Одними з найяскравіших перлин у намисті кримських архітектурних шедеврів є чудові палацово-паркові ансамблі:
монументальний Алупкінський палац,
білосніжний Ливадійський,
елегантний Масандрівський,
витончений Бахчисарайський.
Ці палаци споруджувалися в різні епохи, для цілком різних людей і в абсолютно несхожих стилях.
Проте є дещо, що їх об'єднує - атмосфера благословенного спокою і якоїсь ідилічної самоти.
Власне, для цього вони і зводилися.
У наш час ці палаци є цілими музейними комплексами, де можна не лише помилуватися їх
чудовим зовнішнім виглядом і внутрішнім убранням, але й дізнається чимало цікавого про господарів палаців,
про епоху, в якій вони жили, про події, що відбувалися тут.
У Ливадії, поряд із Ялтою знаходиться Ливадійський палацово-парковий заповідник, до якого входять Великий палац, світський корпус, палац міністра двору, палацова церква Священного і Життєдайного Хреста та чудовий старовинний парк, закладений у 30-і роки XIX століття. Білосніжний Великий палац, який служив літньою резиденцією останнього російського імператора Миколи II та його сім'ї, було споруджено в 1911 році за проектом Н. П. Краснова в стилі італійського Ренесансу. Палац відрізняється вишуканістю та нарядністю зовнішньої обробки і розкішшю внутрішніх інтер'єрів, причому кожна з 58 кімнат неповторна, виконана в своєму оригінальному стилі. Привабливі своєю витонченою архітектурою внутрішні дворики Великого палацу - Арабський і Італійський. Палац знаменитий ще і тим, що в цій будівлі з 4 по 11 лютого 1945 року проходила "Кримська" (Ялтинська) конференція керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції - Голови Ради Народних Комісарів СРСР І. В. Сталіна, Президента США Франкліна Д. Рузвельта та Прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля. Ця конференція багато в чому визначила подальшу долю післявоєнної Європи.
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
В Ливадии, рядом с Ялтой находится Ливадийский дворцово-парковый заповедник, куда входят Большой дворец, свитский корпус, дворец министра двора, дворцовая Крестовоздвиженская церковь и великолепный старинный парк, заложенный в 30-е годы XIX века. Белоснежный Большой дворец, который служил летней резиденцией последнего российского императора Николая II и его семьи, сооружен в 1911 году по проекту Н. П. Краснова в стиле итальянского Ренессанса. Дворец отличается изысканностью и нарядностью наружной отделки и роскошью внутренних интерьеров, причем каждая из 58 комнат неповторима, выполнена в своем оригинальном стиле. Привлекательны своей изящной архитектурой внутренние дворики Большого дворца - Арабский и Итальянский. Дворец знаменит ещё и тем, что в этом здании с 4 по 11 февраля 1945 года проходила "Крымская" (Ялтинская) конференция глав трех союзных держав антигитлеровской коалиции - Председателя Совета Народных Комиссаров СССР И. В. Сталина, Президента США Франклина Д. Рузвельта и Премьер-министра Великобритании Уинстона Черчилля. Эта конференция во многом определила дальнейшую судьбу послевоенной Европы.
У Ливадії, поряд із Ялтою знаходиться Ливадійський палацово-парковий заповідник, до якого входять Великий палац, світський корпус, палац міністра двору, палацова церква Священного і Життєдайного Хреста та чудовий старовинний парк, закладений у 30-і роки XIX століття. Білосніжний Великий палац, який служив літньою резиденцією останнього російського імператора Миколи II та його сім'ї, було споруджено в 1911 році за проектом Н. П. Краснова в стилі італійського Ренесансу. Палац відрізняється вишуканістю та нарядністю зовнішньої обробки і розкішшю внутрішніх інтер'єрів, причому кожна з 58 кімнат неповторна, виконана в своєму оригінальному стилі. Привабливі своєю витонченою архітектурою внутрішні дворики Великого палацу - Арабський і Італійський. Палац знаменитий ще і тим, що в цій будівлі з 4 по 11 лютого 1945 року проходила "Кримська" (Ялтинська) конференція керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції - Голови Ради Народних Комісарів СРСР І. В. Сталіна, Президента США Франкліна Д. Рузвельта та Прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля. Ця конференція багато в чому визначила подальшу долю післявоєнної Європи.
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
В Ливадии, рядом с Ялтой находится Ливадийский дворцово-парковый заповедник, куда входят Большой дворец, свитский корпус, дворец министра двора, дворцовая Крестовоздвиженская церковь и великолепный старинный парк, заложенный в 30-е годы XIX века. Белоснежный Большой дворец, который служил летней резиденцией последнего российского императора Николая II и его семьи, сооружен в 1911 году по проекту Н. П. Краснова в стиле итальянского Ренессанса. Дворец отличается изысканностью и нарядностью наружной отделки и роскошью внутренних интерьеров, причем каждая из 58 комнат неповторима, выполнена в своем оригинальном стиле. Привлекательны своей изящной архитектурой внутренние дворики Большого дворца - Арабский и Итальянский. Дворец знаменит ещё и тем, что в этом здании с 4 по 11 февраля 1945 года проходила "Крымская" (Ялтинская) конференция глав трех союзных держав антигитлеровской коалиции - Председателя Совета Народных Комиссаров СССР И. В. Сталина, Президента США Франклина Д. Рузвельта и Премьер-министра Великобритании Уинстона Черчилля. Эта конференция во многом определила дальнейшую судьбу послевоенной Европы.
Ливадійський палац-музей. Східний фасад.
У парадних залах палацу розгорнуто меморіальну експозицію "Кримська (Ялтинська) конференція глав трьох союзних держав - СРСР, США та Великобританії". На другому поверсі, в колишніх особистих покоях царської родини представлено експозицію "Романови в Ливадії". У художньому відділі розгорнуто виставки живопису, графіки та прикладного мистецтва.
Ливадийский дворец-музей. Восточный фасад.
В парадных залах дворца развернута мемориальная экспозиция "Крымская (Ялтинская) конференция глав трех союзных держав - СССР, США и Великобритании". На втором этаже, в бывших личных покоях царской семьи представлена экспозиция "Романовы в Ливадии". В художественном отделе развернуты выставки живописи, графики, прикладного искусства.
Livadia Palace. East facade.
Memorial exposition "Crimea (Yalta) conference of the heads of three allied countries - the USSR, the USA and Great Britain", is presented in parades halls of the palace. Exposition "Romanovs in Livadia" is presented in formers halls of the czar’s family. Exhibitions of painting, of graphic arts, and of applied arts are presented in section of art.
У парадних залах палацу розгорнуто меморіальну експозицію "Кримська (Ялтинська) конференція глав трьох союзних держав - СРСР, США та Великобританії". На другому поверсі, в колишніх особистих покоях царської родини представлено експозицію "Романови в Ливадії". У художньому відділі розгорнуто виставки живопису, графіки та прикладного мистецтва.
Ливадийский дворец-музей. Восточный фасад.
В парадных залах дворца развернута мемориальная экспозиция "Крымская (Ялтинская) конференция глав трех союзных держав - СССР, США и Великобритании". На втором этаже, в бывших личных покоях царской семьи представлена экспозиция "Романовы в Ливадии". В художественном отделе развернуты выставки живописи, графики, прикладного искусства.
Livadia Palace. East facade.
Memorial exposition "Crimea (Yalta) conference of the heads of three allied countries - the USSR, the USA and Great Britain", is presented in parades halls of the palace. Exposition "Romanovs in Livadia" is presented in formers halls of the czar’s family. Exhibitions of painting, of graphic arts, and of applied arts are presented in section of art.
Ливадійський палац-музей. Портик головного входу.
Ливадийский дворец-музей. Портик главного входа.
Livadia Palace. Portico of Main Entrance.
Ливадийский дворец-музей. Портик главного входа.
Livadia Palace. Portico of Main Entrance.
Ливадійський палац-музей. Портик головного входу. Фрагмент.
Ливадийский дворец-музей. Портик главного входа. Фрагмент.
Livadia Palace. A part of the portico of Main Entrance.
Ливадийский дворец-музей. Портик главного входа. Фрагмент.
Livadia Palace. A part of the portico of Main Entrance.
Ливадійський палац-музей. Вестибюль.
Двері до портика головного входу (фото ліворуч) та камін (фото праворуч).
Ливадийский дворец-музей. Вестибюль.
Дверь портика главного входа (левое фото) и камин (фото справа).
Livadia Palace. Entrance Hall.
Door of the portico of the main entrance (picture on the left) and the fireplace (picture on the right).
