Бар - місто (близько 16,5 тис. мешканців) і центр району
Вінницької області.
Розташоване на лівому березі річки Рів.
Перша документальна згадка про місто під назвою Рів, що стояло на правому березі однойменної річки, датується 1425 роком. Воно знаходилося на Кучманському шляху і було повністю зруйноване 1452 року під час чергового татарського нападу. В 1537 році польська королева Бона Сфорца купила місто і перейменувала його на Бар - на честь свого спадкоємного князівства Барі. Перенесене на лівий берег у закрут річки Рів місто завдяки статусу нової хазяйки одержало чимало привілеїв і незабаром перетворилося на багатий торговий центр. Всюдисущі єзуїти вже в 1538 році заснували в Барі свій монастир, подальша доля якого була типовою для цього району України: його кілька разів розоряли та закривали, згодом його було перетворено на православний (1838 рік), перетворено на жіночий (1881 рік) і тільки в останні роки його повернули в лоно католицької церкви. Келійний корпус і надбрамна дзвіниця відновлюваного нині Покровського монастиря - формально найстаріші будівлі в сучасному Барі. У 1630-х роках під керівництвом інженера Г. Боплана на місці дерев'яної фортеці було зведено муровану, і місто стало резиденцією коронного гетьмана С. Конєцпольського.
Бар - город (около 16,5 тыс. жителей) и центр района Винницкой области. Расположен на левом берегу речки Ров.
Первое документальное упоминание о городе под названием Ров, стоявшем на правом берегу одноименной реки, датируется 1425 годом. Он находился на Кучманском пути и был полностью разрушен в 1452 году во время очередного татарского нападения. В 1537 году польская королева Бона Сфорца купила город и переименовала его в Бар - в честь своего наследственного княжества Баре. Перенесенный на левый берег в излучину реки Ров город благодаря статусу новой хозяйки получил немало привилегий и вскоре превратился в богатый торговый центр. Вездесущие иезуиты уже в 1538 году учредили в Баре свой монастырь, последующая судьба которого была типичной для этого района Украины: его несколько раз разоряли и закрывали, впоследствии он был превращён в православный (1838 год), превращён в женский (1881 год) и только в последние годы его вернули в лоно католической церкви. Келейный корпус и надвратная колокольня восстанавливаемого в настоящее время Покровского монастыря - формально самые старые здания в современном Баре. В 1630-х годах под руководством инженера Г. Боплана на месте деревянной крепости была возведена каменная, и город стал резиденцией коронного гетмана С. Конецпольского.
Перша документальна згадка про місто під назвою Рів, що стояло на правому березі однойменної річки, датується 1425 роком. Воно знаходилося на Кучманському шляху і було повністю зруйноване 1452 року під час чергового татарського нападу. В 1537 році польська королева Бона Сфорца купила місто і перейменувала його на Бар - на честь свого спадкоємного князівства Барі. Перенесене на лівий берег у закрут річки Рів місто завдяки статусу нової хазяйки одержало чимало привілеїв і незабаром перетворилося на багатий торговий центр. Всюдисущі єзуїти вже в 1538 році заснували в Барі свій монастир, подальша доля якого була типовою для цього району України: його кілька разів розоряли та закривали, згодом його було перетворено на православний (1838 рік), перетворено на жіночий (1881 рік) і тільки в останні роки його повернули в лоно католицької церкви. Келійний корпус і надбрамна дзвіниця відновлюваного нині Покровського монастиря - формально найстаріші будівлі в сучасному Барі. У 1630-х роках під керівництвом інженера Г. Боплана на місці дерев'яної фортеці було зведено муровану, і місто стало резиденцією коронного гетьмана С. Конєцпольського.
Бар - город (около 16,5 тыс. жителей) и центр района Винницкой области. Расположен на левом берегу речки Ров.
