Карпати. Мапа маршруту від селища Топільче (48°04'54"N, 24°45'02"E)
до гори Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). 29 квітня - 1 травня 2007 року.
Від селища Топільче до прикордонної застави у селі Шибене - місцевим рейсовим автобусом. Далі - пішки вздовж Чорного Черемоша.
За два дні поверталися тією ж дорогою.
Усі формальності з прикордонниками було залагоджено заздалегідь.
Чивчинські гори (Чивчини) - гірське пасмо Українських Карпат у межах Івано-Франківської і частково Чернівецької областей. Є північно-східним продовженням Мармароського масиву. Абсолютна висота до 1769 м (г. Чивчин). Складаються з кристалічних сланців, гнейсу, мармуру тощо. Переважають скелясті, трапляються льодовикові форми рельєфу. Північні схили гір розчленовані долинами приток Білого Черемошу і Чорного Черемошу. Тут є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс чагарникового криволісся, менше виражені субальпійські луки. Гори слабо заселені.
Карпаты. Схема маршрута от селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E)
до горы Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). 29 апреля - 1 мая 2007 года.
От селения Топильче до пограничной заставы в селе Шибене - местным рейсовым автобусом. Дальше - пешком вдоль Черного Черемоша.
Через два дня возвращались той же дорогой.
Все формальности с пограничниками были улажены предварительно.
Чивчинские горы (Чивчины) - горная гряда Украинских Карпат в пределах Ивано-Франковской и частично Черновицкой областей. Является северо-восточным продолжением Мармароского массива. Абсолютная высота до 1769 м (г. Чивчин). Состоят из кристаллических сланцев, гнейса, мрамора и т.п. Преобладают скалистые, попадаются ледниковые формы рельефа. Северные склоны гор расчленены долинами притоков Белого Черемоша и Черного Черемоша. Здесь есть почти нетронутые леса (до 1300 м - буковые, до 1500 м - еловые), хорошо сохранился пояс кустарникового криволесья, менее выражены субальпийские луга. Горы слабо заселены.
до гори Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). 29 квітня - 1 травня 2007 року.
Від селища Топільче до прикордонної застави у селі Шибене - місцевим рейсовим автобусом. Далі - пішки вздовж Чорного Черемоша.
За два дні поверталися тією ж дорогою.
Усі формальності з прикордонниками було залагоджено заздалегідь.
Чивчинські гори (Чивчини) - гірське пасмо Українських Карпат у межах Івано-Франківської і частково Чернівецької областей. Є північно-східним продовженням Мармароського масиву. Абсолютна висота до 1769 м (г. Чивчин). Складаються з кристалічних сланців, гнейсу, мармуру тощо. Переважають скелясті, трапляються льодовикові форми рельєфу. Північні схили гір розчленовані долинами приток Білого Черемошу і Чорного Черемошу. Тут є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс чагарникового криволісся, менше виражені субальпійські луки. Гори слабо заселені.
Карпаты. Схема маршрута от селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E)
до горы Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). 29 апреля - 1 мая 2007 года.
От селения Топильче до пограничной заставы в селе Шибене - местным рейсовым автобусом. Дальше - пешком вдоль Черного Черемоша.
Через два дня возвращались той же дорогой.
Все формальности с пограничниками были улажены предварительно.
Чивчинские горы (Чивчины) - горная гряда Украинских Карпат в пределах Ивано-Франковской и частично Черновицкой областей. Является северо-восточным продолжением Мармароского массива. Абсолютная высота до 1769 м (г. Чивчин). Состоят из кристаллических сланцев, гнейса, мрамора и т.п. Преобладают скалистые, попадаются ледниковые формы рельефа. Северные склоны гор расчленены долинами притоков Белого Черемоша и Черного Черемоша. Здесь есть почти нетронутые леса (до 1300 м - буковые, до 1500 м - еловые), хорошо сохранился пояс кустарникового криволесья, менее выражены субальпийские луга. Горы слабо заселены.
Геологічно Чивчини є частиною Мармароського масиву. Рельєф Чивчин - показово полонинський.
Орографічними межами Чивчинських гір є потоки Шибений, Чорний Черемош, витоки Перкалабу - з півночі та сходу,
долини потоків Соколова (Соколау), Вазер, Новелу, Цисла та її витоки - Белесина - з заходу і півдня.
Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км).
Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини хребта характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів. Верхня частина хребта від Комана до Крецели зашита важкопрохідним жерепом. [«Жереп» - карликова гірська сосна (Pinus mughus /Scop./, Pinus montana /Mill./), яка росте вище лісової смуги густими заростями висотою до 3 м, стелиться по землі, утворюючи криволісся, тобто важко прохідні зарості в субальпійському поясі. Виконує обвало- і лавиностримуючу, а також протиерозійну функції. Місцева назва - стелюхи]. Полонина Палениця є найвищим плоскогір’ям України.
Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скелі-останці, так звані баби, висота яких досягає 10-ти метрів.
Вздовж усього Чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією.
Геологически Чивчины является частью Мармароского массива. Рельеф Чивчин - типично горно-долинный. Орографическими границами Чивчинских гор являются потоки Шибений, Черный Черемош, истоки Перкалабу - с севера и востока, долины потоков Соколиная (Соколау), Вазер, Новеллу, Цисла и ее истоки - Белесина - с запада и юга.
Протяжность главного Чивчинского хребта от Стога до Крецели - 67 км (в пределах Украины - 62 км).
Для Чивчинского хребта характерным является наличие субальпийского пояса полонин (горных долин), протяжность которых очень большая и в Украинских Карпатах уступает лишь Гринявским горам. Для южной части хребта характерна асимметрия северного (пологий) и южного (крутой) макросклонов. Верхняя часть хребта от Комана до Крецели зашита труднопроходимым жерепом. [«Жереп» - карликовая горная сосна (Pinus mughus /Scop./, Pinus montana /Mill./), которая растет выше лесной полосы густыми зарослями высотой до 3 м, стелется по земле, образуя криволесьея, то есть трудно проходимые заросли в субальпийском поясе. Выполняет обвало- и лавиносдерживающую, а также противоэрозийную функции. Местное название - стелюхи]. Полонина Паленица является самым высоким плоскогорьем Украины.