Двері до портика головного входу (фото ліворуч) та камін (фото праворуч).
Ливадийский дворец-музей. Вестибюль.
Дверь портика главного входа (левое фото) и камин (фото справа).
Livadia Palace. Entrance Hall.
Door of the portico of the main entrance (picture on the left) and the fireplace (picture on the right).
Ливадійський палац-музей. Вестибюль.
Стіл, за яким відбувалися засідання Ялтинської конференції у лютому 1945 р.
Ливадийский дворец-музей. Вестибюль.
Стол, за которым проводились заседания Ялтинской конференции в феврале 1945 г.
Livadia Palace. Entrance Hall.
Table, at which of the Yalta conference was meeting in February, 1945.
Стіл, за яким відбувалися засідання Ялтинської конференції у лютому 1945 р.
Ливадийский дворец-музей. Вестибюль.
Стол, за которым проводились заседания Ялтинской конференции в феврале 1945 г.
Livadia Palace. Entrance Hall.
Table, at which of the Yalta conference was meeting in February, 1945.
Ливадійський палац-музей. Біла зала.
У наші дні тут регулярно проводяться міжнародні зустрічі, самміти, конференції.
Ливадийский дворец-музей. Белый зал.
В наши дни здесь регулярно проводятся международные встречи, саммиты, конференции.
Livadia Palace. White hall.
Today international meetings, summits, conferences are regularly conducted here.
У наші дні тут регулярно проводяться міжнародні зустрічі, самміти, конференції.
Ливадийский дворец-музей. Белый зал.
В наши дни здесь регулярно проводятся международные встречи, саммиты, конференции.
Livadia Palace. White hall.
Today international meetings, summits, conferences are regularly conducted here.
Ливадійський палац-музей. Біла зала.
Скульптура.
Ливадийский дворец-музей. Белый зал.
Скульптура.
Livadia Palace. White hall.
Sculpture.
Скульптура.
Ливадийский дворец-музей. Белый зал.
Скульптура.
Livadia Palace. White hall.
Sculpture.
Ливадійський палац-музей. Парадна приймальня.
Оформлена в стилі Італійського Відродження. Кессоновану стелю з великими розетками в центрі кожного квадрату та високі панелі, декоровані різьбленими консолями виконано з горіхового дерева майстрами Петербурзької меблевої фірми Ф. Мельцера. Яскравим різнобарв’ям на фоні темного дерева виділяється багатоярусна люстра, яку виготовлено з кольорового венеціанського скла склодувами острова Мурано (Венеція). Доповнює інтер'єр камін із темно-зеленого мармуру, декорований металевими ґратами.
В період Кримської конференції - приймальня Президента США Ф. Д. Рузвельта. Тут відбулися дві зустрічі (4 та 8 лютого) Ф. Д. Рузвельта з головою радянської делегації І. В. Сталіним. Під час другої зустрічі обговорювалося питання про вступ СРСР у війну з Японією на боці США та Великобританії.
Ливадийский дворец-музей. Парадная приемная.
Оформлена в стиле Итальянского Возрождения. Кессонированный потолок с крупными розетками в центре каждого квадрата, высокие панели, декорированные резными консолями, выполнены из opeхового дерева мастерами Петербургской мебельной фирмы Ф. Мельцера. Ярким многоцветием на фоне темного дерева выделяется многоярусная люстра, изготовленная из цветного венецианского стекла стеклодувами острова Мурано (Венеция). Дополняет интерьер камин из темно-зеленого мрамора, декорированный металлической решеткой.
В период Крымской конференции - приемная Президента США Ф. Д. Рузвельта. Здесь состоялись две встречи (4 и 8 февраля) Ф. Д. Рузвельта с главой советской делегации И. В. Сталиным. Во время второй встречи обсуждался вопрос о вступлении СССР в войну с Японией на стороне США и Великобритании.
Livadia Palace. The waiting room.
It was designed in the Italian Renaissance style. The caissoned ceiling with big rosettes in the center of each square; high wainscots, decorated with carved consoles; two-folding doors with platbands are made of walnut by masters of the St. Petersburg Meltzer Furniture Company. Attracting the attention is a many-tiered chandelier made of the Venetian coloured stained glass by glass-blowers from the Island Murano (Venice) that appears as a multi-coloured spot on the background of the dark wood. A dark green marble fireplace decorated with the metallic fireguard adds to the interior.
During the period of the Crimean Conference, this was the reception room of the US President Franklin Roosevelt. Two meetings (on February 4 and 8) were held here between F. Roosevelt and I. Stalin, the head of the USSR delegation. During the second meeting the leaders discussed the problem of the USSR becoming involved in the wаг against Japan.
Оформлена в стилі Італійського Відродження. Кессоновану стелю з великими розетками в центрі кожного квадрату та високі панелі, декоровані різьбленими консолями виконано з горіхового дерева майстрами Петербурзької меблевої фірми Ф. Мельцера. Яскравим різнобарв’ям на фоні темного дерева виділяється багатоярусна люстра, яку виготовлено з кольорового венеціанського скла склодувами острова Мурано (Венеція). Доповнює інтер'єр камін із темно-зеленого мармуру, декорований металевими ґратами.
В період Кримської конференції - приймальня Президента США Ф. Д. Рузвельта. Тут відбулися дві зустрічі (4 та 8 лютого) Ф. Д. Рузвельта з головою радянської делегації І. В. Сталіним. Під час другої зустрічі обговорювалося питання про вступ СРСР у війну з Японією на боці США та Великобританії.
Ливадийский дворец-музей. Парадная приемная.
Оформлена в стиле Итальянского Возрождения. Кессонированный потолок с крупными розетками в центре каждого квадрата, высокие панели, декорированные резными консолями, выполнены из opeхового дерева мастерами Петербургской мебельной фирмы Ф. Мельцера. Ярким многоцветием на фоне темного дерева выделяется многоярусная люстра, изготовленная из цветного венецианского стекла стеклодувами острова Мурано (Венеция). Дополняет интерьер камин из темно-зеленого мрамора, декорированный металлической решеткой.
В период Крымской конференции - приемная Президента США Ф. Д. Рузвельта. Здесь состоялись две встречи (4 и 8 февраля) Ф. Д. Рузвельта с главой советской делегации И. В. Сталиным. Во время второй встречи обсуждался вопрос о вступлении СССР в войну с Японией на стороне США и Великобритании.
Livadia Palace. The waiting room.
It was designed in the Italian Renaissance style. The caissoned ceiling with big rosettes in the center of each square; high wainscots, decorated with carved consoles; two-folding doors with platbands are made of walnut by masters of the St. Petersburg Meltzer Furniture Company. Attracting the attention is a many-tiered chandelier made of the Venetian coloured stained glass by glass-blowers from the Island Murano (Venice) that appears as a multi-coloured spot on the background of the dark wood. A dark green marble fireplace decorated with the metallic fireguard adds to the interior.
During the period of the Crimean Conference, this was the reception room of the US President Franklin Roosevelt. Two meetings (on February 4 and 8) were held here between F. Roosevelt and I. Stalin, the head of the USSR delegation. During the second meeting the leaders discussed the problem of the USSR becoming involved in the wаг against Japan.
Ливадійський палац-музей.
Парадний приймальний кабінет Імператора Миколи II.
Ливадийский дворец-музей.
Парадный приемный кабинет Императора Николая II.
Livadia Palace.
Tsar grand reception study (Nicholas II Reception Room).
Парадний приймальний кабінет Імператора Миколи II.
Ливадийский дворец-музей.
Парадный приемный кабинет Императора Николая II.
Livadia Palace.
Tsar grand reception study (Nicholas II Reception Room).
Парадний кабінет Імператора оформлено в стилі пізнього французького класицизму суворо та витончено.
В інтер'єрі зали виділяється велике дзеркало в рамі з червоного дерева над біломармуровим каміном, який прикрашено майстерним різьбленням і античними скульптурами - гермами.
Строгість ліній і прямих форм в оздобленні парадного кабінету пом'якшує ажурна люстра з скла і бронзи, роботи вітчизняних майстрів.
В період Кримської конференції - спальня Ф. Д. Рузвельта, в якій Президент відпочивав і працював.
Парадный кабинет Императора оформлен в стиле позднего французского классицизма строго и изящно. В интерьере зала выделяется большое зеркало в раме из красного дерева над беломраморным камином, украшенным искусной резьбой и античными скульптурами - гермами. Строгость линий и прямых форм в отделке парадного кабинета смягчает ажурная люстра из стекла и бронзы, работы отечественных мастеров.
В период Крымской конференции - спальня Ф. Д. Рузвельта, в которой Президент отдыхал и работал.
