Ковель - місто (близько 69 тис. мешканців), районний центр
Волинської області,
місто обласного значення.
Дата заснування не відома. Місто вважають одним із найдавніших поселень. Перша згадка датована початком XIV століття. 1518 року Сигізмунд I подарував місту Магдебурзьке право, тут з’явилися перші торги й ярмарки. У другій половині XVI століття місто належало Андрію Курбському, який на своїх грамотах підписувався як «княжа на Ковлю». Історія Ковеля надзвичайно багатогранна. Її торкнулося литовсько-руське управління та панування Речі Посполитої, царсько-російська колонізація та Друга Річ Посполита, сталінська диктатура та гітлерівська окупація, комуністично-радянська система та становлення незалежності України. У міському історичному музеї зберігається та експонується понад три тисячі експонатів з історії міста Ковеля. Ковель пережив злети та падіння, досягав розквіту та дощенту руйнувався, але його завжди відбудовували. Ковель - город (около 69 тыс. жителей), районный центр Волынской области, город областного значения. Дата основания не известна. Город считают одним из самых давних поселений. Первое упоминание датировано началом XIV века. В 1518 году Сигизмунд I подарил городу Магдебургское право, здесь появились первые торги и ярмарки. Во второй половине XVI века город принадлежал Андрею Курбскому, который на своих грамотах подписывался как «княжа на Ковлю». История Ковеля чрезвычайно многогранна. Её коснулось литовско-руськое управление и господство Речи Посполитой, царско-российская колонизация и Вторая Речь Посполитая, сталинская диктатура и гитлеровская оккупация, коммунистически-советская система и становление независимости Украины. В городском историческом музее сохраняется и экспонируется свыше трех тысяч экспонатов из истории города Ковеля. Ковель пережил всплески и падения, достигал расцвета и до основания разрушался, но его всегда отстраивали. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Волинська область, місто Ковель.
Будівля Ковельської міської ради. Волынская область, город Ковель. Здание Ковельского городского совета. Kovel town Municipality. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Ковель. Пам'ятник Тарасові Шевченку в парку на березі річки Турія.
Поруч - напис: «Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! (Т. Шевченко)».
Ковель. Памятник Тарасу Шевченко в парке на берегу речки Турья.
Рядом - надпись (на Украинском языке): «Обнимитесь же, братья мои, Прошу вас, умоляю! (Т. Шевченко)».
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Богомол звичайний (Mantis religiosa) - найпівнічніший з видів богомолів, може жити в помірному кліматі.
Велика хижа комаха, передні кінцівки якої добре пристосовані для хапання здобичі.
Досягає 42-52 мм (самець) або 48-75 мм (самка) довжини.
Крила добре розвинені, задні крила жовтуваті, прозорі.
Самець (дрібніший та тендітніший) непогано літає.
Самиці через більші розміри літають погано і неохоче.
Забарвлення захисне, дуже мінливе, варіюється від зеленого чи жовтого до буро-сірого чи темно-коричневого.
Передньоспинка помірної довжини, передні ноги хапальні, окрім добування їжі використовуються також для пересування.
Задні ноги бігові.
Черевце яйцеподібне, досить довге.