Первое документальное упоминание о городе под названием Ров, стоявшем на правом берегу одноименной реки, датируется 1425 годом. Он находился на Кучманском пути и был полностью разрушен в 1452 году во время очередного татарского нападения. В 1537 году польская королева Бона Сфорца купила город и переименовала его в Бар - в честь своего наследственного княжества Баре. Перенесенный на левый берег в излучину реки Ров город благодаря статусу новой хозяйки получил немало привилегий и вскоре превратился в богатый торговый центр. Вездесущие иезуиты уже в 1538 году учредили в Баре свой монастырь, последующая судьба которого была типичной для этого района Украины: его несколько раз разоряли и закрывали, впоследствии он был превращён в православный (1838 год), превращён в женский (1881 год) и только в последние годы его вернули в лоно католической церкви. Келейный корпус и надвратная колокольня восстанавливаемого в настоящее время Покровского монастыря - формально самые старые здания в современном Баре. В 1630-х годах под руководством инженера Г. Боплана на месте деревянной крепости была возведена каменная, и город стал резиденцией коронного гетмана С. Конецпольского.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Місто Бар.
Панорама річки Рів від руїн фортеці (вул. Буняковського, 7). На протилежному березі - село Чемериси-Барські. Город Бар. Панорама речки Ров от руин крепости (ул. Буняковского, 7). На противоположном берегу - село Чемерисы-Барские. |
На початку Визвольної війни Українського народу загін М. Кривоноса в 1648 році
захопив і розорив місто, на відновлення якого пішли десятиліття.
Про XVIII століття у місті нагадує Успенська церква та бурхливі події,
пов'язані зі специфічним польським утворенням - Барською конфедерацією (1768-1771 роки).
Її метою був захист внутрішньої та зовнішньої самостійності Польщі, збереження усіх давніх прав і привілеїв,
якими користувалася шляхта, і опір впливу Російської імперії, що підсилювався.
За іронією долі, російські війська на прохання польського уряду і стали могильщиками конфедератів.
Наступні два сторіччя практично не залишили яскравих плям на архітектурному обличчі міста -
кілька особняків XIX століття, шість пам'ятників Леніну, встановлених за радянських часів,
та вантажівка АА на постаменті біля місцевого автотранспортного підприємства.
В начале Освободительной войны Украинского народа отряд М. Кривоноса в 1648 году захватил и разорил город, на возобновление которого ушли десятилетия. О XVIII веке в городе напоминает Успенская церковь и бурные события, связанные со специфическим польским образованием - Барской конфедерацией (1768-1771 годы). Её целью была защита внутренней и внешней самостоятельности Польши, сохранение всех давних прав и привилегий, которыми пользовалась шляхта, и сопротивление усиливавшемуся влиянию Русской империи. По иронии судьбы, русские войска по просьбе польского правительства и стали могильщиками конфедератов. Следующие два столетия практически не оставили ярких пятен на архитектурном лице города - несколько особняков XIX века, шесть памятников Ленину, установленных в советское время, и грузовик АА на постаменте около местного автотранспортного предприятия.
В начале Освободительной войны Украинского народа отряд М. Кривоноса в 1648 году захватил и разорил город, на возобновление которого ушли десятилетия. О XVIII веке в городе напоминает Успенская церковь и бурные события, связанные со специфическим польским образованием - Барской конфедерацией (1768-1771 годы). Её целью была защита внутренней и внешней самостоятельности Польши, сохранение всех давних прав и привилегий, которыми пользовалась шляхта, и сопротивление усиливавшемуся влиянию Русской империи. По иронии судьбы, русские войска по просьбе польского правительства и стали могильщиками конфедератов. Следующие два столетия практически не оставили ярких пятен на архитектурном лице города - несколько особняков XIX века, шесть памятников Ленину, установленных в советское время, и грузовик АА на постаменте около местного автотранспортного предприятия.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Вінницька область.
Місто Бар.
Колишній єзуїтський монастир (1616 рік, за іншими даними - 1635 рік). З 1837 року - Свято-Покровський православний. Нині - монастир сестер-бенедиктинок (вул. Монастирська, 55). Винницкая область. Город Бар. Бывший иезуитский монастырь (1616 год, по другим данным - 1635 год). С 1837 года - Свято-Покровский православный. Ныне - монастырь сестёр-бенедиктинок (ул. Монастырская, 55). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Вінницька область.
