|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Загальний вид з-під гори.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Общий вид из-под горы.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The outside panorama.
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на мури та башти нижньої лінії оборони з боку барбакану.
На першому плані - безіменна башта, за нею - башта Паськуале Джудіче (1392 рік).
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на стены и башни нижней линии обороны со стороны барбакана.
На переднем плане - безымянная башня, за ней - башня Паскуале Джудиче (1392 год).
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The outside view.
The nameless tower is in the foreground.
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на Головну браму (1389 рік) від барбакану.
Праворуч - башта Якобо Торселлі (1385 рік);
ліворуч - башта Бернардо ді Франко ді Пагано (1414 рік).
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на Главные ворота (1389 год) от барбакана.
Справа - башня Якобо Торселли (1385 год);
слева - башня Бернардо ди Франко ди Пагано (1414 год).
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
The Main Gate of fortress and its towers. 14th-15th centuries. View from the outside.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Герб Генуї над Головною брамою.
Огляд фортеці звичайно починають від Головної брами й далі йдуть на схід.
Перед Головною брамою відтворено під час реставрації напівциркульний мур передмостового укріплення - барбакану.
Флангами він упирався в башту й фортечний мур. У цьому місці через рів перекидали міст.
Цілу добу тут стояла напоготів озброєна варта.
На майданчику передмостового укріплення знаходився фонтан, а в оборонному мурі - облоговий колодязь.
Брама розташована між двома великими баштами відкритого типу.
Дерев'яні, оббиті кованим залізом, ворота опускалися й підіймалися за допомогою блоків. Ширина отвору 3,7 м.
Над воротами - кам'яна плита з написом: «1389 року, дев'ятого дня липня, під час управління іменитого
й могутнього мужа пана Батиста ді Зоалі, раніше (?) Андоло, високоповажного консула Солдаї. Дякувати Богу».
(Всі написи зроблені середньовічною латинню.)
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Герб Генуи над Главными воротами.
Осмотр крепости обычно начинают от Главных ворот и далее идут к востоку.
Перед Главными воротами восстановлена при реставрации полуциркульная стена предмостного укрепления - барбакана.
Флангами она упиралась в башню и крепостную стену. В этом месте через ров перекидывали мост.
Круглые сутки здесь стояла наготове вооруженная стража.
На площади предмостного укрепления находился фонтан, а в оборонительной стене - осадный колодец.
Ворота расположены между двумя большими башнями открытого типа.
Деревянные, обитые кованым железом, они опускались и поднимались с помощью блоков. Ширина проема 3,7 м.
Над воротами каменная плита с надписью: «1389 года, девятого дня июля, во время управления отличного
и могущественного мужа господина Батиста ди Зоали, прежде (?) Андоло, достопочтенного консула Солдайи. Богу благодарение».
(Все надписи сделаны на средневековой латыни.)
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Геральдична плита башти Якобо Торселлі.
У відвідувачів фортеці велику зацікавленість викликають вмонтовані в баштові мури плити з рельєфними зображеннями й написами.
Саме з цих написів зараз відомі дати спорудження башт і імена консулів, що правили Солдайєю.
Велике смислове навантаження несе геральдична символіка плит - гербові щити та супроводжуючі їх рельєфні знаки.
На тригербових плитах (вони типові для фортеці) по центру - герб Генуї, ліворуч від глядача - герб правлячого дожа, а праворуч - консула Солдаї, за управління якому споруджено башту.
Така, приміром, гербова дошка на східній стіні башти Якобо Торселло: поряд із гербом Генуезької республіки зображений герб дожа Адорно, а також консула й коменданта Торселло.
Вище знаходиться пошкоджений напис:
«1385 р. у перший день серпня, під час правління шляхетного мужа пана Якобо Торселло,
високоповажного консула і каштеляна Солдаї».
Розшифровка напівстертих часом написів вимагає глибоких спеціальних знань і копіткої праці.
Солдайські плити спеціально вивчали відомі вчені - В. Н. Юргевич у XIX столітті й Є. Ч. Скржинська в XX столітті.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Геральдическая плита башни Якобо Торселли.
У посетителей крепости большой интерес вызывают вмонтированные в башенные стены плиты с рельефными изображениями и надписями.
Именно из этих надписей сейчас известны даты возведения башен и имена правивших Солдайей консулов.
Большую смысловую нагрузку несет геральдическая символика плит - гербовые щиты и сопровождающие их рельефные знаки.
На трехгербовых плитах (они типичны для крепости) в центре - герб Генуи, слева от зрителя - герб правившего дожа, а справа - консула Солдайи, при котором возведена башня.
Такова, к примеру, гербовая доска на восточной стене башни Якобо Торселло: рядом с гербом Генуэзской республики изображен герб дожа Адорно, а также консула и коменданта Торселло.
Выше находится поврежденная надпись:
«1385 г. в первый день августа, во время правления благородного мужа господина Якобо Торселло,
достопочтенного консула и кастеляна Солдайи».
Расшифровка полустертых временем надписей требует глубоких специальных знаний и кропотливого труда.
Солдайские плиты специально изучали известные ученые - В. Н. Юргевич в XIX веке и Е. Ч. Скржинская в XX веке.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
Сама башта Якобо Торселло (1385 рік) знаходиться західніше воріт. Ця башта - тристінна, триповерхова,
споруджена на фундаментах раніших візантійських башт XII-XIII ст.
Перший поверх башти використовувався як каплиця.
Низ башти Якобо Торселло з північної сторони зміцнений кам'яним укосом - контрфорсом.
На другому поверсі видно бійниці, на третьому - квадратні вікна, мабуть, амбразури для гармат.
Коло західної основи стіни помітні залишки давнішого фундаменту, що викладений у напрямку до кута сусідньої, східної башти.
Всередині башти археологами виявлені залишки давніших стін візантійської башти XI ст.
До башти Якобо Торселло було прибудовано «будинок із каміном» зведений у другій половині XIV століття
на руїнах оборонних стін хазарського та візантійського періодів IX-XIII ст.
Будівлыя складалася з кількох приміщень, в яких розміщувалися воїни міської варти,
що спостерігали за міською брамою, а також митники, що стягували мито з торговців, що входили в місто.
В одному з приміщень знаходився арсенал. Використовувалося до середини XVII століття турецьким гарнізоном Судака.
Зі сходу до Головної брами примикає башта Бернардо ді Франка ді Пагано (1414 рік) -
тристінна, триповерхова. Зведена на руїнах мідноливарної майстерні XII-XIV ст.
На північній стіні башти збереглася ніша від геральдичної плити, де знаходилася закладна
геральдична плита з ім'ям консула Бернабо ді Франки ді Пагано і датою - 1414 р.
Під бійницями знаходилася плита з написом: «1414 року, в четвертий день липня, спорудження цієї фортеці все закінчено під час управління
іменитого і могутнього мужа пана Бернабо ді Франки ді Пагано, високоповажного консула, головного скарбника, коменданта й воєначальника Солдаї».
Коло південної основи виявлені сходи, по яких воїни підіймалися на башту та мури.
Сама башня Якобо Торселло (1385 год) находится к западу от ворот. Эта башня - трехстенная, трехэтажная,
построена нa фундаментах более ранних византийских башен XII-XIII вв.
Первый этаж башни использовался в качестве часовни.
Основание башни Якобо Торселло с северной стороны укреплено каменным откосом - контрфорсом.
На втором этаже видны бойницы, на третьем - квадратные окна, видимо, амбразуры для пушек.
У западного основания стены заметны остатки более древнего фундамента, выложенного по направлению к углу соседней, восточной башни.
Внутри башни археологами обнаружены остатки более древних стен византийской башни XI в.
К башне Якобо Торселло было пристроено большое «здание с камином» возведенное во второй половине XIV века
на руинах оборонительных стен хазарского и византийского периодов IX-XIII вв.
Здание состояло из нескольких помещений, в которых размещались воины городской стражи,
наблюдавшие за городскими воротами, а также таможенники, взимавшие пошлину с торговцев, входивших в город.
В одном из помещений находился арсенал. Использовалось до середины XVII века турецким гарнизоном Судака.
С востока к Главным воротам примыкает башня Бернардо ди Франко ди Пагано (1414 год) -
трехстенная, трехэтажная. Возведена на руинах меднолитейной мастерской XII-XIV вв.
На северной стене башни сохранилась ниша от геральдической плиты, где находилась закладная
геральдическая плита с именем консула Бернабо ди Франки ди Пагано и датой - 1414 г.