Еще одной особенностью чивчинских вершин являются частые скалы-останцы, так называемые бабы, высота которых достигает 10-ти метров.
Вдоль всего Чивчинского хребта проходит Государственная граница Украины с Румынией.
Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км).
Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини хребта характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів. Верхня частина хребта від Комана до Крецели зашита важкопрохідним жерепом. [«Жереп» - карликова гірська сосна (Pinus mughus /Scop./, Pinus montana /Mill./), яка росте вище лісової смуги густими заростями висотою до 3 м, стелиться по землі, утворюючи криволісся, тобто важко прохідні зарості в субальпійському поясі. Виконує обвало- і лавиностримуючу, а також протиерозійну функції. Місцева назва - стелюхи]. Полонина Палениця є найвищим плоскогір’ям України.
Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скелі-останці, так звані баби, висота яких досягає 10-ти метрів.
Вздовж усього Чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією.
Геологически Чивчины является частью Мармароского массива. Рельеф Чивчин - типично горно-долинный. Орографическими границами Чивчинских гор являются потоки Шибений, Черный Черемош, истоки Перкалабу - с севера и востока, долины потоков Соколиная (Соколау), Вазер, Новеллу, Цисла и ее истоки - Белесина - с запада и юга.
Протяжность главного Чивчинского хребта от Стога до Крецели - 67 км (в пределах Украины - 62 км).
Для Чивчинского хребта характерным является наличие субальпийского пояса полонин (горных долин), протяжность которых очень большая и в Украинских Карпатах уступает лишь Гринявским горам. Для южной части хребта характерна асимметрия северного (пологий) и южного (крутой) макросклонов. Верхняя часть хребта от Комана до Крецели зашита труднопроходимым жерепом. [«Жереп» - карликовая горная сосна (Pinus mughus /Scop./, Pinus montana /Mill./), которая растет выше лесной полосы густыми зарослями высотой до 3 м, стелется по земле, образуя криволесьея, то есть трудно проходимые заросли в субальпийском поясе. Выполняет обвало- и лавиносдерживающую, а также противоэрозийную функции. Местное название - стелюхи]. Полонина Паленица является самым высоким плоскогорьем Украины.
Еще одной особенностью чивчинских вершин являются частые скалы-останцы, так называемые бабы, высота которых достигает 10-ти метров.
Вдоль всего Чивчинского хребта проходит Государственная граница Украины с Румынией.
Карпати. Джерело біля ношого базового табору у районі селища Топільче (48°04'54"N, 24°45'02"E).
Ранок, йде слабкий дощ. 29 квітня 2007.
Карпаты. Источник около нашего базового лагеря в районе селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E).
Утро, идет слабый дождь. 29 апреля 2007.
Ранок, йде слабкий дощ. 29 квітня 2007.
Карпаты. Источник около нашего базового лагеря в районе селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E).
Утро, идет слабый дождь. 29 апреля 2007.
Карпати, річка Чорний Черемош.
Краєвид у районі селища Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
29 квітня 2007.
Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини Буркут вважається (900 м над рівнем моря), а на північну частину Чивчин - Шибене (857 м) в гирлі однойменного потоку.
Карпаты, речка Черный Черемош.
Пейзаж в районе селения Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
29 апреля 2007.
Самым выгодным пунктом выхода в Чивчины считается Буркут (900 м над уровнем моря), а на северную часть Чивчин - Шибене (857 м) в устье одноименного потока.
Краєвид у районі селища Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
29 квітня 2007.
Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини Буркут вважається (900 м над рівнем моря), а на північну частину Чивчин - Шибене (857 м) в гирлі однойменного потоку.
Карпаты, речка Черный Черемош.
Пейзаж в районе селения Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
29 апреля 2007.
Самым выгодным пунктом выхода в Чивчины считается Буркут (900 м над уровнем моря), а на северную часть Чивчин - Шибене (857 м) в устье одноименного потока.
Карпати, річка Чорний Черемош у районі селища Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
Йде слабкий дощ. 29 квітня 2007.
Карпаты, речка Черный Черемош в районе селения Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
Идет слабый дождь. 29 апреля 2007.
A view of the Carpathians.
Йде слабкий дощ. 29 квітня 2007.
Карпаты, речка Черный Черемош в районе селения Буркут (47°56'32"N, 24°41'45"E).
Идет слабый дождь. 29 апреля 2007.
A view of the Carpathians.
|
|
|
Карпати, річка Чорний Черемош.
Карпатські краєвиди вище селища Буркут. Йде слабкий дощ. 29 квітня 2007. Карпаты, речка Черный Черемош. Карпатские пейзажи выше селения Буркут. Идет слабый дождь. 29 апреля 2007. A view of the Carpathians. |
|
|
|
Карпати,
річка Чорний Черемош. Краєвиди вище селища Буркут. 29 квітня 2007. Йде слабкий дощ. Дедалі частіше зустрічаються ділянки, де ще лежить сніг. Карпаты, речка Черный Черемош. Пейзажи выше селения Буркут. 29 апреля 2007. Идет слабый дождь. Все чаще встречаются участки, где еще лежит снег. |
|
|
Карпати, річка Чорний Черемош.
Ще вище в гори. 29 квітня 2007. Кажуть, що цієї весни в Черемоші мало води. Проте подекуди дорогу затоплено. Карпаты, речка Черный Черемош. Еще выше в горы. 29 апреля 2007. Говорят, что этой весной в Черемоше мало воды. Однако кое-где дорога затоплена. |
|
|
|
Карпати, Альбін - притока Чорного Черемошу.
