Кременець, 2005 та 2008 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Кременець, 2005 и 2008 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Тернопільська область, Кременець - одне з найдавніших міст України. Неодноразово зазнавав руйнувань від татарських навал.
Перша писемна згадка про Кременець зафіксована в Галицько-Волинському Літописі Іпатіївського зведення 1227 року. Магдебурзьке право місто отримало 1438 року. Першою історичною датою, завдяки якій Кременець прославився на весь світ, був 1240-й рік, коли орда хана Батия не зуміла подолати місто. В XV - першій половині XVII століття Кременець став важливим ремісничо-торгівельним центром Волині, а в XVII-XVIII століттях місто стало одним із найбільших осередків виробництва сукна. Славився також Кременець своїми гончарними та ювелірними виробами.
В XVII столітті одним із викладачів братської школи при Свято-Богоявленському монастирі працював відомий письменник і освітянин Кирило Ставровецький (Транквіліон). Місто в різні часи відвідували Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Марія Конопніцька, Оноре де Бальзак, Леся Українка. Тут народилися та провели дитинство Юліуш Словацький (1809-1849) - видатний польський поет та Олександр Чекановський (1832-1876) - визначний геолог, дослідник Східного Сибіру. Восени 1846 р. Кременець відвідав Тарас Шевченко. На основі зібраних матеріалів про гайдамацьке повстання XVIII ст. він написав повість "Варнак" та однойменну поему. В березні 1847 р. в Кременці з двома концертами виступив Ференц Ліст.
В XIX столітті в Кременці працювали прогресивні польські діячі історик-демократ Йоахім Лелевель (1786-1861), вчений-філософ Гуго Коллонтай (1750-1812), Євзебіуш Словацький (батько Юліуша Словацького), драматург і повістяр Юзеф Коженьовський, Олександр Міцкевич (брат Адама Міцкевича), Антон Анджейовський (Старий Дитюк), Віллібальд Бессер, відомі художники - дійсний член Віденської Академії мистецтв Ю. Пічман та академік Петербурзької Академії мистецтв К. Каневський; вчилися революціонер-демократ Станіслав Ворцель (1799-1857), відомі письменники Томаш Олізаровський (1811-1879), С. Вітвіцький, Т. Падура. В XX столітті тут побували видатні українські поети: у 1959 р. - Максим Рильський (1895-1964), у 1957 р. - Павло Тичина (1891-1967), у 1969 р. - Микола Бажан (1904-1983), у 1953 р. - Андрій Малишко (1912-1970).


Тернопольская область, Кременец - один из древнейших городов Украины. Неоднократно испытывал разрушительные набеги татар.
Первое письменное упоминание о Кременце зафиксировано в Галицко-Волынской Летописи Ипатиевского свода 1227 года. Магдебургское право город получил в 1438 году. Первой исторической датой, благодаря которой Кременец прославился на весь мир, был 1240-й год, когда орда хана Батыя не смогла овладеть городом. В XV - первой половине XVII века Кременец стал важным ремесленно-торговым центром Волыни, а в XVII-XVIII веках город стал одним из наибольших производелей сукна. Славился также Кременец своими гончарными и ювелирными изделиями.
В XVII веке одним из преподавателей братской школы при Свято-Богоявленскому монастыре работал известный писатель и педагог Кирилл Ставровецкий (Транквилион). Город в разные времена посещали Феофан Прокопович, Григорий Сковорода, Мария Конопницкая, Оноре де Бальзак, Леся Украинка. Здесь родились и провели детство Юлиуш Словацкий (1809-1849) - выдающийся польский поэт и Александр Чекановский (1832-1876) - выдающийся геолог, исследователь Восточной Сибири. Осенью 1846 г. Кременец посетил Тарас Шевченко. На основе собранных материалов о восстании гайдамаков XVIII ст. он написал повесть "Варнак" и одноименную поэму. В марте 1847 г. в Кременце с двумя концертами выступил Ференц Лист.
В XIX веке в Кременце работали прогрессивные польские деятели историк-демократ Йоахим Лелевель (1786-1861), ученый-философ Гуго Коллонтай (1750-1812), Евзебиуш Словацкий (отец Юлиуша Словацкого), драматург и писатель Юзеф Коженьовский, Александр Мицкевич (брат Адама Мицкевича), Антон Анджейовский (Старый Дитюк), Виллибальд Бессер, известные художники - действительный член Венской Академии искусств Ю. Пичман и академик Петербуржской Академии искусств К. Каневский; учились революционер-демократ Станислав Ворцель (1799-1857), известные писатели Томаш Олизаровский (1811-1879), С. Витвицкий, Т. Падура. В XX веке здесь побывали известные украинские поэты: в 1959 г. - Максим Рыльский (1895-1964), в 1957 г. - Павел Тычына (1891-1967), в 1969 г. - Николай Бажан (1904-1983), в 1953 г. - Андрей Малышко (1912-1970).