Под бойницами находилась плита с надписью: «1414 года, в четвертый день июля, постройка настоящей крепости вся окончена во время управления
именитого и могущественного мужа господина Бернабо ди Франки ди Пагано, достопочтенного консула, главного казначея, коменданта и военачальника Солдайи».
У южного основания обнаружены ступени лестницы, по которой воины поднимались на башню и стены.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Панорама мурів та башт нижньої лінії оборони зсередини фортеці.
На першому плані - Головна брама; лівіше за башту Якобо Торселлі - «Будинок із каміном»
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Панорама стен и башен нижней линии обороны изнутри крепости.
На переднем плане - Главные ворота; левее башни Якобо Торселли - «Здание с камином».
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The inside panorama.
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на Консульский замок та Фортечну гору від мурів нижньої лінії оборони.
На першому плані - цистерна та склад.
У напрямку від цих приміщень уздовж мурів на схід праворуч помітні
залишки двох казарм Кирилівського полку, що споруджені за розпорядженням Потьомкіна.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на Консульский замок и Крепостную гору от стен нижней линии обороны.
На переднем плане - цистерна и склад.
По направлению от этих помещений вдоль стен к востоку справа заметны
остатки двух казарм Кирилловского полка, построенных по распоряжению Потёмкина.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The inside panorama.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Цистерна (на першому плані), за нею - башта Паскуале Джудіче.
Праворуч від дороги, навпроти зруйнованої башти, знаходиться напівпідвальна будівля - цистерна -
споруда для зберігання води на випадок засухи й облоги місткістю 185 куб.м.
Ця споруду, що перекрито склепінням, прямокутну в плані й заглиблену в землю, було
споруджено 1375 року при генуезькому консулі Лодісіо ді Монтальдо.
Стіни цистерни встановлені на давніші фундаменти споруд хазарського періоду IX століття.
Вода в цистерну поступала по водоводах (керамічним трубам) з джерел на схилах гори Перчем за 3 км на північ від фортеці.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Цистерна (на переднем плане), за ней - башня Паскуале Джудиче.
Справа от дороги, против разрушенной башни, находится полуподвальное строение - цистерна -
сооружение для хранения воды на случай засухи и осады емкостью 185 куб.м.
Это, перекрытое сводом, сооружение, прямоугольное в плане и углублено в землю,
построено в 1375 году при генуэзском консуле Лодисио ди Монтальдо.
Стены цистерны установлены на фундаменты более ранних сооружений хазарского периода IX века.
Вода в цистерну поступала по водоводам (керамическим трубам) из источников на склонах горы Перчем в 3-х км к северу от крепости.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
Фото вересня 2005 року.
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на Консульский замок та Фортечну гору від цистерни.
На схід від цистерни - напівпідвальні приміщення, ймовірно, - склад.
На плані полковника Фішера (1780) їх названо басейнами для води, а на іншому, ранішому (1775), вони значаться як порохові льохи.
У західне приміщення спускалися сходами. Глибина його 5,4 м, довжина й ширина - відповідно 12,4 і 10,1 м.
Приміщення розділене на дві частини міцним простінком і перекрите подвійним коробчастим склепінням, усередині на ньому - мітки камнетесов.
Приміщення мало три невисокі поверхи - це видно по отворах для балок.
На нижньому поверсі були дерев'яні консолі для підвішування предметів. Дверний отвір веде до верхнього поверху споруди.
Вище за рівень дороги, що йде до консульського замку, в стіну вмонтовано трубу невеликого діаметру, судячи з усього, для вентиляції.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на Консульский замок и Крепостную гору от цистерны.
Восточнее цистерны - полуподвальные помещения, вероятно, - склад.
На плане полковника Фишера (1780) они названы бассейнами для воды, а на другом, еще более раннем (1775), значатся как пороховые погреба.
В западное помещение спускались по лестнице. Глубина его 5,4 м, длина и ширина - соответственно 12,4 и 10,1 м.
Помещение разделено на две части прочным простенком и перекрыто двойным коробовым сводом, внутри на нем - метки камнетесов.
Помещение имело три невысоких этажа - это видно по отверстиям для балок.
На нижнем этаже были деревянные консоли для подвешивания предметов. Дверной проем ведет в верхний этаж сооружения.
Выше уровня дороги, идущей к консульскому замку, в стену вделана труба небольшого диаметра, судя по всему, для вентиляции.
|
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Залишки безіменної башти між баштою Бернардо ді Франко ді Пагано та баштою Паскуале Джудіче,
вид зсередини фортеці.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Остатки безымянной башни между башней Бернардо ди Франко ди Пагано и башней Паскуале Джудиче,
вид изнутри крепости.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The nameless tower of the Sudak Fortress.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Башта Паскуале Джудіче (1392 рік), вид зсередини фортеці.
Коли просуватися вздовж муру від Головної брами на схід, спочатку видно залишки зруйнованої башти
(зараз її частково відновлено), а далі розташована відкрита триповерхова башта Пасквале Джудіче.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Башня Паскуале Джудиче (1392 год), вид изнутри крепости.
По мере движения вдоль стены от Главных ворот на восток, вначале видны остатки разрушенной башни
(ныне частично восстановлена), а далее расположена открытая трехэтажная башня Пасквале Джудиче.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The Tower of Pasquale Giudice 1392.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Геральдична плита башти Паскуале Джудіче.
Під вікном башти вмонтовано плиту з трьома гербами й написом:
«1392 року, в перший день серпня, цю будівлю споруджено під час управління іменитого
й могутнього мужа пана Пасквале Джудіче, високоповажного консула Солдаї».
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Геральдическая плита башни Паскуале Джудиче.
Под окном башни вмонтирована плита с тремя гербами и надписью:
«1392 года, в первый день августа, эта постройка сооружена во время управления именитого
и могущественного мужа господина Пасквале Джудиче, достопочтенного консула Солдайи».
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The Tower of Pasquale Giudice 1392.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Напівкругла башта, вид зсередини фортеці.
Ліворуч по ходу - так звана Кругла башта, єдина в фортеці башта напівкруглої форми.
Існує припущення, що її побудовано візантійцями. Під баштою виявлено давнішу кладку.
Під час розкопок 1928 року в найнижчому шарі землі було виявлено залишки лощеного глиняного посуду й інші предмети
таврського походження. Мабуть, задовго до спорудження фортеці тут жили таври.
Між Круглою баштою та наступною баштою Лавані археологи виявили залишки ще однієї прямокутної башти.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Полукруглая башня, вид изнутри крепости.
Слева по ходу - так называемая Круглая башня, единственная в крепости башня полукруглой формы.
Существует предположение, что она построена византийцами. Под башней обнаружена более древняя кладка.
При раскопках 1928 года в самом нижнем слое земли оказались остатки лощеной глиняной посуды и другие предметы
таврского происхождения. По-видимому, задолго до постройки крепости здесь жили тавры.
Между Круглой башней и следующей далее башней Лавани археологи обнаружили остатки еще одной прямоугольной башни.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Башта Лукині ді Фієскі ді Лавані (1409 рік), вид зсередини фортеці.
Башта Лукині де Фліско Лавані - триповерхова, відкритого типу, єдина тристінна башта із залишками склепіння.
Два поверхи глухі, в третьому - бійниці. В західному мурі - плита, прикрашена вісьма гербами й двома фігурами з боків.
Напис на плиті свідчить: «1409 року, в перший день серпня. Цю споруду створено під час управління шляхетного й могутнього
мужа пана Лукині де Фліско Лавані, графа та високоповажного консула й коменданта Солдаї, і Бартоломео де Ілліоні (...) і капітана».
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Башня Лукини ди Фиески ди Лавани (1409 год), вид изнутри крепости.
Башня Лукини де Флиско Лавани - трехэтажная, открытого типа, единственная трехстенная башня с остатками свода.
Два этажа глухие, в третьем - бойницы. В западной стене - плита, украшенная восемью гербами и двумя фигурами по бокам.
Надпись на плите гласит: «1409 года, в первый день августа. Эта постройка сделана во время управления благородного и могущественного
мужа господина Лукини де Флиско Лавани, графа и достопочтенного консула и коменданта Солдайи, и Бартоломео де Иллиони (...) и капитана».
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Башта Коррадо Чигала (1404 рік), вид зсередини фортеці.
Наступна башта - Коррадо Чикало - закритого типу.
Західний її мур прикрашала плита із зображенням герба Генуї й орлів з боків (ця плита зберігається в Одеському археологічному музеї).
