Коли в районі сучасної
Балаклави
у середині XIV століття генуезці заснували
нову колонію, вони приступили до будівництва фортеці.
На вершині кручі вони звели місто святого Миколи, або Верхнє місто, - адміністративну частину Чембало.
Там були розташовані консульський замок, ратуша та невеличка церква.
Замок консула, споруджений на самій вершині кручі, був квадратною в плані баштою заввишки близько 15 метрів;
у підвальній її частині знаходилося водосховище - величезна цистерна, вода до якого поступала самопливом
по керамічних трубах від джерела, розташованого вище за фортецю, на схилі сусідньої гори Спілія.
Це місце досі називають Кефаловриси, в перекладі з грецького Голова джерела, або Мане-Тунеро - мати вод.
Нижнє місто, або фортеця святого Георгія, було оточене фортечними мурами з трьома баштами (або напівбаштами)
з вузькими бійницями. Верх башт закінчувався парапетом із зубцями.
На баштах, як правило, встановлювали мармурові дошки з написами та гербами консулів,
при яких вони були побудовані або реконструйовані.
Башти було складено з місцевого бутового каменя на вапняному розчині.
Вища адміністративна та військова влада належала консулу Чембало, котрий до 1398 року обирався на три місяці з місцевої знаті, потім, як і консули в Кафі (Феодосії) та Солдаї (Судаку), став призначатися з Генуї. Діяльність консулів і адміністрації колоній регламентувалася статутами. До адміністрації входили два скарбники, або масарія, один із яких мав був бути генуезцем, а інший - місцевим жителем, вікарій - помічник консула, що займався суддівськими справами. При консулі була рада з восьми старійшин, були два сурмачі й один розсильний. Духовну владу в Чембало здійснював єпископ. Місцеві жителі займалися сільським господарством, зокрема скотарством, а також ремеслами, промислами та торгівлею.
Когда в районе современной Балаклавы в середине XIV века генуэзцы основали новую колонию, они приступили к строительству крепости. На вершине утеса они возвели город святого Николая, или Верхний город, - административную часть Чембало. Там находились консульский замок, ратуша и небольшая церковь. Замок консула ("донжон" крепости), построенный на самой вершине утеса, представлял собой квадратную в плане башню высотой около 15 метров; в подвальной ее части находилось водохранилище - огромная цистерна, вода в которую поступала самотеком по керамическим трубам от источника, расположенного выше крепости, на склоне соседней горы Спилия. Это место и сейчас носит название Кефаловриси, в переводе с греческого Голова источника, или Манэ-Тунеро - мать вод. Нижний город, или крепость святого Георгия, был окружен крепостной стеной с тремя башнями (или полубашнями) с узкими бойницами. Верх башен заканчивался парапетом с зубцами. На башнях, как правило, устанавливали мраморные доски с надписями и гербами консулов, при которых они были построены или реконструированы. Башни были сложены из местного бутового камня на известковом растворе.
Высшая административная и военная власть принадлежала консулу Чембало, который до 1398 года избирался на три месяца из местной знати, затем, как и консулы в Кафе (Феодосии) и Солдайе (Судаке), стал назначаться из Генуи. Деятельность консулов и администрации колоний регламентировалась уставами. В администрацию входили два казначея, или массария, один из которых должен был быть генуэзцем, а другой - местным жителем, викарий - помощник консула, занимавшийся судейскими делами. При консуле состоял совет из восьми старейшин, имелись два трубача и один рассыльный. Духовную власть в Чембало осуществлял епископ. Местные жители занимались сельским хозяйством, в том числе скотоводством, а также ремеслами, промыслами и торговлей.
Вища адміністративна та військова влада належала консулу Чембало, котрий до 1398 року обирався на три місяці з місцевої знаті, потім, як і консули в Кафі (Феодосії) та Солдаї (Судаку), став призначатися з Генуї. Діяльність консулів і адміністрації колоній регламентувалася статутами. До адміністрації входили два скарбники, або масарія, один із яких мав був бути генуезцем, а інший - місцевим жителем, вікарій - помічник консула, що займався суддівськими справами. При консулі була рада з восьми старійшин, були два сурмачі й один розсильний. Духовну владу в Чембало здійснював єпископ. Місцеві жителі займалися сільським господарством, зокрема скотарством, а також ремеслами, промислами та торгівлею.