Гирло потоку. Карпаты, Альбин - приток Черного Черемоша. Устье потока. |
Карпати, Чорний Черемош. Вечір 29 квітня 2007.
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Ще минулого літа тут мешкали люди...
Карпаты, Черный Черемош. Вечер 29 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Еще прошлым летом здесь проживали люди...
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Ще минулого літа тут мешкали люди...
Карпаты, Черный Черемош. Вечер 29 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Еще прошлым летом здесь проживали люди...
Карпати.
Вечір 29 квітня 2007.
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпаты.
Вечер 29 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин
(47°54'01"N, 24°44'45"E).
Вечір 29 квітня 2007.
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпаты.
Вечер 29 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин
(47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпати, Чорний Черемош. Вечір 29 квітня 2007.
Зважаючи на дощ, що не вщухав увесь день, ця покинута садиба стала нам у пригоді.
Карпаты, Черный Черемош. Вечер 29 апреля 2007.
Учитывая дождь, не стихавший весь день, эта покинутая усадьба нам очень пригодилась.
Зважаючи на дощ, що не вщухав увесь день, ця покинута садиба стала нам у пригоді.
Карпаты, Черный Черемош. Вечер 29 апреля 2007.
Учитывая дождь, не стихавший весь день, эта покинутая усадьба нам очень пригодилась.
|
|
Карпати, Чорний Черемош.
Вранішня трава після дощу.
Ранок 30 квітня 2007. Дощ скінчився! Карпаты, Черный Черемош. Утренняя трава после дождя. Утро 30 апреля 2007. Дождь закончился! |
Карпати.
Ранок 30 квітня 2007.
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпаты.
Утро 30 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин
(47°54'01"N, 24°44'45"E).
Ранок 30 квітня 2007.
Покинута садиба у районі впадіння до Чорного Черемошу потоку Альбін (47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпаты.
Утро 30 апреля 2007.
Покинутая усадьба в районе впадения в Черный Черемош потока Альбин
(47°54'01"N, 24°44'45"E).
Карпати, Чорний Черемош вище селища Буркут.
Ранок 30 квітня 2007.
Вирушаємо до Чивчина.
Карпаты, Черный Черемош выше селения Буркут.
Утро 30 апреля 2007.
Выступаем к Чивчину.
Ранок 30 квітня 2007.
Вирушаємо до Чивчина.
Карпаты, Черный Черемош выше селения Буркут.
Утро 30 апреля 2007.
Выступаем к Чивчину.
|
|
|
Карпати,
переправа через Чорний Черемош. Вище селища Буркут, гирло потоку Добрин. 30 квітня 2007. Карпаты, переправа через Черный Черемош. Выше селения Буркут, устье потока Добрын. 30 апреля 2007. |
|
|
|
Карпати,
переправа через Добрин - притоку Чорного Черемошу. Із крижаної води - на сніг босоніж... 30 квітня 2007. Карпаты, переправа через Добрын - приток Черного Черемоша. Из ледяной воды - на снег босиком... 30 апреля 2007. |
|
|
|
Карпати,
починаємо сходження хребтом між потоками Добрин і Альбін. 30 квітня 2007. Карпаты, начинаем подъем по хребту между потоками Добрын и Альбин. 30 апреля 2007. |
|
|
|
Карпати, сходження хребтом
між потоками Добрин і Альбін. Усе вище та вище; під ногами вже - суцільний шар снігу. 30 квітня 2007. Карпаты, подъем по хребту между потоками Добрын и Альбин. Все выше и выше; под ногами уже - сплошной слой снега. 30 апреля 2007. |
|
|
|
Карпати, на хребті
між потоками Добрин і Альбін. Висота - приблизно 1400 метрів над рівнем моря; маємо можливість трохи перепочити. 30 квітня 2007. Карпаты, на хребте между потоками Добрын и Альбин. Высота - около 1400 метров над уровнем моря; есть возможность немного отдохнуть. 30 апреля 2007. |
Карпати, краєвид з хребта між потоками Добрин і Альбін.
Висота - приблизно 1400 метрів над рівнем моря.
30 квітня 2007.
Карпаты, панорама с хребта между потоками Добрын и Альбин. Высота - около 1400 метров над уровнем моря. 30 апреля 2007.
Карпаты, панорама с хребта между потоками Добрын и Альбин. Высота - около 1400 метров над уровнем моря. 30 апреля 2007.
Карпати, краєвид з хребта між потоками Добрин і Альбін.
Наша мета - гора Чивчин. 30 квітня 2007.
Карпаты, пейзаж с хребта между потоками Добрын и Альбин.
Наша цель - гора Чивчин. 30 апреля 2007.
Наша мета - гора Чивчин. 30 квітня 2007.
Карпаты, пейзаж с хребта между потоками Добрын и Альбин.
Наша цель - гора Чивчин. 30 апреля 2007.
|
|
|
Карпати, на хребті
між потоками Добрин і Альбін. Висота - приблизно 1400 метрів над рівнем моря; рухаємось далі. Подекуди сніг - по коліна. 30 квітня 2007. Карпаты, на хребте между потоками Добрын и Альбин. Высота - около 1400 метров над уровнем моря; движемся дальше. Снег местами - по колено. 30 апреля 2007. |
Карпати.
Он вона, вершина Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вон она, вершина Чивчина.
30 апреля 2007.
Он вона, вершина Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вон она, вершина Чивчина.
30 апреля 2007.
|
|
Карпати. Йдемо до вершини гори Чивчин.
Все більше снігу і крокусів... 30 квітня 2007. Карпаты. Идем к вершине горы Чивчин. Все больше снега и крокусов... 30 апреля 2007. |
|
|
Карпати, Чивчин. Усе вище й вище.
