Меджибіж - селище міського типу (близько 1,5 тис. мешканців) типу Летичівського району
Хмельницької області,
одне зі стародавніх мальовничих містечок Подільського краю, розташоване при впаданні річки Бужок у Південний Буг.
Над долиною річки, над квітучими заплавними луками здіймається старовинна фортеця,
у розташуванні якої вишукано поєднуються незвичайний ландшафт з традиціями містобудування сивої давнини.
Перша згадка про Меджибіж у "Літописі Руському" датується 1146 роком:
"Ізяслав же, водивши Всеволодовича Святослава до хреста, дав йому Божський і Меджибож..."
Ізяслав, онук Володимира Мономаха, надавав цій землі особливого значення.
То була межа Київської і Волинської земель, прикордонний форпост і проти західної експансії, і проти половецького степу.
Таке географічне розташування визначило подальшу історичну долю Меджибожа.
З 1148 року в ньому став до князювання Ростислав, син
засновника Москви Юрія Долгорукого.
Він значно укріпив фортецю.
У різні часи на цей край нападали татари та турки, литовці та поляки.
Меджибож - посёлок городского типа (около 1,5 тыс. жителей) Летичевского района Хмельницкой области, один из древних живописных городков Подольского края, расположенный при впадении речки Бужок в Южный Буг. Над долиной реки, над цветущими пойменными лугами поднимается старинная крепость, в размещении которой изысканно сочетаются необыкновенный ландшафт с традициями градостроительства древности. Первое упоминание о Меджибоже в "Летописи Руськой" датируется 1146 годом: "Ізяслав же, водивши Всеволодовича Святослава до хреста, дав йому Божський і Меджибож..." Изяслав, внук Владимира Мономаха, уделял этой земли особое значение. Это была граница Киевской и Волынской земель, пограничный форпост и против западной экспансии, и против половецкой степи. Такое географическое положение определило дальнейшую историческую судьбу Меджибожа. С 1148 года в нем стал княжить Ростислав, сын основателя Москвы Юрия Долгорукого. Он значительно укрепил крепость. В разные времена на этот край нападали татары и турки, литовцы и поляки. Medzhybizh, located on the river Pivdennyy Boug, is considered to embody one of the most picturesque ancient towns of Podyllya region. Over the river valley, an old fortress reaches the sky, exquisitely combining an incomparable landscape with town planning traditions of old days. Firstly Medzhybizh was mentioned in "Russkiy Chronicle" in 1146: "Izyaslav, while leading Svyatoslav Vsevolodovych to the cross, gave him five towns, including Bozhskiy and Medzhybizh, but made him leave Volodymyr". Izyaslav, Volodyrnyr's grandson, paid a particular attention to this loud. Being Kiev and Volyn territories bordering outpost against western invasions as well as against polovetskiy steppe, Medzhybizh predetermined it's own historical role in the course of time. Since 1148 Rostislav, the Moscow founder Yuriy Dolgorukiy's son, took the reins of government having fortified the fortress. In that days, this area, a tasty morsel of neighbouring lauds, was often attacked by Lithuanians, Poles, Turks and Tatars and bloody wars frequently led to town's demolition. |
||||||
|
||||||
Війни не раз призводили до руйнування міста.
З кінця XII століття Меджибіж належав Галицько-Волинському князівству.
У 1241 році Золотій Орді вдалося захопити місто.
Для захисту від ворогів його укріпили стінами, викопали рови.
З XV до XIX століття Меджибіж належав польським магнатам Синявським і Чарторийським.
Тут вирувало як суспільно-політичне, так і культурне життя.
1593 року Меджибожу було надано Магдебурзьке право, яке визначило самоврядування міста і зміцнило його ремісничі цехи.
Як його символ, з'явились міська печатка та герб.
Яскраве історичне життя міста пов'язане з подіями Визвольної війни Українського народу 1648-1676 pоків.
У цей час у Меджибожі перебував з військом гетьман Богдан Хмельницький та його сподвижники Богун і Кривоніс.
У XVIII столітті в Меджибожі жив Ізраїль бен-Еліезер, Бааль-Шем-Тоб (БЕШТ) - засновник хасидизму.
Його поховано на місцевому іудейському кладовищі.
У місті народився Володимир Каліграф (1722-1794) - вчений, префект Московської Духовної Академії,
послідовник матеріалістичних ідей школи Лейбніца, друг українського філософа Григорія Сковороди.
