Місто Донецьк (до 1924 року - Юзівка, з 1924 до 1961 - Сталіне) -
одне з найбільших міст (993,5 тис. жителів) України, великий індустріальний центр, центр області.
Розташоване у верхів'ях річки Кальміус, за 699 км від
Києва.
Козацькі зимівники та хутори стали з'являтися в цих місцях наприкінці XVII століття. 1779 року царський уряд подарував землі в районі нинішнього міста поручикові Є. Шидловському, який заснував тут маєток і слободу Олександрівку. 1820 року тут були виявлені поклади кам'яного вугілля, і 1841 року новоросійський генерал-губернатор М. Воронцов на орендованій у місцевого землевласника ділянці побудував перший великий Олександрійський рудник. 1866 року уряд надав князеві Кочубею концесію на виробництво залізних рейок з місцевих матеріалів, яку той вигідно продав англійцеві Д. Юзу. Підприємець 1869 року уклав з урядом «Договір на утворення Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництва та товариства залізничної галузі від Харківсько-Азовської лінії», що ознаменував початок створення майбутньої «столиці» Донбасу. Англієць, якому належали ділянки площею понад 20 кв.км, став найбільшим землевласником Бахмутського повіту. З початком будівництва його заводу і копалень з'явилося селище, яке на честь засновника було назване Юзівкою, що згодом поглинуло селище Олександрівського рудника. Таку назву селище зберігало до 1924 року, коли було перейменовано на Сталіне. Впродовж XX століття Донецьк перетворився на центр великого промислового регіону, підприємства якого поступово вийшли на провідні позиції в Україні. Город Донецк (до 1924 года - Юзовка, с 1924 по 1961 - Сталино) - один из наибольших городов (993,5 тыс. жителей) Украины, крупный индустриальный центр, центр области. Расположен в верховьях речки Кальмиус, в 699 км от Киева. Казацкие зимовки и хутора стали появляться в этих местах в конце XVII века. В 1779 году царское правительство подарило земли в районе нынешнего города поручику Е. Шидловскому, который основал здесь имение и слободу Александровку. В 1820 году здесь были обнаружены залежи каменного угля, и в 1841 году новороссийский генерал-губернатор М. Воронцов на арендованном у местного землевладельца участке построил первый большой Александрийский рудник. В 1866 году правительство предоставило князю Кочубею концессию на производство железных рельсов из местных материалов, которую тот выгодно продал англичанину Д. Юзу. Предприниматель в 1869 году заключил с правительством «Договор на образование Новороссийского общества каменноугольного, железного и рельсового производства и общества железнодорожной отрасли от Харьковско-Азовской линии», который ознаменовал начало создания будущей «столицы» Донбасса. Англичанин, которому принадлежали участки площадью свыше 20 кв.км, стал наибольшим землевладельцем Бахмутского уезда. С началом строительства его завода и рудников появился поселок, названный в честь основателя Юзовкой, который впоследствии поглотил поселок Александровского рудника. Такое название поселок сохранял до 1924 года, когда был переименован в Сталино. На протяжении XX века Донецк превратился в центр большого промышленного региона, предприятия которого постепенно вышли на ведущие позиции в Украине. Donetsk is a large industrial center located in the east of Ukraine, 699 km far from Kyiv. This city a regional centre. Its population is about 1 mln. In 1869 a worker’s settlement Yuzivka was established to provide manpower for a metallurgical plant belonging to an Englishman named D. Yuz (1814-1889). In 1924-1961 the city name was Stalino. |
|||||
|
|||||
"Пальма Мерцалова" (на передньому плані, у скляному павільйоні).