Tsar grand reception study (Nicholas II Reception Room) was designed in the severe and graceful late French classical style. Great impression is made by a large red wooden framed mirror hanging above the white marble fireplace, ornamented with skillful carting and antique sculptures - germs. The severe lines and straight shapes in the study ornament are softened by the tracery chandelier made of glass and bronze, which is reminiscent of the work of the Russian masters.
During the Crimean Conference it served as the bedroom of F. Roosevelt, where the President worked and relaxed.
В період Кримської конференції - спальня Ф. Д. Рузвельта, в якій Президент відпочивав і працював.
Парадный кабинет Императора оформлен в стиле позднего французского классицизма строго и изящно. В интерьере зала выделяется большое зеркало в раме из красного дерева над беломраморным камином, украшенным искусной резьбой и античными скульптурами - гермами. Строгость линий и прямых форм в отделке парадного кабинета смягчает ажурная люстра из стекла и бронзы, работы отечественных мастеров.
В период Крымской конференции - спальня Ф. Д. Рузвельта, в которой Президент отдыхал и работал.
Tsar grand reception study (Nicholas II Reception Room) was designed in the severe and graceful late French classical style. Great impression is made by a large red wooden framed mirror hanging above the white marble fireplace, ornamented with skillful carting and antique sculptures - germs. The severe lines and straight shapes in the study ornament are softened by the tracery chandelier made of glass and bronze, which is reminiscent of the work of the Russian masters.
During the Crimean Conference it served as the bedroom of F. Roosevelt, where the President worked and relaxed.
Ливадійський палац-музей. "Англійська" більярдна.
Тут було підписано підсумкові документи Ялтинської конференції.
Ливадийский дворец-музей. "Английская" бильярдная.
Здесь были подписаны итоговые документы Ялтинской конференции.
Livadia Palace. The billiards room.
The resulting documents of the Yalta conference were signed in this room
Тут було підписано підсумкові документи Ялтинської конференції.
Ливадийский дворец-музей. "Английская" бильярдная.
Здесь были подписаны итоговые документы Ялтинской конференции.
Livadia Palace. The billiards room.
The resulting documents of the Yalta conference were signed in this room
Більярдну оформлено в стилі Англії XVI сторіччя з використанням характерного для цього стилю оздоблення
приміщень деревом. Обшивку стін каштановим деревом виконувала ялтинська столярна майстерня А. Шиллінга,
рельєфна стеля - імітація під дерево з пап'є-маше.
Оздоблення більярдної завершує великий камін суворих форм із світло-рожевого мармуру, який розташований у склепінчастій арці.
У період Кримської конференції - їдальня Ф. Д. Рузвельта. В останній день роботи конференції - 11 лютого 1945 року в цій кімнаті відбулося підписання документів керівниками союзних делегацій У. Черчиллем, Ф. Д. Рузвельтом, І. В. Сталіним.
Бильярдная оформлена в стиле Англии XVI столетия с использованием характерной для этого стиля отделки помещений деревом. Обшивку стен каштановым деревом выполняла ялтинская столярная мастерская А. Шиллинга, рельефный потолок - имитация под дерево из папье-маше. Отделку бильярдной завершает большой камин строгих форм из светло-розового мрамора, который расположен в сводчатой арке.
В период Крымской конференции - столовая Ф. Д. Рузвельта. В последний день работы конференции - 11 февраля 1945 года в этой комнате состоялось подписание документов главами союзных делегаций У. Черчиллем, Ф. Д. Рузвельтом, И. В. Сталиным.
The billiards room was designed in 16th century English style with wood decoration typical for that period. The wall panelling of chestnut wood was made by the Yalta joiner's shop owned by A. Shillig. The relief ceiling is made of papier-mache imitating wood. And finally in the arched room is a grand, severe-shaped fireplace made of light rose-coloured marble.
During the period of the Crimean Conference, it served as a dining-room for F. Roosevelt. On the last day of the Conference, on February 11, 1945, historical documents were signed in this room by W. Churchill, F. Roosevelt and I. Stalin.
У період Кримської конференції - їдальня Ф. Д. Рузвельта. В останній день роботи конференції - 11 лютого 1945 року в цій кімнаті відбулося підписання документів керівниками союзних делегацій У. Черчиллем, Ф. Д. Рузвельтом, І. В. Сталіним.
Бильярдная оформлена в стиле Англии XVI столетия с использованием характерной для этого стиля отделки помещений деревом. Обшивку стен каштановым деревом выполняла ялтинская столярная мастерская А. Шиллинга, рельефный потолок - имитация под дерево из папье-маше. Отделку бильярдной завершает большой камин строгих форм из светло-розового мрамора, который расположен в сводчатой арке.
В период Крымской конференции - столовая Ф. Д. Рузвельта. В последний день работы конференции - 11 февраля 1945 года в этой комнате состоялось подписание документов главами союзных делегаций У. Черчиллем, Ф. Д. Рузвельтом, И. В. Сталиным.
The billiards room was designed in 16th century English style with wood decoration typical for that period. The wall panelling of chestnut wood was made by the Yalta joiner's shop owned by A. Shillig. The relief ceiling is made of papier-mache imitating wood. And finally in the arched room is a grand, severe-shaped fireplace made of light rose-coloured marble.
During the period of the Crimean Conference, it served as a dining-room for F. Roosevelt. On the last day of the Conference, on February 11, 1945, historical documents were signed in this room by W. Churchill, F. Roosevelt and I. Stalin.
Ливадійський палац-музей. "Італійський дворик".
Із вікон більярдної відкривається вид на внутрішній "Італійський дворик", який оформлено в стилі Італійського Ренесансу. З чотирьох боків його оточує аркада напівциркульних арок, що спираються на колони і створюють галерею з перекриттям, уздовж стін якої розставлено мармурові лавки з підлокітниками у вигляді грифонів. У центрі встановлено мармуровий фонтан. Вхід до Італійського дворику прикрашають ковані ажурні ворота італійських майстрів (Верона, 1750 р.)
В експозиції представлено фотографію У. Черчилля, Ф. Д. Рузвельта та І. В. Сталіна, зроблену 9 лютого 1945 року в центрі "Італійського дворика".
Ливадийский дворец-музей. "Итальянский дворик".
Из окон бильярдной открывается вид на внутренний "Итальянский дворик", оформленный в стиле Итальянского Ренессанса. С четырех сторон его окружает аркада полуциркульных арок, опирающихся на колонны и образующих галерею с перекрытием, вдоль стен которой расставлены мраморные скамейки с подлокотниками в виде грифонов. В центре установлен мраморный фонтан. Вход в Итальянский дворик украшают кованные ажурные ворота итальянских мастеров (Верона, 1750 г.)
В экспозиции представлена фотография У. Черчилля, Ф. Д. Рузвельта и И. В. Сталина, сделанная 9 февраля 1945 года в центре "Итальянского дворика".
Livadia Palace. "Italian patio".
The Billiards Room faces the "Italian courtyard" designed in style of Italian Renaissance. It is surrounded on four sides by the arcade of semicircular arches, supported by columns. All that, together with the overhead cover, forms a gallery, along the walls of which are located marble settees with elbow-rests in the shape of griffins. In the center is a marble fountain. The entrance to the Italian patio is decorated with hammered tracery gates of the work of the Italian masters (Verona, 1750).
The exposition includes a picture W. Churchill, F. Roosevelt and I. Stalin, taken in the center of the Italian patio on February 9 1945.
Із вікон більярдної відкривається вид на внутрішній "Італійський дворик", який оформлено в стилі Італійського Ренесансу. З чотирьох боків його оточує аркада напівциркульних арок, що спираються на колони і створюють галерею з перекриттям, уздовж стін якої розставлено мармурові лавки з підлокітниками у вигляді грифонів. У центрі встановлено мармуровий фонтан. Вхід до Італійського дворику прикрашають ковані ажурні ворота італійських майстрів (Верона, 1750 р.)
В експозиції представлено фотографію У. Черчилля, Ф. Д. Рузвельта та І. В. Сталіна, зроблену 9 лютого 1945 року в центрі "Італійського дворика".
Ливадийский дворец-музей. "Итальянский дворик".
Из окон бильярдной открывается вид на внутренний "Итальянский дворик", оформленный в стиле Итальянского Ренессанса. С четырех сторон его окружает аркада полуциркульных арок, опирающихся на колонны и образующих галерею с перекрытием, вдоль стен которой расставлены мраморные скамейки с подлокотниками в виде грифонов. В центре установлен мраморный фонтан. Вход в Итальянский дворик украшают кованные ажурные ворота итальянских мастеров (Верона, 1750 г.)
