Червоноград (колишній Кристинопіль) -
шахтарське місто (68 тисячі мешканців) обласного підпорядкування.
Територіально місто Червоноград розташоване в Сокальському районі
Львівської області,
на лівому березі річки Західний Буг.
1692 року Фелікс Казимир Потоцький, коли став воєводою Краківським і коронним гетьманом Польщі,
заклав на своїх землях містечко, яке назвав Кристинополем на честь своєї дружини Кристини Любомирської.
Незабаром маєток одержав статус міста і став центром величезних володінь Потоцьких,
що охоплювали на Правобережній Україні 40 міст і містечок, понад тисячу сіл і 400 тисяч кріпаків.
Червоноград (бывший Кристинополь) - шахтёрский город (68 тысячи жителей) областного подчинения. Территориально город Червоноград расположен в Сокальском районе Львовской области, на левом берегу реки Западный Буг. В 1692 году Феликс Казимир Потоцкий, когда стал воеводой Краковским и коронным гетманом Польши, заложил на своих землях местечко, которое назвал Кристинополем в честь своей жены Кристины Любомирской. Вскоре имение получило статус города и стало центром огромных владений Потоцких, включавших на Правобережной Украине 40 городов и местечек, свыше тысячи сел и 400 тысяч крепостных.
Червоноград (бывший Кристинополь) - шахтёрский город (68 тысячи жителей) областного подчинения. Территориально город Червоноград расположен в Сокальском районе Львовской области, на левом берегу реки Западный Буг. В 1692 году Феликс Казимир Потоцкий, когда стал воеводой Краковским и коронным гетманом Польши, заложил на своих землях местечко, которое назвал Кристинополем в честь своей жены Кристины Любомирской. Вскоре имение получило статус города и стало центром огромных владений Потоцких, включавших на Правобережной Украине 40 городов и местечек, свыше тысячи сел и 400 тысяч крепостных.
Фото жовтня 2014 року. |
Фото жовтня 2014 року. |
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Головний (західний) фасад палацу. Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16. Главный (западный) фасад дворца. Chervonohrad. The former Potocki palace (built in the 1756-1762). |
У першій половині XVIII століття Кристинопіль суттєво розрісся.
У 1756-1760 роках (за іншими даними у 1756-1762 роках)
внук Фелікса Казимира Потоцького - воєвода руський Францішек Салезій Потоцький (1700-1772)
перебудував Кристинопольський замок на палац французького стилю з великою бальною залою.
Чудовий палацовий парк мав площу понад 6 га та був подібний до Версальського, з безліччю каналів, штучних водоспадів і фонтанів.
Парк і палац були запроектовані французьким архітектором П'єром Ріко де Тірреґайлем.
В первой половине XVIII века Кристинополь существенно разросся. В 1756-1760 годах (по другим данным в 1756-1762 годах) внук Феликса Казимира Потоцкого - воевода руський Францишек Салезий Потоцкий (1700-1772) перестроил Кристинопольский замок во дворец французского стиля с большим бальным залом. Прекрасный дворцовый парк имел площадь свыше 6 гектаров и был подобен Версальскому, с множеством каналов, искусственных водопадов и фонтанов. Парк и дворец были спроектированы французским архитектором Пьером Рико де Тиржелем.
В первой половине XVIII века Кристинополь существенно разросся. В 1756-1760 годах (по другим данным в 1756-1762 годах) внук Феликса Казимира Потоцкого - воевода руський Францишек Салезий Потоцкий (1700-1772) перестроил Кристинопольский замок во дворец французского стиля с большим бальным залом. Прекрасный дворцовый парк имел площадь свыше 6 гектаров и был подобен Версальскому, с множеством каналов, искусственных водопадов и фонтанов. Парк и дворец были спроектированы французским архитектором Пьером Рико де Тиржелем.