Когда в районе современной Балаклавы в середине XIV века генуэзцы основали новую колонию, они приступили к строительству крепости. На вершине утеса они возвели город святого Николая, или Верхний город, - административную часть Чембало. Там находились консульский замок, ратуша и небольшая церковь. Замок консула ("донжон" крепости), построенный на самой вершине утеса, представлял собой квадратную в плане башню высотой около 15 метров; в подвальной ее части находилось водохранилище - огромная цистерна, вода в которую поступала самотеком по керамическим трубам от источника, расположенного выше крепости, на склоне соседней горы Спилия. Это место и сейчас носит название Кефаловриси, в переводе с греческого Голова источника, или Манэ-Тунеро - мать вод. Нижний город, или крепость святого Георгия, был окружен крепостной стеной с тремя башнями (или полубашнями) с узкими бойницами. Верх башен заканчивался парапетом с зубцами. На башнях, как правило, устанавливали мраморные доски с надписями и гербами консулов, при которых они были построены или реконструированы. Башни были сложены из местного бутового камня на известковом растворе.
Высшая административная и военная власть принадлежала консулу Чембало, который до 1398 года избирался на три месяца из местной знати, затем, как и консулы в Кафе (Феодосии) и Солдайе (Судаке), стал назначаться из Генуи. Деятельность консулов и администрации колоний регламентировалась уставами. В администрацию входили два казначея, или массария, один из которых должен был быть генуэзцем, а другой - местным жителем, викарий - помощник консула, занимавшийся судейскими делами. При консуле состоял совет из восьми старейшин, имелись два трубача и один рассыльный. Духовную власть в Чембало осуществлял епископ. Местные жители занимались сельским хозяйством, в том числе скотоводством, а также ремеслами, промыслами и торговлей.
Фото серпня 2011 року.
Море та Балаклавcька бухта, вид згори (від залишків фортеці Чембало). Панорама ~180°.
Море и Балаклавcкая бухта, вид сверху (от руин крепости Чембало). Панорама ~180°.
З промислів особливе місце займав лов риби. У Статуті 1449 року
серед статей, загальних для всіх колоній Генуї в Криму, виділені статті, що стосуються тільки Чембало,
зокрема про рибальство. Статут наказував торговому приставу з будь-якого улову брати певну кількість риби:
з барки - не більше 10% улову, з виловленої камбали не більше двох риб. Одна з них призначалася консулу.
У Чембало були спеціальні приміщення, де заготовлювалася в'ялена та солона риба для експорту.
Мабуть, у колонії була й невелика верф для ремонту військових судів і рибальських барок.
У Чембало йшла жвава торгівля, у тому числі й рабами. У Статуті сказано, що об'єктами торгівлі були "землі,
речі, товари та люди". Свою владу Генуя утримувала за допомогою невеликого гарнізону, що складався з найманців
(социїв і стіпендіаріїв). За Статутом 1449 року в місті було 40 стрільців, озброєних балістами.
У кожній фортеці - верхній і нижній - були коменданти, яким підкорялися солдати, що несли караульну службу.
1433 року між Феодоро та Генуєю спалахнула війна за володіння Чембало. Захоплену феодорітами фортецю Генуезцям вдалося відбити лише рік потому. Після падіння Візантії та посилення турецької небезпеки у фортеці було проведено роботи зі зміцнення фортечних споруд, які було завершено в 1467 році. Ці зусилля виявилися марними: у 1475 році весь Крим, включаючи і Чембало, було захоплено турками. У фортеці, що була перейменована на Балаклаву, розмістився турецький гарнізон, тужили в ув'язненні неугодні кримські хани. Влітку 1625 року під час великого спільного походу запорізькі та донські козаки на короткий час захопили Балаклаву та Кафу. У подальших битвах з турецьким флотом вони зазнали поразки, втративши вбитими близько 800 запорожців і 500 донців. У другій половині XVIII століття Балаклава прийшла в повне запустіння.
До теперішнього часу на високій Фортечній горі стоять, приваблюючи туристів, залишки оборонних та підпірних стін і чотирьох башт фортеці Чембало.