В экспозиции представлена фотография У. Черчилля, Ф. Д. Рузвельта и И. В. Сталина, сделанная 9 февраля 1945 года в центре "Итальянского дворика".
Livadia Palace. "Italian patio".
The Billiards Room faces the "Italian courtyard" designed in style of Italian Renaissance. It is surrounded on four sides by the arcade of semicircular arches, supported by columns. All that, together with the overhead cover, forms a gallery, along the walls of which are located marble settees with elbow-rests in the shape of griffins. In the center is a marble fountain. The entrance to the Italian patio is decorated with hammered tracery gates of the work of the Italian masters (Verona, 1750).
The exposition includes a picture W. Churchill, F. Roosevelt and I. Stalin, taken in the center of the Italian patio on February 9 1945.
Ливадійський палац-музей. "Арабський дворик".
Ливадийский дворец-музей. "Арабский дворик".
Livadia Palace. "Arabic courtyard".
Ливадийский дворец-музей. "Арабский дворик".
Livadia Palace. "Arabic courtyard".
Ливадійський палац-музей. Сходи на другий поверх.
Ливадийский дворец-музей. Лестница на второй этаж.
Livadia Palace. Staircases to second floor.
Ливадийский дворец-музей. Лестница на второй этаж.
Livadia Palace. Staircases to second floor.
Ливадійський палац-музей.
У робочому кабінеті Імператора Миколи II.
Ливадийский дворец-музей.
В рабочем кабинете Императора Николая II.
Livadia Palace.
In the Tsar working study (Nicholas II study).
У робочому кабінеті Імператора Миколи II.
Ливадийский дворец-музей.
В рабочем кабинете Императора Николая II.
Livadia Palace.
In the Tsar working study (Nicholas II study).
Ливадійський палац-музей. У робочому кабінеті Імператора Миколи II.
Робочий кабінет царя, за свідченням самого Миколи II, був найбільшим успіхом архітектора. Тут чудово розв'язано складну для великого приміщення проблему пропорцій, і навіть, втративши значною мірою свій первинний вигляд, кімната зберегла урочистість. М'які округлі лінії каміну відповідають смаку епохи модерна. Сіро-зелений діорит каміну, оздобленого бронзою, та панелі з мореного клена відповідають уявленням тієї епохи про гаму кольорів чоловічого кабінету. Дерев'яне оздоблення та меблі для кабінету (що, на жаль, не збереглася) виготовлялася московською фабрикою К. В. Зібрехта.
Ливадийский дворец-музей. В рабочем кабинете Императора Николая II.
Рабочий кабинет царя, по признанию самого Николая II, был наибольшей удачей архитектора. Здесь превосходно решена трудная для большого помещения проблема пропорций, и даже, утратив в значительной степени свой первоначальный облик, комната сохранила торжественность. Мягкие округлые линии камина соответствуют вкусам эпохи модерна. Серо-зеленый диорит камина, отделанного бронзой, и панели из мореного клена соответствуют представлениям той эпохи о цветовой гамме мужского кабинета. Деревянная отделка и мебель для кабинета (к сожалению, не сохранившаяся) изготовлялась московской фабрикой К. В. Зибрехта.
Livadia Palace. In the Tsar working study (Nicholas II study).
Робочий кабінет царя, за свідченням самого Миколи II, був найбільшим успіхом архітектора. Тут чудово розв'язано складну для великого приміщення проблему пропорцій, і навіть, втративши значною мірою свій первинний вигляд, кімната зберегла урочистість. М'які округлі лінії каміну відповідають смаку епохи модерна. Сіро-зелений діорит каміну, оздобленого бронзою, та панелі з мореного клена відповідають уявленням тієї епохи про гаму кольорів чоловічого кабінету. Дерев'яне оздоблення та меблі для кабінету (що, на жаль, не збереглася) виготовлялася московською фабрикою К. В. Зібрехта.
Ливадийский дворец-музей. В рабочем кабинете Императора Николая II.
Рабочий кабинет царя, по признанию самого Николая II, был наибольшей удачей архитектора. Здесь превосходно решена трудная для большого помещения проблема пропорций, и даже, утратив в значительной степени свой первоначальный облик, комната сохранила торжественность. Мягкие округлые линии камина соответствуют вкусам эпохи модерна. Серо-зеленый диорит камина, отделанного бронзой, и панели из мореного клена соответствуют представлениям той эпохи о цветовой гамме мужского кабинета. Деревянная отделка и мебель для кабинета (к сожалению, не сохранившаяся) изготовлялась московской фабрикой К. В. Зибрехта.
Livadia Palace. In the Tsar working study (Nicholas II study).
Родина Миколи II відпочивала в новому Ливадійському палаці чотири рази: двічі восени - в 1911, 1913 роках і двічі
навесні - в 1912, 1914 роках. Подорож до Криму, в Ливадію здійснювалася залізницею до Севастополя,
потім імператорська яхта «Штандарт» доставляла Царську сім'ю в ялтинський порт, з якого екіпажами всі прямували
до південнобережного маєтку (в експозиції представлені: тека «Подорож Імператорських Величностей», мапа та розклад
руху імператорського потягу, фото «Яхта "Штандарт"»).
Із Царською сім'єю на південь прибував численний двір на чолі з міністром імператорського двору бароном,
з 1913 року - графом В. Б. Фредеріксом (фотокопія «В. Б. Фредерікс у парадному мундирі»).
У Ливадії часто проходили військові паради, огляди полків, зустрічі з випускниками військових училищ.
Серія справжніх знімків придворного фотографа Р. Гана, що було зроблено в палаці на згадку про зустрічі сім'ї
Миколи II з військовими, представлена в розділі експозиції, присвяченому військовим традиціям Царських сімей.
Воєнні події XIX століття відображені в графічних роботах німецького художника Ф. Горшельта (1829-1871) «Шаміль у поході», «Здача полоненого Шаміля князю А. І. Барятінському», «Епізод Кавказької війни», «Здача аулу», гравюрі «Битва при Ушагані 17 серпня 1827 року».
У 1913 році Росія святкувала 300-річчя династії Романових. У експозиції представлено портрет першого Імператора Росії - Петра I ("Великого") роботи невідомого художника XIX століття. На честь 300-річного ювілею персидський шах подарував у Ливадійській палац настінний килим ручної роботи із зображенням Миколи II, Олександри Федорівни та спадкоємця престолу Цесаревича Олексія. Після революції килим опинився за кордоном. У 1983 році його придбав на аукціоні в Німеччині колекціонер з Ліхтенштейну барон Е. А. фон Фальц-Фейном, який в 1993 році передав килим у дарунок Ливадійському палацу.
Семья Николая II отдыхала в новом Ливадийском дворце четыре раза: дважды осенью - в 1911, 1913 годах и дважды весной - в 1912, 1914 годах. Путешествие в Крым, в Ливадию осуществлялось по железной дороге до Севастополя, затем императорская яхта «Штандарт» доставляла Царскую семью в ялтинский порт, из которого в экипажах все направлялись в южнобережное имение (в экспозиции представлены: папка «Путешествие Императорских Величеств», карта и расписание движения императорского поезда, фото «Яхта "Штандарт"»). С Царской семьей на юг прибывал многочисленный двор во главе с министром императорского двора бароном, с 1913 года - графом В. Б. Фредериксом (фотокопия «В. Б. Фредерикс в парадном мундире»). В Ливадии часто проходили военные парады, смотры полков, встречи с выпускниками военных училищ. Серия подлинных снимков придворного фотографа Г. Гана, сделанных у дворца на память о встречах семьи Николая II с военными, представлена в разделе экспозиции, посвященном военным традициям Царских семей.
Военные события XIX века отражены в графических работах немецкого художника Ф. Горшельта (1829-1871) «Шамиль в походе», «Сдача пленного Шамиля князю А. И. Барятинскому», «Эпизод Кавказской войны», «Сдача аула», гравюре «Сражение при Ушагане 17 августа 1827 года».
В 1913 году Россия праздновала 300-летие династии Романовых. В экспозиции представлен портрет первого Императора России - Петра I ("Великого") работы неизвестного художника XIX века. В честь 300-летнего юбилея персидский шах подарил в Ливадийский дворец настенный ковер ручной работы с изображением Николая II, Александры Федоровны и наследника престола цесаревича Алексея. После революции ковер оказался за границей. В 1983 году он был приобретен на аукционе в Германии коллекционером из Лихтенштейна бароном Э. А. фон Фальц-Фейном, который в 1993 году передал ковер в дар Ливадийскому дворцу.