Фото жовтня 2014 року. |
Фото жовтня 2014 року. |
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Головний (західний) фасад палацу. Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16. Главный (западный) фасад дворца. Chervonohrad. The former Potocki palace (built in the 1756-1762). |
Фото жовтня 20143 року. |
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Вид з півночі.
В 1760-х годах в кристинопольском дворце Потоцких побывал известный авантюрист Джакомо Казанова. Дворец, который иногда называют замком, сильно пострадал во время Первой мировой войны, и ныне находится в плачевном состоянии. Останніми роками палац частково відреставровано, і тепер тут діє невеличкий музей (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії), а на території колишнього парку розташований футбольний стадіон. Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16. Вид с севера. В 1760-х годах в кристинопольском дворце Потоцких побывал известный авантюрист Джакомо Казанова. Дворец, который иногда называют замком, сильно пострадал во время Первой мировой войны, и ныне находится в плачевном состоянии. В последние годы дворец частично отреставрировали, и теперь здесь действует небольшой музей (Червоноградский филиал Львовского музея истории религии), а на территории бывшего парка расположен футбольный стадион. Chervonohrad. The former Potocki palace (built in the 1756-1762). |
Фото жовтня 2014 року. |
Фото жовтня 2014 року. |
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Парковий (східний) фасад палацу. Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16. Парковный (восточный) фасад дворца. Chervonohrad. The former Potocki palace (built in the 1756-1762). |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, старе місто.
Колишній бернардинський костел Зіслання Святого Духа (1692-1704 роки), вул. Хмельницького, 22. Зараз - Собор святого рівноапостольного князя Володимира, що належить УПЦ КП. При костьолі в 1747 році були побудовані кам'яні келії. Пожежа 1749 року знищила та пошкодила частину споруд і костьол. Червоноград, старый город. Бывший бернардинский костел Сошествия Святого Духа (1692-1704 годы), ул. Хмельницкого, 22. Ныне - Собор святого равноапостольного князя Владимира, принадлежащий УПЦ КП. При костеле в 1747 году были построены каменные келии. Пожар 1749 года уничтожил и повредил часть построек и костел. Chervonohrad. The former Church of the Holy Spirit (built in the 1692-1704). |
Ровесником Кристинополя є монастир бернардинців, заснований 1692 року.
Зберігся Святодухівський костел монастиря, келії та дзвіниця, найвірогідніше побудована 1927 року під час капітальної реконструкції монастиря.
Ще при Франці Салезії Потоцькому, в 1763 році, по сусідству з монастирем бернардинців було засновано
монастир Василіян з величною Юр'ївською церквою та келіями (1771-1776 роки).
Між монастирськими архітектурними ансамблями розташований скромний будинок Національного музею.
1781 року С. Потоцький продав свій кристинопольський маєток, що згодом ще не раз міняв своїх господарів. У Кристинополі в XIX столітті зберігалися «Кристинопольський апостол» (рукопис датується XII століттям, написаний на пергаменті каліграфічним уставом) і відома хроніка 1763-1779 років, кілька разів перевидана друком.
Ровесником Кристинополя является монастырь бернардинцев, основанный в 1692 году. Сохранился Святодуховский костёл монастыря, кельи и колокольня, скорее всего построенная в 1927 году во время капитальной реконструкции монастыря. Еще при Франце Салезии Потоцком, в 1763 году, по соседству с монастырём бернардинцев был основан василианский монастырь с величественной Юрьевской церковью и кельями (1771-1776 годы). Между монастырскими архитектурными ансамблями расположено скромное здание Национального музея.
В 1781 году С. Потоцкий продал своё кристинопольское имение, которое впоследствии еще не раз меняло своих хозяев. В Кристинополе в XIX веке хранились «Кристинопольский апостол» (рукопись датируется XII веком, написана на пергаменте каллиграфическим уставом) и известная хроника 1763-1779 годов, несколько раз переизданная.