Богомол звичайний - типовий хижак, що полює із засідки, маскуючись під навколишні рослини. Чатуючи на жертву він малорухливий, при появі її в межах досяжності, захоплює здобич передніми хапальними ногами й утримує між колючкуватими стегном і гомілкою. Саме поза при очікуванні (властива всім справжнім богомолам) спонукала Карла Ліннея дати цій комасі біномінальну назву Mantis religiosa (у перекладі з латині - «релігійний»), оскільки в цій позі комаха схожа на людину, що молитовно склала руки. Личинки та дорослі особини полюють із засідки у високій траві чи кущах. Маскувальне забарвлення допомагає богомолам залишатися непомітними для хижаків і здобичі. Зазвичай полюють на дрібних і середнього розміру комах, з якими можуть впоратися. Поїдають саранових, коників, мух, метеликів. Можливий канібалізм. На відміну від самців, що харчуються досить дрібними комахами, величезні важкі самиці можуть нападати на тварин такого ж, а іноді й більшого розміру, ніж вони самі. Богомоли звичайні паруються наприкінці літа - на початку осені. Дія статевих гормонів призводить до зростання агресивності в поведінці. У цей час між самками нерідкі випадки канібалізму. Одна з найвідоміших особливостей звичайного богомола - можливе пожирання самця самицею після чи навіть під час спаровування. У вересні-жовтні самиця знаходить приховане місце, куди відкладає пінисту масу з яйцями (близько 100) - оотеку, після чого гине. Оотека захищає яйця від замерзання взимку при температурах до -20°C. У травні з яєць виходять личинки, які одразу починають хижацький спосіб життя. У разі, якщо богомола викрито хижаком, він демонструє агресивну поведінку, намагаючись відлякати ворога. Тварина фіксує очі на противнику, починає рухати щелепами, піднімає вертикально передньогруди. Передні кінцівки розгортаються в боки, щоб супротивник міг бачити темні плями в основі передніх тазиків, черевце піднімається та роздувається, крила також піднімаються. За рахунок цього богомол виглядає набагато більшим. До того ж, богомол починає створювати шиплячі звуки шляхом тертя крил по черевцю. Богомол звичайний може відігравати корисну роль у сільському господарстві як винищувач шкідливих комах. Та корисна дія богомолов часто нівелюється тим, що вони винищують також корисних комах (бджіл, інших корисних ентомофагів). Обыкновенный богомол (Mantis religiosa) - наиболее северный из видов богомолов, может жить в умеренном климате. Крупное хищное насекомое, передние конечности которого хорошо приспособлены для хватания добычи. Достигает 42-52 мм (самец), или 48-75 мм (самка) в длину. Крылья хорошо развиты, задние крылья желтоватые, прозрачные. Самец (более мелкий и хрупкий) неплохо летает. Самки из-за своих внушительных размеров летают плохо и неохотно. Окраска покровительственная, очень изменчива, варьируется от зелёного или жёлтого до буро-серого или темно-коричневого. Переднеспинка (или пронотум) умеренной длины, передние ноги хватательные, кроме добывания пищи, используются также для передвижения. Задние ноги бегательные. Брюшко яйцевидное, довольно длинное. Обыкновенный богомол - типичный хищник-засадчик, мимикрирующий под окружающие растения. Подстерегая жертву, малоподвижен, при появлении её в пределах досягаемости, захватывает добычу передними хватательными ногами и удерживает между шипастыми бедром и голенью. Именно поза при ожидании (свойственная всем настоящим богомолам) побудила Карла Линнея дать этому насекомому биноминальное название Mantis religiosa (в переводе с латыни - «религиозный»), поскольку в этой позе насекомое похоже на молитвенно сложившего руки человека. Личинки и взрослые особи охотятся из засады в высокой траве или кустах. Маскировочная окраска помогает богомолам оставаться незаметными для хищников и добычи. Обычно охотятся на мелких и среднего размера насекомых, с которыми могут справиться. Поедают саранчовых, кузнечиков, мух, бабочек. Возможен каннибализм. В отличие от самцов, которые питаются достаточно мелкими насекомыми, огромные тяжёлые самки могут нападать на животных такого же, а иногда и большего размера, чем они сами. Обыкновенные богомолы спариваются в конце лета - начале осени. Воздействие половых гормонов приводит к возрастанию агрессивности в поведении. В это время между самками нередки случаи каннибализма. Одна из самых известных особенностей обыкновенного богомола - возможное пожирание самца самкой после или даже во время спаривания. В сентябре-октябре самка находит скрытое место, куда откладывает пенистую массу с яйцами (около 100) - оотеку, после чего погибает. Оотека защищает яйца от замерзания зимой при температурах до -20°C. В мае из яиц выходят личинки, которые сразу начинают хищнический образ жизни. В том случае, если богомол разоблачён хищником, он демонстрирует агрессивное поведение, пытаясь отпугнуть врага. Животное фиксирует глаза на противнике, начинает двигать челюстями, поднимает вертикально переднегрудь. Передние конечности разворачиваются в стороны, чтобы противник мог видеть тёмные пятна в основе передних тазиков, брюшко поднимается и раздувается, крылья также поднимаются. За счёт этого богомол выглядит намного большим. К тому же, богомол начинает создавать шипящие звуки путем трения крыльев по брюшку. Обыкновенный богомол может играть полезную роль в сельском хозяйстве как истребитель вредных насекомых. Но полезное воздействие богомолов зачастую нивелируется тем, что они истребляют также полезных насекомых (пчёл и других полезных энтомофагов). |
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія. # Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко |
|
|
|
|