Печерний монастир «Шулдан» («Шулдан-Коба»), VIII-XV століття.
Монастир розташований у Бахчисарайському районі
на 1,5 кілометри північніше від села Тернівка, в скельному урвищі однойменної гори в районі Шульської долини.
За орієнтир може правити мурована башта, що зведена ченцями вже за наших часів.
Печери вирубано в нижній частині скелястого урвища. До комплексу пам'ятки належать велика та мала печерні церкви, келії, господарські та інші споруди. В інтер'єрі великої церкви збереглися сліди фрескового розпису XII-XIII століть. Монастир складався з двадцяти печер, більшість з яких тепер зруйновані, і двох храмів. Печерні споруди розташовуються в два яруси. Перший ярус - це природний грот, в якому розташований великий храм з приміщеннями, що примикають до нього. У плані храм має форму витягнутого прямокутника з апсидою підковоподібної форми в східній частині, перекритій півциркульним склепінням. Вівтарну частину трохи піднято над рівнем підлоги, в ній є прямокутна вирубка для встановлення престолу. Колись апсида відокремлювалася перепоною, вирубаною в скелі. Іконостас був дерев'яним - на підлозі можна розгледіти підрубки для встановлення Царських воріт. У апсиді цього храму розміщувалося єпископське крісло, а в центрі розташовувалося горнеє місце. У північній стіні вирубано лаву. В тому місці, де вона з'єднується з вівтарною перепоною, вирубано гробницю у виді аркосолії, під нею в підлозі - могила. Над лавою ще в 30-і роки XX століття було видно залишки фрескового розпису - фігури людей, що стоять на повний ріст, зображених на синьому фоні; фреску обрамляла червона облямівка. На початку XX століття дослідник А. Л. Бертьє-Делагард бачив серед фігур Богоматір із немовлям. У південній стіні дверний отвір виводить на майданчик над обривом, тут же вирубано нішу з вікном. З вівтаря в південній стороні арочний хід з двома сходинками веде до хрещальні. Вона невеличка, в східній її стіні в ніші вирубано купіль, яку закривали дерев'яним щитом, у південній - вікно. На захід від хрещальні можна побачити залишки ще одного приміщення з вирубками в підлозі. Про його призначення немає єдиної думки. Можливо, тут раніше була хрещальня, а потім, після відкриття нового баптистерію, її переробили на каплицю, а яму - на могилу. До північної сторони головного храму примикає каплиця, до якої ведуть два входи. Вона має форму неправильного прямокутника. У північній стіні каплиці вирубано усипальню, під нею в підлозі - гробниця. За межами храму на південному майданчику також вирубано могили. Інші невеликі печерні споруди першого ярусу використовувалися як келії та господарські приміщення. Пещерный монастырь «Шулдан» («Шулдан-Коба»), VIII-XV века. Монастырь расположен в Бахчисарайском районе в 1,5 километрах севернее села Терновка, в скальном обрыве одноименной горы в районе Шульской долины. Ориентиром может служить каменная башня, возведенная монахами уже в наше время. Пещеры высечены в нижней части скалистого обрыва. В комплекс памятника входят большая и малая пещерные церкви, кельи, хозяйственные и прочие сооружения. В интерьере большой церкви сохранились следы фресковой росписи XII-XIII веков. Монастырь состоял из двадцати пещер, большинство из которых теперь разрушены, и двух храмов. Пещерные сооружения располагаются в два яруса. Первый ярус - это естественный грот, в котором расположен большой храм с примыкающими к нему помещениями. В плане храм имеет форму вытянутого прямоугольника с апсидой подковообразной формы в восточной части, перекрытой полуциркульным сводом. Алтарная часть несколько приподнята над уровнем пола, в ней есть прямоугольная вырубка для установки престола. Когда-то апсида отделялась преградой, вырубленной в скале. Иконостас был деревянным - в полу можно рассмотреть подрубки для установки Царских врат. В апсиде этого храма помещалось епископское кресло, а в центре располагалось горнее место. В северной стене вырублена скамья. В том месте, где она соединяется с алтарной преградой, высечена гробница в виде аркосолии, под ней в полу - могила. Над скамьей еще в 30-е годы XX века были видны остатки фресковой росписи - фигуры стоящих в полный рост людей, изображенных на синем фоне; фреску обрамляла красная кайма. В начале XX века исследователь А. Л. Бертье-Делагард видел среди фигур Богоматерь с младенцем. В южной стене дверной проем выводит на площадку над обрывом, здесь же высечена ниша с окном. Из алтаря в южной стороне арочный ход с двумя ступенями ведет в крещальню. Она невелика, в восточной ее стене в нише вырублена купель, которую закрывали деревянным щитом, в южной - окно. К западу от крещальни можно увидеть остатки еще одного помещения с вырубками в полу. О его назначении нет единого мнения. Возможно, здесь ранее была крещальня, а затем, после открытия нового баптистерия, ее переделали в часовню, а яму - в могилу. К северной стороне главного храма примыкает часовня, в которую ведут два входа. Она имеет форму неправильного прямоугольника. В северной стене часовни высечена усыпальница, под ней в полу - гробница. За пределами храма на южной площадке также вырублены могилы. Другие небольшие пещерные сооружения первого яруса использовались как кельи и хозяйственные помещения. |
|
Печерний монастир «Шулдан». Загальний вид з дороги.
