Селище Гаспра Ялтинської міськради розташоване на узбережжі Чорного моря.
Назва походить від грецького «аспро» - білий. Містечко було засноване татарами поблизу руїн давнього укріплення Гаспра-ісар.
Основні визначні пам'ятки Гаспри розташовані на мисі Ай-Тодор (Святий Федір), що становить собою вапняковий відторженець яйли, який сповз схилом у море. На ньому виявлені залишки найдавнішого поселення на території Гаспри - римська фортеця, городище та некрополь Харакс (грецькою «укріплення»), що існувало на початку нової ери. На мисі Ай-Тодор знайдено також залишки давньої церкви Федора Тірона. На території Ай-Тодорського маяка виставлено для огляду колекцію маячних «туманних» дзвонів. За часів царювання Катерини II, а також до кінця XIX століття у Гаспрі відпочивала російська знать. Тоді Гаспру називали «романтичною Олександрією». Найстаріша селищна споруда - двоповерховий у формах псевдоготичної архітектури палац (1831-1836 роки, архітектори Ф. Ельсон, В. Гунт), побудований за замовленням князя О. Голіцина. В 1901-1902 роках тут гостював Л. Толстой, завдяки чому санаторій, згодом влаштований у націоналізованому палаці, був названий «Ясна Поляна». У регулярно-ландшафтному Харакському парку (середина XIX століття), де росте понад 200 видів і форм рослин на площі 15 га, 1907 року архітектор М. Краснов побудував черговий палац (нині один з корпусів санаторію «Дніпро»). У парку на території санаторію «Дніпро» збереглася пам’ятка природи - гай деревоподібного ялівцю. Досить відомою архітектурною пам'яткою Гаспри є дача «Кічкіне» (1908-1911 роки)... Поселок Гаспра Ялтинского горсовета расположен на побережье Черного моря. Название происходит от греческого «аспро» - белый. Местечко было основано татарами вблизи руин древнего укрепления Гаспра-исар. Основные достопримечательности Гаспры расположены на мысе Ай-Тодор (Святой Федор), который представляет собой известняковый отторженец яйлы, сползший по склону в море. На нем обнаружены остатки самого давнего поселения на территории Гаспры - римская крепость, городище и некрополь Харакс (по-гречески «укрепление»), которое существовало в начале новой эры. На мысе Ай-Тодор найдены также остатки древней церкви Федора Тирона. На территории Ай-Тодорского маяка выставлена для осмотра коллекция маячных «туманных» колоколов. Во времена царствования Екатерины II, а также до конца XIX века в Гаспре отдыхала российская знать. Тогда Гаспру называли «романтичной Александрией». Самое старое поселковое сооружение - двухэтажный в формах псевдоготической архитектуры дворец (1831-1836 годы, архитекторы Ф. Эльсон, В. Гунт), построенный по заказу князя А. Голицына. В 1901-1902 годах здесь гостил Л. Толстой, благодаря чему санаторий, впоследствии устроенный в национализированном дворце, был назван «Ясная Поляна». В регулярно-ландшафтном Харакском парке (середина XIX века), где произрастает свыше 200 видов и форм растений на площади 15 га, в 1907 году архитектор М. Краснов построил очередной дворец (в настоящее время один из корпусов санатория «Днепр»). В парке на территории санатория «Днепр» сохранилась природная достопримечательность - роща древовидного можжевельника. Небезызвестной архитектурной достопримечательностью Гаспры является дача «Кичкине» (1908-1911 годы)... |
|||||
Гаспра. «Ластівчине Гніздо»
побудовано 1912 року за проектом інженера-архітектора А. В. Шервуда.
Реконструйовано за проектом ялтинського відділення Діпроград 1970 року (автори - конструктор В. Н. Тимофєєв і архітектор І. Г. Татієв) Гаспра. «Ласточкино Гнездо» построено в 1912 году по проекту инженера-архитектора А. В. Шервуда. Реконструировано по проекту ялтинского отделения Гипроград в 1970 году (авторы - конструктор В. Н. Тимофеев и архитектор И. Г. Татиев) Gaspra. The «Nest of Swallow». |
|||||
Найвідомішою спорудою Гаспри є палац «Ластівчине Гніздо», стилізований під середньовічний лицарський замок (1912 рік, архітектор А. Шервуд). Цю споруду зазвичай представляють за архітектурну візитну картку Криму. Витончений і компактний палац із високою триярусною вежею і неперевершеним оглядовим майданчиком, легко та зухвало висить над урвищем на одній із трьох скель (Аврори), які виточив невгамовний прибій на мисі Ай-Тодор.