На плиті - напис: «Цю споруду створено під час управління шляхетного й могутнього мужа пана Коррадо Чикало,
високоповажного консула й коменданта Солдаї. 1404 року, в десятий день травня».
Остання на схід – безіменна башта, відкритого типу, в два поверхи. Коли і ким вона споруджена не встановлено.
Таким чином, в північно-східній частині фортеці розташовувалося вісім башт, здебільшого двох'ярусних, відкритого типу.
Від двох башт збереглися тільки підвалини.
У східному кутку фортеці, поблизу службового приміщення заповідника, привертає увагу басейн для води.
Споруда ця, кругла в плані, - щось на зразок неглибокого льоху, мала купольне перекриття.
Всередину вів низький і вузький східчастий вхід, так що ввійти можна було лише зігнувшись. Пол і стіни басейну викладені плитами.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Башня Коррадо Чигала (1404 год), вид изнутри крепости.
Следующая башня - Коррадо Чикало - закрытого типа.
Западную стену ее украшала плита с изображением герба Генуи и орлов по бокам (ныне эта плита хранится в Одесском археологическом музее).
На плите - надпись: «Эта постройка сделана во время управления благородного и могущественного мужа господина Коррадо Чикало,
достопочтенного консула и коменданта Солдайи. 1404 года, в десятый день мая».
Последняя к востоку – безымянная башня, открытого типа, в два этажа. Когда и кем она построена не установлено.
Таким образом, в северо-восточной части крепости располагалось восемь башен, в большинстве двухъярусных, открытого типа.
От двух башен сохранились только фундаменты.
В восточном углу крепости, вблизи служебного помещения заповедника, привлекает внимание бассейн для воды.
Сооружение это, круглое в плане, - нечто вроде неглубокого погреба, имело купольное перекрытие.
В него вел низкий и узкий ступенчатый вход, так что войти можно было лишь согнувшись. Пол и стены бассейна выложены плитами.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Вид на «Храм із аркадою» та східний ріг фортеці.
«Храм з аркадою» розташований в східній частині фортеці.
Будівля примітна як в архітектурному плані, так і своєю незвичайною історією.
Вперше в літературі описаний у 1642 році та названий мечеттю Айя-Баязід.
На російському плані 1771 р. названий Падиша-мечетью.
Археологічні дослідження проводилися в 1926, 1969-75 та 1986 рр.
За припущенням А. Л. Бертьє-Делагарда та деяких інших учених, спочатку храм тут був побудовано турками-сельджуками в 20-і роки XIII століття.
Потім його, мабуть, було зруйновано, а після відновлення використовувався спочатку як мечеть, а потім як християнський (грецький) храм.
За іншим припущенням, будівлю було споруджено генуезьцями як консульську, присутню залу, оскільки в жилому
консульському замку не було й за статутом не могло бути приміщень для парадних прийомів, судочинства тощо.
Ця будівля є одноразовою спорудою третьої чверті XIV століття.
Основний об'єм виконаний у формі куба з кам'яним сферичним склепінням на тромпах.
Перехід по кутах від підкупольного простору до куполу влаштовано за допомогою вітрил із зубчастим гофруванням.
Будівлю витримано в благородних пропорціях і створює всередині відчуття легкості і простору.
В південній стіні знаходиться молитовна ніша - міхраб з «сотовим» орнаментом. У північно-східному кутку був колись хід на мінарет.
З півночі до храму примикає притвор, що відокремлений трьома арочними прольотами.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Вид на «Храм с аркадой» и восточный угол крепости.
«Храм с аркадой» расположен в восточной части крепости.
Здание примечательно и в архитектурном отношении, и своей необычной историей.
Впервые в литературе описан в 1642 г. и назван мечетью Айя-Баязид.
На росийском плане 1771 г. назван Падиша-мечетью.
Археологические исследования проводились в 1926, 1969-75 и 1986 гг.
По предположению А. Л. Бертье-Делагарда и некоторых других ученых, изначально храм здесь был построен турками-сельджуками в 20-е годы XIII века.
Затем он, по-видимому, был разрушен, а после восстановления использовался сначала как мечеть, а потом как христианский (греческий) храм.
По другому предположению, здание было построено генуэзцами как консульская, присутственная зала, поскольку в жилом
консульском замке не было и по уставу не могло быть помещений для парадных приемов, судопроизводства и т.п.
Это здание представляет собой единовременную постройку третьей четверти XIV в.
Основной объем выполнен в форме куба с каменным сферическим сводом на тромпах.
Переход по углам от подкупольного пространства к куполу устроен посредством парусов с зубчатой гофрировкой.
Здание выдержано в благородных пропорциях и создает внутри ощущение легкости и простора.
В южной стене находится молитвенная ниша - михраб с «сотовым» орнаментом. В северо-восточном углу был некогда ход на минарет.
С севера к храму примыкает притвор, отделенный тремя арочными пролетами.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. Cupola-house in the Sudak Fortress. Early 14th century.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. «Храм із аркадою».
Зі сходу до будівлі прибудовано відкриту аркаду з трьох частин, до якої з приміщення ведуть двері та два вікна,
що обрамлені різьбленням сельджукської традиції.
Конструкція будівлі має численні аналоги в мусульманській культовій архітектурі Малої Азії і Криму цього періоду.
Роботи по декору будівлі не були повністю завершені. Цьому перешкодило, певно, захоплення міста Генуєю в 1365 році.
В 1373 році будівлю було потиньковано й розписано зсередини. Над міхрабом з'явився будівельний латинський напис:
"В ім'я Христа Амінь 1373 р. дня четвертого січня цю споруду повелів звести пан Каталані. Христос порятуй".
Під написом герби Каффи, Генуї та роду Каталані.
Заслуги Каталані тут явно перебільшено: споруду звели інші раніше, при ньому ж було проведено, мабуть, лише капітальний ремонт.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. «Храм с аркадой».
С востока к зданию пристроена открытая трехчастная аркада, в которую из помещения ведут дверь и два окна,
обрамленные резьбой сельджукского характера.
Конструкция здания имеет многочисленные аналоги в мусульманской культовой архитектуре Малой Азии и Крыма этого периода.
Работы по декору здания не были полностью завершены. Этому помешал, очевидно, захват города генуэзцами в 1365 г.
В 1373 г. здание было оштукатурено и расписано изнутри. Над михрабом появилась строительная латинская надпись:
"Во имя Христа Аминь 1373 г. дня четвертого января это сооружение повелел возвести господин Каталани. Христос спаси".
Под надписью гербы Каффы, Генуи и рода Каталани.
Заслуги Каталани тут явно преувеличены: постройку ранее сделали другие, при нем же произвели, по-видимому, лишь капитальный ремонт.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. Cupola-house in the Sudak Fortress. Early 14th century.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Всередині «Храму з аркадою».
В генуезький період (1373-1475 рр.) будівлю використовували як католицький собор - центр невеликого монастиря.
Всередині споруди на стінах і колонах збереглися залишки фресок із зображеннями християнських святих з латинськими написами,
а також численні графіті: надписи, зображення кораблів і щитів з гербами.
Після 1475 року, коли Судак увійшов до складу імперії Османа, будівля використовувалася як мечеть.
З кінця XVIII століття, після приєднання Криму до Російської імперії, використовувалося як гарнізонна каплиця для розквартированого
в Судаку контингенту військ; якийсь час після 1827 р. - як лютеранський молильний будинок (кірха) німців-колоністів,
чиє селище притулилося до кріпосних стін з північно-західної сторони (зараз селище Затишне),
а з 1883 року до 1926 року - як вірмено-католицький храм.
Тепер в храмі зібрано матеріали по археології, історії Судака та реставрації фортеці.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Внутри «Храма с аркадой».
В генуэзский период (1373-1475 гг.) здание использовалось как католический собор - центр небольшого монастыря.
Внутри постройки на стенах и колоннах сохранились остатки фресок с изображениями христианских святых с латинскими надписями,
а также многочисленные граффити: надписи, изображения кораблей и щитов с гербами.
После 1475 г., когда Судак вошел в состав Османской империи, здание использовалось в качестве мечети.
С конца XVIII века, после присоединения Крыма к Российской империи, использовалось как гарнизонная часовня для расквартированного
в Судаке контингента войск; некоторое время после 1827 г. - как лютеранский молельный дом (кирха) немцев-колонистов,
чей поселок примыкал к крепостным стенам с северо-западной стороны (сейчас пос. Уютное),
а с 1883 г. до 1926 г. - как армяно-католический храм.
Теперь в храме собраны материалы по археологии, истории Судака и реставрации крепости.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. Cupola-house in the Sudak Fortress.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Всередині «Храму з аркадою»; фреска, що збереглася.