1896 року талановитий коваль Юзівського металургійного заводу Олексій Мерцалов викував для нижньогородської виставки-ярмарки з цільного шмату шахтної рейки сталеву пальму. "Пальма Мерцалова" до цього часу експонується в музеї Гірничого університету Санкт-Петербургу. Цей витвір ковальського мистецтва зараз став символом Донеччини і знайшов своє втілення на гербі Донецької області, що було затверджено обласною Радою в серпні 1999 р. Пальма, що зараз встановлена в Донецьку, - точна копія оригінальної "пальми Мерцалова". Цю копію викував 1998 року донецький коваль Сергій Каспрук. "Пальма Мерцалова" (на переднем плане, в стеклянном павильоне). В 1896 году талантливый кузнец Юзовского металлургического завода Алексей Мерцалов выковал для нижегородской выставки-ярмарки из цельного куска шахтного рельса стальную пальму. "Пальма Мерцалова" до сих пор экспонируется в музее Горного университета Санкт-Петербурга. Это произведение кузнечного искусства стало сейчас символом Донетчины, найдя свое воплощение на гербе Донецкой области, который был утвержден областным Советом в августе 1999 г. Пальма, установленная сейчас в Донецке, - точная копия оригинальной "пальмы Мерцалова". Эту копию выковал в 1998 году донецкий кузнец Сергей Каспрук. The "Palm of Mertsalov". |
|||||
|
|||||
|
|||||
Фонтани перед Донецьким місквиконкомом (вулиця Артема, 98).
Фонтаны перед Донецким горисполкомом (улица Артема, 98). |
|||||
|
|||||
Від дореволюційної пори у Донецьку збереглося кілька адміністративних і громадських будинків
та терикони на берегах Кальміусу та в інших районах міста, що помітно підросли за роки радянської влади.
Найпримітнішою архітектурною спадщиною міжвоєнного періоду є величний будинок
Театру опери і балету (1935-1940 роки, архітектор Л. Котовський),
виконаний у формах російського класицизму що дотепер залишається важливим елементом у структурі громадського центру міста.
Основна забудова нинішнього Донецька (місто носить це ім'я з 1961 року), дуже потерпілого в роки фашистської окупації,
велася в післявоєнні роки.
Тоді ж у місті з'явилися основні монументи радянської епохи:
класичний пам'ятник Т. Шевченку (1955 рік, скульптори М. Вронський, А. Олійник, архітектор В. Шарапенко),
знаковий пам'ятник «Слава шахтарській праці» (1964 рік, скульптор К. Ракитянський, архітектор П. Вігдергауз)
і практично обов'язковий у будь-якому місті Донбасу пам'ятник державному і партійному діячу
Артему /Ф. Сергєєву/ (1967 рік, скульптор В. Костін, архітектори Н. Яковлєв, І. Піддубний),
чиє ім'я носить і головна вулиця міста.
От дореволюционной поры в Донецке сохранилось несколько административных и общественных домов и терриконы на берегах Кальмиуса и в других районах города, которые заметно подросли за годы советской власти. Самым примечательным архитектурным наследием межвоенного периода является величественный дом Театра оперы и балета (1935-1940 годы, архитектор Л. Котовский), выполненный в формах российского классицизма, доныне остающийся важным элементом в структуре общественного центра города. Основная застройка нынешнего Донецка (город носит это имя с 1961 года), очень пострадавшего в годы фашистской оккупации, велась в послевоенные годы. Тогда же в городе появились основные монументы советской эпохи: классический памятник Т. Шевченко (1955 год, скульпторы М. Вронский, А. Олейник, архитектор В. Шарапенко), знаковый памятник «Слава шахтерскому труду» (1964 год, скульптор К. Ракитянский, архитектор П. Вигдергауз) и практически обязательный в каждом городе Донбасса памятник государственному и партийному деятелю Артему /Ф. Сергееву/ (1967 год, скульптор В. Костин, архитекторы Н. Яковлев, И. Поддубный), чье имя носит и главная улица города. |
|||||
Пам'ятник Артему (Ф. А. Сергєєву) на розі вулиці Артема та проспекту Мира.
1967 рік, скульптор В. Костін, архітектори Н. Яковлєв, І. Піддубний. Памятник Артему (Ф. А. Сергееву) на пересечении улицы Артема и проспекта Мира. 1967 год, скульптор В. Костин, архитекторы Н. Яковлев, И. Поддубный. |
|||||
Пристрасть до найрізноманітніших пам'ятників повною мірою проявилася в роки незалежності України.
Тон задав найпрагматичніший український спортсмен, багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу у стрибках з жердиною,
таланистий бізнесмен, політик і спортивний функціонер високого рангу С. Бубка,
якому встановили біля спорткомплексу «Національний олімпійський стадіон» перший в історії України персональний прижиттєвий пам'ятник.