У XIX столітті в Меджибожі під час літніх військових маневрів перебували російські імператори Микола І та Олександр II.
У Меджибожі в 1846 році гостював великий український поет Тарас Шевченко.
Войны не раз приводили к разрушению города. С конца XII века Меджибож принадлежал Галицко-Волынскому княжеству. В 1241 году Золотой Орде удалось захватить город. Для защиты от врагов его укрепили стенами, выкопали рвы. С XV по XIX века Меджибож принадлежал польским магнатам Синявским и Чарторыйским. Здесь бурлила как общественно-политическая, так и культурная жизнь. В 1593 году Меджибожу было предоставлено Магдебургское право, которое определило самоуправление города и укрепило его ремесленные цеха. Как его символ, появились городская печать и герб. Яркая историческая жизнь города связана с событиями Освободительной войны Украинского народа 1648-1676 годов. В это время в Меджибоже находился с войском гетман Богдан Хмельницкий и его сподвижники Богун и Кривонос. В XVIII веке в Меджибоже жил Израиль бен-Элиезер, Бааль-Шем-Тоб (БЕШТ) - основатель хасидизма. Он погребён на местном иудейском кладбище. В городе родился Владимир Калиграф (1722-1794) - ученый, префект Московской Духовной Академии, последователь материалистических идей школы Лейбница, друг украинского философа Григория Сковороды. В XIX веке в Меджибоже во время летних военных маневров войск находились российские императоры Николай I и Александр II. В Меджибоже в 1846 году гостил великий украинский поэт Тарас Шевченко. From the late 12th century it belonged to the Galician-Volynian Principality. In 1241 the Golden Horde captured the village. For 4 centuries (from XV till XIX) Medzhybizh belonged to Polish magnates' families of Synyavskyy and Chartoryjskyy. This time was marked by a heyday of social, political as well as cultural life. In 1593 Medzhybizh obtained Magdeburg right, which defined the self-governing of the town and strengthening of craft corporations. Later, the town stamp and coat of arms appeared to symbolize the town, the historical life of which is connected with 1648-1676 years National Revolution. During this time, Medzhybizh was honoured by the presence of hetman Bohdan Khmelnytskyy with his associates Bogun and Kryvonys. One more outstanding event is people's liberation movement against landowners and oppressors under the leadership of folk avenger Ustym Karmelyuk, who looted landlords' estates and distributed their property to poor people, living on Medzhybizh laud, Letychev, Khmelnyk. In XVIII Medzhybizh was the home for Israel ben-Elyezer, Baal-Shem-Tov (Besht), a founder of the world tendency in Judaism - Hasidism, who was buried at the local Judaic cemetery. The town gave birth to Volodymyr Kallygraf (1722-1794), an illustrious scientist, Moscow Church Academy prefect, an adherent of Leibnitz school materialistic ideas, one of the best friends of the Ukrainian philosopher Grygoryy Skovoroda. In XIX Medzhybizh was honoured with Russian emperors Mykola I and Olexandr II sojourn during the summer army maneuvers And even a celebrated Ukrainian poet Taras Shevchenko was on a visit to this magnificent place, which captured him with its incomparable beauty and grandeur. |
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Хмельницька область. Меджибіж.
Нагорі Східного бастіону. Хмельницкая область. Меджибож. Наверху Восточного бастиона. On top of the Medzhybizh Castle. |
||||||
Мальовничий край.
В географічному ландшафті Поділля дивовижно поєднуються квітучі та запашні луки, ліси та долини,
напоєні життєдайною силою чистих річок та заток.
Тут можна зустріти благородного оленя, вухату сову, почути дзвінкий співучий хор різноголосих птахів.
Тут - безліч лікарських рослин і просто квітів.
Край славиться багатьма чудовими цілющими джерелами.
З давнини кажуть, що від тієї води "хворий вилікується, сліпий прозріє, жінка вийде заміж".
Тут, на джерелах, побудовані лікарні та санаторії.
Одними з найвідоміших є санаторії та будинки відпочинку в місті Хмільник.
З України і з усієї Європи їдуть сюди люди оздоровлятись, лікуватись та відпочивати.