Сніг і крокус... 30 квітня 2007. Карпаты, Чивчин. Все выше и выше. Снег и крокус... 30 апреля 2007. |
Карпати.
Вершина Чивчина все ближче.
30 квітня 2007.
Гора Чивчин (1769 м над рівнем моря) - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження.
Карпаты.
Вершина Чивчина все ближе.
30 апреля 2007.
Гора Чивчин (1769 м над уровнем моря) - одна из немногих вершин Украинских Карпат, где есть выходы порфирита - самых давних пород вулканического происхождения.
Вершина Чивчина все ближче.
30 квітня 2007.
Гора Чивчин (1769 м над рівнем моря) - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження.
Карпаты.
Вершина Чивчина все ближе.
30 апреля 2007.
Гора Чивчин (1769 м над уровнем моря) - одна из немногих вершин Украинских Карпат, где есть выходы порфирита - самых давних пород вулканического происхождения.
Карпати.
Вид на навколишні гори зі схилів Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на окрестные горы со склонов Чивчина.
30 апреля 2007.
Вид на навколишні гори зі схилів Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на окрестные горы со склонов Чивчина.
30 апреля 2007.
|
|
Карпати.
Види на схилах Чивчина.
Усе вище й вище. А прийшли ми звідти, знизу. 30 квітня 2007. Карпаты. Виды на склонах Чивчина. Все выше и выше. А пришли мы оттуда, снизу. 30 апреля 2007. |
Карпати.
Вид на навколишні гори зі схилів Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на окрестные горы со склонов Чивчина.
30 апреля 2007.
Вид на навколишні гори зі схилів Чивчина.
30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на окрестные горы со склонов Чивчина.
30 апреля 2007.
|
|
|
Карпати, Чивчин..
Майже на вершині; останні зусилля... Вітер... Холодно... 30 квітня 2007. Карпаты, Чивчин. Почти на вершине; последние усилия... Ветер... Холодно... 30 апреля 2007. |
Карпати, кругова панорама з вершини гори Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E).
Висота - 1769 метрів над рівнем моря.
30 квітня 2007.
З Чивчин відкривається чудовий краєвид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км навпростець, на заході - південному заході розпочинається пасмо Родни вершиною Мунчель (1703 м), від неї йдуть Магура (1602 м), кульмінація Родни - Великий Петрос (2305 м), в глибині - Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), Галатулуй (2057 м). Дальню частину Роднянських Альп загороджує Крецела (1851 м), на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Ліворуч Крецели проглядаються Інеул (2280 м), Верфу Росул (2225 м), Прелучілє Гагі (1851 м), Деалуль Косорбіі (1594 м) і Онулюй (1932 м).
Карпаты, круговая панорама с вершины горы Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). Высота - 1769 метров над уровнем моря. 30 апреля 2007.
С Чивчин открывается прекрасный пейзаж на Роднянские Альпы, расстояние до них - 25 км по прямой, на западе - юго-западе начинается гряда Родни вершиной Мунчель (1703 м), от нее идут Магура (1602 м), кульминация Родни - Большой Петрос (2305 м), в глубине - Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), Галатулуй (2057 м). Дальнюю часть Роднянских Альп заграждает Крецела (1851 м), на склонах которой находятся истоки Белого Черемоша. Слева от Крецели просматриваются Инеул (2280 м), Верфу Росул (2225 м), Прелучиле Гаги (1851 м), Деалуль Косорбии (1594 м) и Онуляй (1932 м).
Panorama view from the top of Chivchin Mountain.
З Чивчин відкривається чудовий краєвид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км навпростець, на заході - південному заході розпочинається пасмо Родни вершиною Мунчель (1703 м), від неї йдуть Магура (1602 м), кульмінація Родни - Великий Петрос (2305 м), в глибині - Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), Галатулуй (2057 м). Дальню частину Роднянських Альп загороджує Крецела (1851 м), на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Ліворуч Крецели проглядаються Інеул (2280 м), Верфу Росул (2225 м), Прелучілє Гагі (1851 м), Деалуль Косорбіі (1594 м) і Онулюй (1932 м).
Карпаты, круговая панорама с вершины горы Чивчин (47°51'33"N, 24°42'04"E). Высота - 1769 метров над уровнем моря. 30 апреля 2007.
С Чивчин открывается прекрасный пейзаж на Роднянские Альпы, расстояние до них - 25 км по прямой, на западе - юго-западе начинается гряда Родни вершиной Мунчель (1703 м), от нее идут Магура (1602 м), кульминация Родни - Большой Петрос (2305 м), в глубине - Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), Галатулуй (2057 м). Дальнюю часть Роднянских Альп заграждает Крецела (1851 м), на склонах которой находятся истоки Белого Черемоша. Слева от Крецели просматриваются Инеул (2280 м), Верфу Росул (2225 м), Прелучиле Гаги (1851 м), Деалуль Косорбии (1594 м) и Онуляй (1932 м).
Panorama view from the top of Chivchin Mountain.
|
|
Карпати, коротесенький перепочинок на вершині Чивчина...
І - з гори! 30 квітня 2007. Карпаты, короткий отдых на вершине Чивчина... И - вниз! 30 апреля 2007. |
|
|
|
Карпати, Чивчин.
Крокуси проводжають нас... 30 квітня 2007. Карпаты, Чивчин. Крокусы провожают нас... 30 апреля 2007. |
Крокус, або Шафран (Crocus) - рід багаторічних травистих рослин з родини Півникових (Iridaceae).
Шафран Гейфелів - різновид крокусу весняного. Найбільший із квітучих весною крокусів.
Бульбоцибулини майже кулясті, до 1,5 см у діаметрі. Листя під час цвітіння досягає 2-5 см заввишки.
Квітки поодинокі або по 2-3, підносяться над землею на 10-12 см.
Оцвітина фіолетова з темнішою плямою у верхівки і основи кожної долі, до 7 см у діаметрі.