Потім з'явилася подарована місту точна копія «Цар-Гармати» з
московського кремля, «золотий» пам'ятник «шахтарському герцогові» -
видатному українському співаку А. Солов’яненку, що починав оперну кар'єру в Донецьку.
Вже в новому тисячоріччі вулиці міста прикрасили прижиттєвий пам'ятник відомому естрадному співаку Й. Кобзону, який народився в Донбасі,
і невелика колона, увінчана Архангелом Михаїлом, що декілька років простояла на центральній площі
Києва.
Страсть к самым разнообразным памятникам в полной мере проявилась в годы независимости Украины. Тон задал самый прагматичный украинский спортсмен, многоразовый чемпион и рекордсмен мира по прыжкам с шестом, удачливый бизнесмен, политик и спортивный функционер высокого ранга С. Бубка, которому установили возле спорткомплекса «Национальный олимпийский стадион» первый в истории Украины персональный прижизненный памятник. Потом появилась подаренная городу точная копия «Царь-пушки» из московского кремля, «золотой» памятник «шахтерскому герцогу» - выдающемуся украинскому певцу А. Соловьяненко, который начинал оперную карьеру в Донецке. Уже в новом тысячелетии улицы города украсили прижизненный памятник известному эстрадному певцу И. Кобзону, который родился на Донбассе, и небольшая колонна, увенчанная Архангелом Михаилом, которая несколько лет простояла на центральной площади Киева. |
|||||
|
|||||
Сучасним Донецьком. Альтанка Закоханих (у сквері за місквиконкомом).
Виготовлено в подарунок закоханим Донецька. Автор та керівник проекту Бурдук В.І. Альтанку виготовлено майстрами УКП "Гефест", ТОВ "Лекам", КП "Опал". Букети від кращих ковалів України. По современному Донецку. Беседка Влюбленных (в сквере за горисполкомом). Изготовлена в подарок влюбленным Донецка. Автор и руководитель проекта Бурдук В.И. Беседка изготовлена мастерами УКП "Гефест", ООО "Лекам", КП "Опал". Букеты от лучших кузнецов Украины. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам'ятник викладачам, студентам, співробітникам Донецького політехнічного інституту,
що полягли у Великій Вітчизняній війні. На стелі - напис (російською мовою):
«Вічна слава викладачам, студентам, співробітникам Донецького політехнічного інституту,
що полягли у Великій Вітчизняній війні 1941-1945» Памятник преподавателям, студентам, сотрудникам Донецкого политехнического института, павшим в Великой Отечественной войне. На стеле - надпись:
«Вечная слава преподавателям, студентам, сотрудникам Донецкого политехнического института,
павшим в Великой Отечественной войне 1941-1945» |
|||||
Сучасним Донецьком. Бульвар Пушкіна.
Ще одна «Пальма» біля будівлі Донецької обласної ради та Донецької обласної адміністрації. Дамаська сталь, автор - Є. Єрмак, КП «Гефест», 2007 рік. По современному Донецку. Бульвар Пушкина. Еще одна «Пальма» возле здания Донецкого областного совета и Донецкой областной администрации. Дамасская сталь, автор - Е. Ермак, КП «Гефест», 2007 год. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Сучасним Донецьком. На бульварі Пушкіна.
По современному Донецку. На бульваре Пушкина. |
|||||
|
|||||
Пам`ятник О. С. Пушкіну на бульварі Пушкіна
(перед обласним українським музично-драматичним театром ім. Артема). Памятник А. С. Пушкину на бульваре Пушкина (перед областным украинским музыкально-драматическим театром им. Артема). |
|||||
Сучасним Донецьком. На бульварі Пушкіна.
По современному Донецку. На бульваре Пушкина. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Палац спорту «Шахтар», вид з бульвару Пушкіна.
Дворец спорта «Шахтер», вид с бульвара Пушкина. |
|||||
|
|||||
|
|||||
На першому плані - ЦПКіВ ім. А. С. Щербакова.
Вдалині - терикон шахти ім. Максима Горького. На переднем плане - ЦПКиО им. А. С. Щербакова. Вдали - террикон шахты им. Максима Горького. |
|||||
Вид від стадіону "Шахтар" (ЦПКіВ ім. А. С. Щербакова).