Воєнні події XIX століття відображені в графічних роботах німецького художника Ф. Горшельта (1829-1871) «Шаміль у поході», «Здача полоненого Шаміля князю А. І. Барятінському», «Епізод Кавказької війни», «Здача аулу», гравюрі «Битва при Ушагані 17 серпня 1827 року».
У 1913 році Росія святкувала 300-річчя династії Романових. У експозиції представлено портрет першого Імператора Росії - Петра I ("Великого") роботи невідомого художника XIX століття. На честь 300-річного ювілею персидський шах подарував у Ливадійській палац настінний килим ручної роботи із зображенням Миколи II, Олександри Федорівни та спадкоємця престолу Цесаревича Олексія. Після революції килим опинився за кордоном. У 1983 році його придбав на аукціоні в Німеччині колекціонер з Ліхтенштейну барон Е. А. фон Фальц-Фейном, який в 1993 році передав килим у дарунок Ливадійському палацу.
Семья Николая II отдыхала в новом Ливадийском дворце четыре раза: дважды осенью - в 1911, 1913 годах и дважды весной - в 1912, 1914 годах. Путешествие в Крым, в Ливадию осуществлялось по железной дороге до Севастополя, затем императорская яхта «Штандарт» доставляла Царскую семью в ялтинский порт, из которого в экипажах все направлялись в южнобережное имение (в экспозиции представлены: папка «Путешествие Императорских Величеств», карта и расписание движения императорского поезда, фото «Яхта "Штандарт"»). С Царской семьей на юг прибывал многочисленный двор во главе с министром императорского двора бароном, с 1913 года - графом В. Б. Фредериксом (фотокопия «В. Б. Фредерикс в парадном мундире»). В Ливадии часто проходили военные парады, смотры полков, встречи с выпускниками военных училищ. Серия подлинных снимков придворного фотографа Г. Гана, сделанных у дворца на память о встречах семьи Николая II с военными, представлена в разделе экспозиции, посвященном военным традициям Царских семей.
Военные события XIX века отражены в графических работах немецкого художника Ф. Горшельта (1829-1871) «Шамиль в походе», «Сдача пленного Шамиля князю А. И. Барятинскому», «Эпизод Кавказской войны», «Сдача аула», гравюре «Сражение при Ушагане 17 августа 1827 года».
В 1913 году Россия праздновала 300-летие династии Романовых. В экспозиции представлен портрет первого Императора России - Петра I ("Великого") работы неизвестного художника XIX века. В честь 300-летнего юбилея персидский шах подарил в Ливадийский дворец настенный ковер ручной работы с изображением Николая II, Александры Федоровны и наследника престола цесаревича Алексея. После революции ковер оказался за границей. В 1983 году он был приобретен на аукционе в Германии коллекционером из Лихтенштейна бароном Э. А. фон Фальц-Фейном, который в 1993 году передал ковер в дар Ливадийскому дворцу.
Ливадійський палац-музей.
Спальня Їх Імператорських Величностей.
Ливадийский дворец-музей.
Спальня Их Императорских Величеств.
Livadia Palace.
Bedchamber of Their Majesties
(Bedroom of Nicholas II & Alexandra Feodorovna).
Спальня Їх Імператорських Величностей.
Ливадийский дворец-музей.
Спальня Их Императорских Величеств.
Livadia Palace.
Bedchamber of Their Majesties
(Bedroom of Nicholas II & Alexandra Feodorovna).
Спальню Їх Імператорських Величностей
було оформлено білими лакованими панелями, такими ж були і меблі, за винятком металевого ліжка,
що стояло в кутовій ніші з наличником, над яким знаходилися численні ікони
(фотографія «Імператриця з сином Олексієм у спальні). В експозиції представлені ікони того часу.
Від первинного оздоблення зберігся лише камін, обрамлений етажерками кленового дерева.
Майолікові плитки порталу каміну та металевий козирок створювали живописний акцент на фоні світлого
оформлення всього приміщення.
Роботу по обробці спальні виконувала московська меблева фабрика К. В. Зібрехта.
Представлені в експозиції фотографії знайомлять із сім'єю Миколи II і його родичами. Фотопортрет у позолоченій рамі відобразив спадкоємця Російського престолу Цесаревича Миколу Олександровича та його наречену - німецьку принцесу Алісу під час їх заручин, що відбулися в квітні 1894 року в місті Кобурзі (Німеччина).
1894 рік, що почався для Цесаревича радісною подією, закінчувався трагічно: 20 жовтня (1 листопада) в Ливадії помер батько Миколи - Олександр III (фото «Олександр III на смертному одрі», «Траурна процесія»). Імператора Олександра III відспівували в палацовій церкві, в якій 21 жовтня (2 листопада) 1894 року було миропомазано наречену Цесаревича, що прийняла православ'я й одержала російське ім'я Олександра Федорівна. На акварелі австрійського художника Р. Альта - палацова церква.
Один із розділів експозиції представляє фотографії південнобережних палаців і їх власників - найближчих родичів Імператора Миколи II. Дюльбер - маєток Великого Князя Петра Миколайовича та його дружини Великої Княгині Міліци Миколаївни. Ореанда - маєток Великого Князя Костянтина Миколайовича та його подружжя Великої Княгині Александри Йосипівни. Ай-Тодор - маєток Великого Князя Олександра Михайловича та його дружини Великої Княгині Ксенії Олександрівни. Харакс - маєток Великого Князя Георгія Михайловича та його дружини Великої Княгині Марії Георгіївни.
Спальня Их Императорских Величеств была оформлена белыми лакированными панелями, такая же была и мебель, за исключением металлической кровати, стоявшей в угловой нише с наличником, над которым находились многочисленные иконы (фотография «Императрица с сыном Алексеем в спальне). В экспозиции представлены иконы того времени. От первоначальной отделки сохранился только камин, обрамленный этажерками кленового дерева. Майоликовые плитки портала камина и металлический козырек создавали живописный акцент на фоне светлого оформления всего помещения. Работу по отделке спальни выполняла московская мебельная фабрика К. В. Зибрехта.
Представленные в экспозиции фотографии знакомят с семьей Николая II и его родственниками. Фотопортрет в золоченой раме запечатлел наследника Российского престола Цесаревича Николая Александровича и его невесту - немецкую принцессу Алису во время их помолвки, состоявшейся в апреле 1894 года в городе Кобурге (Германия).
Начавшийся для Цесаревича радостным событием 1894 год заканчивался трагически: 20 октября (1 ноября) в Ливадии скончался отец Николая - Александр III (фото «Александр III на смертном одре», «Траурная процессия»). Императора Александра III отпевали в дворцовой церкви, в которой 21 октября (2 ноября) 1894 года была миропомазана невеста Цесаревича, принявшая православие и получившая русское имя Александра Федоровна. На акварели австрийского художника Р. Альта - дворцовая церковь.
Один из разделов экспозиции представляет фотографии южнобережных дворцов и их владельцев - ближайших родственников Императора Николая II. Дюльбер - имение Великого Князя Петра Николаевича и его супруги Великой Княгини Милицы Николаевны. Ореанда - имение Великого Князя Константина Николаевича и его супруги Великой Княгини Александры Иосифовны. Ай-Тодор - имение Великого Князя Александра Михайловича и его супруги Великой Княгини Ксении Александровны. Харакс - имение Великого Князя Георгия Михайловича и его супруги Великой Княгини Марии Георгиевны.
Представлені в експозиції фотографії знайомлять із сім'єю Миколи II і його родичами. Фотопортрет у позолоченій рамі відобразив спадкоємця Російського престолу Цесаревича Миколу Олександровича та його наречену - німецьку принцесу Алісу під час їх заручин, що відбулися в квітні 1894 року в місті Кобурзі (Німеччина).
1894 рік, що почався для Цесаревича радісною подією, закінчувався трагічно: 20 жовтня (1 листопада) в Ливадії помер батько Миколи - Олександр III (фото «Олександр III на смертному одрі», «Траурна процесія»). Імператора Олександра III відспівували в палацовій церкві, в якій 21 жовтня (2 листопада) 1894 року було миропомазано наречену Цесаревича, що прийняла православ'я й одержала російське ім'я Олександра Федорівна. На акварелі австрійського художника Р. Альта - палацова церква.
Один із розділів експозиції представляє фотографії південнобережних палаців і їх власників - найближчих родичів Імператора Миколи II. Дюльбер - маєток Великого Князя Петра Миколайовича та його дружини Великої Княгині Міліци Миколаївни. Ореанда - маєток Великого Князя Костянтина Миколайовича та його подружжя Великої Княгині Александри Йосипівни. Ай-Тодор - маєток Великого Князя Олександра Михайловича та його дружини Великої Княгині Ксенії Олександрівни. Харакс - маєток Великого Князя Георгія Михайловича та його дружини Великої Княгині Марії Георгіївни.