Під час реставрації храму під шарами вапна були виявлені дуже цікаві середньовічні фрески.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Внутри «Храма с аркадой»; сохранившаяся фреска.
При реставрации храма под слоями извести были обнаружены очень интересные средневековые фрески.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. Cupola-house in the Sudak Fortress. The mural fresco.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Всередині «Храму з аркадою»; міхраб (вівтарна частина) храму.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Внутри «Храма с аркадой»; михраб (алтарная часть) храма.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. Cupola-house in the Sudak Fortress.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на Судакську бухту крізь бійницю фортечного муру.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на Судакскую бухту через бойницу крепостной стены.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Вид на Судакську бухту з фортечного муру.
Мис Алчак, за ним (на горизонті) - мис Меганом.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Вид на Судакскую бухту с крепостной стены.
Мыс Алчак, за ним (на горизонте) - мыс Меганом.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Консульський замок.
У східній частині цитаделі генуезької Солдаї, вище «Храму з аркадою», розташований Консульський замок.
Це цілий комплекс споруд, найцікавіший із тих, що збереглися в фортеці.
Є єдиною за задумом і часом зведення фортифікаційною одиницю в системі оборони.
Археологічні дослідження замку проводилися в 1928 та 1969 роках.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Консульский замок.
В восточной части цитадели генуэзской Солдайи, выше «Храма с аркадой», расположен Консульский замок.
Это целый комплекс сооружений, самый интересный из сохранившихся в крепости.
Представляет собой единую по замыслу и времени возведения фортификационную единицу в системе обороны.
Археологические исследования замка проводились в 1928 и 1969 годах.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Північна кутова башта Консульського замку.
Вид від донжону.
Комплекс замку складається з великої житлової башти - донжону та двох башт, з’єднаних кріпосними мурами.
Головна башта - донжон - займає весь поперечний простір до обриву скелі.
Башта, укріплена контрфорсом, була ізольованою, тобто всередину можна було потрапити лише через підйомний місток,
споруджений на рівні другого поверху.
Друга - могутня бойова башта відкритого типу - розташована в північно-східному кутку замку.
Обидві будівлі сполучені величезними мурами, між ними розміщується внутрішнє подвір’я. Вхід у двір - через портик.
В одному із мурів (західному) - ряд бійниць, уздовж яких простягався дерев'яний поміст для стрілків.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Северная угловая башня Консульского замка.
Вид от донжона.
Комплекс замка состоит из большой жилой башни - донжона и двух башен, соединенных крепостными стенами.
Главная башня - донжон занимает все поперечное пространство до обрыва скалы.
Башня, укрепленная контрфорсом, была изолированной - внутрь ее вел подъемный мостик на уровне второго этажа.
Вторая мощная боевая башня открытого типа находится в северо-восточном углу замка.
Обе башни соединены толстыми стенами, между ними лежит внутренний двор. Вход во двор - через портик.
В одной из стен (западной) - ряд бойниц, вдоль которых шел деревянный помост для стрелков.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Велика житлова башта - донжон - Консульського замку.
Вид від північно-східної кутової башти.
Всередину донжону - Консульської башти - можна потрапити з внутрішнього двору замку кам'яними сходами, що споруджені пізніше,
або через перекидний місток з бойового ходу кріпосної стіни замку св. Іллі.
Нижній, підвальний, ярус донжону складається з двох приміщень.
Південне (прямокутне) має вгорі бійницю; ймовірно, тут знаходився склад зброї.
Північне приміщення, більше за розмірами, в минулому - з коробчатим перекриттям, було викладено зсередини камінням, що майстерно притесано.
Сюди вів вузький люк. Вважають, що це цистерна для води. Місткість її - 40 куб.м.
Вода поступала, як і до всіх цистерн міста, по керамічних водоводах.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Большая жилая башня - донжон - Консульского замка.
Вид от северо-восточной угловой башни.
Внутрь донжона - Консульской башни - можно попасть из внутреннего двора замка по каменной лестнице, построенной позднее,
или через перекидной мостик с боевого хода крепостной стены замка св. Илии.
Нижний, подвальный, ярус донжона состоит из двух помещений.
Южное (прямоугольное) имеет вверху бойницу; вероятно, здесь находился склад оружия.
Северное помещение, большее по размерам, в прошлом - с коробовым перекрытием, было выложено изнутри искусно притесанными камнями.
Сюда вел узкий люк. Считают, что это цистерна для воды. Емкость ее - 40 куб.м.
Вода поступала, как и во все цистерны города, по керамическим водоводам.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Всередині донжону Консульського замку.
Камін третього, жилого, ярусу.
У консула був, ймовірно, свій будинок неподалік замку, але у воєнний час він жив лише в замку.
На другому ярусі донжону знаходиться велика кімната з каміном, ліворуч від нього - амбразура, праворуч - велика прямокутна ніша.
Праворуч від входу розташована вівтарна ніша з напівкруглим верхом, на якому збереглися слабкі сліди фрески.
Третій ярус – жилий і облаштований каміном та широкими вікнами. Кімнату вінчало склепінчасте перекриття,
а над каміном розташовувався балкон (оглядовий майданчик?), з якого на верхній, бойовий майданчик вели сходи.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Внутри донжона Консульского замка.
Камин третьего, жилого, яруса.
У консула был, вероятно, свой дом близ замка, но в военное время он жил только в замке.
На втором ярусе донжона находится большая комната с камином, слева от него - амбразура, справа - большая прямоугольная ниша.
По правую руку от входа расположена алтарная ниша с полукруглым верхом, на котором сохранились слабые следы фрески.
Третий ярус – жилой и обустроен камином и широкими окнами. Комнату венчало сводчатое перекрытие,
а над камином располагался балкон (смотровая площадка?), с которого на верхнюю, боевую площадку вела лестница.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Всередині донжону Консульського замку.
Вид на Дозорну («Дівочу») башту та Верхній замок з вікна третього ярусу.
Подвір’я замку з півночі обмежує кутова башта. В південно-східному кутку розташований баштовий виступ,
що становить єдине ціле зі східним оборонним муром.
В південно-західній частині виступу знаходиться потайна хвіртка, що веде на вузьку, ледве помітну стежину,
вирубану в напрямку до моря до половини висоти скелі. Звідти, мабуть, спускали вниз дерев'яні або мотузяні сходи.
Не виключено, що це був запасний хід захисників фортеці на випадок вилазок або втечі.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Внутри донжона Консульского замка.
Вид на Дозорную («Девичью») башню и Верхний замок из окна третьего яруса.
Двор замка с севера ограничивает угловая башня. В юго-восточном углу расположен башенный выступ,
составляющий единое целое с восточной оборонительной стеной.
В юго-западной части выступа находится потайная калитка, ведущая на узкую, едва заметную тропинку,
вырубленную по направлению к морю до половины высоты скалы. Оттуда, по-видимому, спускали вниз деревянную или веревочную лестницу.
Не исключено, что это был запасной ход защитников крепости на случай вылазок или бегства.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Всередині донжону Консульського замку.
Вид на море з вікна третього ярусу.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Внутри донжона Консульского замка.
Вид на море из окна третьего яруса.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Велика житлова башта - донжон - Консульського замку.
Вид від «Георгіївської» башти.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Большая жилая башня - донжон - Консульского замка.
Вид от «Георгиевской» башни.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на «Георгіївську» башту та Консульський замок з боку «Храму на консолях».
Від головної (Консульської) башти на південний захід йде мур, до якого примикає Георгіївська башта з прибудованим до неї портиком.
В декількох місцях видно врізані в мури хрести. На першому поверсі - ніша з округлим верхом, типу вівтарної.
Невелику плиту над нею колись прикрашало барельєфне зображення вершника на коні.
Барельєф згладжений часом, але за традицією вважають, що це зображення Георгія Победоносця, звідки й назва башти - Георгіївська.
Однак, є підстави вважати, що саме ця башта (а не Дозорна, про яку мова попереду) мала б називатися баштою пророка Іллі.
В Статуті генуезьких колоній у Криму 1449 р. йдеться про дві башти-замки: святого Хреста і святого Іллі.
У згаданій ніші башти збереглися невиразні сліди фрески: фігура людини в одязі, що розвивається.
Є свідоцтва, що заслуговують на довіру, що в 1896 році на фресці була ще добре помітна вся фігура з піднятими руками,
що летить на хмарі вгору. Це відповідає біблійній легенді про пророка Іллю, якого було піднято живим на піднебіння.
