с юго-востока. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Південно-західний бастіон Підгорецького замку, вид з боку в'їзної брами.
Південний фасад і в'їзна брама замку, види з південно-східного та південно-західного бастіонів. Юго-западный бастион Подгорецкого замка, вид со стороны въездных ворот. Южный фасад и въездные ворота замка, виды с юго-восточного и юго-западного бастионов. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Східна лоджія палацу Підгорецького замку, вид з південно-східного бастіону.
Південно-східний бастіон замку, вид з боку палацу. Восточная лоджия дворца Подгорецкого замка, вид с юго-восточного бастиона. Юго-восточный бастион замка, вид со стороны дворца. Terrace of Pidhirtsi castle. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок у Підгірцях. Східний фасад замку та південно-східний бастіон.
Замок в Подгорцах. Восточный фасад замка и юго-восточный бастион. Beautiful fortifications of the Pidhirtsi castle. |
Фото травня 2005 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок у Підгірцях. Західний фасад замку.
Замок в Подгорцах. Западный фасад замка. Beautiful fortifications of the Pidhirtsi castle. |
Фото травня 2005 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Північний фасад Підгорецького замку, вид з боку північно-західного бастіону.
Северный фасад Подгорецкого замка, вид со стороны северо-западного бастиона. Beautiful fortifications of the Pidhirtsi castle. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Північний фасад Підгорецького замку та північно-західний бастіон.
Аркова брама - заїзд до північного фасаду Подгорецкого замку. Види з боку північного фасаду. Северный фасад Подгорецкого замка и северо-западный бастион. Арочные ворота - заезд к северному фасаду Подгорецкого замка. Виды со стороны северного фасада. |
Фото травня 2005 року. |
Фото травня 2005 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Підземеллями Підгорецького замку.
Північний фасад замку та сходи до парку, вид з боку північно-західного бастіону. По подземельям Подгорецкого замка. Северный фасад замка и лестница к парку, вид со стороны северо-западного бастиона. |
Фото вересня 2016 року. |
Підгірці. Вид на Підгорецький замок з півночі (з боку парку). Панорама ~120°.
Подгорцы. Вид на Подгорецкий замок с севера (со стороны парка). Панорама ~120°. Northern facade of the Pidhirtsi castle (panorama ~120°). |
Фото вересня 2016 року. |
Фото травня 2005 року. |
Фото травня 2005 року. |
Північний фасад Підгорецького замку, загальний вид з боку парку.
Северный фасад Подгорецкого замка, общий вид со стороны парка. Northern facade of the Pidhirtsi castle. |
Фото вересня 2016 року. |
Вид від Підгорецького замку на північ (у бік парку).
Панорама ~90°. Вид от Подгорецкого замка на север (в сторону парка). Панорама ~90°. |
У селі Підгірці цікаво також оглянути гарну дерев'яну церкву Св. Михаїла
(1720 рік, реставрована в 1920-1923 роках) - пам'ятку народного зодчества.
Біля церкви - цвинтар XVI-XVIII століть, на ньому каплиця-склеп.
Заслуговує на увагу й монастир василіян з келіями, заснований ще в XIII столітті, зокрема, -
барокова Онуфрієвська церква (1726 рік, відремонтована в 1953).
Комплекс монастиря є зразком галицької барокової архітектури.
Поблизу від села Підгорці виявлено давньоруське городище Пліснесько (IX-XII століття), велике ремісниче та торгове місто. Про нього двічі згадується в стародавніх літописах і в "Слові о полку Ігоревім". На початку 1241 року орди хана Батия повністю знищили Пліснесько.
В селе Подгорцы интересно также осмотреть красивую деревянную церковь Св. Михаила (1720 год, реставрирована в 1920-1923 годах) - памятку народного зодчества. Возле церкви - кладбище XVI-XVIII веков, на нем часовня-склеп. Заслуживает внимания и василианский монастырь с кельями, основанный еще в XIII веке, в частности, - барокковая Онуфриевская церковь (1726 год, отремонтирована в 1953). Комплекс монастыря является образцом галицкой барокковой архитектуры.
Вблизи от села Подгорцы выявлено древнерусское городище Плеснеск (IX-XII века), большой ремесленный и торговый город. О нём дважды упоминается в древних летописях и в "Слове о полку Игоревом". В начале 1241 года орды хана Батыя полностью уничтожили Плеснеск.
Поблизу від села Підгорці виявлено давньоруське городище Пліснесько (IX-XII століття), велике ремісниче та торгове місто. Про нього двічі згадується в стародавніх літописах і в "Слові о полку Ігоревім". На початку 1241 року орди хана Батия повністю знищили Пліснесько.
В селе Подгорцы интересно также осмотреть красивую деревянную церковь Св. Михаила (1720 год, реставрирована в 1920-1923 годах) - памятку народного зодчества. Возле церкви - кладбище XVI-XVIII веков, на нем часовня-склеп. Заслуживает внимания и василианский монастырь с кельями, основанный еще в XIII веке, в частности, - барокковая Онуфриевская церковь (1726 год, отремонтирована в 1953). Комплекс монастыря является образцом галицкой барокковой архитектуры.
Вблизи от села Подгорцы выявлено древнерусское городище Плеснеск (IX-XII века), большой ремесленный и торговый город. О нём дважды упоминается в древних летописях и в "Слове о полку Игоревом". В начале 1241 года орды хана Батыя полностью уничтожили Плеснеск.
Першоджерела:
# «Золота підкова. Подорож Львівщиною», видавництво «Центр Європи», Львів-2002.
# Сайт «Асоціація міст України».
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Українська спадщина».
# Сайт «Замки та храми України».
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Сайт «Асоціація міст України».
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Українська спадщина».
# Сайт «Замки та храми України».
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