Спальня Их Императорских Величеств была оформлена белыми лакированными панелями, такая же была и мебель, за исключением металлической кровати, стоявшей в угловой нише с наличником, над которым находились многочисленные иконы (фотография «Императрица с сыном Алексеем в спальне). В экспозиции представлены иконы того времени. От первоначальной отделки сохранился только камин, обрамленный этажерками кленового дерева. Майоликовые плитки портала камина и металлический козырек создавали живописный акцент на фоне светлого оформления всего помещения. Работу по отделке спальни выполняла московская мебельная фабрика К. В. Зибрехта.
Представленные в экспозиции фотографии знакомят с семьей Николая II и его родственниками. Фотопортрет в золоченой раме запечатлел наследника Российского престола Цесаревича Николая Александровича и его невесту - немецкую принцессу Алису во время их помолвки, состоявшейся в апреле 1894 года в городе Кобурге (Германия).
Начавшийся для Цесаревича радостным событием 1894 год заканчивался трагически: 20 октября (1 ноября) в Ливадии скончался отец Николая - Александр III (фото «Александр III на смертном одре», «Траурная процессия»). Императора Александра III отпевали в дворцовой церкви, в которой 21 октября (2 ноября) 1894 года была миропомазана невеста Цесаревича, принявшая православие и получившая русское имя Александра Федоровна. На акварели австрийского художника Р. Альта - дворцовая церковь.
Один из разделов экспозиции представляет фотографии южнобережных дворцов и их владельцев - ближайших родственников Императора Николая II. Дюльбер - имение Великого Князя Петра Николаевича и его супруги Великой Княгини Милицы Николаевны. Ореанда - имение Великого Князя Константина Николаевича и его супруги Великой Княгини Александры Иосифовны. Ай-Тодор - имение Великого Князя Александра Михайловича и его супруги Великой Княгини Ксении Александровны. Харакс - имение Великого Князя Георгия Михайловича и его супруги Великой Княгини Марии Георгиевны.
Ливадійський палац-музей.
Бібліотека Її Імператорської Величності.
Ливадийский дворец-музей.
Библиотека Ее Императорского Величества.
Livadia Palace.
Library of Her Majesty.
Бібліотека Її Імператорської Величності.
Ливадийский дворец-музей.
Библиотека Ее Императорского Величества.
Livadia Palace.
Library of Her Majesty.
Строгість і простота оздоблення відрізняли первинний вигляд бібліотеки
(найяскравішою деталлю оформлення були вітражі дверей, що виходили в коридор, що не збереглися).
Книжкові шафи червоного дерева, виготовлені московською фабрикою К. В. Зібрехта, оперізували кімнату.
Таке рішення створювало враження дерев'яної обшивки стін.
На даний час з трьох шаф бібліотеки на місці два - менших за розмірами.
Царська південнобережна бібліотека втрачена як цільне зібрання.
У бібліотечних шафах близько 500 книг, виданих наприкінці XVIII - на початку XX століття,
французькою, німецькою, англійською мовами. Багато які з них могли бути в царській бібліотеці.
Лише на кількох книгах екслібриси Ливадійського маєтку, але не желібриси Миколи II.
У приватній бібліотеці Царської сім'ї було також багато книг вітчизняних авторів - і нині забутих, і класиків.
Чехов, Толстой, Тургенєв, Лєсков постійно читалися вечорами вголос, особливо часто під час кримських канікул і
пізніше в засланні. Крім того, в Царській сім'ї до числа настільних належали багато книг релігійного змісту.
Багато хто з Романових і сам писав книги. У залі є фотопортрети, певно, найвідоміших літераторів з Дому Романових:
вельми плодовитого історика Великого Князя Миколи Михайловича та помітного поета, драматурга і перекладача межі
XIX-XX століть Великого Князя Костянтина Костянтиновича, що друкував під псевдонімом К.Р.
Представлені в експозиції 5 акварелей австрійського художника Рудольфа Альта переносять до Ливадії часів
Олександра II. У залі також є три живописні роботи другої половини XIX сторіччя «Старий Ливадійськнй палац»
І. Крачковського, «Берег Ливадії» Б. Дмитрієва та «Південнобережний пейзаж» М. Боткіна.
Строгость и простота отделки отличали первоначальный облик библиотеки (самой яркой деталью оформления были несохранившиеся витражи дверей, выходивших в коридор). Книжные шкафы красного дерева, изготовленные московской фабрикой К. В. Зибрехта, опоясывали комнату. Такое решение создавало впечатление деревянной обшивки стен. В настоящее время из трех шкафов библиотеки на месте два - меньших размеров. Царская южнобережная библиотека утрачена как цельное собрание. В библиотечных шкафах около 500 книг, изданных в конце XVIII - начале XX века, на французском, немецком, английском языках. Многие из них могли быть в царской библиотеке. Лишь на нескольких книгах экслибрисы Ливадийского имения, но не желибрисы Николая II. В личной библиотеке Царской семьи было также много книг отечественных авторов - и ныне забытых, и классиков. Чехов, Толстой, Тургенев, Лесков постоянно читались вечерами вслух, особенно часто во время крымских каникул и позже в ссылке. Кроме того, в Царской семье к числу настольных относилось много книг религиозного содержания. Многие Романовы и сами писали книги. В зале фотопортреты, пожалуй, самых известных литераторов из Дома Романовых: весьма плодовитого историка Великого Князя Николая Михайловича и заметного поэта, драматурга и переводчика рубежа XIX-XX веков Великого Князя Константина Константиновича, печатавшего под псевдонимом К.Р. Представленные в экспозиции 5 акварелей австрийского художника Рудольфа Альта переносят в Ливадию времен Александра II. В зале так же находятся три живописные работы второй половины XIX столетия «Старый Ливадийскнй дворец» И. Крачковского, «Берег Ливадии» Б. Дмитриева и «Южнобережной пейзаж» М. Боткина.
Строгость и простота отделки отличали первоначальный облик библиотеки (самой яркой деталью оформления были несохранившиеся витражи дверей, выходивших в коридор). Книжные шкафы красного дерева, изготовленные московской фабрикой К. В. Зибрехта, опоясывали комнату. Такое решение создавало впечатление деревянной обшивки стен. В настоящее время из трех шкафов библиотеки на месте два - меньших размеров. Царская южнобережная библиотека утрачена как цельное собрание. В библиотечных шкафах около 500 книг, изданных в конце XVIII - начале XX века, на французском, немецком, английском языках. Многие из них могли быть в царской библиотеке. Лишь на нескольких книгах экслибрисы Ливадийского имения, но не желибрисы Николая II. В личной библиотеке Царской семьи было также много книг отечественных авторов - и ныне забытых, и классиков. Чехов, Толстой, Тургенев, Лесков постоянно читались вечерами вслух, особенно часто во время крымских каникул и позже в ссылке. Кроме того, в Царской семье к числу настольных относилось много книг религиозного содержания. Многие Романовы и сами писали книги. В зале фотопортреты, пожалуй, самых известных литераторов из Дома Романовых: весьма плодовитого историка Великого Князя Николая Михайловича и заметного поэта, драматурга и переводчика рубежа XIX-XX веков Великого Князя Константина Константиновича, печатавшего под псевдонимом К.Р. Представленные в экспозиции 5 акварелей австрийского художника Рудольфа Альта переносят в Ливадию времен Александра II. В зале так же находятся три живописные работы второй половины XIX столетия «Старый Ливадийскнй дворец» И. Крачковского, «Берег Ливадии» Б. Дмитриева и «Южнобережной пейзаж» М. Боткина.
Ливадійський палац-музей.
Вітальня Її Імператорської Величності.
Ливадийский дворец-музей.
Гостиная Ее Императорского Величества.
Livadia Palace.
Reception-room of Her Majesty (Alexandra's Reception Room).
Вітальня Її Імператорської Величності.
Ливадийский дворец-музей.
Гостиная Ее Императорского Величества.
Livadia Palace.
Reception-room of Her Majesty (Alexandra's Reception Room).
Оздоблення вітальні вражає витонченістю форм і легкістю пропорцій.
Класичні форми колон знаходять тут своєрідну інтерпретацію в стилі модерну.
Змінені пропорції роблять полегшеними декоративні деталі оздоблення.
В цілому створюється абсолютно новий, характерний для початку XX століття, художній образ інтер'єру.