Квітне з початку квітня.
Плід - тригніздова коробочка, насіння дрібне кутасте, рожево-коричневе, зберігає схожість протягом року.
Росте переважно на луках і трав'янистих чагарниках лісів та в субальпійському поясі.
Ареал шафрану Гейфеля сильно скорочується через масове збирання, розорювання місць зростання, викопування цибулин.
Рослину внесено до Червоної книги України.
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Однодольні - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Холодкоцвіті - Asparagales. Родина: Півникові - Iridaceae. Рід: Крокус - Crocus. Вид: Крокус Гейфелів - Сrocus heuffelianus.
Назва Крокус походить від грецького 'kroke' - нитка, можливо за тонкі ниткоподібні прожилки на пелюстках. Назва Шафран - від арабського 'sepheran' - жовтий, за забарвлення стовпчиків маточки.
Шафран (крокус) був відомий людині з прадавнини. На фресках Кносського палацу, спорудженого на острові Крит чотири тисячоліття тому, зображено юнаків, що збирають у вази ці квіти. Стародавні греки вважали їх символом щастя, квіткою богині вранішньої зорі Еос. Дуже шановали шафран на Стародавньому Сході. З його квіток у Китаї одержували стійку жовту фарбу. Цінувалися і смакові якості рослини - до цього часу шафран використовується як кулінарна приправи.
Крокус, или Шафран (Crocus) - род многолетних травянистых растений из семейства Касатиковых, или Ирисовых (Iridaceae). Шафран Гейфеля - разновидность крокуса весеннего. Самый крупный из цветущих весной крокусов. Клубнелуковицы почти шаровидные, до 1,5 см в диаметре. Листья во время цветения достигают 2-5 см высотой. Цветки одиночные или по 2-3, возвышаются над землей на 10-12 см. Околоцветник фиолетовый с более темным пятном у верхушки и основания каждой доли, до 7 см в диаметре. Цветет с начала апреля. Плод - трехгнездная коробочка, семена мелкие угловатые, розовато-коричневые, сохраняют всхожесть в течение года. Растет преимущественно на лугах и травянистых зарослях лесов и в субальпийском поясе. Ареал шафрана Гейфеля сильно сокращается из-за массового сбора, распашки мест произрастания, выкапывания луковиц. Растение внесено в Красную книгу Украины.
Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Однодольные - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Спаржевые - Asparagales. Семейство: Ирисовые - Iridaceae. Род: Крокус - Сrocus. Вид: Крокус Геуфеля - Сrocus heuffelianus.
Название Крокус происходит от греческого 'kroke' - нить, возможно за тонкие нитевидные прожилки на лепестках. Название Шафран - от арабского 'sepheran' - желтый, за окраску столбиков пестика.
Шафран (крокус) был известен человеку с глубокой древности. На фресках Кносского дворца, построенного на острове Крит четыре тысячелетия назад, изображены юноши, собирающие в вазы эти цветы. Древние греки считали их символом счастья, цветком богини утренней зари Эос. Очень почитаем был шафран на Древнем Востоке. Из его цветков в Китае получали стойкую желтую краску. Ценились и вкусовые качества растения - до сих пор шафран используется в виде кулинарной приправы.
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Однодольні - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Холодкоцвіті - Asparagales. Родина: Півникові - Iridaceae. Рід: Крокус - Crocus. Вид: Крокус Гейфелів - Сrocus heuffelianus.
Назва Крокус походить від грецького 'kroke' - нитка, можливо за тонкі ниткоподібні прожилки на пелюстках. Назва Шафран - від арабського 'sepheran' - жовтий, за забарвлення стовпчиків маточки.
Шафран (крокус) був відомий людині з прадавнини. На фресках Кносського палацу, спорудженого на острові Крит чотири тисячоліття тому, зображено юнаків, що збирають у вази ці квіти. Стародавні греки вважали їх символом щастя, квіткою богині вранішньої зорі Еос. Дуже шановали шафран на Стародавньому Сході. З його квіток у Китаї одержували стійку жовту фарбу. Цінувалися і смакові якості рослини - до цього часу шафран використовується як кулінарна приправи.
Крокус, или Шафран (Crocus) - род многолетних травянистых растений из семейства Касатиковых, или Ирисовых (Iridaceae). Шафран Гейфеля - разновидность крокуса весеннего. Самый крупный из цветущих весной крокусов. Клубнелуковицы почти шаровидные, до 1,5 см в диаметре. Листья во время цветения достигают 2-5 см высотой. Цветки одиночные или по 2-3, возвышаются над землей на 10-12 см. Околоцветник фиолетовый с более темным пятном у верхушки и основания каждой доли, до 7 см в диаметре. Цветет с начала апреля. Плод - трехгнездная коробочка, семена мелкие угловатые, розовато-коричневые, сохраняют всхожесть в течение года. Растет преимущественно на лугах и травянистых зарослях лесов и в субальпийском поясе. Ареал шафрана Гейфеля сильно сокращается из-за массового сбора, распашки мест произрастания, выкапывания луковиц. Растение внесено в Красную книгу Украины.
Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Однодольные - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Спаржевые - Asparagales. Семейство: Ирисовые - Iridaceae. Род: Крокус - Сrocus. Вид: Крокус Геуфеля - Сrocus heuffelianus.
Название Крокус происходит от греческого 'kroke' - нить, возможно за тонкие нитевидные прожилки на лепестках. Название Шафран - от арабского 'sepheran' - желтый, за окраску столбиков пестика.
Шафран (крокус) был известен человеку с глубокой древности. На фресках Кносского дворца, построенного на острове Крит четыре тысячелетия назад, изображены юноши, собирающие в вазы эти цветы. Древние греки считали их символом счастья, цветком богини утренней зари Эос. Очень почитаем был шафран на Древнем Востоке. Из его цветков в Китае получали стойкую желтую краску. Ценились и вкусовые качества растения - до сих пор шафран используется в виде кулинарной приправы.
