Місто Косів (Івано-Франківська область), 2008 та 2012 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Город Косов (Ивано-Франковская область), 2008 и 2012 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Косів - невеличке місто (близько 8,2 тис. мешканців) і районний центр Івано-Франківської області, розташоване у міжгірній улоговині на берегах річки Рибниця. Перша письмова згадка про Косів є в грамоті, згідно з якою литовський князь Свидригайло в 1424 році подарував його разом з монастирем В. Драгосиновичу. З початку XV століття село входить до складу Польщі, а 1565 року поряд із селом, ближче до соляних джерел, снятинський староста Панчинський заснував містечко, що спочатку звалося Риків, а згодом перейняло назву села, яке у свою чергу стало називатися Старим Косовом. У середні віки в містечку функціонувала соляна шахта, що обрушилася в XVII столітті, та основним заняттям місцевих жителів було сільське господарство і ремісництво.

Косов - небольшой город (около 8,2 тыс. жителей) и районный центр Ивано-Франковской области, расположенный в межгорной впадине на берегах реки Рыбница. Первое письменное упоминание о Косове есть в грамоте, согласно которой литовский князь Свидригайло в 1424 году подарил его вместе с монастырем В. Драгосиновичу. С начала XV века село входит в состав Польши, а в 1565 году рядом с селом, ближе к соляным источникам, снятинский староста Панчинский учредил местечко, которое сначала звалось Рыков, а впоследствии переняло название села, которое в свою очередь стало называться Старым Косовом. В средние века в местечке функционировала соляная шахта, которая обрушилась в XVII веке, но основным занятием местных жителей было сельское хозяйство и ремесленничество.


Карпаты. Ивано-Франковская область, Косов. Фото. По улицам города. Фото липня 2012 року.
Карпаты. Ивано-Франковская область, Косов. Фото. По улицам города. Фото липня 2012 року.
Косів. Вулицями міста.

Косов. По улицам города.


Попри віддаленість Косова, турецько-татарські орди, що грабували край, добиралися і сюди, найсильніше пограбувавши місто в 1621-1624 роках. Не менші лиха спіткали мешканців Косова через опришків - місцевий різновид розбійників, що займалися грабунками в Карпатах. Народний поголос романтизував їхній образ за прикладом англійського Робін Гуда, а радянська пропаганда піднесла їх у ранг стихійних народних месників. Наприкінці XIX століття в Косові було засновано нафтове товариство, та через незначні запаси нафти воно швидко розпалося. У 1915-1918 роках російське, а потім радянське військо захоплювало місто. 1918 року було проголошено ЗУНР, по тому до 1939 року землі були окуповані спершу румунськими, а згодом польськими військами. 1939 року територія перейшла до складу Радянської України.

Невзирая на отдаленность Косова, турецко-татарские орды, которые грабили край, добирались и сюда, сильнее всего ограбив город в 1621-1624 годах. Еще большие беды постигли обитателей Косова через опришков - местную разновидность разбойников, которые промышляли грабежами в Карпатах. Народная молва романтизировала их образ по примеру английского Робин Гуда, а советская пропаганда вознесла их в ранг стихийных народных мстителей. В конце XIX века в Косове было основано нефтяное общество, но из-за незначительных запасов нефти оно быстро распалось. В 1915-1918 годах российское, а затем советское войско захватывало город. В 1918 году была провозглашена ЗУНР, после этого до 1939 года земли были оккупированы сначала румынскими, а впоследствии польскими войсками. В 1939 году территория перешла в состав Советской Украины.


Карпаты. Ивано-Франковская область, Косов. Фото. Памятник Борцам за свободу Украины. Фото липня 2012 року.
Карпаты. Ивано-Франковская область, Косов. Фото. Памятник Борцам за свободу Украины. Фото липня 2012 року.
Косів. Пам’ятник Борцям за волю України.
Цей пам’ятник встановлено 11 вересня 1997 року біля церкви св. Василія Великого. Автор Іван Андрійканич. У нішу закладено поіменний список 1186 мешканців Косівщини - борців за волю України, що загинули в 1939-1952 роках.


Косов. Памятник Борцам за свободу Украины.
Этот памятник установлен 11 сентября 1997 года возле церкви Св. Василия Великого. Автор Иван Андрийканич. В нишу заложен поимённый список 1186 жителей Косовщины - борцов за свободу Украины, погибших в 1939-1952 годах.


У повоєнний період пріоритетними галузями Косова стали народні художні промисли і місто так і залишилося локальним ремісничо-торговельним центром, що славиться своїми багатолюдними ярмарками, на яких можна придбати найрізноманітніші товари народних майстрів з усієї округи. Тут працювала різьбярська артіль «Гуцульщина» й килимарські фабрики ім. Тараса Шевченка та ім. Івана Франка, на базі яких 1968 року почали діяти виробничо-художнє об'єднання «Гуцульщина», художньо-виробничі майстерні Спілки художників. Цілком закономірно в центральній частині Косова, над якою нависає Міська гора зі страхітливими сповзаючими схилом пісковиковими брилами, знаходиться музей народного мистецтва і побуту. Це - гуцульська філія Коломийського музею народного мистецтва краю.

В послевоенный период приоритетными отраслями Косова стали народные художественные промыслы и город так и остался локальным ремесленно-торговым центром, который славится своими многолюдными ярмарками, на которых можно приобрести самые разнообразные товары народных мастеров из всей округи. Здесь работала артель резчиков «Гуцульщина» и фабрики ковровщиков им. Тараса Шевченко и им. Ивана Франко, на базе которых в 1968 году начали действовать производственно-художественное объединение «Гуцульщина», художественно-производственные мастерские Союза художников. Целиком закономерно в центральной части Косова, над которой нависает Городская гора с ужасающими сползающими по склону глыбами песчаника, находится музей народного искусства и быта. Это - гуцульский филиал Коломыйского музея народного искусства края.


Карпаты. Ивано-Франковская область, Косов. Фото. Здание Школы искусств и Музея народного творчества из коллекции Михаила Струтинского. Фото липня 2012 року.
Косів. Будівля Школи мистецтв (вул. Тиха, 1-а).
У цій же будівлі діє Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського.


Косов. Здание Школы искусств (ул. Тихая, 1-а).
В этом же здании действует Музей народного творчества из коллекции Михаила Струтинского.


Ще за австрійської влади, до Першої світової війни, Косів почав здобувати популярність як низькогірський кліматичний курорт. У радянські роки в Косові була побудована велика туристична база «Карпатські зорі», що працює впродовж усього року. Найстаріша культова споруда Косова - дерев'яна Василівська церква із дзвіницею (1895 рік). Серед пам'яток природи слід зазначити водоспад Гук. Його висота становить 2-2,5 метри, ширина русла - близько 5 метрів.

Еще при австрийской власти, до Первой мировой войны, Косов начал приобретать популярность как низкогорный климатический курорт. В советские годы в Косове была построена большая туристическая база «Карпатские зори», которая работает на протяжении всего года. Самое старое культовое сооружение Косова - деревянная Васильевская церковь с колокольней (1895 год). Среди достопримечательностей природы следует отметить водопад Гук. Его высота составляет 2-2,5 метра, ширина русла - около 5 метров.



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.






Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко




Rambler's Top100