Дуже вдало в оздобленні використано світле кленове дерево.
Тепла, майже шовковиста його текстура посилює загальне радісне враження від інтер'єру.
Оформлення вітальні здійснювала петербурзька меблева фабрика Ф. Ф. Мельцера.
Про характер меблів, виготовлених для цієї кімнати фірмою Мельцера, можна судити по
трьохстулковій шафі кленового дерева, що збереглася, з дзеркальними стеклами в дерев'яних палітурках.
В інтер'єрі старовинний рояль фірми «Беккер», на якому музичили члени Царської сім'ї.
Святковий настрій вітальні додають яскраві квіткові акварелі художниць
Ганни Шнейдер «Квітуча гліцинія» та «Кримські троянди», Мері Стівені «Лаванда»,
а також пейзажі чудового російського майстра акварелі Альберта Бенуа «Зимовий пейзаж», «Беріг річки».
В експозиції представлено фотографії: «Імператриця Олександра Федорівна», «Великі Княжни з фрейліною в Царському Селі»,
«Велика Княжна Ольга Олександрівна», «Великі Княжни Ольга, Тетяна, Марія, Анастасія»,
«Олександра Федорівна з дочками», «Олександра Федорівна з Тетяною у вітальні», «Велика Княжна Тетяна».
Отделка гостиной поражает изяществом форм и легкостью пропорций. Классические формы колонн находят здесь своеобразную интерпретацию в стиле модерн. Измененные пропорции делают облегченными декоративные детали отделки. В целом создается совершенно новый, характерный для начала XX века, художественный образ интерьера. Очень удачно в отделке использовано светлое кленовое дерево. Теплая, почти шелковистая текстура его усиливает общее радостное впечатление от интерьера. Оформление гостиной осуществляла петербургская мебельная фабрика Ф. Ф. Мельцера. О характере мебели, изготовленной для этой комнаты фирмой Мельцера, можно судить по сохранившемуся трехстворчатому шкафу кленового дерева с зеркальными стеклами в деревянных переплетах. В интерьере старинный рояль фирмы «Беккер», на котором музицировали члены Царской семьи. Праздничное настроение гостиной придают яркие цветочные акварели художниц Анны Шнейдер «Цветущая глициния» и «Крымские розы», Мери Стивене «Лаванда», а также пейзажи замечательного русского мастера акварели Альберта Бенуа «Зимний пейзаж», «Берег речки». В экспозиции представлены фотографии: «Императрица Александра Федоровна», «Великие Княжны с фрейлиной в Царском Селе», «Великая Княжна Ольга Александровна», «Великие Княжны Ольга, Татьяна, Мария, Анастасия», «Александра Федоровна с дочерьми», «Александра Федоровна с Татьяной в гостиной», «Великая Княжна Татьяна».
Отделка гостиной поражает изяществом форм и легкостью пропорций. Классические формы колонн находят здесь своеобразную интерпретацию в стиле модерн. Измененные пропорции делают облегченными декоративные детали отделки. В целом создается совершенно новый, характерный для начала XX века, художественный образ интерьера. Очень удачно в отделке использовано светлое кленовое дерево. Теплая, почти шелковистая текстура его усиливает общее радостное впечатление от интерьера. Оформление гостиной осуществляла петербургская мебельная фабрика Ф. Ф. Мельцера. О характере мебели, изготовленной для этой комнаты фирмой Мельцера, можно судить по сохранившемуся трехстворчатому шкафу кленового дерева с зеркальными стеклами в деревянных переплетах. В интерьере старинный рояль фирмы «Беккер», на котором музицировали члены Царской семьи. Праздничное настроение гостиной придают яркие цветочные акварели художниц Анны Шнейдер «Цветущая глициния» и «Крымские розы», Мери Стивене «Лаванда», а также пейзажи замечательного русского мастера акварели Альберта Бенуа «Зимний пейзаж», «Берег речки». В экспозиции представлены фотографии: «Императрица Александра Федоровна», «Великие Княжны с фрейлиной в Царском Селе», «Великая Княжна Ольга Александровна», «Великие Княжны Ольга, Татьяна, Мария, Анастасия», «Александра Федоровна с дочерьми», «Александра Федоровна с Татьяной в гостиной», «Великая Княжна Татьяна».
Ливадійський палац-музей.
Родинна їдальня.
На фото праворуч - картина Олександра Баумана «Святковий день».
Ливадийский дворец-музей.
Семейная столовая.
На правом фото - картина Александра Баумана «Праздничный день».
Livadia Palace.
Domestic dining-room.
In the right photo - the painting «Festive day», Alexander Bauman.
Родинна їдальня.
На фото праворуч - картина Олександра Баумана «Святковий день».
Ливадийский дворец-музей.
Семейная столовая.
На правом фото - картина Александра Баумана «Праздничный день».
Livadia Palace.
Domestic dining-room.
In the right photo - the painting «Festive day», Alexander Bauman.
Оздоблення та меблі для родинної їдальні виконувалися з тисового дерева ялтинської майстерні А. Шилінга.
В панелі кімнати гармонійно вписаний з одного боку камін, прикрашений майоліковими кахлями,
з іншого - буфет, що частково зберігся.
На обідньому столі представлено царський повсякденний посуд - тарелі, блюдця, ікорниці, що прикрашено скромним декором
і написом «Ливадія». У шафі представлено посуд Імператорського фарфорового і скляного заводів.
Доповнює інтер'єр живописна картина художника XIX сторіччя Олександра Баумана «Святковий день», а також
літографії та гравюри початку XX століття: «У клавесина», «Молода жінка в туніці», «Під шепіт марень», «Сильф».
Одним із захоплень царської сім'ї була фотографія. У залі експонуються копії любительських фотографій із
царських альбомів, що розповідають про відпочинок родини Миколи II під час перебування в Ливадії: «На тенісному корті»,
«Прогулянки в парку», «На березі моря», «На Ай-Петрі» та ін.
Отделка и мебель для семейной столовой выполнялись из тисового дерева ялтинской мастерской А. Шиллинга. В панели комнаты гармонично вписан с одной стороны камин, украшенный майоликовыми изразцами, с другой - частично сохранившийся буфет. На обеденном столе представлена царская повседневная посуда - тарелки, блюдца, икорницы, украшенные скромным декором и надписью «Ливадия». В шкафу представлена посуда Императорского фарфорового и стекольного заводов. Дополняет интерьер живописная картина художника XIX столетия Александра Баумана «Праздничный день», а также литографии и гравюры начала XX века: «У клавесина», «Молодая женщина в тунике», «Под шепот грез», «Сильфида». Одним из увлечений царской семьи была фотография. В зале экспонируются копии любительских фотографий из царских альбомов, рассказывающие об отдыхе семьи Николая II во время пребывания в Ливадии: «На теннисном корте», «Прогулки в парке», «На берегу моря», «На Ай-Петри» и др.
Отделка и мебель для семейной столовой выполнялись из тисового дерева ялтинской мастерской А. Шиллинга. В панели комнаты гармонично вписан с одной стороны камин, украшенный майоликовыми изразцами, с другой - частично сохранившийся буфет. На обеденном столе представлена царская повседневная посуда - тарелки, блюдца, икорницы, украшенные скромным декором и надписью «Ливадия». В шкафу представлена посуда Императорского фарфорового и стекольного заводов. Дополняет интерьер живописная картина художника XIX столетия Александра Баумана «Праздничный день», а также литографии и гравюры начала XX века: «У клавесина», «Молодая женщина в тунике», «Под шепот грез», «Сильфида». Одним из увлечений царской семьи была фотография. В зале экспонируются копии любительских фотографий из царских альбомов, рассказывающие об отдыхе семьи Николая II во время пребывания в Ливадии: «На теннисном корте», «Прогулки в парке», «На берегу моря», «На Ай-Петри» и др.
Ливадійський палац-музей. Класна кімната Великих Княжен.
Оздоблення та облаштування кімнати виконувалися з дуба майстрами петербурзької фабрики «Віденських меблів Якова та Йосипа Кон», що також активно співробітничала в період будівництва Нового палацу. Облаштування класної не збереглося. Палацові меблі, що нині перебувають в експозиції, розставлено довільно.
Ливадийский дворец-музей. Классная комната Великих Княжон.
Отделка и обстановка комнаты выполнялись из дуба мастерами петербургской фабрики «Венской мебели Якова и Иосифа Кон», также активно сотрудничавший в период строительства Нового дворца. Обстановка классной не сохранилась. Находящаяся ныне в экспозиции дворцовая мебель расставлена произвольно.
Livadia Palace. Classroom of Grand Duchesses (Grand Princess).