1781 року С. Потоцький продав свій кристинопольський маєток, що згодом ще не раз міняв своїх господарів. У Кристинополі в XIX столітті зберігалися «Кристинопольський апостол» (рукопис датується XII століттям, написаний на пергаменті каліграфічним уставом) і відома хроніка 1763-1779 років, кілька разів перевидана друком.
Ровесником Кристинополя является монастырь бернардинцев, основанный в 1692 году. Сохранился Святодуховский костёл монастыря, кельи и колокольня, скорее всего построенная в 1927 году во время капитальной реконструкции монастыря. Еще при Франце Салезии Потоцком, в 1763 году, по соседству с монастырём бернардинцев был основан василианский монастырь с величественной Юрьевской церковью и кельями (1771-1776 годы). Между монастырскими архитектурными ансамблями расположено скромное здание Национального музея.
В 1781 году С. Потоцкий продал своё кристинопольское имение, которое впоследствии еще не раз меняло своих хозяев. В Кристинополе в XIX веке хранились «Кристинопольский апостол» (рукопись датируется XII веком, написана на пергаменте каллиграфическим уставом) и известная хроника 1763-1779 годов, несколько раз переизданная.
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, старе місто.
Святоюрський монастир отців Василіян із церквою Святого Юра (1771-1776 роки), вул. Хмельницького, 21. Церкву та монастир було зведено за проектом архітектора Івана Зельнера. Церква славилася чудотворною іконою Богоматері. Червоноград, старый город. Святоюрский монастырь отцов Василиян с церковью Святого Юра (1771-1776 годы), ул. Хмельницкого, 21. Церковь и монастырь была возведена по проекту архитектора Ивана Зельнера. Церковь славилась чудотворной иконой Богоматери. Chervonohrad. The Basilian monastery and the church of St. Yura (built in the 1771-1776). |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, старе місто.
Церква Святого Юра (1771-1776 роки). У бібліотеці монастиря зберігалися до кінця XIX століття старовинні пергаментні церковні книги із сусіднього ще княжого монастирка в Городищі Василіянському над Бугом (Городиський Апостол XII століття, званий також Кристинопольським; Городиське, або Бучацьке, Євангеліє XII-XIII століття; Городиський пом'яник 1484 року тощо). Червоноград, старый город. Церковь Святого Юра (1771-1776 годы). В библиотеке монастыря хранились до конца XIX века старинные пергаментные церковные книги из соседнего еще княжеского монастырка в Городище Василиянскому над Бугом (Городищенский Апостол XII века, называемый также Кристинопольским; Городищенское, или Бучанское, Евангелие XII-XIII века; Городищенский помник 1484 года и другие). |
У 1951 році СРСР і Польща уклали договір про зміну післявоєнного державного кордону.
Відповідно до нього, до Української РСР відійшла частина Люблінського воєводства
(у тому числі Кристинопіль, який було негайно перейменовано на Червоноград)
з багатими покладами кам'яного вугілля, а до Польщі - частина тодішньої Дрогобицької області з покладами нафти.
Так почалася українська історія освоєння Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та
швидке перетворення Червонограда на шахтарське місто, околиці якого обросли копальнями.
Уже понад чверть століття всіх приїжджих до міста зустрічає статуя шахтаря -
складова частина монумента з патетичною назвою «Гімн праці»
(1978 рік, скульптор І. Садовський, архітектор А. Консулов).
Червоноград став третім за чисельністю населення містом області, значно розширився на північ,
де забудова 1950-1960-х років поступово змінюється кварталами періоду радянського застою.