«Георгіївська» башта є двох'ярусною, тристінною спорудою, відкритою з південної сторони.
Нижній ярус башти зведений не пізніше за першу половину X ст. і використовувався з того часу як каплиця.
Під час будівництва верхньої оборонної стіни візантійської Сугдеї, каплицю було перебудовано на башту.
Під час розкопок 1989 року в фундаменті брами було знайдено геральдичну плити з латинським написом:
«1426 р. в перший день травня цю споруду в Ім'я Боже та св. Павла зведено під час правління
шляхетного мужа Франчесько ді Камілла високоповажного консула Солдаї».
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на «Георгиевскую» башню и Консульский замок со стороны «Храма на консолях».
От главной (Консульской) башни на юго-запад следует стена, к которой примыкает Георгиевская башня с пристроенным к ней портиком.
В нескольких местах видны врезанные в стены кресты. На первом этаже - ниша с округлым верхом, типа алтарной.
Небольшую плиту над ней украшало некогда барельефное изображение всадника на коне.
Барельеф сглажен временем, но по традиции считают, что это изображение Георгия Победоносца, откуда и название башни - Георгиевская.
С большим, однако, основанием эта башня (а не Дозорная, о которой речь впереди) должна бы называться башней пророка Ильи.
В Уставе генуэзских колоний в Крыму 1449 г. говорится о двух башнях-замках: святого Креста и святого Ильи.
В упомянутой нише башни сохранились слабые следы фрески: фигура человека в развевающихся одеждах.
Имеются заслуживающие доверия свидетельства, что в 1896 году на фреске была хорошо еще различима вся фигура с поднятыми руками,
летящая на облаке вверх. Это соответствует библейской легенде о пророке Илье, поднятом живым на небо.
«Георгиевская» башня представляет собой двухярусное, трехстенное сооружение, открытое с южной стороны.
Нижний ярус башни возведен не позднее первой половины X в. и использовался с того времени в качестве часовни.
Во время строительства верхней оборонительной стены византийской Сугдеи, часовня была перестроена в башню.
При раскопках 1989 г. у фундамента ворот была найдена геральдическая плита с латинской надписью:
«1426 г. в первый день мая это сооружение во Имя Боже и св. Павла возведено во время правления
благородного мужа Франческо ди Камилла достопочтенного консула Солдайи».
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The citadel of the Genoese fortress in Sudak.
Tower with a tambour (George's) is in the foreground.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. «Храм на консолях».
Якщо від Георгіївської башти піднятися вгору вздовж муру, зверненого до моря, то в одному місці помітно залишки замурованих у мур
гончарних труб. Ймовірно, вода подавалася по трубах самопливом від джерела на горі Перчем.
Будівничі використовували в системі водопостачання фортеці принцип сполучених посудин (Кріпосна гора нижча за гору Перчем).
Під час ремонтних робіт у селі Затишному, що злилося тепер із містом, було виявлено гончарні водогінні труби,
що прокладено від старого фонтану до кріпосних воріт. А на майдані передмостового укріплення під час розкопок було виявлено стародавній фонтан.
Далі стежка із сходами виводить уздовж муру до безіменної башти. Звідси мур йшов на захід.
Зараз тут видно лише залишки оборонних споруд.
Нижче за них на схилі гори - стіни невеликого «Храму на консолях»,
Це будівля - двохабсидна базиліка, найстародавніша з споруд фортеці, що збереглися.
Назву храму дало оригінальне архітектурне вирішення його східної абсиди, яка покоїться на трьох консолях -
кам'яних кронштейнах.
Храм частково досліджений археологами, проведено його консервацію.
Нижче за цю, ймовірно, візантійську споруду знаходиться колодязь завглибшки 7 м, досліджений у 1976 р.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. «Храм на консолях».
Если от Георгиевской башни подняться вверх вдоль стены, обращенной к морю, то в одном месте видны остатки замурованных в стену
гончарных труб. Вероятно, вода подавалась по трубам самотеком от источника на горе Перчем.
Строители использовали в системе водоснабжения крепости принцип сообщающихся сосудов (Крепостная гора ниже горы Перчем).
При ремонтных работах в селе Уютном, слившемся теперь с городом, были обнаружены гончарные водопроводные трубы,
проложенные от старого фонтана к крепостным воротам. А на площади предмостного укрепления при раскопках был обнаружен древний фонтан.
Далее тропа со ступенями выводит вдоль стены к безымянной башне. Отсюда стена шла на запад.
Ныне здесь видны лишь остатки оборонительных сооружений.
Ниже их на склоне горы - стены небольшого «Храма на консолях».
Это здание - двухабсидная базилика, самое древнее из сохранившихся строений крепости.
Оригинально архитектурное решения восточной абсиды храма, которая покоится на трех консолях -
каменных кронштейнах, откуда и произошло название.
Храм частично исследован археологами, проведена его консервация.
Ниже этого, по всей вероятности, византийского строения находится колодец глубиной 7 м, исследованный в 1976 г.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Дозорна («Дівоча») башта та Верхній замок.
Як окремий фортифікаційний комплекс Верхній замок виник не раніше X століття у візантійський період історії міста.
Комплекс цитаделі складався з двох основних одиниць: башти, що стоїть окремо, - донжона на вершині гори
та лінії кріпосних мурів і башт, що захищали вузьку смугу скелі, що протягнулася вздовж хребта Фортечної гори.
В 1327 році цитадель було зруйновано еміром Солхата Тоглук-Тімуром.
Повністю перебудовано в генуезький період (1365-1475 роки).
Відновлений замок називався «Замком святого Іллі».
Під тією ж назвою в генуезьких документах відома й верхня «Дозорна башта»,
що височіє на самісінькій вершині Фортечної гори, вона ж - «Дівоча башта» - «Киз-Куле».
Комплекс башти цікавий в архітектурному відношенні. Нижній ярус якої складається з двох приміщень і коридору.
Спочатку йде вузький коридор довжиною 5 м, що перекритий коробчатим склепінням.
У стіні видно сліди дверей і високий поріг. Башта двоповерхова, в плані утворює неправильний чотирикутник.
Від неї залишилося лише три стіни, бо четверта обрушилася в море.
Основне приміщення ще в кінці XVIII століття було перекрите хрестовим готичним склепінням.
Збереглися сліди каміна та ніш, а в західному кутку башти поблизу дверей - кам'яні сходи;
вони вели в приміщення без вікон, що має в плані вид неправильного усіченого трикутника.
На стінах іншого приміщення на початку XX століття ще було помітно фреску, що зображала Мадонну, серце якої пронизано сімома мечами
(фреска другої половини XV ст., досить грубої роботи). Певно, це була домашня капела, присвячена святій діві Марії.
Від неї, мабуть, і пішла назва - Киз-Куле («Дівоча башта»).
Втім, могло бути й інакше, бо не виключено, що назва ця - спотворене «Кез-Куле», тобто «Дозорна башта».
Надзвичайно вигідне місце розташування дозволяло використовувати башту для спостереження за ближніми та дальніми підступами до Солдаї.
В нічний час вона, можливо, використовувалася як маяк.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Дозорная («Девичья») башня и Верхний замок.
Как отдельный фортификационный комплекс Верхний замок возник не ранее X века в византийский период истории города.
Комплекс цитадели состоял из двух основных единиц: отдельно стоящей башни - донжона на вершине горы
и линии крепостных стен и башен, защищавших узкую полосу скалы, протянувшуюся вдоль хребта горы Крепостной.
В 1327 году цитадель была разрушена эмиром Солхата Тоглук-Тимуром.
Полностью перестроена в генуэзский период (1365-1475 гг.).
Восстановленный замок назывался «Замком святого Илии».
Под тем же названием в генуэзских документах известна и верхняя «Дозорная башня»,
которая высится на самой вершине Крепостной горы, она же - «Девичья башня» - «Кыз-Куле».
Комплекс башни интересен в архитектурном отношении. Нижний ярус которой состоит из двух помещений и коридора.
Сначала идет узкий коридор длиною 5 м, перекрытый коробовым сводом.
В стене видны следы дверей и высокий порог. Башня двухэтажная, в плане образует неправильный четырехугольник.
От нее осталось только три стены, четвертая обрушилась в море.
Основное помещение еще в конце XVIII века было перекрыто крестовым готическим сводом.
Сохранились следы камина и ниш, а в западном углу башни близ двери - каменная лестница;
она вела в помещение без окон, имеющее в плане вид неправильного усеченного треугольника.
