Мапа маршруту
Київ - Біла Церква - Пархомівка - Біла Церква - Київ.
Покриття всіх автошляхів - пристойне. Місцеві шляхи між селами - трохи гірші, але прийнятні. Спочатку ми відвідали місто Біла Церква - районний центр Київської області, розташований приблизно за 100 км на південь від столиці. Це місто загальновідомо насамперед завдяки славнозвісному парку «Олександрія». Далі ми вирушили до села Пархомівка. Село Пархомівка (Володарський район Київської області) розташоване приблизно за 25 км на південь від Білої Церкви. Засноване село було в середині XVI століття, а три століття потому стало власністю інженера, дійсного статського радника В. Голубєва. Головною пам'яткою Пархомівки є храм Покрова Пресвятої Богородиці. Більше ста років тому (1903 р.) на згадку про свого батька - Віктора Федоровича Голубєва - його сини Віктор і Лев у родинному маєтку - селі Пархомівка Сквирського повіту - заклали церкву Покрова Пресвятої Богородиці та каплицю-усипальню на честь святого Віктора. Будівництво церкви було доручено 32-річному архітекторові Володимиру Олександровичеві Покровському. Це була перша його самостійна робота. Церкву споруджено в романтичному стилі модерну. За цю роботу архітектора було відзначено званням академіка. Модерн (фр. moderne новітній, сучасний) вимагав творчого відтворення стилів минулого. В. Покровський використовував можливості нових конструкцій, нових будівельних і оздоблювальних матеріалів, вільне планування інтер'єрів. Існує багато розповідей про благодатну Покрову Божої Матері над Україною. Не випадково саме церкву Покрови було замовлено Голубєвими. Ескізи розписів і мозаїки замовили Миколі Костянтиновичеві Реріху, що був добрим знайомим В. В. Голубєва та В. А. Покровського. «Мати Миру, - писав «М. Реріх, - скільки надзвичайно зворушливого та могутнього злилося в цьому священному понятті часів і народів». Мозаїчне панно (4х6 м) сприймається як стародавній гімн красі та гармонійній досконалості. Мозаїчні роботи виконав один із кращих майстрів того часу Володимир Фролов. Схема маршрута Киев - Белая Церковь - Пархомовка - Белая Церковь - Киев. Покрытие всех автодорог - достаточно приличное. Местные догори между селами - похуже, но приемлемы. Сначала мы посетили город Белая Церковь - районный центр Киевской области, расположенный приблизительно на 100 км южнее столицы. Этот город широко известен прежде всего благодаря знаменитому парку «Александрия». Затем мы отправились в село Пархомовка. Село Пархомовка (Володарский район Киевской области) расположено примерно на 25 км южнее Белой Церкви. Основано село было в середине XVI века, а через три века после этого стало собственностью инженера, действительного статского советника В. Голубева. Главной достопримечательностью Пархомовки является храм Покрова Пресвятой Богородицы. Более ста лет тому назад (1903 г.) в память о своем отце - Викторе Федоровиче Голубеве - сыновья Виктор и Лев в семейном поместье - селе Пархомовка Сквирского уезда - заложили церковь Покрова Пресвятой Богородицы и часовню-усыпальницу в честь святого Виктора. Строительство церкви было поручено 32-летнему архитектору Владимиру Александровичу Покровскому. Это была первая его самостоятельная работа. Церковь построена в романтическом стиле модерн. За эту работу архитектор был удостоен звания академика. Модерн (фр. moderne новейший, современный) требовал творческого воспроизведения стилей прошлого. В. Покровский использовал возможности новых конструкций, новых строительных и отделочных материалов, свободную планировку интерьеров. Существует много рассказов о благодатной Покрове Божьей Матери над Украиной. Не случайно именно церковь Покровы была заказана Голубевыми. Эскизы росписей и мозаики были заказаны Николаю Константиновичу Рериху, который был хорошим знакомым В. В. Голубева и В. А. Покровского. «Мать Мира, - писал Н. Рерих, - сколько необыкновенно трогательного и могучего слилось в этом священном понятии времен и народов». Мозаичное панно (4х6 м) воспринимается как древний гимн красоте и гармоническому совершенству. Мозаичные работы выполнил один из лучших мастеров того времени Владимир Фролов. |
|||||
|
|||||
Будівля церкви у Пархомівці є своєрідним синтезом готики, східних архітектурних традицій і язичницьких культових форм.
Окрім характерних для модерну плавних ліній, архітектор використовував унікальні за змістом символи:
місяць, півень, голуб, гати, сходи, змія, вогонь, молот, стріли, проросле зерно, змій, виноградні грона, пласти зораної землі, ялини та,
навіть, свастика (давньоіндійський символ вічного руху життя) тощо.
Своєрідність декору можна пояснити впливом М. К. Реріха та В. В. Голубєва,
з юнацьких років "хворих" археологією та пристрастю до Сходу.