Кременец. Кременецкий замок на Замковой горе.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Замкова гора (гора "Бона") із залишками колись могутньої фортеці.
Замок у Кременці було побудовано ще в XII столітті. В XIII столітті колишні дерев’яні укріплення було замінено на кам’яні. Взимку 1240 року орда хана Батия не спромоглася оволодіти цією фортецею на Замковій горі. До Люблінської унії замок належав литовським князям, далі - польським королям. Тривалий час цю видатну оборонну споруду ніхто не міг здобути. Завдяки неймовірним зусиллям і півторамісячній облозі в жовтні 1648 року Кременецький замок було взято козацькими загонами під орудою М. Кривоноса та зруйновано. З того часу замок вже не відбудовували.
До наших днів збереглися башта з брамою та оборонні мури.


Кременец. Замковая гора (гора "Бона") с остатками когда-то могучей крепости.
Замок в Кременце был построен еще в XII веке. В XIII веке прежние деревянные укрепления были заменены каменными. Зимой 1240 года орда хана Батыя не смогла овладеть крепостью на Замковой горе. До Люблинской унии, замок принадлежал литовским князьям, потом - польским королям. Длительное время это выдающееся оборонное сооружение никто не мог захватить. Благодаря невероятным усилиям и полуторамесячной осаде в октябре 1648 года Кременецкий замок был взят козацкими отрядами М. Кривоноса и разрушен. С тех времен замок уже не отстраивали.
До настоящего времени сохранились башня с воротами и оборонительные стены.


Кременец. Панорама руин некогда могучей крепости («замка Боны») на Замковой горе (панорама ~120°). Фото червня 2008 року.
Кременець. Панорама руїн колись могутньої фортеці («замку Бони») на Замковій горі (панорама ~120°).
Кременец. Панорама руин некогда могучей крепости («замка Боны») на Замковой горе (панорама ~120°).


Кременец. Панорама Кременецкого замка («замка Боны») со стен крепости (панорама ~180°). Фото червня 2008 року.
Кременець. Панорама Кременецького замку («замку Бони») з мурів фортеці (панорама ~180°).
Кременец. Панорама Кременецкого замка («замка Боны») со стен крепости (панорама ~180°).


Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе. Фото червня 2008 року.
Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе. Фото червня 2008 року.
Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе. Фото червня 2008 року.
Надбрамна башта Кременецького замку («замку Бони») на Замковій горі.

Надвратная башня Кременецкого замка («замка Боны») на Замковой горе.


Кременец. Вид в сторону Почаева с «горы Боны» (Замковой горы).
Фото червня 2008 року.
Кременець. Вид у бік Почаїва з «гори Бони» (Замкової гори).
У гарну погоду на горизонті добре помітна Почаївська лавра.


Кременец. Вид в сторону Почаева с «горы Боны» (Замковой горы).
В хорошую погоду на горизонте хорошо различима Почаевская лавра.


Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе вечером. Фото квітня 2006 року.
Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе вечером. Фото квітня 2006 року.
Кременець. Надбрамна башта Кременецького замку (замку Бони) на Замковій горі ввечері. Автор фото - Елла Клименко.

Кременец. Надвратная башня Кременецкого замка (замка Боны) на Замковой горе вечером. Автор фото - Элла Клименко.


Кременец. Заход Солнца над Кременецким замком (замком Боны). Фото квітня 2006 року.
Кременец. Заход Солнца над Кременецким замком (замком Боны). Фото квітня 2006 року.
Кременець. Захід Сонця над Кременецьким замком (замком Бони).
Автор фото - Елла Клименко.