На стенах другого помещения в начале XX века еще была различима фреска, изображавшая Мадонну, сердце которой пронзено семью мечами
(фреска второй половины XV в., довольно грубой работы). Судя по всему, это была домашняя капелла, посвященная святой деве Марии.
От нее, видимо, и пошло название - Кыз-Куле («Девичья башня»).
Впрочем, могло быть и иначе, ибо не исключено, что название это - искаженное «Кез-Куле», т.е. «Дозорная башня».
Чрезвычайно выгодное местоположение позволяло использовать башню для наблюдения за ближними и дальними подступами к Солдайе.
В ночное время она, возможно, использовалась как маяк.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The Lookout Tower (Kyz-Kuleh).
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Дозорна («Дівоча») башта (Киз-Куле).
Західний бік башти.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Дозорная («Девичья») башня (Кыз-Куле).
Западная сторона башни.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The Lookout Tower (Kyz-Kuleh).
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Дозорна («Дівоча») башта (Киз-Куле). Південний бік башти.
Дозорна («Дівоча») башта, пам'ятник архітектури XV століття.
Руїни Дівочої башти овіяні численними легендами.
Згідно однієї з них, викладеної С. А. Качионі, в царицю Сугдеї Феодору закохався полководець Гиркас,
однак цариця не відповіла йому взаємністю й дала обітницю безшлюбності. Тоді мстивий Гиркас зрадив своєму народу й
показав генуезцям таємний хід до фортеці й допоміг їм оволодіти містом. Феодора, проклявши зрадника, кинулася з башти й розбилася о скелі.
Схожа по сюжету легенда записана Н. А. Марксом. Полководець відомого понтійського царя Мітридата VI Євпатора (II-I ст. до н.е.)
Діофант закохався в дочку архонта (правителя) Сугдєї - «горду красуню, рівної якої не було в Тавриді».
Та дівчина відкинула Діофапта, оскільки кохала простого чередника й була ним кохана. Про це донесли архонту.
Розгніваний архонт наказав схопити юнака й кинути його в холодний і темний кам'яний колодязь. Дівчина визволила коханого і заховала у себе.
Дізнавшись про це, архонт підступно обіцяв зберегти пастуху життя, а сам послав його з дорученням в місто Мілет,
наказавши слугам убити хлопця на кораблі. Дізнавшись про загибель коханого, дочка архонта покликала Діофанта на дах своєї башти та сказала:
«Нікчемні люди - і ти, і батько мій! Ви не знаєте, що таке серце і кохання. А я покажу вам!». З цими словами дівчина кинулася вниз.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Дозорная («Девичья») башня (Кыз-Куле). Южная сторона башни.
Дозорная («Девичья») башня, памятник архитектуры XV века.
Руины Девичьей башни овеяны многочисленными легендами.
Согласно одной из них, изложенной С. А. Качиони, в царицу Сугдеи Феодору влюбился полководец Гиркас,
однако царица не ответила ему взаимностью и дала обет безбрачия. Тогда мстительный Гиркас, изменив своему народу,
показал генуэзцам тайный ход в крепость и помог им овладеть городом. Феодора, прокляв изменника, бросилась с башни и разбилась о скалы.
Сходная по сюжету легенда записана Н. А. Марксом. Полководец известного понтийского царя Митридата VI Евпатора (II-I вв. до н.э.)
Диофант влюбился в дочь архонта (правителя) Сугдеи - «гордую красавицу, равной которой не было в Тавриде».
Но девушка отвергла Диофапта, так как любила простого пастуха и была им любима. Об этом донесли архонту.
Разгневанный архонт посадил юношу в каменный колодец. Девушка вызволила любимого и спрятала у себя.
Узнав об этом, архонт коварно обещал сохранить пастуху жизнь, а сам послал его с поручением в город Милет,
приказав слугам убить юношу на корабле. Узнав о гибели возлюбленного, дочь архонта позвала Диофанта на крышу своей башни и сказала:
«Ничтожные люди - и ты, и отец мой! Вы не знаете, что такое сердце и любовь. А я покажу вам!». С этими словами девушка бросилась вниз.
А вот строки из письма, навеянные посещением романтических руин. «Я был один,- писал А. С. Грибоедов другу, С. Н. Бегичеву.-
Кто хочет посещать прах и камни славных усопших, не должен брать живых с собой. Это мною несколько раз испытано.
Поспешная и громкая походка, равнодушные лица и пуще всего глупые, ежедневные толки спутников часто не давали мне забыться,
и сближение моей жизни, последнего пришельца, с судьбою давно отошедших - для меня было потеряно. Не так в Сольдае.
Мирно и почтительно взошел я на пустырь, обнесенный стенами и обломками башен, цеплялся по утесу, нависшему круто в море,
и бережно взобрался до самой вершины, и там башня и свод уцелели. С Чатырдага вид пространнее, но нет признака, чтобы там люди живали,
(чтобы) усел город, чтобы стекались в него купцы и странники изо всех частей света,
чтобы наконец он взят был на щит рассвирепевшим неприятелем, и груды камней одни бы свидетельствовали о прежней величавой его жизни.
Здесь это все есть. И не приморскими видами я любовался: перебирал мысленно многое, что слыхал и видел...»
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The Lookout Tower (Kyz-Kuleh).
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Вид на Судак і Судакську бухту від Дозорної («Дівочої») башти.
На горизонті - гора Алчак і гора Ай-Георгій.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Вид на Судак и Судакскую бухту от Дозорной («Девичьей») башни.
На горизонте - гора Алчак и гора Ай-Георгий.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
The view on Sudak from the Lookout Tower (Kyz-Kuleh).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Панорама мурів та башт західної частини нижньої лінії оборони від «Храму на консолях».
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Панорама стен и башен западной части нижней линии обороны от «Храма на консолях».
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries. The inside panorama.
|
|
|
|
Від «Дівочої» башти мур йшов вниз по хребту скелі на захід і сполучався з муром нижнього ярусу біля Кутової башти,
що з'єднувалася колись муром із баштою Астагвера. Тут же, від Кутової башти, брав початок давніший догенуезький мур,
залишки якого знайдені при розкопках у 1969 р. Таким чином, Кутова башта розташовувалася на стику трьох оборонних мурів.
З майданчику Кутової башти відкривається вид на стародавній порт і башту Фредеріко Астагвера, або Портову.
В плані вона квадратна, триповерхова, закритого типу, з бійницями і амбразурами для стрільби.
Вхід до неї був з другого поверху по верху муру, що сполучав башти Портову і Кутову.
На плиті, що вмурована в стіну башти Астагвера, напис: «1386 року, у вісімнадцятий день травня, ця будівля споруджена під час
управління іменитого мужа Фредеріко Астагвера, високоповажного консула і коменданта Солдаї».
Окрім плити із написом, в стіни башти вмонтовані ще 27 плит із хрестами різної форми.
По обох сторонах її вирубані в скелі два облогові басейни, які наповнювалися водою з невеликої річки.
В напівзруйнованому мурі, що йде від башти на захід, видно отвір для стоку води.
Від башти Астагвера оборонний мур йшов до другої вершини гори Бовдур, де стояла остання башта, що замикала всю територію порту.
Скоріш за все, сполучення порту з містом походило через браму в мурі між баштами Астагвера й Кутовою, що фланірували прохід з двох боків.
Мабуть, саме башта Астагвора вказана в Статуті генуезьких колоній як «Замок святого Хреста», де перебував помічник коменданта.
Це свідчить про її велике значення в обороні фортеці.
Поряд із баштою Астагвера знаходиться невеликий середньовічний храм Дванадцяти апостолів, що добре зберігся.
Він кілька разів перебудовувався. Спочатку це був греко-візантійський храм більших розмірів, ніж нинішня будівля.
Двічі він піддавався руйнуванню й знову відбудовувався, в другий раз - вже як вірменська церква.
Стіни храму прикрашав цікавий фресковий живопис, що зображав таємну вечерю.
Фреска була в задовільному стані аж до Другої Світової війни. Тепер контури фігур стали зовсім невиразними.
Від Кутової башти чудово видно всю внутрішню гавань, що закрита з двох боків обривами гір Фортечної та Бовдур.
На території колишнього порту та на захід від стін фортеці, в 60-і роки проводилися охоронні розкопки під керівництвом М. А. Фронджуло.
Коло південного схилу Фортечної гори вдалося відкрити візантійське укріплення VI ст. н.е. - прямокутну споруду площею 230 кв.м. із мурами в 1-2 м. товщиною.