Все це, разом із асиметричними зображеннями хрестів, паркетною підлогою та лавками у приміщенні храму не відповідало церковним канонам і не давало спокою церковній владі, котра два роки (!) не давала дозволу на освячення церкви. Та Пархомівську церкву, в решті решт, посвятили. Для декору церкви славнозвісний художник Микола Реріх розробив 13 ескізів. Проте виконано було лише дві його мозаїки: «Покрова Богоматері» та «Спас Нерукотворний», які і нині прикрашають храм. Всього ж у світі збереглися лише три роботи раннього періоду творчості Реріха: дві з них - у Пархомівці та ще одна - у Почаєві. Строение церкви в Пархомовке является своеобразным синтезом готики, восточных архитектурных традиций и языческих культовых форм. Кроме характерных для модерна плавных линий, архитектор использовал уникальные по содержанию символы: луна, петух, голубь, гвозди, лестница, змея, огонь, молот, стрелы, проросшее зерно, виноградные грозди, пласты вспаханной земли, ели и, даже, свастики (древнеиндийского символа вечного движения жизни) и др. Своеобразие декора можно объяснить влиянием Н. К. Рериха и В. В. Голубева, с юношеских лет "заболевших" археологией и страстью к Востоку. Все это, вместе с ассиметричным изображением крестов, паркетным полом и скамейками в помещении храма не соответствовало церковным канонам и не давало покоя церковной власти, которая два года (!) не давала разрешения на освящение церкви. Но Пархомовскую церковь, в конце концов, освятили. Для декора церкви знаменитый художник Николай Рерих разработал 13 эскизов. Однако выполнены были только две его мозаики: «Покров Богоматери» и «Спас Нерукотворный», которые и ныне украшают храм. Всего же в мире сохранилось лишь три работы раннего периода творчества Рериха: две из них - в Пархомовке и еще одна - в Почаеве. |
|||||
|
|||||
Лише 1979 року Пархомівський храм набув статусу пам'ятки архітектури, а 1982 року тут розпочалися реставраційні роботи...
1987 року намітився візит Реріха у Пархомівку. Як результат - закипіли роботи в Пархомівському храмі.
На реставрації працювали кращі українські спеціалісти. Вкладались величезні кошти.
Та Реріх у Пархомівку так і не приїхав. Реставрацію потрохи звернули...
З 1992 року в цій унікальній церкві Європи було відновлено постійне богослужіння. Только в 1979 году Пархомовский храм получил статус памятника архитектуры, а в 1982 здесь начались реставрационные работы... В 1987 году наметился визит Рериха в Пархомовку. Как результат - работы в Пархомовском храме закипели. На реставрации работали лучшие украинские специалисты. Вкладывались огромные средства. Но Рерих в Пархомовку так и не приехал. Реставрацию понемногу свернули... С 1992 года в этой уникальной церкви Европы было возобновлено богослужение. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Село Пархомівка. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. Внутрішнє оздоблення храму.
Село Пархомовка. Церковь Покрова Пресвятой Богородицы. Интерьер храма. |
|||||
Село Пархомівка, храм Покрова Пресвятої Богородиці.
Господарська споруда на території церкви. Село Пархомовка, храм Покрова Пресвятой Богородицы. Хозяйственное сооружение на территории церкви. |
|||||
Село Пархомівка. Пам'ятник Віктору Федоровичу Голубєву.
Цей Пам'ятник поміщикові Віктору Голубєву, якому належала Пархомівка в XIX столітті, не випадково стоїть неподалік від храму. Саме на честь Голубєва і на його гроші було зведено храм синами поміщика. Помер поміщик у Римі, та заповідав поховати себе в Пархомівці. Його волю виконали - тіло помістили в склепі поряд із майбутнім храмом. А в 1994 році місцевим скульптором було виготовлено пам'ятник меценатові. Напис на п'єдесталі:
«В.Ф.Голубєв. 1841-1903
Голубєву Віктору Федоровичу
Від вдячних пархомівчан 14-X-1994 р.» Село Пархомовка. Памятник Виктору Федоровичу Голубеву. Этот памятник помещику Виктору Голубеву, которому принадлежала Пархомовка в XIX веке, не случайно стоит невдалеке от храма. Именно в честь Голубева и на его деньги храм был возведен сыновьями помещика. Умер помещик в Риме, но завещал похоронить себя в Пархомовке. Его волю исполнили - тело поместили в склепе рядом с будущим храмом. А в 1994 году местным скульптором был изготовлен памятник меценату. Надпись на пьедестале (на Украинском языке):
«В.Ф.Голубев. 1841-1903
Голубеву Виктору Федоровичу
От благодарных пархомовчан 14-X-1994 г.» |
|||||
Село Пархомівка. Насос «PERKUN 20».
Свого часу Віктор Федорович Голубєв перетворив Пархомівські землі на зразкове господарство зі статусом "заповідного". Тут вирощували рідкісні плодові дерева, збирали гарний врожай зернових та овочевих культур, виводили породистих та робочих коней. Родина Голубєвих не жаліла коштів на розвиток села. У селі було споруджено дві школи, лікарню, амбулаторію з акушерським відділенням, читальню, чайну... Господарювали у Пархомівці з урахуванням найпрогресивніших на той час досягнень агрономії. Село Пархомовка. Насос «PERKUN 20». В свое время Виктор Федорович Голубев превратил Пархомовские земли в образцовое хозяйство со статусом "заповедного". Здесь выращивали редкостные плодовые деревья, собирали хороший урожай зерновых и овощных культур, выводили породистых и рабочих лошадей. Семья Голубевых не жалела средств на развитие села. В селе были построены две школы, больница, амбулатория с акушерским отделением, читальня, чайная... Хозяйство в Пархомовке велось с учетом самых прогрессивных в то время достижений агрономии. |
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Стаття «Путешествие в белых тонах», Світлана Цибульська, газета "15 минут" від 01.11.2007. # Стаття «Православна азійсько-давньоруська готика», Роман Маленков, сайт «Україна Інкогніта». # Вікіпедія. # «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». # Буклет «В мир высоких гармоний». |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2015 Сергій Клименко |
|
|
|
|