Клименко Сергій. Фото. Бучач, 2004, 2008 та 2016 роки

Бучач, 2004, 2008 та 2016 роки.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Бучач, 2004, 2008 и 2016 годы.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Бучач - стародавнє місто (12,6 тис. жителів), розташоване на крутих схилах вузької долини річки Стрипа. Районний центр Тернопільської області. Перша згадка про Бучач датується 1397 роком, а 1515 року йому було надано Магдебурзьке право. Над містом височіють руїни найдавнішої споруди Бучача - замку, зведеного в XIV столітті. Тоді містом володіли Бучацкі. Згодом замок перебудували (XVI століття) і пізніше частково розібрали на будматеріали (XIX століття). Найдавніші культові споруди міста - церква в урочищі Монастирок (зразок подільської кам'яної архітектури XVI століття) і Миколаївська церква (псевдовізантійський стиль, 1610 рік). У XVII столітті Бучач по черзі захоплювали козаки, татари та турки. Останні, згідно з польсько-турецьким мирним договором (1672 рік) поділивши місто по річці на польську та турецьку частини (про що дотепер нагадують прикордонні камені), залишалися тут довше за інших - одинадцять років. Із середини XVI століття місто стає вотчиною Потоцьких. У створенні розмаїтого архітектурного вигляду Бучача більше за інших домігся М. Потоцький.

Бучач - древний город (12,6 тыс. жителей), расположенный на крутых склонах узкой долины речки Стрыпа. Районный центр Тернопольской области. Первое упоминание о Бучаче датируется 1397 годом, а в 1515 году ему было предоставлено Магдебургское право. Над городом возвышаются руины самого давнего сооружения Бучача - замка, возведенного в XIV веке. Тогда городом владели Бучацкие. Впоследствии замок перестроили (XVI век) и позднее частично разобрали на стройматериалы (XIX век). Самые давние культовые сооружения города - церковь в урочище Монастырок (образец подольской каменной архитектуры XVI века) и Николаевская церковь (псевдовизантийский стиль, 1610 год). В XVII веке Бучач по очереди захватывали казаки, татары и турки. Последние, согласно польско-турецкому мирному договору (1672 год), разделив город по реке на польскую и турецкую части (о чем доныне напоминают пограничные камни), оставались здесь дольше других - одиннадцать лет. С середины XVI века город становится вотчиной Потоцких. В создании разнообразного архитектурного облика Бучача больше других добился М. Потоцкий.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Ратуша, 1750-1751 гг.

Фото вересня 2016 року.

Фото липня 2004 року.

Бучач. Ратуша (1750-1751 роки) є найбільш вражаючою й ефектною спорудою міста.
Збудована за проектом архітектора Б. Меретіна, прикрашена скульптурами незрівнянного Я. Пінзеля. Висота - 35 м. Відрізняється своїми скульптурними композиціями. Є видатним твором цивільної архітектури XVIII століття.

Бучач. Ратуша (1750-1751 годы) является самым потрясающим и эффектным сооружением города.
Построена по проекту архитектора Б. Меретина, украшена скульптурами несравненного Я. Пинзеля. Высота - 35 м. Отличается своими скульптурными композициями. Является выдающимся произведением гражданской архитектуры XVIII века.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Замок, XIV век.

Фото липня 2004 року.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Вид с моста над речкой Стрыпа на замок XIV века.

Фото вересня 2016 року.

Бучач. Замок, XIV століття над річкою Стрипа.
На скелі над річкою Стрипа збереглися рештки оборонних мурів. Замок споруджено в стилі ренесансу. Репрезентує оборонну архітектуру Поділля XIV-XVI ст. На початку XIX століття господарі замку дозволили розібрати його на будівельні матеріали, що призвело до остаточного його руйнування.

Бучач. Замок, XIV века над речкой Стрыпа.
На скале над речкой Стрыпа сохранились остатки оборонительных стен. Замок сооружен в стиле ренессанса. Представляет оборонительную архитектуру Подолья XIV-XVI веков. В начале XIX века хозяева замка позволили разобрать его на строительные материалы, что привело к окончательному его разрушению.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Крестовоздвиженская церковь Василианского монастыря, 1765-1771 гг.