Карпати. Прощавай, Чивчин!
30 квітня 2007.
Карпаты. Прощай, Чивчин!
30 апреля 2007.
30 квітня 2007.
Карпаты. Прощай, Чивчин!
30 апреля 2007.
Карпати, напівзруйнований міст через Чорний Черемош, гирло потоку Добрин. 30 квітня 2007.
Карпаты, полуразрушенный мост через Черный Черемош, устье потока Добрын. 30 апреля 2007.
Карпаты, полуразрушенный мост через Черный Черемош, устье потока Добрын. 30 апреля 2007.
|
|
Карпати, Чорний Черемош. 30 квітня 2007.
Повертаємось назад. Ця покинута садиба стала нам майже рідною. Карпаты, Черный Черемош. 30 апреля 2007. Возвращаемся назад. Эта покинутая усадьба стала нам почти родной. |
Карпати.
Вид на Чорний Черемош та навколишні гори з покинутої садиби.
Вечір 30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на Черный Черемош и окрестные горы от покинутой усадьбы.
Вечер 30 апреля 2007.
Вид на Чорний Черемош та навколишні гори з покинутої садиби.
Вечір 30 квітня 2007.
Карпаты.
Вид на Черный Черемош и окрестные горы от покинутой усадьбы.
Вечер 30 апреля 2007.
|
|
Карпати, Чорний Черемош.
Ранок 1 травня 2007. Починаємо повернення до ношого базового табору. Карпаты, Черный Черемош. Утро 1 мая 2007. Начинаем возвращение в наш базовій лагерь. |
|
|
Карпати, річка Чорний Черемош.
Краєвиди вище селища Буркут. 1 травня 2007. Карпаты, речка Черный Черемош. Пейзажи выше селения Буркут. 1 мая 2007. |
|
|
Карпати, Чорний Черемош вище селища Буркут. Проліски.
1 травня 2007. Карпаты, Черный Черемош выше селения Буркут. Подснежники. 1 мая 2007. |
Пролісок, Підсніжник (Galanthus) - рід багаторічних трав з родини Амарилісових (Amaryllidaceae).
Невисока цибулинна рослина, з двома лінійними листками.
Квітне в березні-квітні.
Листя з'являється одночасно з бутонами і під час цвітіння рівне або значно коротше за квітконос.
Пізніше, після цвітіння, розростаються, досягаючи довжини 10-20 см і ширини 0,5-3 см.
Квітки одиночні, схожі на дзвіночки, в закритому стані нагадують краплю, що схиляються на тонких прямих квітконосах, висота яких 10-20 см.
Оцвітина складається з 6 роздільних пелюсток: трьох зовнішніх і трьох внутрішніх.
Квітки пролісків молочно-білого кольору, часто прикрашені зеленими смужками або плямами.
Плід - м'ясиста коробочка, насіння довгасте, з соковитим придатком.
Цибулини яйцевидні або конічні, зі світло-коричневою або бурою шкіркою, діаметром 1,5-3 см і завдовжки 2-4 см.
Більшу частку року проліски проводять у виді цибулин під землею.
Восени цибулини "прокидаються" і починають дорощувати коріння.
Наприкінці зими або навесні вони починають рости і заквітають.
Після закінчення цвітіння і до відмирання листя цибулина запасає корисні речовини і набирається сил для нового сезону.
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Однодольні - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Холодкоцвіті - Asparagales. Родина: Амарилісові - Amaryllidaceae. Рід: Пролісок - Galanthus. Вид: Пролісок звичайний - Galanthus nivalis L.
Латинська назва роду "галянтус" (Galanthus) походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочна квітка" (оскільки колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Німці називають пролісок "сніговим дзвіночком" (Schneeglöckchen) за те, що його квітка нагадує своєю формою дзвін. Французи його називають "той, що простромляє сніг" (Perce-neige), а англійці - "сніжна крапля" (Snowdrop).
З проліском пов’язано багато легенд. Згідно однієї старовинної легенди, коли перші люди були вигнані з раю, на Землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти проліска - провісника весни.
Згідно іншої легенди, богиня Флора роздавала квітам карнавальні костюми і подарувала Проліску білу сукню. Але сніг також схотів взяти участь в карнавалі, хоча карнавальний одяг йому не годився. Тоді він став просити квіти поділитися з ним костюмом. Однак усі квіти боялися холоду і не погодилися, і лише пролісок укрив його своїм хітоном. Разом кружляли вони у колі квітів і прониклися один до одного такою симпатією, що нерозлучні до цього дня.
Подснежник (Galanthus) - род многолетних трав семейства Амариллисовых (Amaryllidaceae). Невысокое луковичное растение, с двумя линейными листьями. Цветет в марте-апреле. Листья появляются одновременно с бутонами и во время цветения равны или значительно короче цветоноса. Позже, после цветения, разрастаются, достигая длины 10-20 см и ширины 0,5-3 см. Цветки одиночные, колокольчатые, в закрытом состоянии напоминают каплю, поникающие на тонких прямых цветоносах, высота которых 10-20 см. Околоцветник состоит из 6 раздельных лепестков: трех внешних и трех внутренних. Цветки подснежников молочно-белого цвета, часто украшены зелеными полосками или пятнами. Плод - мясистая коробочка, семена продолговатые, с сочным придатком. Луковицы яйцевидные или конические, со светло-коричневой или бурой кожурой, диаметром 1,5-3 см и длиной 2-4 см. Большую часть года подснежники проводят в виде луковиц под землей. Осенью луковицы "просыпаются" и начинают доращивать корни. В конце зимы или весной они трогаются в рост и зацветают. После окончания цветения и до отмирания листьев луковица запасает полезные вещества и набирается сил для нового сезона.
Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Однодольные - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Спаржевые - Asparagales. Семейство: Амариллисовые - Amaryllidaceae. Род: Подснежники - Galanthus. Вид: Подснежник обыкновенный - Galanthus nivalis L.
Латинское название рода "галянтус" (Galanthus) происходит от греческих слов, которые в переводе означают "молочный цветок" (поскольку цвет цветов этого растения напоминает молоко). Немцы называют подснежник "снежным колокольчиком" (Schneeglöckchen) за то, что его цветок напоминает своей формой колокол. Французы его называют "прокалывающий снег" (Perce-neige), а англичане - "снежная капля" (Snowdrop).
С подснежником связаны многие легенды. Согласно с одной старинной легендой, когда первые люди были изгнаны из рая, на Земле шел снег и было холодно. Ева очень замерзла. Чтобы ее утешить, дать надежду на лучшие времена, несколько снежинок превратились в нежные цветы подснежника - предвестника весны.
По другой легене, богиня Флора раздавала цветам костюмы для карнавала и подарила Подснежнику белое платье. Но снег тоже захотел принять участие в карнавале, хотя карнавальной одежды ему не полагалось. Тогда он стал просить цветы поделиться с ним костюмом. Все цветы боялись холода и не согласились, и только подснежник укрыл его своим хитоном. Вместе кружились они в хороводе цветов и прониклись друг к другу такой симпатией, что неразлучны по сей день.
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Однодольні - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Холодкоцвіті - Asparagales. Родина: Амарилісові - Amaryllidaceae. Рід: Пролісок - Galanthus. Вид: Пролісок звичайний - Galanthus nivalis L.
Латинська назва роду "галянтус" (Galanthus) походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочна квітка" (оскільки колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Німці називають пролісок "сніговим дзвіночком" (Schneeglöckchen) за те, що його квітка нагадує своєю формою дзвін. Французи його називають "той, що простромляє сніг" (Perce-neige), а англійці - "сніжна крапля" (Snowdrop).
З проліском пов’язано багато легенд. Згідно однієї старовинної легенди, коли перші люди були вигнані з раю, на Землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти проліска - провісника весни.
Згідно іншої легенди, богиня Флора роздавала квітам карнавальні костюми і подарувала Проліску білу сукню. Але сніг також схотів взяти участь в карнавалі, хоча карнавальний одяг йому не годився. Тоді він став просити квіти поділитися з ним костюмом. Однак усі квіти боялися холоду і не погодилися, і лише пролісок укрив його своїм хітоном. Разом кружляли вони у колі квітів і прониклися один до одного такою симпатією, що нерозлучні до цього дня.
Подснежник (Galanthus) - род многолетних трав семейства Амариллисовых (Amaryllidaceae). Невысокое луковичное растение, с двумя линейными листьями. Цветет в марте-апреле. Листья появляются одновременно с бутонами и во время цветения равны или значительно короче цветоноса. Позже, после цветения, разрастаются, достигая длины 10-20 см и ширины 0,5-3 см. Цветки одиночные, колокольчатые, в закрытом состоянии напоминают каплю, поникающие на тонких прямых цветоносах, высота которых 10-20 см. Околоцветник состоит из 6 раздельных лепестков: трех внешних и трех внутренних. Цветки подснежников молочно-белого цвета, часто украшены зелеными полосками или пятнами. Плод - мясистая коробочка, семена продолговатые, с сочным придатком. Луковицы яйцевидные или конические, со светло-коричневой или бурой кожурой, диаметром 1,5-3 см и длиной 2-4 см. Большую часть года подснежники проводят в виде луковиц под землей. Осенью луковицы "просыпаются" и начинают доращивать корни. В конце зимы или весной они трогаются в рост и зацветают. После окончания цветения и до отмирания листьев луковица запасает полезные вещества и набирается сил для нового сезона.
Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Однодольные - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Спаржевые - Asparagales. Семейство: Амариллисовые - Amaryllidaceae. Род: Подснежники - Galanthus. Вид: Подснежник обыкновенный - Galanthus nivalis L.
Латинское название рода "галянтус" (Galanthus) происходит от греческих слов, которые в переводе означают "молочный цветок" (поскольку цвет цветов этого растения напоминает молоко). Немцы называют подснежник "снежным колокольчиком" (Schneeglöckchen) за то, что его цветок напоминает своей формой колокол. Французы его называют "прокалывающий снег" (Perce-neige), а англичане - "снежная капля" (Snowdrop).
С подснежником связаны многие легенды. Согласно с одной старинной легендой, когда первые люди были изгнаны из рая, на Земле шел снег и было холодно. Ева очень замерзла. Чтобы ее утешить, дать надежду на лучшие времена, несколько снежинок превратились в нежные цветы подснежника - предвестника весны.
По другой легене, богиня Флора раздавала цветам костюмы для карнавала и подарила Подснежнику белое платье. Но снег тоже захотел принять участие в карнавале, хотя карнавальной одежды ему не полагалось. Тогда он стал просить цветы поделиться с ним костюмом. Все цветы боялись холода и не согласились, и только подснежник укрыл его своим хитоном. Вместе кружились они в хороводе цветов и прониклись друг к другу такой симпатией, что неразлучны по сей день.
|
|
|
Карпати, річка Чорний Черемош.
Краєвиди вище селища Буркут. Подекуди на дорозі ще лежить сніг. 1 травня 2007. Карпаты, речка Черный Черемош. Пейзажи выше селения Буркут. Кое-где на дороге еще лежит снег. 1 мая 2007. |
|
|
Карпати, Чорний Черемош.
Весна бере своє. Карпаты, Черный Черемош. Весна берет свое. |
|
|
|
Карпати, річка Чорний Черемош.
Наближаємось до селища Буркут. 1 травня 2007. Карпаты, речка Черный Черемош. Приближаемся к селению Буркут. 1 мая 2007. |
Карпати, Чорний Черемош.