Вид от стадиона "Шахтер" (ЦПКиО им. А. С. Щербакова). The Shcherbakov park overview in Donetsk. |
|||||
|
|||||
Пам`ятник Ф. Е. Дзержинському на площі Дзержинського.
Забутий усіма «Залізний Фелікс» попав у щільне кільце оточення комерційних структур на кшталт «Старий шансон» тощо... Памятник Ф. Э. Дзержинскому на площади Дзержинского. Забытый всеми «Железный Феликс» попал в плотное кольцо окружения коммерческих структур наподобие «Старый шансон» и т.п... |
|||||
Донецький Палац дітей та юнацтва.
На розі вулиці Артема та Садового проспекту. Донецкий Дворец детей и юношества. На пересечении улицы Артема и Садового проспекта. |
|||||
Комбайн прохідницький КСП-32.
Встановлений біля корпусу № 1 Донецького Національного Технічного університету (вулиця Артема). На стелі - напис (російською мовою):
«Мешканцям м. Донецька від Ясиноватських машинобудівників
комбайн прохідницький КСП-32 створено в 1998 році під керівництвом директора ВАТ "Ясиноватський машзавод" Трубчаніна В. І. кавалера ордена Миколи Чудотворця, Академіка Української Технологічної Академії, заслуженого машинобудівника України» Комбайн проходческий КСП-32. Установлен возле корпуса № 1 Донецкого Национального Технического университета (улица Артема). На стеле - надпись:
«Жителям г. Донецка от Ясиноватских машиностроителей
комбайн проходческий КСП-32 создан в 1998 году под руководством директора ОАО "Ясиноватский машзавод" Трубчанина В. И. кавалера ордена Николая Чудотворца, Академика Украинской Технологической Академии, заслуженного машиностроителя Украины» |
|||||
Новобудова на вулиці Постишева.
Новостройка на улице Постышева. |
|||||
Будівля Міністерства вугільної промисловості (вулиця Артема, 97).
Вечірнє фото з площі Леніна. Здание Министерства угольной промышленности (улица Артема, 97) Вечернее фото с площади Ленина. |
|||||
|
|||||
Обласний український музично-драматичний театр ім. Артема, вид з площі Леніна.
Областной украинский музыкально-драматический театр им. Артема, вид с площади Ленина. |
|||||
|
|||||
Пам’ятник К. Я. Гурову у сквері поблизу Донецького театру опери та балету (на вулиці Артема).
На п'єдесталі - напис (російською мовою):
«Генерал-лейтенант Гуров Кузьма Якимович (1901-1943)».
Памятник К. А. Гурову в сквере поблизи Донецкого театра оперы и балета (на улице Артема). На пьедестале - надпись:
«Генерал-лейтенант Гуров Кузьма Акимович (1901-1943)».
|
|||||
Пам’ятник Ф. А. Грінкевичу у сквері поблизу Донецького театру опери та балету (на вулиці Артема).
На п'єдесталі - написи (російською мовою):
«Гвардії полковник Грінкевич Франц Андрійович (1905-1943)».
«Вічна слава героям, що полягли у боях за свободу та незалежність нашої Батьківщини. 1941-1945». Памятник Ф. А. Гринкевичу в сквере поблизи Донецкого театра оперы и балета (на улице Артема). На пьедестале - надписи:
«Гвардии полковник Гринкевич Франц Андреевич (1905-1943)».
«Вечная слава героям, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины. 1941-1945». |
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам’ятний знак «Скіфська нагрудна прикраса - золота царська пектораль»
у сквері між Донецьким театром опери та балету та Художнім музеєм (на вулиці Артема).
Памятный знак «Скифское нагрудное украшение - золотая царская пектораль» в сквере между Донецким театром оперы и балета и Художественным музеем (на улице Артема). |
|||||
|
|||||
Готель «Україна» (вул. Артема, 88).
Під час численних відряджень доводилось неодноразово тут зупинятися. Кожного разу цей готель залишав досить непогані враження. Гостиница «Украина» (ул. Артема, 88). Во время многочисленных командировок приходилось неоднократно здесь останавливаться. Каждый раз эта гостиница оставляла достаточно неплохое впечатление. |
|||||
Культові споруди в Донецьку мають практично всі основні конфесії країни -
православні, римо- і греко- католики, протестанти, іудеї та мусульмани.