Из промыслов особое место занимал лов рыбы. В Уставе 1449 года среди статей, общих для всех колоний Генуи в Крыму, выделены статьи, касающиеся только Чембало, в том числе о рыболовстве. Устав предписывал торговому приставу с любого улова брать определенное количество рыбы: с барки - не более 10% улова, с выловленной камбалы не более двух рыб. Одна из них предназначалась для консула. В Чембало имелись специальные помещения, где заготавливалась вяленая и соленая рыба для экспорта. Видимо, в колонии была и небольшая верфь для ремонта военных судов и рыбацких барок. В Чембало шла бойкая торговля, в том числе и рабами. В Уставе сказано, что объектами торговли являлись "земли, вещи, товары и люди". Свою власть генуэзцы удерживали с помощью небольшого гарнизона, состоящего из наемников (социев и стипендиариев). По Уставу 1449 года в городе имелось 40 стрелков, вооруженных баллистами. В каждой крепости - верхней и нижней - были коменданты, которым подчинялись солдаты, несшие караульную службу.
В 1433 году между Феодоро и генуэзцами вспыхнула война за обладание Чембало. Захваченную феодоритами крепость генуэзцам удалось отбить лишь год спустя. После падения Византии и усиления турецкой опасности в крепости были проведены работы по укреплению крепостных сооружений, которые завершились в 1467 году. Эти усилия оказались напрасными: в 1475 году весь Крым, включая и Чембало, был захвачен турками. В крепости, переименованной в Балаклаву, разместился турецкий гарнизон, томились в заключении неугодные крымские ханы. Летом 1625 года во время крупного совместного похода запорожские и донские казаки на короткое время захватили Балаклаву и Кафу. В последующих сражениях с турецким флотом они потерпели поражение, потеряв убитыми около 800 запорожцев и 500 донцов. Во второй половине XVIII века Балаклава пришла в полное запустение.
До настоящего времени на высокой Крепостной горе стоят, привлекая туристов, остатки оборонительных и подпорных стен и четырех башен крепости Чембало.
1433 року між Феодоро та Генуєю спалахнула війна за володіння Чембало. Захоплену феодорітами фортецю Генуезцям вдалося відбити лише рік потому. Після падіння Візантії та посилення турецької небезпеки у фортеці було проведено роботи зі зміцнення фортечних споруд, які було завершено в 1467 році. Ці зусилля виявилися марними: у 1475 році весь Крим, включаючи і Чембало, було захоплено турками. У фортеці, що була перейменована на Балаклаву, розмістився турецький гарнізон, тужили в ув'язненні неугодні кримські хани. Влітку 1625 року під час великого спільного походу запорізькі та донські козаки на короткий час захопили Балаклаву та Кафу. У подальших битвах з турецьким флотом вони зазнали поразки, втративши вбитими близько 800 запорожців і 500 донців. У другій половині XVIII століття Балаклава прийшла в повне запустіння.
До теперішнього часу на високій Фортечній горі стоять, приваблюючи туристів, залишки оборонних та підпірних стін і чотирьох башт фортеці Чембало.
Из промыслов особое место занимал лов рыбы. В Уставе 1449 года среди статей, общих для всех колоний Генуи в Крыму, выделены статьи, касающиеся только Чембало, в том числе о рыболовстве. Устав предписывал торговому приставу с любого улова брать определенное количество рыбы: с барки - не более 10% улова, с выловленной камбалы не более двух рыб. Одна из них предназначалась для консула. В Чембало имелись специальные помещения, где заготавливалась вяленая и соленая рыба для экспорта. Видимо, в колонии была и небольшая верфь для ремонта военных судов и рыбацких барок. В Чембало шла бойкая торговля, в том числе и рабами. В Уставе сказано, что объектами торговли являлись "земли, вещи, товары и люди". Свою власть генуэзцы удерживали с помощью небольшого гарнизона, состоящего из наемников (социев и стипендиариев). По Уставу 1449 года в городе имелось 40 стрелков, вооруженных баллистами. В каждой крепости - верхней и нижней - были коменданты, которым подчинялись солдаты, несшие караульную службу.