Живописный край. В географическом ландшафте Подолья удивительно сочетаются цветущие и благовонные луга, леса и долины, напоенные животворной силой чистых рек и заливов. Здесь можно встретить благородного оленя, ушастую сову, услышать звонкий хор разноголосых птиц. Здесь - множество лекарственных растений и просто цветов. Край славится многими прекрасными целебными источниками. C глубокой древности говорят, что от той воды "больной вылечится, слепой прозреет, женщина выйдет замуж". Здесь, на источниках, построены больницы и санатории. Одними из самых известных являются санатории и дома отдыха в городе Хмельник. Из Украины и всей Европы едут сюда люди оздоравливаться, лечиться и отдыхать. The picturesque Land. Podyllya geographic landscape sophisticatedly combines blossoming meadows, forests and valleys, incrusted with rivers and bays. Here you are given a unique opportunity of observing a sublime deer, an eared owl, of hearing a resounding choir of twittering birds. And what about great variety of medicine plants and flowers! The land is famous for its curing sources. The old people told, that this water can "make a sick person recover, make blind one see, make a woman get married". These sources appeared to be the basis for hospitals and resort creation. One of the most well known resorts is "Khmilnyk", located in the town of Khmilnyk, which is ready to receive guests from all the Europe and Ukraine in order to cure and to have a rest. |
||||||
|
||||||
|
||||||
Історичний музей.
Меджибізький замок - один з найдавніших та найвидатніших фортифікаційних ансамблів Західного Поділля,
в якому гармонійно поєднуються географічний ландшафт з особливостями планування та будівництва.
Протягом століть замок будували й перебудовували, нищили й відновлювали вороги та жителі міста.
До нашого часу збереглася та планувальна структура Меджибізького замку, якої надав йому гетьман Микола Синявський (1540 рік).
Знайомство з культурою та побутом наших предків на певному хронологічному зрізі історичної доби є одним із основних завдань музею.
З 1965 року тут розпочався активний процес збирання пам'яток старовини краю та археологічних розвідок по берегах Південного Бугу та Бужка.
1971 року в одному з відреставрованих приміщень замку було відкрито першу експозицію: "Історія краю".
На основі науково-дослідницької та збиральницької роботи працівників музею відтворені експозиції живопису,
графіки та скульптури, кераміки, художнього скла, вишивки та ткацтва.
В 1982 році музей відкрив нову експозицію - "Ікони", яка діє і сьогодні.
Меджибізький музей-фортеця став значним центром туризму Хмельниччини, сюди приїздять екскурсанти з різних куточків світу.
Исторический музей. Меджибожский замок - один древнейших и выдающихся фортификационных ансамблей Западного Подолье, в котором гармонично сочетаются географический ландшафт с особенностями планирования и строительства. На протяжении веков замок строили и перестраивали, уничтожали и восстанавливали враги и жители города. До нашего времени сохранилась та планировочная структура Меджибожского замка, которую дал ему гетман Николай Синявский (1540 год). Ознакомление с культурой и бытом наших предков на определенном хронологическом срезе исторического периода является одной из основных задач музея. С 1965 года здесь начался активный процесс сбора памятников старины края и археологических разведок по берегам Южного Буга и Бужка. В 1971 году в одном из отреставрированных помещений замка была открыта первая экспозиция: "История края". На основе научно-исследовательской и собирательской работы сотрудников музея воссозданы экспозиции живописи, графики и скульптуры, керамики, художественного стекла, вышивки и ткачества. В 1982 году музей открыл новую экспозицию - "Иконы", которая действует и сегодня. Меджибожский музей-крепость стал значительным центром туризма Хмельнитчины, сюда приезжают экскурсанты из разных уголков мира. The historical Museum. Medzhybizh castle personifies one of the most ancient and most admirable West Podyllya fortification aggregate, where long-term traditions of geographic landscape harmony with architectural particularities are successfully combined. The fortress was built on the triangle foundation, which was bordered by steep ravines in the west and the north and by a steep descent to Pivdenny Boug in the south. The western part of the foundation was higher, than eastern one. On the level of height difference we have a chance of seeing a three-meter defensive wall. During a few centuries it was built and rebuilt, demolished and restored by enemies and town dwellers. Till now there has survived the very planning structure of Medzhybizh castle, which was worked out by hetman Mykola Synyavskyy (1540). An acquaintance with culture and lifestyle of our ancestors on a certain chronological point of historical period is one of the principal targets of the museum. Since 1965 there has started an active process of gathering of land relics and archaeological excavations on the banks of Pivdenny Boug and Bouzhok. In 1971 one of the restored castle lodgings gave home to the first exposition, devoted to the land history. On the base of scientific, research and gathering work of museum employees there were created expositions of art, graphics, sculpture, ceramics, artistic glass, embroideries and weaving. In 1982 the museum opened a new exposition "The icons", which has kept on working since then till nowadays. The Medzhybizh museum-fortress has gained the name of one of the most considerable Khmelnychchyna region tourist centers, which is visited by tourists from almost any part of the world. |
||||||
|
||||||
|
||||||
"Чудотворець".