Це виглядає надзвичайно ефектно - сіра будівля вінчає Аврорину скелю, що прямовисно падає в море. Зубчасті кубоподібні об’єми чотирма сходинками здіймаються вгору та раптом обриваються край скелі круглою вежею, що перехоплена посередині та понизу легкими балконами. Стрілчасті вікна, здається, примружились від сліпучого сонця.
Палац було споруджено в 1911-1912 роках архітектором А. Шервудом для німецького нафтопромисловця барона Штейнгеля. Споруджений «за готичним смаком», він мав будити у серці барона згадки про рідний Рейн, де височіють справжні готичні замки.
1927 року «Ластівчине гніздо» стало жертвою сильного кримського землетрусу - обвалилася частина скелі, на якій воно стоїть. Скеля Аврори була ушкоджена, і згодом її вапнякові шари, що стоять майже вертикально, почали відділятися від мису. Над прірвою зависла оголена конструкція видового майданчика «замку», зірвалася та впала у море частина його декоративних зубців і шпилів, у будинку з’явилися тріщини. Більше чотирьох років, з 1968 по 1971 роки, бригада Ялтинських будівельників-скалолазів відновлювала «Ластівчине гніздо». Скелю Аврори було укріплено залізобетонними конструкціями. Під підмурки палацу підвели монолітну залізобетонну плиту. Було надбудовано вежу, відновлено зруйновані зубці та шпилі. Здобувши другу молодість, палац став своєрідною архітектурною емблемою кримського Південнобережжя, яку відтворюють багатотисячними накладами - в альбомах і путівниках, на листівках, сувенірах, етикетках... Самым известным сооружением Гаспры является дворец «Ласточкино Гнездо», стилизованный под средневековый рыцарский замок (1912 год, архитектор А. Шервуд). Это сооружение обычно представляют как архитектурную визитную карточку Крыма. Изящный и компактный дворец с высокой трехъярусной башней и непревзойденной обзорной площадкой, легко и вызывающе повис над пропастью на одной из трех скал (Авроры), которые выточил неугомонный прибой на мысе Ай-Тодор. Это выглядит чрезвычайно эффектно - серое здание венчает Аврорину скалу, отвесно падающею в море. Зубчатые кубоподобные объемы четырьмя ступенями вздымаются вверх и вдруг обрываются на краю скалы круглой башней, перехваченной посередине и понизу легкими балконами. Стрельчатые окна, кажется, сощурились от ослепительного солнца. Дворец был построен в 1911-1912 годах архитектором А. Шервудом для немецкого нефтепромышленника барона Штейнгеля. Выстроенный «в готическом вкусе», он должен был будить в сердце барона воспоминания о родном Рейне, где возвышаются настоящие готические замки. В 1927 году «Ласточкино гнездо» стало жертвой сильного крымского землетрясения - обрушилась часть скалы, на которой оно стоит. Скала Авроры была повреждена, и впоследствии ее известняковые слои, стоящие почти вертикально, начали отделяться от мыса. Над пропастью повисла оголенная конструкция видовой площадки «замка», сорвалась и упала в море часть его декоративных зубцов и шпилей, в здании появились трещины. Более четырех лет, с 1968 по 1971 годы, бригада Ялтинских строителей-скалолазов восстанавливала «Ласточкино гнездо». Скала Авроры была укреплена железобетонными конструкциями. Под основание дворца подвели монолитную железобетонную плиту. Была надстроена башня, возобновлены рухнувшие зубцы и шпили. Обретя вторую молодость, дворец стал своеобразной архитектурной эмблемой крымского Южнобережья, воспроизводимой многотысячными тиражами, - в альбомах и путеводителях, на открытках, сувенирах, этикетках... |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
«Ластівчине Гніздо».
Ефектна сусідня скеля Парус приховує вид на Ялтинську бухту, звідки до «Ластівчиного гнізда» прокладено найпопулярніший водний маршрут Південного берега. «Ласточкино Гнездо». Эффектная соседняя скала Парус прячет вид на Ялтинскую бухту, откуда к «Ласточкиному гнезду» проложен самый популярный водный маршрут Южного берега. The «Nest of Swallow». |
|||||
|
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна», Андрій Івченко, ДНВП «Картографія», Київ-2006.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р. # «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977. # «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко |
|
|
|
|