Місто Бар.
Колишній костьол Святого Миколая (побудований домініканцями в 1811 році). 1906 року був перебудований у стилі неоготики. Тепер - костьол Святої Анни (вул. Св. Миколая, 12). Винницкая область. Город Бар. Бывший костёл Святого Николая (построен доминиканцами в 1811 году). В 1906 году был перестроен в стиле неоготики. Теперь - костёл Святой Анны (ул. Св. Николая, 12). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Вінницька область.
Місто Бар.
Колишній костьол Святого Миколая (вул. Св. Миколая, 12). Винницкая область. Город Бар. Бывший костёл Святого Николая (ул. Св. Николая, 12). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Вінницька область.
Місто Бар.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1757 рік (вул. Св. Миколая, 10/22). Винницкая область. Город Бар. Церковь Успения Пресвятой Богородицы, 1757 год (ул. Св. Николая, 10/22). |
Фото липня 2012 року.
Вінницька область. Місто Бар.
Монастир Святого Івана Хрестителя провінції Отців Василіян
(Українська греко-католицька церква), 1877 рік (вул. Соборна, 22).
Будівлю споруджено в 1616 році, перебудовували в 1902 та 2002 роках. У різні часи (до 80-х років ХХ століття) в приміщеннях розміщувалися: єзуїтський колегіум, міське училище, громадські організації, загальноосвітня школа № 1, краєзнавчий музей, магазини. З 1875 по 1876 роки в початковій школі, яка працювала в цьому приміщенні, навчався Михайло Коцюбинський, майбутній видатний український письменник.
Освячення монастиря Св. Івана Хрестителя і храму Пресвятої Богородиці при ньому було здійснено у вересні 2003 року.
Винницкая область. Город Бар. Монастырь Святого Иоанна Крестителя провинции Отцов Василиан (Украинская греко-католическая церковь), 1877 год (ул. Соборная, 22).
Здание построено в 1616 году, перестраивалось в 1902 и 2002 годах. В разное время (до 80-х годов ХХ века) в помещениях размещались: иезуитский коллегиум, городское училище, общественные организации, общеобразовательная школа № 1, краеведческий музей, магазины. С 1875 по 1876 годы в начальной школе, действовавшей в этом помещении, учился Михаил Коцюбинский, будущий выдающийся украинский писатель.
Освящение монастыря Св. Иоанна Крестителя и храма Пресвятой Богородицы при нём было произведено в сентябре 2003 года.
Будівлю споруджено в 1616 році, перебудовували в 1902 та 2002 роках. У різні часи (до 80-х років ХХ століття) в приміщеннях розміщувалися: єзуїтський колегіум, міське училище, громадські організації, загальноосвітня школа № 1, краєзнавчий музей, магазини. З 1875 по 1876 роки в початковій школі, яка працювала в цьому приміщенні, навчався Михайло Коцюбинський, майбутній видатний український письменник.
Освячення монастиря Св. Івана Хрестителя і храму Пресвятої Богородиці при ньому було здійснено у вересні 2003 року.
Винницкая область. Город Бар. Монастырь Святого Иоанна Крестителя провинции Отцов Василиан (Украинская греко-католическая церковь), 1877 год (ул. Соборная, 22).
Здание построено в 1616 году, перестраивалось в 1902 и 2002 годах. В разное время (до 80-х годов ХХ века) в помещениях размещались: иезуитский коллегиум, городское училище, общественные организации, общеобразовательная школа № 1, краеведческий музей, магазины. С 1875 по 1876 годы в начальной школе, действовавшей в этом помещении, учился Михаил Коцюбинский, будущий выдающийся украинский писатель.
Освящение монастыря Св. Иоанна Крестителя и храма Пресвятой Богородицы при нём было произведено в сентябре 2003 года.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Вінницька область. Місто Бар.
У центрі міста. Винницкая область. Город Бар. В центре города. |
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