В 1951 году СССР и Польша заключили договор об изменении послевоенной государственной границы. В соответствии с ним, к Украинской ССР отошла часть Люблинского воеводства (в том числе Кристинополь, который был немедленно переименован в Червоноград) с богатыми залежами каменного угля, а к Польше - часть тогдашней Дрогобычской области с залежами нефти. Так началась украинская история освоения Львовско-Волынского каменноугольного бассейна и быстрое превращение Червонограда в шахтерский город, околицы которого обросли рудниками. Уже свыше четверти века всех приезжающих в город встречает статуя шахтера - составная часть монумента с патетическим названием «Гимн труду» (1978 год, скульптор И. Садовский, архитектор А. Консулов). Червоноград стал третьим по численности населения городом области, значительно расширился на север, где застройка 1950-1960-х годов постепенно сменяется кварталами периода советского застоя.
В 1951 году СССР и Польша заключили договор об изменении послевоенной государственной границы. В соответствии с ним, к Украинской ССР отошла часть Люблинского воеводства (в том числе Кристинополь, который был немедленно переименован в Червоноград) с богатыми залежами каменного угля, а к Польше - часть тогдашней Дрогобычской области с залежами нефти. Так началась украинская история освоения Львовско-Волынского каменноугольного бассейна и быстрое превращение Червонограда в шахтерский город, околицы которого обросли рудниками. Уже свыше четверти века всех приезжающих в город встречает статуя шахтера - составная часть монумента с патетическим названием «Гимн труду» (1978 год, скульптор И. Садовский, архитектор А. Консулов). Червоноград стал третьим по численности населения городом области, значительно расширился на север, где застройка 1950-1960-х годов постепенно сменяется кварталами периода советского застоя.
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, старе місто.
Колишній кінотеатр «40-річчя Жовтня» (вул. Хмельницького, 17) та пам'ятник Василю Бобинському (1898-1938) - українському поету, журналісту та перекладачу. Червоноград, старый город. Бывший кинотеатр «40-летия Октября» (ул. Хмельницкого, 17) и памятник Василию Бобинскому (1898-1938) - украинскому поэту, журналисту и переводчику. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, бульвар Грушевського.
Пам'ятник Михайлові Сергійовичу Грушевському (1866-1934) - професору історії, організатору української науки, політичному діячеві та публіцисту, Голові Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918). Червоноград, бульвар Грушевского. Памятник Михаилу Сергеевичу Грушевскому (1866-1934) - профессору истории, организатору украинской науки, политическому деятелю и публицисту, Председателю Центральнй Рады Украинской Народной Республики (1917-1918). |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград.
Українська греко-католицька церква Пресвятої Богородиці - владичиці України (вул. Перемоги). Червоноград. Скульптура Богородицы возле церкви Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград.
Українська греко-католицька церква Пресвятої Богородиці - владичиці України (вул. Перемоги). Червоноград. Скульптура Богородицы возле церкви Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград.
Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули за звільнення території м. Червонограда від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни 18-20 липня 1944 року. Червоноград. Памятник воинам Советской Армии, которые погибли за освобождение территории г. Червонограда от немецко-фашистских захватчиков в годы Второй мировой войны 18-20 июля 1944 года. |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград.
Пам'ятник Тарасові Шевченку на центральній площі міста та центральна алея Парку культури та відпочинку. Червоноград. Памятник Тарасу Шевченко на центральной площади города и центральная аллея Парка культуры и отдыха. |
Фото вересня 2013 року. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград, центральна площа.
Пам'ятник борцям за волю України - жертвам політичних репресій і хрест, встановлений народними депутатами Червоноградської міської Ради 1-го демократичного скликання на знак розпаду советсько-московської імперії і проголошення незалежної України 24.08.1991 року. Червоноград, центральная площадь. Памятник борцам за волю Украины - жертвам политических репрессий и крест, установленный народными депутатами Червоноградского городского Совета 1-го демократического созыва в честь распада советско-московской империи и провозглашения независимой Украины 24.08.1991 года. |
Фото вересня 2013 року. |
Червоноград.
Греко-католицька церква Святого Йосафата (вул. Шептицького, 26). Червоноград. Греко-католическая церковь Святого Йосафата (ул. Шептицкого, 26). |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