На рубежі VIII-IX ст. це укріплення було зруйновано й перекрито житловими та господарськими спорудами IX-XIV, а також храмом XII-XIII ст.
На береговому майданчику, що примикає до пляжу, знайдено господарську яму з керамікою та склом V-VI ст.
Знайдена кераміка характерна для приморських поселень південно-східного Криму. При розкопках одного з будинків на південному схилі
Фортечної гори до рук дослідників потрапив кіотний шестикінечний хрест русинської роботи кінця XII - першої половини XIII ст.
Припускають, що тут міг знаходитися русинський квартал. На території пансіонату відкриті поселення VIII-IX ст.,
водопровід і міський посад XIII-XIV ст. Археологи, що досліджували гончарну піч для випалення поливної штампованої кераміки,
знайшли скарб - фрагмент золотої ручки судини та 21 золоту візантійську монету (1261-1320 рр.).
На захід від посаду, на окремій височині, розкопані церква зі склепом і 268 плитових і ґрунтових могил XI-XVIII -
частина великого міського некрополя. В числі знахідок - античні й середньовічні намиста, скляні браслети,
дитячі керамічні іграшки (цікава русинська писанка XI ст., ймовірно, виготовлена в Києві),
амулет із гагату (чорний блискучий різновид викопного вугілля) з присвятним написом IV ст. тощо.
Судячи з матеріалів розкопок, населення Боспорського царства, відходячи в гори під ударами гунів, частково осіло в Сугдеї.
Надалі воно складало тут помітний, до того ж - заможний прошарок.
Письмові джерела та дані розкопок підтверджують, що в середні віки в Судаку жили як візантійські греки,
так і нащадки таврів, скіфів, аланів, а згодом - венеціанці, генуезці, русичі...
От «Девичьей» башни стена шла вниз по хребту скалы к западу и смыкалась со стеной нижнего яруса у Угловой башни,
соединявшейся некогда стеной с башней Астагвера. Здесь же, у Угловой башни, брала начало более древняя догенуэзская стена,
остатки которой обнаружены при раскопках в 1969 г. Таким образом, Угловая башня располагалась на стыке трех оборонительных стен.
С площадки Угловой башни открывается вид на древний порт и башню Фредерико Астагвера, или Портовую.
В плане она квадратная, трехэтажная, закрытого типа, с бойницами и амбразурами для стрельбы.
Вход в нее был со второго этажа по верху стены, соединявшей башни Портовую и Угловую.
На плите, вмурованной в стену башни Астагвера, надпись: «1386 года, в восемнадцатый день мая, это строение воздвигнуто во время
управления именитого мужа Фредерико Астагвера, достопочтенного консула и коменданта Солдайи».
Кроме плиты с надписью, в стены башни вмонтированы еще 27 плит с крестами различной формы.
По обеим сторонам ее вырублены в скале два осадных бассейна, которые наполнялись водой из небольшой речки.
В полуразрушенной стене, идущей от башни к западу, видно отверстие для стока воды.
От башни Астагвера шла оборонительная стена ко втоpoй вершине горы Болван, где стояла последняя башня, замыкавшая всю территорию порта.
Скорее всего, сообщение порта с городом происходило через ворота в стене между башнями Астагвера и Угловoй, фланкировавшими проход с двух сторон.
Надо полагать, именно башня Астагвора значится в Уставе генуэзских колоний как «Замок святого Креста», где находился помощник коменданта.
Это свидетельствует о ее большом значении в обороне крепости.
Рядом с башней Астагвера находится небольшой средневековый храм Двенадцати апостолов, хорошо сохранившийся.
Он несколько раз перестраивался. Сначала это был греко-византийский храм больших размеров, чем нынешнее здание.
Дважды он подвергался разрушению и вновь отстраивался, вторично - уже как армянская церковь.
Стены храма украшала интересная фресковая живопись, изображавшая тайную вечерю.
Фреска была в удовлетворительном состоянии вплоть до Второй Мировой войны. Теперь очертания фигур практически неразличимы.
От Угловой башни отлично видна вся внутренняя гавань, закрытая с двух сторон обрывами гор Крепостной и Болван.
На территории бывшего порта и к западу от стен крепости, в 60-е годы производились охранные раскопки под руководством М. А. Фронджуло.
У южного склона Крепостной горы удалось открыть византийское укрепление VI в. н.э. - прямоугольное сооружение площадью 230 кв.м. со стенами в 1-2 м. толщиной.
На рубеже VIII-IX вв. это укрепление было разрушено и перекрыто жилыми и хозяйственными постройками IX-XIV, а также храмом XII-XIII вв.
На береговой площадке, примыкающей к пляжу, обнаружена хозяйственная яма с керамикой и стеклом V-VI вв.
Найденная керамика характерна для приморских поселений юго-восточного Крыма. При раскопках одного из домов на южном склоне
Крепостной горы в руки исследователей попал киотный шестиконечный крест русинской работы конца XII - первой половины XIII в.
Предполагают, что здесь мог находиться русинский квартал. На территории пансионата открыты поселение VIII-IX вв.,
водопровод и городской посад XIII-XIV вв. Археологи, исследовавшие гончарную печь для обжига поливной штампованной керамики,
нашли клад - фрагмент золотой ручки сосуда и 21 золотую византийскую монету (1261-1320 гг.).
К западу от посада, на отдельной возвышенности, раскопаны церковь со склепом и 268 плитовых и грунтовых могил XI-XVIII вв.-
часть большого городского некрополя. В числе находок - античные и средневековые бусы, стеклянные браслеты,
детские керамические игрушки (интересна русинская писанка XI в., возможно, изготовленная в Киеве),
амулет из гагата (черная блестящая разновидность ископаемого угля) с посвятительной надписью IV в. и т. д.
Судя по материалам раскопок, население Боспорского царства, отходя в горы под ударами гуннов, частично осело в Сугдее.
В дальнейшем оно составляло здесь заметную, притом зажиточную прослойку.
Письменные источники и данные раскопок подтверждают, что в средние века в Судаке жили как византийские греки,
так и потомки тавров, скифов, аланов, а позднее - венецианцы, генуэзцы, русичи...
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст. Західна частина фортеці.
На першому плані - башта Бальдо Гуарко (1394 рік), далі - безіменна башта,
ще далі гора Бовдур, на горизонті - гора Сокіл.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв. Западная часть крепости.
На первом плане - башня Бальдо Гуарко (1394 год), дальше - безымянная башня,
еще далее - гора Болван, на горизонте - гора Сокол.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Башта Бальдо Гуарко (1394 рік), вид зсередини фортеці.
Вздовж південно-західного муру нижнього ярусу фортеці розташовані п'ять башт.
У напрямку від Кутової башти до Головних воріт знаходиться безіменна башта. Час спорудження невідомий. Уціліла від неї тільки одна стіна.
Далі до північного сходу - башта Гварко Румбальдо, або Бальдо, триповерхова, відкритого типу. Від неї залишилися дві стіни.
На плиті вирізані три щити з гербами, посеред них хрест, з боків геральдичні леви та фігури двох жінок в італійському середньовічному одязі.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Башня Бальдо Гуарко (1394 год), вид изнутри крепости.
Вдоль юго-западной стены нижнего яруса крепости расположены пять башен.
В направлении от Угловой башни к Главным воротам находится безымянная башня. Время постройки неизвестно. Уцелела от нее только одна стена.
Далее к северо-востоку - башня Гварко Румбальдо, или Бальдо, трехэтажная, открытого типа. От нее остались две стены.
На плите вырезаны три щита с гербами, посреди крест, по бокам геральдические львы и фигуры двух женщин в итальянской средневековой одежде.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
|
Судак, генуезька фортеця XIV-XV ст.
Башта Джованні Маріоне (1387 рік), вид зсередини фортеці.
Наступна - башта Джіованні Маріоні, також триповерхова, відкритого типу.
На північній стіні - плита з трьома горбами, що зображають лева, хрест, зубчате поле.
Напис: «1388 року. Під час управління шляхетного мужа пана Джіованні Маріоні, високоповажного консула й коменданта Солдаї».
Між цією та вищезазначеною баштами видно залишки ще однієї групи казарм Кирилівського полку.
Наступна - зруйнована башта була відкритою, триповерховою. Час спорудження невідомий.
Цікаво, що на плані Судака 1780 р. ясно простежуються напрями вулиць:
три подовжні і три поперечні складали кілька кварталів.
На цьому ж плані позаду підземних складських приміщень позначено другу мечеть.
Судак, генуэзская крепость XIV-XV вв.
Башня Джованни Марионе (1387 год), вид изнутри крепости.