В 1433 году между Феодоро и генуэзцами вспыхнула война за обладание Чембало. Захваченную феодоритами крепость генуэзцам удалось отбить лишь год спустя. После падения Византии и усиления турецкой опасности в крепости были проведены работы по укреплению крепостных сооружений, которые завершились в 1467 году. Эти усилия оказались напрасными: в 1475 году весь Крым, включая и Чембало, был захвачен турками. В крепости, переименованной в Балаклаву, разместился турецкий гарнизон, томились в заключении неугодные крымские ханы. Летом 1625 года во время крупного совместного похода запорожские и донские казаки на короткое время захватили Балаклаву и Кафу. В последующих сражениях с турецким флотом они потерпели поражение, потеряв убитыми около 800 запорожцев и 500 донцов. Во второй половине XVIII века Балаклава пришла в полное запустение.
До настоящего времени на высокой Крепостной горе стоят, привлекая туристов, остатки оборонительных и подпорных стен и четырех башен крепости Чембало.
Фото вересня 2005 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Балаклава, Балаклавcька бухта, вид згори від залишків фортеці Чембало.
Балаклава, Балаклавcкая бухта, вид сверху от руин крепости Чембало. Veiw of Balaklava town and Balaklava bay. |
Фото серпня 2011 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало. Balaklava. Ruins of the consular castle in the Cembalo Fortress. |
Фото вересня 2005 року. |
Фото вересня 2005 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало. Balaklava. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Фото серпня 2011 року. |
Фото вересня 2005 року. |
Балаклава, руїни фортеці Чембало.
Балаклава, руины крепости Чембало. Balaklava. Ruins of the consular castle in the Cembalo Fortress. |
Фото серпня 2011 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Руїни фортеці Чембало на фоні Балаклавcької бухти.
Руины крепости Чембалона на фоне Балаклавcкой бухты. Balaklava. Ruins of the consular castle in the Cembalo Fortress. |
Фото вересня 2005 року.
Балаклава, вид на набережну та залишки фортеці Чембало з поверхні Балаклавcької бухти.
Балаклава, вид на набережную и руины крепости Чембало с поверхности Балаклавcкой бухты.
The Balaklava shore.
Балаклава, вид на набережную и руины крепости Чембало с поверхности Балаклавcкой бухты.
The Balaklava shore.
Фото вересня 2005 року. |
Фото вересня 2005 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало, вид з поверхні Балаклавcької бухти.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с поверхности Балаклавcкой бухты. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало, вид від набережної Назукіна.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид от набережной Назукина. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Фото вересня 2005 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало,
вид з поверхні Балаклавcької бухти та з Таврійської набережної.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с поверхности Балаклавcкой бухты и вид с Таврической набережной. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Фото вересня 2005 року.
Балаклава, вид на Балаклавcьку бухту та залишки фортеці Чембало від гирла Балаклавcької бухти.
Балаклава, вид на Балаклавcкую бухту и руины крепости Чембало от устья Балаклавcкой бухты.
Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries.
Балаклава, вид на Балаклавcкую бухту и руины крепости Чембало от устья Балаклавcкой бухты.
Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries.
Фото серпня 2011 року.
Балаклава, вид згори на морське узбережжя та руїни фортеці Чембало. Панорама ~150°.
Балаклава, вид сверху на морское побережье и руины крепости Чембало. Панорама ~150°.
Фото вересня 2005 року.
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало, вид з моря.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с моря.
Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с моря.
Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries.
Фото вересня 2005 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало, вид з моря.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с моря. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Фото вересня 2005 року. |
Фото серпня 2011 року. |
Балаклава, залишки башт фортеці Чембало, вид з моря.
Балаклава, остатки башен крепости Чембало, вид с моря. Ruins of the Genoese fortress of Chembalo in the suburbs of Sevastopol. 14th-15th centuries. |
Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Балаклава. План города», видання «НПП Союзкарта», Сімферополь-2005.
# «Ласпи. Сезон 2005», каталог.
# Сайт «Севастополь - 'Городской Информационный Центр'».
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Балаклава. План города», видання «НПП Союзкарта», Сімферополь-2005.
# «Ласпи. Сезон 2005», каталог.
# Сайт «Севастополь - 'Городской Информационный Центр'».
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"