Другий храм монастирського комплексу Шулдан розташований у другому ярусі печер, над східним входом. Потрапити туди можна з природного грота по кам'яних висічених у скелі сходах, які частково зруйновані. У східній його частині в арочній ніші розташований престол, на виступі південної стіни - жертовник. Уздовж всієї північної стіни йде лава, що заходить у вівтар. Південна стіна з трьома вікнами частково зруйнована. У давнину вівтар від решти частини храму відокремлювала дерев'яна перепона. Зараз у монастирі живуть ченці, храм діє, приміщення ремонтуються. Пещерный монастырь «Шулдан». Общий вид с дороги. Второй храм монастырского комплекса Шулдан расположен во втором ярусе пещер, над восточным входом. Попасть туда можно из естественного грота по каменной высеченной в скале лестнице, которая частично разрушена. В восточной его части в арочной нише расположен престол, на выступе южной стены - жертвенник. Вдоль всей северной стены идет скамья, заходящая в алтарь. Южная стена с тремя окнами частично разрушена. В древности алтарь от остальной части храма отделяла деревянная преграда. Сейчас в монастыре живут монахи, храм действует, помещения ремонтируются. It is the cave-monastery «Shuldan» (Bakhchysaray area). |
|
Печерний монастир «Шулдан». Мурована башта, що зведена ченцями вже за наших часів.
Учені вважають, що в VIII-IX століттях (за іншими даними - в X-XII століттях) в скелях над Шульською долиною виник невеликий монастир. Він відіграв важливу роль в релігійному житті готської митрополії, центром якої був сусідній Мангуп. Розквіт же монастиря припав на час існування князівства Феодоро (XIV-XV століття). В цей час монастир було розширено та перебудовано, з'явився новий баптистерій. Єпископське крісло, що збереглося у вівтарі головного храму, дає можливість припустити, що Шулдан був резиденцією митрополита. А розташований неподалік монастир Челтер, мешканці якого займалися активною господарською діяльністю, міг бути подвір'ям, що обслуговувало двір єпископа. Чимало сил і часу було потрібно ченцям, щоб вирубати в скелі, нехай навіть складеній із досить "м'яких" вапняних порід, келії та храми. Один з перших дослідників печерних монастирів Криму П. Кеппен такими словами висловив своє захоплення: "Яких трудів коштувало вирубати цей будинок Божий? Яким терпінням мали володіти ті, які, залишивши по собі цей пам'ятник, самі пішли в морок забуття". Пещерный монастырь «Шулдан». Каменная башня, возведенная монахами уже в наше время. Ученые полагают, что в VIII-IX веках (по другим данным - в X-XII веках) в скалах над Шульской долиной возник небольшой монастырь. Он играл важную роль в религиозной жизни готской митрополии, центром которой был соседний Мангуп. Расцвет же монастыря пришелся на время существования княжества Феодоро (XIV-XV века). В это время монастырь был расширен и перестроен, появился новый баптистерий. Епископское кресло, сохранившееся в алтаре главного храма, дает возможность предположить, что Шулдан был резиденцией митрополита. А расположенный неподалеку монастырь Челтер, обитатели которого занимались активной хозяйственной деятельностью, мог быть подворьем, обслуживающим двор епископа. Немало сил и времени требовалось монахам, чтобы высечь в скале, пусть даже сложенной довольно "мягкими" известковыми породами, кельи и храмы. Один из первых исследователей пещерных монастырей Крыма П. Кеппен такими словами выразил свое восхищение: "Каких трудов стоило изсечь этот дом Божий? Каким терпением должны были обладать те, которые, оставив по себе этот памятник, сами погружены в мрак забвения". |
|
Першоджерела:
|
|
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|