Фото липня 2004 року.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Крестовоздвиженская церковь Василианского монастыря, 1765-1771 гг. Интерьер.

Фото липня 2004 року.

Бучач. Хрестовоздвиженська церква Василіянського монастиря, 1765-1771 роки.
Споруджено за проектом архітектора Готфріда Гофмана на місці знесеного костьолу св. Христа, в стилі пізнього бароко для Василіанського монастиря на кошти Миколи Потоцького. Монастирські келії було споруджено у XVII столітті.
В інтер’єрі церкви збереглися розписи XVIII століття. Шість дерев'яних скульптур вирізував львівський скульптор Микола Фільовіч.

Бучач. Крестовоздвиженская церковь Василианского монастыря, 1765-1771 годы.
Сооружена по проекту архитектора Готфрида Гофмана на месте снесенного костела св. Христа, в стиле позднего барокко для Василианского монастыря на средства Николая Потоцкого. Монастырские кельи были построены в XVII веке.
В интерьере церкви сохранились росписи XVIII века. Шесть деревянных скульптур вырезал львовский скульптор Николай Филевич.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Вид сверху на Василианский монастырь и Крестовоздвиженскую церковь (1765-1771 годы).

Фото червня 2008 року.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Вид с моста над речкой Стрыпа на Василианский монастырь и Крестовоздвиженскую церковь (1765-1771 годы).

Фото вересня 2016 року.

Бучач. Види Василіянського монастиря та Хрестовоздвиженської церкви (1765-1771 роки).

Бучач. Виды Василианского монастыря и Крестовоздвиженской церкви (1765-1771 годы).

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Храм Успения Пресвятой Богородицы - Успенский костёл, 1761-1763 годы.

Фото вересня 2016 року.

Бучач. Храм Успіння Пресвятої Богородиці - Успенський костьол в стилі пізнього бароко, 1761-1763 роки.

Бучач. Храм Успения Пресвятой Богородицы - Успенский костёл в стиле позднего барокко, 1761-1763 годы.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Церковь Св. Покровы - Покровская церковь, 1764 год.

Фото липня 2004 року.

Бучач. Церква Св. Покрови - Покровська церква, 1764 рік.
Споруджена за проектом архітектора Бернарда Маретіна в стилі пізнього бароко. Скульптор Пінзель. Збереглося унікальне різьблення по дереву.
Бучач. Церковь Св. Покровы - Покровская церковь, 1764 год.
Сооружена по проекту архитектора Бернарда Маретина в стиле позднего барокко. Скульптор Пинзель. Сохранилась уникальная резьба по дереву.

Подолье, Тернопольская область. Бучач. Фото. Памятник участникам боевых действий в Афганистане в 1979-1989 годах.

Фото вересня 2016 року.

Бучач. Пам'ятник учасникам бойових дій в Афганістані у 1979-1989 роках.
У Бучачі також варто оглянути такі об'єкти:
Миколаївська церква (1610 рік) з дзвіницею XIX століття. Було споруджено на кошти дружини Стефана Потоцкого - Марії. В архітектурі споруди помітний вплив візантійського стилю. Мала оборонний характер.
Церква в урочищі Монастирьок (XVII століття) - одна з рідкісних пам'яток в Україні. Мала оборонний характер і використовувалась як фортеця. Зразок подільської мурованої архітектури XVII століття.

Бучач. Памятник участникам боевых действий в Афганистане в 1979-1989 годах.
В Бучаче также стоит осмотреть следующие объекты:
Николаевская церковь (1610 год) с колокольней XIX века. Построена на средства жены Стефана Потоцкого - Марии. В архитектуре сооружения заметно влияние византийского стиля. Имела оборонительный характер.
Церковь в урочище Монастырек (XVII вук) - один из редчайших памятников в Украине. Имела оборонительный характер и служила крепостью. Образец подольской каменной архитектуры XVII век.

Першоджерела:

# Вікіпедія.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Замки та храми України».
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.