Следующая - башня Джиованни Марионе, также трехэтажная, открытого типа.
На северной стене - плита с тремя горбами, изображающими льва, крест, зубчатое поле.
Надпись: «1388 года. Во время управления благородного мужа господина Джиованни Марионе, достопочтенного консула и коменданта Солдайи».
Между этой и вышеупомянутой башнями видны остатки еще одной группы казарм Кирилловского полка.
Следующая - разрушенная башня была открытой, трехэтажной. Время сооружения неизвестно.
Интересно, что на плане Судака 1780 г. ясно прослеживаются направления улиц:
три продольные и три поперечные составляли несколько кварталов.
На этом же плане позади подземных складских помещений обозначена вторая мечеть.
The Genoese fortress of Sudak 14th-15th centuries.
|
|
|
|
Слід мати на увазі таке. Якщо судяти лише по написах на плитах башт, то вся Судакська фортеця споруджена
лише генуезцями в період з 1371 по 1469 роки. Проте, це не відповідає історичній дійсності.
Дані археологічних розкопок, які проводились на території фортеці, свідчать, що укріплення тут були ще в VI столітті,
а найдавніші споруди власне цієї фортеці побудовано раніше X ст.
З пам'ятників поза мурами фортеці слід згадати невеликий вірменський середньовічний храм.
Місто Сугдея («нижнє місто») спочатку розташовувалося на південних схилах гори Фортечної та Бовдур, в безпосередній близькості до порту.
Північний схил гори Фортечної та прилегла територія були заселені пізніше.
В період найбільшого розквіту населення міста складало близько 15 тисяч чоловік.
Перші спроби запобігти руйнуванню Судакської фортеці відносяться ще до 20-м рокам XIX сторіччя.
Пізніше, починаючи з 1869 р., час від часу, з цією метою вживалося деякі реальні заходи.
Дослідженням фортеці займалися видні вчені академіки П. С. Паллас і П. І. Коппен, швейцарський мандрівник,
натураліст і археолог Ф. Дюбуа де Монпере, видатний знавець кримських старовин А. Л. Бертье-Делагард.
Планомірне археологічне обстеження судакських руїн почалося з 1926 р. Відтоді розкопки і розвідки
вели в різні роки академік Ю. У. Готье, П. І. Голландський, А. А. Фомін, Н. Д. Протасов, К. В. Веймарн і інші вчені.
З 1964 р. в Судаку і його околицях працювала експедиція Інституту археології АН УРСР.
Протягом десяти років її очолював М. А. Фронджуло.
Зараз фортеця є філіалом архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей (м. Київ).
З 1968 р. в ній ведуться реставраційні роботи. Було відреставровано (не завжди вдало) ділянки кріпосних стін і
деякі башти нижнього та верхнього оборонного поясу, Консульський замок, мечеть, Головні ворота, барбакан.
Проведено консервацію «Храму на консолях».
Починаючи з 2001 року на території Судакської фортеці щорічно проводиться
міжнародний лицарський фестиваль «Генуезький шолом» -
яскраве театралізоване дійство умільців середньовічного військового мистецтва.
Присутні стають свідками масових поєдинків піших і кінних латників різних епох,
штурмування фортеці та інших захоплюючих подій.
Фортецею розгулюють лицарі в блискучих латах та шоломах, з розкішними мечами.
Деякі з них красуються на величних скакунах із різноколірними попонами.
Їх зустрічають придворні дами в шикарному вбранні. Відбуваються показові стрільби середньовічної артилерії,
стрільба з луків, метання сокир. Згодом на арені розпочинаються бої на мечах та булавах.
Брязкіт ударів лунає околицями. Незабаром у боротьбу вступають лицарі на конях.
Вони намагаються вибити один одного із сідла.
Гості мають можливість не лише спостерігати за цими діями, а й самі брати участь у різноманітних лицарських забавах і турнірах.
Просуваючись далі, можна побачити, як працюють справжні гончарі, ткачі та ковалі, які дозволяють всім потренуватися у своєму вмінні.
Неподалік розгорнута виставка лицарських обладунків та середньовічних костюмів.
Далі всі поспішають на Бугурд - масове театралізоване дійство акторів та каскадерів, яким завершується фестиваль.
У барвистих костюмах бійці схрещують свої мечі та булави в справжньому масовому бою.
Під музичний супровід, який підсилює враження, лунають постріли арбалетів,
груди бійців "пронизують" стріли, важкі булави глухо б’ють у щити з фамільними гербами...
До стін фортеці підкочують катапульти і палаючі ядра летять вдалечінь. На цьому дійство добігає свого кінця...
Необходимо иметь в виду следующее. Если судить по надписям на плитах башен, то вся Судакская крепость построена
только генуэзцами в период с 1371 по 1469 гг. Однако это не соответствует исторической истине.
Данные археологических раскопок, проведенных на территории крепости, показывают, что укрепления здесь были еще в VI веке,
а самые давние сооружения собственно этой крепости построены ранее X в.
Из памятников вне стен крепости следует упомянуть небольшой армянский средневековый храм.
Город Сугдея («нижний город») поначалу располагался на южных склонах горы Крепостной и Болван, в непосредственной близости к порту.
Северный склон горы Крепостной и прилегающая территория были заселены позже.
В период наибольшего расцвета население города составляло около 15 тысяч человек.
Первые попытки предотвратить разрушение Судакской крепости относятся еще к 20-м годам XIX столетия.
Позднее, начиная с 1869 г., время от времени, с этой целью предпринимались кое-какие реальные меры.
Исследованием крепости занимались видные ученые академики П. С. Паллас и П. И. Коппен, швейцарский путешественник,
натуралист и археолог Ф. Дюбуа де Монпере, выдающийся знаток крымских древностей А. Л. Бертье-Делагард.
Планомерное археологическое обследование судакских руин началось с 1926 г. С тех пор раскопки и разведки
вели в разные годы академик Ю. В. Готье, П. И. Голландский, А. А. Фомин, Н. Д. Протасов, К. В. Веймарн и другие ученые.
С 1964 г. в Судаке и его окрестностях работала экспедиция Института археологии АН УССР.
В течение десяти лет ее возглавлял М. А. Фронджуло.
В настоящее время крепость является филиалом архитектурно-исторического заповедника «Софийский музей (г. Киев).
С 1968 г. в ней ведутся реставрационные работы. Были отреставрированы (не всегда удачно) участки крепостных стен и
некоторые башни нижнего и верхнего оборонительного пояса, Консульский замок, мечеть, Главные ворота, барбакан.
Проведена консервация «Храма на консолях».
Начиная с 2001 года на территории Судакской крепости ежегодно проводится
международный рыцарский фестиваль «Генуэзский шлем» -
яркое театрализованное действо умельцев средневекового военного искусства.
Собравшиеся становятся свидетелями массовых поединков пеших и конных латников различных эпох,
штурма крепости и других захватывающих событий.
По крепости разгуливают рыцари в блестящих латах и шлемах, с роскошными мечами.
Некоторые из них красуются на величественных скакунах в разноцветных попонах.
Их встречают придворные дамы в шикарных нарядах. Проходят показательные стрельбы средневековой артиллерии,
стрельба из луков, метание топоров. Впоследствии на арене начинаются бои на мечах и булавах.
Бряцанье ударов разносится по окрестностям. Вскоре в борьбу вступают рыцари на лошадях.
Они пытаются выбить друг друга из седла.
Гости имеют возможность не только наблюдать за этими действиями, но и сами принимать участие в разнообразных рыцарских забавах и турнирах.
Продвигаясь дальше, можно увидеть, как работают настоящие гончары, ткачи и кузнецы, которые разрешает всем потренироваться в своем умении.
Неподалеку развернутая выставка рыцарского облачения и средневековых костюмов.
Потом все спешат на Бугурд - массовое театрализованное действо актеров и каскадеров, которым завершается фестиваль.
В красочных костюмах бойцы скрещивают свои мечи и булавы в настоящем массовом бое.
Под музыкальное сопровождение, усиливающее впечатление, раздаются выстрелы арбалетов,
грудь бойцов "пронзают" стрелы, тяжелые булавы глухо бьют в щиты с фамильными гербами...
К стенам крепости подкатывают катапульты, и пылающие ядра летят вдаль. На этом действо подходит к концу...
|
|
|
|
Першоджерела:
# «Судак. Путеводитель», видання «Таврия», Сімферополь-1985.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# Стаття «Генуезький шолом», Оксана Біда, газета «Вечірній Київ» від 28.08.2004.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"