Любинський Іоаникій Матвійович
Любинський Іоаникій Матвійович, зворотній бік фото
Про Любинського Іоаникія донедавна мені було відомо лише те, що був він православним священиком Подільської єпархії й було в нього щонайменше двоє синів:
Віктор (мій прадід) та
Михайло.

Свого часу в одного зі синів Іоаникія Любинського - Михайла - народився син Микола, котрий у 1918 році став міністром закордонних справ Української Народної Республіки.


Батьком Іоаникія Любинського
був Матвій Любинський.







На фото - Іоаникій Матвійович Любинський.

Порівняно нещодавно у виданні "Историческія свҍдҍнія о приходахъ и церквахъ Подольской епархіи. I. Каменецкій уҍздъ. Священника Е. Сҍцинскаго. (1895 рік)" я знайшов таку інформацію:

Іоанникій Любинський був священиком церкви Св. Апостола Іоанна Богослова в селі Голенищеве (інакше - Голенищів; "на північному заході Кам’янецького повіту, при р. Збруч") після свого батька, Матвія Любинського (стор. 407-408). Далі, орієнтовно в 1860-х роках Іоанникій Любинський був священиком церкви Св. Архангела Михайла в селі Рудка ("на старій поштовій дорозі з Кам’янця в Ярмолинці, за 33 версти від Кам’янця, при р. Двоятинці"; стор. 221-223).
Матвій Любинський з 1822 року був священиком церкви Св. Апостола Іоанна Богослова в селі Голенищеве (інакше - Голенищів; "на північному заході Кам’янецького повіту, при р. Збруч"), і протягом 20 років вів судовий процес із поміщиком Лангом про церковну землю й виграв цю справу за рішенням сенату (стор. 407-408).
Симеон Любинський був священиком Анно-Зачатіївської церкви в селі Кугаївці ("при р. Жванчик, на поштовій дорозі з Кам’янця в Гусятин, за 35 верст від першого") після свого батька, Дмитра Любинського (стор. 428-431). Також Симеон Любинський у 1848 наглядав Хресто-Воздвиженську церкву в селі Бережанка ("при поштовій дорозі з Кам’янця в Гусятин, за 15 верст від останнього, при р. Жванчик"; стор. 400-403).
Дмитро Любинський у 1778-1790 роках був священиком Хресто-Воздвиженської церкви в селі Бережанка ("при поштовій дорозі з Кам’янця в Гусятин, за 15 верст від останнього, при р. Жванчик"), висвячений в 1771 році "по презенті" Ігнатія Потоцького, старости Каневського (стор. 400-402). Також Дмитро Любинський з 1822 був священиком Анно-Зачатіївської церкви в селі Кугаївці ("при р. Жванчик, на поштовій з Кам’янця в Гусятин, за 35 верст від першого"; стор. 428-431).
Микола Любинський у 1830-1878 роках був священиком церкви Свв. безсрібників Кузьми і Дем’яна (Косьми і Даміана римських) в селі Фурманівка (інакше - Фурманівці; "на горі, над глибокою балкою-долиною, якою протікає р. Тернава, що впадає неподалік Фірманівки в Дністер"; стор. 185-188).
Омелян Любинський у 1855-1857 роках був священиком церкви Різдва Богородиці в селі Хропотова ("при струмку, що впадає в с. Почапинцях в р. Жванчик, на схід від села Кугаївці, за 33 версти від Кам’янця"; стор. 455-456). Далі, у 1858-1888 роках, Омелян Любинський був священиком церкви Успіння Пресвятої Богородиці в селі Стара Пісочна ("за 8 верст від Городка, при безіменому струмку, що впадає в Чорноводку, притоку Смотрича"; стор. 499-501).
Михайло Любинський у 1886-1888 роках був священиком церкви Свв. безсрібників Кузьми і Дем’яна (Косьми і Даміана римських) в селі Фурманівка (інакше - Фурманівці; "на горі, над глибокою балкою-долиною, якою протікає р. Тернава, що впадає неподалік Фірманівки в Дністер"; стор. 185-188).
Євген Любинський з 1880 року був священиком Св.-Покровської церкви в селі Лисогірка ("при незначному струмку Двоятинка, що впадає в Смотрич, за 3 версти па південний захід від містечка Тинна". Раніше Євген Любинський був священиком в селі Матвейкове Проскурівського повіту з 1868 року, і в місті Жванчик Ушицького повіту з 1870 року (стор. 213-214).
Онуфрій Любинський у 1842-1892 роках був священиком церкви Архістратига Михаїла в селі Удріївці ("на північно-східному розі Кам’янецького повіту, за 8 верст від м. Фрамполя"; стор. 510-512).
Василь Любинський орієнтовно в 1850-х роках був священиком церкви Св. Архангела Михайла в селі Завадівка ("при невеличкій річці, на північний захід від м. Смотрича, поблизу с. Вишнівчика"; стор. 480-481).
Також в цьому виданні згадується землевласник Гнат Т. Любинський ("містечко Купин, при р. Смотрич, нижче м. Городка, за 49 верст від Кам’янця"; стор. 489).
Майже всі ці Любинські мешкали в поселеннях, що розташовані на невеличкому "чотирикутнику" трохи північніше Кам’янець-Подільського, між містечками Скала-Подільська, Сатанів, Ярмолинці та Дунаївці.


До загальної схеми До загальної схеми
На головну На головну





Rambler's Top100