Кременец. Заход Солнца над Кременецким замком (замком Боны).
Автор фото - Элла Клименко.


Кременец. Вид с Замковой горы (горы Бона) на вечерний город Кременец. Фото квітня 2006 року.
Кременец. Вид с Замковой горы (горы Бона) на вечерний город Кременец. Фото квітня 2006 року.
Кременець. Вид від Замкової гори (гори Бона) на вечірнє місто.
Автор фото - Елла Клименко.


Кременец. Вид с Замковой горы (горы Бона) на вечерний город.
Автор фото - Элла Клименко.


Кременец. Вид с «горы Боны» (Замковой горы) на город Кременец. Фото червня 2008 року.
Кременець. Вид з «гори Бони» (Замкової гори) на місто Кременець.

Кременец. Вид с «горы Боны» (Замковой горы) на город Кременец.


Кременец. Ансамбль Коллегиума (лицей и костел). Фото травня 2005 року.
Кременець. Ансамбль Колегіуму (ліцей і костьол) 1731-1743 рр.
Споруджено за проектом архітектора Г. Гіжицького в стилі пізнього бароко. Складався з єзуїтського костьолу (висотою 42 метри; це - найвища споруда Кременця) та двох учбових корпусів. Цей комплекс будівель було зведено на кошти князів Вишневецьких, які дали на це 154,911 ринських. В різні роки тут знаходилися Волинська гімназія, духовна семінарія, вчительський інститут, педагогічне училище. Нині тут діє педагогічний інститут.


Кременец. Ансамбль Коллегиума (лицей и костел) 1731-1743 гг.
Сооружен по проекту архитектора Г. Гижицкого в стиле позднего барокко. Состоял из иезуитского костела (высотой 42 метра; это - наивысшее строение Кременца) и двух учебных корпусов. Этот комплекс зданий был возведен на средства князей Вишневецких, которые дали на это 154,911 ринских. В разные годы тут находились Волынская гимназия, духовная семинария, учительский институт, педагогическое училище. В настоящее время тут действует педагогический институт.


Кременец. Одно из строений бывшей Духовной семинарии.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Одна з будівель колишньої Духовної семінарії.
Тут вчилися відомі українські громадсько-політичні діячі: у 1929-1938 рр. - член проводу ОУН, публіцист, професор Юрій Пундик-Миколин (1918-1973) та у 1927-1934 рр. - голова ПУН ОУН, у 1964-1977 рр. редактор Олег Штуль-Жданович (1917-1977).
В 1922-1931 рр. тут працював професор богослов’я, релігійний і освітянський діяч, знавець стародавніх мов, автор і перекладач духовних книг, борець за соборність України Кобрин Михайло Петрович (1871-1956).


Кременец. Одно из строений бывшей Духовной семинарии.
Тут учились известные украинские общественно-политические деятели: в 1929-1938 гг. - член провода ОУН, публицист, профессор Юрий Пундик-Миколин (1918-1973) и в 1927-1934 гг. - председатель ПУН ОУН, в 1964-1977 гг. редактор Олег Штуль-Жданович (1917-1977).
В 1922-1931 гг. здесь трудился профессор богословия, религиозный и просветительский деятель, знаток древних языков, автор и переводчик духовных книг, борец за соборность Украины Кобрин Михаил Петрович (1871-1956).


Кременец. Свято-Богоявленский монастырь.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Свято-Богоявленський монастир, заснований у 1636 році з благословіння Петра Могили.
До комплексу монастиря входять храм, келії (1760 рік, в стилі класицизму) та надбрамна дзвіниця (початок XX століття, в стилі пізнього бароко).
Нині тут знаходиться діючий монастир Тернопільської єпархії УПЦ.


Кременец. Свято-Богоявленский монастырь, основанный в 1636 году с благословения Петра Могилы.
В комплекс монастыря входят храм, кельи (1760 год, в стиле классицизма) и надвратная колокольня (начало XX века, в стиле позднего барокко).
В настоящее время здесь находится действующий монастырь Тернопольской епархии УПЦ.