У 1740 році в Меджибожі оселився Ізраїль бен-Еліезер,
засновник всесвітньо відомої релігійно-містичної течії в іудейській вірі - хасидизму,
який увійшов в історію релігії під ім'ям Бешт, що є скороченням слів Бааль-Шем-Тоб
(тобто "володар доброго імені" чи "добрий чудотворець").
Бешт набув популярності як проповідник нової віри, нової молитви.
До "раві з Меджибоже" стікалися прихильники з України та Польщі.
"Чудотворець" навчав численних прихильників безпосередньо спілкуватися з Богом, що досягалося пристрасною молитвою.
"Весь світ, - проповідував Бешт, - є проявом Божого промислу, тому немає абсолютного зла.
Зло легко виправляється і знищується.
Кращий засіб спілкування з Богом - молитва..."
Він також лікував хворих за допомогою каббалічних амулетів та заклинань, тому з 1735 року відомий і як знахар (бааль-шем).
Бешт не залишив по собі письмових праць.
Основи його вчення збереглися в творах його послідовників та учнів.
Ізраїль Бешт помер у 1760 році в Меджибожі.
Прах "Чудотворця" покоїться на старому іудейському кладовищі.
Нині могилу засновника хасидизму відвідують віруючі з Росії, Ізраїлю, США, Канади та інших країн.
"Чудотворец". В 1740 году в Меджибоже поселился Израиль бен-Елиезер, основатель всемирно известного религиозно-мистического течения в иудейской вере - хасидизма, который вошел в историю религии под именем Бешт, что является сокращением слов Бааль-Шем-Тоб (то есть "обладатель доброго имени" или "добрый чудотворец"). Бешт приобрел популярность как проповедник новой веры, новой молитвы. К "рави с Меджибоже" стекались сторонники из Украины и Польши. "Чудотворец" учил многочисленных сторонников непосредственно общаться с Богом, что достигалось страстной молитвой. "Весь мир, - проповедовал Бешт, - есть проявление Божьего промысла, поэтому нет абсолютного зла. Зло легко исправляется и уничтожается. Лучшее средство общения с Богом - молитва..." Он также лечил больных с помощью каббалических амулетов и заклинаний, поэтому с 1735 года известен и как знахарь (бааль-шем). Бешт не оставил своих письменных работ. Основы его учения сохранились в произведениях его последователей и учеников. Израиль Бешт умер в 1760 году в Меджибоже. Прах "Чудотворца" покоится на старом иудейском кладбище. Сейчас могилу основателя хасидизма посещают верующие из России, Израиля, США, Канады других стран. "The Wonders-Creator". In 1740 in Medzhybizh settled a founder of Hasidism Israel ben-Elyezer, who is known in religions history under the name of Besht, which was reduced from Baal Shem Tov ("good name beholder" or "kind thaumaturge") Besht gained popularity as a new belief new prayer preacher. The numerous adherents from all Ukraine and Poland aimed to converse with "rabbi" from Medzhybizh "Thaumaturge" taught them to talk directly to God. Ardent prayer can reach that goal. "The whole world, - sermonized Besht, - is the manifestation of God Providence, therefore, there is no absolute evil. The Evil can be easily readjusted and destroyed. The best way of talking to God is a prayer." Also he treated ill incantations, that's why since 1735 he was thought to be a quack (baal shem). Besht didn't leave any written works. The foundations of his teaching have been preserved in the books of his disciples and adherents. Israel Besht died in 1760 in Medgybizh. The body of "Thaumaturge" lies in the old Judaic cemetery and the tomb of Hasidism founder are often visited by believers from Russia, Israel, the USA, Canada and other countries. |
||||||
Першоджерела:
# «Меджибіж - Medzhybizh. 1146-2002», ТОВ "Видавничій дім", 2002.
# Вікіпедія. # Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
||||||
Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко |
|
|
|
|