Вид на селище Буркут.
1 травня 2007.
Карпаты, Черный Черемош.
Вид на селение Буркут.
1 мая 2007.
Carpathians. A view on Burkut village.
Вид на селище Буркут.
1 травня 2007.
Карпаты, Черный Черемош.
Вид на селение Буркут.
1 мая 2007.
Carpathians. A view on Burkut village.
Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи курорт Буркут пережив у 20-х роках ХІХ століття.
У ті часи там було збудовано більше 15 вілл.
Курорт було зруйновано австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень.
У 80-х роках ХІХ століття курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною.
Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами.
Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з селища Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю.
Буркут - самая давняя польская бальнеологическая здравница. Лучшие свои времена курорт Буркут пережил в 20-х годах ХІХ века. В те времена там было построено более 15 вилл. Курорт был разрушен австрийскими войсками в 1848 году во время подавления революционных беспорядков. В 80-х годах ХІХ века курорт ожил, но последующее его развитие было прервано Первой мировой войной. Планировалась прокладка дороги Гринява - Копилаш, но эти планы остались проектами. Основной поток отдыхающих добирался до Буркута традиционным плаем из селения Гринявы через перевал Ватонарку и горную долину Лукавицу.
Буркут - самая давняя польская бальнеологическая здравница. Лучшие свои времена курорт Буркут пережил в 20-х годах ХІХ века. В те времена там было построено более 15 вилл. Курорт был разрушен австрийскими войсками в 1848 году во время подавления революционных беспорядков. В 80-х годах ХІХ века курорт ожил, но последующее его развитие было прервано Первой мировой войной. Планировалась прокладка дороги Гринява - Копилаш, но эти планы остались проектами. Основной поток отдыхающих добирался до Буркута традиционным плаем из селения Гринявы через перевал Ватонарку и горную долину Лукавицу.
|
|
Карпати, Чорний Черемош.
Між селищами Буркут і Шибени. Весна, калюжа, пуголовки. 1 травня 2007. Карпаты, Черный Черемош. Между селениями Буркут и Шибены. Весна, лужа, головастики. 1 мая 2007. |
|
|
Карпати. Між селищами Буркут і Шибени.
Буркутське джерело мінеральних вод знаходиться по дорозі від Зеленого (Шибеного) до Буркуту. Також джерела "Буркуту" є в самому Буркуті, за 0,5 км вище гирла потоку, що спадає зі сторони Лукавиці. В долині потоку Альбін, за 4 км вище місця його впадіння до Чорного Черемошу, є ще одне джерело мінеральної води "Буркут". 1 травня 2007. Карпаты. Между селениями Буркут и Шибены. Буркутский источник минеральных вод находится по пути от Зеленого (Шибеного) к Буркуту. Также источники "Буркута" есть в самом Буркуте, в 0,5 км выше устья потока, который спадает со стороны Лукавицы. В долине потока Альбин, в 4 км выше места его впадения в Черный Черемош, есть еще один источник минеральной воды "Буркут". 1 мая 2007. |
Карпати. Панорама (180°) села Шибени (47°59'20"N, 24°42'10"E). Тут до Чорного Черемошу впадає потік Шибени.
Карпаты. Панорама (180°) села Шибены (47°59'20"N, 24°42'10"E). Тут в Черный Черемошу впадает поток Шибены.
Carpathians. Panorama (180°) of Shybeny village (47°59'20"N, 24°42'10"E).
|
|
Карпати, село Шибени (47°59'20"N, 24°42'10"E).
Капличка та будівлі прикордонної застави №1. 1 травня 2007. Погода явно псується... Карпаты, село Шибены (47°59'20"N, 24°42'10"E). Часовня и строения погранзаставы №1. 1 мая 2007. Погода явно портится... Carpathians, a chapel and a frontier post in Shybeny village |
|
|
|
Карпати.
Ми повернулись до ношого базового табору у районі селища Топільче (48°04'54"N, 24°45'02"E). Сніг, спочатку слабкий, ближче до вечора значно посилився... 1 травня 2007. Карпаты. Мы вернулись в наш базовый лагерь в районе селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E). Слабый вначале снег значительно усилился ближе к вечеру... 1 мая 2007. |
|
|
|
Весна у Карпатах.
Зелена трава... Павутиння... Мокрий сніг... 1 травня 2007. Весна в Карпатах. Зеленая трава... Паутина... Мокрый снег... 1 мая 2007. |
Карпати, селище Топільче.
На кількасот метрів вище за наш базовий табір.
Вечір 1 травня 2007.
Карпаты, селение Топильче.
На несколько сотен метров выше нашего базового лагеря.
Вечер 1 мая 2007.
На кількасот метрів вище за наш базовий табір.
Вечір 1 травня 2007.
Карпаты, селение Топильче.
На несколько сотен метров выше нашего базового лагеря.
Вечер 1 мая 2007.
Карпати, селище Топільче.
Ще трохи вище...
Вечір 1 травня 2007.
Карпаты, селение Топильче.
Еще немного выше...
Вечер 1 мая 2007.
Ще трохи вище...
Вечір 1 травня 2007.
Карпаты, селение Топильче.
Еще немного выше...
Вечер 1 мая 2007.
Карпати. Наш базовий табір у районі селища Топільче.
Пізнього вечора біля багаття.
1 травня 2007.
Карпаты. Наш базовый лагерь в районе селения Топильче.
Поздний вечер у костра.
1 мая 2007.
Пізнього вечора біля багаття.
1 травня 2007.
Карпаты. Наш базовый лагерь в районе селения Топильче.
Поздний вечер у костра.
1 мая 2007.
Першоджерела:
Інші сторінки фоторозповіді
"Карпати, Чорний Черемош, сходження на гору Чивчин (квітень-травень 2007 року)":
До переліку фотосерій