Кременец. Парафиальный костел.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Парафіяльний костел.
На костелі - пам'ятна дошка з написом:
"WITOLD MOGILNICKI.
Marszalek Krzemieniecki ur. 1832 na Litwie zmarł 1887 r. w Krzemieńcu pochowany w Kuniowie.
Kochał Boga i Ludzi Wieczny odpoczynek."

Кременец. Парафиальный костел.


Кременец. Парафиальный костел, внутреннее оформление.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Парафіяльний костел, внутрішнє оздоблення.

Кременец. Парафиальный костел, внутреннее оформление.


Кременец. Покровская церковь.
Фото травня 2005 року.
Кременець. Покровська церква.

Кременец. Покровская церковь.


Прикро, однак кожного разу під час візитів до Кременця ми були дуже обмежені в часі... Отже, в стародавньому Кременці на нас ще чекають:
Будинок родини Словацьких (вул. Словацького, 26), побудований наприкінці XVII століття в стилі класицизму. Ця садиба належала колись Евзебіушу Словацькому - батькові видатного польського поета Юліуша Словацького. Він придбав її за два тижні до народження сина. Юліуш Словацький жив тут у 1814-28 рр. В 1969 році на подвір’ї встановлено мармурове погруддя поета (скульптор В. З. Бородай). З 4 вересня 2002 року тут діє літературно-меморіальний музей Ю. Словацького.
Споруди колишнього Василіанського монастиря XVII століття. З 1636 року при монастирі діяло братство, з ініціативи якого була заснована школа від Києво-Могилянської Академії. При монастирі функціонувала друкарня де була надрукована "Кременецька граматика".
Миколаївський Собор з келіями, спорудження якого тривало протягом XVI-XVII століть. Його було побудовано для францисканського монастиря в готико-ренесансному стилі, а в середині XVII століття костьол реконструйовано та розширено, доповнено бароковим декором. В формах Миколаївського Собору поєднані тип тридольної української церкви з формами польських костьолів епохи Відродження.
Палац Кароліни Дзембовської, збудований у стилі класицизму в першій половині XVIII століття архітектором Ю. Гофманом. Навколо нього в 1809 році англійським садівником Діонісієм Міклером було розбито чудовий парк.
Житловий будинок званий "Близнятами". Це унікальна барокова споруда XVII-XVIII століть, що складається із двох однакових з'єднаних будинків з окремими двосхилими дахами.
П’ятницькій (Козацький) цвинтар з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі (1648-51 рр.).


Досадно, однако каждый раз во время визитов в Кременец мы были очень ограничены во времени... Посему, в древнем Кременце нас еще ждут:
Дом семьи Словацких (ул. Словацкого, 26), построенный в конце XVII века в стиле классицизма. Эта усадьба принадлежала когда-то Евзебиушу Словацкому - отцу великого польского поэта Юлиуша Словацкого. Он приобрел ее за две недели до рождения сына. Юлиуш Словацкий жил здесь в 1814-28 гг. В 1969 году во дворе был установлен мраморный бюст поэта (скульптор В. З. Бородай). С 4 сентября 2002 года здесь действует литературно-мемориальный музей Ю. Словацкого.
Строения бывшего Василианского монастыря XVII века. С 1636 года при монастыре действовало братство, по инициативе которого была основана школа от Киево-Могилянской Академии. При монастыре функционировала типография, где была напечатана "Кременецкая грамматика".
Николаевский Собор с кельями, сооружение которого велось на протяжении XVI-XVII веков. Он был построен для францисканского монастыря в готико-ренесансном стиле, а в середине XVII века костел был реконструирован и расширен, дополнен барокковым декором. В формах Николаевского Собора сочетаются тип трехдольной украинской церкви с формами польских костелов эпохи Возрождения.
Дворец Каролины Дзембовской, построенный в стиле классицизма в первой половине XVIII века архитектором Ю. Гофманом. Вокруг него в 1809 году английским садовником Дионисием Миклером был разбит прекрасный парк.
Жилой дом называемый "Близнецами". Это уникальное барокковое сооружение XVII-XVIII веков, состоящее из двух одинаковых соединенных домов с отдельными двускатными крышами.
Пятницкое (Козацкое) кладбище с могилами украинских козаков, которые погибли в боях за освобождение Кременца от власти Польши (1648-51 гг.).









Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100