Оздоблення та облаштування кімнати виконувалися з дуба майстрами петербурзької фабрики «Віденських меблів Якова та Йосипа Кон», що також активно співробітничала в період будівництва Нового палацу. Облаштування класної не збереглося. Палацові меблі, що нині перебувають в експозиції, розставлено довільно.
Ливадийский дворец-музей. Классная комната Великих Княжон.
Отделка и обстановка комнаты выполнялись из дуба мастерами петербургской фабрики «Венской мебели Якова и Иосифа Кон», также активно сотрудничавший в период строительства Нового дворца. Обстановка классной не сохранилась. Находящаяся ныне в экспозиции дворцовая мебель расставлена произвольно.
Livadia Palace. Classroom of Grand Duchesses (Grand Princess).
Вихованню дітей у царській сім'ї приділяли велику увагу. Численні вчителі, вихователі,
наставники оточували юних Романових.
Під час приїздів Миколи II з дітьми дп Ливадійського палацу, сюди завжди приїжджали і два вчителі: викладач
російської мови та літератури П. В. Петров (фото «Царевич Олексій із П. В. Петровим у класній») і
вчитель французької мови Пьер Жільяр (фото «П. Жильяр із Анастасією та Марією на балконі Нового Ливадійського палацу»).
У вітрині представлені підручники початку XX століття. З 1911 року, під час перебування Імператорської сім'ї в Ливадії, архітектор Н. П. Краснов викладав малювання Великим Княжнам. На стінах - акварелі Краснова та його учениць. В експозиції представлено фотографії Царських дітей - Цесаревича Олексія та Великих Княжен Ольги, Тетяни, Марії, Анастасії. Завершує експозицію парадна фотографія «Сім'я Імператора Миколи II», яку зроблено в ювілейному 1913 році.
Воспитанию детей в царской семье уделялось большое внимание. Многочисленные учителя, воспитатели, наставники окружали юных Романовых. Во время приездов Николая II с детьми в Ливадийский дворец, сюда всегда приезжали и два учителя: преподаватель русского языка и литературы П. В. Петров (фото «Царевич Алексей с П. В. Петровым в классной») и учитель французского языка Пьер Жильяр (фото «П. Жильяр с Анастасией и Марией на балконе Нового Ливадийского дворца»).
В витрине представлены учебники начала XX столетия. С 1911 года, во время пребывания Императорской семьи в Ливадии, архитектор Н. П. Краснов преподавал рисование Великим Княжнам. На стенах - акварели Краснова и его учениц. В экспозиции находятся фотографии Царских детей - Цесаревича Алексея и Великих Княжон Ольги, Татьяны, Марии, Анастасии. Завершает экспозицию парадная фотография «Семья Императора Николая II», сделанная в юбилейном 1913 году.
У вітрині представлені підручники початку XX століття. З 1911 року, під час перебування Імператорської сім'ї в Ливадії, архітектор Н. П. Краснов викладав малювання Великим Княжнам. На стінах - акварелі Краснова та його учениць. В експозиції представлено фотографії Царських дітей - Цесаревича Олексія та Великих Княжен Ольги, Тетяни, Марії, Анастасії. Завершує експозицію парадна фотографія «Сім'я Імператора Миколи II», яку зроблено в ювілейному 1913 році.
Воспитанию детей в царской семье уделялось большое внимание. Многочисленные учителя, воспитатели, наставники окружали юных Романовых. Во время приездов Николая II с детьми в Ливадийский дворец, сюда всегда приезжали и два учителя: преподаватель русского языка и литературы П. В. Петров (фото «Царевич Алексей с П. В. Петровым в классной») и учитель французского языка Пьер Жильяр (фото «П. Жильяр с Анастасией и Марией на балконе Нового Ливадийского дворца»).
В витрине представлены учебники начала XX столетия. С 1911 года, во время пребывания Императорской семьи в Ливадии, архитектор Н. П. Краснов преподавал рисование Великим Княжнам. На стенах - акварели Краснова и его учениц. В экспозиции находятся фотографии Царских детей - Цесаревича Алексея и Великих Княжон Ольги, Татьяны, Марии, Анастасии. Завершает экспозицию парадная фотография «Семья Императора Николая II», сделанная в юбилейном 1913 году.
Ливадійський палац-музей. Східний фасад.
Ливадийский дворец-музей. Восточный фасад.
Livadia Palace. East facade.
Ливадийский дворец-музей. Восточный фасад.
Livadia Palace. East facade.
Ливадійський палац-музей. Церква Священного і Життєдайного Хреста, колишня домова церква сім'ї Романових
(розташована на південному фасаді Ливадійського палацу-музею).
Біля церкви встановлено інформаційну табличку з таким текстом (російською та англійською мовами):
Ливадийский дворец-музей. Крестовоздвиженская церковь, бывшая домовая церковь семьи Романовых
(расположена на южном фасаде Ливадийского дворца-музея).
Возле церкви установлена информационная табличка со следующим текстом (на русском и английском языках):
Livadia Palace. Chapel of the Holy and Life-Giving Cross - former Romanov family chapel
(southern side of the Livadia Palace).
There is the text:
Біля церкви встановлено інформаційну табличку з таким текстом (російською та англійською мовами):
У цьому храмі в 1894 р. святий праведний Іоанн Кронштадтський відспівував Царя-Миротворця почилого з Богом
Олександра III.
Тут приніс присягу на вірність Російському Престолу останній російський самодержець Микола II,
і прийняла Святе Православ'я його наречена - принцеса Аліса Гессенська, наречена Олександрою Теодорівною.
Дев'ять святих молилися в цьому храмі: святі страстотерпні государ Микола II, його благовірна дружина
Олександра Теодорівна, Великі Княжни Ольга, Тетяна, Марія, Анастасія, Цесаревич Олексій,
преподобомучениця Велика Княгиня Єлизавета Теодорівна, святий праведний Іоанн Кронштадтській.
Ливадийский дворец-музей. Крестовоздвиженская церковь, бывшая домовая церковь семьи Романовых
(расположена на южном фасаде Ливадийского дворца-музея).
Возле церкви установлена информационная табличка со следующим текстом (на русском и английском языках):
В этом храме в 1894 г. святой праведный Иоанн Кронштадтский совершил отпевание почившего в Боге
Царя-Миротворца Александра III.
Здесь принес присягу на верность Российскому Престолу последний русский самодержец Николай II,
и приняла Святое Православие его невеста - принцесса Алиса Гессенская, нареченная Александрою Феодоровной.
Девять святых молились в этом храме: святые страстотерпцы государь Николай II, его благоверная супруга
Александра Феодоровна, Великие Княжны Ольга, Татиана, Мария, Анастасия, цесаревич Алексей,
преподобномученица Великая Княгиня Елизавета Феодоровна, святой праведный Иоанн Кронштадтский.
Livadia Palace. Chapel of the Holy and Life-Giving Cross - former Romanov family chapel
(southern side of the Livadia Palace).
There is the text:
In 1894 in this Church St. John of Kronshtadt performed the burial service of the deceased-in-God
Tsar and Peacemaker, Alexander III.
Nikolai II took an oath of faithfulness to the Russian throne here, and his bride,
Princess Alisa von Hessen, was confirmed into the Orthodox Church and given the name Alexandra Feodorovna.
Nine saints prayed in this Church: Tsar Nikolai II, his wife Alexandra Feodorovna,
Grand Princess Olga, Taliana, Maria, Anastasia, Heir to the Russian throne tsarevich Aleksey,
Grand Duchess Elizaveta Feodorovna and St. John of Kronshtadt.
/div>
Ливадійський палац-музей. Дзвіниця церкви Священного і Життєдайного Хреста.
Ливадийский дворец-музей. Звонница Крестовоздвиженской церкови.
Livadia Palace. The chapel of the Holy and Life-Giving Cross, bell tower.
Ливадийский дворец-музей. Звонница Крестовоздвиженской церкови.
Livadia Palace. The chapel of the Holy and Life-Giving Cross, bell tower.
Ливадійський палац-музей. Фонтан біля палацу.
Ливадийский дворец-музей. Фонтан рядом со дворцом.
Livadia Palace. Fountain near the palace.
Ливадийский дворец-музей. Фонтан рядом со дворцом.
Livadia Palace. Fountain near the palace.
Ливадійський палац-музей. Світський корпус.
Ливадийский дворец-музей. Свитский корпус.
Ливадийский дворец-музей. Свитский корпус.
Першоджерела:
# «Дворцы-музеи Крыма», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# Інформаційні таблиці Ливадійського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
# Інформаційні таблиці Ливадійського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"