Більшість храмів побудована порівняно недавно, інші - докорінно перебудовані культові споруди XIX-XX століть.
Найбільш широкий спектр православних храмів - від переконливо-монументального
Свято-Преображенського кафедрального собору і церкви Святого Олександра Невського
до скромно-затишних каплиць Преподобного Сергія Радонезького та Святої Великомучениці Варвари.
Культовые сооружения в Донецке имеют практически все основные конфессии страны - православные, римо- и греко- католики, протестанты, иудеи и мусульмане. Большинство храмов построено сравнительно недавно, другие - полностью перестроенные культовые сооружения XIX-XX веков. Наиболее широкий спектр православных храмов - от убедительно монументального Свято-Преображенского кафедрального собора и церкви Святого Александра Невского до скромно-уютных часовен Преподобного Сергея Радонежского и Святой Великомученицы Варвары. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Донецьк. Сквер ім. Горького та вулиця Артема вночі.
Вид з вікна готелю "Україна". Донецк. Сквер им. Горького и улица Артема ночью. Вид из окна гостиницы "Украина". |
|||||
Будівля Центрального ринку Донецька.
Вид від бульвару Шевченка. Здание Центрального рынка Донецка. Вид от бульвара Шевченко. |
|||||
|
|||||
Сучасним Донецьком. Пам’ятник Сергію Бубці перед стадіоном "Локомотив" (вулиця Артема, 147).
Український стрибун із жердиною - Бубка Сергій Назарович - народився 4 грудня 1963 року в Луганську. Заслужений майстер спорту, шестиразовий чемпіон світу, олімпійський чемпіон Сеулу, 35-разовий рекордсмен світу з стрибків із жердиною. По современному Донецку. Памятник Сергею Бубке перед стадионом "Локомотив" (улица Артема, 147). Украинский прыгун с шестом - Бубка Сергей Назарович - родился 4 декабря 1963 года в Луганске. Заслуженный мастер спорта, шестикратный чемпион мира, олимпийский чемпион Сеула, 35-кратный рекордсмен мира по прыжкам с шестом. |
|||||
|
|||||
Сучасним Донецьком.
Пам’ятник людині, яка ламає милицю, перед будівлею Обласної клінічної травматологічної лікарні (вулиця Артема, 106). Автор ідеї цього чудового алегоричного пам’ятника - В. Г. Климовицький. Скульптори - П. В. Чесноков і Ю. І. Балдин. Пам’ятник було створено 2001 року. По современному Донецку. Памятник человеку, ломающему костыль, перед зданием Областной клинической травматологической больницы (улица Артема, 106). Автор идеи этого замечательного аллегоричного памятника - В. Г. Климовицкий. Скульпторы - П. В. Чесноков и Ю. И. Балдин. Памятник был создан в 2001 году. |
|||||
Сучасним Донецьком.
Пам’ятник Й. Кобзону (вулиця Челюскінців, парк ім. Ленінського комсомолу). По современному Донецку. Памятник И. Кобзону (улица Челюскинцев, парк им. Ленинского комсомола). |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Монумент визволителям Донбасу в парку ім. Ленінського комсомолу.
Монумент освободителям Донбасса в парке им. Ленинского комсомола. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Сучасним Донецьком. Готельний центр "Вікторія". (Проспект Миру)
По современному Донецку. Гостиничный центр "Виктория". (Проспект Мира) Hotel Center "Victoria". |
|||||
Міст через Кальміуське водосховище.
Мост через Кальмиуское водохранилище. |
|||||
Донецьк. Шахта ім. Калініна.
Вздовж вулиці Марії Ульянової. Донецк. Шахта им. Калинина. Вдоль по улице Марии Ульяновой. The Kalinin Mine, Donetsk. |
|||||
|
|||||
Донецьк. Свято-Покровський храм.
Вид з бульвару Шевченка. Донецк. Свято-Покровский храм. Вид с бульвара Шевченко. |
|||||
Донецьк. Церква на території Обласної лікарні ім. М. І. Калініна.
Проспектом Ілліча. Донецк. Церковь на территории Областной больницы им. М. И. Калинина. По проспекту Ильича. |
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба;Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006. # «Донецк. План города», ГНПП «Картографія», Киев-2002. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2014 Сергій Клименко |
|
|
|
|